З приводу цього Джон Дентон Генеральний секретар ІСС у Твітері розмістив звернення.

Ми, Міжнародна торгова палата, пишаємося тим, що випускаємо Incoterms 2020. Найбільш визнані у світі торгові умови продажу товарів. Правила Інкотермс застосовуються у всьому світі на кожному континенті, у кожному регіоні та на кожному ринку світу. Незалежно від того, чи ви експедитор у Сінгапурі, власник малого бізнесу в Колумбії чи банкір у Сполучених Штатах, швидше за все, ви використовуєте правила Incoterms. Будь ласка, скористайтесь нагодою зараз, щоб приєднатися до нас у наступній сторінці історії глобального бізнесу.

#Incoterms2020 has arrived! #import #export@ICCSecGen John W.H. Denton AO highlights what this #trade term update means for #traders worldwide.

Learn more ➡️ https://t.co/2BH4T9JNUe pic.twitter.com/TKr3kABVfu

— International Chamber of Commerce (@iccwbo) September 10, 2019

https://iccwbo.org/media-wall/news-speeches/icc-releases-incoterms-2020/

Попри те, що британські законодавці та королева намагається не допустити сценарій жорсткого виходу Британії з ЄС, такий варіант може бути. Дедлайн  стає все ближчим, а рашення і досі немає. Тому Володимир Щелкунов Президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати вважає за необхідне, аби українский бізнес, який виступає контргентом британського був готовий до розвитоку подій у різних напрямках. В тому числі і «жорсткого» Brexit.

Станом на сьогодні ВБ укладено вісім двосторонніх та п’ять багатосторонніх угод, які замінять відповідні угоди з ЄС з 38 країнами світу. Загалом, угоди ЄС про вільну торгівлі, в яких ВБ є стороною як держава-член ЄС, охоплюють 11% торгівлі ВБ. Доля торгівлі з Україною складає 0,1% за оцінкою британської сторони. Довідково: угоди укладено з Чилі, Ісландією, Норвегією, Швейцарією, Ізраїлем, Палестиною, Колумбією, Еквадором, Перу, Фарерськими островами, Антигуа і Барбуда, Багамами, Барбадосом, Белізом, Домінікою, Домініканською республікою, Ґренадою, Гайаною, Ямайкою, Сент-Кіттс і Невісом, Сент-Люсією, СентВінсент і Ґренадинами, Суринамом, Тринідадом і Тобаго, Мадагаскаром, Мавританією, Сейшельськими островами, Зімбабве, Папуа-Нова Гвінеєю, Фіджі, Коста-Рикою, Сальвадором, Гватемалою, Гондурасом, Нікарагуа та Панамою). Найближчим часом очікується підписання угод з Кореєю, Грузією та Молдовою, тексти яких узгоджено. Укладення відповідних торговельних угод до виходу з ЄС або у максимально стислий строк після нього залишається урядовим пріоритетом Великої Британії. Загальний торговельний режим Великої Британії Внаслідок виходу ВБ з ЄС без угоди про вихід та припиненням дії угод про вільну торгівлю, торгівля з країнами, з якими не будуть укладені угоди про вільну торгівлю, відбуватиметься на умовах СОТ. З метою мінімізації негативних наслідків припинення дії угод про вільну торгівлю Урядом Великої Британії розроблено низку ініціатив, які компенсуватимуть припинення режиму преференційної торгівлі. 13 березня 2019 р. Уряд Великої Британії опублікував тимчасовий митний режим для сценарію жорсткого Brexit. Зокрема, прийнято рішення про одностороннє відкриття британського ринку для переважної частини імпорту. Таке рішення, на думку Лондона, дозволить контролювати інфляцію, зберегти ланцюги постачання товарів до ВБ, а також забезпечити захист національного виробника. Загалом, запропоновано встановити нульові ставки ввізного мита на 95% продукції (на рівні 8 знаків), на відміну від 26% станом на сьогодні. Під нульовий тариф підпадатиме 87% всього імпорту ВБ. За оцінками британських економістів, одностороннє встановлення вільного доступу означатиме більшу лібералізацію торгівлі, ніж станом на сьогодні (80%). Середньозважений MFN тариф Великої Британії буде одним з найнижчих у світі – 0,7%. Захисні митні ставки та квоти будуть збережені у таких чутливих для ВБ галузях як сільськогосподарська продукція (м’ясо великої рогатої худоби, свійської птиці, свинина, баранина), молочна продукція (вершкове масло, сир), автомобілі, кераміка та одяг. Загалом – 473 позиції. Водночас деякі із зазначених позицій отримають більш пільговий режим імпорту, ніж діючий сьогодні в ЄС. Наприклад, ставки по яловичині та курятині будуть вдвічі меншими, ставки на масло складатимуть 30%, а на свинину та сири лише 15% від ставок в ЄС. Преференційний торговельний режим Великої Британії Також частина країн світу зможуть скористатись підготовленим Великою Британією механізмом Генералізованої системи преференцій Великої Британії. Зокрема, Уряд Великої Британії планує запровадити відповідні преференції для найменш розвинених країн та країн з низьким та середнім рівнем доходів, до яких буде належати й Україна. Звертаємо увагу, що перелік учасників GSP Великої Британії відрізнятиметься від переліку, який діє в ЄС. В рамках підготовленого режиму GSP певні товари, на які будуть встановлені тимчасові ставки ввізного мита та тарифні квоти, зможуть бути ввезені в преференційному режимі. Звертаємо увагу, що тимчасовий митний режим Великої Британії передбачає односторонню лібералізацію доступу товарів. Фактично, у разі недосягнення Угоди про вихід з ЄС, починаючи з 1 листопада 2019 р. британський експорт в Україну буде переведено у загальний режим без преференцій. Сертифікат походження товарів З метою використання запропонованого режиму преференційної торгівлі в рамках UK GSP Scheme, українським експортерам необхідно буде отримувати сертифікат Форми А, який видається ТПП України. Фактично, Велика Британія використовуватиме підхід до прийняття відповідних сертифікатів, який використовувся ЄС. Уповноважені (схвалені) експортери Велика Британія не зможе використовувати механізм уповноважених (схвалених) експортерів, діючий в ЄС. Водночас, з метою спрощення доступу товарів на перехідний період, британська митниця дозволятиме експортерам UK GSP Scheme використовувати заяви схвалених експортерів про походження товару у якості документу, який підтверджує походження товару. Така заява повинна містити чинний номер реєстрації схваленого експортера та має бути датована не пізніше 12 місяців з дня виходу Великої Британії з ЄС. СОТ та Угода про державні закупівлі Станом на сьогодні Велика Британія не узгодила остаточні умови членства в СОТ. Запропонований підхід «копіювання» ставок ЄС та формульного розподілу тарифних квот не був погоджений всіма членами організації, зокрема 23 члена висловили заперечення. Станом на сьогодні відбувається переговорний процес щодо узгодження позицій. Водночас 27 лютого 2019 р. підтверджено домовленість про участь Великої Британії у Угоді СОТ про державні закупівлі (GPA) у якості незалежного члена, стороною якої є й Україна. Передбачається, що набуття повноправного членства має відбутися невдовзі після виходу з ЄС – орієнтовно впродовж листопада 2019 року. Заходи торговельного захисту З 6 березня 2019 р. розпочав роботу Директорат торговельного захисту та розслідувань в структурі Міністерства зовнішньої торгівлі, на який тимчасово, до офіційного початку роботи Агентства торговельного захисту, покладені функції проведення антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних розслідувань, а також розслідувань з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій з боку інших держав, митних союзів чи економічних угруповань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України. За результатами проведеного у 2018 році аналізу необхідності збереження заходів торговельного захисту ЄС після виходу Великої Британії з ЄС та започаткування незалежної системи регулювання заходів торговельного захисту, прийнято рішення про збереження дії одного захисного заходу проти України – антидемпінгові заходи щодо гарячекатаного прокату (AD635), а також про скасування дії антидемпінгового заходу щодо труб безшовних (AD490), яке відбудеться з дня виходу Великої Британії з ЄС. Імпорт рослин У разі реалізації Brexit без угоди, в рамках імпорту до Великої Британії рослин через територію ЄС, останній не повинен здійснювати перевірку контролю здоров’я. Рослини, які ввозитимуться з третіх країн через територію ЄС у британські порти будуть проходити перевірку у спеціальних зонах, водночас не у самих портах з метою уникнення заторів та затримок імпорту. Такі зони включають: місце першого прибуття та альтернативні інспекційні пости. Імпортери повинні зареєструвати місце першого прибуття, використовувати дозволені місця виїзду без ро-ро терміналів або використовувати альтернативні інспекційні пости. За проведення перевірок стягуватиметься відповідна плата. Крім того, імпортери повинні під час кожного ввезення регульованих товарів здійснювати завчасне повідомлення – за 4 робочих години у випадку ввезення товарів авіаційним транспортом, за 3 робочих дні у випадку ввезення товарів іншими шляхами. Імпорт тварин та продукції тваринного походження У разі виходу Великої Британії з ЄС зміниться процедура нотифікації при ввезенні тварин та продукції тваринного походження. Велика Британії втратить доступ до системи TRACES, натомість запроваджує власну систему IPAFFS (Import of products, animals, food and feed system). В системі можна оформлювати загальний ветеринарний сертифікат на ввезення (CVED) та сертифікат відповідності (CED). Реєстрація в системі вже відкрита. Треті країни (не держави-члени ЄС) повинні інформувати британські прикордонні пости щонайменше за 24 години до ввезення товару. Ветеринарні сертифікати та інша дозвільна документація, яка станом на сьогодні використовується для імпорту в ЄС, буде прийматися протягом 6 місяців після виходу Великої Британії з ЄС, після чого необхідно отримувати британські сертифікати. Звертаємо увагу, що станом на сьогодні ресурс показує інформацію щодо умов імпорту товарів до Великої Британії як держави-члена ЄС та буде оновлений у разі «жорсткого» Brexit ближче до 31 жовтня 2019 р.

Деякі посилання, які допоможуть зорієнтуватися у нинішній ситуації.

Проект Митного тарифу Великої Британії можна знайти за посиланням: https://www.gov.uk/government/publications/the-customs-tariffestablishment-eu-exit-regulations.

Окремо опубліковано проект документу з тарифними квотами, який можна знайти за посиланням: https://www.gov.uk/government/ publications/the-customs-tariff-rate-quotas-regulation.

Тимчасові ставки ввізного мита, відмінні від нульових, та тарифні квоти можна знайти за посиланням: https://www.gov.uk/government/publications/temporary-rates-ofcustoms-duty-on-imports-after-eu-exit.

Для пошуку ставок за товарними групами можна скористатись інформацією, опублікованою за посиланням: https://www.gov.uk/ government/publications/temporary-rates-of-customs-duty-on-imports-after-euexit/mfn-and-tariff-quota-rates-of-customs-duty-on-imports-if-the-uk-leavesthe-eu-with-no-deal.

Ставки для держав-учасниць GSP можна знайти за посиланням: https://www.gov.uk/government/publications/temporary-rates-of-customs-dutyon-imports-after-eu-exit Україна віднесена до групи «GSP scheme (excl. India, Indonesia)».

9 вересня, у приміщенні МЗС  за участю міністра Вадима Пристайка відбулася  міжвідомча нарада з питань проведення головування України ГУАМ у 2019 році.  Йшлося про основні економічні аспекти, які можна використати в рамках організації, певний перегляд і прискорення втілення спільних проектів. ІСС Ukraine бере активну участь у роботі ГУАМ. Президент Українського Національного комітету Міжнародної Торгової Палати Володимир Щелкунов є діючим Головою ділової ради ГУАМ. За його словами потенціал міжнародного об’єднання ще далеко не розкритий, і при системній роботі, він дозволить значно збільшити обсяги і взаємної торгівлі, і транспортного потенціалу. А все це має відобразитися на економічному зростанні країн, членів ГУАМ,

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ — регіональне об’єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. В основі утворення цієї форми співпраці лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація створена в 1997 для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку США.

У 1999 організація була перейменована у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан до неї, яка, однак, вийшла з організації 5 травня 2005, викликавши повернення початкової назви. Штаб-квартира розташована у Києві на Майдані Незалежності.

Мінекономрозвитку здійснило аналіз стану реалізації проектів міжнародної технічної допомоги (МТД) у першому півріччі 2019 року на підставі моніторингу, наданого їхніми бенефіціарами, повідомляє сайт відомства. Як відомо, міжнародна технічна допомога – це ресурси та послуги, що надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України відповідно до міжнародних договорів.

Протягом першого півріччя 2019 року в Україні реалізовувались 522 проекти МТД загальною кошторисною вартістю $5,9 млрд, (у тому числі 10 проектів сумарною вартістю $2,4 млрд, що фінансуються з Чорнобильського Фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки). Для порівняння, протягом аналогічного періоду 2018 року в Україні реалізовувались 477 проектів на $4,9 млрд.

У І півріччі 2019 року найбільшими за обсягами фінансування проектів МТД донорами стали:

• США – понад $ 2,2 млрд,
• ЄС – $ 470 млн,
• Німеччина – $345 млн,
• Канада – $141 млн.

Водночас, розподіл обсягів фінансування проектів МТД за сферами цільового призначення у І півріччі 2019 року виглядає наступним чином:

• Ядерна безпека – $2,6 млрд (45%),
• Національна безпека і оборона – $1,4 млрд (24%),
• Урядування та громадянське суспільство – $447 млн (8%),
• Відновлення Донбасу і підтримка внутрішньо переміщених осіб – $364 млн (6%).

Крім того, протягом звітного періоду було підписано:

• 3 договори з Урядом Китаю на поставку медичного обладнання для 7 лікарень, 50 рятувальних машин для ДСНС та 200 млн юанів (близько $30 млн),
• 4 договори з Урядом США на суму $88 млн,
• 5 угод з Європейською Комісією про фінансування програм на суму 126,9 млн євро,
• 1 договір з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) на $350 тис.

Ознайомитись більш детально із обсягами та умовами співпраці України з міжнародними донорами у вас є нагода за посиланням: http://bit.ly/2lI1JOT

На засідання правління Українського національного комітету Міжнародної Торгової палати було підписано Меморандум з ТОВ «Українська мережа трансферу технологій». Зокрема документом передбачено надання фахових українським та іноземним підприємствам, організаціям та закладам освіти у здійснені трансферу технологій, а також залучення іноземних інвестицій у науково-технічний та освітній сектор України.

ICC, найбільша у світі організація бізнесу, із задоволенням оголошує про призначення доктора Тома Воджа главою у справах ЄС.

Пан Водж ,  до цього працював старшим фахівцем з питань публічної політики та урядових справ, є міжнародно визнаним експертом у галузі сталого розвитку, сприяння торгівлі та промисловості, що охоплює правила, управління та інноваційні технології.

Його кар’єра триває 18 років у міжурядових організаціях (Організація Об’єднаних Націй та OECD), управлінському та стратегічному консультуванні (EADS / AIRBUS Group), академічних та науково-дослідних інститутах (Університет Саутгемптона та К. Ю. Левен).

Коментуючи призначення г-на Воджа, генеральний секретар ICC Джон Дентон зазначив.: “У нинішній час швидких політичних, які впливають на все, від торгівлі до зміни клімату, ми впевнені, що наша глобальна програма може отримати користь від більшої взаємодії з ЄС та іншими зацікавленими сторонами в Брюсселі. Залучивши Тома представляти ICC в Бельгії, ми прагнемо посилити наше спілкування та співпрацю з співтовариством ЄС у багатьох сферах, важливих для мільйонів підприємств, які ICC представляє у всьому світі. ”

Як найбільший єдиний торговий блок у світі, ЄС створює та впливає на правила та стандарти, що мають наслідки для бізнесу всюди. ICC підтримує зобов’язання блоку щодо вільної торгівлі, безпеки та миру з моменту заснування Європейського економічного співтовариства в 1957 році.

Пан Водж прокоментував своє призначення: “Я радий приєднатися до ICC під час цього захоплюючого періоду трансформації організації. Я бачу багато можливостей для більш широкої співпраці між ICC та ЄС, і з нетерпінням чекаю співпраці з громадою Брюсселя, щоб допомогти створити можливості для колективного вирішення критичних проблем, з якими стикається бізнес сьогодні ».

Новопризначений представник ІСС в Брюселі почне працювати керівником у справах ЄС 9 вересня.

Традиційне засідання третього кварталу ІСС Ukraine відбувається у тиждень відзначення Дня підприємця.  А відтак робоча зустріч розпочалася з офіційної урочистої частини. Нагородження тих, хто своєю справою доклав чимало зусиль в розвиток підприємництва в країні.

Втім нагороди від ІСС Ukraine не завадили робочому настрою засідання. Ділова конструктивна розмова стосувалася переш за все перспективним напрямків роботи, які розпочинає Палата. На засіданні було презентовано кілька нових та оновлених бренд програми. Це Проектний офіс та Біржа проектів які системно почнуть займатися не тільки інвестиційно привабливими проектами але і пошуком фінансування для їх втілення, це і Розвиток медичного туризму, та оновлене бачення роботи Бюро протидії комерційним злочинам і корупції.

Окремо йшлося про Incoterms 2020. Адже нові правила затверджені у світовій торгівлі вже будуть презентовані цим місяцем, а вступлять в дію з Нового року.

На зустріч приїхали представники всіх регіональних представництв Українського національного комітету Міжнародної Торгової палати.

Також на засідання був присутній екс Президент Латвії Раймондс Вейоніс, який погодився очолити Центр міжнародного співробітництва ІСС Ukraine в Ризі.

Віце Президент ІСС Ukraine Тарас Демкура презентував проект «Життя в стилі ECO» на форумі HoReCa.ReStart, що проходив у м. Вінниця.

Понад 200 успішних рестораторів та готельєрів міста Вінниці і сусідніх регіонів зібралися 4-5 вересня 2019 р.  на форумі HoReCa.ReStart Бізнес-інтенсив. Захід організував Центр Інформаційної Підтримки Бізнесу (ЦІПБ), заснований на базі Вінницький Клуб Ділових Людей, у рамках ініціативи EU4Business Європейського Союзу за підтримки ЄБРР: консультації для малого бізнесу в Україні.

Кращі українські експерти-практики та досвідчені ресторатори поділилися своїми історіями успіху, розповіли про практичні інструменти систематизації бізнесу, розкрили секрети виведення бізнесу на новий якісний рівень.

ІСС Ukraine продовжує відслідковувати дієвість світових практик та норм ринкових засад які запроваджуються, або були запроваджені в Україні. Однією з тем – це ціноутворення на електроенергію. Нині в Україні запрацював новий ринок. А до 1 липня у формуванні ціни використовувалася формула, в розрахунок якої було закладено показники API2 на енергетичне вугілля (Ротердам +). Низка гучних заяв про неправильність цієї формули, та початок розслідувань НАБУ змусили нас звернутися до Антикорупційного Бюро з проханням роз»яснити певні нюанси, як формула, яка продовжує діяти у світі, яка є обгрунтована і підтримана світовими бізнес інституціями, опинилася серед «неправильних» в Україні. У попередніх матеріалах стосовно цього питання ми зверталися також за коментарем і до Генерального Секретаря  EURACOAL Браяна Ріккетса. (https://iccua.org/pitannya-pro-te-yakij-tip-ekonomiki-vvazhaye-za-krashhe-bud-yaka-krayina-i-yiyi-gromadyani-ye-ideologichnim-viborom/).

В Національному антикорупційному бюро України заявляють, що не мають претензій до індексу API2 в основних портах Західної Європи, як базового орієнтиру для визначення ціни на вугілля в Україні за формулою «Роттердам+». На думку детективів, ціна вугілля в Амстердамі, Роттердамі та Антверпені в цілому відповідала встановленим цінам на ринку енергетичного вугілля в Україні. Про це йдеться офіційній відповіді НАБУ на запит Інформаційного бюлетеню ICC Ukraine.

«Згідно з Порядком, затвердженим постановою НКРЕКП №289 від 03.03.2016, індикативна ціна вугілля НКРЕКП визначена на рівні індексу API2 на умовах CIF в основних портах Західної Європи (Амстердам-Роттердам-Антверпен), рівень якої в цілому відповідав встановленим цінам на ринку енергетичного вугілля в Україні на час ухвалення Порядку. Зауважимо також, що детективи Національного бюро у вказаному кримінальному провадженні не висувають обвинувачення службовим особам НКРЕКП в частині необґрунтованості застосування індикативної ціни на рівні API2, оскільки досудовим розслідуванням не встановлено ознак необґрунтованості застосування такого інструменту як індикативна ціна, а також обрання у якості індикативу показника світової ціни на енергетичне вугілля на рівні API2», – зазначає прес-служба НАБУ.

В Національному бюро інформують, що НКРЕКП мала підстави для впровадження прозорої методики формування ціни електроенергії та енергетичного вугілля на противагу попереднім практикам «ручного» регулювання.

«Вказаний порядок підготували на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України стосовно необхідності розроблення прозорого механізму державного регулювання оптових ринкових цін на електроенергію, зокрема встановлення індикативної ціни енергетичного вугілля з прив’язкою до релевантних інформаційних джерел та відмови від адміністративного (так званого «ручного») визначення ціни енергетичного вугілля без використання відповідних методик (алгоритмів)», – вказується у відповіді.

Детективи антикорупціного органу мають зауваження виключно до обґрунтованості включення в формулу «Роттердам+» логістичних витрат на транспортування та перевалку вугілля.

«Акцентуємо увагу на тому, що суть обвинувачення не стосується неправильного застосування індикативної ціни на рівні API2 як такої, що застосована в умовах відсутності вільного ринку енергетичного вугілля в Україні. Натомість Національним бюро висунуто обвинувачення службовим особам НКРЕКП у включенні до Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни на електричну енергію завідомо нереальних (економічно не обгрунтованих) витрат на транспортування енергетичного вугілля в частині прогнозованих обсягів використання вітчизняного вугілля на доставку його до України морським шляхом та перевалку в портах України, що надало необґрунтовані переваги генеруючим компаніям ТЕС і призвело до необґрунтованого збільшення оптової ринкової ціни електричної енергії», – підкреслюють в НАБУ.

Раніше голова НКРЕКП Оксана Кривенко повідомляла, що формула «Роттердам+» не є виключенням для вугільних ТЕС, аналогічним чином за принципом імпортного паритету формується ціна атомної генерації та ціна газу (формула «Дюссельдорф+»).

Застосований у формулі принцип імпортного паритету полягає в тому, що держава відмовляється від практики адміністративного заниження ціни вітчизняних товарів (в даному випадку енергоресурсів) відносно аналогічних товарів, що постачаються в країну з закордону.

Європейська асоціація вугілля та лігніту прийшла до висновку, що використання формули «Роттердам+» українською владою було обгрунтованим підходом. Про це йдеться в звіті асоціації, опублікованому на сайті Нацкомісії, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).

Формула «Роттердам+» була введена постановою НКРЕКП №289 від 3 березня 2017 року «Про затвердження порядку формування прогнозної оптової ціни електричної енергії». Згідно з постановою, в ціну електроенергії закладалася вартість вугілля, виходячи з котирувань індексу API2 європейського хабу ARA (Амстердам – Роттердам – Антверпен) + витрати на транспортування до України. Таким чином, в тарифі встановлювалась рівна ціна на енергетичне вугілля українського та  іноземного походження.

23 серпня 2018 року НКРЕКП скасувала формулу «Роттердам+» в зв’язку з початком дії нового ринку електричної енергії.

За ініціативи Джона Керрі, 68-го державного секретаря Сполучених Штатів Америки, була скликана нарада в Головній штаб-квартирі ICC в Парижі, щоб обговорити глобальні зусилля, спрямовані на «ведення війни» проти кліматичної кризи, – на тлі того, що він назвав провалом глобального управління.

За участю голови ICC Пол Польмана, який нещодавно презентував свій новий фонд IMAGINE для боротьби зі зміною клімату – зустріч зібрала керівників, науковців та представників відомих міжнародних організацій, включаючи WWF та Європейський кліматичний фонд.

Зустріч співпала з одномісячним початком зворотного відліку до саміту з питань кліматичних змін, який відбудеться в штаб-квартирі ООН 23 вересня.

“Ми раді підтримати ініціативу секретаря Керрі “World War Zero” в рамках нашої глобальної кампанії, щоб зробити заходи у збереженні клімату ефективними. Настав час для узгоджених дій “, – сказав генеральний секретар ICC Джон Дентон.

«ICC повністю визнає необхідність посилення дій у запобіганні кліматичних змін. Ми очікуємо, що організації, які приєднуються до нас, узгоджуються з нашою Столітньою декларацією, яка мобілізує бізнес, що стоїть за необхідним обмежити глобальне підвищення температури до 1,5 ° C та досягання додаткової кліматичної мети викидів за нульовий нуль до 2050 року », – додав пан Дентон.

Кліматична коаліція палат ICC – започаткована в червні – призвела до безпрецедентної мобілізації місцевих бізнес-лідерів для підтримки амбітних кліматичних дій. Понад 450 торгових палат підписалися в Коаліцію протягом першого тижня від дня її заснування – з тим, що ця тенденція продовжує зберігатися до початку Саміту Генерального секретаря ООН з питань клімату.

Це буде однією голловн6их тем під час проведення Генеральним секретарем Організації Об’єднаних Націй Антоніо Гутерреса Саміту з питань кліматичних дій, який відбудеться на початку 74-го тижня Генеральної Асамблеї ООН. Саміт є платформою для світових лідерів до обголворення спільних зусиль у діях по збереженні клімату, швидких трансформаційних змін та створення політичного імпульсу, демонструючи конкретні дії щодо зменшення викидів парникових газів на 45% протягом наступного десятиліття та зменшення нульових викидів до 2050 року.

Маючи власний голос у системі ООН як єдиній організації, яка представляє бізнес, і яка має місце в Генеральній Асамблеї, ІСС очолить велику бізнес-делегацію до UNGA – і буде приезентувати цілу низку гучних заходів з різних питань, починаючи від клімату до фінансових включення.