Делегації на чолі з Надзвичайним та Повноважним Послом Ісламської Республіки Пакистан в Україні Ноелем Ізраелем Хохарою та Почесним Консулом Республіки Сенегал в Україні Іриною Іващук приймав в офісі регіонального представництва його очільник ICC UKRAINE Тарас Демкура.

Це вже продовження та розвито комунікацій, які були започатковані на Пакистанському форумі, що проходив в Києві за активної участі ІСС UKRAINE.

Впродовж цікавих і насичених перемовин були обговорені можливі шляхи співпраці й найперше було домовлено провести Пакистанський молодіжний форум в Тернополі разом зі студентами, що навчаються в вищих навчальних закладах міста.

По добрій традиції Тарас Демкура познайомив пана Посла з культурним надбанням регіону в етногалереї «Спадок», з культурною дипломатією «Під Зорею Пінзеля» та проєктом «Життя в стилі ЕСО»,які зацікавили своєю соціальною направленістю.

Приємно було почути високу оцінку наших ініціатив.

Також була оприлюднена домовленість при першій-ліпшій нагоді відвідати Пакистан, а також прийняти делегацію підприємців на Тернопільщині.

На зустрічі з керівництвом ІСС Ukraine президент Фонду ЦСР ООН, посол Болонського Центру ЮНЕСКО Мауріціо Ароніка презентував проєкт «Європейський шовковий шлях».

Цей проєкт було запущено з метою – стати культурною мережею та інфраструктурою, що зв’язує міста, регіони, об’єкти, музеї та університети з метою розширення знань про спільну європейську культурну спадщину, як матеріальну, так і нематеріальну, а також сприяти розвитку нових відносин у Європі та між Європою та Сходом шляхом обміну передовими практиками та культурної туристичної діяльності.

Проєкт об’єднує країни, які стали західним форпостом шовкового виробництва в Європі. А саме шовківництво стало рушійним локомотивом економіки на європейському континенті починаючи з 16 століття. Як відомо на кінець 20 століття Україна посідала шосте місце за виробництвом шовку в Європі.

У ході зустрічі були обговорені не тільки культурні та туристичні напрямки взаємодії, але і підтримка соціальних проєктів в Україні. Мауріціо Ароніка вже не перший рік поспіль активно допомагає залучати кошти на соціальну підтримку.Результатом зустрічі стала домовленість по окремим проєктам, які були запропоновані учасниками ІСС Ukraine більш конкретно розглянути дорожню карту їх втілення.

В разі скасування мораторію на вивіз деревини вітчизняні деревообробні підприємства матимуть дефіцит сировини. Про це заявив кореспонденту ІСС Ukraine Newsletters Президент асоціації деревообробних, меблевих підприємств та організацій Юрій Медведєв.

«У першу чергу постраждають ЧП, малі підприємства. У нас же з великих підприємств, в принципі, тільки заводи по виробництву плитних матеріалів, і то їх не можна назвати, бо там чисельність 350-400 осіб. А малий бізнес – у карпатському регіоні. Вони й зараз страждають, адже ресурсу не вистачає», – розповів Медведєв.

На його думку, деревина не повинна вивозитись з країни, оскільки це дуже цінний ресурс, і він має перероблятись в Україні та експортуватись у вигляді готової продукції.

Він також спростував аргумент прихильників скасування мораторію на вивіз деревини, які стверджують, що немає підстав хвилюватись, що ліс почнуть масово вивозити, бо ціни на нього у нас вищі, ніж в Європі.

«Сьогодні так. Але ж ціна поміняється, буде паритет цін, і повезуть. Україна не багата на сировину, ресурси обмежені, тому експортувати в необроленому вигляді немає сенсу, якщо у нас є переробка. Те, що Україна заготовлює, а це порядку 18-20 мільйонів кубічних метрів деревини в рік, то деревообробка в стані це переробити», – пояснив Мєдвєдєв і закликав депутатів долучити представників деревообробної промисловості до роботи над законопроектом №4197-д, щоб внести всі необхідні поправки до другого читання.

Нагадаємо, у 2015 році Україна заборонила експорт необробленої деревини на 10 років. Проте вересні 2021 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №4197-д про ринок деревини, у якому є пункт про зняття мораторію на експорт.

Натомість віце-президент професійної асоціації екологів України Валентин Щербина заявив, що Україна має не лише зберегти, а й посилити мораторій на експорт деревини в необробленому вигляді, а також посилити боротьбу з нелегальним вивозом сировини, адже внаслідок такого вивезення Україна втрачає не лише екоресурс, а й бюджетні надходження.

Гостями регіонального представництва ICC UKRAINE та центру «Життя в стилі ЕСО» була офіційна делегація з Батумі на чолі з Директором агенції муніципальних послуг м.Батумі Джаба Берідзе.

Найбільшу зацікавленість в наших гостей викликав наш досвід реалізації проєктів питного режиму в домогосподарствах, муніципальних, громадських закладах та ОТГ.

Також, було продемонстровано в дії діагностичне обладнання стану здоров‘я, нашу постковідну програму реабілітації, можливості платформи «Ecolife.Academy”.

Навзаєм гості запросили українців в Батумі для вивчення можливості відкриття таких центрів моніторингу стану здоров’я, екологічних ініціатив «Життя в стилі ЕСО» в Грузії.

Оскільки гості вперше в Тернополі, в етногалереї «Спадок», Тарса Демкура, регіональний представник ІСС Ukraine познайомив учасників делегації з багатовіковою історичною та культурною спадщиною регіону, та були зроблені на пам‘ять світлини в національних костюмах.

На офіційному сайті Міністерства фінансів України оприлюднено Наказ Про створення робочої групи з питань проведення громадської експертизи щодо проєкту змін до постанови Кабінету міністрів, і відповідно затвердження її персонального складу. Робоча група відпрацьовуватиме щодо експертної оцінки від громадськості питання нововведень, які пропонує Уряд щодо перетину кордону осіб, транспортних засобів та товарів.Серед учасників робочої групи представники від ІСС Ukraine – Олександр Федеров, голова Комісії із митної справи й спрощення процедури торгівлі, та учасники УНК МТП Лев Баязітов та Валерій Луговець.

ІСС Ukraine є повноважним представником Міжнародної торгової палати, яка користується беззаперечним авторитетом у розробці сучасних правил та стандартів, які визначають норми ведення міжнародного бізнесу, спрощення правил та процедур міжнародної торгівлі, та уповноважені представляти на національній території сучасні тенденції підприємництва та сприяти розвитку міжнародного співробітництва. ІСС Ukraine системно працює в напрямку впровадження в українську нормативну базу рекомендацій Європейської Економічної комісії ООН (СЕФАКТ ООН).

В Європарламенті запропонували  більш жорсткий варіант впровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) Депутати вже оприлюднили відповідний законопроєкт.

CBAM це доповненням європейської системи торгівлі викидами (EU ETS), але замість квот вводяться спеціальні CBAM-сертифікати, які купуватимуть імпортери вуглецевовмісної продукції в ЄС.

В запропонованому законопроєкті зазначено, що на додачу до імпорту добрив, електроенергії, продукції цементної промисловості та металургії (залізо, сталь, алюміній) на територію ЄС, дія CBAM також повинна поширюватися на постачання водню, органічних хімікатів і полімерів.Дія CBAM у запропонованій Єврокомісією редакції поширюватиметься на

Крім того, євродепутати наголошують на необхідності обліку не лише прямих викидів у зазначених сферах, а й непрямих, отриманих при споживанні «брудної» електроенергії.

Водночас парламентарі пропонують скоротити перехідний період, який почне діяти з 2023 року, та запустити механізм повноцінно з 2025 року, коли компаніям уже доведеться купувати CBAM-сертифікати.

Євродепутати розраховують, що фінальний варіант законопроєкту буде винесений на голосування в Комітеті у травні 2022 року для того, щоб голосування у сесійній залі відбулося вже у червні.

Українські експерти зазначають, що по суті, впровадження системи CBAM зробить невигідним експорт української продукції на ринок Євросоюзу фактично по всьому спектру. ICC Ukraine Newsletters попросив прокоментувати ситуацію Голову комісії УНК МТП з питань стратегії розвитку промислового та енергетичного потенціалу Сергія Георгійовича Грищенко.

ICC Ukraine Newsletters: Наскільки серйозним може бути удар по українських галузях, якщо ЄС прийме цей законопроєкт, як очікується, вже навесні цього року?

Сергій Грищенко: Дуже серйозним може бути удар, особливо для металургії. Причини – принципова різниця у структурі металургійного виробництва в Україні та ЄС. У ЄС – це переважно переробка на базі імпортованої, зокрема, з України напівсировини (прокат) – це, по суті, остання фаза металургійного циклу. В Україні – перший етап – руда-агломерат/окатиш-чавун-сталь (дві останні стадії – рідкий метал). Саме на ці стадії припадає основне енергоспоживання, зокрема, за рахунок теплової генерації. Ухвалення цього закону зробить нашу продукцію не конкурентоспроможною на території Євросоюзу.

ICC Ukraine Newsletters: При негативному варіанті, ми не зможемо конкурувати на європейському ринку?

Сергій Грищенко: Навряд чи зможемо конкурувати, це залежатиме від розміру економічних обмежень. А вони прогнозуються не малі.

ICC Ukraine Newsletters: Чи зможемо ми самотужки провести модернізацію, відповідно до європейських вимог та у передбачувані терміни?

Сергій Грищенко: Думаю – ні. Втішає те, що серед власників українських компаній є іноземці, хрестоматійний приклад АрселорМіттал Кривий Ріг. Думаю, господарі  не сидітимуть і чекатимуть біля моря погоди, а будуть змушені вкладати в модернізацію своєї власності стосовно нових вимог ЄС, а можуть навіть і вплинути на терміни “виконання вироку” щодо України.

ICC Ukraine Newsletters: Багато експертів кажуть, що в позиції Євросоюзу з екологічних питань, у тому числі CBAM проглядається чистий протекціонізм – витіснення інших країн зі свого ринку?

Сергій Грищенко: Звичайно так – тут немає друзів, а лише жорсткі конкуренти. Але пам’ятайте – років десять тому була спроба прибрати нас з ринку через систему REАCH – нібито потреби реєструвати через спеціально створені в ЄС екологічні нормативи до хімічних речовин та систему контролюючих органів. Тоді змогли впоратися з цим лихом, хоча крику було не менше, ніж зараз через СВАМ. Просто на Заході навчилися приховувати конкуренцію у вигляді благородної мети боротьби за екологію.

ICC Ukraine Newsletters: Чи держава має активно включитися в переговорний процес, оскільки нововведення по суті перекреслює всю логіку ЗВТ із Євросоюзом?

Сергій Грищенко: Металурги, зокрема ВП “Укрметалургпром”, давно просять державу долучитися до переговорів, використовуючи механізми ЗВТ. Але нинішні чиновники – на жаль, не поспішають.ICC Ukraine Newsletters: Дякую.

Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков та його заступники провели зустріч з послами країн «Великої сімки». Головними темами до обговорення були результати інфраструктурних реформ, кроки до поліпшення інвестиційного клімату, заходи з підвищення безпеки, екологічності та енергоефективності транспорту, повыдомляє Міністерство інфораструктури України.

«За останні роки ми значно покращили наші взаємовідносини з країнами-партнерами G7 у розрізі інфраструктурних проєктів. Ми відчуваємо підтримку та розуміння наших ініціатив у рамках президентської програми «Велике будівництво» — вірю, що це стане стимулом для розширення можливостей співпраці.

Зокрема, у 2022 році ми розпочинаємо конкурс на визначення концесіонерів у 4 великі українські порти. Нам потрібні системні досвідчені інвестори, які зможуть у швидкі терміни модернізувати портову інфраструктуру і наростити її потужності.

Уже цього року відбудуться низка важливих міжнародних тендерів на закупівлю нового рухомого складу для Укрзалізниці, визначення підрядника для будівництва КОДу та учасників дорожніх проєктів державно-приватного партнерства. Усі ці проєкти — шанс поглибити співпрацю з нашими міжнародними партнерами, залучити в Україну сучасний досвід та технології» — розповідає Олександр Кубраков.

Міністрі інфраструктури розповів про реалізацію проєктів з розвитку енергоефективності та екоорієнтованості громадського транспорту, впровадження в Україні мультимодальних перевезень, розвиток водного та залізничного транспорту, як альтернативи до автомобільного, а також в цілому про кроки до декарбонізації транспортної системи в нашій країні.

Говорячи про торговельний потенціал між Україною та країнами G7, Олександр Кубраков наголосив, що є випадки обмеження українського експорту до країн ЄС з боку наших західних країн-сусідів:

«За останні 4 роки, з моменту укладання Угоди про асоціацію, товарообіг між Україною та Європейським Союзом збільшився більше ніж на 60 %. З кожним роком цей показник зростатиме. Водночас зараз ми відчуваємо, що на наших кордонах з ЄС відбувається штучне обмеження українського експорту.

Ми розраховуємо на сприяння у запуску переговорного процесу щодо лібералізації міжнародних автомобільних вантажних перевезень. Подібне рішення допоможе уникнути торговельної кризи, відійти від політики обмеження та стримування, а також значно розширити можливості для співпраці між Україною та країнами G7».

Закон визначає правову основу та порядок проведення медіації як позасудової процедури вирішення конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до її підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.

Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані з медіацією, з метою запобігання конфліктам (спорам) у майбутньому або вирішенню будь-яких конфліктів (спорів), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, економічних, адміністративних, а також у випадках адміністративних правопорушень та кримінальне провадження з примирення потерпілого з підозрюваним (звинуваченим).

Закон України «Про медіацію» відкриває нові перспективи для бізнесу та інвесторів в Україні

З цього приводу ми вирішили взяти коментар у Мазаракі Наталії Анатолівни – доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права, яка працює у Київському національному торговельно-економічному університеті.

Коментар Мазаракі Наталії Анатоліївни: Прийняття Закону України «Про медіацію» стало наріжним каменем розвитку альтернативних методів вирішення спорів в Україні, підвищення інвестиційної привабливості України та формування культури мирного вирішення спорів, у тому числі комерційних.

Закон прийнято на основі напрацювань медіаторської спільноти 

Про необхідність запровадження медіації як альтернативного методу вирішення спорів говорила і юридична спільнота, і підприємницька спільнота України. Навіть без профільного закону, на основі закордонного досвіду медіація розвивалася в Україні протягом останніх 25 років:  

• сформувалася численна спільнота медіаторів, яка зорганізувалася в громадські організації, центри медіації тощо; 
• спільнота розробила та впровадила Кодекс етики медіатора, рекомендації щодо навчання медіаторів, активно проводить заходи із підвищення кваліфікації медіаторів; 
• медіатори активно співпрацюють, здебільшого на умовах pro bono, із центрами безоплатної правової допомоги, службами у справах дітей, у кабінетах медіації при судах (м. Одеса); 
• адвокатська спільнота, торговельно-промислові палати пропонують послуги медіації 

Це не всі досягнення у розвитку медіації в Україні, але головне те, що прийнятий закон має стати імпульсом та точкою опори подальшого формування культури мирного вирішення спорів в українському суспільстві  

Який імпульс дасть новий закон

Обізнаність та довіру до медіації. Поряд із вищезазначеним, головною характеристикою медіації в Україні залишається її низька потрібність, що обумовлено необізнаністю та недовірою громадян до такого методу вирішення спорів. 

Саме тому наявність профільного закону повинна підвищити обізнаність та довіру громадян до медіації, хоча, звісно держава та медіаторська спільнота мають інтенсифікувати інформаційно-просвітницькі компанії  

Акцент на медіації для трудових та земельних спорів, адже законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України та до Земельного кодексу щодо врегулювання спорів шляхом медіації 

Заохочення до медіації у господарському, цивільному та адміністративному  судочинстві (зміни до процесуальних кодексів передбачають, що повернення 60% судового збору у разі домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації. Крім того, передбачено зупинення провадження на час проведення медіації, але не більше 90 днів). 

Також на платформі партнера: https://postfactum.info/ua/economy/zakon-pro-mediaciyu-nabuv-chinnosti-15-grudnya-2021-6594.html

В кінці минулого року Відкрита робоча група Організації Об’єднаних Націй з безпеки та використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) завершила перше основне засідання свого п’ятирічного мандату з метою подальшого розвитку правил, норм і принципів відповідальної поведінки держав і шляхи її реалізації. А вже у середині січня цього року спеціальний міжурядовий комітет ООН відкритого складу проведе перше засідання свого трирічного мандату з метою розробки всеосяжної міжнародної конвенції щодо протидії використанню кіберпростору у злочинних цілях. Про своє бачення важливості цього питання, і необхідності всіх урядів країн приділити цій темі особливу увагу у своєму блозі на офіційному сайті ІСС iccwbo.org висловилась Рене Саммер, керівник робочої групи Комісії глобальної цифрової економіки ICC з кібербезпеки. Пані Рене пише, – оскільки згадані вище два важливі процеси домінують у політичних діалогах щодо безпеки у кіберпросторі, дуже важливо, щоб міжнародна спільнота об’єдналася, аби гарантувати, що вони виходять за межі простого спілкування та надихають конкретні дії, з метою зупинки тенденції кіберзагроз для бізнесу, громад та урядів у всьому світі.

Уряди несуть головну відповідальність за захист своїх громадян від іноземних і внутрішніх, афілійованих і неафілійованих загроз, які мають політичні та злочинні цілі, що також стосується кіберпростору.

Лише вартість глобальної кіберзлочинності оцінювалася у 2020 році в 5,5 трлн євро з 2,7 трлн євро у 2015 році. Якщо ця тенденція залишиться без уваги, ми можемо розумно очікувати ще подвоєння цієї вартості до 11 трлн євро до 2030 року, що відповідає сукупній номінальній ВВП Німеччини, Франції та Японії у 2020 році.

Насторожує те, що кіберзлочинці — не єдині злодії, від яких громадяни та бізнес-спільнота повинні ізолюватися. Зростає кількість держав, які інвестують і працюють у кіберпросторі що дестабілізує ситуацію, націлюючись на критичні інфраструктури та інші життєво важливі суспільні функції.

Якщо розглядати не лише порушення критичної інфраструктури та грошові втрати від кіберзлочинності, то негрошові витрати також зростають, оскільки громадськість стає  все більше стурбована кібератаками. Громадяни 28 країн, опитаних по всьому світу у 2020 році, заявили, що їх страх перед кібератаками був на одному рівні зі страхом заразитися COVID-19 на піку пандемії.

Уряди повинні вжити заходів, щоб контролювати рівень кібербезпеки, а також повністю впроваджувати міжнародні та національні інструменти для конкретних дій, зокрема:

• дотримання зобов’язань до міжнародного права та норм відповідальної поведінки держав у кіберпросторі;

• посилення транскордонного співробітництва для ефективної боротьби з кіберзлочинністю;

• впровадження та застосування правових інструментів, які стримують ​​кіберактивність;

• скорочення поширення  кібер-інструментів, які використовуються для злочинів та кіберзброї.

Важливо, що активні дії урядів мають базуватися на широкому діалозі з багатьма зацікавленими сторонами, аби знайти відповідний баланс і не перешкоджати підприємництву, інноваціям та процвітанню з використанням цифровізації.

Хоча уряди повинні вживати заходів для мінімізації загроз, приватний сектор вкладає значні кошти в розробку та впровадження безпечних технологій. Бізнес також розширює превентивні дії, такі як безпека ланцюга постачання програмного забезпечення та захист критичної інфраструктури. У 2021 році витрати на кібербезпеку перевищать 150 мільярдів доларів США, що на 12,4% більше, ніж у попередньому році. Крім того, підприємства витрачають значний час на підтримку та співпрацю в ініціативах із просування норм відповідального використання технологій та інформації.

ICC, як всесвітня бізнес-організація з мережею з понад 45 мільйонів компаній у більш ніж 100 країнах, має на меті сприяти бізнесу забезпечити мир, процвітання та можливості для всіх. Щоб досягти цього, безпечний, стійкий і захищений кіберпростір більше не є забаганкою, а є необхідністю.

Глобальні консультації з питань кібербезпеки заклали  основу, встановивши та зміцнивши норми та принципи відповідальної поведінки у диджитал-просторі та боротьби зі злочинними проявами. Але на цьому діалог не може зупиняти. Підрив безпеки ланцюгів поставок, напади на організації охорони здоров’я, загроза енергетиці, транспорту та загроза харчовим ресурсам не можуть сприяти нормальному функціонуванню бізнес-спільноти.

Приватний сектор закликає уряди зробити кібербезпеку справою кожного і перетворити нескінченне на конкретне, що діє вже зараз. 

Рене Саммер, керівник робочої групи Комісії глобальної цифрової економіки ICC з кібербезпеки

Генеральний секретар ICC Ukraine Світлана Переверзева  провела робочу зустріч з представниками Гідрометеорологічного інституту при Національній Академії наук України вченим секретарем Ніною Мостовою   та завідувачкою лабораторії прикладної кліматології Світланою Краковською.

В ході зустрічі домовились про налагоджування роботи в напрямку сприяння вирішенню проблематики в стосовно питань клімату.

Також згодом буде підписаний меморандум про співпрацю.

Основною метою підписання Меморандуму є:

− Долучення УкрГМІ до конференцій, круглих столів щодо сучасної проблематики клімату та її вирішення;

− Забезпечення інформативної підтримки щодо основних заходів з питань екології;

− Спільна участь у написанні грантів від Єврокомісії на технічну підтримку в Україні;

− Допомога у проведенні наукових експертиз;

− Надання доступу до лабораторії дослідження кліматичних змін на водні ресурси як послуги;

− Залучення студентів до практики в ICC Ukraine, а саме в деяких комісії;

Обидві сторони підтвердили наявність зацікавленості в посиленні та розширенні співробітництва й у реалізації спільних заходів та проєктів для досягнення спільних цілей на засадах об’єднання можливостей.

ДО ВІДОМА: Основними завданнями УкрГМІ є розвиток гідрометеорологічної науки шляхом виконання фундаментальних та прикладних досліджень в галузі гідрометеорології та базового моніторингу природного середовища, здійснення наукового та науково-методичного забезпечення діяльності гідрометеорологічної та інших оперативних служб Державної служби України з надзвичайних ситуацій, координація наукових досліджень по гідрометеорології в Україні.