Sayenko Kharenko відзначена у Band 1 категорії «Управління приватним капіталом» рейтингу Chambers High Net Worth 2026 в Україні, та стала однією з лише трьох юридичних фірм, відзначених на цьому рівні. Партнерка Аліна Плющ отримала Band 2, радник Дмитро Рябікін – відзнаку Up and Coming.

Визнання підтверджує експертизу Sayenko Kharenko у супроводі приватних клієнтів, власників бізнесу та сімей з питань управління приватним капіталом. Команда консультує щодо структурування активів, спадкового планування, сімейного управління, транскордонного податкового структурування, а також питань резидентства, громадянства та володіння активами в різних юрисдикціях.

Аліна Плющ очолює практику управління приватним капіталом фірми та є однією з провідних фахівців у цій сфері в Україні. Вона консультує з питань корпоративної реструктуризації, операцій з активами, спільних підприємств та ринків капіталу, а також складних питань управління приватним капіталом, включаючи трастові структури та інвестиційні фонди. Аліна є солісітором Вищих судів Англії та Уельсу і до приєднання до SK працювала в Norton Rose у Лондоні.

Дмитро Рябікін – радник практики корпоративного права та M&A і співкерівник напряму оборонної сфери з понад 15-річним досвідом. Консультує приватних клієнтів з питань транскордонних угод M&A, правового структурування інвестицій в оборонний сектор та експортного контролю.

Chambers High Net Worth – міжнародний рейтинг провідних радників для заможних та надзаможних клієнтів по всьому світу, що охоплює управління приватним капіталом та суміжні спеціалізації у понад 55 юрисдикціях. Рейтинги формуються на основі незалежного дослідження, відгуків клієнтів та ринкових інтерв’ю.

Sayenko Kharenko – провідна українська юридична фірма, що надає повний спектр юридичних послуг вітчизняним та міжнародним клієнтам у складних комерційних, регуляторних та судових питаннях. Фірма стабільно посідає провідні позиції у Chambers Global and Europe, Legal 500, IFLR1000, ITR World Tax, WTR 1000 та інших авторитетних міжнародних юридичних довідників.

Sayenko Kharenko – учасник ICC Ukraine

5 серпня 2026 року Конфедерація будівельників України відзначила 15-річчя діяльності та професійне свято — День будівельника. Ювілейний захід об’єднав представників державної влади, міжнародних дипломатичних установ, професійних об’єднань, партнерських організацій, власників, керівників і топ-менеджерів провідних будівельних, девелоперських, інженерних та виробничих компаній України. Саме люди, які щодня працюють задля розвитку галузі та майбутньої відбудови країни, стали головними героями вечора.

ICC Ukraine – інформаційний партнер заходу.  Серед запрошених гостей від Міжнародної Торгової Палати України  були Генеральний секретар Олексій Кожанов та Виконавча директорка – Тетяна Савосько.

Урочисту частину заходу розпочали хвилиною мовчання на знак вшанування пам’яті всіх, хто віддав життя за незалежність України, та Державним Гімном України у виконанні Аріни Домскі.

У вітальному слові Президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе нагадав, що 15 років тому Українська будівельна асоціація, Всеукраїнська спілка виробників будівельних матеріалів та Будівельна палата України об’єдналися, створивши Конфедерацію будівельників України для консолідації професійної спільноти, захисту інтересів будівельної галузі, сприяння її сталому розвитку та формування єдиного голосу будівельного бізнесу у взаємодії з державою й міжнародними партнерами.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк привітала КБУ з ювілеєм та присутніх з Днем будівельника, наголосивши на ролі будівельників у відновленні країни. За її словами, саме будівельники приходять відбудовувати те, що ворог руйнує і відбудова має відбуватися чесно, прозоро та за зрозумілими правилами.

Заступниця Міністра з відновлення інфраструктури та транспорту України Наталія Козловська передала Вітальну адресу від Міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталія Безгіна та відзначила вагомий внесок Конфедерації будівельників України у розвиток галузі. За її словами, результати 15-річної роботи КБУ знайшли відображення у законодавчих змінах, державних будівельних нормах, стандартах і регуляторних рішеннях. Вона також наголосила, що, попри війну, постійні обстріли та руйнування, будівельна галузь продовжує працювати й демонструвати стійкість.

Окремо Наталія Козловська відзначила подальший розвиток цифровізації містобудування, житлової політики та технічного регулювання, а також подякувала представникам бізнесу за участь у спільній роботі над змінами.

Керівник відділу співробітництва Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні Єнс Бусма підтвердив незмінну підтримку України з боку Німеччини та наголосив на ключовій ролі будівельної галузі у майбутній відбудові країни.

Однією з ключових подій ювілейного вечора стала презентація Дорожньої карти розвитку кадрової спроможності будівельного сектору України на 2026–2030 роки в межах ініціативи Skills for Recovery. Документ представив Генеральний директор КБУ Олександр Червак.

 Також він презентував новий логотип та айдентики КБУ — Building Connections («Будуємо зв’язки»). Нова концепція символізує сучасний етап розвитку Конфедерації, заснований на партнерстві, відкритості та взаємодії між бізнесом, державою, професійною спільнотою й міжнародними партнерами.

Окремо під час заходу відзначили партнерів проєкту Safer Reconstruction, спрямованого на професійну підготовку та інтеграцію ветеранів у будівельну галузь. У межах проєкту 13 ветеранів пройшли теоретичне й практичне навчання, а КБУ організувала практичну підготовку на будівельних майданчиках. Відзнаки отримали компанії-члени КБУ, які долучилися до реалізації проєкту, підтримали професійний розвиток ветеранів і зробили важливий внесок у формування інклюзивної та сучасної будівельної галузі.

Особливою частиною ювілейного вечора стала церемонія нагородження відзнакою «Візіонер сучасної будівельної галузі» людей, які своїм стратегічним баченням, професіоналізмом і лідерством формують майбутнє будівельної галузі України. Серед відзначених — керівники, експерти та представники професійної спільноти, які своєю щоденною працею сприяють розвитку галузі, впровадженню сучасних підходів, підвищенню стандартів будівництва та реалізації проєктів, важливих для відновлення країни.

Окремими відзнаками КБУ відзначила державні установи та партнерські організації, які системно підтримують розвиток галузі та сприяють реалізації ключових реформ і проєктів відновлення. Серед нагороджених — Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврявання, регіонального розвитку та містобудування, Міністерство з відновлення інфраструктури та транспорту України, а також Міністерство з питань внутрішньо переміщених осіб та розвитку громад, Державна інспекція архітектури та містобудування України, Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, Фонд енергоефективності. Саме завдяки таким партнерам формується сильна професійна спільнота, яка об’єднує зусилля задля майбутнього українського будівництва та відновлення країни.

Ювілей КБУ став особливою нагодою відзначити компанії, які протягом багатьох років залишаються невід’ємною частиною Конфедерації. Подяки та відзнаки отримали партнери, які разом із КБУ працюють 15, понад 10 та більше 5 років. Це визнання за багаторічну співпрацю, підтримку діяльності Конфедерації та спільну роботу над розвитком будівельної галузі України.

 Церемонія нагородження стала символом вдячності тим, хто щоденно працює над розвитком будівельної галузі, зміцненням партнерства між державою та бізнесом і створенням фундаменту для відбудови та майбутнього України.

Завершенням офіційної частини ювілейного вечора став виступ Аріни Домськи, яка подарувала гостям заходу яскраву музичну програму.

 15 років КБУ — це історія професійної єдності, партнерства та спільної роботи. Ювілейний захід став нагодою відзначити не лише досягнення Конфедерації, а й людей, які стоять за цими результатами: будівельників, підприємців, представників державних інституцій, міжнародних партнерів і професійних команд.

Попри всі виклики, будівельна спільнота продовжує працювати, розвиватися та створювати фундамент для майбутнього України. Сьогодні КБУ рухається далі — до сучасної, цифрової, прозорої та конкурентоспроможної будівельної галузі європейської України.

👇Альбом 1: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1481218380691189&type=3

👇Альбом 2: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1481377920675235&type=3

👇Альбом 3: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1481412644005096&type=3

👇Альбом 4: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1482029977276696&type=3

👇Альбом 5: https://www.facebook.com/media/set/?set=a.1482089927270701&type=3

5 серпня 2026 року відбулась аналітична панель «Аналітика ринку будівництва та нерухомості І півріччя 2026 року». Захід відбувся напередодні офіційної частини ювілейного прийому з нагоди 15-річчя КБУ та Дня будівельника й об’єднав провідних експертів ринку, які представили актуальні дані щодо будівництва, житлової та комерційної нерухомості, кадрового забезпечення, іпотечного кредитування та ринку металопрокату. ICC Ukraine виступив інформаційним партнером.

Модератором аналітичної панелі виступив Денис Вергун, головний редактор SPEKA.

 «Ми бачимо, що для розвитку галузі важливі не лише попит і можливості будівництва, а і власне наявність людей, які можуть ці проєкти реалізувати. Сьогодні всі ці фактори тісно пов’язані між собою — від ситуації на ринку будівництва та нерухомості до доступності фінансування, стану суміжних ринків і, безумовно, кадрового забезпечення. Тому важливо комплексно дивитися на ситуацію в галузі, розуміти актуальні тенденції та виклики, з якими сьогодні працює будівельний бізнес», — зазначив Денис Вергун.

Ярослав Куліковський, старший аналітик компанії Pro-Consulting, представив актуальний огляд будівельного ринку України за І півріччя 2026 року. Серед ключових факторів впливу залишаються воєнні та економічні умови, зниження чисельності населення та купівельної спроможності, дефіцит кадрів, зростання цін у будівництві та проблеми з енергозабезпеченням.

Водночас капітальні інвестиції у будівництво у 2026 році зросли приблизно на 6% порівняно з 2025 роком. Загалом за підсумками І півріччя 2026 року будівельний ринок демонструє близько 8% зростання. Сегмент нежитлових та комплексних промислових споруд зріс приблизно на 30%, житлове будівництво — на 5%.

«Ринок продовжуватиме зростати і залежатиме від макроекономічних та воєнних обставин в Україні. Водночас активність і надалі буде концентруватися у відносно безпечних регіонах. Серед перспективних напрямів — відновлення критичної інфраструктури, готельно-рекреаційна нерухомість на заході України, складська та логістична нерухомість, а також проєкти у сфері відновлюваної енергетики», — зазначив пан Ярослав.

Ця тенденція до концентрації будівельної активності у відносно безпечніших регіонах простежується і на ринку житлової нерухомості. Олена Унаньян, Директорка з розвитку ЛУН, члена Ради директорів КБУ, представила аналітику ринку житлової нерухомості. За сім місяців 2026 року в Україні стартували продажі у 140 нових житлових комплексах — на 11% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Водночас динаміка окремих регіонів суттєво відрізняється. У Києві за цей період стартували продажі лише у 6 нових житлових комплексах (ЖК), що на 40% менше за показник 2025 року. Натомість у Київській області продажі стартували у 23 нових ЖК, що у 1,5 раза більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

«Київська область і Київ з початку повномасштабного вторгнення рухаються з дуже різними динаміками. Київ просів шалено: 43 ЖК було запущено в 2021 році, і п’ять – у 2024-му. При цьому 2025 рік був для столиці роком відчутного пожвавлення, тоді запустилося 20 ЖК. У 2026 році темпи просіли на 40% – всього шість ЖК було запущено. Проте чекаємо кінця року, щоб подивитися, чи наздожене Київ показники 2025 року», – поділилася Олена Унаньян.

Львів у травні 2026 року вперше досяг позначки 1500 доларів за м², у Києві цей показник становить близько 1410 доларів за м². Водночас розвиток будівельного ринку залежить не лише від попиту та вартості нерухомості, а й від наявності необхідних для його роботи кадрів.

Саме кадровому забезпеченню галузі була присвячена презентація Тетяни Ситник, Керівниці відділу B2B і стратегічних досліджень компанії CBR, яка представила результати дослідження попиту на робітничі професії у будівництві.

У дослідженні взяли участь 200 будівельних компаній, а також було проведено 20 експертних інтерв’ю. Серед найбільш затребуваних професій — зварювальники, муляри, електромонтажники, бетонярі, електрики з обслуговування будівель та сантехніки. Найбільшим дефіцитом характеризуються зварювальники.

«Є, звісно, кількісні аспекти проблеми дефіциту кадрів, але є головна якісна проблема, це те, що є відставання навчальних програм від розвитку технологій. Тому тут важливо посилювати взаємодію між бізнесом та закладами освіти, щоб підготовка фахівців відповідала реальним потребам ринку. І ми бачимо, що бізнес уже готовий до такої співпраці — компанії не лише співпрацюють із навчальними закладами, а й готові брати на роботу та фінансувати навчання кандидатів без досвіду», — зазначила Тетяна Ситник.

Це підтверджують і результати дослідження: 77% опитаних компаній співпрацюють із навчальними закладами, а 65% готові брати на роботу та фінансувати навчання кандидатів без досвіду. Таким чином, бізнес уже готовий долучатися до підготовки фахівців, необхідних для подальшого розвитку галузі.

Ще одним важливим фактором для розвитку будівельного ринку залишається доступність фінансування житла. Олена Дмітрієва, Перший заступник Голови правління Глобус Банку, члена Ради директорів КБУ, представила аналітику іпотечного ринку України за І півріччя 2026 року.

Станом на 1 червня 2026 року загальний обсяг іпотечних кредитів у банківській системі становить 50 млрд грн, а за останній рік іпотечні портфелі банків зросли на 35%.

«Ринок нерухомості поступово адаптується до воєнних умов, однак попит залишається дуже чутливим до обстрілів, перебоїв з електроенергією та зростання вартості будівництва. При цьому частка іпотеки у загальній кількості угод купівлі-продажу житла досі становить лише близько 3%», – наголосила Олена Дмітрієва.

Від початку запровадження програми «єОселя» видано близько 28 тис. кредитів на 49 млрд грн, а на програму припадає 93% усіх нових іпотечних кредитів. Водночас активність на ринку нерухомості спостерігається не лише у житловому сегменті — попит продовжує формуватися і на комерційну нерухомість, зокрема складські площі.

Ярослав Горбушко, Директор департаменту ринків капіталу EXPANDIA, члена КБУ, представив аналітику офісної та складської нерухомості за 1 півріччя 2026 року. За його даними, за результатами І півріччя 2026 року введено в експлуатацію близько 98 тис. м² складських площ, а вакантність знизилася до 2,5%. Основними орендарями залишаються логістичні оператори та ритейлери.

Ярослав Горбушко наголосив на високій динаміці складського ринку та суттєвому попиті на якісні складські площі: «Складський ринок наразі дуже динамічний і дуже трагічний: ситуація настільки динамічна, що дані буквально щотижня потрібно оновлювати. Попит залишається дуже високим, а вакантність фактично досягла структурного рівня. При цьому ринок продовжує розвиватися, і ми бачимо, що складська нерухомість залишається одним із найбільш активних сегментів комерційної нерухомості».

Високий попит на комерційну нерухомість та активність у будівництві знаходять своє відображення і на суміжних ринках. Зокрема, Вадим Рибачук, виконавчий директор Vartis, члена Ради директорів КБУ, представив аналітику стану ринку металопрокату за І півріччя 2026 року.

За підсумками І півріччя 2026 року споживання металопрокату в Україні зросло на 5% — до 1,7 млн тонн. Найбільше зросло споживання арматурного прокату — на 25%, фасонного — на 15% та гарячекатаного — на 10%.

«У І півріччі 2026 року споживання металопрокату в Україні зросло на 5% — до 1,7 млн тонн, а основними драйверами попиту стали будівництво захисних споруд, відновлення зруйнованої інфраструктури та активізація комерційного попиту», — підкреслив Вадим Рибачук.

Водночас на ринку зберігається значна роль імпортної продукції — її частка досягла рекордних 40%. Основними постачальниками залишаються Туреччина та Китай.

Аналітична панель продемонструвала, що попри повномасштабну війну будівельна галузь продовжує працювати та адаптуватися. Водночас серед ключових викликів залишаються безпекова ситуація, дефіцит кваліфікованих кадрів, відставання професійної освіти від сучасних технологій, обмеженість ринкової іпотеки та зростання собівартості будівництва.

Обсяг українського ринку лізингу з початку року збільшився на понад 18 млрд грн, що становить зростання на 83%. Це рекордний показник.

Про це заявили учасники круглого столу «Фінансового клубу» на тему «Лізинг воєнного часу: як банки допомагають бізнесу модернізуватися».

Начальник управління лізингу Креді Агріколь Банку Юрій Василенко зазначив, що зростають абсолютно всі учасники ринку, включно з тими, хто раніше не цікавився лізингом. «У нас приріс портфель на 50% – з 1 млрд грн до 1,5 млрд грн. Бачимо тенденцію, що попит зростає, і відчуваємо, що це схоже на бум. Але наші апетити, можливо, не такі великі, як у всього ринку, тому що ми все ж таки більш-менш обережно ставимося до фінансування», – розповів він. За його словами, дедалі більше компаній звертаються за лізингом, навіть ті, хто раніше про нього ніколи не думав.

Начальник управління фінансового лізингу ПУМБ Володимир Руденко наполіг, що зростання має системний, а не випадковий характер. «Однозначно це не випадковість – це чітке відновлення зростання послуги, бо вона має попит і тому що наш бізнес також потребує підтримки», – сказав він. Володимир Руденко звернув увагу на суттєве зростання саме банківського лізингу: «На сьогодні банки активно беруть участь в цьому, і їхня частка зросла суттєво і продовжує зростати».

Перший заступник голови правління ТАСкомбанку Олег Поляк розповів, що для банку лізинг залишається одним із пріоритетних продуктів. «Лізинг у нас дуже популярний. Ми в топ-3 за ринком. Для нас лізинг – це пріоритетний продукт, пріоритетна послуга. Ми дуже активно розвиваємо і хочемо далі бути лідерами в цій послузі», – каже він. «Ми фінансуємо всі сегменти – від великих компаній до малого бізнесу – і активно розвиваємося. Наша частка ринку вже становить близько 13,5%, і ми ставимо за мету перевищити 20%», – зазначив Олег Поляк.

Перша заступниця СЕО компанії «ОТП Лізинг» Яніна Горенко зазначила, що поєднання кількох чинників зумовило зростання. «Вкупі ці чинники спричинили зростання, але, зважаючи на сьогоднішні обставини, таке зростання ринку цього року ми не очікували», –сказала вона.

Першоджерело: https://finclub.net/news.html

Утримання позицій беззаперечного лідера у світі глобального бізнесу та міжнародного арбітражу, швидкого реагування на виклики та можливості часу, встановлення найвищих стандартів вимагає від Міжнародної Торгової Палати (ICC) та Міжнародного арбітражного суду постійного розвитку, формулювання нових можливостей та підходів, визначаючи майбутнє галузі на роки вперед.

Набрання чинності новою редакцією Арбітражного Регламенту ICC 1 червня 2026 року стало однією з найзначніших реформ цього провідного світового арбітражного форуму за останнє десятиліття та свідченням його глобального лідерства.

Масштаб події підкреслює цифра: наприкінці 2025 року ICC зареєструвала свою 30-тисячну справу за Арбітражним Регламентом ICC. Саме на цьому тлі рекордного попиту й розгортається реформа, побудована навколо трьох наскрізних пріоритетів — ефективності, ясності та зручності застосування. Нові правила застосовуються до кожного арбітражу, розпочатого 1 червня 2026 року або пізніше, якщо сторони не домовилися про застосування редакції, чинної раніше (Стаття 1(2)).

Для українського бізнесу, який дедалі частіше обирає ICC як нейтральний форум у спорах з іноземними контрагентами, це не абстрактна реформа за кордоном, а зміна правил, за якими вже завтра можуть вирішуватися конкретні спори з українським елементом.

Що змінилося по суті

• Акт про повноваження (Terms of Reference) перестав бути обов’язковим. Центральним етапом процесу натомість стає перша нарада щодо організації процесу. Це історичний крок: інститут, що сягає корінням майже сторічної традиції, поступається місцем гнучкішому й швидшому підходу.
• З’явився режим Надприскореної арбітражної процедури. За умови прямої згоди сторін рішення може бути винесене протягом трьох місяців від першої наради щодо організації процесу, а за домовленістю — навіть без викладу мотивів. Цей механізм — один із найшвидших шляхів отримати остаточне й обов’язкове рішення серед усіх наявних арбітражних правил, особливо придатним для відносно нескладних спорів, у яких сторони надають пріоритет швидкості вирішення, незалежно від суми вимог.
• Розширено сферу автоматичної прискореної процедури. Поріг суми спору піднято до 4 мільйонів доларів США для арбітражних угод, укладених 1 червня 2026 року або пізніше. Це поширює автоматичне застосування прискореної процедури на помітно більшу частку справ,  що особливо відчутно для юрисдикцій із порівняно нижчими сумами спорів.
• Запроваджено раннє вирішення явно необґрунтованих вимог і заперечень. Трибунал прямо уповноважений на ранній стадії відхиляти вимоги чи заперечення, що є явно безпідставними або явно поза межами його юрисдикції. Це кодифікує практику, яка раніше існувала лише на рівні роз’яснень, і зближує підхід ICC із рештою провідних інституцій.
• Посилено вимоги до розкриття та конфіденційності. Уперше запроваджено пряме зобов’язання арбітрів щодо конфіденційності; будь-який сумнів щодо необхідності розкриття тепер вирішується на користь розкриття, а секретарі трибуналу підпадають під ті самі вимоги незалежності й неупередженості, що й арбітри. Це підвищує довіру до процесу й прозорість перевірки на конфлікт інтересів.
• Розширено інститут надзвичайного арбітра. Процедуру тепер можна застосувати до будь-якої сторони, щодо якої є переконання в імовірному існуванні обов’язкової арбітражної угоди, а також запроваджено попередні накази, зокрема без попереднього повідомлення іншої сторони. Це відповідь на реальну практику сотень таких заяв і корисний інструмент у справах виняткової терміновості.
• Гнучкіші строки та оновлена шкала витрат. Жорсткий шестимісячний строк на винесення остаточного рішення замінено дискреційним визначенням строку, що, за спостереженнями практиків, відображає реальність, у якій більшість арбітражів так чи інакше отримували продовження. Оновлено шкали адміністративних витрат і гонорарів арбітрів; фінансовий ефект змін залежить від суми спору та застосовної процедури.
• Інші процедурні зміни, спрямовані на вдосконалення арбітражного процесу.
  • Пріоритет електронних комунікацій. За замовчуванням письмове листування ведеться електронними засобами, якщо сторона не вимагає підтвердження отримання чи вручення паперових копій. Провадження підтримується цифровою платформою керування справами ICC Case Connect (на базі Opus 2).
  • Раннє залучення сторін до перевірки на конфлікт інтересів (Ст. 12(5)). Сторони зобов’язані на початку арбітражу подавати перелік осіб і суб’єктів, які арбітри мають врахувати при розкритті, із поясненням причин. При цьому остаточна відповідальність за розкриття залишається за арбітром.
  • Усічений склад трибуналу (Ст. 16(5)). Суд ICC може продовжити провадження усіченим складом (замість заміни арбітра, який помер чи був усунений) уже після останнього слухання або подання останньої суттєвої заяви, а не лише після закриття провадження, що знижує ризик затримок на пізніх стадіях.
  • Оновлені техніки керування справою. Перелік технік винесено за межі тексту Регламенту до окремого керівництва Секретаріату, щоб їх можна було оперативніше оновлювати відповідно до еволюції практики.
  • Сучасні форми підписання та повідомлення рішення (Ст. 38). Трибунал може підписувати рішення електронно, а також кількома примірниками, і доручати Секретаріату повідомляти рішення в паперовій чи електронній формі або в інший дозволений законом спосіб.
  • Виправлення рішення (Ст. 39(1)). Строк для виправлення рішення трибуналом із власної ініціативи продовжено з 30 до 45 днів, оскільки трибунал спершу має запитати коментарі сторін.
  • Секретар трибуналу (Ст. 44). Кодифіковано практику: секретар працює під керівництвом і контролем трибуналу без делегування повноважень щодо ухвалення рішень, підпадає під ті самі вимоги незалежності й неупередженості, що й арбітри. Окремо Регламент підтверджує, що гонорари складу арбітражу визначає лише Суд ICC, а окремі домовленості про винагороду між сторонами та арбітром не допускаються.
  • Уточнення врядування Суду ICC. Склад Міжнародного арбітражного суду ICC визначено як Президент, віцепрезиденти та члени Суду, що відображає чинну практику рівноправної участі раніше згадуваних альтернативних членів.

У сукупності, і в цьому  сходяться в оцінках провідні фахівці галузі, реформа спрямовує арбітраж ICC до швидших, гнучкіших і краще пристосованих до конкретного спору проваджень. Вона відображає й загострену конкуренцію між світовими арбітражними центрами, і зближення підходів провідних інституцій.

Практична рекомендація

ICC Ukraine звертає увагу спільноти: арбітражні застереження у нових і чинних договорах варто переглянути вже зараз. Це особливо стосується компаній, які прагнуть скористатися перевагами Надприскореної арбітражної процедури — цей режим застосовується лише за прямою згодою всіх сторін. Для забезпечення його застосування відповідне положення доцільно передбачити в арбітражному застереженні. Варто також оцінити вплив нового порогу прискореної процедури та оновлених підходів до конфіденційності на вашу договірну модель.

Національний комітет Міжнародної Торгової Палати України (ICC Ukraine) продовжуватиме інформувати спільноту про практичні аспекти застосування Регламенту 2026 та готовий надати роз’яснення членам організації. Крім того, наразі здійснюється підготовка офіційного перекладу документа на українську мову.

Заснована у 1919 році, Міжнародна Торгова Палата (ICC) залишається однією з найстаріших і найавторитетніших світових бізнес-організацій, що представляє інтереси десятків мільйонів компаній у понад 170 країнах. Її Міжнародний арбітражний суд (створений у 1923 році) зі штаб-квартирою в Парижі понад сто років є найавторитетнішою у світі арбітражною інституцією для вирішення транскордонних комерційних спорів, чиї рішення можуть визнаватися та приводитися до виконання відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 року, — і водночас пропонує сторонам повну свободу обрати місцем арбітражу будь-яку точку світу. Саме поєднання незмінного авторитету з готовністю постійно оновлюватися дозволяє ICC не просто крокувати в ногу з часом, а й задавати стандарти, за якими працюватимуть наступні покоління бізнесу.

Sayenko Kharenko увійшла до шортлисту в двох категоріях Financial Times Innovative Lawyers Awards Europe 2026: Innovative Lawyers in Disputes та Innovative Lawyers in Responsible Business.

Innovative Lawyers in Disputes: Five Barriers, One Framework 

До шортлисту увійшов проєкт Sayenko Kharenko, присвячений роботі над справою Gulliver – одним із найскладніших проєктів із повернення проблемних активів в Україні. Команда фірми розробила та впровадила єдиний правовий механізм, який дозволив повернути великий комерційний актив попри одночасне застосування кримінального арешту, управління АРМА, санкцій, превентивної реструктуризації та паралельних судових спорів. Розроблений механізм сформував підхід до вирішення справ з накладанням кількох правових режимів у складних виконавчих провадженнях.

Innovative Lawyers in Responsible Business: Redefining Accountability for State-Perpetrated Violence in Ukraine 

До шортлисту також увійшов проєкт, присвячений інноваційному підходу до притягнення до відповідальності за протиправні дії державних органів в Україні. Вперше в цій категорії справ незалежний юридичний радник відіграв ключову роль у формуванні доказової стратегії, співпрацюючи з державними органами як партнерами у досягненні справедливості, а не як процесуальними опонентами. Проєкт також запровадив нову методологію проведення розслідування та комплексну стратегію публічної комунікації, що сприяла законодавчим змінам. У результаті його вплив вийшов далеко за межі конкретного судового процесу.

FT Innovative Lawyers Awards від Financial Times у партнерстві з RSGI, відзначає найбільш інноваційну юридичну роботу в Європі. На відміну від традиційних юридичних рейтингів, премія оцінює не репутацію учасників, а здатність юристів створювати нові правові рішення, знаходити відповіді на безпрецедентні виклики та досягати вимірюваного результату для клієнтів, державних інституцій і суспільства.

Переможців буде оголошено на церемонії FT Innovative Lawyers Awards Europe 2026 в Лондоні 24 вересня 2026 року.

Sayenko Kharenko – провідна українська багатопрофільна юридична фірма, що консультує вітчизняних та міжнародних клієнтів з питань складних комерційних, регуляторних справ і вирішення спорів. Фірма брала участь у багатьох найважливіших транскордонних транзакціях, фінансуваннях і спорах України та постійно отримує визнання від Chambers Europe, Legal 500, IFLR1000, Managing IP, IAM Patent 1000 та інших провідних міжнародних юридичних рейтингів.

Sayenko Kharenko – компанія-учасник ICC Ukraine

У засобах масової інформації поширюються твердження, що Верховний Суд планує без участі сторін розглянути резонансну справу про нібито неправомірне виведення збанкрутілого «Укрінбанку» з-під контролю держави.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» вважає таке трактування юридично некоректним і маніпулятивним. Публікації спотворюють предмет судового розгляду, замовчують актуальні висновки Верховного Суду та створюють публічний тиск на суддів касаційної інстанції.

Позиція “Укрінком” опублікована на сайті компанії

Предметом справи є стягнення кредитної заборгованості

Справа № 915/715/16(925/698/16) перебуває у провадженні Господарського суду Миколаївської області та стосується стягнення заборгованості за кредитним договором від 5 лютого 2007 року № 12-070201 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії.

Позовні вимоги становлять 39 562 812,41 грн. Відповідачами у справі є ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», ТОВ «Молочна компанія “Волошкове поле”» та ПрАТ «Юрія». Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і ПАТ «Українська інноваційна компанія» залучені до справи як треті особи.

Предмет судового розгляду охоплює виконання кредитних зобов’язань конкретними боржниками.

Ухвала суду першої інстанції вийшла за межі предмета спору

19 березня 2025 року ПАТ «Українська інноваційна компанія» звернулося до суду з клопотанням про зміну найменування позивача у зв’язку з перейменуванням ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія».

31 грудня 2025 року Господарський суд Миколаївської області відмовив у задоволенні цього клопотання та одночасно постановив скасувати реєстраційні дії 2016 року щодо зміни найменування, місцезнаходження та видів діяльності ПАТ «Укрінком».

Питання про скасування реєстраційних дій жоден учасник справи перед судом не порушував. Такі вимоги не входили до предмета позову та потребували окремого позовного провадження з визначеним складом сторін, доказами й процесуальними гарантіями.

Ухвала від 31 грудня 2025 року фактично втручалася у корпоративний і реєстраційний статус юридичної особи в межах спору про стягнення кредитної заборгованості. ПАТ «Укрінком» розцінює такі дії як спробу рейдерського втручання в діяльність Компанії в інтересах боржників, зацікавлених в уникненні виконання кредитних зобов’язань.

Південно-західний апеляційний господарський суд скасував цю ухвалу та підтвердив відсутність процесуальних підстав для скасування реєстраційних дій у межах кредитного спору.

Письмовий касаційний розгляд відповідає закону

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду. Верховний Суд відкрив касаційне провадження та визначив письмовий порядок розгляду без виклику учасників справи.

Такий порядок прямо передбачений частинами п’ятою та шостою статті 301 Господарського процесуального кодексу України для перегляду ухвал, якими розгляд справи не завершено.

Фонд звернувся з клопотанням про проведення судового засідання з викликом сторін. Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2026 року відмовив у його задоволенні, оскільки не встановив обставин, які потребували усного розгляду.

Письмове провадження забезпечує сторонам право подавати касаційні скарги, відзиви, пояснення, заперечення та клопотання. Твердження про позбавлення Фонду можливості викласти свою позицію суперечить процесуальному законодавству.

Правовий статус ПАТ «Укрінком» установлений Верховним Судом

Верховний Суд неодноразово підтверджував, що ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія» є однією юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 05839888.

У постанові від 16 жовтня 2024 року у справі № 913/266/20 Верховний Суд установив, що зміни найменування, місцезнаходження, статуту та видів діяльності не створили нового учасника правовідносин і не змінили обсяг раніше набутих прав та обов’язків юридичної особи.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у справах № 921/534/23, № 908/401/18, № 909/578/17 та № 465/6061/19-ц.

У постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 465/6061/19-ц Касаційний цивільний суд також підтвердив тотожність ПАТ «Український інноваційний банк» і ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Правосуб’єктність ПАТ «Укрінком», його права за кредитними договорами та зобов’язання перед кредиторами встановлені чинними судовими рішеннями.

Дані Офісу Генерального прокурора спростовують твердження про кримінальні провадження

У офіційному листі Офісу Генерального прокурора України від 18 травня 2023 року зазначено, що за результатами опрацювання даних Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних проваджень, які містили б відомості про можливе застосування заходів кримінально-правового характеру до ПАТ «Укрінбанк» — ПАТ «Українська інноваційна компанія», не встановлено.

Також не встановлено проваджень щодо притягнення голови наглядової ради Володимира Клименка та голови правління Алли Ільюченко до кримінальної відповідальності як підозрюваної

Автори поширених матеріалів не наводять номерів кримінальних проваджень, повідомлень про підозру, обвинувальних актів або судових вироків щодо Компанії та її посадових осіб.

Щодо згадки «журналістських розслідувань» – сам факт появи публікації з позначенням «журналістське розслідування» не підтверджує існування офіційного досудового розслідування.

Такі публікації не відповідають професійним стандартам журналістського розслідування. Вони не містять належної доказової бази, позицій усіх сторін, офіційних процесуальних документів і результатів перевірки поширених тверджень.

За оцінкою Компанії, ця діяльність має ознаки інформаційного шантажу та спрямована на дискредитацію ПАТ «Укрінком».

Інтерес боржників і публічний тиск на суд

За оцінкою ПАТ «Укрінком», поширення юридично викривлених матеріалів відповідає інтересам великих боржників Компанії. Їхня процесуальна стратегія спрямована на заперечення статусу кредитора, затягування судових проваджень та ухилення від погашення кредитної заборгованості.

Касаційна активність Фонду гарантування вкладів у цій справі фактично підтримує процесуальну позицію боржників та ускладнює повернення активів, необхідних для розрахунків із кредиторами ПАТ «Укрінком», включно із самим Фондом.

Синхронні публікації з наперед визначеною оцінкою справи формують суспільне очікування конкретного рішення Верховного Суду. ПАТ «Укрінком» розцінює таку інформаційну кампанію як публічний тиск на суддів.

Суд має оцінювати касаційну скаргу на підставі закону, матеріалів провадження та усталеної практики Верховного Суду. Медіакампанії не можуть підміняти судовий процес або створювати додаткові аргументи для боржників, які тривалий час ігнорують свої кредитні зобов’язання.

ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжить захищати свої права, стягувати заборгованість із позичальників та спрямовувати повернені активи на задоволення вимог кредиторів.

ПАТ «Українська інноваційна компанія»