ICC Ukraine ініціює підготовку пропозицій щодо гармонізації банківського законодавства України з правом ЄС та посилення інвестиційної привабливості держави

26 травня 2026 року Банківська комісія ICC Ukraine провела Круглий стіл «Капітал відновлення: роль банківського сектору», присвячений ролі банківського сектору у відновленні України, залученні інвестицій, розвитку кредитування бізнесу та адаптації українського фінансового законодавства до стандартів ЄС.

Захід відкрив Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов, наголосивши на важливості консолідації зусиль влади, банків та бізнесу для фінансування відбудови та ролі і інструментів ICC Ukraine в цьому.

Євродирективи як умова інвестиційної привабливості

Учасники сесії окремо зупинилися на необхідності імплементації положень Директиви 2014/59/ЄС про відновлення та врегулювання банків, Директиви 2014/49/ЄС про системи гарантування вкладів, а також пов’язаних актів ЄС щодо ліквідації кредитних установ, непрацюючих кредитів, відкритого банкінгу та капітальних вимог.

На думку учасників, адаптація українського законодавства до цих стандартів має відбуватися не через механічне копіювання норм ЄС, а через якісну гармонізацію з урахуванням воєнних умов, структури українського банківського сектору, стану судової системи та потреб відбудови

Володимир Клименко, Голова Банківської комісії ICC Ukraine:
«Якщо Україна прагне членства в ЄС, дисгармонія у сфері банківської неспроможності має бути усунута. Законодавство повинно забезпечувати правову визначеність, захист кредиторів і зрозумілі правила для іноземних партнерів».

Захист кредиторів і арбітраж як основа здешевлення кредитного ресурсу

Високі ставки зумовлені не лише макроекономікою, а й юридичними ризиками (проблеми з іпотекою, зловживання банкрутством, мораторії).

Дмитро Тиліпський, партнер юридичної компанії EQUITY:
«Банки закладають юридичні ризики у вартість кредиту. Посилення прав кредиторів, обмеження недобросовісних процесів та підвищення ефективності заставного права прямо знизять вартість фінансування для бізнесу».

Окремий акцент було зроблено на міжнародному арбітражі. Учасники сесії підкреслили, що арбітраж ICC є одним із ключових інструментів довіри для іноземних інвесторів, особливо в умовах, коли рівень довіри до національної судової системи залишається недостатнім.

Девелопмент і проєктне фінансування: банкам потрібна нова роль

Довоєнна модель девелопменту (кошти фізосіб) упала з $9,8 млрд у 2021 році до $2,2 млрд у 2023 році. Банкам потрібні нові продукти із залученням escrow-рахунків та програм підтримки.

Ігор Райков, засновник Київської школи девелопменту
«Після падіння інвестиційного попиту стара модель фінансування будівництва більше не може забезпечувати стабільний розвиток ринку. Для запуску проєктів сьогодні необхідний значно більший власний капітал та інструменти дофінансування касових розривів». Павло Матіяш, CEO Activitis звернув увагу на необхідності розробки механізму практичної реалізації даної проблематики.

Інституційна якість є ключем до капіталу

Інвестори очікують на прозоре регуляторне середовище та незалежний суд, який захищає власність .

Михайло Соколов, народний депутат України:

«Україні потрібно не косметично оновлювати окремі норми, а перезавантажити підхід до фінансового регулювання, захисту власності, реалізації застав та відповідальності державних інституцій».

Страхування воєнних ризиків як умова кредитування та інвестицій

Окремий блок сесії був присвячений страхуванню воєнних ризиків. Представники страхового ринку наголосили, що без страхування ризиків війни значна частина банківського кредитування, проєктного фінансування, експорту, лізингу та інвестицій залишатиметься заблокованою.

Андрій Семченко, голова правління СК  «ІНГО»:
«Ринок поступово відновлює здатність  покривати воєнні ризики для бізнесу (об’єкти, логістика, інфраструктура), але ключовою проблемою є ціна. Страхування має сприйматися не як додаткові витрати, а як базова умова безпеки».

Денис Ястреб, голова НАСУ, наголосив на «необхідності ширшого впровадження культури de-risking в Україні».

Учасники дискусії підтримали ідею розвитку механізмів компенсації страхової премії, залучення міжнародних перестраховиків, співпраці з EBRD, DFI/EFI-інституціями, Lloyd’s market та українськими страховиками. Метою має стати зниження ефективної вартості страхування воєнних ризиків до рівня, прийнятного для бізнесу та банків.

Також серед спікерів круглого столу були, Ольга Білай, директорка-розпорядниця Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, представник СБУ, Тарас Семенюк, політолог, Тетяна Краснопольська, представник USUBC, Сергій Дідковський, Науковий парк адитивних технологій КПІ, модератор заходу.

За підсумками круглого столу Банківська комісія ICC Ukraine розпочинає підготовку аналітичного документа з рекомендаціями для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, профільних міністерств та інших державних інституцій.

До документа планується включити пропозиції щодо:

– імплементації ключових банківських директив ЄС;

– гармонізації процедур відновлення, врегулювання та ліквідації банків;

– посилення прав кредиторів і заставодержателів;

– захисту інвесторів через арбітражні механізми ICC;

 – розвитку проєктного фінансування відбудови;

– запуску комплексних продуктів «кредит + страхування воєнного ризику + міжнародне перестрахування»;

– стимулювання кредитування МСБ;

– розвитку open banking та цифрових фінансових сервісів;

– підвищення прозорості процедур реалізації активів;

– залучення іноземних банків, фондів, страхових і перестрахових компаній до українського ринку.

В ICC Ukraine наголошують, що банківський сектор має стати не пасивним утримувачем ліквідності, а повноцінною інфраструктурою відновлення України. Для цього потрібні зрозумілі правила, європейські стандарти, ефективний захист кредиторів, страхування ризиків, міжнародний арбітраж і системна робота з інвесторами

◄ 1 2