23 серпня 2026 року, напередодні 35-ї річниці Незалежності України, представники ICC Ukraine взяли участь у двох масштабних міжнародних заходах у Києві — Національному молитовному сніданку України та міжнародному форумі «35 років віри та свободи».

ICC Ukraine на заходах представляли:

Олексій Кожанов — Генеральний секретар ICC Ukraine;

Тетяна Савосько — виконавча директорка ICC Ukraine;

Олег Маліневський — віцепрезидент ICC Ukraine з питань вирішення спорів, захисту інвестицій та лобізму;

Володимир Клименко — віцепрезидент ICC Ukraine з регіонального розвитку та інвестиційно-грантової політики.

До участі в Національному молитовному сніданку також долучився Джеймс Слеттері — віцепрезидент ICC Ukraine з питань відносин зі Сполученими Штатами Америки, колишній член Конгресу США, який багато років сприяє розвитку українсько-американського діалогу.

Національний молитовний сніданок України

Національний молитовний сніданок відбувся під патронатом Президента України Володимира Зеленського та об’єднав представників української влади, міжнародних партнерів, дипломатичного корпусу, духовенства різних конфесій, військовослужбовців і капеланів, родини загиблих Героїв, громадських та молодіжних лідерів, волонтерів і представників бізнесу.

До Києва для участі в події прибули понад 400 міжнародних гостей.

Центральною темою зустрічі стала спільна молитва за Україну — за військових, полонених, незаконно вивезених Росією українських дітей, людей на тимчасово окупованих територіях, родини загиблих, єдність українського суспільства та справедливий і тривалий мир.

До учасників звернувся Президент України Володимир Зеленський, наголосивши на важливості єдності українців, взаємної підтримки та збереження уваги міжнародної спільноти до боротьби України.

Особливою складовою цьогорічної зустрічі стала присутність впливових міжнародних гостей.

У Національному молитовному сніданку взяв участь Президент Литви Гітанас Науседа, який говорив про підтримку України та роль релігійних громад у майбутньому відновленні українського суспільства після війни.

До учасників також звернувся 48-й віцепрезидент Сполучених Штатів Америки Майк Пенс. Він наголосив на солідарності з українським народом та необхідності подальшої підтримки України на шляху до перемоги за свободу, справедливого та міцного миру.

Серед міжнародних гостей був і генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог, який говорив про стійкість українського народу, здатність нації проходити через надзвичайні історичні випробування та продовжувати боротьбу за свободу.

Важливою частиною Національного молитовного сніданку стала спільна молитва представників різних християнських конфесій. До присутніх звернулися предстоятель Православної Церкви України митрополит Епіфаній, глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук, голова Всеукраїнського союзу церков Євангельських Християн-Баптистів Валерій Антонюк та інші духовні лідери.

Учасники разом промовили молитву «Отче наш». Протягом заходу молитви звучали за українських захисників і захисниць, полонених, дітей, родини загиблих та всіх, хто сьогодні чекає на повернення своїх близьких.

Особливим символом став Стіл пам’яті з порожніми місцями — нагадування про тих, кого сьогодні немає поруч, але кого Україна пам’ятає та чекає.

Перша поштова марка Національного молитовного сніданку

Однією зі знакових подій стало спеціальне погашення першої в історії поштової марки, присвяченої Національному молитовному сніданку України.

Безпосередню участь у церемонії спецпогашення взяв Джеймс Слеттері — віцепрезидент ICC Ukraine з питань відносин зі США та колишній член Конгресу Сполучених Штатів Америки.

Для ICC Ukraine ця подія має особливе символічне значення. Джеймс Слеттері протягом багатьох років сприяє розвитку українсько-американського діалогу та підтримує традицію молитовних сніданків, яка об’єднує політичних, громадських і духовних лідерів навколо спільних цінностей.

24 серпня 2026 року Україна відзначає 35-ту річницю проголошення незалежності. Три з половиною десятиліття тому Верховна Рада Української РСР ухвалила рішення, яке змінило політичну карту Європи та визначило новітню історію України. У 1991 році український народ відновив власну державність, а 1 грудня підтвердив цей вибір на всеукраїнському референдумі.

Важливою передумовою незалежності стала Декларація про державний суверенітет України, ухвалена Верховною Радою 16 липня 1990 року. Вона проголосила верховенство, самостійність і повноту влади України на її території, а також незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. 24 серпня відбулася позачергова сесія Верховної Ради Української РСР. Документ проголосив Україну незалежною демократичною державою та спирався на право українського народу на самовизначення і тисячолітню традицію державотворення. Отже, йшлося не про створення української державності з нуля, а про її відновлення та продовження історичної традиції.

Вирішальним етапом стало 1 грудня 1991 року. На всеукраїнському референдумі 90,32 % громадян, які взяли участь у голосуванні, підтвердили Акт проголошення незалежності. Незалежність підтримали виборці в усіх регіонах України, зокрема в Криму, Донецькій та Луганській областях. Того ж дня рішення парламенту отримало загальнонаціональну демократичну підтримку.

Міжнародне визнання незалежної України розпочалося практично одразу. 2 грудня 1991 року Польща стала першою державою, яка офіційно визнала незалежність України. Згодом Україна встановила дипломатичні відносини з державами світу та стала повноправним учасником міжнародного життя.

За 35 років зміст незалежності значно розширився. Вона стала не лише символом відновлення державності, а й щоденною відповідальністю за демократію, права громадян, економічну спроможність, культуру, мову та безпеку країни. Події Помаранчевої революції та Революції Гідності засвідчили прагнення українців самостійно визначати політичне майбутнє. З 2014 року Україна протистоїть російській агресії, а після 24 лютого 2022 року – повномасштабному вторгненню. Те, що у 1991 році було політичним рішенням парламенту та підтвердженим народом вибором, сьогодні щодня захищають українські військові. Незалежність має конкретний вимір – можливість жити на власній землі, говорити власною мовою, зберігати культуру, обирати владу та самостійно визначати майбутнє.

35 років – це вже ціле покоління. Люди, які народилися після 1991 року, сьогодні захищають Україну, працюють у державному управлінні, розвивають бізнес, науку, освіту, культуру й технології. Для них незалежність є не спогадом про здобуття держави, а природною частиною життя.

Повномасштабна війна водночас нагадує, що незалежність не можна сприймати як щось гарантоване. Україна платить високу ціну за право залишатися вільною. Тисячі військових віддали життя за державу, мільйони громадян були змушені залишити домівки, міста й села зазнали руйнувань. Але Україна вистояла.

Незалежність, проголошена 24 серпня 1991 року, стала історичним вибором українського народу. Через 35 років цей вибір залишається основою української державності й головною цінністю, яку Україна продовжує захищати.

Підготувала Лариса СЕМАКА

Отримані кошти газовидобувники зможуть спрямувати на:

• ремонт пошкоджених об’єктів;

• закупівлю обладнання;

• геологорозвідку;

• буріння нових свердловин.

Таким чином, частковий експорт може стати джерелом фінансування відновлення галузі без додаткових витрат із бюджету.

Міжнародна Торгова Палата в Україні (ICC Ukraine) отримала сертифікат на підтвердження статусу інформаційного партнера офіційного ювілейного прийому з нагоди 15-річчя Конфедерації будівельників України (КБУ) та Дня будівельника.

Вручення сертифіката стало черговим підтвердженням партнерської взаємодії між ICC Ukraine та Конфедерацією будівельників України. Організації об’єднує підписаний Меморандум про співпрацю, спрямований на розвиток ділового партнерства, підтримку українського бізнесу та посилення професійного діалогу.

Для ICC Ukraine інформаційне партнерство з КБУ є можливістю підтримувати важливі галузеві ініціативи та сприяти їхньому широкому представленню у бізнес- та професійному середовищі.

ICC Ukraine щиро дякує Конфедерації будівельників України за довіру, плідну співпрацю та партнерство. Ми високо цінуємо можливість спільно підтримувати український бізнес, розвивати професійний діалог та робити внесок у відновлення і розвиток України.

Бажаємо КБУ подальших успіхів, нових вагомих проєктів та зміцнення партнерств задля розвитку будівельної галузі та економіки України!

Міжнародна Торгова Палата України (ICC Ukraine) вітає нового учасника — ТОВ «Салтівський м’ясокомбінат», флагманське підприємство SMK Group та одного з провідних виробників м’ясної продукції в Україні.

Салтівський м’ясокомбінат працює з 2000 року та сьогодні є одним із найбільших м’ясопереробних майданчиків України з повністю автоматизованим виробництвом. Підприємство стало основою для формування SMK Group, яка нині об’єднує виробничі підприємства, власне аграрне виробництво, торгові марки та розгалужену мережу фірмових магазинів.

Приєднання Салтівського м’ясокомбінату до ICC Ukraine посилює представництво українського виробничого бізнесу в міжнародному діловому середовищі та відкриває додаткові можливості для професійного діалогу, розвитку партнерств і міжнародної співпраці.

Для ICC Ukraine важливо об’єднувати компанії, які формують реальний сектор економіки України, забезпечують робочі місця, розвивають виробництво та продовжують працювати й інвестувати в українську економіку навіть в умовах повномасштабної війни.

Вітаємо ТОВ «Салтівський м’ясокомбінат» у складі ICC Ukraine та бажаємо нових партнерств, успішних проєктів і подальшого розвитку!

До складу учасників ICC Ukraine приєдналася компанія Hobbit House — український виробник залізобетонних модульних укриттів цивільного захисту, що створює наземні та підземні захисні споруди відповідно до сучасних вимог безпеки.

Повномасштабна війна суттєво змінила потреби українського суспільства та бізнесу у сфері безпеки. Одним із практичних напрямів стало створення доступних, швидкоспоруджуваних та технологічних захисних споруд, які можуть бути встановлені там, де необхідно оперативно посилити безпеку людей. 

«Ваша безпека — це наша робота» — таким є принцип, який визначає діяльність Hobbit House та її підхід до створення сучасної інфраструктури цивільного захисту.

Hobbit House входить у промислову групу з понад 70-річним досвідом виробництва залізобетону; має п’ять виробничих майданчиків в Україні: Київ, Львів, Харків, Миколаїв та Біла Церква.

Досвід компанії вже виходить і на міжнародний рівень. Hobbit House реалізувала проєкти в Естонії та Польщі, демонструючи потенціал українських інженерних рішень у сфері цивільного захисту на зовнішніх ринках.

У 2026 році компанія також увійшла до рейтингу Forbes NEXT 250 — переліку перспективних приватних компаній України.

ICC Ukraine вітає Hobbit House у своїй спільноті та бажає компанії подальшого розвитку, реалізації нових проєктів в Україні та успішного виходу на міжнародні ринки.

Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов вручив представникам ТОВ «Інтернешнл Хелф Менеджмент Компані» та  ТОВ «Арсенал-Центр» сертифікати дійсного учасника ICC Ukraine.

Отримання сертифіката засвідчує приєднання компаній до спільноти учасників ICC Ukraine та відкриває можливості для активнішої взаємодії з представниками як українського, так  і міжнародного бізнесу, участі у професійних заходах, ділових зустрічах та ініціативах Палати.

Також  було прийнято рішення  про створення Департаменту співробітництва з Китаєм (ICC Ukraine China desk), про що буде більш детальна інформація згодом.  

ICC Ukraine продовжує розширювати коло своїх учасників, об’єднуючи компанії та організації, зацікавлені у розвитку міжнародного економічного співробітництва, зміцненні ділових зв’язків та представленні інтересів бізнесу на національному й міжнародному рівнях. 

Вітаємо ТОВ «Інтернешнл Хелф Менеджмент Компані»та ТОВ «Арсенал-Центр» зі вступом до ICC Ukraine та бажаємо успішної співпраці, нових партнерств і спільних результатів!

11 серпня відбувся практичний бізнес-форум «АРМА: Реформа відкриває можливості». У заході взяли участь представники державних органів влади та бізнес-сектору. Серед запрошених був представник ICC Ukraine  Надія Армаш, директор Бюро експертного забезпечення та ринкового моніторингу. 

Перш ніж представити учасників дискусії, модератор Рустам Колесник, СЕО видавництва «Юридична практика» і керівник АУКР, повідомив, що наразі в АРМА зосереджені понад 100 тисяч об’єктів, які потребують передання в управління або продажу. І це величезний масив потенційних коштів і податків для держави.

Він також зазначив, що протягом року було зроблено багато конкретних професійних кроків, зокрема з реформування конкурсної процедури, відкритості. Але, як зазначив модератор, щоб хтось купував, потрібен бізнес.

Ярослава Максименко, в.о. голови АРМА, зосередила увагу на фактичному формуванні ринку управителів, зазначивши, що на сьогодні проведено основні законодавчі зміни, інвентаризацію активів, тож Агентство готове до масштабування. Вона зауважила, що наразі йдеться про 102 тисячі активів. «На перший погляд, це шалена цифра, яку ми первинно проскринили і з якої фактично сформували пропозицію. Але за результатами нашої інвентаризації встановлено, що є 60 тисяч активів, із яких 40 тисяч мають певні юридичні, технічні, процедурні або інші проблеми. А 20 тисяч активів – це наша пропозиція, яку ми формуємо для бізнесу. І зараз ми говоримо не про активи, а про формування портфеля, яким управляє АРМА. Але держава не може сформувати ринок», – наголосила пані Максименко.

Водночас вона зауважила, що ассет-менеджмент є однією з ключових функцій АРМА. Адже потрібно відповісти на запитання: що пропонуєш ринку, на яких умовах, що робитиме ринок із цим портфелем тощо?

Попри те що держава не може формувати ринок бізнесу, вона може запропонувати той пул і той портфель, яким може управляти бізнес, і сформувати умови для такого управління.

Очільниця АРМА зупинилася на особливостях арештованих активів, відзначивши їхній динамічний статус. «Вони мають певні обмеження, але це величезний пул, великий портфель вигідних ліквідних активів, які в сьогоднішніх умовах пропонуються», – підкреслила Ярослава Максименко.

Вона додала, що АРМА має всі законні повноваження титульного власника активу й ці повноваження передає управителю, для того щоб він, перемігши на конкурсі, міг фактично управляти таким активом. Посадовиця також наголосила на тому, що наразі більшість активів, які виставляються на продаж, належали підсанкційним особам – росіянам. Адже в умовах повномасштабної війни завдання держави – не просто сформувати ринок управління, а позбавити росію впливу на нашу економіку, вивести її з нашого бізнесу: «Активи, які колись приносили користь росії або близьким до країни-агресора особам, зараз мають працювати на наш бізнес, нашу економіку, наших людей!». На завершення свого виступу Ярослава Максименко закликала бізнес співпрацювати й активніше брати участь у формуванні ринкових умов, адже ніхто це краще не зробить, ніж сам бізнес.

Віталій Петрук, заступник міністра економіки та довкілля України, розповів про досвід співпраці з АРМА. Він зауважив, що Мінекономіки підтримує ділову активність. І якщо якісь активи тимчасово опинилися у власності держави, вона має стати ефективним власником, ефективним користувачем з усіма подальшими наслідками.

Бізнес-омбудсмен Анка Фельдгузен, відповідаючи на запитання модератора щодо проведеної урядовцями роботи, передусім зауважила, що зараз бізнес перебуває в надзвичайно складних умовах. Серед специфічних проблем, на які вона звернула увагу, – продаж простих активів без ПДВ. Адже потім новий власник отримує величезні податкові проблеми, тому що повинен сплатити цей податок. «Я бачу роль Ради бізнес-омбудсмена в тому, щоби порадити уряду, як змінити законодавство, щоб системних проблем для бізнесу більше не було», – зазначила пані Фельдгузен.

Ілля Михайлов, голова наглядової ради АТ «Прозорро.Продажі», зазначив, що співпраця з АРМА відбувається вже третій рік. Завдяки цьому забезпечено понад пів мільярда гривень надходжень саме на активах АРМА.  Він наголосив, що, попри політичну боротьбу, питання довіри, здорового глузду й ефективності перемогли. І оскільки АРМА готове до масштабування, головне тепер, щоб у систему почали потрапляти активи. Продаж арештованих активів теж є частиною управління.

За його словами, найперше, що може зробити АРМА для збільшення попиту й більш ефективного продажу, – це належне стандартизоване розкриття інформації про активи, які є в наявності.

Щодо ризиків для бізнесу Ілля Михайлов зауважив, що бізнес в принципі – це завжди ризики. Тож постає професійне питання оцінки ризиків і формування цінової оферти на активи, незалежно від того, чи вони є предметом конкурсів на управління, чи предметом продажу. Це завжди відповідальність бізнесу.

Роман Нагорняк, директор департаменту партнерств АТ «Укрнафта», уповноважений щодо активів, переданих в управління від АРМА. Він повідомив, що на сьогодні в компанії є два основні треки – це договори управління активами проєкту «Укрнафтобуріння» та проєкту Glusco. Ця робота активно триває.

Максим Юрков, директор із правових питань НЕК «Укренерго», погодився з попереднім спікером.  Він передусім зазначив, що державні компанії мають бути ефективними та прибутковими. За його спостереженнями, сьогодні постає питання горизонту планування: скільки в тебе є часу, чи готовий ти інвестувати гроші в розвиток підприємства, знаючи, що через певний фактор можеш бути позбавлений права управителя майже миттєво. Крім того, є обов’язки перед АРМА. Страхування активу, за його словами,  вже є, але має дещо іншу форму.

Марина Хлистун, виконавча директорка UkraineInvest, зазначила, що компанія активно співпрацює з АРМА. Адже UkraineInvest є єдиним вікном для заходу приватного капіталу в Україну.

Джерело: https://pravo.ua/iaki-mozhlyvosti-vidkryvaie-reforma-arma-eksperty-podilylysia-dumkamy-na-praktychnomu-biznes-forumi/?fbclid=IwY2xjawTo_ctwZG9mAWV4dG4DYWVtAjEwAGJyaWQRMVFxOXo1NDFBQWRkVUxpcVVzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEebI0dvSrd2fjJUbjXE0lGc-677AH9nSxtLJVf0u_eqri1MJUT0U3D_LoXShM_aem_lUKvjoqQaWwTwlj7entbpw