23 січня у Києві відбулося підписання Рамкового меморандуму про співпрацю, спрямованого на розвиток освітньої, кадрової, аналітичної та міжнародної взаємодії між “Академією кадрового потенціалу”, Школою грантів та проєктів «Plus Ultra — дальше за межі» та Українською асоціацією зовнішньої політики.

Меморандум підписали:

• Ольга Вовк, віцепрезидентка “Академії кадрового потенціалу”, радниця Президента ICC Ukraine, 

• Олександр Марусин —директор Школи грантів та проєктів «Plus Ultra — дальше за межі»;

• Валерій Цибух — виконавчий директор Української асоціації зовнішньої політики.

Документ закладає основу для довгострокової співпраці сторін у  розвитку кадрового потенціалу, аналітичної діяльності, а також підготовки та реалізації грантових і міжнародних проєктів.

Ключові напрями співпраці

У межах меморандуму та підписаних додатків сторони домовилися про реалізацію спільних ініціатив, зокрема:

• проведення навчальних програм, курсів і тренінгів на базі “Академії кадрового потенціалу”;

• розвиток Школи грантів та проєктів;

• підготовку та підвищення кваліфікації фахівців;

• здійснення аналітичних досліджень і розробку методичних матеріалів;

• підготовку та супровід грантових, проєктних і міжнародних ініціатив.

Окремі Додатки до меморандуму також визначають механізми організаційної взаємодії та публічної комунікації, які здійснюватимуться за взаємною згодою сторін.

Сторони наголосили, що співпраця ґрунтується на принципах рівноправності, відкритості, професійності та взаємної зацікавленості, а конкретні заходи та фінансові умови реалізації проєктів визначатимуться окремими планами та договорами.

Підписання меморандуму є важливим кроком у формуванні сучасного кадрового потенціалу, розвитку експертного середовища та посиленні міжнародної співпраці України.

Асоціація правників України запрошує на ХХ Форум «Розвиток ринку юридичних послуг» імені Олега Макарова. Це щорічна подія Асоціації правників для керівників юридичного бізнесу, які відповідають за розвиток практик, команд і клієнтських відносин, а також для молодих правників, які прагнуть розвивати лідерські, управлінські навики та переймати кращий досвід.

Цього року Форум розпочнеться із вечірнього прийому, що відбудеться 29 січня о 17:00 у місті Києві. В межах заходу учасники зможуть у неформальній обстановці поспілкуватися, поділитися останніми новинами ринку. Також під час прийому відбудеться нагородження партнерів Асоціації правників України за результатами 2025 року.
Офіційна частина Форуму пройде 30 січня з 10:00 до 18:00 в місті Києві та транслюватиметься онлайн на платформі zoom.

Програма заходу включає:
• Сесія 1. Тренди ринку: тенденції, клієнти, нові ніші та гравці
Модератор: Армен Хачатурян, старший партнер Asters

• Сесія 2. Люди: як об’єднати освіту, юридичний ринок та амбіції молодих правників
Модератор: Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM
• Інтерв’ю «Запит суспільства та бізнесу на справедливість»
Учасник: Семен Кривонос, директор Національного антикорупційного бюро України (запрошено, участь остаточно не підтверджена)

• Сесія 3. Клієнти: як юристи перетворюють довіру клієнтів на суперсилу
Модератор: Ілля Ткачук, партнер Impacta Law

• Сесія 4. Зміна партнерського покоління. Хто буде спікерами Форму розвитку юридичного ринку через пʼять років?
Модератор: Денис Бугай, партнер-засновник VB Partners.

Повна програма події доступна за посиланням
Реєстрація учасників проходить на сайті АПУ

Участь у заході можлива лише за умови попередньої реєстрації.

Для членів Асоціації правників України діє спеціальна вартість участі. Щоб вона була застосована, необхідно увійти до свого облікового запису на сайті перед реєстрацією.

ICC Ukraine – інформаційний партнер форуму.

За додатковою інформацією щодо заходу, участі в якості доповідача та можливостей партнерства звертайтесь до організаторів за тел.: +380 (97) 840-39-36 або e-mail: [email protected]

Контактна особа — Ангеліна Рогачей.
Для акредитації представників ЗМІ пишіть на [email protected]. Контактна особа — Дар’я Сидорчук.

23 січня в Києві відбулося підписання Рамкового меморандуму про співпрацю між Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) та «Школа грантів та проєктів “Plus Ultra — дальше за межі” і Українською асоціацією зовнішньої політики.

Підписантами були:

• Іван Шипка, Перший віцепрезидент ICC Ukraine;
• Олександр Марусин, директор ТОВ «Plus Ultra — дальше за межі» та директор Школи грантів та проєктів;

• Валерій Цибух, Виконавчий директор Української асоціації зовнішньої політики.

Також при підписанні меморандуму від ICC Ukraine були присутні керівник регіонального представництва у місті Києві та Київській області Роман Кознюк, радниця Президента ICC Ukraine, віцепрезидентка “Академії кадрового потенціалу” Ольга Вовк та заступник Генерального секретаря ICC Ukraine з питань реклами та PR Олена Цимбал. 

Меморандум  спрямований на розвиток довгострокової співпраці у сферах міжнародної торгівлі та економічної кооперації, розвитку бізнесу, експорту й інвестицій, а також реалізації освітніх, аналітичних і проєктних програм та підготовки кадрів для міжнародної економічної діяльності.

Документ закріплює принципи взаємодії сторін, зокрема законність, рівноправність, прозорість, добровільність та взаємну вигоду, а також передбачає створення спільних робочих груп і проєктних команд.

У межах меморандуму підписано Додатки, що деталізують:

• освітню, експертну та аналітичну співпрацю із залученням галузевих експертів та формуванням практичного контенту;

• проєктну, бізнесову та грантову співпрацю, включно з підготовкою та реалізацією спільних інвестиційних і грантових проєктів.

ICC Ukraine розглядає підписання цього документа як важливий крок до посилення міжсекторальної взаємодії, розвитку міжнародної економічної співпраці та створення нових можливостей для бізнесу й експертної спільноти України.

2015-й увійшов в історію як рік, коли банківську систему чистили швидко й жорстко. Для держави це була спроба зупинити паніку та стабілізувати фінанси. Для вкладників і акціонерів — перевірка на те, чи здатна Україна одночасно бути сильною і правовою. Історія Укрінбанку, який після ліквідації продовжив життя як Укрінком, показала мені просту річ: довіру до грошей неможливо відокремити від довіри до суду. Реформи підсилили сектор, але вони не повинні створювати правові глухі кути для тих, хто доводить свою позицію в судах.

Укрінбанк працював із 1989 року. Після зміни власників у 2009–2010 роках я зайшов у банк як інвестор і керівник, взявшись стабілізувати його роботу.  Війна 2014–2015 років ударила по портфелю асиметрично: до 30% кредитів залишилися на Донбасі й перестали обслуговуватися. 24 грудня 2015 року НБУ визнав банк неплатоспроможним, а 22 березня 2016-го відкликав ліцензію і запустив ліквідацію через Фонд гарантування вкладів.

У таких рішеннях є макроекономічна логіка, але є й побічний ефект: держава звикає діяти без повноцінного арбітра. Коли адміністративна машина розганяється, кожен крок починає сприйматися як “остаточний”, навіть якщо суди потім доводять протилежне.

Ми пішли в суд у 2016 році. 29 квітня Окружний адмінсуд Києва скасував рішення НБУ та Фонду про ліквідацію; апеляція в липні і касація в листопаді 2016-го підтвердили постанову.

24 лютого 2021 року у справі №826/5325/16 Верховний Суд залишив у силі висновок про незаконність старту ліквідації. 

Та паралельно існувала господарська лінія, де суди заперечували правонаступництво між Укрінбанком та Укрінком і підтримували тезу про незворотність наслідків ліквідації. Результат — затяжний конфлікт юрисдикцій і ринкова невизначеність, яка дорожча за будь-який відсоток рефінансу.

Мій принцип був прагматичний: кредитори мають бачити повернення, а не гасла. Станом на кінець 2018 року ми виплатили вкладникам близько 1,143 млрд грн — приблизно дві третини зобов’язань, переважно за депозитами понад гарантовану суму. На середину 2020-х загальний обсяг повернень, за повідомленнями акціонерів, перевищив 1,5–1,6 млрд грн, тоді як Фонд виплатив гарантовані суми на рівні близько 1,8 млрд грн.

Я принципово не вірив у “швидкі” продажі активів як універсальне рішення. Коли майно й права вимоги реалізують із глибоким дисконтом, різницю врешті сплачує економіка — через недоотримані виплати кредиторам і втрату довіри. Державний аудит прямо вказував на системну уцінку активів неплатоспроможних банків. 

Ці гроші беруться з одного джерела — стягнення. У 2024 році компанія публічно назвала трьох найбільших боржників — ПрАТ «Оболонь», ПрАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» та холдинг «Скуратовський» — із сукупною заборгованістю понад 1 млрд грн. Для вкладника різниця між активною роботою з портфелем і пасивним розпродажем застав на аукціоні вимірюється роками очікування.

У березні 2024-го справу №913/266/20 щодо банкрутства Укрінкому передали на розгляд Великої Палати Верховного Суду.  Восени 2025-го Касаційний господарський суд відхилив спробу НБУ переглянути давні судові висновки та підтвердив завершення спору з Фондом щодо реєстраційних дій навколо Укрінкому.

На початку 2026 року в межах цієї ж великої конфігурації ми вимагаємо від НБУ внести зміни до облікових даних рахунку, верифікувати керівника та виконати платіжні доручення; підготовче засідання було призначене на 13 січня 2026 року.

Наш кейс підсвітив слабкість моделі, запровадженої ще у 2012 році, коли банкрутство банків фактично стало адміністративною процедурою з надмірною концентрацією повноважень у Фонду.  Юристи небезпідставно попереджають про конфлікт такої конструкції з конституційним правом на судовий захист і принципом остаточності судових рішень.

Є й економіка: державний аудит вказував, що активи неплатоспроможних банків продавалися в середньому у 2,4 раза нижче за оціночну вартість та у 14,4 раза нижче за балансову — прямий удар по рівню задоволення вимог кредиторів. 

Україні, яка йде до ЄС, потрібна культура виконання суду: розмежування функцій гарантування і ліквідації, реальний судовий контроль та відповідальність за затягування. Це збігається з європейською логікою, яка вимагає відокремлювати гарантування вкладів від адміністрування ліквідації.  Коли суд ставить крапку, її мають поважати всі — інакше жодна гривня не має остаточної ціни.

22 січня Україна відзначає День Соборності — символ єдності українських земель, спільних цінностей та прагнення до свободи й незалежності.

Для ICC Ukraine ідея соборності є не лише історичним символом, а й щоденним принципом діяльності. Єдність держави, суспільства та відповідального бізнесу є ключовою умовою стійкого розвитку, економічної сили та успішної інтеграції України у світову спільноту.

Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, значення соборності набуває особливої ваги. Саме згуртованість, взаємна підтримка та спільна відповідальність допомагають Україні вистояти, захищати свою незалежність і будувати майбутнє.

ICC Ukraine і надалі підтримуватиме ініціативи, спрямовані на зміцнення єдності, розвиток міжнародного партнерства та утвердження України як надійного й відповідального учасника глобальної економіки.

Володимир Клименко, Віцепрезидент з регіонального розвитку та інвестиційно-грантової політики України,  спеціально для ICC Ukraine щодо ризиків запровадження ПДВ для мікробізнесу в умовах воєнної економіки та обмеженої ліквідності.

Податок на додану вартість (ПДВ) — непрямий податок, який сплачується щоразу, коли громадяни купують товар або послугу. Його регресивний характер добре відомий: домогосподарства з нижчими доходами витрачають на споживання більшу частку заробленого, а отже, відчувають податковий тиск сильніше. В умовах воєнної економіки, де кожна гривня має значення, ця особливість перестає бути суто теоретичною.

         У разі запровадження ПДВ для фізичних осіб — підприємців у широкому масштабі у 2026–2027 роках ключовим ризиком є невідповідність між архітектурою цього податку та реальністю українського мікробізнесу в умовах війни, обмеженої ліквідності та дефіциту доступного фінансування. За таких обставин податкова реформа може перетворитися на випробування на виживання для тих, хто фактично утримує побутову економіку країни.

         ПДВ — це не лише ставка податку, а складна інституційна система обліку, доказування і контролю. Він передбачає чітку документальну дисципліну, регулярну звітність і процедурну точність. Інституційна економіка вказує на просту закономірність: податкові механізми ефективні тоді, коли суспільство визнає правила гри й відчуває взаємність з боку держави — у вигляді безпеки, сервісу, правосуддя та передбачуваності. За низького рівня довіри система починає давати збої, а адміністрування ризикує скотитися до вибірковості та тиску.

         Для великого бізнесу бухгалтерія, юридичний супровід і внутрішній контроль є стандартною частиною операційної структури. Для ФОПа ж ці функції часто стають другою професією. Підприємець одночасно продає, виробляє, виконує замовлення, веде документи й несе персональну відповідальність за відповідність складним правилам.

         Саме тут виникає асиметрія фіксованих витрат: часу, програмних рішень, оплати бухгалтерських послуг, а також ризику штрафів. До цього додаються витрати невизначеності — кожна помилка стає фінансовою подією, а перевірка може зупинити діяльність у критичний момент.

         Окремою проблемою є касові розриви, майже неминучі при роботі з ПДВ. Розрив у часі між нарахуванням податкових зобов’язань і фактичним отриманням коштів або відшкодуванням податкового кредиту створює «яму ліквідності». В економіці, де короткі гроші дорогі, а довгі — дефіцитні, це безпосередньо обмежує оборот бізнесу. Наслідками стають скорочення найму, замороження інвестицій і страх масштабування. Підприємництво, яке мало б слугувати інструментом соціальної мобільності, втрачає цю функцію.

         Ринки є полем нерівних сил, і держава через регуляторні правила може несвідомо посилювати одних учасників за рахунок інших. Складні податкові механізми підвищують цінність адміністративного капіталу — здатності працювати з регулятором, оптимізувати податкове навантаження та забезпечувати юридичний захист. Великий бізнес володіє для цього ресурсами; малий — переважно власною репутацією та особистою працею. У результаті складність регулювання перетворюється на конкурентну перевагу для сильних і бар’єр входу для нових.

         Ефективність ПДВ залежить від перевірюваності ланцюгів операцій, а отже — від якості податкового адміністрування. Якщо держава не інвестує в цю якість, вона часто компенсує її кількістю перевірок і санкцій. Як зазначав Джозеф Стігліц, у таких умовах економічна енергія зміщується від створення вартості до боротьби за вилучення ренти.

         Запровадження ПДВ для ФОПів без паралельного підсилення довіри, передбачуваності правил і доступу до фінансування матиме прогнозовані наслідки: скорочення кількості нових бізнесів, зниження виживаності малих підприємств, зростання тінізації, прискорену концентрацію ринків і подорожчання локальних послуг. У підсумку регресивний ефект такого підходу найсильніше вдарить по споживанню домогосподарств з нижчими доходами.

Зближення з європейською податковою системою має сенс лише за умови, що формальні правила підкріплені сервісним адмініструванням і фінансовими інструментами, здатними згладжувати касові розриви. Інакше однакова податкова конструкція означатиме для підприємців різну ціну ризику — і раціональний вибір працювати там, де цей ризик нижчий.

Податкова дисципліна повинна бути не лише юридично обов’язковою, а й економічно здійсненною. Без цього ПДВ ризикує перетворитися на фактор, що підточує стійкість мікробізнесу й, відповідно, внутрішню економічну опору країни.

Фото – ілюстративне з відкритих джерел

Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проєкт Трудового кодексу України, підготовлений Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства. Документ має комплексно оновити правила праці та замінити застарілу рамку трудового законодавства, сформовану ще у 1971 році.

Оновлення Трудового кодексу є частиною євроінтеграційних зобов’язань України та наближення до європейських стандартів у сфері праці. Проєкт передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, зокрема щодо робочого часу, прозорих і передбачуваних умов праці, поєднання роботи та сімейних обов’язків, охорони праці та інших напрямів.

Мінекономіки готувало проєкт у межах соціального діалогу та серії консультацій із представниками сторони працівників і роботодавців, бізнес-асоціаціями, експертним середовищем та міжнародними партнерами.

«Ми подали проєкт Трудового кодексу, щоб оновити трудове законодавство під сучасну економіку та європейські стандарти. Це про електронні процедури, чіткі критерії трудових відносин і сучасні види договорів — щоб було більше визначеності для людей і бізнесу та зрозумілі механізми захисту прав», — зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Проєкт Трудового кодексу передбачає, зокрема:

•цифровізацію трудових відносин, прирівнювання електронних документів до паперових та можливість укладення трудового договору в електронній формі;
•систематизацію та розширення видів трудових договорів, щоб легалізувати формати роботи, які вже використовуються на ринку;
•запровадження чітких ознак трудових відносин для зменшення правової невизначеності та тінізації;
•прозорий підхід до визначення мінімальної заробітної плати, зокрема погодинного та місячного виміру і формули розрахунку, узгодженої з міжнародними стандартами;
•перехід інспекції праці на ризик-орієнтовану модель з фокусом на запобігання порушенням, захист життя та здоров’я працівників.
Проєкт має на меті систематизувати гарантії та правила їх застосування. Він кодифікує сучасні формати зайнятості та робить трудові правила більш передбачуваними для працівника. Для роботодавців проєкт зменшує правову невизначеність у застосуванні норм, оновлює підходи до оформлення трудових відносин і врегульовує процедури так, щоб знизити кількість спірних ситуацій і витрати на їх врегулювання.

Уряд схвалив проєкт та подає його на розгляд Верховної Ради України. Наступний етап — парламентський розгляд у першому читанні, який запускає процедуру подальшого опрацювання документа. Після першого читання народні депутати матимуть можливість подати поправки, і в межах підготовки до другого читання відбуватимуться фахові дискусії в парламенті. Міністерство готове до професійного обговорення з народними депутатами, соціальними партнерами, бізнесом та експертним середовищем у межах парламентської процедури.

Джерело: https://me.gov.ua/News/Detail/e30cf6e1-acf3-457a-8da3-65947180a578?lang=uk-UA&title=UriadZatverdivProktTrudovogoKodeksuTaPodavYogoNaRozgliadDoVerkhovnoiRadi

26 грудня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка відтерміновує набрання чинності низкою урядових актів, спрямованих на запровадження Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет (система еАкциз).

Обов’язкове використання системи «еАкцизу» перенесено на 1 листопада 2026 року, а тестовий період продовжено до 11 жовтня 2026 року. До офіційного старту системи «еАкцизу» бізнес може продовжувати застосовувати паперові акцизні марки.

Проте, попри пропозиції бізнесу було також затверджено оновлений та значно зменшений граничний термін для повернення невикористаних паперових акцизних марок, щоб мати змогу підпримствам відшкодувати сплачений ними наперед акциз, — 1 травня 2027 року (замість 1 листопада 2027 року, як просив бізнес).

Позиція бізнесу та ICC Ukraine

Міжнародна Торгова Палата України (ICC Ukraine) висловлює рішуче обурення рішенням Уряду України, основним розробником якого було Міністерство фінансів України, скоротити період повернення до податкових органів невикористаних та пошкоджених при виробництві продукції паперових акцизних марок лише до 6 місяців з моменту старту еАкцизу. Це рішення, на думку ICC Ukraine, призведе до значних фінансових втрат для бізнесу, оскільки, за статистикою, близько 5% паперових акцизних марок пошкоджуються під час виробництва або транспортування.

Ще 10 листопада 2025 року Асоціація зверталась (копія листа нижче) до Міністра фінансів та очільника Державної податкової служби з ініціативою подовжити термін повернення марок до 12 місяців (тобто до 1 листопада 2027 року), що відповідало б логіці тривалого перехідного періоду та дозволило уникнути економічних потрясінь для бізнесу.

Проте, незважаючи на рекомендації бізнесу, Уряд не лише не врахував пропозицію, а й скоротив період із першочергово заявлених 8 місяців до 6 місяців, що в ICC Ukraine сприямають як тиск на господарську діяльність українських виробників та імпортерів підакцизної продукції в умовах повномасштабної війни.

Значна частина виробничих потужностей виробників та імпортерів підакцизної продукції розташована за межами України, що суттєво ускладнює та подовжує процес повернення паперових акцизних марок, включаючи логістику, облік, підготовку звітності та її розгляд податковими органами.

Наслідки такого рішення для бізнесу:

• Додаткові фінансові ризики через наявність паперових марок без права на їх повернення;
• Порушення принципів справедливості, оскільки бізнесу надано недостатньо часу, незважаючи на обіцянки про адаптивний перехід;
• Помітне збільшення адміністративного навантаження на тлі військового та економічного стресу.

Напередодні різдвяно-новорічних свят військовослужбовці бригади «Буревій» Національної гвардії України завітали до поранених гвардійців, які нині проходять лікування та реабілітацію в медичних закладах як у столиці, так і неподалік зони ведення бойових дій.

Разом з бійцями Нацгвардії до поранених гвардійців завітали представники благодійного фонду Сила Єдності, юридичної компанії Equity та ICC Ukraine та передали свої різдвяні подарунки.

Під час візитів захисникам передали щирі різдвяні й новорічні вітання від командування, слова підтримки та подяки за мужність, стійкість і віддану службу. Воїнам побажали якнайшвидшого одужання та внутрішньої сили і віри. На заходах було присутнє відчуття тепла, турботи та єдності у святковий час, а метою стало нагадування, що кожен із бійців залишається важливою частиною військової родини.

ICC Ukraine висловлює повагу та вдячність військовослужбовцям Національної гвардії за мужність, професіоналізм, витримку та самовіддане служіння українському народові. Окремо відзначено внесок гвардійців у захист мирного населення, підтримання правопорядку та стабільності в країні.

У межах своєї діяльності ICC Ukraine послідовно підтримує ініціативи, спрямовані на зміцнення держави, єдність суспільства та взаємодію бізнес-спільноти з тими, хто щодня стоїть на захисті України.

За матерілами, фото  https://syla-ednosti.com.ua/pryvitannya-z-novorichnymy-svyatamy-dlya-naczionalnoyi-gvardiyi/

22 грудня Україна вшановує фахівців дипломатичної служби — людей, які щоденно відстоюють національні інтереси нашої держави на міжнародній арені, зміцнюють партнерства, формують довіру до України у світі та працюють заради миру, безпеки й розвитку.

У складних умовах повномасштабної війни українська дипломатія демонструє високий професіоналізм, принциповість і стійкість, мобілізуючи міжнародну підтримку, відкриваючи нові можливості для співпраці та сприяючи інтеграції України у глобальну спільноту.

ICC Ukraine висловлює щиру вдячність працівникам дипломатичної служби за відповідальну працю, відданість державі та незламну віру в майбутнє України. Бажаємо міцного здоров’я, витримки, нових професійних здобутків і успіхів у служінні нашій країні.