26 травня 2026 року Банківська комісія ICC Ukraine провела Круглий стіл «Капітал відновлення: роль банківського сектору», присвячений ролі банківського сектору у відновленні України, залученні інвестицій, розвитку кредитування бізнесу та адаптації українського фінансового законодавства до стандартів ЄС.

Захід відкрив Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов, наголосивши на важливості консолідації зусиль влади, банків та бізнесу для фінансування відбудови та ролі і інструментів ICC Ukraine в цьому.

Євродирективи як умова інвестиційної привабливості

Учасники сесії окремо зупинилися на необхідності імплементації положень Директиви 2014/59/ЄС про відновлення та врегулювання банків, Директиви 2014/49/ЄС про системи гарантування вкладів, а також пов’язаних актів ЄС щодо ліквідації кредитних установ, непрацюючих кредитів, відкритого банкінгу та капітальних вимог.

На думку учасників, адаптація українського законодавства до цих стандартів має відбуватися не через механічне копіювання норм ЄС, а через якісну гармонізацію з урахуванням воєнних умов, структури українського банківського сектору, стану судової системи та потреб відбудови

Володимир Клименко, Голова Банківської комісії ICC Ukraine:
«Якщо Україна прагне членства в ЄС, дисгармонія у сфері банківської неспроможності має бути усунута. Законодавство повинно забезпечувати правову визначеність, захист кредиторів і зрозумілі правила для іноземних партнерів».

Захист кредиторів і арбітраж як основа здешевлення кредитного ресурсу

Високі ставки зумовлені не лише макроекономікою, а й юридичними ризиками (проблеми з іпотекою, зловживання банкрутством, мораторії).

Дмитро Тиліпський, партнер юридичної компанії EQUITY:
«Банки закладають юридичні ризики у вартість кредиту. Посилення прав кредиторів, обмеження недобросовісних процесів та підвищення ефективності заставного права прямо знизять вартість фінансування для бізнесу».

Окремий акцент було зроблено на міжнародному арбітражі. Учасники сесії підкреслили, що арбітраж ICC є одним із ключових інструментів довіри для іноземних інвесторів, особливо в умовах, коли рівень довіри до національної судової системи залишається недостатнім.

Девелопмент і проєктне фінансування: банкам потрібна нова роль

Довоєнна модель девелопменту (кошти фізосіб) упала з $9,8 млрд у 2021 році до $2,2 млрд у 2023 році. Банкам потрібні нові продукти із залученням escrow-рахунків та програм підтримки.

Ігор Райков, засновник Київської школи девелопменту
«Після падіння інвестиційного попиту стара модель фінансування будівництва більше не може забезпечувати стабільний розвиток ринку. Для запуску проєктів сьогодні необхідний значно більший власний капітал та інструменти дофінансування касових розривів». Павло Матіяш, CEO Activitis звернув увагу на необхідності розробки механізму практичної реалізації даної проблематики.

Інституційна якість є ключем до капіталу

Інвестори очікують на прозоре регуляторне середовище та незалежний суд, який захищає власність .

Михайло Соколов, народний депутат України:

«Україні потрібно не косметично оновлювати окремі норми, а перезавантажити підхід до фінансового регулювання, захисту власності, реалізації застав та відповідальності державних інституцій».

Страхування воєнних ризиків як умова кредитування та інвестицій

Окремий блок сесії був присвячений страхуванню воєнних ризиків. Представники страхового ринку наголосили, що без страхування ризиків війни значна частина банківського кредитування, проєктного фінансування, експорту, лізингу та інвестицій залишатиметься заблокованою.

Андрій Семченко, голова правління СК  «ІНГО»:
«Ринок поступово відновлює здатність  покривати воєнні ризики для бізнесу (об’єкти, логістика, інфраструктура), але ключовою проблемою є ціна. Страхування має сприйматися не як додаткові витрати, а як базова умова безпеки».

Денис Ястреб, голова НАСУ, наголосив на «необхідності ширшого впровадження культури de-risking в Україні».

Учасники дискусії підтримали ідею розвитку механізмів компенсації страхової премії, залучення міжнародних перестраховиків, співпраці з EBRD, DFI/EFI-інституціями, Lloyd’s market та українськими страховиками. Метою має стати зниження ефективної вартості страхування воєнних ризиків до рівня, прийнятного для бізнесу та банків.

Також серед спікерів круглого столу були, Ольга Білай, директорка-розпорядниця Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представник СБУ, Тарас Семенюк, політолог, Тетяна Краснопольська, представник USUBC, Сергій Дідковський, Науковий парк адитивних технологій КПІ, модератор заходу.

За підсумками круглого столу Банківська комісія ICC Ukraine розпочинає підготовку аналітичного документа з рекомендаціями для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, профільних міністерств та інших державних інституцій.

До документа планується включити пропозиції щодо:

– імплементації ключових банківських директив ЄС;

– гармонізації процедур відновлення, врегулювання та ліквідації банків;

– посилення прав кредиторів і заставодержателів;

– захисту інвесторів через арбітражні механізми ICC;

 – розвитку проєктного фінансування відбудови;

– запуску комплексних продуктів «кредит + страхування воєнного ризику + міжнародне перестрахування»;

– стимулювання кредитування МСБ;

– розвитку open banking та цифрових фінансових сервісів;

– підвищення прозорості процедур реалізації активів;

– залучення іноземних банків, фондів, страхових і перестрахових компаній до українського ринку.

В ICC Ukraine наголошують, що банківський сектор має стати не пасивним утримувачем ліквідності, а повноцінною інфраструктурою відновлення України. Для цього потрібні зрозумілі правила, європейські стандарти, ефективний захист кредиторів, страхування ризиків, міжнародний арбітраж і системна робота з інвесторами

1 2 ►

25 травня 2026 року Міжнародна Торгова Палата України (ICC Ukraine) долучилася до проведення науково-комунікаційного заходу «Драйвери наукових можливостей», організованого Академією Кадрового Потенціалу спільно з партнерами.

Захід об’єднав представників державних інституцій, наукової спільноти, громадських організацій, освітніх установ та молодих науковців задля обговорення розвитку науки, міжнародної співпраці, молодіжного самоврядування та інноваційних підходів до формування майбутнього України.

Ключовою подією для ICC Ukraine стало урочисте підписання Меморандуму про співпрацю між ICC Ukraine та ГО «Академія “Когнітіо Глобаліс”». Документ спрямований на розвиток партнерства у сфері науки, освіти, міжнародної комунікації, підтримки молоді та реалізації спільних ініціатив.

Участь у заході та підписанні меморандуму взяли:
Президент ICC Ukraine Володимир Щелкунов, керівник Департаменту забезпечення зв’язків із Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України Офісу Президента України Богдан Тирусь, перший віцепрезидент Академії Іван Шипка та віцепрезидент з реалізації освітньо-наукового потенціалу Академії Оля Вовк, Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина, співзасновниця ГО «Всесвітня фундація захисту прав людини» Єлизавета Коноваленко, директорка Київської Малої академії наук учнівської молоді Ірина Поліщук, керівниця Центру міжнародної урбаністики Академії Кадрового Потенціалу, доктор наук з державного управління, професор, завідувачка кафедри публічного управління та адміністрування ДТЕУ Вікторія Залізнюк, голова ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України Сімахова Анастасія, керівниця відділу наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності Молодіжної ради при Міністерстві освіти і науки України Христина Цьомик та інші.

Окремо у заході взяли участь представники місії НАТО в Україні, які висловили підтримку розвитку дітей і молоді в Україні та ініціативам, що створюють для них нові освітні й наукові можливості.

ICC Ukraine послідовно підтримує ініціативи, спрямовані на розвиток науки, міжнародної взаємодії, молодіжного потенціалу та формування сучасного інтелектуального середовища в Україні.

ICC Ukraine оголошує про зміни у складі Асоціації. Іван Юрійович Шипка, який обіймав посаду Першого віцепрезидента з вересня 2025 року, переходить на посаду Віцепрезидента з питань дипломатичних відносин та стратегічних міжнародних проєктів.

Новий формат співпраці стартує 25 травня 2026 року на волонтерських засадах. Рішення прийнято з урахуванням необхідності концентрації зусиль на окремих напрямках.

28 травня у LUCID Studio Zurich відбудеться особлива подія на перетині AI x Art x Automotive — прем’єра повністю AI-driven film clips CINEMA 28 від Blastland Ukraine, офіційного AI Partner ICC Ukraine.

Разом зі своїм офіційним партнером *LUCID Motors*, Blastland Ukraine представить новий формат візуального сторітелінгу, де штучний інтелект, мистецтво, кінематографічна естетика та інноваційна автомобільна культура об’єднуються в одному просторі.

На подію очікується понад 80 ексклюзивних гостей та учасників, серед яких представники бізнесу, креативних індустрій, технологічного сектору, а також відомі публічні особистості.

ICC Ukraine пишається партнерством із Blastland Ukraine та щиро вітає команду з цим важливим етапом. CINEMA 28 — це не лише прем’єра нового AI-контенту, а й сильний міжнародний сигнал про те, що українська креативність, технологічність і підприємницький дух впевнено звучать на світовій сцені.

Бажаємо Blastland Ukraine яскравої прем’єри, натхненної аудиторії та нових сміливих проєктів на перетині технологій, культури й бізнесу.

14 травня 2026 року в центральному офісі ICC Ukraine у Києві відбулося підписання Меморандуму про партнерство та співпрацю між Асоціацією «Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати» (ICC Ukraine) та Громадською організацією «Українська Асоціація Маркетингу» (УАМ).

Документ підписали Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов та Віце-президент Української Асоціації Маркетингу Андрій Федорченко.

Меморандум закладає основу для стратегічного партнерства, спрямованого на об’єднання експертизи, інституційних можливостей та професійних ресурсів сторін задля підтримки розвитку українського бізнесу, посилення його конкурентоспроможності та інтеграції до міжнародного економічного середовища.

Співпраця між ICC Ukraine та Українською Асоціацією Маркетингу передбачає реалізацію спільних ініціатив у сферах маркетингу, комунікацій, міжнародного бізнесу та економічної дипломатії. Особливу увагу сторони приділятимуть підтримці українських компаній у виході на міжнародні ринки, розвитку сучасних маркетингових інструментів, підвищенню рівня бізнес-комунікацій та формуванню позитивного іміджу України у світі.

Серед ключових напрямів співпраці — проведення спільних форумів, конференцій, круглих столів та експертних дискусій, реалізація освітніх і наукових програм, обмін аналітичними матеріалами та формування професійного експертного середовища.
Підписання Меморандуму відкриває нові можливості для консолідації зусиль бізнес-спільноти, експертного середовища та інституційних партнерів задля сталого економічного розвитку України та зміцнення міжнародної співпраці.

Страхова компанія ІНГО врегулювала та виплатила майже 11,5 млн грн компенсацій за вантажі, пошкоджені або знищені внаслідок обстрілів портової інфраструктури Одеської області. Йдеться про 15 контейнерів, застрахованих від воєнних ризиків.

Виплати здійснювалися за страховими випадками, що сталися в період з 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. Наразі ІНГО також продовжує врегулювання ще трьох страхових випадків, пов’язаних із пошкодженням вантажів під час обстрілів портової інфраструктури Одещини. Загальний обсяг заявлених збитків за всіма випадками може зрости до 21,5 млн грн. У компанії зазначають, що процес оцінки триває.

Серед пошкоджених вантажів продовольча продукція, зокрема борошно, крохмаль та олія, а також дороговартісне промислове обладнання, включаючи парові котли. У компанії зазначають, що врегулювання збитків у портах під час війни має власну специфіку. Одна з головних проблем – ідентифікація контейнерів після обстрілів.

«В окремих випадках після вибухів контейнери настільки деформовані, що встановити їх за номерами фізично неможливо. Тому для підтвердження збитків ми використовуємо одразу кілька джерел верифікації: залучаємо незалежних сюрвейерів, працюємо з портовими комісіями, перевізниками та правоохоронними органами», – зазначив Олександр Колпаков.

За його словами, після кожного обстрілу адміністрації портів створюють спеціальні комісії, які фіксують наслідки події та описують пошкоджені контейнери. Морські перевізники підтверджують перебування контейнерів у зоні ураження, а правоохоронні органи – статус потерпілої сторони в межах кримінальних проваджень.

У середньому строк врегулювання таких справ не перевищує трьох місяців від дати події до моменту виплати. У компанії пояснюють, що цей період значною мірою пов’язаний не зі страховими процедурами, а з особливостями розслідування воєнних злочинів.

«Кожен такий обстріл – це насамперед воєнний злочин рф за ст. 438 КК України. Територія порту стає місцем проведення слідчих дій, доступ до якого тимчасово обмежується. Сюрвейери можуть працювати лише після завершення необхідних процесуальних процедур та отримання дозволу на доступ до місця події», – пояснив Колпаков.

У компанії також звертають увагу, що не всі випадки є тотальними збитками. Частина вантажів потребує додаткових експертиз та оцінки пошкоджень, що також впливає на строки врегулювання. Суттєвий вплив на строки має і швидкість збору страхувальником необхідного пакета документів.

Страхування воєнних ризиків залишається одним із найбільш складних сегментів ринку через високий рівень невизначеності та обмежені можливості міжнародного перестрахування. Водночас попит на такі рішення продовжує зростати, особливо серед компаній, пов’язаних з логістикою, експортом та портовою інфраструктурою.

За підсумками 2025 року загальний обсяг страхового покриття ІНГО в межах міжнародних програм страхування воєнних ризиків для вантажів, автопарків та проміжного зберігання в портах склав близько 233 млн євро.

СК ІНГО — компанія-учасник ICC Ukraine

За даними Держстату, перший квартал 2026 року завершився скороченням реального ВВП України на 0,5% у річному вимірі та на 0,7% відносно попереднього кварталу з урахуванням сезонного фактора. Формально два послідовних квартали скорочення ВВП є технічним визначенням рецесії. Українська економіка продовжує працювати як система підтримання базових функцій держави в умовах тривалої війни. Але її подальші перспективи розвитку стають все більш негативними. Чи варто із цим щось робити прямо зараз, розповів «Мінфіну» голова комісії з питань оподаткування в ICC Ukraine Дмитро Олексієнко.

Хто тягнув економіку донизу

Ключовим фактором падіння ВВП на початку року стали наслідки російських ударів по об’єктах енергетичної та логістичної інфраструктури в умовах аномально холодної зими. Промислове виробництво за перший квартал скоротилося на 1,1%: у січні спад сягнув 8,1%, у лютому — 2,6%, і лише в березні зафіксовано приріст на 4,5% у річному вимірі.

Найбільших втрат зазнали енергоємні галузі важкої промисловості, такі як хімічна та металургійна, зосереджені переважно у прифронтових областях. Відключення світла та підвищення цін на електроенергію для підприємств у січні різко збільшили операційні витрати, особливо у секторах з обмеженими можливостями для автономного живлення.

Водночас наприкінці кварталу економічна активність дещо пожвавилася. Поліпшення погодних умов і нарощування відновлюваної генерації частково скоротили енергодефіцит. У березні суттєво збільшилося виробництво металургійної продукції, харчова промисловість прискорила зростання до 6,1% у річному вимірі. Ці тенденції пом’якшили загальний спад, однак не змінили квартального підсумку. Березневе пожвавлення відобразило відновлення після зимового шоку, а не зміну загальної траєкторії.

Оборона та 3 інші найдорожчі статті витрат бюджету

Структура державних видатків унаочнює, в якій економічній реальності наразі перебуває Україна. Касові видатки загального фонду держбюджету за перший квартал склали 916,4 млрд гривень, з яких 570,9 млрд, або понад 62%, було спрямовано на потреби Сил безпеки і оборони. Соціальні видатки, утримання державного апарату та обслуговування боргу поглинають більшу частину решти бюджетних витрат. На капітальні вкладення, тобто на те, що формує майбутній виробничий потенціал, коштів майже не залишається: їхній обсяг у першому кварталі скоротився на 33,6% у річному вимірі.

Це не лише проблема поточного кварталу. Це відображення системної логіки: держава фінансує те, що горить сьогодні, відкладаючи те, що визначатиме економічну спроможність завтра. За таких умов ВВП може коливатися під впливом кон’юнктурних чинників, однак не матиме підґрунтя для якісного й стійкого зростання.

Сировинна модель: що світ готовий купувати в України

Окремої уваги потребує стан зовнішньої торгівлі. За чотири місяці 2026 року обсяг імпорту товарів становив $32,2 млрд, тоді як експорт лише $13,9 млрд. Від’ємне сальдо досягло $18,3 млрд, що на 59% перевищує показник аналогічного періоду 2025 року. До кінця року НБУ прогнозує від’ємне сальдо торгівлі на рівні $39,7 млрд.

Основними постачальниками товарів в Україну традиційно залишаються:

• КНР ($8,7 млрд за чотири місяці),
• Польща ($3,1 млрд),
• Туреччина (2,2 млрд).

В експорті так само домінує продовольча група, яка склала понад $8,5 млрд, або більше 60% зовнішньої торгівлі. Метали та продукція машинобудування у сумі забезпечують менше чверті експорту.

Ця структура засвідчує збереження сировинної моделі зовнішньої торгівлі: Україна вивозить продукцію первинної переробки та ввозить машини, обладнання і паливо. Погіршення показників металургії, добувної та хімічної промисловості через енергодефіцит додатково звужує і без того обмежений експортний потенціал. В цих умовах необхідна державна підтримка переробки аграрної продукції з вищою доданою вартістю, розвиток морської та залізничної логістики, а також можливості для експорту української зброї з огляду на зростаючий попит партнерів на українські оборонні технології та перевірений досвід її бойового застосування.

Партнери заливають Україну грошима: в чому проблема

Водночас рішення ЄС про надання кредитної підтримки в межах програми Ukraine Support Loan на 90 млрд євро, остаточне затверджене 23 квітня, знижує бюджетні ризики на найближчі місяці, а загальний обсяг міжнародної фінансової допомоги у 2026 році прогнозується на рівні понад $53 млрд. Ця цифра вражає, однак ховає за собою глибшу проблему.

Фактично без зовнішньої допомоги Україна не здатна фінансувати ані оборону, ані поточні соціальні зобов’язання. Державний та гарантований державою борг на прогнозному горизонті утримуватиметься на рівні понад 100% ВВП. Дефіцит зведеного бюджету без урахування грантів у 2026 році становитиме близько 19% ВВП, і навіть у 2028 році за базовим сценарієм НБУ не опуститься нижче 11%.

Принципово важливо, що ця залежність не є виключно наслідком воєнних видатків. Україна імпортує значно більше, ніж експортує, і не генерує достатнього внутрішнього виробництва для самостійного покриття своїх потреб.

Збільшення податків не варіант: як збільшити надходження до бюджету

Скорочення цієї залежності потребує збільшення бюджетних надходжень, але не за рахунок підвищення податкового навантаження, як це передбачається поточними умовами співробітництва з МВФ та ЄС.

Такий підхід є контрпродуктивним: в умовах рецесії він додатково пригнічує ділову активність. Натомість зростання податкових надходжень має бути наслідком економічного розвитку. Це означає створення сприятливих умов для бізнесу та зменшення регуляторного тиску, який досі змушує значну частину бізнесу залишатися в тіні.

Що відбувається з цінами

Іншою значною проблемою для економіки стало прискорення інфляції. В останні тижні важко не помітити зростання цін на продукти та товари широкого вжитку. Згідно інфляційного звіту НБУ, у березні споживча інфляція прискорилась до 7,9% у річному вимірі. Національний банк України підвищив прогноз на кінець 2026 року до 9,4%, очікуючи подальшого прискорення в другому півріччі через вторинні ефекти від вже здійсненого подорожчання енергоносіїв.

Найвідчутнішим інфляційним фактором стала зростання цін на паливо внаслідок військової операції США та Ізраїлю проти Ірану. Дизельне пальне у березні подорожчало на 36% у річному вимірі, а бензин А-95 на 23%. Вторинні ефекти від здорожчання пального вже відчутні: прискорилось зростання цін на транспортні послуги, у тому числі міжміські та залізничні перевезення, а через збільшення логістичних витрат зростає собівартість широкого спектра товарів. За прогнозом НБУ, сумарний прямий і вторинний внесок подорожчання пального в річну інфляцію на кінець 2026 року становитиме 1,5%. В альтернативному сценарії тривалої військової ескалації на Близькому Сході цей внесок може зрости до 3%.

Під час засідання 30 квітня Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15%, а поточний прогноз передбачає її утримання на цьому рівні до другого кварталу 2027 року, обумовлюючи це підвищеним інфляційним тиском. Однак висока ставка — це насамперед висока ціна кредитування для виробничого сектору. В умовах, коли бізнес і без того стикається з енергодефіцитом, зростанням собівартості та кадровими обмеженнями, дорогий кредит стає додатковим бар’єром для інвестицій і модернізації.

Вихід з цієї проблеми — запровадження спеціальних програм пільгового фінансування для оборонної промисловості, переробки аграрної продукції, енергетичного обладнання та малого виробничого бізнесу. Такі інструменти дозволяють спрямовувати ресурси туди, де вони створюють виробничий ефект. Натомість уряд витрачає обмежені ресурси на програми «кешбеків», які за останні роки перетворилися на схеми з «освоєння» міжнародної фінансової допомоги та роздмухування інфляції.

Посилення тиску на гривню

Тиск на гривню посилювався протягом кварталу через нарощування імпорту енергоресурсів і погіршення курсових очікувань внаслідок ескалації на Близькому Сході. Середній офіційний курс послабився до долара на 3,2%, до євро на 3,8%. Обсяг інтервенцій НБУ з продажу валюти зріс до 11,5 млрд доларів США, а міжнародні резерви скоротилися до 48,2 млрд доларів США станом на початок травня.

Повернення інфляції до цілі 5% НБУ прогнозує лише наприкінці 2028 року, у 2027-му очікується зростання цін на рівні 6,5%. Зростання реального ВВП очікується на рівні 2,8% у 2027 році та 3,7% у 2028-му завдяки стабілізації енергосистеми, пожвавленню приватних інвестицій і нарощуванню врожаїв. Держборг на прогнозному горизонті утримуватиметься на рівні понад 100% ВВП.

Ці прогнози містять суттєве застереження: базовий сценарій НБУ передбачає поступову нормалізацію безпекової ситуації, стабільне надходження міжнародної допомоги та послідовне проведення реформ. Настання хоча б одного з основних ризиків — затягування війни, скорочення зовнішнього фінансування, подальше руйнування енергетики, здатне не справдити ці розрахунки.

Саме тому ключовим завданням є формування довгострокової стратегії розвитку економіки, незалежно від того, на якому етапі перебуває війна. Пріоритетними галузями мають стати оборонні технології, відновлювана енергетика, переробна промисловість, будівельні матеріали та агропромисловий комплекс із доданою вартістю. Саме наявність такої стратегії, а не обсяги чергового траншу зовнішньої допомоги, впливатиме на перспективи розвитку економіки.

Чому починати реформи потрібно зараз

Поточна дискусія про відновлення економіки України здебільшого ведеться у категоріях безпекового контексту: коли закінчиться війна, тоді й нібито розпочнеться повноцінне економічне зростання. Однак сировинна експортна модель, хронічний торговельний дефіцит, деградація промислової бази, критична залежність від зовнішнього фінансування та стрімке скорочення людського капіталу — ці фактори нікуди не зникнуть. Вони формувалися роками в українській економіці і лише поглибилися під впливом війни.

Навіть за оптимістичного сценарію припинення активних бойових дій Україна не матиме достатньої власної виробничої бази для швидкого відновлення, не генеруватиме достатнього експортного доходу для обслуговування боргу, і не матиме кадрового ресурсу для розгортання масштабного будівництва.

Саме зараз, в умовах війни, існує реальний шанс провести структурні реформи, які в мирний час виглядали неможливими. Євроінтеграційний порядок денний задає чіткі орієнтири, зовнішні партнери готові підтримувати реформи фінансово, а суспільний запит на зміни є вищим, ніж будь-коли. Це вікно не залишатиметься відкритим нескінченно, і від того, чи зможемо ми їм скористатися сьогодні, залежить не лише траєкторія відновлення після війни, а й те, якою економікою Україна увійде до Європейського Союзу.

Джерело: Мінфін

ICC Ukraine щиро вітає з Днем Європи!

Для України це не лише символ спільних цінностей, а й підтвердження стратегічного курсу на розвиток відкритої економіки, міжнародного партнерства та інтеграції у глобальну бізнес-спільноту.

Європейські принципи верховенства права, доброчесної конкуренції, сталого розвитку та міжнародної співпраці залишаються важливою основою для відновлення й економічного зміцнення України.

Нехай подальше зміцнення партнерства між Україною та європейською спільнотою сприяє розвитку бізнесу, розширенню міжнародної співпраці та формуванню стійкого економічного майбутнього.

7 травня 2026 року в Києві відбулося 7-ме засідання Ради з питань торгівлі та сталого розвитку під головуванням Віцепрем’єр-міністра — Торгового представника України Тараса Качки. Український Національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) на заході представив Олег Платонов, віцепрезидент ICC Ukraine та заступник голови Ради зі спрощення процедур торгівлі при Мінекономіки України.

Ключовою темою зустрічі стало формування інституційної основи для реалізації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у сфері сталого розвитку. Учасники засідання зосередилися на відборі фахівців, які забезпечуватимуть експертний супровід торговельних процесів.

Основні результати засідання:

1. Формування Групи експертів: Члени Ради провели конкурсний відбір та схвалили списки кандидатів до Групи експертів від України, від держав-членів ЄС, а також представників третіх сторін (відповідно до ст. 301 Угоди про асоціацію).
2. Оновлення Дорадчої групи: Було опрацьовано 28 заяв від громадських організацій. За результатами розгляду до фінального списку рекомендовано 18 кандидатів. Важливою досягненням став баланс представництва: по 6 фахівців від соціального, екологічного та економічного секторів.
3. Стратегічна дискусія: Учасники обговорили актуальні виклики у сферах екології та сталого розвитку, що є критично важливими для повноцінної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

Підбиваючи підсумки, Тарас Качка подякував присутнім за конструктивну роботу та зазначив, що наступним кроком стане офіційне схвалення списків експертів Підкомітетом Україна–ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку.

ICC Ukraine продовжує активно підтримувати урядові ініціативи, спрямовані на практичне впровадження євроінтеграційних реформ та захист інтересів українського бізнесу на міжнародній арені.