За словами Міністра інфраструктури України Олександра Кубаркова: «Україна стала ще на крок ближча до імплементації Угоди. Звісно ж, попереду ще низка важливих законодавчих змін для наближення українських вимог та стандартів до загальноєвропейських. Це системний процес, який у підсумку призведе до розширення географії польотів з України, підвищить рівень авіаційної безпеки, зменшить бюрократичне навантаження на українські авіакомпанії, а також допоможе знизити фактичну ціну квитків для пасажирів», повідомляє Міністерство інфраструктури України

Також очільник відомства додав:» Окрім цього, відкриваються можливості для розвитку вантажних та поштових авіаперевезень. Наша мета — максимально ефективно використати усі переваги долучення до спільного авіапростору для перетворення України у ключовий промисловий і транспортний хаб Європи.»

Що зміниться після повного впровадження Угоди про Спільний авіапростір?

Для українських авіаперевізників:

·         право користуватися необмеженими комерційними правами між будь-яким пунктом в Європейському Союзі, проміжними пунктами партнерів Європейської політики сусідства та країн ЕСАА, так само як в Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії, Швейцарії, за умови, що політ є частиною перевезення, яке обслуговує пункт в Україні.

Для авіаперевізників ЄС:

·          право користуватися необмеженими комерційними правами між пунктами в Україні, проміжними пунктами партнерів Європейської політики сусідства та країн ЕСАА, так само як і пунктами в Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії, Швейцарії та пунктами за межами, за умови, що політ є частиною перевезення, яке обслуговує пункт в державі-члені;

·           право здійснювати необмежені комерційні права на перевезення між пунктами в Україні, не зважаючи на те чи такі перевезення починаються або закінчуються на території ЄС.

Нагадаємо, що Угода про спільний авіаційний простір була підписана 12 жовтня 2021 року під час 23 саміту Україна — ЄС. Процес створення спільного авіаційного простору ЄС розпочав ще у 1999 році.

В рамках візиту віцепрезидента ICC Ukraine з питань співпраці з іноземними інвесторами Едуарда Хідірова наприкінці грудня до Афін, було проведено низку зустрічей у посольстві України в Греції з Першим секретарем з економічних питань Ганною Василець, президентом ICC Greece Петросом Дукасом, а також з представником  Юридичної/Аудиторської компанії Crowe. В організації комунікацій допоміг керівник юридичної компанії “Vash center” Анатолій Кучірка.

В ході зустрічі обговорювалися питання залучення іноземних інвесторів в Україну, виходу грецьких компаній на український ринок, робота на біржових майданчиках.

Також обговорювалися проблеми, з якими стикаються українські бізнесмени, працюючи у Греції. Зокрема це специфіка та юридичні нюанси реєстрації компанії, відкриття банківських рахунків на території Греції.

Було озвучено великий інтерес та можливості успішної співпраці грецьких компаній із потужними українськими суднобудівниками: «Укррічфлот», «Іріда», «Нієско», а також одного з найбільших заводів в Україні «Океан».

ICC, DCSA, BIMCO, FIATA та SWIFT запустили Міжнародний торговий альянс майбутнього та підписали меморандум про взаєморозуміння щодо стандартизації цифровізації міжнародної торгівлі. Спільно галузеві асоціації співпрацюватимуть у розробці та прийнятті відповідних стандартів для полегшення використання електронних коносаментів.

Створена для подальшої цифровізації стандартів технології контейнерних перевезень, Асоціація цифрових контейнерних перевезень (DCSA) – нейтральна, неприбуткова група – разом зі своїми дев’ятьма перевізниками-членами, сьогодні оголосила про створення Альянсу Future International Trade (FIT) з підписанням меморандуму про взаєморозуміння (MOU) між DCSA, ICC, BIMCO, FIATA та SWIFT, в якому організації зобов’язуються співпрацювати для стандартизації цифрової міжнародної торгівлі.

Завдяки цій ініціативі Альянс FIT працюватиме разом, щоб привернути увагу до важливості загальних та взаємосумісних стандартів даних та загальних законодавчих умов у міжнародних юрисдикціях і платформах. Мета полягає в тому, щоб сприяти прийняттю eBL регуляторними органами, банками та страховиками та уніфікувати комунікацію між цими організаціями та клієнтами, фізичними та договірними перевізниками та всіма іншими зацікавленими сторонами, залученими до міжнародної торговельної операції.

«Цифрування документації для контейнерних перевезень додасть цінності для міжнародних постачальників, які покладаються на перевезення в різних секторах», – сказав Девід Луслі, генеральний секретар і генеральний директор BIMCO. «Узгодження цих стандартів зі стандартом електронних коносаментів для секторів сухих та рідких насипних товарів, які ми розробляємо за підтримки DCSA, допоможе прискорити цифровізацію торгівлі в усьому світі».

«Сумісність між усіма учасниками торговельної та транспортної індустрії є ключовою основою для забезпечення безперебійного обміну даними та оптимізації наскрізного процесу доставки для наших членів», – сказав д-р Стефан Грабер, генеральний директор FIATA. «FIATA, як власник єдиного оборотного мультимодального транспортного документа, схваленого ЮНКТАД та ICC, переконана, що зусилля всієї галузі щодо встановлення відкритих, взаємосумісних, незалежних від технологій стандартів є важливим для того, щоб цифровізація міжнародної торгівлі стала реальністю. FIATA прагне сприяти впровадженню цифрових процесів для експедиторів. Ми взяли на себе ініціативу, розробивши стандарт електронного коносаменту FIATA (eFBL), який сприятиме прийняттю електронних документів усіма зацікавленими сторонами, залученими до операції з коносаментом (B/L). Спрощуючи свій повсякденний бізнес, наші учасники зможуть зосередитися на створенні справді диференційованих пропозицій для своїх клієнтів на основі цифрових фундаментів, які забезпечують майбутнє».

«ICC представляє 45 мільйонів компаній у більш ніж 100 країнах, і наша місія — зробити так, щоб бізнес працював для всіх, щодня, скрізь», — сказав Джон Дентон, Генеральний секретар ICC. «Жити до цього означає знайти способи зробити міжнародну торгівлю набагато менш складною, ніж вона є зараз. Через FIT Alliance ми співпрацюємо з ключовими гравцями галузі, щоб створити та прискорити впровадження цифрових стандартів для коносаментів, які зроблять міжнародні перевезення простішими, безпечними та безперешкодними. Це призведе до кардинальних змін у продуктивності та бізнес-моделях компаній, двох важливих інгредієнтах, які допоможуть підприємствам краще розбудовуватися та отримати переваги на рівні екосистеми, яких ніколи раніше не було досягнуто».

Девід Уотсон, головний стратегічний директор SWIFT, сказав: «SWIFT – це спосіб, яким світ переміщує вартість, об’єднуючи 11 500 установ у більш ніж 200 країнах і щороку сприяючи глобальній торгівлі понад 2 трильйони доларів США. За останні роки ми значно прискорили транскордонні потоки та впроваджуємо масштабні інновації, щоб зробити їх миттєвими. З цією метою ми раді бути частиною цієї міжгалузевої співпраці, щоб подолати тертя шляхом стандартизації та забезпечити взаємодію в екосистемі, щоб багаті дані могли вільно переміщатися між кількома платформами».

«З самого початку DCSA розуміла важливість міжгалузевої співпраці для впровадження універсального eBL», – сказав Томас Бегге, генеральний директор DCSA. «FIT Alliance є одним із захоплюючих результатів наших постійних зусиль, щоб стимулювати цю співпрацю. Контейнеровози перевозять 90% вантажів у світі. Таким чином, неймовірно різноманітний набір зацікавлених сторін стосується транзакції B/L — від державних регуляторів до страховиків і вантажовідправників з усіх галузей. Щоб досягти широкого поширення eBL, усі вони повинні мати на борту прийняття цифрових стандартів B/L. Угода між DCSA та цими різноманітними галузевими асоціаціями є  віхою на шляху до стандартизації всієї контейнерної документації через нашу ініціативу eDocumentation. Ми вітаємо передбачливість та лідерство цих організацій за те, що вони приєдналися до нас у зусиллях щодо підвищення прозорості, ефективності та надійності

Віце-президент Українського комітету Міжнародної торгової палати з питань оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко зустрівся з Головою Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Харківській області Ігорем Сухановим.

Під час зустрічі були обговорені питання взаємодії з Міністерством фінансів України, Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Державною податковою службою України.

Також Ігор Суханов та Дмитро Олексієнко домовились про співпрацю та визначили основні вектори роботи Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Харківській області у майбутньому.

«Громадська рада є надійним партнером податкової служби, завжди готовим до діалогу, до обговорення актуальних питань, які цікавлять бізнес та громадськість», – наголосив Дмитро Олексієнко.

Ігор Суханов підкреслив конструктивність взаємодії членів Громадської ради та фахівців ДПС Харківщини. Він зазначив, що Громадська рада у 2022 році акцентуватиме увагу на консультативно-дорадчій складовій своєї діяльності та буде і надалі сприяти комунікації між податковою службою, громадськістю та бізнесом.

Традиційно на початку нового року ICC Ukraine та Страхова компанії «ІНГО» проводять робочу зустріч, щоб підбити підсумки співпраці за минулий рік та визначити основні напрямки взаємовигідної роботи на поточний. Відповідно, було підписано робочий план із взаємодії. Серед основних напрямків визначено такі:

• Реалізація програми спільних дій у галузі клінічних досліджень, просування та популяризація пакетних послуг компанії у наступних сферах:  аудит, бухгалтерських облік, право,сільське господарство, експортно-імпортні відносини, торгове кредитування, транспорт (ЖД, автопарки, експедиторські послуги);
• Взаємодія з посольствами за сприяння ICC Ukraine;
• Проведення тематичних семінарів, expert talks, презентацій, ризик-аудиту для організацій учасників;
• Участь у бізнес-форумах ІСС Ukraine, Всесвітніх конференціях та Конгресах МТП (Міжнародної Торгової Палати);
• Надання профільної консультативної підтримки членам ICC Ukraine, проведення аналізу потреб у фінансових інструментах, надання інформації про стан ринку фінансових послуг, у тому числі страхового ринку, вході проведення Засідань Правління ICC Ukraine.

Співпраця ICC Ukraine та Страхової компанії «ІНГО» працюють разом триває вже 23 роки поспіль.

АТ «Страхова компанія «ІНГО» залишається лідером надання страхових послуг з 1994 року.

25-річний досвід ІНГО дозволяє успішно визначати ризикові аспекти будь-якого бізнесу. Маючи власну мережу представництв та партнерів по всій Україні, а також за кордоном, команда професіоналів індивідуально підходить до роботи з кожним клієнтом.

 «ІНГО» є членом Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), Моторного (транспортного) Страхового Бюро України (МТСБУ), членом Американської Торгової Палати (АСС),  Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА), Національної Асоціації Страховиків України (НАСУ).

Під час зустрічі з представниками ICC, Генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн окреслив ключові пріоритети для своєї організації, а також ключові сфери для подальшого розширення співпраці ICC та Організації економічного співробітництва та розвитку.

Зустріч була ініційована генеральним секретарем ICC Джоном Дентоном в контексті зусиль Міжнародної торгової палати, щодо зміцнення відносин з ключовими регіональними та міжнародними організаціями, які прагнуть більшого залучення приватного сектора для забезпечення миру, процвітання та стабільного розвитку. ICC та OEСР обговорили план дій для розвитку довготривалої співпраці в кількох ключових сферах політики, від глобального оподаткування до надійного захисту потоків даних.

Пан Корманн, чий п’ятирічний термін повноважень на посаді Генерального секретаря ОЕСР розпочався 1 червня 2021 року, сказав: «Ми віримо, що політика, заснована на прихильності до демократії, прав людини, верховенства права та ринкових економічних принципів, пропонує найкращі перспективи для найвищого і найкращого рівня життя для людей, громад, в яких вони живуть, і їхніх країн. Тому ми хочемо побачити, як наші цінності та наші принципи просуваються в усьому світі, щоб досягти поставлені цілі».

Звертаючись до бізнес-лідерів та представників ICC в усіх країнах, пан Корманн розповів про стратегічні пріоритети високого рівня для ОЕСР. Вони включали поточну роботу з оптимізації відновлення після пандемії коронавірусу, забезпечення та підтримку кліматичних заходів для досягнення нульових викидів до 2050 року, розв’язання питань політики, пов’язаних з можливостями та проблемами цифрової трансформації, та забезпечення належного функціонування глобальних ринків, які керуються визначеною торговельною системою, заснованою на правилах ІСС.

Своєю чергою, Джон Дентон сказав, що він з нетерпінням чекає можливості тіснішої співпраці з ОЕСР, щоб допомогти розвивати світову економіку, пожвавити торгівлю та підвищити стійкість до викликів.

«Ми хочемо допомогти ОЕСР робити те, що вони роблять найкраще, і таким чином, допомогти світовій економіці, через нашу мережу, наш масштаб і нашу здатність допомогти » — сказав Генсек ІСС.

Довідково:

Організація економічного співробітництва та розвитку

ОЕСР – міжнародна організація, членами якої на сьогодні є 37 країн. 70 країн мають статус партнерів ОЕСР, беручи участь у багатьох сферах її діяльності. За впливом ОЕСР належить до трійки провідних світових економічних установ разом з МВФ та Світовим банком.

ОЕСР була створена в 1961 році на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади в рамках Плану Маршала з реконструкції Європи після Другої Світової війни.

Від самого початку існування ОЕСР її діяльність спрямована на зміцнення й підвищення ефективності економік держав-членів, покращення соціально-економічних умов та ситуації із зайнятістю, забезпечення економічного зростання як індустріально розвинених країн, так і тих, що розвиваються.

Організація виступає майданчиком, де її члени можуть обговорювати та визначати напрямки політичного, економічного та соціального розвитку, обмінюватись досвідом, знаходити рішення проблем узгодженої політики та координувати внутрішню політику. ОЕСР не видає резолюції зобов’язального характеру, натомість, розробляє рекомендації для урядів держав світу щодо удосконалення соціально-економічної політики. Ці рекомендації поєднують у собі позитивний досвід, допомагають знайти шляхи вирішення спільних проблем, скоординувати внутрішню та зовнішню політику.

Щодо співробітництва між Україною та ОЕСР

Співробітництво між Україною та ОЕСР започатковано у 1997 році шляхом підписання Кабінетом Міністрів України та ОЕСР Угоди щодо привілеїв, імунітетів та пільг, які надаються ОЕСР на території України. Угоду було ратифіковано Верховною Радою України у липні 1999 року (Закон України від 07.07.99 № 850-XIV).

Важливим механізмом координації співробітництва з ОЕСР з 2003 року є Координаційна рада у зв’язках з ОЕСР, спільні засідання якої проводяться на регулярній основі для обговорення актуальних питань двосторонньої співпраці. Координаційна Рада є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України. Головою Координаційної Ради є Міністр економіки України.

Представники України беруть участь у заходах, що проводяться ОЕСР для країн, що не є членами цієї організації.

На сьогодні Україна тісно співпрацює з ОЕСР в статусі асоційованого члена.

Фото з https://iccwbo.org/media-wall/news-speeches/icc-hosts-global-briefing-with-oecd-secretary-general-mathias-cormann/

Віцепрезидент ІСС Ukraine Сергій Сіволап взяв участь в потужнім форумі “Україна післязавтра». Головними темами панельних дискусій – було створення базових кейсів державної безпеки. Кожна панелей присвячувалась окремим напрямкам – військово-політичному, економічному, правовому, соціальному.

Найбільш жваво йшлося про економічні аспекти. Енергетичну складову, забезпечення роботи економіки, підтримка національного виробника, який створює основний ВВП країни.

На думку Сергія Сіволапа – зараз Україна, попри всі негаразди, тримає свій енергетичний фронт. Але виклики, які спіткали країну цього року, показали, що запас міці досить слабкий. Україна до цього часу залежить від поставок як енергоресурсів, так і енергетики від північних сусідів. І якщо перспектива входження в європейську енергосистему зніме ризики шантажу, але не зніме з порядку денного необхідність модернізації галузі, забезпечення потреб країні в повному обсязі своїми енергоресурсами.

Організатори  Форуму зазначили, що це початок дискусійної платформи, наступні етапи якої будуть проводитися в регіонах. Мета заходу об»єднати країну в прагненні й одностайності бачення єдиного шляху забезпечення національної безпеки по всім напрямкам. В ході обговорення будуть напрацьовані матеріали та запропоновані для прийняття концепції на державному рівні. 

У засіданні прийняли участь Президент УНК МТП Щелкунов В.І. та Генеральний секретар Переверзева С.О.
Під час засідання обговорювались основні завдання та принципи організації роботи комісії, зокрема впровадження та застосування адаптивних методів в освіті.

Доповідачами виступили Президент УНК МТП Щелкунов В.І. та голова комісії
Чубатенко О.М.. В обговоренні прийняли участь Переверзева С.О., Дацій О.І., Вовк О.М. та Яценко В.А..

ІСС Ukraine системно виступає за зняття до мінімуму усіх перепон та обтяжень на торгових шляхах. При цьому вважає, що розвиток торгівлі має сприяти розвитку економіки усіх учасників процесу. І ні в якому разі не може бути використаний для експансій, за рахунок витіснення з власних ринків національних виробників. Український національний комітет неодноразово проводив засідання профільних комісій, де розглядалися всі можливі ризики від впровадження Зони вільної торгівлі з Туреччиною, і свої бачення у формі листів спрямовувалися в кабінет міністрів та Міністерство економіки. Ми вважаємо що більшість наших застережень було враховано.

ІСС Ukraine Newsletters друкує аналітичний матеріал оглядача GMK Center Юрій Григоренко про те, чого чекати Україні від запровадження ЗВТ з Туреччиною. https://gmk.center/

Затяжний гамбіт: ЗВТ із Туреччиною більше відкриває український ринок – матеріал

Після довгих років переговорів Україна підписала Угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Туреччиною. Це сталося під час офіційного візиту до нашої країни лідера Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана .

Переговори про ЗВТ України з Туреччиною велися приблизно з середини 2000-х, але до питання повернулися у 2016 році. У цьому більшою мірою зацікавлена ​​Туреччина з метою розширення ринків збуту. Тісні політичні контакти керівництва двох країн останніми роками прискорили підписання угоди.

Загальні умови

За словами першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свиріденко, Туреччина обнуляє мита на 10 337 товарних позицій (95% від загальної кількості товарів, які експортує Україна). Ще на 1348 видів продукції діятимуть тарифні квоти або зменшення митних тарифів.

Слід зазначити, що Україна вела переговори в більш програшній ситуації. Туреччина давно й планомірно захищала свій внутрішній ринок від імпортної продукції та активно стимулювала власних виробників за допомогою численних пільг та преференцій.

Ситуація не змінилася після підписання документа. До останнього моменту номінальна ставка експортного мита до Туреччини для українських товарів становила 28,9%, українська ставка – лише 5%. У рамках ЗВТ ці рівні будуть 10% у Туреччини та 0,5% – в України. Тобто зниження митних тарифів явно не на нашу користь.

Сторони залишають за собою право відновити дію митних тарифів через механізм двосторонніх захисних заходів. Перегляд угоди має відбутися не пізніше ніж через два роки.

Зазначимо, у 2021 році товарообіг України з Туреччиною становив понад $7 млрд, з яких український експорт був на рівні $4,1 млрд, а імпорт – $3,2 млрд. Український експорт до Туреччини на 70% складається з металів та зернових, тобто має сировинний характер.

Економічний вплив

До останнього моменту переваги та ризики Угоди про ЗВТ були незрозумілі. Переговори велися без афішування навіть попередніх домовленостей. Представники галузей економіки, які потенційно могли постраждати від прийнятих рішень, досі не знали про суть домовленостей. Їх поставили перед фактом за кілька днів до підписання документа.

За словами Юлії Свириденко, за попередніми прогнозами Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Угода додасть 2,2% до ВВП України та 2,6% до доходів домогосподарств. Товарообіг у результаті його реалізації може зрости на 38%.

Водночас український бізнес менш оптимістичний щодо умов ЗВТ. До потенційно постраждалих можна віднести легку промисловість, виробництво цементу, машинобудування та інші сектори.

Опитування українських компаній, проведене в рамках дослідження аналітичного центру CMD Ukraine, показало, що багато наших виробників через високу конкуренцію з місцевими компаніями не розглядають Туреччину як потенційний ринок збуту. Це пов’язано з тим, що тамтешні виробники мають значну підтримку з боку держави: звільнення від сплати низки податків, компенсацію відсотків за кредитами, виділення землі, відшкодування ПДВ тощо.

Опитування також показало, що для галузей, які здійснюють експорт до Туреччини або зацікавлених у ньому, рівень турецького тарифного захисту є занадто високим і робить реалізацію продукції на експорт нерентабельною.

Загалом сценарії впливу ЗВТ із Туреччиною на економіку України, згідно з дослідженням CMD Ukraine, є такими:

1. Повна лібералізація доступу турецьких товарів та послуг на український ринок – зменшення українського ВВП на 1,5% та спад переробної промисловості на 8,8%.
2. Зважена двостороння лібералізація (збереження товарного захисту для 50 найбільших товарних груп) – зростання ВВП на 0,3% та промисловості – на 1%. Однак незабаром цей ефект буде перекрито експансією турецької продукції на український ринок.
3. Якщо угоду про ЗВТ буде доповнено залученням в Україну $10 млрд турецьких інвестицій – зростання ВВП на 4,2%.

На перехідний період український Кабінет Міністрів обіцяє передбачити підтримку низки галузей, зокрема легкої промисловості, машинобудування, тепличного господарства та інших. Проте залишається відкритим питання щодо швидкості запровадження цих заходів підтримки й щодо адекватності загрозам засилля турецького імпорту.

Залізний ефект

За словами Андрія Тарасенка, головного аналітика GMK Center, особливістю торговельної політики Туреччини є високий рівень імпортних митних тарифів, узгоджених під час вступу країни до СОТ у відповідній угоді. Зокрема, мита на сталеві напівфабрикати становлять 22,5%, гарячекатаний листовий прокат – 10-15%, листовий прокат із покриттям – 15,0%, прутки – 30,0%, фасонний прокат – 17,0%. Проте є низка винятків. Наприклад, ці ставки не поширюються на країни, з якими Туреччина уклала угоди про вільну торгівлю.

Крім того, у Туреччині з 1996 року діє так званий Режим внутрішньої переробки (Inward Processing Regime). Завдяки йому місцеві виробники можуть безмитно імпортувати сировину та напівфабрикати, що використовуються для виробництва експортних товарів. Саме в рамках цього режиму українські виробники металопродукції поставляють свій товар до Туреччини, уникаючи імпортного мита.

У гірничо-металургійних компаній України було дві точки інтересу щодо ЗВТ із Туреччиною.

1. Українські металурги були зацікавлені у збереженні обмеження на експорт металобрухту. Туреччина є одним із найбільших імпортерів металобрухту у світі, більшість з якого ввозиться зі США та ЄС, але доволі великі обсяги експортувалися й з України. Торік товарний експорт металобрухту з України зріс у 17 разів – до 615,7 тис. т, у грошовому виразі – у 24,2 раза, до $238,9 млн. Понад 90% «фізичного» брухту пішло саме до Туреччини. У фінальному тексті Угоди Україні вдалося зберегти мито на експорт брухту в €180/т.
2. Мита для української металопродукції в розмірі від 9% до 26% залежно від її виду. Це фактично загороджувальні мита, які робили невигідним експорт металопродукції. Доступ на внутрішній ринок Туреччини, який приблизно в 6 разів більший за український і сягає 30 млн т, нашим виробникам був фактично закритий. При цьому Україна не застосовувала обмежень для турецької металургійної продукції на своєму ринку, а на турецькому ринку не була помічена у якихось порушеннях чи ціновому демпінгу.

Україна постачала до Туреччини напівфабрикати та заготовку в режимі переробки. Після переробки української експортної продукції турецький готовий прокат уже йшов на експорт, усередині країни він не використовувався. Таким чином, більшість доданої вартості залишалася в Туреччині.

«У тексті угоди про ЗВТ передбачено, що приблизно на 500 товарних позицій буде нульове мито, але цю продукцію наші заводи й так не експортують до Туреччини. Ще приблизно за 300+ позиціями йде лібералізація – незначне зниження митних тарифів. Це важливо вже з того погляду, що українська металопродукція стане дешевшою і більш конкурентоспроможною в порівнянні з аналогічним товаром з Росії та інших країн», – каже Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром» .

У результаті для низки позицій української металопродукції в Угоді про ЗВТ встановлено безмитні квоти поставок, які в сумі становлять 430 тис. т. Для прикладу: минулого року усієї металургійної продукції ми поставили 3,3 млн т у режимі переробки. Таким чином, 430 тис. т металурги постачатимуть безмитно безпосередньо на ринок Туреччини.

На думку Андрія Тарасенка, значного впливу на торгівлю металопродукцією з Туреччиною Угода про ЗВТ не буде. Але, можливо, Угода дасть змогу розширити сортамент.

«Такий стан речей складно назвати величезним кроком уперед, тому що ми не отримали повного обнулення митних тарифів, – резюмує Олександр Каленков. – Однак це крок у правильному напрямку, і ми очікуємо на позитивний ефект для галузі від Угоди про ЗВТ із Туреччиною. Його розмір ми дізнаємося, коли Угода набуде чинності. Швидше за все цей термін настане з 1 січня 2023 року, адже Угоду ще необхідно ратифікувати в парламенті». 

ІСС Ukraine системно виступає за зняття до мінімуму усіх перепон та обтяжень на торгових шляхах. При цьому вважає, що розвиток торгівлі має сприяти розвитку економіки усіх учасників процесу. І ні в якому разі не може бути використаний для експансій, за рахунок витіснення з власних ринків національних виробників. Український національний комітет неодноразово проводив засідання профільних комісій, де розглядалися всі можливі ризики від впровадження Зони вільної торгівлі з Туреччиною, і свої бачення у формі листів спрямовувалися в кабінет міністрів та Міністерство економіки. Ми вважаємо що більшість наших застережень було враховано.

ІСС Ukraine Newsletters друкує аналітичний матеріал оглядача GMK Center Юрій Григоренко про те, чого чекати Україні від запровадження ЗВТ з Туреччиною. https://gmk.center/

Затяжний гамбіт: ЗВТ із Туреччиною більше відкриває український ринок – матеріал

Після довгих років переговорів Україна підписала Угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ) з Туреччиною. Це сталося під час офіційного візиту до нашої країни лідера Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана .

Переговори про ЗВТ України з Туреччиною велися приблизно з середини 2000-х, але до питання повернулися у 2016 році. У цьому більшою мірою зацікавлена ​​Туреччина з метою розширення ринків збуту. Тісні політичні контакти керівництва двох країн останніми роками прискорили підписання угоди.

Загальні умови

За словами першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свиріденко, Туреччина обнуляє мита на 10 337 товарних позицій (95% від загальної кількості товарів, які експортує Україна). Ще на 1348 видів продукції діятимуть тарифні квоти або зменшення митних тарифів.

Слід зазначити, що Україна вела переговори в більш програшній ситуації. Туреччина давно й планомірно захищала свій внутрішній ринок від імпортної продукції та активно стимулювала власних виробників за допомогою численних пільг та преференцій.

Ситуація не змінилася після підписання документа. До останнього моменту номінальна ставка експортного мита до Туреччини для українських товарів становила 28,9%, українська ставка – лише 5%. У рамках ЗВТ ці рівні будуть 10% у Туреччини та 0,5% – в України. Тобто зниження митних тарифів явно не на нашу користь.

Сторони залишають за собою право відновити дію митних тарифів через механізм двосторонніх захисних заходів. Перегляд угоди має відбутися не пізніше ніж через два роки.

Зазначимо, у 2021 році товарообіг України з Туреччиною становив понад $7 млрд, з яких український експорт був на рівні $4,1 млрд, а імпорт – $3,2 млрд. Український експорт до Туреччини на 70% складається з металів та зернових, тобто має сировинний характер.

Економічний вплив

До останнього моменту переваги та ризики Угоди про ЗВТ були незрозумілі. Переговори велися без афішування навіть попередніх домовленостей. Представники галузей економіки, які потенційно могли постраждати від прийнятих рішень, досі не знали про суть домовленостей. Їх поставили перед фактом за кілька днів до підписання документа.

За словами Юлії Свириденко, за попередніми прогнозами Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Угода додасть 2,2% до ВВП України та 2,6% до доходів домогосподарств. Товарообіг у результаті його реалізації може зрости на 38%.

Водночас український бізнес менш оптимістичний щодо умов ЗВТ. До потенційно постраждалих можна віднести легку промисловість, виробництво цементу, машинобудування та інші сектори.

Опитування українських компаній, проведене в рамках дослідження аналітичного центру CMD Ukraine, показало, що багато наших виробників через високу конкуренцію з місцевими компаніями не розглядають Туреччину як потенційний ринок збуту. Це пов’язано з тим, що тамтешні виробники мають значну підтримку з боку держави: звільнення від сплати низки податків, компенсацію відсотків за кредитами, виділення землі, відшкодування ПДВ тощо.

Опитування також показало, що для галузей, які здійснюють експорт до Туреччини або зацікавлених у ньому, рівень турецького тарифного захисту є занадто високим і робить реалізацію продукції на експорт нерентабельною.

Загалом сценарії впливу ЗВТ із Туреччиною на економіку України, згідно з дослідженням CMD Ukraine, є такими:

1. Повна лібералізація доступу турецьких товарів та послуг на український ринок – зменшення українського ВВП на 1,5% та спад переробної промисловості на 8,8%.
2. Зважена двостороння лібералізація (збереження товарного захисту для 50 найбільших товарних груп) – зростання ВВП на 0,3% та промисловості – на 1%. Однак незабаром цей ефект буде перекрито експансією турецької продукції на український ринок.
3. Якщо угоду про ЗВТ буде доповнено залученням в Україну $10 млрд турецьких інвестицій – зростання ВВП на 4,2%.

На перехідний період український Кабінет Міністрів обіцяє передбачити підтримку низки галузей, зокрема легкої промисловості, машинобудування, тепличного господарства та інших. Проте залишається відкритим питання щодо швидкості запровадження цих заходів підтримки й щодо адекватності загрозам засилля турецького імпорту.

Залізний ефект

За словами Андрія Тарасенка, головного аналітика GMK Center, особливістю торговельної політики Туреччини є високий рівень імпортних митних тарифів, узгоджених під час вступу країни до СОТ у відповідній угоді. Зокрема, мита на сталеві напівфабрикати становлять 22,5%, гарячекатаний листовий прокат – 10-15%, листовий прокат із покриттям – 15,0%, прутки – 30,0%, фасонний прокат – 17,0%. Проте є низка винятків. Наприклад, ці ставки не поширюються на країни, з якими Туреччина уклала угоди про вільну торгівлю.

Крім того, у Туреччині з 1996 року діє так званий Режим внутрішньої переробки (Inward Processing Regime). Завдяки йому місцеві виробники можуть безмитно імпортувати сировину та напівфабрикати, що використовуються для виробництва експортних товарів. Саме в рамках цього режиму українські виробники металопродукції поставляють свій товар до Туреччини, уникаючи імпортного мита.

У гірничо-металургійних компаній України було дві точки інтересу щодо ЗВТ із Туреччиною.

1. Українські металурги були зацікавлені у збереженні обмеження на експорт металобрухту. Туреччина є одним із найбільших імпортерів металобрухту у світі, більшість з якого ввозиться зі США та ЄС, але доволі великі обсяги експортувалися й з України. Торік товарний експорт металобрухту з України зріс у 17 разів – до 615,7 тис. т, у грошовому виразі – у 24,2 раза, до $238,9 млн. Понад 90% «фізичного» брухту пішло саме до Туреччини. У фінальному тексті Угоди Україні вдалося зберегти мито на експорт брухту в €180/т.
2. Мита для української металопродукції в розмірі від 9% до 26% залежно від її виду. Це фактично загороджувальні мита, які робили невигідним експорт металопродукції. Доступ на внутрішній ринок Туреччини, який приблизно в 6 разів більший за український і сягає 30 млн т, нашим виробникам був фактично закритий. При цьому Україна не застосовувала обмежень для турецької металургійної продукції на своєму ринку, а на турецькому ринку не була помічена у якихось порушеннях чи ціновому демпінгу.

Україна постачала до Туреччини напівфабрикати та заготовку в режимі переробки. Після переробки української експортної продукції турецький готовий прокат уже йшов на експорт, усередині країни він не використовувався. Таким чином, більшість доданої вартості залишалася в Туреччині.

«У тексті угоди про ЗВТ передбачено, що приблизно на 500 товарних позицій буде нульове мито, але цю продукцію наші заводи й так не експортують до Туреччини. Ще приблизно за 300+ позиціями йде лібералізація – незначне зниження митних тарифів. Це важливо вже з того погляду, що українська металопродукція стане дешевшою і більш конкурентоспроможною в порівнянні з аналогічним товаром з Росії та інших країн», – каже Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром» .

У результаті для низки позицій української металопродукції в Угоді про ЗВТ встановлено безмитні квоти поставок, які в сумі становлять 430 тис. т. Для прикладу: минулого року усієї металургійної продукції ми поставили 3,3 млн т у режимі переробки. Таким чином, 430 тис. т металурги постачатимуть безмитно безпосередньо на ринок Туреччини.

На думку Андрія Тарасенка, значного впливу на торгівлю металопродукцією з Туреччиною Угода про ЗВТ не буде. Але, можливо, Угода дасть змогу розширити сортамент.

«Такий стан речей складно назвати величезним кроком уперед, тому що ми не отримали повного обнулення митних тарифів, – резюмує Олександр Каленков. – Однак це крок у правильному напрямку, і ми очікуємо на позитивний ефект для галузі від Угоди про ЗВТ із Туреччиною. Його розмір ми дізнаємося, коли Угода набуде чинності. Швидше за все цей термін настане з 1 січня 2023 року, адже Угоду ще необхідно ратифікувати в парламенті». .

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Міністр торгівлі Турецької Республіки Мехмет Муш підписали Угоду про вільну торгівлю.

Підписання документа відбулося в Києві за присутності Президента України Володимира Зеленського й Президента Турецької Республіки Реджепа Тайїпа Ердогана, повідомляє Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України.

«Угода матиме загальний позитивний ефект для економіки України й Туреччини та є взаємовигідною для наших країн. У галузях, що працюватимуть на експорт, будуть створені нові робочі місця, згенерована додана вартість, сплачені податки. Українські експортери на митних платежах заощаджуватимуть близько $370 млн щорічно. За попередніми прогнозами, угода щорічно даватиме додаткові 2,2% до ВВП нашої держави й 2,6% до доходів домогосподарств», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр України зауважив, що домовленість дасть можливість збільшити товарообіг із Туреччиною з $7,5 млрд до $10 млрд за 5 років. Також завдяки сьогоднішньому підписанню всі дружні країни Чорноморського басейну — Грузія, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина та Україна — будуть поєднані угодами про вільну торгівлю зі спільними правилами.

Крім того, Україна й Туреччина підписали ще низку документів:

• Угоду про співробітництво у сфері молодіжної політики уклали Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба й Міністр молоді та спорту Турецької Республіки Мехмет Мухаррем Касапоглу.
• Меморандум про взаєморозуміння щодо технічного співробітництва між Державною податковою службою України та Адміністрацією доходів Міністерства казначейства та фінансів Турецької Республіки уклали Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба й Міністр закордонних справ Турецької Республіки Мевлют Чавушоглу.
•  Меморандум про взаєморозуміння щодо створення спільної митної ради між Державною митною службою України та Міністерством торгівлі Турецької Республіки уклали в. о. Голови Державної митної служби України Вячеслав Демченко та заступник Міністра торгівлі Турецької Республіки Мустафа Тузджу.
• План дій між Державною митною службою України та Міністерством торгівлі Турецької Республіки щодо взаємного визнання програм авторизованих економічних операторів уклали в. о. Голови Державної митної служби України Вячеслав Демченко й заступник Міністра торгівлі Турецької Республіки Мустафа Тузджу.
• Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Турецької Республіки про співробітництво правоохоронних органів від 4 грудня 2009 року уклали Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський та Міністр внутрішніх справ Турецької Республіки Сулейман Сойлу.
• Меморандум про взаєморозуміння між Державним підприємством «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» і Турецьким інститутом стандартів уклали Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба й Міністр промисловості та технологій Турецької Республіки Мустафа Варанк.
• Рамкову угоду між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво в сфері високих технологій, авіаційній та космічній галузях уклали Міністр оборони України Олексій Резніков і Міністр промисловості та технологій Турецької Республіки Мустафа Варанк.