На звернення Віцепрезидента Міжнародної Торгової Палати України (ICC Ukraine) Олександра Острянина до міжнародних благодійних інституцій, Миргородська громада отримала чергову потужну гуманітарну підтримку. Дякуємо Міжнародному Благодійному Фонду «АІСМ» Україна за допомогу, загальна вартість якої становить понад 7,8 млн гривень.

​Цей внесок є надзвичайно важливим для забезпечення життєдіяльності громади та надання якісних послуг нашим мешканцям. Отриманий вантаж розподілено між ключовими закладами:

​Для Миргородської лікарні: 6 палет допомоги (1500 кг). Це медикаменти, 3 функціональні ліжка, спеціалізоване крісло та 2 потужні зарядні станції для стабільної роботи закладу.

​Для Миргородського ЦПМСД: 1,5 палети (450 кг) медичних засобів та 3 зарядні станції для забезпечення безперебійного прийому пацієнтів.

​Ми цінуємо, що Фонд «АІСМ» Україна вже не вперше системно підтримує Миргородську громаду. Висловлюємо особисту вдячність Крістіану Карреру, Президенту та Засновнику Фонду AICM Франція-Україна, за його невтомну працю. Також дякую Тетяні Гребенщиковій, Президенту МБФ АІСМ «Україна», та її команді за чуйність, небайдужість до потреб наших людей та організацію доставки вантажу.

​Тільки об’єднуючи зусилля міжнародних партнерів, бізнес-спільноти та громади, ми стаємо сильнішими та забезпечуємо надійний тил для наших мешканців громади.

У Софії Київській Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська зустрілись із дітьми-сиротами з Києва та Київщини, чиї батьки віддали свої життя за нашу країну. 

Володимир та Олена Зеленські поспілкувалися з дітьми й передали їм подарунки з нагоди Великодня. 

У Софії Київській для маленьких українців організували екскурсію, провели квест, під час якого вони шукали писанки на території національного заповідника. А також діти співали веснянки та гаївки і взяли участь у майстер-класі з виготовлення вітражів. 

«Хочемо вас привітати з усіма святами. Безумовно, бажаємо тепла, добра і світла. У вас такі усмішки прекрасні, не втрачайте їх. І перемоги вам усім бажаємо», – зазначив Глава держави.

Захід відбувся в межах благодійної платформи соціально відповідального бізнесу «Дітям наших Захисників», що обʼєднала майже 90 представників бізнесу й підприємців і державу. За підтримки Міністерства у справах ветеранів України, Державної служби України у справах дітей і Міжнародної Торгової Палати України вони опікуються дітьми-сиротами в різних регіонах України. Зокрема, організовують екскурсії, розважальні заходи та відпочинок у таборах. 

Президент наголосив, що під час війни бізнесу та підприємцям важливо бути соціально відповідальними й підтримувати дітей, чиї батьки віддали свої життя, захищаючи Україну від російської агресії.

Джерело: https://www.president.gov.ua/news/prezident-i-persha-ledi-privitali-z-velikodnem-ditej-zagibli-103801

Платформа «Дітям наших Захисників» : https://children.in.ua/pidtrymka/

У цей особливий час щиро вітаємо зі святом Воскресіння Христового — символом відродження, надії та незламної віри.

Сьогодні для України ці сенси набувають особливого значення. Ми віримо у Перемогу, відновлення та мирне майбутнє нашої держави.

Нехай Великдень принесе у ваші домівки тепло і спокій, а у серця — силу, єдність і впевненість. Бажаємо витримки, натхнення та нових можливостей для розвитку українського бізнесу навіть у найскладніші часи.

Нехай світло цього свята укріплює нашу віру в Перемогу та надихає на спільну працю заради сильної та процвітаючої України.

З найкращими побажаннями,
ICC Ukraine

В Брюсселі відбувся High-Level Roundtable on Revitalising the Multilateral Trading System: Europe — високорівнева дискусія, організована International Chamber of Commerce (ICC) спільно з Eurochambres. Захід зібрав провідних представників міжнародних інституцій, урядів, європейських інституцій та бізнес-спільноти для обговорення майбутнього глобальної торговельної системи.

Участь України у таких заходах — це про голос держави у формуванні нових правил глобальної економіки, про інтеграцію у міжнародні торговельні процеси та про відстоювання власних економічних інтересів у складному геополітичному середовищі.

Серед ключових тем обговорення:

▫️ роль міжнародних інституцій у новій геоекономічній реальності

▫️ вплив глобальних політичних змін на торговельну політику

▫️ майбутнє багатосторонньої торговельної системи після MC14

▫️ бачення Європейської Комісії та Європейського Парламенту щодо розвитку глобальної торгівлі

Спікери заходу:

▫️ Philippe Varin — Президент International Chamber of Commerce (ICC)

▫️ John W.H. Denton AO — Генеральний секретар ICC

▫️ Ömer Bolat — Міністр торгівлі Туреччини

▫️ Vladimír Dlouhý — Президент Eurochambres

▫️ Maria Martin-Prat de Abreu — заступниця Генерального директора DG Trade, Європейська Комісія

▫️ Jörgen Warborn — член Європейського Парламенту, співголова міжпарламентської групи з питань СОТ

▫️ Anna Jerzewska — директорка Trade and Borders, експертка з питань міжнародної торгівлі

▫️ Julian Kassum — заступник Генерального секретаря ICC (Network)

Від ICC Ukraine у заході взяла участь Дарія Лазарева — радниця Генерального секретаря ICC Ukraine з юридичної української практики, радниця копанії ETERNIX Law Firm та членкиня Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів НААУ.

Дякуємо Eternix Law Firm за активну міжнародну залученість та підтримку діяльності ICC Ukraine — саме завдяки таким учасникам український бізнес звучить на глобальному рівні.

Україна ризикує не встигнути якісно підготуватися до наступної зими та мінімізувати загрозу відключень електроенергії, якщо не буде вирішено проблему багатомільярдних боргів на балансуючому ринку. Про це заявив віцепрезидент Міжнародної Торгової Палати України (ICC Ukraine) з питань енергетики Олександр Трохимець.

За його словами, борг балансуючого ринку перед НЕК «Укренерго» перевищує 46 млрд грн і продовжує зростати. Водночас сама компанія заборгувала виробникам електроенергії понад 32 млрд грн.

Українська економіка увійшла у фазу, коли самого бюджетного утримання вже недостатньо. Бізнесу потрібні довгі гроші, страхування воєнних ризиків, передбачувані правила для інвестицій, а також механізми стимулювання малого та середнього бізнесів. Згідно з оцінками Мінекономіки, реальний ВВП України у січні-лютому скоротовся на 1,2% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, тоді як банківський сектор отримав 17,783 млрд грн прибутку за перші два місяці 2026 року. Ця різниця показує перекіс у системі стимулів. Банкам вигідно зберігати високу ліквідність і працювати з інструментами держави швидше, ніж заходити в складні довгі проєкти реального сектору.

Сам факт прибутковості банків не викликає заперечень. Сильна банківська система має бути прибутковою, капіталізованою і стійкою. Питання в іншому. Прибуток банківської системи поки що слабко пов’язаний із масштабним запуском нових виробництв, технологічною модернізацією та інвестиційним кредитуванням. Це означає, що головна проблема лежить у площині стимулів і розподілу ризику. Факт банківського прибутку тут другорядний.

Описувати нинішню ситуацію як загальне згортання кредитування вже неточно. У 2025 році чисті гривневі кредити бізнесу та населенню зросли більш ніж на третину. Ще важливіше те, що позики на ринкових умовах росли швидше, ніж субсидовані за програмою «5-7-9%». Частка пільгових кредитів у гривневому портфелі скоротилася. Отже, головний дефіцит сьогодні стосується довгих інвестиційних ресурсів, покриття воєнного ризику, проєктного фінансування та кредиту для компаній, які не мають сильного забезпечення або працюють у секторах із довшим циклом окупності. За даними Національного банку України, наприклад, у 2022–2023 роках банківський сектор демонстрував стійкість і навіть прибутковість, значною мірою завдяки інвестиціям у державні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Така модель є зрозумілою в умовах війни — держава потребує фінансування, а банки шукають низькоризикові інструменти

Тут і виникає ключова суперечність. Держава під час війни закономірно стала найбільшим позичальником і найбільшим гравцем фінансової системи. На кінець 2025 року частка державних банків у чистих активах сектору все ще становила близько 52%. За такої конфігурації уряд, регулятор і банки з державною участю фактично формують більшість правил гри. Для бізнесу це означає вужчий простір конкуренції, повільніший розвиток приватних інструментів фінансування і вищу залежність від бюджетних рішень.

Саме тому просте масштабування програми «5-7-9%» не виглядає достатньою відповіддю. Пільгова ставка корисна як антикризовий інструмент, але вона не створює повноцінного ринку капіталу. Коли держава стає головним дисконтером вартості грошей, ринок втрачає сигнал ціни ризику. Частина ресурсів іде туди, де є бюджетна компенсація. Найвища продуктивність перестає бути головним критерієм розподілу грошей. У підсумку бізнес звикає до політичної ставки, а банки звикають до державної архітектури попиту.

Україні потрібен інший фокус. Державна підтримка має концентруватися на тих ризиках, які приватний ринок самостійно не бере на себе у воєнний час. Йдеться про часткові гарантії, механізми першої втрати, страхування воєнних ризиків, експортне страхування, а також про спільні інструменти з міжнародними фінансовими інституціями. Саме така логіка вже працює в європейських та міжнародних програмах. Ukraine Investment Framework Європейського Союзу має 9,5 млрд євро фінансових інструментів і розрахований на мобілізацію понад 40 млрд євро інвестицій. IFC у 2025 році уклала з Credit Agricole Ukraine угоду про розподіл кредитного ризику на 100 млн євро для розширення кредитування бізнесу. EBRD за 2025 рік довів фінансування України до рекордних 2,9 млрд євро, причому 57% інвестицій припало на приватний сектор.

З цього випливає практичний висновок. Україні потрібне точне зниження ризику для приватного капіталу. Подальше розширення державного дирижизму у кредиті лише консервує перекіс. Держава має створити рамку, в якій банку вигідно кредитувати виробника, експортера, переробника, логістичний бізнес, енергетичний проєкт чи технологічну компанію. Для цього потрібні прогнозовані податки, захист прав кредитора, якісне звернення стягнення на заставу, прозорі правила для гарантій та швидкі рішення щодо страхування воєнних ризиків.

Окреме питання, роль державних банків. Поки держава контролює понад половину чистих активів сектора, говорити про зрілу конкуренцію передчасно. Воєнний період пояснює таку конфігурацію, але не скасовує стратегічної мети. Після стабілізації частка держави в банківському секторі має послідовно знижуватися. Інакше кредитна система й далі тяжітиме до бюджетного фінансування, відсуваючи ринкову оцінку підприємницького ризику.

Відновлення України вимагатиме величезного обсягу приватних грошей. За оцінкою IFC, приватний сектор здатен покрити до 40% потреб відбудови. Отже, головне завдання фінансової політики полягає в тому, щоб зробити банківське кредитування, прямі інвестиції в капітал, квазікапітал і довгі інвестиційні інструменти звичною практикою. Сильна економіка відновлення виростає там, де держава страхує крайні ризики, міжнародні партнери множать приватний ресурс, а конкуренція за позичальника працює щодня.

Україна виграє тоді, коли бюджет перестане бути єдиним великим двигуном фінансування, а приватний капітал отримає реальний стимул заходити в країну, виробництво, молоді та перспективні стартапи та інновації. Саме така модель забезпечить і стійкість під час війни, і економічне зростання після її завершення.

Володимир Клименко

Віцепрезидент з регіонального розвитку та інвестиційно-грантової політики
ICC Ukraine, голова банківської комісії ICC Ukraine

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) запрошує на Публічну дискусію «Митні процедури в Україні під час війни: оцінки та очікування бізнесу в 2025 році», яка відбудеться 9 квітня 2026 року о 15:00.

Протягом січня – лютого 2026 року ІЕД провів Десяту хвилю щорічного опитування українських експортерів та імпортерів. У ході дослідження було опитано 345 підприємств-учасників зовнішньоекономічної діяльності в більшості регіонів України. Опитування проводилося в рамках реалізації проєкту «Інтеграція України в ЄС: діалог, побудований на фактах», що фінансується Міжнародним фондом «Відродження».

Моніторинг діяльності митних органів, який вже багато років здійснюється ІЕД, є важливим елементом забезпечення громадського контролю за діяльністю митних органів і водночас важливим інструментом забезпечення зворотного зв’язку, що дозволяє владі приймати рішення з урахуванням позицій основних зацікавлених сторін.

Під час заходу експерти ІЕД проведуть презентацію Десятої хвилі щорічного опитування українських експортерів та імпортерів, а також відбудеться відкрита дискусія.

Основні питання, які будуть представлені:

• індекс сприйняття роботи митниці;

• проблеми у роботі митниці за оцінками бізнесу;

• оцінки окремих аспектів митниці;

• часові витрати на проходження митних процедур;

•реформи на митниці: оцінка та очікувані заходи.

 ✅ Дата: 9 квітня 2026 року.

✅ Час проведення: з 15:00 до 16:30.

✅ Формат заходу: гібридний, з можливістю взяти участь офлайн в Києві або онлайн через ZOOM.

✅ Мова заходу: українська – англійська (забезпечено синхронний переклад).

>>> Реєстрація: https://forms.office.com/e/32c6izqwJc  

Для участі у заході попередня РЕЄСТРАЦІЯ ОБОВ’ЯЗКОВА.

 Захід проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках проєкту «Інтеграція України в ЄС: діалог, побудований на фактах» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

ПРОГРАМА:

15:00 – 15:05 Вітальне слово

• Дмитро ШУЛЬГА, Директор програми «Європа і світ», Міжнародний фонд «Відродження»

15:05 – 15:35 Презентація результатів Десятої хвилі Щорічного опитування українських експортерів та імпортерів

• Оксана КУЗЯКІВ, Виконавча директорка ІЕД, керівниця Центру досліджень сучасного суспільства
• Євген АНГЕЛ, Старший науковий співробітник ІЕД

15:35 – 16:25 Відкрита дискусія та Q&A.

Запрошені спікери:

• Владислав СУВОРОВ, Заступник Голови Державної митної служби України
• Олександр МОСКАЛЕНКО, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України
• Представник Ради Бізнес-омбудсмена
• Ілля ЗІБНИЦЬКИЙ, Директор Асоціації митних брокерів України

16:25 – 16:30 Підсумки, закриття заходу

Модераторка: Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД, керівниця Центру досліджень сучасного суспільства.

Міжнародна Торгова Палата (ICC) затвердила переглянуту версію своїх Правил арбітражу. Нові Правила набудуть чинності 1 червня 2026 року.

Ці зміни спрямовані на підвищення ефективності, ясності та зручності використання, водночас забезпечуючи, щоб Арбітраж ICC продовжував задовольняти потреби користувачів у всьому світі. Вони відповідають попередньому оновленню, яке набуло чинності у січні 2021 року, та відображають постійний розвиток арбітражної практики.

Оновлені Правила запроваджують нові процедури та вдосконалення існуючих положень, зосереджуючись на оптимізації судового розгляду та підтримці ефективного управління справами. Водночас вони зберігають гнучкість, характерну для Арбітражу ICC, включаючи можливість сторін обирати арбітрів та адаптувати процедури в рамках Правил.

Клаудія Саломон, президент Міжнародного арбітражного суду ICC, сказала:

«Переглянуті Правила відображають наше зобов’язання забезпечити, щоб Арбітраж ICC відповідав потребам бізнесу, держав та державних установ у всьому світі. Арбітраж ICC дає сторонам впевненість укладати угоди, знаючи, що їхні спори можуть бути вирішені справедливо та ефективно, якщо вони виникнуть. Ці зміни роблять Правила чіткішими, а арбітраж – ефективнішим, зберігаючи водночас гнучкість та процесуальну цілісність, яких очікують сторони. Зрештою, переглянуті Правила забезпечують надійний процес вирішення спорів, який лежить в основі міжнародної торгівлі та інвестицій».

На сьогоднішній день у Міжнародному арбітражному суді ICC зареєстровано понад 30 000 справ відповідно до Арбітражного регламенту ICC. Останні перегляди, здійснені Бюро Суду ICC та Секретаріатом ICC за участю Комісії ICC з арбітражу та альтернативного вирішення спорів, членів Суду ICC та Керівного органу ICC з питань послуг з вирішення спорів, відповідають зобов’язанням, викладеним у Столітній декларації ICC про запобігання та вирішення спорів, та підтверджують провідну роль ICC у сприянні ефективному, нейтральному та надійному вирішенню спорів.

Затвердження нових Правил відбувається на тлі постійного активного використання Арбітражу ICC. У 2025 році за Правилами було подано 881 справу, загальна вартість незавершених спорів сягнула 299 мільярдів доларів США. Сума спорів коливалася від трохи менше 2500 до 31 мільярда доларів США, що відображає широкий спектр справ, що адмініструються ICC.

У глобальному арбітражному опитуванні 2025 року Арбітражні правила ICC були визнані найпопулярнішими арбітражними правилами у всьому світі серед понад 60 наборів правил та у всіх основних регіонах.

Переглянуті Правила застосовуватимуться до всіх запитів на арбітраж, поданих 1 червня 2026 року або пізніше. Користувачам рекомендується ознайомитися з оновленими положеннями до їх набрання чинності, зокрема, якщо нові процесуальні вимоги можуть вплинути на подання справ.

ICC опублікує Арбітражні правила 2026 року та надасть додаткову інформацію й практичні рекомендації для підтримки користувачів та практиків у підготовці до 1 червня 2026 року.

Джерело: https://iccwbo.org/

Український Національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) продовжує активно інтегруватися у глобальні процеси розвитку міжнародного арбітражу. 19-20 березня ICC Ukraine прийняла участь у стратегічній зустрічі голів національних арбітражних комісій, яка вперше відбулася в Парижі.

Захід об’єднав представників із майже 50 країн світу під головуванням Президентки Міжнародного арбітражного суду ICC Клаудії Соломон (Claudia Salomon). Україну на цій зустрічі представив Голова Арбітражної комісії ICC Ukraine Олег Маліневський.

Ключові вектори розвитку ICC 
Під час зустрічі було підтверджено статус ICC як глобального «one stop shop» для потреб міжнародного бізнесу. Міжнародний арбітражний суд ICC залишається ключовою арбітражною інституцією світу, фокусуючись на:

• впровадженні нових форматів (зокрема, прискореного провадження);

• підвищенні прозорості, транспарентності та довіри до процесів;

• оновленні матеріально-технічної бази (відкриття нового центру слухань у Парижі);

• підготовці до набрання чинності оновленими Правилами з 1 червня 2026 року.

“Значна увага приділялася ролі національних комітетів ICC, їх керівництва, зокрема голів арбітражних комісій як ключових осіб у транслюванні та впровадженні політик ICC у сфері вирішення міжнародних спорів на національному рівні, об’єднанню бізнесу довкола ICC, впровадження нових ініціатив.

Дуже важливою була теза Президентки про те, що Міжнародний арбітражний суд ICC є значно ближчим до національного (місцевого) бізнесу, ніж може здаватися. Уже 127 міст світу в різних країнах були місцем арбітражу у справах, що перебували на його розгляді — і це відкриває реальну перспективу для українських міст бути обраними як місце арбітражу в майбутньому.

Щодо озвучених мною тез, то окрім заклику про активізацію та підвищення ролі Міжнародного арбітражного суду як класичної арбітражної інституції на рівні національних систем, зокрема у секторі контрактів з державою та державними компаніями, торкнувся необхідності активізації ролі ICC в ADR – щодо попередження спорів (аналіз та управління ризиками) та адміністрування медіації у бізнес сфері”, – зазначив Олег Маліневський.

Участь у заходах такого рівня дозволяє ICC Ukraine не лише транслювати світові стандарти в Україну, а й активно впливати на формування майбутнього міжнародного арбітражу.