У приміщенні Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління відбулася зустріч Президента ICC Ukraine Володимира Щелкунова з Ректором ДЕА Олександром Боднаром. В ході зустрічі були окреслені напрямки подальшої взаємовигідної співпраці щодо реалізації спільних екологічних проєктів. Також був укладений попередній план дій, який включає основні етапи взаємодії та строки їх виконання. Наступним етапом співпраці було визначено підписання меморандуму між ICC Ukraine та ДАУ, який зафіксує попередні домовленості та слугуватиме відправним документом у процесі здійснення низки заходів щодо реалізації намічених планів. 

Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління – провідна організація Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, науково-практичної та методичної роботи з питань охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, проведення екологічної експертизи, впровадження механізмів екологічного менеджменту, зокрема, екологічного аудиту, стандартизації, сертифікації та метрології в галузі охорони навколишнього природного середовища, підготовки наукових еколого-експертних оцінок стану об’єктів підвищеної екологічної небезпеки. Академія координує розроблення та впровадження нових інструктивно-методичних та рекомендаційних документів щодо зазначених напрямів діяльності.

Сьогодні в центральному офісі Українського національного комітету Міжнародної Торгової палати (ICC Ukraine) радниця першого віцепрезидента ICC Ukraine, заступниця директора Благодійної організації БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “ДЖЕРЕЛО ВІДРОДЖЕННЯ” – CFSR Людмила Нечипоренко підписала Меморандум про співпрацю з Президентом Мауріціо Ароникой і директоркою Інною Мєтєлєвою ФОНДУ ЦСР ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ (United Nations SDG Assistance Foundation)

Угода передбачає співпрацю в рамках програми “Порядок денний у галузі сталого розвитку на період до 2030 року” (“Agenda for Sustainable Development for the period up to 2030”), затвердженої організацією Об’єднаних Націй у 2015 році.

У ході зустрічі сторони обговорили поточні стратегії та напрямки співпраці з міжнародними організаціями. Були досягнуті домовленості про необхідність організації взаємної інформації та підтримки спільних заходів.

За словами пана Мауріціо Ароніки, з нашою соціальною активністю в Україні, перш за все, ми заявляємо про нашу підтримку, незважаючи на напружену ситуацію. Підтримка європейського курсу України. “НПО не можуть тікати з України прямо зараз, команда FFUN SDG і я особисто продовжуємо працювати над зміцненням українського суспільства”, – сказав Мауріціо Ароніка.

У рамках підписання Меморандуму домовилися про плідну діяльність в областях, пов’язаних зі статутними цілями та організаціями, що підписали, та чинним законодавством України.

Людмила Нечипоренко щиро подякувала своїм партнерам за їхню довіру і величезні зусилля по досягненню кращого і міцного майбутнього для всіх.

Колеги ІСС Ukraine з Американської торговельної палати провели щорічну зустріч компаній членів АСС, куди завітав Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами – підтримка міжнародних партнерів України сьогодні є надзвичайно важливою та безпрецедентною, повідомляє Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Глава Уряду повідомив, що в ці дні в Україні перебувають прем’єр-міністри трьох країн, велика група європейських депутатів і міністрів.

«Ми ведемо перемовини не лише про загрози та протидію агресії, але й про посилення співпраці, спільні інфраструктурні проєкти, розвиток та інвестиції», — зауважив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр підкреслив, що завдяки злагодженим діям влади й підтримці міжнародних партнерів економіка України почала відновлюватися після коронакризи. Про це свідчить понад 3% зростання ВВП у 2021 році й рекордний ВВП у понад 195 млрд доларів.

«Маємо абсолютне перевиконання бюджету за минулий рік, при цьому навантаження на бізнес у відсотковому співвідношенні падає рік у рік. Маємо зростання реальних доходів населення на 6%», — зазначив очільник Уряду та додав, що середня заробітна плата в Україні в грудні 2021 року досягла майже 600 доларів.

Прем’єр-міністр відзначив також неймовірний зліт ІТ-сектору: «Приріст до 5 млрд доларів у 2020 році та 7 млрд доларів — у 2021 році. Сьогодні український ІТ-сервіс стає одним із головних гравців на ІТ-мапі Європи».

Будівельна галузь, за словами Глави Уряду, зросла майже на 6%. Він підкреслив, що держава активно розвиватиме цей напрямок далі через програми доступного іпотечного кредитування та реалізацію великої кількості інфраструктурних проєктів.

Також Прем’єр-міністр відзначив рекордні показники експорту — 68 млрд доларів (зростання майже на 40%).

Денис Шмигаль підкреслив, що держава надалі працюватиме над покращенням інвестиційного клімату, щоб бізнесу ставало в Україні простіше й комфортніше.

ІСС Ukraine та АСС мають підписаний Меморандум про співробітництво й активно працюють в цілях розвитку в Україні відкритого бізнес-середовища побудованого на визнаних світових правилах та нормах.

В День екологічної освіти в Харківському регіонального осередку Дія-бізнес Віцепрезидент ICC Ukraine, керівник Тернопільського регіонального представництва, мав виступ на тему «Життя в стилі ЕСО-платформа соціального підприємництва».

Ми обговорили значення виховання екологічної свідомості задля збереження довкілля та в контексті активного впровадження в Україні Цілей сталого розвитку ООН.

Щобільше, з лютого місяця, Національний комітет Міжнародної торгової палати та центр «Життя в стилі ЕСО» розпочинають системну співпрацю спільно з Дія.Бізнес.Харків та її керівником Анастасією Кучерявою, де будемо проводити регулярне навчання, тренінги, майстер-класи на тему екоосвіти та активного і здорового довголіття.

Перша зустріч запланована вже на 5 лютого.

Всесвітній день екологічної освіти (The World´s Environmental Education Day) бере свій початок з 1972 року, з Декларації Конференції Організації Об’єднаних Націй з проблем навколишнього середовища. Вперше був відзначений в Стокгольмі (Швеція) в червні 1972 року. А вже з 1975 року цей день 26 січня відзначається на міжнародному рівні.

Екологічна освіта була запропонована ЮНЕСКО і Програмою ООН з охорони довкілля як один з основних засобів гармонізації взаємодії людини й природи. Сьогодні екологічна освіта є одним з провідних напрямків світової системи освіти.

Західні держави все більше уваги приділяють питанням екології й не випадково. Основним її завданням вважається формування ексцентричного типу екологічної свідомості, оскільки лише свідомість визначає поведінкові реакції людини, її вчинки, що виражаються в екологічній культурі.

Кліматичні зміни, скорочення популяцій диких тварин та вимирання окремих видів, деградація природних ареалів – все це наслідки людської діяльності.

Для збереження життя на Землі необхідна консолідація всіх країн та зусилля кожного з нас.

На жаль, екологічна освіта України продовжує базуватись на засадах підходу до природи, як до невичерпного ресурсу без врахування катастрофічних наслідків такого підходу.

Екологічна освіта та виховання мають вирішальне значення для сприяння сталого розвитку та підвищення потенціалу населення для участі в питаннях, пов’язаних з охороною навколишнього середовища і розвитку.

Освіта виступає як центральний елемент, який підкреслює необхідність сприяння досягненню значних змін в індивідуальних і колективних моделях поведінки людини й сфери споживання.

Саме тому цього року еко освіту ми будемо активно впроваджувати спільно з ГО «Жива планета» та її керівником, головою громадської ради при міністерстві довкілля Світланою Берзіною та центрами Дія.Бізнес.

Запрошуємо кожного долучитися до наших проєктів та стати частиною соціально-відповідальної спільноти суспільства, а також започаткувати власну перспективну справу, яка відповідає всім трендам часу.

Екологія вже давно не стала виключно боротьбою проти забруднення за збереження довкілля. В цивілізованому світі це цілісна система, яка змушує по новому підходити до життєдіяльності суспільства з огляду на майбутні покоління. Україна, декларуючи свої пріоритети, чітко визначила курс, в напрямку дотримання загальновизнаних цінностей. Однак намагаючись декларувати прихильність європейському курсу, українська економіка часто постає перед викликами суворої реальності. Дотримуватися екологічних правил та вимог, які можуть собі дозволити потужні економічні країни, які працюють в цьому напрямку вже не один рік поспіль, Україна часом постає перед проблемою перспектив економічних втрат. Адже значна частина промисловості працює на матеріально технічній базі ще часів Радянського Союзу. Фінансових ресурсів модернізувати всі ці підприємства одразу немає можливості. Все більш чутні слова від промисловців, які кажуть – Україна не проти екологічних перетворень, але переходити слід до них поступово, аби не нашкодити. ICC Ukraine Newsletters попросив відповісти на низку питань стосовно нинішньої екологічної нормативної бази й перспектив її удосконалення, Людмилу Циганок, президента профспілки екологів ПАЕУ, одного з найповажніших фахівців в екологічному експертному середовищі.

ICC Ukraine Newsletters: Наскільки на сьогодні механізм збору та перерозподілу екологічного податку потребує удосконалення? Як Ви бачите ці зміни?

Людмила Циганок: Роками ми наголошуємо на те, що поточний механізм збору та перерозподілу екологічного податку є неефективним з точки зору цільового використання всіх коштів на фінансування природоохоронних заходів. На сьогодні кошти розчиняються в бюджеті. Величина екоподатків повинна мати не лише фіскальний характер, а містити заохочувальну, мотиваційну, стимулюючу складову.

Грошові кошти від збору екологічного податку повинні мати цільовий характер і спрямовуватися лише на екологічні проєкти та зниження викидів парникових газів.

Держава потребує створення дієвого механізму стимулювання екомодернізації всіх галузей господарювання. Необхідне створення можливостей для використання коштів екологічного податку промисловими підприємствами на екологічні проєкти та зниження викидів парникових газів. Але в обов’язковому порядку промислове підприємство має інвестувати власні (або самостійно залучені) кошти.

Ставки екологічного податку повинні зростати, це невідворотно і вже всім зрозуміло, але це зростання має бути з чітким і прозорим економічним обґрунтуванням.

Зокрема, ставки екологічного податку повинні зростати прогнозовано, тобто має бути затверджено план підвищення ставок екологічного податку на 5-10 років.

Це дасть підприємствам, зокрема й економіці України загалом, можливість планувати свою господарську діяльність з урахуванням посилення екологічних вимог.

Єдиним способом ефективного використання екоподатку є цільове відокремлення коштів платників екологічного податку (+ інших екокоштів), можливо, створення фонду (на кшталт Фонду енергоефективності або Екологічного фонду Республіки Польща).

Це дасть можливість фінансувати тривалі вартісні проєкти як для державних (комунальних), так і для приватних підприємств, не обмежуючись бюджетним роком. Це також дасть можливість залучення іноземних інвестицій в екологічну сферу.

Підвищення податку на викиди забруднюючих речовин має супроводжуватися із введенням інструментів для фінансування модернізації та встановлення очисних споруд (щось на кшталт фінансування, як у банківських установах).

Для підвищення тарифів мають бути проведені аналіз та обрахунки з обґрунтуваннями на поетапні підвищення (як це відбувалося у низці країн ЄС), щоб вітчизняні підприємства мали можливість вжиття природоохоронних заходів відповідно до графіка підвищення величини податків, введення нових податків.

Аналітика екоподатку та його направлення дають можливість проаналізувати питання з усіх зацікавлених сторін і визначити ймовірні заходи, що мають бути здійснені найближчим часом.

Вочевидь, перелічені дії не матимуть ефекту без контролю ефективності реалізації проєктів і, відповідно, ефективності змін у зборі-витратах екологічного податку.

Отже, зміни до Бюджетного кодексу України на сьогодні не позначаться на покращенні стану довкілля. Вкрай важливо перенаправити кошти до спеціального екологічного фонду або безпосередньо на екомодернізацію.

ICC Ukraine Newsletters: Так, із січня цього року  ставка екоподатку на викиди  двоокису вуглецю (СО2) зросла втричі до 30 грн/тонну, відповідно до норми прописаної в законі №5600. Наскільки це збільшить доходи держбюджету і що потрібно зробити, щоб все ж ці кошти йшли на екомодернізацію? Яка це має бути частина?

Людмила Циганок: Це збільшить доходи бюджету приблизно на 2 млрд. грн., але ці кошти не підуть на екомодернізацію. Що робити, щоб пішли – див. вище. Ми в ПАЕУ вважаємо, що 100% екологічних податків (включаючи СО2) мають йти на екомодернізацію, як це робиться в ЄС.

ICC Ukraine Newsletters: На що потрібно спиратися, аби обрахувати оптимальну вартість податку? З чого потрібно виходити? Якими ще інструментами має супроводжуватись підвищення податку?

Людмила Циганок: Оптимальний рівень оподаткування (не лише екологічного) – завдання, над яким багато десятиліть б’ються армії економістів. І начебто однозначної відповіді досі не знайдено. Для країн, що розвиваються, зі слабкими інститутами (як Україна) завжди діє простий принцип – чим менша участь держави в економіці (через збір та перерозподіл податків), тим краще для країни. Екологічні податки потрібно регулювати виходячи з наступного:

1. скільки промислових підприємств ми хочемо мати в нашій країні
2. яку динаміку розвитку та модернізації виробництва ми хочемо мати
3. і врешті-решт, яким ми хочемо бачити зростання ВВП нашої країни

Якщо нас все влаштовує і є, так би мовити, «запас міцності», то податки можна підіймати. Але, за нашими оцінками, зараз у нас у країні ситуація, коли потрібно розвивати економіку, а не пригальмовувати її підвищенням податків. Звісно, з врахуванням вимог екомодернізації та збереження довкілля

ICC Ukraine Newsletters: Яких змін потребує економіка для екологізації? Можливо створення окремого Фонду, наприклад як Фонду енергоефективності або Екологічного фонду Республіки Польща?

Людмила Циганок: Досвід здійснення екологічної політики ЄС є корисним для України з міркувань доцільності та ефективності використання сучасних технологій у сфері природокористування.

Прикладом ефективного використання економічних важелів у реалізації екологічної політики може бути Польща, країна, використання досвіду якої є корисним та доцільним внаслідок успішного втілення інструментів екологічної політики та схожості природних та соціальних умов.

Головними складовими елементами економічного механізму управління природокористування, який функціонує у Польщі, є:

• плата за спеціальне використання природних ресурсів;
• плата за забруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливу на довкілля;
• система фінансування і кредитування природоохоронних заходів (державний і місцеві бюджети, природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств, іноземні надходження та інвестиції тощо);
• екологізація податкової й цінової систем;
• підтримка становлення і розвитку екоіндустрії.

Польща дотримується основного пріоритету екологічної політики, загальновизнаного для всіх країн ЄС – недопущення забруднення природного середовища шляхом екологічної передбачливості та розважливості. Втілюється це застосуванням так званих «найкращих доступних технологій».

До ринкових регуляторів природокористування, які використовуються в Польщі належать:

1. Екологічний податок.

Польща, як і інші країни з ринковою економікою, широко використовує диференційоване оподаткування залежно від «екологічної сприятливості» продукції. У цьому випадку концепцію оподаткування розробляють з таким розрахунком, щоб окремі підприємства, виробництво яких є екологічно безпечним, не опинилися у невигідному становищі у порівнянні з конкурентами внаслідок здорожчання продукції.

 2. Податкові пільги та субсидії.

Головним завданням є стимулювання більш активного застосування сучасних науково-технічних досягнень. Втрати бюджетних коштів внаслідок впровадження податкових пільг компенсують надходженнями від оподаткування підприємств, що використовують екологічно небезпечну технологію або виготовляють екологічно шкідливу продукцію.

 3. Пільгові позики.

Це важлива умова підтримання природоохоронних інвестицій на придбання капітальних благ виробниками. У переліку пільгових позик заслуговують на увагу такі методи, як безвідсоткові чи з субсидованими відсотками позики. До них зараховують різні види пільгового кредиту для фінансової підтримки суб’єктів господарювання, які запроваджують ресурсозбережливі та природоохоронні технології.

 4. Платежі за забруднення довкілля.

 5. Реформа ціноутворення.

Як засвідчує досвід Польщі, завдяки диференціації цін на екологічно забруднену та екологічно чисту продукцію можна досягти позитивних результатів у зменшенні забруднення довкілля.

Ефективним перспективним стимулом природоохоронної діяльності можна вважати й ринкову реалізацію права на забруднення. Цей механізм є частиною плану заохочення бізнесу до безвідходних технологій та використання високоефективних очисних систем. Вона ґрунтується на різниці між фактичним та екологічно допустимим рівнем забруднення. Якщо фактичний рівень забруднення нижчий від визначеного екологічно допустимого, суб’єкт отримує право на забруднення довкілля у вигляді сертифіката, який можна продати іншим.

Загалом, економічні інструменти, що спрямовані на використання фінансових важелів, й переваг, які виникають з альтернативної господарської поведінки, визнаються за найважливішу групу інструментів екологічної політики.

Такими інструментами є:

1) Оплати: оплати за емісію; оплати, що надаються на продукцію; оплати за використання інфраструктури охорони навколишнього природного середовища; концесійні оплати; адміністративні оплати.

2) Депозитні та заставні системи.

3) Створення екологічного ринку: продаж прав емісії; використання ринкових механізмів; фінансова відповідальність (створення страхового ринку від екологічного ризику).

4) Інструменти, що допомагають виконанню права: санкції за перевищення норм; грошова застава, що забезпечує виконання норм; податкова націнка.

5) Дотації: дотації; податкові пільги; пріоритетні позики й кредити.

Характерним є те, що екологічні оплати здійснюють всі суб’єкти господарювання і лише за діяльність, що відповідає чинним законодавчим нормам.

Як підкреслюють польські дослідники, доцільним є екологічний податок, в розмірі спричиненої навколишньому середовищу і природним ресурсам екологічної шкоди, яка встановлюється екологічними стандартами.

Система екологічних стандартів при цьому побудована таким чином, що містить граничні обмеження щодо використання природних ресурсів, застосування технологічних процесів, а також параметрів готової продукції, перевищення яких призводить до економічної, екологічної, соціальної шкоди.

Тобто екологічні стандарти, крім свого прямого призначення, мають виконувати функцію механізмів екологічної політики, за допомогою яких розділяють екологічні податки та економічні санкції за нераціональне природокористування.

У Польщі сума штрафу за викиди забруднюючих речовин у повітря в 10 разів перевищує суму плати за нормоване забруднення.

Сама загроза можливого великого штрафу за екологічне порушення значно посилює його функцію як запобіжного економічного регулятора природокористування.

Таким чином, у Польщі сформувалася ефективна система економічних інструментів екополітики, яка вже стала надійним фундаментом раціонального природокористування. Економічні інструменти екополітики забезпечують трансформацію зовнішніх негативних екологічних ефектів у внутрішні екологічні витрати господарства і зворотне стимулювання зовнішніх позитивних екологічних ефектів.

Відповідно до вимог сучасного періоду розвитку України, міжнародних зобов’язань та європейських принципів екологічної політики необхідна активізація впровадження нових ефективних важелів екологічної політики. В сучасних умовах лише широке використання економічних механізмів охорони навколишнього природного середовища дасть змогу стимулювати проекологічну поведінку суб’єктів господарської діяльності й суспільства загалом.

Використання позитивного досвіду європейських країн щодо втілення економічних інструментів надає змогу більш ефективно розв’язувати питання екологічної політики.

ICC Ukraine Newsletters: А як ці питання врегульовуються закордоном, який можна використати міжнародний досвід?

Людмила Циганок: Важливим мотивом пільг по екологічному та іншим податкам є формування механізму зниження негативного впливу на навколишнє середовище.

По своїй суті товаровиробник не зацікавлений в охороні природи, бо економічно і технічно він може виробити більше продукції з меншими витратами, якщо не буде витрачати кошти на охорону навколишнього середовища. Тому завданням введення пільг з екологічного податку є стимулювання підприємства на зміну технологічного процесу на користь екологічності виробництва.

Підвищення екологічності може бути досягнуто:

1. по-перше, за рахунок придбання очисних споруд. Для підприємства і збори, і придбання очисних споруд призводять до зростання витрат. Податкові пільги в такому випадку компенсують додаткові витрати з фінансування заходів щодо зниження викидів.
2. по-друге, для виробничого процесу, в якому шкідлива речовина є необхідним побічним продуктом, податкові пільги можуть стимулювати заміщення «неекологічного» продукту іншим, більш екологічним.

В екологічних податкових пільгах можна виділити:

Пільги, які дозволяють найбільш повно врахувати величину збитку від забруднень.

Пільги, які стимулюють зниження негативної дії на довкілля.

Пільги, які враховують інтереси різних груп платників податків.

До прикладу, у Німеччині застосовуються пільги для підприємств, які використовують установки спільного виробництва тепла та енергії. Такі підприємства заохочують через понижені ставки, а в деяких випадках повністю звільняють від сплати енергетичного податку. Для цього необхідно, щоб установку визнали високоефективною відповідно до постанови Європейського парламенту. Також понижені ставки діють на електроенергію, яка отримана з відновлювальних джерел та введене на гідроелектростанціях для генераторів з потужністю менш як 10 МВт.

Крім цього, у Німеччині передбачено повне звільнення від сплати податків певних технологічних процесів, таких як виробництво скла, кераміки, гіпсу, бетону, продукції з цих речовин; виробництво і переробка відходів, процесів паралельного виробництва енергії.

В Швеції податок за електроенергію сплачують тільки великі виробники електричної та теплової енергії. Для зниження використання шкідливих добрив, даються податкові пільги при використанні добрив, в яких кількість активних речовин нижче певного рівня. Так само для стимулювання використання літаків з більш високим рівнем екологічного класу, частина плати за виліт-посадку залежить від кількості викидів небезпечних речовин. Авіакомпанії, в яких більше екологічних літаків, мають податкові пільги на повітряний трафік. Для зменшення витоку кадмію, ртуті та свинцю з акумуляторів, застосовують плату за використання батарей з певною кількістю цих шкідливих речовин. До того ж не обкладається податком на викиди вуглекислого газу паливо, яке використовують у комерційному перевезенні водного транспорту й авіаційного палива.

У Великобританії діє пільговий тариф для технологій з низьким виробництвом вуглецю для малих підприємств з установками не більше 5 МВт, які виробляють електроенергію з малими викидами вуглецю, і водночас дію збільшені ставки для генераторів, які працюють на корисних копалинах.

В США компанії, які купують та застосовують обладнання для виробництва з відновлювальних джерел, а також для комбінованого виробництва тепла та енергії, мають право на зменшення податку на прибуток.

По характеру застосування в податкових пільгах по екологічних податках можна виділити прямі податкові пільги (пряме фінансування державою екологічної поведінки підприємств) і опосередковані міри державного регулювання.

Це використання різних інструментів податкового регулювання для впливу на екологічну поведінку підприємств. За способом застосування можна виділити пільги, які належать до елементу податку, наприклад, звільнення від сплати частини податкової бази, диференціація ставок податку, податкові відрахування, а також повне звільнення від сплати конкретного податку.

Пільги можуть виказувати вплив на прибуток суб’єкта (наприклад, звільнення від податку на прибуток при виробництві екологічно чистої продукції) або витрати (наприклад, списання витрат у сфері екологічного поводження підприємства). Пільги можуть бути на тимчасовій чи постійній основі.

ICC Ukraine Newsletters: Дякую.

На зустрічі Генерального секретаря ІСС Ukraine Світлани Переверзевої з головою Арбітражної комісії ІСС Ukraine, членом Міжнародного арбітражного суду ICC (Париж), головою арбітражної практики INTEGRITES, президентом Української Арбітражної Асоціації Оленою Перепелинською йшлося як про співпрацю з арбітражних питань в рамках Національного комітету ІСС Ukraine, так і про плани діяльності Арбітражної комісії ІСС Ukraine, зокрема:

– актуалізація положення про Арбітражну комісію ICC Ukraine, яке буде включати процедури номінації арбітрів за запитом Міжнародного арбітражного суду ICC;

– плани проведення заходів з арбітражних питань;

– переклад арбітражного регламенту та інших документів Міжнародного арбітражного суду ICC, а також просування Міжнародного арбітражного суду ICC та його цінностей для бізнесу в Україні.

Згодом відбулась перша у 2022 році Zoom конференція з регіональним директором Міжнародного арбітражного суду ІСС Летисією Де Монтавіле (Laetitia DE MONTALIVET), де обговорювались плани та цілі ICC Ukraine  у поточному році.

ICC Ukraine Newsletters продовжує стежити за функціонуванням залізничної мережі в Україні, справедливо вважаючи, що це кровоносна судина вітчизняної економіки. Логічно, що фінплан Укрзалізниці дуже пильно досліджуються, для того, щоб прогнозувати стабільність роботи галузі, вихід з кризи, як головної запоруки логістичних траспортних  ланцюгів міжнародно торгової спільноти.

Ми звернулися за фаховим коментарем стосовно бачення розвитку Укрзалізниці виходячи з оприлюдненого фінансового плану до експерта сектору «Транспорт і інфраструктура» BRDO — Андрія Буковського.

Базовими складовими елементами процесу перевезень є послуги інфраструктури, локомотивної тяги та надання в користування вагонів.

Експертами BRDO опубліковано дослідження “Залізничні вантажні перевезення” та готується до публікації “Анбандлінг АТ “Укрзалізниця”: лібералізація ринку оперування вантажними вагонами”.

Під час дослідження було встановлено:

Системно, із року в рік АТ «УЗ» не виконуються затверджені акціонером показники капвкладень в основні фонди. У 2020 р. у порівняні із 2012 р. обсяги капвкладень в оновлення основних фондів зменшилося на 32% (-3,9 млрд грн), а у доларовому еквіваленті майже у 5 разів. У цілому за 5 років план капвкладень виконано лише на 64,7%, не освоєно 29,4 млрд грн (USD 1,2 млрд).

План оновлення та модернізації рухомого складу, який є визначальним для роботоспроможності галузі, було виконано лише на 65,1%, не освоєно близько 13 млрд грн.

Визначені Урядом джерела фінансування капвкладень використано в 2016-2020 рр. лише на 65% (-29 млрд грн), зокрема, власні джерела (амортизація) на 74% (-17 млрд грн), залучені кошти на 30% (-12 млрд грн).

Наслідком такого згубного для галузі господарювання за 2016-2020 рр. є:

1) Парк експлуатованих локомотивів скорочено в 1,8 раза, сотні локомотивів розібрані на запчастини, розграбовані й відновленню уже не підлягають. Товариству завдані збитків на десятки млрд грн.

Близько 60% локомотивів, які експлуатуються, для цього технічно не придатні згідно з вимогами чинних нормативів, через загрозу безпеці руху. Щоб їх відремонтувати, потрібно у 2021 р. витратити 8,2 млрд грн, а в плані закладено лише 1,0 млрд грн.

2) Із інвентарного парку вантажних вагонів АТ «УЗ», який у 2020 р. становив 105,4 тис. одиниць, в роботі постійно перебувало лише 36,7 тис. од. або 35%, інші до роботи не придатні.

3) Парк пасажирського рухомого складу скорочено на 20-30%. Наразі 41% експлуатаційного парку пасажирського рухомого складу потребує різних видів ремонту, що відкладені. 61% електропоїздів та майже всі дизель-поїзди експлуатуються в непридатному для цього стані, наражаючи пасажирів та поїзні бригади на небезпеку.

4) Через неможливість експлуатації в останні роки закрито 400 км головних та 1800 км станційних колій, 2500 стрілочних переводів.

Встановлено 31,8 тис. обмежень швидкості руху поїздів, в середньому одне на 1 км.

Наразі капітального ремонту і реконструкції потребують понад 11 тис. км залізничних колій, або кожен третій експлуатований кілометр. За 9 місяців^[1] 2021 р. протяжність головних колій, що потребують капремонту і реконструкції, збільшилася на 626,8 км (+6,85%) у порівнянні з 2020 р. (з 9 145,3 км до 9 772,1 км).

Зведені дані щодо технічного стану та потреби в ремонтах основних видів виробничих фондів свідчать про ситуацію, близьку до катастрофічної. Загальна вартість відкладених ремонтів, які далі відкладати вже не можливо, становить 73,7 млрд грн у чинних цінах, що дорівнює річному доходу АТ «УЗ».

Фінпланом 2021 р. на ремонт виробничих засобів було передбачено 4,23 млрд грн, що на 1 млрд грн менше факту 2020 р. та на 10,3 млрд грн менше нагальних потреб.

На нашу думку:

Ключовим фактором погіршення виробничих показників АТ «УЗ» та генерації ризиків порушення законодавства про захист економічної конкуренції є поєднання у складі однієї юридичної особи (суб’єкта господарювання) видів діяльності, що провадиться як на монопольному, так і на конкурентному сегментах ринку. Цей фактор багаторазово посилюється унаслідок того, що АТ «УЗ» перебуває у стані природної монополії (в частині надання в користування інфраструктури залізничного транспорту), а також є суб’єктом здійснення нагляду (контроль, перевірка) за додержанням вимог нормативно-правових актів із забезпечення безпеки руху на залізничному транспорті.

Наявні проблеми у функціонуванні залізничного транспорту вимагають необхідності провадження певних регуляторних та управлінських заходів задля їх вирішення, зокрема, але не виключно:

1. Проведення анбандлінгу АТ «УЗ» у строки, передбачені НТСУ-2030, Урядовими програмами і планами, що дозволить значно покращити керованість новоутворених суб’єктів господарювання у межах процедур корпоративного управління, знизити корупційні ризики та підвищити рівень дотримання законодавства про захист економічної конкуренції.

2. Виділення операторів вантажних вагонів АТ «УЗ» в окремі юридичні особи, що виведе їх із під впливу природної монополії та поставить у рівні, конкурентні умови відносно приватних операторів рухомого складу.

3. Розділення організаційної та фінансових функцій оператора інфраструктури, вантажного та пасажирського перевізників, оператора тягового рухомого складу (у тому числі шляхом затвердження Урядом окремих фінансових планів, змінивши поточний підхід – затвердження консолідованого фінансового плану АТ «УЗ»).

4. Запровадження Державних цільових програм щодо оновлення рухомого складу.

5. Запровадження інвестиційної складової у тарифі (у межах інфраструктурної частки у вартості перевезення), забезпечення прозорих умов встановлення тарифу на послуги інфраструктури і подальшого використання коштів виключно на утримання і ремонт об’єктів інфраструктури.

Експерти ІСС Ukraine, члени транспортної комісії поділяють думку колег з BRDO, і будуть також намагатися її донести, аби виправити ситуацію в залізничній галузі.

Віцепрезидент ICC Ukraine професор Олена Подолєва взяла участь у дискусійній панелі, яку провела Організація жінок-лідерів Європи на тему: «Гендерний розрив в оплаті праці: як забезпечити, щоб пандемія Covid-19 не впливала на погіршення стану жінок». Захід розпочався з виступу Ms. Beres, голови AEFR. В обговоренні взяли участь членкині організації з різних країн Європи. У своєму виступі я торкнулася зміни становища жінок в Україні у зв’язку з пандемією та перспектив його покращення. Хочу зазначити, що віртуальне спілкування дозволило сформувати спільне ставлення до розглянутої проблематики й виробити конкретні дії, реалізація яких розпочнеться у 2022 році. Іншим позитивним результатом віртуальної панелі стало те, що остання не тільки дозволила відновити старі зв’язки, але й налагодити нові.

Основною метою Меморандуму є співпраця і сприяння ветеранському бізнесу та соціальним програмам для ветеранів не тільки в столиці України, а й на світовій арені.

У планах співпраця і сприяння ветеранському бізнесу та соціальним програмам для ветеранів не тільки в столиці України, а й на світовій арені. Кожен, хто починав підприємницький шлях, знає, наскільки важливо мати надійного партнера та ментора, який є професіоналом своєї справи і може поділитись безцінним досвідом.

За виконання меморандуму відповідає Ольга Краско, як віце-президент ICC Ukraine з соціально-економічних питань.

Впевнено рухаємось до реалізації великих проектів та створення нових можливостей для наших Захисників.

#пліч_о_пліч_з_ветеранами #ICCUkraine

Для роз’яснення ситуації ІСС Ukraine Newsletters звернувся до “Офісу ефективного регулювання” BRDO. Зокрема поставили питання стосовно досить таки сумнівного положення щодо порядку призначення членів комісії. Адже за ухваленим Кабінетом Міністрів законопроєктом це має робити Президент. Наскільки це відповідає суті та змісту функціонування подібних комісій?

Відповідь на наше питання люб’язно надала Зоя Мельник, керівниця сектору “Транспорт та інфраструктура” BRDO

• Кабінет Міністрів на засіданні 12 січня схвалив зміни до закону «Про транспорт» (далі – Проєкт закону), які визначають правові та організаційні підстави для створення та роботи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

З початку роботи Верховної Ради нового скликання було розроблено кілька законопроєктів «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту”. Зокрема, урядовий, депутатський та законопроєкт BRDO. Проте зареєстрованим є саме депутатський законопроєкт №3927.

Найбільшим питанням і до попередніх законопроєктів і до схваленого Кабміном у вигляді змін до ЗУ «Про транспорт», є питання незалежності такого регулятора. Оскільки по суті передбачалось створення ще одного ЦОВВ, і тому логічним було питання – а навіщо? Чи доцільно створювати ще один орган, якщо він буде залежним та заангажованим. 

До речі, експерти BRDO неодноразово публікували аналітику та рекомендації, як забезпечити незалежність органу в існуючих законодавчих умовах.

1. Положення про Нацкомісію, граничну чисельність її працівників затверджую Президент, вона є підпорядкованою Президенту; Голова та члени комісії призначаються Президентом

Такі положення є неконституційним, оскільки повноваження Президента та ВРУ вичерпно визначені в Конституції України, додаткове наділення повноваженнями на рівні закону є недопустимим, про що Конституційний суд України неодноразово наголошував у своїх рішеннях:

• № 5-р/2019 від 13.06.2019 (Рішення у справі про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг);
• № 21-рп/2008 від 08.10.2008 (Рішення у справі про Національну комісію з питань регулювання зв’язку України).

Наявність неконституційних положень в проєкті закону ставлять під загрозу стабільне функціонування НКРТ та дозволяють в будь-який момент заблокувати роботу самого органу. Тому пропонуємо такі положення привести у відповідність до Конституції.

• Відсутність незалежності органу в ухваленні рішень

Національний транспортний регулятор відповідно до Директиви 2012/34/ЄС та рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – “ОЕСР”) повинен бути самостійним (окремим) органом влади, який в організаційному, функціональному, ієрархічному відношенні, а також у прийнятті рішень є юридично відокремленим і незалежним від будь-якої іншої публічної (державної) чи приватної організації.

Даний проєкт закону наразі містить положення, які повністю нівелюють незалежність органу:

• стосовно обрання голови та членів органу,
• прийняття рішень,  погодження та юстування актів
• фінансування НКРТ коштом Держбюджету

Додаткові ризики: Непередбачуваність регулювання для бізнесу. Законопроєкт містить низку положень, які не відповідають принципу визначеності правової норми, та не дозволяють особі передбачити наслідки регулювання, зокрема:

• Розмиті положення, які дозволяють уникнути громадського обговорення регуляторного акта
• Не передбачено відповідальності за невиконання вимог Регулятора бізнесом, не передбачено (не уточнено) положення про персональну відповідальність членів Регулятора.

Ухвалення закону з неконституційними нормами містить ризик, за яким робота новоствореного органу може бути заблокована частково чи повністю Конституційним судом у будь-який момент.

Відсутність достатніх гарантій незалежності органу та його членів відповідно до вимог Директив несе ризик, що неупередженість та безсторонність регулювання не буде забезпечена.

Експерти BRDO підготували законопроєкт, який не лише виправляє усі недоліки законопроєкту №3927 у частині неконституційності й невідповідності європейським зобов’язанням, а й пропонує значно більше гарантій для сталої, безперебійної роботи незалежної та професійної НКРТ.

За основу законопроєкту BRDO, подібно до проєкту №3927, взято текст Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” у редакції, яка містила найбільше вимог до прозорості роботи НКРТ та гарантувала якнайширше залучення громадських організацій та бізнесу до обговорення проєктів рішень. При підготовці проєкту були враховані положення Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 5-р/2019 від 13.06.2019; № 21-рп/2008 від 08.10.2008, Директива 2012/34/ЄС про створення єдиного європейського залізничного простору, рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку, пропозиції бізнес-асоціацій та український контекст.