Вовчик Михайло – радник Генерального секретаря Переверзевої Світлани, наразі також є радником голови Тернопількоі обл ради створили батальйон Quasar та має різні напрямки допомоги.
Також співпрацює з різними місцями по західній Україні, надсилає допомогу по всій Україні де є можливість логістики.
Михайло Вовчик постійно приймає участь у італійських ЗМІ дискусіях щоб донести Росія є агресором, які розуміють тільки силу.

Дорогі друзі!

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала війну проти України. Вже третій тиждень українці потерпають від повномасштабного вторгнення російського агресора. Гинуть не тільки військові, а й цивільне населення: жінки, діти, люди похилого віку. Інфраструктура десятків міст зруйнована. Тисячі людей залишилися без домівок, втратили робочі місця. Найбільше постраждали і продовжують обстрілюватися міста Харків, Київ, Суми, Маріуполь. Рятуючи своє життя, жителі зруйнованих міст змушені втікати до інших міст або до ближніх країн.

Протягом останніх днів до Миргорода прибувають сотні вимушено переміщених осіб з Харкова, Києва, Сум та інших міст, де тривають бомбардування і ракетні обстріли.

Починаючи з 3 березня Миргородська міська територіальна громада надає усю необхідну допомогу постраждалим від військових дій: надає дах над головою, забезпечує харчуванням, одягом, ліками і іншими необхідними речами. Але це надзвичайно велике навантаження на місто. На сьогодні ми знаходимося на межі своїх можливостей.

Відтак, сьогодні ми вимушені звернутися до міжнародних організацій із закликом про допомогу. Ми потребуємо вашої підтримки! Ми знаємо про допомогу, яка надається на кордоні та на території сусідніх країн, які приймають до себе надзвичайно велику кількість переселенців з України, але зараз допомога потрібна уже і в Миргороді.

Кожного дня до міської ради звертаються переселенці з проханням забезпечити їх належними умовами перебування, але, на жаль, фінансовий ресурс міста підходить до критичної межі.

Миргородська міська рада буде щиро вдячна за підтримку та пропозицію фінансової допомоги для захисту цивільного населення.

Ми готові надати всю необхідну звітність про використання фінансової допомоги.

Банківські реквізити для проведення переказів наведено нижче.

Призначення платежу – Безповоротна фінансова допомога.

Триваюча війна в Україні ставить під безпосередню загрозу життя та благополуччя 7,5 мільйонів дітей країни, витісняючи все більшу їх кількість з їхніх домівок. Серед дітей є вбиті, поранені, вигнані з домівок та в сильному стресі через ескалацію насильства навколо них. Сотні тисяч дітей та їхніх сімей були внутрішньо переміщені та на сьогоднішній день більше мільйона були вимушені покинути країну у пошуках безпеки – більшість з них жінки та діти. Серед тих, хто тікає, є багато дітей без супроводу або таких, які були розлучені з їхніми батьками або членами родини. Очікується набагато більше переміщених дітей у найближчі дні та місяці.

Логістичне середовище в Україні стало надзвичайно складним і гуманітарні потребишвидко ростуть як всередині України, так і в країнах, які приймають біженців. Обмеження доступу, воєнні зіткнення, обстріли та авіаудари, а також стрімко мінливі лінії фронту впливають на цивільне населення та завдають збитківцивільній інфраструктурі, що створює значні проблеми для ЮНІСЕФ та партнерів у забезпеченні критичних послуг з порятунку життя уразливих дітей та громад. ЮНІСЕФ посилює своє гуманітарне реагування, зосередившись на захисті дітей, їхньому здоров’ї, WASH, харчуванні, навчанні,грошових інтервенціях та заходах соціального захисту. ЮНІСЕФ також координує роботу з країнами, які приймають біженців для підготовки та реагування на гуманітарні потреби, що виникають внаслідок переміщення населення.

ЮНІСЕФ працює над підтримкою понад 3,5 мільйонів людей, у тому числі 2,2 мільйона дітей, які постраждали від цієї кризи.

Підтримка з боку міжнародного співтовариства терміново необхідна, щоб забезпечити наступні послуги:

• Послуги захисту дітей, психосоціальна підтримка та створення безпечних просторів “Blue Dot” для матерів та дітей для критичної підтримки та інформації для дітей та сімей у дорозі.

• Грошові перекази на підтримку незахищених домогосподарств з дітьми та на задоволення широкого кола фінансових потреб.
• Забезпечення водопостачання та каналізації в укриттях та відновлення водопостачання там, де пошкоджена інфраструктура.
• Відновлення навчання для дітей-переселенців та дітей у дорозі та підтримкатимчасового зарахування дітей до місцевих навчальних закладів в межах безпечних навчальних приміщень.
• Підтримка поточної реакції на спалах поліомієліту, підвищення рівня вакцинації проти COVID-19 та запобігання спалаху кору.
• Відновлення надання послуг з охорони здоров’я та харчування в місцевих закладах охорони здоров’я, у тому числі первинноїохорони здоров’я в громадах та через мобільні бригади охорони здоров’я. Додаткова підтримка буде включати забезпечення медичними засобами, закупівлю та безпечну доставку основних вакцин.
  

Враховуючи масштаби потреб і складність кризи, ЮНІСЕФ закликає компанії розглянути ці сфери підтримки.

1. Пожертвуйте критичні кошти, необхідні для надання ключових послуг дітям.
ЮНІСЕФ просить 349 мільйонів доларів США для розширення своїх зусиль у наступні три місяці щодо реагування на зростаючі гуманітарні потреби України та сусідніх країн. Надання фінансової підтримки є найефективнішим способом, за допомогою якого бізнес може забезпечити швидке надання життєво важливих продуктів та послуг для постраждалих дітей та їхніх сімей.Внески в натуральній формі наразі не приймаються. Хоча вони дуже цінуються, пропозиції внесків у натуральній формі додають складності й управління ризиками, які ЮНІСЕФ не може собі дозволити в цій непростій ситуації. Якщо ваша компанія зацікавлена в підтримці ЮНІСЕФ, будь ласка, зв’яжіться з [email protected].

Приклади того, як компанії надають послуги:

> Мобілізуйте своїх клієнтів: компанії можуть підтримати ЮНІСЕФ, мобілізуючи свою клієнтську базу. Apple та ЮНІСЕФ запустили глобальний заклик до дітей України, охоплюючи мільйони клієнтів на домашній сторінці Apple, Apple TV, Apple Music,Apple Books, App Store, Podcasts та онлайн-сайтах новин.

> Залучайте своїх співробітників: компанії можуть об’єднати співробітників, залучаючи їху наданні програм, які також можуть стосуватися компанії. ЮНІСЕФ маємеханізм створення Глобальної сторінки пожертвувань компанії для співробітників у всьому світі для підтримки реагування ЮНІСЕФ в Україні та сусідніх країнах.

> Прямий грант компанії: гранти – це найшвидший спосіб прискорити зусилля у надзвичайній допомозі ЮНІСЕФ. Останні приклади включають LEGO Foundation і Pandora, які оприлюднили оголошення про своє рішення вжити заходів та підтримати ЮНІСЕФ. Залежно від рівня підтримки ЮНІСЕФ пропонує різноманітні можливості для визнання.

2. Підвищуйте обізнаність та відстоюйте інтереси колег по бізнесу стосовно того, що можна зробити.
Бізнес може відігравати ключову роль у підвищенні обізнаності про необхідність захищати дітей у будь-який час і може закликати ділових партнерів підтримати зусилля з надання критичних послуг для дітей та їхніх сімей. Компанії та бізнес-лідери можуть використовувати для цього свій вплив, охоплення аудиторії та канали для просування наступних повідомлень в соціальних мережах, внутрішніх і зовнішніх веб-сайтах, щоб згуртувати бізнес-спільноту.

Зразки повідомлень:

> Українська криза – це криза прав дитини. Ми приєднуємося до ЮНІСЕФ у закликах до негайного припинення вогню та нагадування всім сторонам про їхні міжнародні зобов’язання захищати дітей від шкоди та гарантувати, що гуманітарні організації можуть безпечно і швидко дістатися до дітей, які мають будь-які потреби.

> Жодна дитина не повинна зростати в страху або бути змушеною ховатися в підвалах. Діти мають перебувати подалі від лінії вогню, а ми приєднуємося до ЮНІСЕФ у закликах до всіх сторін виконувати свої зобов’язання щодо безпеки дітей.

> Ситуація з 7,5 млн дітей в Україні, яких зачепив конфлікт, погіршується щохвилини. Дітей вбивають і ранять. Діти та сім’ї, які пересуваються всередині та за межами України, потребують невідкладної підтримки та захисту. Ми приєднуємося до ЮНІСЕФ у закликах до всіх сторін виконувати свої зобов’язання щодо безпеки дітей.

> Українська криза – це криза прав дитини. Їм терміново потрібен доступ до захисту, навчання, охорони здоров’я, води, санітарії та інших важливих послуг. Підтримуйте ЮНІСЕФ для розширення життєво-рятівної підтримки дітей та їхніх сімей та запобігання подальшому погіршенню стану їхнього добробуту в Україні та сусідніх країнах.

> Конфлікт в Україні становить безпосередню та зростаючу загрозу життю та добробуту 7,5 мільйонів дітей країни. ЮНІСЕФ також нарощує своє реагування, щоб задовольнити нагальні потреби дітей та сімей, які перетинають кордон до сусідніх країн. Ці зусилля включають створення безпечного простору «Blue Dot» вздовж транзитних маршрутів для дітей і матерів, щоб отримати доступ до послуг.

> Більш ніж будь-коли діти непропорційно представлені серед біженців, які шукаютьбезпеку від ескалації кризи в Україні. Ми повинні бути готові задовольнити їх конкретніпотреби. Допоможіть ЮНІСЕФ забезпечити життєво-рятівну підтримку.

> ЮНІСЕФ та його партнери працюють 24 години на добу, щоб задовольнити швидко зростаючі гуманітарні потреби в Україні та сусідніх країнах — від вантажоперевезень безпечної води для пиття та гігієни, надання екстреної медичної допомоги та забезпечення притулку і захисту для тих, хто покинув свої домівки. Ось як можна підтримати ЮНІСЕФ.

Відео/фото/контент для поширення: Video, Ukraine families on the move; Video, UNICEF distributing supplies; Girl in shelter in Lviv; Girl with her dog at Moldova border; Girl after arrival in Romania
Слідкуйте за ЮНІСЕФ у Twitter, Facebook, Instagram та YouTube.

3. Дійте для підтримки працівників, постачальників та їхніх сімей в Україні та прилеглих країнах.

Підприємства, які мають оперативну присутність у конфліктних зонах, можуть надати пряму підтримку для своїх працівників, постачальників та їхніх сімей шляхом:

> перевірки безпеки персоналу та їхніх сімей та переведення їх у безпечне місце, якщо це можливо;

> надсилання термінової допомоги працівникам та їхнім сім’ям, віддаючи перевагу дітям найбільш постраждалих працівників;

> продовження виплати заробітної плати, щоб діти співробітників не стали вразливими;

> надання спеціальної відпустки батькам або опікунам, щоб забезпечити безпеку їхніх дітей та розміщення, якщо вони відокремлені; 

> активного звернення до постраждалих працівників, щоб зрозуміти, яка підтримка їм потрібна, та активного поширення доступних ресурсів психічного здоров’я для співробітників;

> де та коли це можливо, забезпечення ринкової доступності та доступності товарів першої необхідності;

> збереження доступних цін на продукти та послуги, незважаючи на кризу чи дефіцитпостачання, щоб це не зменшувало наявний дохід і не позбавляло сімей доступу допродуктів, необхідних для їхнього благополуччя.

Міжнародна торгова палата (ICC) є інституційним представником 45 мільйонів підприємств у більш ніж 100 країнах з місією зробити так, щоб бізнес працював для всіх, щодня та скрізь.

ЮНІСЕФ працює в найскладніших місцях світу, щоб охопити найбільш знедолених дітей світу. У більш ніж 190 країнах і територіях ми працюємо всюди для кожної дитини, щоб побудувати кращий світ для всіх. Слідкуйте за нами на Facebook, Twitter, YouTube та на www.unicef.org

Приватна німецька інвестиційна компанія Gigahertz Ventures виступила організатором допомоги біженцям з України.

«Наша компанія спеціалізується на інвестиціях і раніше не мала досвіду організації гуманітарної допомоги чи розв’язання логістичних завдань… Зараз усі свої сили спрямували на допомогу біженцям. Заради України спільно з українцями ми за кілька днів розібралися в усьому й перебудувалися», — говорить партнер і CEO Gigahertz Ventures Стефан Шандера.

Gigahertz Ventures уже придбала два комфортабельні автобуси Mercedes Connecto й отримала від німецьких благодійників ще один. Автобуси буде використано для евакуації у Європу мирного населення з місць запеклих боїв в Україні.

Повідомляється, що місткість автобусів приблизно 50 місць. Мета німецьких підприємців — найближчим часом передати Україні 20 таких автобусів. Але що більше, то краще.

За даними ООН, з початку російської агресії Україну залишили 2,2 млн громадян. Якщо конфлікт затягнеться, кількість біженців може сягнути 7 млн.

Евакуацію з деяких сіл і міст зараз дуже ускладнено, бо бракує транспорту, щоб виїхати. Кількість тих, хто потребує евакуації, набагато більше за можливості українських транспортних компаній. Часто бракує й автобусів, і машин.

«Нам також пишуть українці — вони просять купити і привезти їм ці автобуси. Декому потрібні не гроші, а саме транспорт і організація процесу», – говорить Стефан Шандера.

За його словами, багато німців стали писати Gigahertz Ventures, бо хочуть допомогти не лише грошима, а і працювати водіями, волонтерами й всіляко допомагати українцям.

Проєкт щодо автобусів також здійснюється за підтримки благодійного фонду «Джерело Відродження» (CHARITY FOUNDATION «SOURCE OF REVIVAL») та International Chamber of Commerce Ukraine. «Ми готові співпрацювати з усіма, кому це зараз потрібно», — говорить голова фонду CFSR та радниця ICC Ukraine Людмила Нечипоренко.

Після російського вторгнення в Україну 24 лютого Міжнародна торгова палата виступила з такою заявою від імені світової бізнес-спільноти.

Генеральний секретар ICC John W.H. Denton AO сказав:

Як організація, заснована для підтримки миру та процвітання шляхом розвитку міжнародної торгівлі та верховенства права, ми найрішучішим чином засуджуємо порушення Росією міжнародного права. Ми закликаємо Росію негайно припинити військові дії, вивести свої сили з України та повернутися до дипломатичних засобів.

Вторгнення Росії в Україну, безсумнівно, матиме значні наслідки для глобальних ланцюгів поставок у найближчі тижні та місяці. Імовірний вплив на енергетичні та продовольчі ринки вже добре відомий, але ми також бачимо більш глибокий ризик зриву виробництва у всьому світі в широкому діапазоні секторів.

«Якщо відкинути дію санкцій, існує великий ризик того, що на виробництво напівпровідників, автомобілів та ліків серйозно вплине порушення законної підприємницької діяльності в Україні, яка в останні роки стала ключовим постачальником основних металів та сировини у глобальні ланцюги створення вартості».

Ми визнаємо, що уряди неминуче підуть на посилення санкцій проти Росії після подій сьогодні вранці. Ми закликаємо G7 забезпечити, щоб будь-які подібні заходи ретельно та тісно координувалися. І, крім того, закликаємо всі уряди співпрацювати з місцевим бізнесом, щоб визначити засоби для пом’якшення ризиків порушення ланцюга поставок від усіх та будь-яких необхідних заходів для вирішення кризи в Україні».

ICC оприлюднила збірку нових цифрових технологій для допомоги трибуналам, арбітрам, адвокатам і сторонам учасницям арбітражу для впровадження справедливого, ефективного та ефективного міжнародного арбітражного розгляду.

Як наслідок COVID-19, сучасний бізнес оновлюється технологічним прискоренням, тому арбітражній спільноті дуже важливо оцінити, як вони можуть найкраще використовувати цифрові інструменти, щоб відповідати сьогоднішнім викликам і майбутнім вимогам щодо вирішення спорів. Визнаючи цю потребу, Комісія з арбітражу та ADR ICC вирішила оновити видання 2017 року свого звіту про інформаційні технології (ІТ) у міжнародному арбітражі. Однак, в кінцевому підсумку, вдалося створити абсолютно новий ресурс, який є відповіддю на стрімке зростання і розповсюдження  новітніх технологій.

Спеціальна робоча група експертів, призначена Комісією, і очолювана канадським арбітром Стефані Коен, підготувала новий звіт, надавши трибуналам, арбітрам і адвокатам основу для кращого використання технологій без шкоди для справедливості та ефективності.

Щоб гарантувати, що низка зацікавлених сторін використовує технології безпечним і надійним способом, документ пропонує безліч практичних ресурсів. Сюди входять зразки процедурної мови, пов’язані з технологічними інструментами та рішеннями, зручні контрольні списки для віртуальних слухань і пункти, які слід враховувати при виборі онлайн-платформи для ведення справ, а також корисні шаблони для процедурних документів.

Коментуючи власний доробок, пані Коен сказала: «Цей звіт є єдиним ресурсом, який вивчає широкий спектр технологій, що використовуються в сучасній міжнародній арбітражній практиці, разом із ключовими принципами, практичними та юридичними міркуваннями, які впливають на наш вибір та впровадження цих технологій.

Я сподіваюся, що досвідчені фахівці-практики та арбітри будуть часто звертатися до цього звіту, прагнучи покращити арбітражний процес, не тільки через його сферу охоплення, але й через його легкі для розуміння пояснення та додатки. ”

Висновки та рекомендації видання засновані на результатах опитування понад 500 членів міжнародного арбітражного співтовариства щодо їхнього досвіду та думок щодо технологічних інструментів і рішень.

Так 93% респондентів вважають, що технологія змінила арбітраж, допомігши впорядкувати процеси та підвищити його економічну ефективність. Результати також показали, що використання технологічних інструментів у міжнародному арбітражі буде зростати в майбутньому, включаючи відхід від старих практик, таких як подання документів на паперових носіях, і збільшення використання нових форм, таких як електронні записки з гіперпосиланнями. Крім того, оскільки інтерес і використання онлайн-платформ для ведення справ продовжує зростати, можна побачити нові ініціативи з боку арбітражних установ щодо підвищення ефективності судового розгляду. Зараз ICC розробляє безпечну цифрову платформу для зв’язку та обміну файлами, початкова фаза якої очікується в червні 2022 року.

Коментуючи презентований Звіт, голова Комісії з арбітражу та ADR Мелані ван Левен сказала: «Пандемія послужила каталізатором у використанні програмного забезпечення та технологій в арбітражі. Якщо до глобальної кризи в галузі охорони здоров’я їх використання було необов’язковим, то під час пандемії технологічні рішення стали важливими для продовження арбітражного процесу та забезпечення здійснення правосуддя у визначені терміни.

У цьому звіті представлені найсучасніші рішення по всьому світу; він визначає технологічні інструменти, які полегшують доступ до арбітражу та сприяють ефективному веденню арбітражного розгляду; надає практичні вказівки щодо того, як запровадити наявні технологічні рішення для забезпечення справедливих рівних умов».

16 грудня 2021 р. на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України було оприлюднено Проєкт наказу Міністерства інфраструктури України «Про внесення змін до Інструкції про порядок реєстрації ліній закордонного плавання» (далі –  Проект наказу). Детально проаналізувавши Проект наказу ICC Ukraine зазначає, щодо недопустимості прийняття Проекту наказу в поточній редакції та необхідності його доопрацювання.

Лінійне судноплавство є основною формою організації морських перевезень, що дозволяє виконувати доставку вантажів морським шляхом і забезпечує безперебійний ланцюжок поставок. Судноплавні лінії є невід’ємною складовою розвитку експортного потенціалу України, адже від їх стабільної та ритмічної роботи залежить репутація України як надійного міжнародного партнеру.

Зміни, що передбачені Проектом наказу до Інструкції про порядок реєстрації ліній закордонного плавання  знищують лінійне судноплавство, оскільки реєстрація ліній згідно з новою інструкцією унеможливлюють подальше використання лінійного судноплавства. А відтак наслідком відповідних штучних перешкод для функціонування системи ліній закордонного плавання, може стати втрата Україною окремих напрямків плавання та падінням конкурентоспроможності.

Зміни до Інструкції є необґрунтованими і неоднозначними для трактування (зокрема, положення щодо заміни судна-субституту, нового формату звітності, реєстрації лінії та інших норм), та, як наслідок, при практичній реалізації будуть створені численні додаткові перешкоди для бізнесу, що унеможливлюють реєстрацію ліній закордонного плавання.

Пропозиції щодо доопрацювання Проекту Наказу:

• Що стосується лінійного розкладу, не обмежувати десятьма календарними днями строк заходження судна до порту;
• Передбачити можливість щодо залучення судновласником для роботи на лінії закордонного плавання судна-субститути такого самого типу як лінійні судна;
• На лінії можлива наявність декількох альтернативних портів та терміналів, тому недоречно при реєстрації вимагати вказувати послідовність заходження до портів;
• Лінійний розклад має складатися на місяць. Збільшення терміну з одного місяця до одного кварталу повністю унеможливлює складання лінійних розкладів з усіма відповідними негативними наслідками;
• Не обмежувати кількість замін суден на лінії закордонного плавання та не встановлювати додаткові адміністративні перешкоди у разі таких замін;
• Залишити норму щодо можливості припинення лінії закордонного плавання не більше 4 разів, та не встановлювати додаткових обмежень щодо повторного звернення про реєстрацію цієї лінії закордонного плавання.

Окрім того Проект наказу наразі не відповідає вимогам Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон), іншим законам України, та створює перешкоди для розвитку господарської діяльності у сфері вантажних перевезень морським транспортом.

Положення проекту Наказу спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторним органом та суб’єктом господарської діяльності.  Отже Проект Наказу є регуляторним актом, а його прийняття має відбуватись із обов’язковим виконанням усіх вимог та процедур, визначених Законом.

Наразі ж аналіз регуляторного впливу (АРВ) до проекту Наказу станом на сьогодні на сайті Міністерства інфраструктури України у встановленому Законом порядку не розміщено. За відсутності АРВ до проект Наказу суб’єкти господарювання не можуть ознайомитись із доводами Міністерства інфраструктури України щодо оптимальності та ефективності запропонованого регулювання та реалізувати належним чином своє визначене статтею 6 Закону право у здійсненні державної регуляторної політики при прийнятті відповідного Наказу.

ICC Ukraine вважає, що в поточній ситуації необхідно проводити державницьку політику, яка буде направлена на покращення економічної ситуації в країні, а не наносити збиток провідним галузям в т.ч. експортоорієнтованим та економіці України шляхом створення загроз щодо подальшого функціонування судноплавних ліній в Україні. Знищення ж судноплавних ліній погіршить ситуацію із забезпеченням флоту для українського експорту за основними номенклатурами вантажів та призведе до катастрофічних наслідків для економіки України.

Відтак ІСС Ukraine звернувся з офіційним листом до Міністерства інфраструктури з проханням утриматись від прийняття Проекту наказу в поточній редакції та наголошуємо на необхідності його доопрацювання.

В Україні активізована дискусія, стосовно ініціатив депутатів законодавчо ввести 0 ставку ПДВ на харчові продукти. На думку народних обранців – українська продукція в магазинах вже зараз неконкурентноспроможна з іноземною. Ціни на вітчизняні продукти харчування перевищують європейські. І, якщо в Євросоюзі будуть вжиті заходи щодо зменшення ПДВ на власну продукцію, що обіцяють зробити з 1 липня, Україна втратить і власний ринок.

Один з ініціаторів законопроєкту Ігор Палиця, очільник Депутатської групи “Партія “За майбутнє”, яка і зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №7023, зазначає:

• По всьому світу через рекордні тарифи на газ стрімко дорожчають продукти, бо виробники вимушені закладати в ціну вартість енергоносіїв. Щоб урятувати своїх громадян і підтримати вітчизняних виробників, держави Європейського союзу домовилися про зниження до 0% податку на додану вартість на м’ясо, рибу, молоко, овочі, фрукти, хліб, олію та інші основні продукти харчування з 1 липня цього року. Якщо в Україні діятиме нинішня ставка ПДВ на рівні 20%, то вже влітку українська продукція коштуватиме значно дорожче за європейську. Наші виробники просто не витримають конкуренції, більшість збанкрутує, багато хто залишиться без роботи. Українська влада вже сьогодні повинна думати, як зупинити зростання цін і підтримати наших виробників.

Натомість Данило Гетамнцев,  Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики коментує вважає, що механізм, який пропонують ініціатори нововведень не призведе до досягнення поставленої цілі, натомість загрожує суттєвим недобором бюджету. Адже 60 відсотків ПДВ, яке надходить до казни, збирається, якраз з харчових продуктів:

• Мінус бюджету – 60 млрд. От дивіться, візьміть 60 млрд в грошах і уявіть собі, скільки це програм бюджетних могло б бути підтримки сільськогосподарської переробки? Цільової підтримки сільськогосподарської переробки? 

          У нас діють програми, наприклад, ми компенсуємо частину вартості обладнання, яке встановлюється в галузі сільська переробка в тому числі імпорте обладнання. Щодо  українського обладнання – діє окрема програма – 1,5 млрд. коштує вона бюджету на 2022 рік. Є сокира, а є скальпель. Якщо ти оперуєш сокирою, то це зниження податків. От зниження податків відбувається, розмазується тонким шаром на всіх – на багатих, на бідних, на весь ланцюг і незрозуміло, хто на цьому заробляє. Не впливає, ми про це вже говорили, на ціноутворення, в нашій конкретній країні, зважаючи на умови що існують.

При цьому, Данило Гетманцев зазначив, що приклади, коли намагалися точково знизити податки в Україні до позитивного ефекту не призвели:

• Зниження податку на 14% не мало ефекту. Знизили податок на  ЄСВ у  2016 році вдвічі. Де зарплати? Там же де й були? Хтось платить зараз білі зарплати?

Не треба ілюзій!

Я повертаюся до того, з чого і почав. Ми повинні з вами, якщо ми відповідальні люди, нести ту відповідальність, в правильності прийняття рішень. І бути дуже обережними з фінансами. Бо в фінансах кожен момент, кожна деталь є дуже важливою.

Своє бачення ситуації висловив Сіволап Сергій, Віцепрезидент ІСС Ukraine з питань промислової політики та енергетичних стратегій:

– В зниження податків є завжди плюс, що призводить до економічного зростання  Це моє переконання. Однак з цим законопроєктом, як на мене, виникає більш питань, ніж чіткого бачення. Цілі та механізми ніби з різних площин. Я не можу зрозуміти, яким чином вітчизняні продукти харчування є дорожчі ніж імпортні по причині ПДВ. Податок на додану вартість це виключно внутрішній податок. Ним оподатковуються як внутрішня продукція, так і іноземного виробництва. Продукція яка вивозиться за межі митної території країни, будь-якої, не оподатковується ПДВ. Тобто, якщо це звичайно не контрабандні схеми, то має польське молоко на внутрішньому тамтешньому ринку ПДВ, чи не має, ціна в українському магазині не зміниться. А різниця дуже часто вже зараз понад 20 відсотків. Адже головне питання у собівартості виробництва. Українське агарне виробництво датується державою у 40 разів менше ніж закордоном. І тут питання не в ПДВ.

Якщо є бажання, підтримати вітчизняного виробника таким чином, то певно, слід завертати в іншу обкладинку ці наміри. Адже обнулення ПДВ – це пряме порушення взятих Україною на себе зобов’язань по СОТ. І якщо інші країни вживають такі кроки, то слід говорити про те, що Україна іде на це, як дзеркальна відповідь на дії інших країн. Відповідно подавати свої претензії до світових організацій торгівлі. А закамуфльовувати це, як поставити українську продукцію у привілейований стан, одразу викличе претензії зі сторони СОТ. Тобто, якщо боротися, то боротися, а не хитрити. Це хибний шлях.

Є ще один момент. Зниження ПДВ для кінцевої продукції, тобто те, до чого має, на думку розробників законопроєкт призвести озвучена ініціатива – а саме до зменшення цінників в магазинах, виявляється не тільки не допомагає агровиробнику, а шкодить. Адже з точки зору економіки, щоб відбулося зменшення собівартості продукції, треба зменшити ПДВ на всьому ланцюгу виробництва.

І останнє зауваження. Благі наміри зменшити ціни в магазинах для українського покупця, в реаліях матимуть інший наслідок. Не зовсім привабливий. Адже подібні експерименти вже намагалися втілити в життя. Місяць, два ціни дещо понизяться, (варто зауважити що в ніякому разі не на 20 відсотків), а далі все повернеться на місце, і продовжиться системне зростання. Одна з головних причин, які спричиняють такий перекос у цінах на полицях українських магазинів (по окремим позиціям вони дійсно вищі, ніж в Європі), це перекошена система відносин виробник – рітейл. В Україні й досі не прийнято Закон “Про торгівлю”, що дає повну волю торговельним мережам. І саме там, нині закладена досить велика націнка. При тому на всі товари, і українські і імпортні. До пів року затримка у виплатах. Загальна заборгованість рітейла перед постачальниками сягає десяти  мільярдів гривень. І тому я кажу, що будь-які наміри знизити ціну на товар, шляхом зменшення податкового навантаження буде нівельовано, поки не наведено порядок в системі рітейлу.

Через бездіяльність Національного агентства з акредитації, українські підприємства не можуть вчасно подати звіти про викиди парникових газів, як того вимагає українське законодавство. Тому терміни подачі звітності мають бути подовжені, а НААУ – пришвидшити свою роботу. Про це заявила президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.

“Закон про моніторинг, звітність та варифікацію вступив в дію з 2021 року. За цим законом, всі підприємства до 31 березня цього року повинні подати до Міндовкілля звіти про викиди парникових газів. Ці звіти мають бути затверджені варифікаторами, акредитованими Національним агентством з акредитації”, – пояснила Циганок.

Під дію закону, за її словами, попадають більше тисячі установ. Проте НААУ, яке підпорядковується Міністерству економіки, акредитувало лише три юридичні особи, чого, звісно, не досить для виконання закону. І тепер, через бездіяльність агентства, українські підприємства потрапили під удар.

“Ми розуміємо, що чисто технічно підприємства будуть оштрафовані за невиконання діючого закону. Але ж підприємства в цьому контексті не винні – тому що десь відбувся збій в комунікації між відповідальними органами”, – пояснює експерт.

Єдиним виходом із ситуації, що склалася, експерт вбачає у переносі термінів. Також необхідно провести розширене засідання, до якого залучити усі причетні органи влади (Міндовкілля, Комітет з питань зміни клімату, Мінекономіки, операторів установок) – з тим, щоб спільно розробити вихід із ситуації.

“Щоб не втратити перший звітний рік, ми пропонуємо просто зсунути терміни. І, скажімо, узаконити дату не 31 березня, а, скажімо, 31 липня. Ця дата обгрунтована, і ми вже зараз звертаємося до Міндовкілля, до НАУ, щоби ці терміни були передвинуті і підприємства не були покарані. Вони виходять без вини винними”, – резюмувала президент ПАЕУ.

Нагадаємо, з 1 січня 2021 року почав діяти Закон “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”. Система моніторингу впроваджується Міндовкілля за підтримки Світового банку, і призначена для отримання якісної інформації про викиди промислових підприємств.