З 1 січня 2026 року в Україні запрацює новий механізм страхування майна від воєнних ризиків, який передбачатиме пряму компенсацію збитків для підприємств у прифронтових регіонах та часткову компенсацію страхового платежу для бізнесу по всій території Україні. Програма є ще однією складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні». Адмініструватиме її Експортно-кредитне агентство.

Вже зараз зацікавлені підприємці можуть звертатись до Експортно-кредитного агентства за консультаціями. Запити щодо пакета документів та уточнення деталей приймаються на [email protected].

«Ми запускаємо механізм, який дає бізнесу зрозумілу й передбачувану модель дій: застрахувати майно через участь в програмі –  і мати гарантію компенсації, якщо підприємство постраждає. Запрошую всіх зацікавлених підприємців звертатись до ЕКА за консультацією, щоби з 1 січня приєднатись до програми», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Андрій Телюпа. 

Право на отримання компенсації будуть мати лише підприємства, які на момент пошкодження майна через збройну агресію росії є учасниками програми.

Новий механізм страхування воєнних ризиків регулюється «Порядком надання часткової компенсації вартості майна субʼєктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків», затвердженим постановою КМУ від 28 листопада 2025 року №1541, який набув чинності 1 грудня 2025 року.

1. Пряма компенсація збитків для підприємств у прифронтових регіонах

Компенсація надається бізнесу, майно якого розташоване на територіях підвищеного ризику (Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей, за виключенням окупованих територій). 

Максимальна сума компенсації становить до 10 млн грн (з урахуванням пов’язаних осіб), але не більше суми фактично підтверджених збитків. 

Участь у програмі є добровільною та передбачає сплату одноразового внеску –  0,5% від  загальної суми ймовірного збитку за пошкодження/знищення всього майна, заявленого до участі у програмі з компенсації за пошкодження/знищення майна.

Щоб  отримати компенсацію за пошкоджене або знищене майно необхідно: 

1. Внести майно до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
2. Подати до Агентства заяву про надання компенсації.
3. До заяви додати: документи, що підтверджують право власності, довідку про відсутність податкової заборгованості, фото пошкодження (за наявності), акт обстеження, звіт про технічний стан, докази знищення/пошкодження (акти/довідки ДСНС, національної поліції тощо) техпаспорт, акт та звіт про оцінку майна, документи на підписанта.
4. Протягом 30 днів отримати компенсацію. 

2. Компенсація частини страхового платежу для бізнесу по всій території Україні

Підприємства можуть отримати компенсацію частини страхової премії за договорами страхування майна від воєнних ризиків, укладеними зі страховими компаніями.

Держава компенсує частину страхового тарифу, що перевищує 1%, у сумі до 1 млн грн за кожним договором. Наприклад, якщо тариф поліса страхування воєнних ризиків складає 6%, держава компенсує різницю – 5%, але в сумі, що не перевищує 1 млн грн. 

За участь у програмі з компенсації страхових премій підприємством під час подання кожної заяви сплачується внесок у розмірі 5 тис.грн на рахунок ЕКА. 

Щоб отримати часткову компенсацію страхового платежу необхідно: 

1. Обрати страхову компанію, укласти з нею договір і сплатити страхову премію.
2. Подати до ЕКА заяву про виплату компенсації страхової премії разом з пакетом документів.
3. Протягом 30 днів отримати компенсацію.

Джерело: https://me.gov.ua/News/Detail/b2cee5a5-ac79-419c-8556-017dda158425?lang=uk-UA&title=NoviiMekhanizmStrakhuvanniaVonnikhRizikivZapratsiuZ1-Sichnia

Перший віцепрезидент ICC Ukraine Іван Шипка виступив спікером на панельній дискусії, присвяченій ролі міжнародних компаній у розвитку українських громад та майбутньому публічно-приватного партнерства.

У своєму виступі він підкреслив, що участь міжнародного бізнесу є ключовою для економічної трансформації громад, створення робочих місць та залучення інвестицій у відновлення України.

Окрему увагу він приділив ролі ICC Ukraine як платформи, що поєднує громади, державні інституції та міжнародний бізнес, формуючи довгострокові партнерства для реалізації інфраструктурних, технологічних та соціальних проєктів.

ICC Ukraine продовжує розвивати міжнародну співпрацю і підтримувати громади у створенні сучасних економічних моделей розвитку.

Ювілейний Х Форум «Диригенти змін» від Deloitte Ukraine підбив підсумки десяти років змін, досягнень та викликів. На заході, що відбувся 19 листопада у Києві, власники й керівники компаній, представники влади, громадські та культурні діячі підсумували досвід, визначили пріоритети на наступне десятиліття та обговорили, як посилити наявні зусилля та де необхідна зміна стратегії.

«За ці десять років нам як представникам бізнесу, держави й суспільства вдалося не все, про що ми мріяли. Але багато що справді вдалося, хоч ми і рідко знаходимо час це осмислити. Саме ці досягнення є знаком того, що і в майбутньому нам вдасться. Так, не все, про що ми мріємо сьогодні. Але багато що вдасться», – зазначив керівний партнер Deloitte Ukraine Сергій Кулик.

Саме ця ідея стала лейтмотивом ювілейного Форуму.

Про трансформацію в суспільстві, фінансовому секторі, інституціях, технологіях та армії говорили Сергій Кулик, керівний партнер Deloitte Ukraine, Олександр Богуцький, СЕО Starlight Media, Сергій Черненко, голова правління ПУМБ, Ольга Руднєва, CEO Superhumans, центр воєнної травми, та майор Роберт «Мадяр» Бровді, командувач Сил безпілотних систем.

Саме питання армії та безпеки стало одним із центральних у контексті майбутнього. «Мадяр» акцентував на критичній ролі приватного сектору у військово-технологічному розвитку: «Приватному бізнесу варто зосередитися на захисті від повітряного компоненту. Є чотири напрями, які вже сьогодні визначають найближчий R&D-проєкт: радіоелектронна розвідка, радіоелектронна боротьба, радіолокаційні станції (РЛС) та засоби знищення ворога. Бізнес має бути дотичним до цих розробок, щоб створювати рішення, які будуть потрібні Україні та всьому світу».

Сергій Черненко поділився думками про те, які сьогоднішні ініціативи бізнесу стануть фундаментом значущих змін у наступному десятилітті: «Ми вже допомагаємо військовим, інвестуємо у проєкти з донорства крові та розвиваємо програми для ветеранів – від навчання фінансовій грамотності до грантової підтримки їхніх бізнесів. Продовжуватимемо цю роботу й надалі, адже найголовніше завдання – зробити сервіс доступним та інклюзивним для всіх».

Про те, чи можна назвати сучасний етап справжнім культурним відродженням та яку роль у формуванні нової української ідентичності має відігравати бізнес, дискутували Андрій Булах, заступник голови правління МХП, Наталка Ворожбит, драматургиня, сценаристка, режисерка, Олександр Хоменко, режисер, співзасновник культурного об’єднання МУР, Павло Шилько, співзасновник музичної премії YUNA, та Сергій Жадан, письменник, військовослужбовець 13-ї бригади НГУ «Хартія».

За час повномасштабної війни зросла зацікавленість українською культурою, посилився попит на своє та виникло бажання пишатися власною ідентичністю, що проявилося у стрімкому розвитку кіно, театру, літератури та інших сфер.

Пояснюючи витоки нинішнього культурного сплеску, Наталка Ворожбит зазначила: «Культура стала питанням життя і смерті – так гостро цього не відчувалося раніше. Але почалося все ще у 2014-му. Тоді з’явилася велика кількість українських стрічок, наші фільми потрапляли на фестивалі класу А, а на кіномапі світового кіно справді з’явилася Україна. Це був початок процесу самоідентифікації, коли ми вперше по-справжньому поставили собі питання: хто ми і куди йдемо».

Олександр Хоменко звернувся до бізнесу та пояснив, чому підтримка культурних проєктів сьогодні має практичне значення: «Культура зараз – чи не єдине, що утримує людей в країні. Чим більше українців залишатиметься всередині країни – тим більше майбутніх споживачів. Зараз темрява, обстріли, смерть. Глобально людей підтримує можливість цікаво жити: літературні вечори, театри, кіно, вистави. Якщо цього не буде, люди покидатимуть країну, а бізнес втратить частину своїх споживачів».

У межах Форуму також відбулася розмова між Єгором Григоренком, партнером Deloitte Ukraine, та Тарасом Качкою, віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Тарас Качка акцентував на тому, що за останні десятиліття Україна пройшла точку неповернення у своїй трансформації та здійснила фундаментальні євроінтеграційні реформи: «Україна відіграє вирішальну роль у зміні архітектури безпеки ЄС: ми є «щитом» Європи, адже маємо найсильнішу армію та унікальний бойовий досвід. Наша роль не обмежується лише безпекою. Україна стає незамінним елементом європейської стратегічної автономії – від високорозвиненого ІТ-сектору та цифрових рішень до продовольчої безпеки, аграрного виробництва, енергетики та критичних матеріалів».

Про те, як Україні та Європі відповідати на нові виклики у сфері безпеки, енергетичної незалежності, інновацій та демографії, продовжили говорити представники уряду, бізнесу та культури: Олексій Соболєв, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України, Тарас Кицмей, співзасновник та член ради директорів SoftServe, та Тамара Трунова, драматургиня, головна режисерка Театру на Лівому березі.

Відповідаючи на питання, яким буде світ через 10 років, Олексій Соболєв підкреслив, що майбутнє залежить від поточної ефективності держави: «Яким буде світ, залежить від наших дій. Мені здається, світ у майбутньому – це світ можливостей, бо він трансформується. Те, як ми побудуємо альянси та економічну інтеграцію і з якою швидкістю та ефективністю, залежить від нас. На жаль чи на щастя, у цьому буде багато урядової роботи».

Підсумовуючи обговорення, Єгор Григоренко зазначив: «Можливо, ми не хотіли бути «щитом» Європи. Можливо, нам доведеться ним стати. Головне – щоб ми знайшли себе всередині країни, подорослішали, стали впевненішими у своїх діях і готовими брати на себе відповідальність».

Про те, яким має бути лідерство нового покоління та які спільні цінності можуть об’єднати бізнес, державу й військових, говорили Роман Бондар, генеральний директор Korn Ferry Ukraine, Сергій Корецький, голова правління НАК «Нафтогаз України», Оксана Сироїд, офіцерка 2-го корпусу НГУ «Хартія», доцентка Київської школи економіки, та Айварас Абромавічус, голова наглядової ради Української академії корпоративного управління (UCGA).

Оксана Сироїд, розмірковуючи про необхідні якості лідера, навела формулу, яка, на її думку, прагматично пояснює природу лідерства: «Добрим лідером є той, хто поєднує стримані тенденції до нарцисизму, параноїдальний потенціал, інтелектуальну волю та чесноту. Адже без здорового нарцисизму людина не буде нічого прагнути».

Відповідаючи на питання, як боротися з відчуттям безнадії, Сергій Корецький підкреслив, що шлях лежить через дію та відповідальність: «Якщо є внутрішня впевненість, що ти можеш щось зробити і бути корисним тут і зараз, треба це взяти і зробити. Якщо знаєш, як зробити краще – бери й роби. Мотивацію потрібно вишукувати, віднаходити і залучати якомога більше людей до когорти тих, хто хоче, може приймати рішення й брати відповідальність попри все».

Традиційно Форум «Диригенти змін» має соціальну складову. Цього року Deloitte Ukraine разом з учасниками та партнерами Форуму зібрав і спрямував 800 000 грн на користь БФ «Діти Героїв», що надає допомогу дітям, які втратили одного або обох батьків через війну.

Партнерами Х Форуму «Диригенти змін» виступили: МХП, ПУМБ, SQUAD, Korn Ferry, Мейзон Кастель, а також соціальне підприємство ПОГ «Інклюзивно привітні».

4

Зображення 1 з 8