Сьогодні ми вшановуємо фахівців, від роботи яких залежить стабільність економіки, функціонування критичної інфраструктури та щоденний комфорт мільйонів людей.
Українські енергетики — це приклад професіоналізму, витримки та відповідальності, особливо в умовах постійних викликів і випробувань.

Висловлюємо щиру вдячність за вашу самовіддану працю, стійкість і внесок у енергетичну безпеку держави. Бажаємо міцного здоров’я, надійних партнерів, професійних успіхів та якнайшвидшої перемоги і відновлення України.

З повагою,
ICC Ukraine

ПДВ-реєстрація для ФОПів: плани влади загрожують існуванню малого бізнесу в Україні  – про це та інші питання Голова Комісії з питань оподаткування (ICC Ukraine) Дмитро Олексієнко для Цензор.НЕТ

18 грудня Міністерство фінансів України винесло на публічне обговорення проєкт закону, який передбачає з 1 січня 2027 року запровадження обов’язкової ПДВ-реєстрації для фізичних осіб-підприємців з оборотом понад 1 млн гривень на рік. Український уряд обґрунтовує цю ініціативою необхідністю обмеження використання спрощеної системи для агресивної оптимізації, дроблення бізнесу, “сірого імпорту” та контрабанди, а також необхідністю збільшення бюджетних надходжень для фінансування ЗСУ. Втім аналіз пропонованих змін, їхнього економічного впливу та порівняння з альтернативними джерелами наповнення бюджету виявляє низку проблемних аспектів, які не можуть бути проігноровані.

Спрощена система оподаткування в Україні функціонує як один з інструментів підтримки малого підприємництва шляхом зниження адміністративного навантаження та як протидія тінізації економіки завдяки помірним податковим ставкам. Станом на кінець 2025 року в країні зареєстровано понад 1,7 млн ФОПів, які створюють щонайменше 673 тисячі робочих місць та у минулому році забезпечили близько 55 млрд гривень податкових надходжень тільки від сплати єдиного податку. Цей сегмент економіки формує основу середнього класу та забезпечує значну частину економічної активності в секторах торгівлі, послуг, інформаційних технологій та консалтингу.

Згідно з домовленостями між Україною та МВФ, досягнутими на рівні персоналу, про нову 4-річну програму фінансування нашої держави, український уряд з метою збільшення податкових надходжень запропонував запровадження обов’язкової ПДВ-реєстрації для ФОПів з річним оборотом понад 1 мільйон гривень. Це означатиме збільшення ефективної податкової ставки з нинішніх 6% (єдиний податок плюс військовий збір для третьої групи ФОП) до більш ніж 20% з урахуванням ПДВ. Проєкт передбачає виняток для електронних резидентів (е-резидентів) третьої групи та зниження ставки єдиного податку з 5% до 3% для третьої групи при обов’язковій реєстрації платником ПДВ.

Міжнародна податкова практика вказує на “цікаві” паралелі. Країна-агресор з 2026 року так само запроваджує обов’язкову реєстрацію самозайнятих як платників ПДВ при річному доході понад 2 млн рублів (близько 24,8 тисяч доларів США). Український поріг у близько 23,7 тисяч доларів США (за поточним курсом) є практично ідентичним як за абсолютним значенням, так і за логікою впровадження. Ця подібність викликає питання про доцільність орієнтації на податкові моделі країни-агресора в умовах, коли Україна позиціонує себе як частину європейського економічного простору. Українські урядовці вже не вперше копіюють російський досвід – ідея податку на цифрові платформи також має походження з РФ. 

Тепер подивимося, а що відбувається з оподаткуванням малого бізнесу в ЄС, куди Україна планує вступити, і навіть вже почала гармонізацію акцизів та мит до європейських норм? З 1 січня 2025 року в Європейському Союзі діє оновлена спеціальна схема ПДВ для малих підприємств (SME scheme), яка дозволяє мікробізнесу продавати товари та послуги без нарахування ПДВ клієнтам та спрощує процедури звітності. Максимальний національний поріг, встановлений державами-членами ЄС для звільнення від ПДВ, становить 85 000 євро (або близько 4,25 млн гривень за поточним курсом). Загальний річний оборот для участі в транскордонній схемі не може перевищувати 100 000 євро у всіх 27 державах-членах. До того ж, періодичні декларації з ПДВ замінюються одним квартальним звітом для інформування про обіг малого підприємства в усіх державах-членах.

Це означає, що Україна, позиціонуючи себе як кандидат на членство в ЄС, пропонує запровадити податкові умови для малого бізнесу, які є значно жорсткішими за загальноєвропейські стандарти. Така невідповідність викликає обґрунтовані питання про економічну логіку реформи та її узгодженість з євроінтеграційним курсом країни. Якщо влада налаштована знижувати поріг сплати ПДВ, то це має бути європейський рівень, а не копіювання російського законодавства.

Аналіз аргументації влади

Міністерство фінансів у своїх офіційних роз’ясненнях та у пояснювальній записці до проєкту закону обґрунтовує необхідність реформи існуючими зловживаннями спрощеною системою. Центральним аргументом пояснювальної записки є теза про нерівність конкурентних умов між платниками та неплатниками ПДВ. Документ стверджує: “При цьому, як правило, такі товари реалізуються платниками та неплатниками ПДВ по одній ціні. Проте в одному випадку ПДВ сплачується платниками ПДВ до бюджету, а в іншому випадку залишається в кишені неплатників ПДВ, які перебувають на спрощеній системі оподаткування”.

Ця аргументація свідомо ігнорує фундаментальні відмінності між бізнес-моделями різних масштабів. Великі компанії-платники ПДВ мають переваги економії на масштабі, доступ до дешевшого фінансування, можливості оптових закупівель. Відповідно, малі підприємці на спрощеній системі компенсують нижчі податкові ставки значно вищими ризиками, обмеженим доступом до капіталу та відсутністю інституційних переваг великого бізнесу. Презентація цих двох категорій як рівних учасників ринку, які просто обрали різні податкові режими, є методологічною помилкою, яка підриває обґрунтованість всієї реформи. 

Варто зазначити, що по-перше, офіційні дані про масштаби втрат ніколи не були підтверджені незалежним аудитом чи детальним методологічним розрахунком. Експертні оцінки втрат від справжнього штучного дроблення великого бізнесу на ФОПи становлять 10-15 млрд гривень щороку – це значна, але не критична сума в контексті усіх податкових надходжень до бюджету та значно менша за очікувані надходження від реформи (40,1 млрд гривень).

По-друге, проблема штучного дроблення має чіткі ознаки, які дозволяють відокремити схеми від легітимного бізнесу: однакові ціни у мережі псевдо-ФОПів, робота на орендованому обладнанні під чужим брендом, ведення розрахунків та бухгалтерського обліку з єдиного центру. Світовий досвід демонструє ефективність адресних інструментів боротьби з такими зловживаннями без тотального підвищення податків для всіх підприємців.

По-третє, офіційна риторика про “консультації з бізнесом” та “збалансований підхід” не узгоджується з фактом, що параметри реформи вже зафіксовані в домовленостях з МВФ. Це створює враження імітації діалогу замість справжнього обговорення альтернатив.

Значна частина офіційного обґрунтування зосереджена на тезі, що спрощена система створює стимули для реалізації контрабандних товарів. Пояснювальна записка стверджує: “Відсутність обов’язку сплачувати ПДВ до бюджету стимулює неплатників ПДВ використовувати товари без ПДВ, які переважно є контрабандними або контрафактними”.

Ця логіка містить фундаментальну помилку щодо природи контрабанди. Контрабандні товари потрапляють в Україну через корумповану митну систему, а не через спрощену систему оподаткування. Проблема полягає не в кінцевих продавцях (ФОПах), а в каналах незаконного ввезення товарів. Запровадження ПДВ для ФОПів жодним чином не ускладнить контрабанду – вона просто трансформується в інші форми.

Більше того, масштаби втрат бюджету від контрабанди значно перевищують очікувані надходження від обов’язкової ПДВ-реєстрації ФОПів (40 млрд гривень або близько 950 млн дол. США). Якщо метою справді є боротьба з контрабандою та збільшення бюджетних надходжень, логічно було б зосередитися на реформі митниці, яка має значно більший фіскальний потенціал. 

Економічні наслідки пропонованої реформи

Економічний вплив обов’язкової ПДВ-реєстрації виходить за межі простого підвищення податкової ставки. Реєстрація платником ПДВ передбачає:

• Ведення детального обліку операцій з ПДВ для кожної транзакції.
• Формування податкових накладних (щоденно для роздрібної торгівлі).
• Отримання податкових накладних від усіх постачальників.
• Ризики блокування рахунків.
• Складну систему адміністрування та звітності.
• Ризики відповідальності за помилки контрагентів.

Найсуттєвішою проблемою для бізнесменів буде механіка податкового кредиту: якщо підприємець купує товар у постачальника-неплатника ПДВ, а продає як платник ПДВ, виникає податок з обороту в 20%. Для більшості дрібних підприємців це означає необхідність закладати у свої витрати послуги бухгалтера, що також вплине на ціноутворення їх послуг.

У роз’ясненнях Міністерства фінансів України витрати одного ФОПа на виконання вимог регуляторного акта оцінюються в 2 091 гривню на рік (або 3 167 гривень за перший рік з урахуванням 8 годин на ознайомлення з актом). Ця оцінка базується на припущенні, що підприємець витратить 56 годин робочого часу на рік (7 робочих днів) на реєстрацію податкових накладних, ведення обліку та подання звітності з ПДВ.

На практиці самостійне ведення обліку ПДВ для ФОПів є нереалістичним через складність системи податкового кредиту, ризики помилок та відповідальність за дії контрагентів. Ринкова вартість послуг бухгалтера, який веде ПДВ, становить 15-20 тисяч гривень на місяць, або 180-240 тисяч гривень на рік. Це у 86-115 разів перевищує оцінку Міністерства фінансів.

Як результат, прогнозовані наслідки “реформи” включатимуть: масове закриття ФОПів, особливо у секторах з низькою маржинальністю; одномоментне різке підвищення цін на товари та послуги; посилення тінізації малого бізнесу через готівку, P2P-перекази та криптовалюту; та, як результат, посилення еміграційних настроїв серед висококваліфікованих спеціалістів.

Варто зазначити, що електоральна програма правлячої політичної сили на виборах 2019 року містила чіткі зобов’язання щодо збереження спрощеної системи оподаткування. Партія “Слуга народу” в передвиборчій програмі прямо зазначала: “На законодавчому рівні гарантуємо незмінність чинних умов оподаткування для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб”. Нинішні ініціативи становлять пряме порушення цих зобов’язань перед виборцями.

Сукупність факторів цієї ініціативи дозволяє припустити, що реформа спрямована не стільки на боротьбу з тінізацією чи дробленням бізнесу, скільки на усунення конкуренції для великих компаній-платників ПДВ, які роками лобіювали “вирівнювання правил гри”. Малий бізнес, позбавлений своєї основної конкурентної переваги – спрощеної системи оподаткування – не зможе конкурувати з великим бізнесом, що призведе до подальшої концентрації української економіки.

Водночас аналіз потенційних джерел збільшення бюджетних надходжень виявляє наявність значних резервів, які не вимагають нищення екосистеми малого підприємництва:

1. Заморожені російські активи. Станом на кінець 2025 року в юрисдикціях країн G7 та ЄС заморожено понад 300 млрд. дол. США активів Російської Федерації. Прецедент часткового використання відсотків від цих активів, створений у 2024 році через механізм ERA, має бути розширений до повної конфіскації. Незважаючи на рішення Європейської Ради від 19 грудня не використовувати ці гроші, вони залишатимуться знерухомленими, і відповідно дискусія щодо їх використання буде продовжуватися. Навіть часткове залучення цих коштів могло б вирішити проблему фінансування потреб ЗСУ на роки вперед.
2. Пряме міжнародне фінансування Збройних Сил України. Теза про те, що західні партнери надають допомогу “на все, окрім армії” і що ці правила неможливо змінити, є результатом недостатньо наполегливої дипломатичної роботи. Прецеденти прямого фінансування оборонних потреб союзників існують у сучасній історії – США, наприклад, надавали та надають щорічно військову допомогу Ізраїлю. Україна має право вимагати аналогічного підходу, враховуючи, що вона захищає безпеку всієї Європи. Країни-партнери мають розуміти, що альтернативою є значно вищі витрати держав-членів ЄС та НАТО на власну оборону в разі поширення російської збройної агресії.
3. Реформа митної системи. Експертні оцінки втрат бюджету від контрабанди тютюну, алкоголю та пального становлять мільярди доларів доларів щороку. Це в рази більше, ніж очікувані надходження від ПДВ з ФОПів. Необхідна справжня реформа митниці з залученням міжнародних експертів та впровадженням сучасних технологій контролю.
4. Прогресивне оподаткування та податок на надприбутки. Україна залишається однією з небагатьох європейських країн з плоскою шкалою оподаткування доходів. Введення прогресивної ставки для доходів багатих громадян відповідало б принципам соціальної справедливості. Український великий бізнес у сферах торгівлі, промисловості та аграрного сектору демонструє рекордні прибутки навіть під час війни, що створює моральне та економічне підґрунтя для тимчасового додаткового оподаткування.

Вибір на користь підвищення податків на малий бізнес є вибором короткострокових фіскальних цілей на шкоду довгостроковій економічній спроможності держави. У контексті екзистенційної війни проти РФ, яка систематично використовує економічне виснаження як інструмент агресії, збереження економічної стійкості та людського капіталу має розглядатися як питання національної безпеки не менш важливе, ніж збільшення поточних бюджетних надходжень. 

Джерело: https://censor.net/ua/b3591389

• створення сміттєпереробного заводу для підвищення екологічної безпеки громади;
• відбудову енергетичного сектору та залучення інвестицій для стабільного енергопостачання.

• у громаді розвивається індустріальний парк KIT, що включений до національного реєстру індустріальних парків і має створити понад тисячу нових робочих місць у сфері переробної промисловості. Такий формат інфраструктури сприяє залученню як державних, так і приватних інвестицій, оскільки дає можливість підприємцям будувати виробничі площі з необхідними комунікаціями й логістичними можливостями.
• Буча також стала майданчиком для реалізації амбітного проєкту Bucha Techno Garden— індустріальної зони розвитку високотехнологічних виробництв за участі міжнародних партнерів що створює додаткові можливості для інвестиційних проєктів та міжнародного співробітництва.

Збитки від війни в Україні продовжують зростати. За січень-листопад 2025 року українська страхова компанія ІНГО відшкодувала 116,4 млн грн – майже втричі більше, ніж торік. Загалом за два роки компанія виплатила понад 162 млн грн за шкоду, завдану бойовими діями.

Основну частину компенсацій становлять збитки, завдані майну, нерухомості, автотранспорту та вантажам. У 2025 році їх обсяг сягнув понад 116 млн грн проти 46 млн грн торік. Виплати були профінансовані переважно з власного капіталу компанії без участі перестраховиків, враховуючи ситуацію українського страхового ринку у період повномасштабної війни. Значний приріст виплат припадає на корпоративний сектор, де зосереджена більшість великих об’єктів і відповідно вищі ризики.

Характер збитків у більшості випадків – часткові ушкодження. Для автотранспорту типовими є вибиті шибки, пробоїни від уламків та деформація кузова. Для житлових об’єктів – пошкодження вікон, дверей, покрівлі та фасадів, а також шкода внутрішньому оздобленню, меблям і техніці. У комерційній нерухомості масштаб ушкоджень значно варіюється: від пошкоджених складів і логістичних хабів до складних технічних об’єктів, де наслідки залежать від специфіки самого підприємства.

«Найсильніше війна впливає саме на корпоративний сектор, адже там сформована найвища концентрація ризиків і найбільший обсяг збитків. Це складні об’єкти, які потребують особливого підходу як під час їх прийому на страхування, так і в процесі врегулювання випадків», – коментує голова правління СК ІНГО Андрій Семченко.

Зростання виплат пов’язане насамперед із розширенням портфеля: підприємства і фізичні особи страхують більше об’єктів. Якщо у 2024 році покриття воєнних ризиків було включено для близько 150 комерційних об’єктів нерухомості, то у 2025 році їх стало вже понад 230. Кількість застрахованих вантажів з воєнними ризиками збільшилася у 1,4 рази, автотранспорту – майже удвічі. За цей час загальний обсяг відповідальності ІНГО за воєнними ризиками зріс із 12,1 млрд грн до понад 26,5 млрд грн. Активніше страхують житло і фізичні особи: кількість застрахованих домогосподарств збільшилася з 4 400 до майже 6 000, а сукупна відповідальність за договорами – із 4,34 млрд грн до понад 7,7 млрд грн.

Водночас на зростання обсягу виплат впливають не лише масштаби портфеля, а й інтенсивність російських повітряних атак та зростання страхових сум. І приватні власники, і компанії дедалі частіше обирають вищі ліміти захисту, особливо коли йдеться про великі або капіталомісткі об’єкти. В ІНГО зазначають, що можливість пропонувати такі ліміти у 2025 році забезпечена, зокрема, роботою з міжнародними ринками перестрахування. Компанія запевняє, що має в портфелі об’єкти, перестраховані на лондонському ринку, із сумарною відповідальністю понад 2,6 млрд грн.

«Ми бачимо, що міжнародні перестраховики, передусім лондонський ринок, працюють з українськими ризиками значно впевненіше, ніж рік тому», – зазначає Андрій Семченко. – «Це результат появи повноцінної статистики, якісного андеррайтингу та реальних кейсів виплат. Запрацювала програма AОН та ЄБРР, яка підтримала страхування автопарків, залізничного транспорту, техніки й вантажів з опцією зберігання в портах. Для бізнесу це означає захист з лімітом на рівні 2 млн євро по одному випадку за програмою АОН/ЄБРР та 4-5 млн. долл, у разі страхування нерухомості з перестрахуванням на лондонському ринку. Можливості для вищих лімітів теж існують, однак перестраховики обережні щодо концентрації ризику на одному об’єкті», – пояснює він.

Нагадаємо, що у світовій практиці воєнні ризики майже ніколи не покриваються у межах стандартних програм страхування. У більшості юрисдикцій збитки, спричинені бойовими діями, тероризмом чи військовими операціями, винесені в категорію виключень. Таке покриття традиційно доступне лише для окремих сегментів – авіації, морських перевезень або стратегічних об’єктів і, як правило, продається у вигляді спеціалізованого розширення.

Після початку повномасштабної війни міжнародні перестраховики фактично припинили приймати українські воєнні ризики, тому локальні страховики були змушені формувати власні рішення: спочатку у форматі обмежених розширень до класичних договорів, а згодом у вигляді окремих програм.

Через високу інтенсивність бойових дій українські страховики адаптували власні страхові рішення так, щоб воєнні події (зокрема повітряні атаки) покривалися спеціальними програмами чи додатковими розширеннями. Більшість таких ризиків компанії беруть на власне утримання.

З часом, коли на ринку накопичилася статистика виплат і страховики продемонстрували глибинний аналіз ризиків під час андерайтингу, іноземні ринки перестрахування почали частково повертатися до роботи з Україною.

Український підхід не має прямих аналогів на розвинених ринках і сьогодні залишається одним із найскладніших сегментів страхування у світі.

На запрошення Його Високоповажності Надзвичайного і Повноважного Посла Держави Катар в Україні пана Хаді Насера Аль-Хаджрі представники Міжнародної Торгової Палати України (ICC Ukraine) взяли участь у дипломатичному заході з нагоди Національного дня Держави Катар.

Подія зібрала представників дипломатичного корпусу, бізнес-спільноти та міжнародних інституцій, створивши атмосферу відкритого діалогу, взаємної поваги та зацікавленості. Захід став важливою платформою для неформального спілкування та обміну думками щодо актуальних питань міжнародної співпраці.

Від ICC Ukraine на заході були:
– Іван Шипка, Перший віцепрезидент ICC Ukraine
– Роман Кознюк, керівник Регіонального представництва у місті Києві та Київській області
– Надія Гнатюк, директор Департаменту з питань стратегічних ініціатив, інновацій та технологій

У ICC Ukraine відзначають особливу цінність таких зустрічей в сучасних умовах, адже вони сприяють зміцненню міжнародних зв’язків, розвитку партнерства між країнами та бізнес-спільнотами, а також формуванню передумов для реалізації спільних проєктів у майбутньому.

ICC Ukraine висловлює щиру вдячність Посольству Держави Катар в Україні за запрошення, гостинність та можливість долучитися до цієї важливої події.

3 грудня відбулася онлайн-зустріч, організована ICC Ukraine спільно з Українською Асоціацією Маркетингу, присвячена презентації української версії 11-ї редакції Кодексу реклами та маркетингових комунікацій ICC — ключового міжнародного етичного стандарту для рекламної індустрії та маркетингових комунікацій.

Подія зібрала біля 200 учасників з різних сфер — маркетингу, реклами, digital, PR, юриспруденції та бізнесу.
Основну увагу було приділено принципам, структурі та останнім глобальним оновленням Кодексу, а також особливостям його застосування в українському професійному середовищі.

Ключові спікери події

Еліс Гімсворт, старша юрисконсультка Google та Голова Глобальної комісії ICC з питань маркетингу та реклами, детально розповіла про ключові зміни 2024 року та глобальні тренди, що вплинули на оновлення: розвиток цифрової економіки, використання даних, етичні стандарти AI та нові правила прозорості.

Georgiana Degeratu (Marketing and Advertising. International Chamber of Commerce (ICC)
представила практичні аспекти роботи з Кодексом ICC у сучасних умовах, наголосивши на значенні відповідальної реклами, саморегулювання та прозорих комунікацій для брендів, ринків і споживачів.

Від української сторони участь взяли:

• Олексій Кожанов, генеральний секретар ICC Ukraine, наголосив на ролі Кодексу як інструмента інтеграції українського бізнесу у глобальне економічне середовище та формування високих стандартів відповідальної комунікації.
• Ірина Лилик, президентка Української Асоціації Маркетингу,
• Наталія Савицька, експертка УАМ,
  які презентували український переклад Кодексу та окреслили його значення для ринку України.

Що обговорили під час зустрічі

• значення Кодексу ICC для рекламної та маркетингової галузі;
• ключові оновлення 2024 року та причини їх впровадження;
• можливості імплементації Кодексу в Україні;
• практичне застосування для маркетологів, PR-фахівців, юристів, агенцій та бізнесу.

Кодекс реклами та маркетингових комунікацій ICC українською мовою розміщено на сайті Української Асоціації Маркетингу у розділі Стандарти 

https://uam.in.ua/standarti/

Відеозапис зустрічі з презентації Кодексу реклами та маркетингових комунікацій ІСС розміщено на YouTube каналі Української Асоціації Маркетингу –

https://youtu.be/MZ4zG7700HI?si=On59Awk-84Mj7Cab

ICC Ukraine дякує всім учасникам та партнерам, особливо Українській Асоціації Маркетингу, за активний діалог щодо розвитку відповідального маркетингу в Україні та впровадження найкращих міжнародних стандартів.

Довідка: Українська Асоціація Маркетингу об’єднує маркетологів України навколо етичних та професійних принципів роботи на ринку. УАМ та ІСС мають довготривалу співпрацю щодо поширення міжнародних документів у сфері реклами та маркетингу. https://uam.in.ua | [email protected] 

Компанія BUDMALL, заснована українським підприємцем Тарасом Демкурою — віцепрезидентом зі сталого розвитку Національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) та членом Ради директорів Конфедерації будівельників України, реалізує масштабний інфраструктурний проєкт — будівництво сучасного гуртожитку для працівників одного з найбільших агропромислових холдингів України — МХП.

Проєкт є прикладом ефективного поєднання індустріальних технологій швидкомонтованого будівництва, сталого підходу та відповідального партнерства між бізнесом і будівельним сектором.

Швидкість реалізації та повний цикл робіт

Будівництво здійснюється на ділянці, де раніше розташовувалася технічно застаріла будівля. Команда BUDMALL забезпечила повний виробничий цикл:

– демонтаж старої споруди;
– підготовку будівельної ділянки;
– проєктування нового об’єкта;
– монтаж сучасних СІП-панельних та каркасних конструкцій.

Замовником було поставлено завдання — реалізувати об’єкт під ключ упродовж трьох місяців. Уже через два місяці після старту робіт компанія вийшла на фінальну стадію внутрішнього оздоблення. Високі темпи забезпечені завдяки чіткій координації процесів, індустріальному підходу та використанню енергоефективних технологій.

Соціальна інфраструктура як складова сталого розвитку бізнесу

Новий гуртожиток призначений для комфортного проживання працівників МХП, задіяних у різних виробничих напрямках компанії. Проєкт передбачає:

– енергоефективні інженерні рішення;
– сучасні санітарні зони та душові;
– раціональне планування житлових приміщень;
– використання якісних та зносостійких матеріалів.

Інвестиції у соціальну інфраструктуру персоналу є важливою частиною політики сталого розвитку бізнесу, підвищення продуктивності праці та формування кадрової стабільності.

Як віцепрезидент зі сталого розвитку ICC Ukraine Тарас Демкура послідовно просуває підходи відповідального будівництва, енергоефективності та сталого розвитку бізнесу, що повністю відображено у філософії та практиці його компанії.

5 грудня представники ICC Ukraine взяли участь у робочій зустрічі в Київській обласній державній адміністрації за участі представників Посольства Греції в Україні. Під час зустрічі обговорювалися актуальні потреби Київщини в умовах війни та можливості міжнародної співпраці задля реалізації гуманітарних і інфраструктурних проєктів.

У центрі уваги — створення сучасної та безпечної інфраструктури для екстреної медичної допомоги, зокрема шляхом будівництва модульних станцій та пунктів базування бригад ЕМД. Війна суттєво загострила виклики медичної системи, і саме такі рішення дозволяють оперативно забезпечити належні умови для роботи медиків та рятування життя.

Київська область щороку фіксує понад 200 тисяч виїздів швидкої допомоги, проте значна частина існуючих приміщень потребує модернізації. Модульні станції — це енергоефективні, мобільні та швидкі в монтажі конструкції, які відповідають міжнародним стандартам та можуть працювати автономно. Реалізація проєкту передбачена у три етапи — від оновлення аварійних локацій до формування повної мережі реагування в області.

Окремо було порушено питання підтримки двох важливих дитячих медичних закладів Київщини — у Боярці та Білій Церкві, які потребують укриттів та оновлення критично важливої інфраструктури для безпечного лікування дітей у воєнний час.

Грецьку сторону представляли Надзвичайний і Повноважний Посол Пантеліс-Александрос Дімітракопулос, керівник відділу комерційних та економічних справ Перікліс Даванелос, комерційний аташе Дімітріос Псарріс.

До обговорення від ICC Ukraine долучилися:

• Дмитро Ігнатьєв, віцепрезидент з міжнародного співробітництва
• Роман Кознюк, керівник Регіонального представництва у м. Києві та Київській області
• Надія Гнатюк, директор департаменту стратегічних ініціатив, інновацій та технологій

Під час зустрічі ICC Ukraine презентувала також можливості Київщини для міжнародного бізнесу, серед яких — одна з найбільших в Україні мереж індустріальних парків із готовою інфраструктурою для інвестицій та запуску виробництв.

ICC Ukraine і надалі націлена на розвиток міжнародних партнерств, підтримку гуманітарних та медичних ініціатив, а також сприяння залученню іноземних інвестицій у розвиток регіону.

Ми вдячні партнерам, які готові підтримувати Україну в цей складний час. Разом ми можемо більше.

1 2 ►

• University of Bari Aldo Moro (Італія);
• IMT School for Advanced Studies Lucca (Італія);
• WSG University (Польща);
• Istanbul Aydin University (Туреччина);
• ICEG Catholic University of Minas Gerais (Бразилія).
•