Сучасний аграрний бізнес – це складна система, що вимагає комплексного підходу та виважених рішень. Так, спеціалізація у всіх різна, але без бухгалтерії, IT, транспорту та багатьох інших служб та сервісів вже не обійдеться жодна компанія. Всі підрозділи повинні працювати злагоджено, вдосконалюватися, втілювати найсучасніші технології та прогресивні рішення.

Де можна отримати інформацію про актуальні тенденції розвитку різних специфічних сфер в агро, ознайомитися з новими гравцями на ринку, обмінятися з партнерами своїми досягненнями? Де можна зрозуміти, чи використовуєте ви найефективніші IT-технології чи вже є кращі? Варіанти – ходити на професійні конференції, шукати потрібні контакти, звертатися в різні компанії, збирати інформацію, аналізувати, порівнювати. Довго і не раціонально. Є кращій спосіб – відвідати Міжнародний аграрний тиждень Agro Ukraine Week, що пройде 17-19 червня 2026 року в КВЦ «Парковий» в місті Київ. Один захід замість багатьох. Головна мета організатора події – ProAgro Group – зібрати на одному майданчику безпосередньо виробників сільськогосподарської продукції та представників всіх бізнесів, причетних до агро.  

Під час масштабного івенту буде проведено 12 профільних конференцій та форумів (про них ми розкажемо пізніше), близько 300 спікерів (про них ми теж напишемо) презентують свій досвід та сучасні технології. А ще кожен учасник події (очікуємо близько 7 000!) зможе ознайомитися з виставковими стендами більш ніж 160 компаній. Цікавлять фінанси та умови кредитування – будь ласка, спрямуємо до стендів банків, страховиків та інвестфондів. Є потреба в новому обладнанні та сільгосптехниці – провідні постачальники необхідних товарів не просто покажуть свою продукцію, але й розкажуть про умови придбання, можливість навчання персоналу та переваги сервісного обслуговування. Автоматизуєте виробничі процеси, приглядаєтесь до дронів та роботів – тоді вам до стендів IT-шників. Необхідні нові транспортні засоби – про авто можна не тільки послухати, але й сісти в нього, оцінити комфорт та потужність. А як щодо економії на електриці та використання зеленої енергетики – сонячних панелей та вітростанцій? Всі деталі ви теж дізнаєтесь від фахівців на стендах профільних компаній.  

Загалом, учасники виставки презентують інноваційні рішення в галузях рослинництва, тваринництва, вирощування, зберігання, переробки, логістики і трейдингу. Гості Agro Ukraine Week знайдуть всю потрібну інформацію, дізнаються всі подробиці, встановлять нові контакти та зможуть обговорити майбутні контракти. 

Професійне спілкування, актуальна інформація, нові корисні знайомства, присутність урядовців та можливість поставити їм питання напряму, різноманітна культурна програма та сучасний виставковий простір – це про Міжнародний аграрний тиждень. Учасники та гості Agro Ukraine Week отримають задоволення від виступів Михайла Хоми, ще відомого як DZIDZIO, Київського академічного муніципального духового оркестру. Серед перлин нашої культурної програми також всесвітньо відомі Національний академічний оркестр народних інструментів України (НАОНІ) та Національний заслужений академічний український народний хор ім. Г. Верьовки. Нікого не залишить байдужим показ кінофільмів в рамках Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».       

Ми подбали і про безпеку – в КВЦ «Парковий» є укриття.  

Все про агро і все для агро під одним дахом – це Agro Ukraine Week. ProAgro Group закликає долучатися до події. Детальна інформація про захід, можливості участі та партнерства за посиланням. 

ICC Ukraine – інформаційний партнер Agro Ukraine Week

Як перетворити стереотип «дорого та складно» на працюючу стратегію успіху?

29 квітня Міжнародна Торгова Палата України (ICC Ukraine) провела вебінар, присвячений особливостям виходу на ринок Швейцарії — однієї з найстабільніших та найпрестижніших юрисдикцій світу.

Ключовим спікером заходу виступила Оксана Гунда, Віцепрезидентка ICC Ukraine та керівниця Українського Міжнародного торгового хабу в Швейцарії. Вона поділилася практичним досвідом того, як правильно зайти в країну, де стабільна правова система поєднується з вигідним оподаткуванням.

Під час заходу учасники детально розібрали алгоритм вибору кантону та побудови оптимальної податкової стратегії, враховуючи різницю між федеральними, кантональними та муніципальними зборами. Окрему увагу приділили банківському сектору: експертка розвіяла ілюзії щодо відкриття рахунків для компаній та фізичних осіб, а також пояснила механіку легального переказу коштів з України, відокремивши факти від поширених міфів.

Вебінар став майданчиком для фахової дискусії між підприємцями, фінансистами та юристами, які планують масштабувати свій бізнес або шукають нові вектори для інвестиційного розвитку.

ICC Ukraine продовжує підтримувати український бізнес на шляху до міжнародної експансії, надаючи перевірену експертизу та практичні інструменти.

Відеозапис вебінару за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=PUjATO6DqtY

Слідкуйте за нашими анонсами, щоб не пропустити наступні заходи!

Олександр Поліщук, виконавчий директор РП ICC Ukraine у Львівській області.

Під час зустрічі обговорили перспективні напрямки співпраці між Львівською областю та Італією — економічні зв’язки, інвестиції, торговельне партнерство, підтримку бізнесу, гуманітарні ініціативи та міжрегіональну взаємодію.

Щиро дякуємо за теплий прийом, конструктивний діалог та відкритість до співпраці. Переконані, що такі зустрічі створюють реальні можливості для розвитку України та Львівщини на міжнародному рівні.

Новий закон ЄС про промисловість може суттєво вплинути на майбутню модель економічної інтеграції України

Європа будує нову модель підтримки промисловості та локалізації виробництва. Для України це може стати шансом увійти до європейських виробничих ланцюгів.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на розбір законодавчої ініціативи ЄС у публікації Skadden.

ЄС робить ставку на промисловість

Як повідомляє видання, закон ЄС “Industrial Accelerator Act” має посилити виробництво, локалізацію та економічну безпеку Європи.

Згідно з останніми нормативними документами, які були розроблені під цей проект, ключовими інструментами нової промислової політики ЄС стануть:

• підтримка виробництва;
• локалізація ланцюгів постачання;
• спрощення запуску промислових проєктів.

Єврокомісія прямо вказує, що частка промисловості у ВВП ЄС скоротилася з 17,4% у 2000 році до 14,3% у 2024 році. Тобто, мета ЄС – перейти від політики відкритого ринку до політики промислового посилення.

Для України, яка має статус кандидата на вступ до ЄС, важливо не залишитися лише постачальником сировини або ринком збуту, а стати частиною європейських виробничих ланцюгів.

Для України ця ініціатива важлива як сигнал: ЄС дедалі більше розглядає промисловість не лише як сектор економіки, а як основу безпеки, стійкості та стратегічної автономії. Такий підхід є критичним і для української стратегії відновлення.

Нові вимоги до держзакупівель

Skadden пише, що нові вимоги “вироблено в ЄС” для державних закупівель і програм державної підтримки у законі зосереджені насамперед на енергоємних галузях, автомобільному секторі, технологіях з нульовим рівнем викидів, акумуляторах, сонячній енергетиці та критичній сировині.

Окремий акцент зроблено на сталі, цементі, алюмінії та транспорті: у державних закупівлях щонайменше 25% сталі та 25% алюмінію, які використовуються у будівництві, інфраструктурі та транспорті, мають походити з ЄС. Для бетону та розчину частка має становити щонайменше 5%.

Фактично ЄС планує використовувати державні закупівлі як інструмент підтримки власної промисловості. Це важливо, адже державні закупівлі становлять близько 15% ВВП ЄС, акцентують у публікації. В такий спосіб Брюссель хоче спрямувати значну частину попиту на продукцію, вироблену всередині європейського ринку.

Промислові зони та контроль над іноземними інвестиціями

Ще один важливий блок – створення зон прискорення промислового виробництва: кожна країна-член ЄС має визначити щонайменше одну таку зону. Вони мають об’єднувати промислові проєкти в енергоємних секторах, автомобільній галузі та чистих технологіях.

Для України це може бути орієнтиром у відбудові промислових регіонів: замість точкових проєктів – створення промислових кластерів із доступом до енергії, логістики, фінансування та спрощених дозвільних процедур.

Документ також передбачає запуск єдиного цифрового “вікна” для дозволів на промислові проєкти, а також контроль за іноземними інвестиціями.

Зокрема, ЄС хоче посилити перевірку вкладень у стратегічні сектори, зокрема акумулятори, електромобілі, сонячні панелі та критичну сировину – ці положення фактично спрямовані на обмеження надмірної залежності від Китаю у стратегічних технологіях. Це показує ширший тренд: промислова політика ЄС стає частиною економічної безпеки.

Зазначається, що остаточне ухвалення Industrial Accelerator Act може відбутися не раніше середини або кінця 2027 року. До того документ ще обговорюватимуть Європейський парламент і Рада ЄС.

Нагадаємо, виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс заявив, що Європейський Союз розглядає промисловість як ключову основу економічного зростання та безпеки в умовах глобальної нестабільності.

Джерело: https://www.rbc.ua/rus/news/es-predstavili-zakon-novu-promislovu-politiku-1777370023.html/amp

фото: Getty Images

24 квітня 2026 року під час III Інвестиційного форуму Асоціація «Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine)» та Асоціація правників України (АПУ) уклали меморандум про співпрацю.

Документ підписали Тетяна Савосько, Виконавча директорка ICC Ukraine  та Микола Стеценко, Президент АПУ. Меморандум передбачає розвиток партнерства між юридичною спільнотою, бізнесом та експертним середовищем, а також координацію зусиль задля підтримки професійного діалогу, розвитку міжнародної співпраці та формування сприятливого правового й інвестиційного клімату в Україні.

Організації домовилися про інформаційне партнерство, проведення спільних професійних і освітніх заходів, а також про розвиток платформ для професійного обміну досвідом.

«Підписання меморандуму з Асоціацією правників України — це насамперед про посилення експертної спроможності, об’єднання професійного потенціалу та створення якісно нових можливостей для розвитку правового, бізнесового й міжнародного середовища. Для ICC Ukraine важливо формувати сильні експертні платформи, де синергія знань, практичного досвіду та міжнародної взаємодії сприятиме підвищенню професійних стандартів, розвитку компетенцій і виробленню ефективних рішень для України», – зазначила Тетяна Савосько.

«Для АПУ надзвичайно важливо розвивати взаємодію зі спільнотами, які об’єднують бізнес, експертне середовище та міжнародних партнерів. З ICC Ukraine ми співпрацюємо вже давно і я переконаний, що підписання меморандуму сприятиме посиленню професійного діалогу та розвитку сучасного правового середовища в Україні», — наголосив Микола Стеценко.

Віримо, що ця синергія відкриє нові можливості для наших членів та партнерів. Попереду багато цікавих ініціатив!

23 квітня 2026 року в Івано-Франківську відбувся Інтеграційний форум «Шляхи та фінансування відновлення територіальних громад: Стратегія 2026».

Організаторами форуму виступили ICC Ukraine (в особі віцепрезидента Олександра Острянина)  спільно з Асоціацією «Укрводоканалекологія» та ТОВ «Інститутом комунальної інфраструктури» за підтримки Івано-Франківської ОДА (ОВА).

У заході взяли участь провідні українські та міжнародні компанії — ключові гравці у сфері інфраструктурного консалтингу, інжинірингу та залучення міжнародного фінансування для відновлення України. Серед учасників — міжнародні інвестиційні донори, зокрема Egis Ukraine, Шведська бізнес-асоціація в Україні, EPSA Ukraine та інші.

У межах блоку «Технологічне оновлення» провідні компанії, серед яких ТОВ «ЕКО-ІНВЕСТ» (ESMIL), ТОВ «НВО «Екософт» (BWT), ТОВ «АБЕТОН», «АЛЬФАТЕКС» та інші представили сучасні інженерні рішення для модернізації мереж і підвищення енергоефективності.

Подія стала ключовим майданчиком для діалогу між владою, бізнесом та міжнародними інституціями щодо практичного відновлення критичної інфраструктури.

Головні результати та напрями роботи форуму:

Фінансові інструменти.

Експерти презентували механізми залучення інвестицій, грантів і пільгового кредитування для реалізації проєктів у сфері водопостачання та водовідведення.

Міжнародна підтримка.

Учасники обговорили умови програми «Відновлення водопостачання і водовідведення України» та можливості фінансування підготовки проєктів за рахунок міжнародних фондів.

Технологічні рішення.

Було представлено сучасні підходи до модернізації інженерних мереж, впровадження інновацій та підвищення енергоефективності.

Пряма комунікація.

Представники територіальних громад отримали можливість індивідуальних консультацій з інвесторами та експертами щодо реалізації власних ініціатив.

Висловлюємо щиру подяку всім учасникам, партнерам та організаторам форуму за активну участь, конструктивний діалог і спільну роботу над питаннями відновлення територіальних громад.

Окрему вдячність висловлюємо міжнародним партнерам та експертам за підтримку, цінний обмін досвідом і готовність долучатися до реалізації проєктів у сфері водопостачання та водовідведення.

Спільними зусиллями ми формуємо ефективні рішення для сталого розвитку громад і відновлення критичної інфраструктури України.

Фінансування відбудови, розвиток соціального житла та роль девелоперів і муніципалітетів обговорили під час RECOVERY CONSTRUCTION FORUM UKRAINE 3.0, який відбувся 22 квітня.

Міжнародна Торгова Палата України – інформаційний партнер форуму. Від ICC Ukraine на заході були  Світлана Дєвочкіна (віцепрезидентка з питань відбудови України) та Андрій Романов (банківська комісія ICC Ukraine).

«Російська агресія продовжує руйнувати інфраструктуру та житловий фонд України. У цих умовах формування прозорого і відкритого будівельного ринку є важливою передумовою розвитку та євроінтеграції. Водночас відбудова не може обмежуватися державним сектором – критично важливу роль відіграє приватний бізнес, який уже довів свою стійкість. З огляду на зростання потреб і обмеженість фінансування, необхідно посилювати співпрацю та створювати сприятливі умови для участі бізнесу у процесах відновлення», – наголосив Франческо Флоріс, Перший радник, Торговий радник Представництва ЄС в Україні, вітаючи учасників форуму.

З вітальними словами до учасників також звернулись Олександр Червак, Генеральний директор КБУ та Олена Кононенко, Директорка виставок ReBuild Ukraine та Aquatherm. 

Світ готовий інвестувати, однак інвестор обирає не країну, а зрозумілі правила, швидкість і довіру. Наші ключові завдання – формувати проєкти, готові до інвестицій, забезпечити прозорі та передбачувані правила, а також мислити масштабно – на рівні систем, міст і економіки. Адже ми вже конкуруємо за капітал глобально, і питання полягає в тому, наскільки ми здатні бути швидкими, зрозумілими та надійними. Відбудова відбудеться – питання в тому, хто і як її реалізує» – зазначив Лев Парцхаладзе, Президент КБУ, розпочинаючи модерацію першого блоку форуму, присвяченого фінансуванню, пріоритетам та механізмам реалізації проєктів відбудови.

Співмодератором панелі виступив Олександр Слобожан, Виконавчий директор Асоціації міст України.

Ключові законодавчі та регуляторні передумови переходу від фінансування до реалізації проєктів відбудови окреслила Олена Шуляк, Голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

💬 «Сьогодні Україна має базові стратегічні та бюджетні документи для відновлення, однак критичним викликом залишається відсутність актуальної містобудівної документації, без якої реалізація проєктів є неможливою. Саме від спроможності органів місцевого самоврядування залежить швидкість підготовки таких документів. Попри відтермінування обов’язковості розроблення планів просторового розвитку до 2028 року, темпи цієї роботи залишаються низькими. Ефективна відбудова потребує поєднання якісної містобудівної документації та розвитку механізмів публічно-приватного партнерства, що дозволить забезпечити підготовку проєктів і їх подальшу реалізацію», наголосила спікерка.

Наталія Козловська, Заступниця Міністра розвитку громад та територій України, представила бачення Міністерства щодо оновлення регулювання будівництва, удосконалення дозвільних процедур та впровадження сучасних інструментів реалізації проєктів відбудови.

💬 «Ми працюємо над комплексним оновленням підходів у будівельній галузі – від регулювання і дозвільних процедур до інструментів реалізації проєктів. Окрему увагу приділяємо якості реалізації проєктів і впровадженню BIM-технологій, що відкриє бізнесу можливості ефективніше працювати з публічними коштами. Також триває робота над спрощенням містобудівної документації та загалом над широким спектром реформ, які мають зробити правила зрозумілими і практично застосовними для ринку» – зазначила пані Наталія.

Крістіна Мікулова, Голова регіонального представництва Європейського інвестиційного банку в країнах Східної Європи, розповіла про підходи ЄІБ до фінансування проєктів відбудови України.

📑 Вона зазначила, що вже сьогодні необхідно формувати якісні та готові до реалізації проєкти, адже попит на фінансування суттєво перевищує доступні ресурси. Пріоритетами залишаються соціальна та критична інфраструктура, зокрема житло і водопостачання. Водночас ключовими умовами фінансування є прозорість, нульова толерантність до корупції, фінансова стійкість проєктів, а також розширення доступу України до європейських програм.

📲 Олександр Новицький, Голова Державної інспекції архітектури та містобудування України, окреслив ключові бар’єри на старті будівництва та кроки щодо їх спрощення і цифровізації. Він зазначив, що ДІАМ працює над підвищенням рівня автоматичних реєстрацій і планує масштабувати цей підхід. Також триває розробка цифрових інструментів, зокрема ШІ-асистента, який допомагатиме перевіряти проєктну документацію на відповідність вимогам і виявляти можливі невідповідності. За його словами, інспекція рухається до максимальної цифровізації процесів і закликає ринок долучатися до напрацювання цих рішень.

Олександр Кубраков, Радник Президента України з питань інфраструктури та взаємодії з громадами, співзасновник аналітичного центру We Build Ukraine, окреслив пріоритети відновлення та умови для залучення інвестицій, підкресливши важливу роль приватного сектору у цих процесах.

🏠 Він зазначив, що у житловому секторі вже сформовано низку програм і механізмів, водночас для масштабування відбудови необхідні зрозумілі правила інвестування, прозора тарифна політика та розширення співпраці з міжнародними партнерами для зниження ризиків.

Роман Комендант, Заступник Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, окреслив підходи до реалізації проєктів відбудови. Він зазначив, що робота зосереджена на системних інфраструктурних проєктах, зокрема у сферах логістики та водопостачання, із використанням цифрових інструментів, таких як екосистема DREAM. Також підкреслив важливість розвитку публічно-приватного партнерства та комплексного підходу до відбудови — на рівні мікрорайонів із повною інфраструктурою.

🌊 Сергій Коренєв, Заступник міського голови Миколаєва, окреслив практичний досвід підготовки проєктів відбудови на рівні громади. Він зазначив, що спільно з UNECE розроблено майстер-план міста з фокусом на водопостачанні, енергетиці та поводженні з відходами, за якими вже сформовано портфель проєктів. Активно використовується екосистема DREAM, а реалізація ініціатив відбувається за підтримки міжнародних партнерів і державних програм. Водночас ключовими викликами залишаються безпекові ризики та адаптація бізнесу до міжнародних вимог.

☑️ Другий блок форуму був присвячений новій житловій політиці: від компенсації до нового житлового фонду. Модератором панелі виступив Сергій Мамедов, Віцепрезидент КБУ, Голова Правління Глобус Банку.

💬 Іван Парух, Начальник управління житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій України, окреслив підходи до формування попиту та реалізації житлових програм: «Міністерство працює над формуванням системного платоспроможного попиту, зокрема через інструменти житлових ваучерів та інші програми підтримки. Водночас ми шукаємо всі можливі ресурси, щоб допомогти будівельній спільноті реалізовувати свій продукт».

Сергій Комнатний, Консультант із житлової політики Європейської економічної комісії ООН, наголосив на необхідності використовувати міжнародну підтримку не лише як джерело фінансування, а й як інструмент передачі досвіду та формування інституційної спроможності у житловій політиці. Експерт підкреслив, що розвиток соціального житла та формування регульованого ринку оренди мають стати одним із напрямів нової житлової політики з урахуванням європейського досвіду.

🏘️ Андрій Тарасенко, Директор департаменту розвитку бізнесу Укрфінжитло, окреслив можливості масштабування програми «єОселя» та ключові обмеження. Він зазначив, що попит на іпотечні інструменти постійно зростає, а пропозиція залишається обмеженою.

Сергій Захаров, Заступник міського голови Маріуполя, представив концепцію доступного орендного житла для внутрішньо переміщених осіб. Титульним проєктом є житловий квартал в Білій Церкві, що передбачає будівництво 24 будинків для 1183 сімей.

👥 Дмитро Левицький, Cпеціаліст з питань соціального житла EIB Advisory/JASPERS Ukraine, окреслив нові підходи до соціального житла в Україні. За його словами, фундаментом успішної системи є сталість фонду житла, його самоокупність, якість, різноманіття та інклюзивність. Пілотний проєкт ЄІБ для України в найближчі два роки передбачає фінансування у розмірі 100 млн євро для побудови 1500 квартир у 2-3 містах.

☑️ Третя панель форуму «Вхід у проєкти відбудови: інструменти та практика для бізнесу» була зосереджена на практичних механізмах участі українських компаній у recovery-проєктах, зокрема доступі до фінансування, інструментах державної підтримки, вимогах міжнародних партнерів та формуванні якісного портфеля проєктів для залучення інвестицій.

Модераторами виступили Денис Вергун, Головний редактор SPEKA та Іван Слободяник, Виконавчий директор Всеукраїнської Асоціації громад.

💬 Віталій Петрук, Заступник Міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України, окреслив інструменти, які у 2026 році допомагають українським компаніям долучатися до проєктів відбудови: «Міністерство економіки активно реалізує політику “Зроблено в Україні”. Серед ключових інструментів – локалізація, програми доступного фінансування “5-7-9”, а також механізми страхування і компенсації через Експортно-кредитне агентство».

💬 Микола Ільїнов, Фінансовий директор Фонду енергоефективності, окреслив ключові вимоги та результати реалізації програм підтримки: «Проєкти, що реалізуються за програмами Фонду, мають відповідати принципам енергоефективності, а самі програми постійно оновлюються з урахуванням потреб ринку. Станом на сьогодні загальний обсяг виплачених грантів становить 4,7 млрд грн».

📕 Тетяна Коротка, Заступниця бізнес-омбудсмена, зазначила, що сьогодні зростає кількість практичних звернень бізнесу щодо участі у проєктах відбудови, водночас українські компанії часто недооцінюють значення комплаєнсу, що обмежує їх доступ до міжнародних контрактів.

Вона наголосила, що ефективна участь у recovery-проєктах потребує комплексного підходу та залучення мультифункціональних команд, а ключовими факторами залишаються розвиток інфраструктури, доступ до фінансування і програм підтримки, а також зрозуміле регуляторне середовище та прийнятна вартість участі у таких проєктах.

Участь у Recovery Construction Forum 2026 підтвердила, що відбудова України вже давно перейшла від планування до активної реалізації. Прямий діалог із ключовими стейкхолдерами, зокрема з представниками уряду, міст України, ЄС та ЄІБ, надав важливі інсайти щодо нових ініціатив, реальних кроків, програм та фінансових інструментів для відновлення промислового потенціалу. Форум став дієвим майданчиком, який продемонстрував: масштабне будівництво та модернізація вже йдуть, а консолідована підтримка уряду, міст та міжнародних партнерів забезпечує надійне підґрунтя для нашої подальшої роботи, – наголосив Андрій Романов.

Організатори: Конфедерація Будівельників України та Міжнародний виставковий оператор Premier Expo

Генеральний партнер: Креатор-Буд

Стратегічний партнер: XModule, Solidarity

Фінансовий партнер: Глобус Банк

Офіційні партнери: Penetron Україна, Caparol Україна, ЦГіП, Рууккі Україна

Інформаційний партнер: ICC Ukraine

І квартал 2026 року став рекордним для процедури спільного транзиту в Україні. Попри війну та втрату частини логістичних маршрутів, система продовжує швидко масштабуватись. За даними Державної митної служби, лише за березень українські митниці оформили 12,1 тис. транзитних декларацій – найбільший місячний показник з моменту приєднання країни до відповідної Конвенції у жовтні 2022 року.

СК ІНГО, яка працює в сегменті транзитних гарантій з моменту запуску системи, також фіксує це зростання. За даними страхової компанії, у І кварталі 2024 року було оформлено 17,9 тис. транзитних декларацій, у 2025-му 28,4 тис, а у 2026 вже 51,2 тис. За 2 роки показник зріс майже втричі.

За підсумками І кварталу ІНГО забезпечила 10 загальних гарантій на 10,8 млн євро та 2 044 індивідуальні на 51,1 млн євро – це дві третини загальних гарантій на ринку і більше третини індивідуальних.

Система NCTS (електронна платформа, що дозволяє переміщувати вантажі між 38 країнами без повторного митного оформлення на кожному кордоні) перетворилась з переваги великих імпортерів на робочий інструмент середнього бізнесу. Підприємці обирають між загальною гарантією, що покриває серію операцій, та індивідуальною під конкретне переміщення.

«Ще 3 роки тому це був інструмент для великих операторів, які першими розібрались у механіці системи. Зараз до NCTS заходять середні компанії з регулярними поставками і це якісна зміна ринку. Спільний транзит знижує логістичні витрати і прибирає адміністративні бар’єри на кордонах, а це прямо впливає на конкурентоспроможність українських компаній у міжнародній торгівлі», – говорить Сергій Сидорчук, заступник начальника департаменту корпоративного страхування СК ІНГО.

Зростання «митного безвізу» відбувається на тлі ширшої адаптації України до митного законодавства ЄС. Держмитслужба послідовно впроваджує європейські стандарти – від авторизованих економічних операторів (AEO) до електронних процедур у рамках єдиного вікна. NCTS у цьому контексті є не лише операційним інструментом, а й індикатором готовності країни до митної інтеграції.

Для страхового ринку розширення системи продовжує формувати сегмент, який ще кілька років тому практично не існував. Із переходом на нову фазу NCTS (Phase 6) та розширенням кола компаній зі статусом AEO попит на фінансові гарантії, за очікуваннями ринку, продовжить зростати.

Останні два дні стали для нас особливо значущими: ICC Ukraine в особі Дмитра Хоружного, керівника Центру грантів та інвестицій ICC Ukraine, долучилася до зустрічі колег з Міжнародної Торгової Палати з усієї Європи та штаб-квартири ICC у Парижі, яку в Лондоні приймала ICC United Kingdom — Регіональний координатор Європейської консультативної групи ICC.

Делегати з понад 26 країн зібралися за одним столом — і для України було важливо бути серед них. Захід розпочався з прийому в Парламенті Великої Британії, який задав тон усій роботі: відчуття спільної мети та сили глобальної мережі ICC.

 Від України до Вірменії, від Скандинавії до Центральної та Східної Європи, разом із партнерами з країн G7 — дискусії цих двох днів підтвердили просту, але принципову тезу: у світі, що стає дедалі менш передбачуваним, співпраця має значити більше, а не менше.

Як зазначив Голова ICC United Kingdom лорд Каран Біліморія, настав час рухатися вперед разом — із ясністю та впевненістю. А Генеральний Секретар ICC Джон В. Х. Дентон наголосив: бізнес відіграє ключову роль у тому, щоб торгівля залишалася відкритою і продовжувала підтримувати зростання, робочі місця та стабільність.

Для ICC Ukraine ці теми — не абстракція. Відкрита торгівля, доступ до фінансування, цифровізація торговельних процесів — це питання відновлення української економіки та інтеграції до європейського ринку. Ми вдячні колегам з ICC UK за можливість донести голос українського бізнесу до європейської повістки.

Фокус розмов — практичні дії: рух від фрагментації до результату, від амбіцій — до рішень, які реально працюють для компаній будь-якого розміру. Посилення торговельної системи, розвиток цифрової торгівлі, подолання глобального дефіциту торговельного фінансування — меседж був послідовним: прогрес починається з партнерства.

Дякуємо ICC United Kingdom за організацію та всім колегам — за змістовні дискусії. Продовжуємо працювати разом.

16 квітня 2026 року в Києві відбулася ключова галузева подія фінансового сектору — конференція Forbes Banker 2026, яка об’єднала провідних банкірів, представників бізнесу, держави та експертного середовища.

ICC Ukraine на заході представляли Генеральний секретар Олексій Кожанов та виконавча директорка Тетяна Савосько.

У центрі дискусій — стратегічні виклики фінансового сектору в умовах тривалої війни, податкового навантаження та необхідності формування ресурсної бази для майбутньої відбудови України.

Баланс між фіскальним тиском і економічним розвитком

Одним із ключових меседжів конференції стала необхідність переходу від короткострокового фіскального мислення до довгострокової стратегії розвитку фінансової системи.

Голова Національний банк України Андрій Пишний наголосив на системній ролі банківського сектору як одного з найбільших платників податків і драйверів економіки.

Водночас учасники ринку акцентували: надмірне податкове навантаження, зокрема потенційна ставка на рівні 50%, може суттєво обмежити здатність банків формувати капітал і фінансувати інвестиційні проєкти вже у 2027 році.

Для міжнародної бізнес-спільноти, яку представляє ICC, питання передбачуваності податкової політики є критично важливим фактором для залучення іноземних інвестицій.

Очікування бізнесу: швидкість, довіра та партнерство

Учасники конференції відзначили трансформацію очікувань бізнесу від банків:

• – для середнього бізнесу ключовими залишаються надійність і швидкість ухвалення рішень;
• – для великого бізнесу — довгострокове партнерство та гнучкість у підходах до фінансування.

Окрему увагу приділили потребі у спрощенні процедур фінансового моніторингу та розвитку цифрових сервісів, що є важливим для інтеграції українського бізнесу у глобальні ринки.

Ці тренди безпосередньо корелюють із напрямами роботи ICC щодо полегшення міжнародної торгівлі та розвитку ефективних фінансових інструментів.

Драйвери економіки: оборона, енергетика та споживання

Банківська спільнота визначила ключові сектори, які формуватимуть попит на фінансування у 2026–2027 роках:

• – оборонно-промисловий комплекс (зокрема Military Tech),
•  – енергетика,
• – внутрішнє споживання.

Окремо відзначено зростання ролі товарів подвійного призначення — сегмента, що потребує нових підходів до оцінки ризиків і фінансування.

Євроінтеграція та трансформація банківського сектору

Важливою темою стала адаптація банків до європейських стандартів як передумова для залучення стратегічних інвесторів та інтеграції України до фінансового простору ЄС.

Цифровізація, підвищення ефективності банківських мереж та гармонізація регуляторних процедур визначені як ключові напрями трансформації сектору.

Позиція ICC Ukraine

Участь ICC Ukraine у Forbes Banker 2026 підтверджує активну роль організації у формуванні діалогу між бізнесом, фінансовим сектором та державою.

ICC Ukraine послідовно підтримує:

•  – створення передбачуваного податкового середовища;
•  – розвиток доступу до фінансування для бізнесу;
• –  інтеграцію українського ринку у глобальну економіку;
• –  формування інституційної спроможності для післявоєнної відбудови.

Участь керівництва ICC Ukraine  у заході стала важливою частиною цієї роботи та сприяла посиленню взаємодії з ключовими стейкхолдерами фінансового ринку.