14 липня 2026 року відбувся круглий стіл «Будівельні кадри для відбудови України: Дорожня карта розвитку кадрової спроможності будівельного сектору України на 2026–2030 роки». Захід організувала Конфедерація будівельників України за підтримки мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, ICC Ukraine – інформаційний партнер заходу.

Захід об’єднав представників органів державної влади, будівельних компаній, галузевих асоціацій, закладів освіти, Державного центру зайнятості, Національного агентства кваліфікацій, професійних спілок, громадських і міжнародних організацій. Учасники обговорили шляхи подолання дефіциту кваліфікованих працівників у будівництві, оновлення системи їх підготовки та посилення співпраці між бізнесом, освітою і державою.

Модератором заходу виступив Генеральний директор Конфедерації будівельників України Олександр Червак. Відкриваючи круглий стіл, він наголосив, що питання кадрового забезпечення сьогодні є одним із ключових факторів успішної відбудови України.

«Будівельна галузь традиційно має один із найбільших мультиплікативних ефектів для економіки країни. Водночас жодні інвестиції, технології чи проєкти не будуть реалізовані без людей, які зможуть професійно та безпечно виконувати роботи. Саме тому розвиток кадрового потенціалу має стати одним із пріоритетів державної політики та бізнесу», — зазначив Олександр Червак.

Генеральна директорка Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ірина Шумік поділилася інформацією про трансформацію системи професійної освіти та нові підходи до ліцензування й підтвердження кваліфікацій, наголосивши на необхідності підвищення гнучкості освітньої системи та її адаптації до потреб економіки. За її словами, важливими складовими таких змін мають стати незалежне підтвердження кваліфікацій, спрощення доступу до освітніх програм та активне залучення бізнесу до підготовки кадрів.

Важливою темою дискусії стало прогнозування майбутніх потреб ринку праці та формування ефективних механізмів підготовки фахівців для відбудови країни. Директор департаменту зайнятості Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Богдан Матвійчук наголосив на необхідності системного підходу до розвитку людського капіталу, зазначивши, що протягом наступного десятиліття будівельна галузь стане одним із найбільших роботодавців в Україні. За прогнозами, якщо сьогодні у секторі працює близько 520 тисяч осіб, то до 2036 року потреба у працівниках може зрости до 1,2 мільйона. У зв’язку з цим особливої актуальності набувають питання професійного навчання, перекваліфікації та залучення до галузі молоді, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю.

Тему кадрового забезпечення галузі продовжила Директор департаменту ціноутворення, економіки та організації будівництва Міністерства розвитку громад та територій України Інна Вахович, яка акцентувала увагу на важливості формування конкурентного ринку праці у будівництві. За її словами, для залучення та утримання кваліфікованих фахівців галузь має забезпечувати конкурентну та прозору оплату праці. Саме тому Міністерство розвитку громад та територій України працює над удосконаленням підходів до ціноутворення та врахуванням реального рівня заробітних плат під час формування вартості будівництва.

Серед ключових питань заходу було також обговорення розвитку системи професійних кваліфікацій та її адаптації до актуальних потреб ринку праці. Голова Національного агентства кваліфікацій Юрій Баланюк відзначив активну участь будівельної галузі у цьому процесі, зауваживши, що сьогодні вона є одним із лідерів у формуванні сучасної системи кваліфікацій. За його словами, наразі вже розроблено 14 професійних стандартів у сфері будівництва та триває робота над новими документами, покликаними забезпечити відповідність системи підготовки кадрів реальним потребам роботодавців.

Окрему увагу учасники приділили ситуації на ринку праці. Заступниця директора Департаменту міжнародного співробітництва та партнерства у сфері освіти Державного центру зайнятості України Лілія Грабовська звернула увагу на суттєвий дисбаланс між кількістю вакансій у будівельній галузі та наявністю фахівців із відповідною освітою і досвідом. Вона наголосила на необхідності впровадження нових мотиваційних інструментів, програм професійного навчання та механізмів залучення людей до будівельних професій, що має стати одним із ключових елементів забезпечення кадрової спроможності сектору.

Керівник компоненту мультидонорської ініціативи Skills4Recovery Олексій Олексюк наголосив на дефіциті фахівців із практичними навичками роботи із сучасними матеріалами, технологіями й обладнанням, а також із належним знанням вимог безпеки. Через це компанії часто змушені додатково навчати нових працівників уже після працевлаштування.

«Навіть за наявності фінансування та готових проєктів відбудова може сповільнюватися, якщо бракує людей, здатних якісно й безпечно виконувати роботи. Тому підготовка кадрів має спиратися на реальний попит роботодавців, передбачати більше практики та давати людині зрозумілий шлях до підтвердження кваліфікації і працевлаштування», — зазначив Олексій Олексюк.

Під час заходу були представлені результати першого комплексного галузевого дослідження кадрових потреб будівельного сектору, яке презентувала керівниця відділу B2B і стратегічних досліджень компанії CBR Тетяна Ситник.

Дослідження засвідчило, що найбільш затребуваними професіями у галузі залишаються зварювальники, мулярі, бетонярі, електромонтажники, сантехніки та фахівці з внутрішніх інженерних мереж.

«Проблема дефіциту кадрів у будівництві має не лише воєнний, а й структурний характер. Бізнес готовий інвестувати у підготовку працівників, однак очікує більш гнучких, практичних і короткострокових програм навчання, адаптованих до сучасних технологій та реальних виробничих потреб», — підкреслила Тетяна Ситник.

Концепцію Дорожньої карти розвитку кадрової спроможності будівельного сектору України на 2026–2030 роки представила Голова Комітету КБУ з питань законопроєктної та нормативної діяльності, партнерка юридичної компанії Altelaw&Sempra, члена Ради директорів, КБУ Ольга Сидорчук.

Документ передбачає формування механізмів самозабезпечення галузі кадрами, розвиток дуальної освіти, удосконалення державного замовлення відповідно до потреб ринку, оновлення професійних стандартів та освітніх програм, розвиток навчальної та оцінювальної інфраструктури, а також впровадження концепції ID-картки будівельника.

«Дорожня карта пропонує системний підхід до розвитку кадрового потенціалу галузі — від прогнозування потреб ринку та оновлення освітніх програм до створення фінансових стимулів для роботодавців, які інвестують у підготовку працівників та розвиток дуальної освіти», — зазначила Ольга Сидорчук.

За результатами стратегічної дискусії учасники надали пропозиції до проєкту Дорожньої карти, які будуть враховані під час її доопрацювання.

Підхід Skills4Recovery передбачає, що результатом підготовки мають бути не просто завершені курси, а підтверджена кваліфікація і реальне працевлаштування. Тому Дорожня карта пропонує відстежувати, скільки учасників завершили навчання, підтвердили кваліфікацію, знайшли роботу за професією та залишились працювати в галузі. До програм планують залучати молодь і дорослих, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, жінок, самозайнятих працівників та людей, які змінюють професію.

Дуальна освіта розглядається не як універсальне рішення, а як один із можливих форматів — за умови, що роботодавець має виробничу базу,

наставників і готовий забезпечити змістовну практичну підготовку.

Наступним етапом стане публічна презентація Дорожньої карти розвитку кадрової спроможності будівельного сектору України на 2026–2030 роки, яка відбудеться 5 серпня 2026 року.

За матеріалами https://kbu.org.ua

Міжнародна Торгова Палата (ICC), частиною глобальної мережі якої є ICC Ukraine, поновила багаторічне партнерство з UNICEF для підтримки дітей, громад і сталого розвитку в усьому світі.

Ключові напрями співпраці:

✅ кліматична стійкість
✅ гуманітарна логістика та ланцюги постачання
✅ локальні закупівлі та розвиток ринків
✅ протидія дезінформації щодо здоров’я та вакцин

Окремо поновлено партнерство UNICEF із Global Alliance for Trade Facilitation щодо ініціативи ADEPT — вона скорочує затримки в доставці життєво необхідних гуманітарних вантажів через практичні реформи зі спрощення процедур торгівлі.

Для України ці напрями — не абстракція. Ефективна гуманітарна логістика та спрощення торговельних процедур напряму впливають на швидкість допомоги громадам і на спроможність українського бізнесу працювати з міжнародними партнерами.

Представники ICC Ukraine взяли участь у презентації аналітичного дослідження Українського інституту майбутнього «Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035». Україна може втратити $260–300 млрд до 2035 року. Це не оцінка руйнувань від війни. Це прогноз економічних втрат, які можуть накопичитися, якщо нинішні умови роботи промисловості залишаться незмінними.

За розрахунками Українського інституту майбутнього, інерційний сценарій може коштувати Україні до $300 млрд недоотриманого ВВП, експорту, податкових надходжень і робочих місць. Це приблизно 1,5 довоєнного ВВП країни або понад три річні державні бюджети.

Автори дослідження наголошують, що промисловість залишається одним із ключових драйверів економіки України. Саме вона формує близько третини прямих податкових надходжень до бюджету, забезпечує значну частину експортного потенціалу країни, підтримує роботу транспортної та енергетичної інфраструктури, створює робочі місця та генерує додану вартість.

Особливу увагу під час презентації було приділено тому, що втрати від бездіяльності накопичуються прискореними темпами. За прогнозами дослідників, уже до 2035 року щорічний економічний розрив може бути у 6-8  більшим, ніж сьогодні, а кожен відкладений рік реформ лише збільшуватиме вартість відновлення промислового потенціалу країни.

Дослідження базується на комплексному аналізі дев’яти секторів економіки, серед яких металургія, хімічна промисловість, машинобудування, добувна галузь, енергетика, будівництво, транспорт і логістика, людський капітал та інвестиційний клімат.

Короткий виклад дослідження

Енергетика: конкурентна перевага інвертована. Українська промисловість платить за електроенергію майже вдвічі більше, ніж підприємства енергоємних економік ЄС. Піковий розрив у травні 2025 року сягнув 3,3 раза: €95 проти €29. Доступна потужність узимку 2025–2026 — 15 ГВт за фактичної генерації 10–11 ГВт і потреби 18–19 ГВт при відбудові. Декарбонізація під CBAM вимагає нового ядра системи: CAPEX на повну реструктуризацію — $80–100 млрд до 2035 року. Дешева енергія, на якій трималася промисловість, більше не повертається: це нова постійна умова, а не воєнний епізод.

Залізниця: механізм квазіфіскального навантаження. За 2021–2026 роки вантажні тарифи Укрзалізниці зросли у 2,2–2,7 раза у гривні та в 1,4–1,7 раза в доларі. Пасажирські перевезення покриваються власними доходами лише на 17%: на кожну гривню доходу припадає 1,57 грн чистого збитку. Різницю покривають завищені вантажні тарифи, які платить промисловість. Прямі збитки залізниці зросли з $4,3 млрд на початку 2025 року до $12,9 млрд наприкінці.

CBAM: дедлайн, що вже настав. Загальна потреба галузі в CAPEX на декарбонізацію — близько $20 млрд. Фактичні капкладення покривають лише 5,4% щороку, тож горизонт фінансування перевищує 18 років. За результатами І кварталу 2026 року порівняно з І кварталом 2025-го втрати експорту до ЄС перевищили в еквіваленті 0,2% ВВП України у прямому ефекті.

Людський капітал. За 2021–2024 роки промисловість втратила 810 тис. робочих місць — це 37% зайнятих у секторі й більше, ніж усе населення Львова. За оцінками Конфедерації роботодавців України, чисельність працездатного населення становить близько 11,9 млн проти 17,4 млн у 2021 році. Навіть після зупинки боїв країна втрачатиме 300–350 тис. людей щороку — за десять років інерційного сценарію це мінус 3,5 млн. Поки 7 млн біженців за кордоном, нестворена додана вартість накопичується до $203 млрд у 2035 році.

Стан галузей сьогодні. Металургія: до 2014 року — 12 підприємств сумарною потужністю 42 млн т, у 2025-му — 5 працюючих із фактичним виробництвом близько 8 млн т, або 0,4% світового ринку. Виробництво добрив упало з 5,2 до 1,8 млн т за 2021–2024 роки. Вантажоперевезення скоротилися на 54%. Машинобудування за збереження тренду 2010–2024 років до 2030 року становитиме 17% від рівня 2010-го.

Чотири петлі деградації. Секторальні дослідження, проведені незалежно, зафіксували одну й ту ж структуру: втрата в одному секторі перетинає його межу, передається далі й повертається у вихідну точку посиленою. Україна зіткнулася не з набором паралельних криз, а з чотирма взаємопідсилювальними петлями — енергетичною, кадровою, логістичною та CBAM-вуглецевою.

Кумулятивний рахунок інерційного сценарію: $260–300 млрд за десять років. Інфраструктура — $90–99 млрд, будівництво — $50 млрд, металургія — $35 млрд, АПК (виручка та логістика) — $35–55 млрд, хімпром і машинобудування — $25–40 млрд, енергетика (реструктуризація) — $25 млрд.

«Ціна бездіяльності щороку зростає. За нашими розрахунками, якщо нинішні умови роботи промисловості не зміняться, то у 2035 році щорічні втрати будуть у 6–8 разів більшими, ніж сьогодні. Це означає, що кожен рік відкладених рішень коштуватиме економіці дорожче за попередній. Саме тому вибір стоїть між системними рішеннями зараз — або занепад промисловості, який неможливо буде розвернути», — Анатолій Амелін.

Вікно для рішень залишається відкритим до 2028–2030 років — саме тоді визначиться, чи повернуться люди, які виїхали. Після цього більшість втрат стануть незворотними незалежно від обсягу інвестицій.

15 липня Україна відзначає три взаємопов’язані події: День Української Державності, День хрещення Київської Русі – України та день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого.  Хоча свято є одним із наймолодших у державному календарі, його зміст звернений до подій більш ніж тисячолітньої давності.

День Української Державності встановлено Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423/2021. Документ визначив, що свято щороку відзначатиметься 28 липня – у День хрещення Київської Русі – України та день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Уперше його відзначили 28 липня 2022 року. Після календарної реформи українських церков у 2023 році Указом Президента № 455/2023 та Законом України № 3258-IX дату святкування перенесено на 15 липня, зберігши його історичний зміст і символічний зв’язок із князем Володимиром Великим. Його головна ідея – наголосити, що українська державність не виникла у ХХ столітті, а має понад тисячу років безперервної історичної традиції. Поняття державності значно ширше, ніж незалежність. Воно охоплює політичні інститути, право, традиції влади, дипломатію, культуру, військову організацію та історичну пам’ять народу. Саме тому витоки української державності пов’язують із Київською Руссю – середньовічною державою зі столицею у Києві, яка вже наприкінці Х століття була однією з найвпливовіших держав Європи. Історична традиція української державності проходить через княжу добу, Галицько-Волинське князівство, Українську козацьку державу, Українську Народну Республіку, Західноукраїнську Народну Республіку, Карпатську Україну, відновлення незалежності у 1991 році та сучасну Україну. Саме ця спадкоємність і стала головною ідеєю державного свята. Цю узагальнену концепцію обстоювали видатні науковці-історики Михайло Грушевський, Орест Субтельний, Ярослав Дашкевич, Наталя Яковенко та Сергій Плохій.

Михайло Грушевський одним із перших науково обґрунтував концепцію історичної тяглості української державності. У знаменитій статті «Звичайна схема “руської” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства» (1904) він писав: «Київська держава, право, культура були витвором одної народності — українсько-руської». Ця теза стала відповіддю на російську концепцію про нібито «спільну колиску трьох братніх народів». Грушевський доводив, що політична й культурна спадщина Київської Русі безпосередньо пов’язана з історією українського народу.

 Український історик Ярослав Грицак наголошує, що історію України не можна починати з 1991 року. На його думку, сучасна держава є результатом багатовікового історичного розвитку українського суспільства, а незалежність стала продовженням значно давнішої традиції державотворення.

Американський історик українського походження Сергій Плохій у своїх дослідженнях неодноразово підкреслює, що Київська Русь є ключовою складовою української історичної спадщини, а Київ був політичним і культурним центром держави, традиції якої стали важливою частиною формування української національної ідентичності.

 У 2023 році після переходу Православної Церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар дата пам’яті рівноапостольного князя Володимира змістилася на 15 липня. Верховна Рада внесла відповідні зміни до законодавства, і відтоді День Української Державності також відзначають 15 липня. Таким чином змінилася лише календарна дата, але не історичний зміст свята.

Цього ж дня в Україні вшановують День хрещення Київської Русі – України. Традиційною датою Хрещення Русі вважається 988 рік, коли князь Володимир Великий запровадив християнство як державну релігію. Ця подія має не лише релігійне значення. Прийняття християнства означало включення Київської держави до європейського культурного простору. Воно сприяло розвитку освіти, літописання, права, архітектури, міжнародної дипломатії та державного управління. Саме після Хрещення Русі активно розвивається книгодрукування та книгорозповсюдження, будуються кам’яні храми, відкриваються школи, формується писемна культура.

Князь Володимир Святославич (близько 958–1015, після смерті князь Володимир був канонізований християнською церквою як рівноапостольний) увійшов до історії як один із найвидатніших правителів Київської Русі. За його правління завершилося об’єднання більшості східнослов’янських земель, зміцнилася центральна влада, розширилися міжнародні контакти Києва. Володимир карбував власні монети – золотники та срібляники, на яких уже тоді використовувався знак князівської влади – тризуб, що сьогодні є Малим Державним Гербом України. Саме тому сучасна українська державна символіка має історичне коріння, яке сягає княжої доби.

Після початку повномасштабної російської агресії День Української Державності набув особливого змісту. Він нагадує, що боротьба України за власну державу триває не кілька десятиліть, а понад тисячу років. Це свято покликане підкреслити історичну безперервність української державності від княжого Києва до сучасної незалежної України – день пам’яті про історичне коріння української держави, про цивілізаційний вибір князя Володимира, про багатовікову боротьбу за власну державність і про відповідальність сучасного покоління за її збереження.

 Довідково: 16 липня – річниця ухвалення Декларації про державний суверенітет України. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Варто звернути увагу: це була саме Декларація, а не закон. Документ проголосив верховенство українських законів, право на власні Збройні сили, громадянство, банківську систему, самостійну економічну політику та міжнародні відносини. Саме положення Декларації стали правовою основою Акта проголошення незалежності України, ухваленого 24 серпня 1991 року. До 1992 року саме 16 липня відзначали День незалежності України. Після проголошення незалежності святкову дату перенесли на 24 серпня.

Підготувала Лариса Семака

Представники ICC Ukraine долучилися до презентації Експортної стратегії України до 2030 року, яка відбулася під час Другого міжнародного торговельного форуму. Документ визначає пріоритети розвитку українського експорту на найближчі роки та передбачає збільшення експорту товарів і послуг до 85 млрд доларів США, підвищення його частки у ВВП до 33%, розвиток експорту продукції з високою доданою вартістю та поступовий відхід від сировинної моделі економіки.

Участь у заході взяли віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, представники Європейського Союзу, Посольства Німеччини в Україні, бізнес-спільноти та міжнародних організацій.

Під час презентації Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев наголосив: «$85 млрд експорту до 2030 року – амбітна мета нової Експортної стратегії України. Це стратегічний документ є дорожньою картою розвитку торгівлі України зі світом на найближчі роки. Резерв для такого зростання у нас є – це нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю. Це дозволить збільшити доходи економіки, розвивати переробку, створювати нові робочі місця, а також долати експортні обмеження».

Як зазначив під час презентації заступник міністра Тарас Висоцький, Стратегія, розроблена за підтримки міжнародних партнерів, визначає спільний план дій держави, бізнесу та донорів для інтеграції українських виробників у глобальні ланцюги доданої вартості та поглиблення економічної інтеграції з Європейським Союзом.

Стратегія передбачає збільшення частки експорту послуг до 25% та скорочення частки сировинної продукції й товарів із низьким ступенем переробки до 59%. Реалізація документа відбуватиметься у два етапи. На першому (2026-2028 роки) акцент буде зроблено на цифровізації, регуляторних змінах та залученні інвестицій. Проміжною ціллю до 2028 року визначено обсяг експорту на рівні $80 млрд, частку експорту у ВВП – не менше 31,2% та подальше скорочення сировинної складової. Другий етап (2029-2030 роки) передбачає поглиблення інтеграції до єдиного ринку ЄС, залучення транснаціональних компаній і відкриття торговельних представництв за кордоном.

Стратегія максимально фокусується на підтримці малого і середнього бізнесу як одного з ключових драйверів економічного зростання. Для дрібних виробників документ передбачає запуск грантових програм доекспортної підготовки всередині країни та чітку координацію міжнародної донорської допомоги через єдине вікно Export Alliance. Для підтримки українських виробників за кордоном запускається онлайн-платформа «Торговельний захист України». Для ліквідації розпорошеності управління у кожній обласній державній адміністрації з’являться профільні уповноважені з питань експорту, а в областях розроблять індивідуальні регіональні плани розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

«Малий і середній бізнес часто має чудову ідею та якісний продукт, але ще не має масштабу, щоб самостійно покрити витрати на аналітику чи виставкову діяльність. Наш пріоритет – надати дрібним виробникам готові інструменти “під ключ” через електронний кабінет експортера та системно підтримати їх на міжнародних майданчиках. Зокрема, передбачено до 10 мільйонів гривень компенсації вартості колективних національних стендів для галузевих асоціацій на міжнародних виставках. Ми створюємо єдине вікно, де бізнес отримує надійну підтримку бренда “Made in Ukraine” та прямий вихід на перспективні ринки ЄС», – наголосив Тарас Висоцький.  

Окремий фокус у Стратегії – на розвитку експортної логістики. Зокрема, планується запуск регулярних перевезень на базі ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», що дасть змогу консолідувати вантажі у дунайських портах і доставляти їх до великих портів для подальшого морського експорту. Також передбачено реформу системи залізничного тарифоутворення відповідно до ринкової моделі ЄС.

Моніторинг виконання Стратегії здійснюватиметься на постійній основі: відповідальні органи звітуватимуть кожні шість місяців, а перший щорічний звіт уряд розгляне до 1 лютого 2027 року.

Для ICC Ukraine участь у заході стала нагодою долучитися до професійного обговорення подальшого розвитку експортного потенціалу України, інструментів підтримки українських експортерів та посилення інтеграції вітчизняного бізнесу до світової економіки.

За матеріалами, фото https://me.gov.ua/News/List?lang=uk-UA&tag=News

Уряд спростив для підприємств-учасників програми страхування воєнних ризиків процедуру підтвердження збитків за зруйноване майно та збільшив термін подання заявок на компенсацію страхових премій. Відповідні зміни до державної програми ухвалив Кабінет Міністрів України на засіданні 8 липня 2026 року.

«Разом з бізнесом ми продовжуємо удосконалювати умови страхування воєнних ризиків. Відтепер програма стане більш гнучкою: для отримання компенсації у прифронтових регіонах уряд дозволив подавати одну загальну заяву на все майно та використовувати для підтвердження збитків ще й висновки судових експертів. А за компенсацією страхової премії підприємства тепер зможуть звертатись протягом усього періоду дії договору. Ці зміни допоможуть підприємцям швидше залучати кошти для відновлення виробництва та збереження робочих місць», – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Основні зміни:

Компенсація за пошкоджене майно для підприємств у прифронтових регіонах:

• Єдина заява на все постраждале майно: Уряд скасував вимогу подавати окрему заяву на кожну пошкоджену або знищену одиницю майна. 
• Більше можливостей підтвердити розмір збитків: Відтепер розмір компенсації зможе визначатись не лише на основі звіту про оцінку майна, а й на підставі висновку судового експерта. Це позбавить бізнес необхідності замовляти додаткові оцінки, якщо вже є результати експертизи. 
• Спрощення подачі заявки щодо пошкодженого або знищеного обладнання та мереж: Підприємства можуть подати заяву щодо виробничого обладнання та інженерних мереж одразу, щойно зберуть необхідні документи (акти ДСНС/поліції/витяг з ЄРДР, підтвердження власності та оцінку збитків). Їм більше не потрібно чекати, поки держава внесе ці дані до Реєстру пошкодженого майна.
• Уточнення щодо транспортних засобів: Кабмін визначив, що транспортні засоби, самохідні машини та спецтехніка, які підлягають державній або відомчій реєстрації (автомобілі, причепи, трактори тощо), не належать до категорії «виробниче обладнання». Відповідно, програма не покриватиме збитки за них.
• Врегульовано порядок нарахування компенсацій: Якщо підприємство отримало відшкодування від третіх осіб (наприклад, від страхової компанії), держава зменшить розмір своєї компенсації на відповідну суму.  Якщо виплата від третіх осіб надійшла після отримання державної компенсації і сумарно перевищила розмір реальних збитків, бізнес має повернути різницю державі.

Компенсація страхових премій для підприємств по всій території України:

• Більше часу на подачу заявок: Уряд скасував 60-денний дедлайн з дати укладення договору. Тепер компанія може подати заявку на виплату компенсації починаючи з 31-го дня після укладення договору страхування та ще протягом 30 днів після його закінчення.
• Додатковий час для приєднання до програми: Підприємства, які уклали договори страхування після 1 січня 2026 року, але одразу не подали заяву, можуть звернутися до страховика щодо участі у програмі до 1 серпня 2026 року (раніше цей строк спливав 1 травня).
• Спрощені вимоги до застрахованого майна: Для отримання компенсації підприємству достатньо мати майно на праві власності. Уряд прибрав вимогу, яка зобов’язувала підприємців використовувати це майно в «основній діяльності».
• Уточнення розрахунку ліміту: Держава вираховуватиме граничний розмір компенсації (до 3 млн грн на рік), орієнтуючись на дату укладення договорів страхування, а не їх завершення, як було у попередніх правилах.  

Нагадаємо, програма страхування воєнних ризиків для бізнесу стартувала 1 січня 2026 року. Наразі за напрямом компенсації за пошкоджене або знищене майно погоджено 139 заяв, на 2,67 млрд грн ймовірної компенсації. За напрямом компенсації страхової премії бізнес подав 63 заяви на участь у програмі. Загальна вартість страхового покриття за ними складає 7,9 млрд грн, потенційний обсяг компенсації складає 94,22 млн грн. 

В травні перші чотири українські компанії вже отримали від держави часткову компенсацію страхових премій за договорами страхування майна від воєнних ризиків на загальну суму 6,8 млн грн.  

Дізнатись більше можна тут: https://madeinukraine.gov.ua/insurance-war-risks

Подати заявку на участь у програмі можна на сайті Експортно-кредитного агентства: https://www.eca.gov.ua/produkty/pk/

Джерело: https://me.gov.ua/News/List?lang=uk-UA&tag=News 

7 липня представники Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) — Генеральний секретар Олексій Кожанов та Виконавча директорка Тетяна Савосько — взяли участь у заході Ради бізнес-омбудсмена на тему «Податкові перевірки: тенденції та шляхи позасудового врегулювання».

Захід об’єднав представників Державної податкової служби України, провідних бізнес-асоціацій та експертної спільноти для обговорення актуальних тенденцій податкових перевірок, розвитку податкової медіації та удосконалення механізмів взаємодії між бізнесом і державою.

Відкриваючи захід, бізнес-омбудсмен Анка Фельдгузен наголосила: «Для Ради бізнес-омбудсмена надзвичайно важливо підтримувати постійну взаємодію із Державною податковою службою України. Ми цінуємо нашу багаторічну співпрацю, завдяки якій можемо оперативно реагувати на системні проблеми бізнесу, напрацьовувати практичні рішення та розвивати нові інструменти позасудового врегулювання спорів, серед яких податкова медіація».

Під час заходу старші інспектори Ради бізнес-омбудсмена представили аналіз сучасної практики проведення податкових перевірок, а окремий блок дискусії було присвячено розвитку податкової медіації як ефективного інструменту позасудового врегулювання спорів.

Заступниця бізнес-омбудсмена Юлія Андрусів, яка модерувала дискусію, зазначила: «Податкова медіація відкриває нові можливості для врегулювання спорів без тривалих судових процесів. Ми переконані, що її розвиток сприятиме підвищенню довіри між бізнесом і державою та формуванню сучасної культури вирішення податкових спорів».

Представники Державної податкової служби України також презентували проєкт Закону України про податкову медіацію. Документ визначає порядок проведення процедури медіації, механізм укладення угоди між сторонами та ключові відмінності цього інструменту від адміністративного оскарження податкових рішень.

ICC Ukraine підтримує розвиток відкритого діалогу між державою та бізнесом, а також впровадження сучасних механізмів альтернативного врегулювання спорів, які сприяють формуванню прозорого та передбачуваного бізнес-середовища в Україні.

2026 рік став для багатьох українських бізнесів роком випробувань: нестабільність ринку, перевтома команд, зростання вартості реклами та зниження ефективності звичних маркетингових інструментів призводять до того, що частина компаній скорочує діяльність або закривається. Водночас саме зараз відкривається вікно можливостей для тих, хто вміє вимірювати результат, оптимізувати бюджети та ухвалювати рішення на основі даних, а не інтуїції. Як побудувати маркетинг, що дає прибуток у кризу, і як зайняти ринок, що звільняється через неефективних гравців?

Міжнародна Торгова Палата України – ICC Ukraine продовжує серію професійних заходів для підтримки української бізнес-спільноти.

Запрошуємо власників бізнесу, керівників відділів маркетингу та продажу, підприємців і фахівців із побудови особистого бренду до участі у спеціалізованому онлайн-вебінарі.

📄 Тема заходу: Вебінар «Ефективний маркетинг 2026: як перетворити кризу на можливість для росту бізнесу»

📅 Дата: 9 липня 2026 року

🕒 Час: 11:00 (за київським часом) Умови участі: Безкоштовно (за умови обов’язкової попередньої реєстрації)

🖥️ Формат: Онлайн

👤 Спікер події: Михайло Хитряк – стратегічний маркетолог, підприємець, засновник маркетингової агенції Logic Digital, спільноти підприємців та експертів Кориця, ексвіцепрезидент ICC Ukraine з маркетингу та PR.

Ключові блоки для обговорення:

• Чому в нинішніх реаліях закривається стільки бізнесів – основні помилки та ризики маркетингу 2026 року.
• Наскрізна аналітика результатів: як оптимізувати рекламні бюджети та знаходити точки росту замість того, щоб «лити» бюджет навмання.
• Реальні кейси: розбір таблиць ефективності та принципів, за якими ухвалюються рішення про збільшення, скорочення чи перерозподіл бюджету.
• Особистий бренд власника бізнесу як інструмент продажів: нові та актуальні можливості соцмереж.
• Як використати кризу та зайняти ринок, що звільняється через неефективних гравців.

Захід орієнтований на власників бізнесу, маркетинг-директорів, підприємців та експертів, які хочуть навести лад у маркетингу, перестати «спалювати» бюджет і побудувати систему, що дає передбачуваний результат.

Тривалість заходу – близько 1 години, з відповідями на запитання учасників наприкінці.

Працюємо разом задля посилення позицій українського бізнесу у глобальній торговій мережі!

Реєстрація https://forms.gle/NLwRdRUK2B3Xvyjq8

25 червня 2026 року Посольство Туркменистану в Україні провело урочисті заходи, присвячені Дню працівників культури та мистецтва Туркменистану, а також поезії видатного туркменського поета, гуманіста, мислителя Сходу Маґтимґули Пираґи.

Центральною подією святкової програми стала урочиста церемонія покладання квітів до пам’ятника Маґтимґули Пираґи, розташованого в центрі міста Києва. Захід об’єднав представників МЗС України, іноземного дипломатичного корпусу, Міністерства культури, органів державної влади та місцевого самоврядування, наукових і освітніх установ, бібліотечної спільноти, письменників, поетів, перекладачів, громадських діячів, туркменської діаспори, студентства та численних друзів Туркменистану. У заходах та офіційному прийомі в Посольстві Туркменистану взяла участь Олена Цимбал, заступниця Генерального секретаря з питань PR та реклами. 

Учасники церемонії вшанували пам’ять видатного туркменського класика, літературна спадщина якого стала невід’ємною частиною світової духовної культури. Було відзначено, що пам’ятник Маґтимґули в Києві є символом багаторічної дружби між туркменським і українським народами, їхньої взаємної поваги та міцних культурно-гуманітарних зв’язків.

Продовженням святкових заходів став офіційний прийом у Посольстві Туркменистану в Україні.

За матеріалами https://ukraine.tmembassy.gov.tm/news/

Фото прес-служба ICC Ukraine та https://ukraine.tmembassy.gov.tm/uk/news

З 17 по 19 червня 2026 року у Києві відбувся Міжнародний аграрний тиждень Agro Ukraine Week 2026. Перша в Україні подія такого масштабу та формату. Унікальна за своєю концепцією та перспективністю. Бізнес-платформа, що об’єднала декілька галузей та секторів. Бізнес-платформа за прикладом провідних міжнародних виставково-форумних форматів, яка за кілька років, в післявоєнній Україні сама стане одним із ключових галузевих майданчиків Європи.

ICC Ukraine виступили інформаційним партнером Agro Ukraine Week 2026.

Agro Ukraine Week – це інтеграція профільних конференцій, виставок, діалогових майданчиків, культурно-просвітницьких заходів, спрямованих не тільки на розвиток національного АПК, а й на підвищення авторитету України як сучасної аграрної держави. Країни, що асоціюється з інноваціями, технологіями та створенням продукції з високою доданою вартістю.

Перший крок – завжди ризик. Але дебютний Agro Ukraine Week підтвердив затребуваність такого формату та заклав основу для подальшого розвитку та вдосконалення проєкту. Дякуємо всім, хто, незважаючи на складну безпекову ситуацію та логістичні ризики, долучився до проведення заходу.  

Провідною складовою Agro Ukraine Week стало неформальне спілкування. За лаштунками конференцій саміту, на терасах і в затишних зонах відпочинку учасники обмінювалися думками, обговорювали актуальні питання розвитку галузі та знаходили нові точки дотику для співпраці.

Важливим майданчиком івенту стала виставкова зона з більш ніж сотнею стендів, представлених провідними постачальниками товарів, послуг, технологій для агровиробників. Без перебільшення, тут було закладено підґрунтя для багатьох майбутніх партнерств, спільних проєктів і бізнес-ініціатив.

Війна – це наша реальність. Немає жодної галузі, жодного підприємства, на які не вплинули б бойові дії, постійні обстріли та їхні наслідки. А скільки аграріїв боронять нашу Батьківщину на фронтах! Ця тема звучала на всіх майданчиках: вшановування пам’яті Героїв, виступ Театру Ветеранів, перегляд фільму «Тиха земля» з програми кінофестивалю «Молодість».

Головна мета культурно-мистецької програми Міжнародного аграрного тижня – показати справжнє, українське – без шароварщини та вульгарності. Патріотичні пісні, запальні народні танці, український фольклор у виконанні провідних мистецьких колективів країни, виставка робіт нашого геніального художника Івана Марчука, презентації вишуканих брендів посилили особливий настрій Agro Ukraine Week, де професійність єднається з українською культурою та мистецтвом.    

Робочими майданчиками Agro Ukraine Week стали 14 форумів, конференцій і самітів, кожен з яких був присвячений окремому напряму розвитку аграрної галузі.

Agro Ukraine Summit

Центральною подією першого дня став Agro Ukraine Summit. Учасники обговорили поточний стан аграрного сектору в умовах війни, питання продовольчої безпеки, державної підтримки виробників та перспективи експорту української продукції. Особливу увагу приділили адаптації агропродовольчого сектору до стандартів ЄС та подальшій інтеграції України до європейського ринку.

AgTech Forum

AgTech Forum став головним майданчиком для демонстрації цифрових технологій та інновацій в агросекторі. Команді Aggeek вдалося зібрати дуже харизматичних фахівців, виступ кожного з них та їхня участь в «зарубі» з ШІ неабияк зацікавили аудиторію. Учасники форуму обговорювали розвиток точного землеробства, використання дронів, цифрових платформ, штучного інтелекту та роботизованих систем управління виробництвом. Форум підтвердив, що цифровізація агробізнесу в Україні продовжує набирати обертів навіть в умовах війни.

Agro Ukraine Farming

В День фермера з великим успіхом відбувся Форум «Слово фермера в час великих змін».  Організований Всеукраїнським конгресом фермерів за підтримки міжнародної гуманітарної організації Mercy Corps, форум був присвячений українським фермерам. Захід став майданчиком для відкритого діалогу між фермерською спільнотою та представниками державної влади щодо фінансування, державної підтримки, євроінтеграції та розвитку сільських територій.

Agro Invest Forum

Інвестиційний форум працював упродовж усіх трьох днів Agro Ukraine Week. Його учасники аналізували можливості залучення інвестицій, виходу українських компаній на міжнародні ринки та підвищення конкурентоспроможності аграрного бізнесу. Значна частина дискусій була присвячена розвитку партнерств, реформуванню регуляторного середовища та пошуку нових фінансових інструментів для агросектору. Звичайно ж тема інвестицій звучала і на інших конференціях та форумах. 

Agro Marketing Stage

Цей захід став не просто платформою для обговорення сучасних маркетингових стратегій, брендингу та комунікацій в аграрному секторі, а й осередком креативності та творчості. Спікери ділилися практичними кейсами, розповідали про використання штучного інтелекту, побудову сильних брендів і формування ефективних маркетингових команд. Особливий інтерес аудиторії викликав комунікаційний хакатон від Dentsu Ukraine, під час якого учасники створювали маркетингові рішення в режимі реального часу.

Grain Storage Forum

Grain Storage Forum зібрав представників елеваторної галузі, логістичних компаній та зернотрейдерів. У центрі уваги були питання забезпечення достатніх потужностей для зберігання врожаю, розвитку логістичної інфраструктури та енергетичної стійкості підприємств. Окремо обговорювали виклики воєнного часу, зокрема руйнування інфраструктури, кадровий дефіцит та необхідність модернізації елеваторних комплексів.

Innovative Technologies in Livestock Farming

Конференція була присвячена сучасним технологіям у тваринництві та підвищенню ефективності виробництва. На порядку денному були питання продуктивності молочного скотарства, рентабельності виробництва молока, комфорту тварин та адаптації господарств до кліматичних викликів.

Grain Processing Forum

Форум з переробки зернових та олійних культур був присвячений створенню продукції з доданою вартістю та розвитку внутрішньої переробки. Експерти аналізували перспективи виробництва круп, борошна, макаронних виробів, крохмалів та інших продуктів. Учасники наголошували на необхідності зміцнення позицій України не лише як експортера сировини, а й як виробника готової продукції.

Processing in Livestock Farming

Конференція об’єднала представників молокопереробної галузі. Ключовими темами стали довгострокова стратегія розвитку молочної промисловості, підвищення конкурентоспроможності української продукції та адаптація до європейських вимог. А ще активно обговорювали питання популяризації споживання молока та реалізації програм шкільного харчування.

Vet Agro Forum

Vet Agro Forum став професійним майданчиком для ветеринарних лікарів, науковців і представників тваринницьких підприємств. Основна увага приділялася профілактиці захворювань, благополуччю тварин, застосуванню сучасних ветеринарних препаратів та гармонізації українського законодавства з вимогами ЄС. Учасники наголосили на необхідності переходу до системної профілактики.

Всеукраїнський конкурс «Сила агрозмін»

В рамках Agro Ukraine Week також підвели підсумки Всеукраїнського конкурсу «Сила агрозмін» від видання Agroportal. За підтримки партнерів на великій сцені пройшла церемонія нагородження найінноваційніших фермерів України.

Solar Agro Conference

Конференція була присвячена розвитку сонячної енергетики в аграрному секторі. Спікери представили практичні кейси впровадження сонячних електростанцій, систем накопичення енергії та агровольтаїчних рішень. Енергоефективність – один із ключових факторів стійкості аграрного бізнесу в умовах воєнних ризиків.

Bioenergy Conference

У центрі уваги Bioenergy Conference були можливості використання біомаси та розвитку біогазових проєктів. Експерти розповідали про сучасні технології виробництва альтернативної енергії, економіку біоенергетичних підприємств та фінансування проєктів. Окремо обговорювали законодавчі зміни, необхідні для прискорення розвитку галузі.

AgroBuild Ukraine

AgroBuild Ukraine об’єднав представників будівельної та аграрної галузей навколо теми відбудови та модернізації сільськогосподарської інфраструктури. Учасники розглядали нові стандарти безпеки, цифровізацію дозвільних процедур, перспективи експорту українських будівельних матеріалів та роль будівництва у відновленні аграрного сектору.

Організатори висловлюють велику подяку всім учасникам Міжнародного тижня, всім партнерам, які підтримали проведення масштабного заходу, всім інформаційним партнерам та агроблогерам, які допомогли багатьом аграріям дізнатися про Agro Ukraine Week 2026 та публікували новини з форумів.    

Низький уклін Збройним Силам України за можливість працювати, розвивати аграрну галузь, зустрічатися на професійних подіях і будувати майбутнє нашої країни!

Перший досвід Agro Ukraine Week виявився успішним. Захід об’єднав за три дні своєї роботи більш ніж три тисячі представників аграрної спільноти, підтвердив актуальність обраного формату та визначив нові напрямки для розвитку в наступні роки.

До зустрічі на Agro Ukraine Week 2027!!!

За матеріалами https://www.proagroukraine.com/

1 2 ►