ICC Ukraine спільно з комісією з питань міжнародного арбітражу ІСС, компаніями Asters, Winston & Strawn, та низкою інших правових фірм і установ буде проведено День Міжнародного Арбітражу.

Під час заходу буде розглядатися питання сучасного використання норм і практик міжнародного арбітражу та низка практичних кейсів

Серед них питання розширеної та складної макетної справи згідно з Арбітражним правом ICC 2017 р. Для цього буде проводитися навчально ознайомча робота в робочих групах. Практичні приклади на яких розглядатиметься матеріал надсилатимуться учасникам перед навчанням, щоб вони могли ознайомитися з фактажем и та визначити договірні питання, які висвітлюють події, згадані у них.

На конференції будуть також проведені технічні та практичні презентації міжнародних арбітражних експертів ICC.

Захід розрахований на практикуючих юристів, корпоративним адвокатам, арбітрам, магістратам, науковцям, експертам з вирішення суперечок та користувачам, які мають великий досвід міжнародного комерційного арбітражу, зокрема процедури ICC, і бажають поглибити свої практичні знання та поділитися своїм баченням проблематики з міжнародними експертами.

Більш детальну інформацію щодо події та участі в ній Ви можете дізнатися за link

https://2go.iccwbo.org/icc-training-on-drafting-enforceable-awards.html

Нині в Україні спостерігається зворотна тенденція медичного туризму. Ще останні 10-15 років країна була відома в основному виїзним медичним туризмом. Люди шукали як отримати кращі медичні послуги закордоном. При цьому не зважали, що в самій Україні, є унікальні можливості для лікування та оздоровлення, які в зарубіжних країнах навіть не знайдеш.
І от зараз в цій східноєвропейській країні почало спостерігатися стрімке зростання в’їзного медичного туризму. Це є чудовим позитивним показником для туристичного сектору України. Так у 2012 році туристичні відвідування країни сягнули 20 мільйонів. У 2014 році через відомі події відзначився суттєвий спад. І зараз В статистика туристичних відвідувань знову почала показувати помітний ріст. Серед них і ті, хто відвідує Україну з метою лікування та оздоровлення.
Близько 50 000 пацієнтів приїздить Україну щороку. Серед них 25% обирають цю країну за якісні та доступні лікувально-відновлювальні послуги, 18% відвідують стоматологів та офтальмологів, а 57% шукають допомоги у фахівців з питань фертильності, кардіохірургів, косметологів та терапевтів стоматологічних клітин. Це данні Асоціації медичного туризму України.

Серед переваг, це легка доступність спеціальних медичних послуг за конкурентними цінами:

Перебування в черзі у довгому списку очікування на медичну допомогу може бути дуже неприємним. Якщо додати непомірні витрати на лікування, то це  стає досить неприємною справою. В цьому і є перевага України, яка пропонує якісну, недорогу медичну допомогу, яку можна поєднати з чудовими можливостями для відпочинку.
Легка доступність – ще одна велика перевага для медичних мандрівників. Україна стоїть на стратегічному перетині шляхів між Центральною та Східною Європою. Подорож без віз дозволена майже для всіх мандрівників з країн ЄС та СНД.
Перш за все, Україна швидко розвивається у своїх можливостях в наданні спеціальних медичних послугах разом із найсучаснішою інфраструктурою та засобами, що привертають увагу світових медичних мандрівників. Туристичні пакети лікування та відпочинку на рівні «all-inclusive» виходять за дуже конкурентоспроможними цінами.
Для кращого розуміння перспектив медичного туризму, що стрімко розвивається в Україні, ми провели коротку розмову з пані Ганною Гучок, генеральним директором Travel Image, відомої компанії з маркетингу туризму (радника голови ICC Ukraine з питань «Здоров’я та

медичний туризм» Ред).

Був приємний день. Пані Гучок, випромінюючи чарівну посмішку, завітала в призначений час.. Незважаючи на молодий вік, блиск проникливості та досвіду в її очах означав чудову зустріч.

Dr Prem: Які спеціальні медичні послуги ви хотіли б відзначити, що в першу чергу приваблюють медичних туристів?

Пані Анна Гучок: Для початку я хочу особливо виділити зростаючий попит на лікування стовбуровими клітинами в Україні. Ви здивуєтеся, дізнавшись, що лікування стовбуровими клітинами в Україні легалізовано та практикується протягом 20 років. Ми спостерігаємо велику кількість пацієнтів з Азії, Європи та США, які прагнуть цих методів лікування.
Ми маємо якраз протилежний сценарій цього напрямку, ніж у США. Методи лікування у Сполучених Штатах потребують років для затвердження FDA. Але багато країн вже отримали бажаний прорив. Пацієнти готові скористатися цими методами лікування, особливо коли використовуються всі надсучасні засоби. Знову ж таки, якщо розглядати доступну частину, Україна стає очевидним вибором.

Dr Prem: Але більшість методів лікування стовбуровими клітинами перебувають на стадії експерименту, чи не так?

Анна Гучок: Так. Це правда, але до певної міри. В Україні ви знайдете багато клінік, які роблять чудово працюють зі стовбуровими клітинами плода. Є клініки, які пропонують ці методи лікування з 1994 року і успішно провели тисячі трансплантацій стовбурових клітин. Якщо пацієнти задоволені, слова з їхніх вуст означають багато.

Dr Prem: Правда. Тож, які ще сфери медичної експертизи ви відчуваєте перспективними для подорожей медичних мандрівників в Україні?

Анна Гучок: Очевидно, я б зазначила лікування IVF та сурогатність. Ви можете зателефонувати Україні в Глобальний Центр ЕКО. Лікування ЕКЗ, доступне в усьому світі, коштує дуже дорого. Рівень успішності цих методів лікування також дуже низький. Багато пар закінчуються безрезультатним фінансовим витратами після кількох випробувань.
В Україні ви знайдете найсучасніші клініки ЕКЗ, якими керують провідні фахівці з фертильності, які мають багаторічний досвід. Показник успіху також помітний. Знаєте, досвід має значення! Навряд чи ви знайдете будь-яку країну, яка може конкурувати з Україною за унікальним поєднанням якості та доступності при лікуванні ЕКЗ.
Дозвольте також розповісти про сурогатство, яке можна використовувти в Україні. Країна дозволяє міжнародне сурогатство. Зараз це стало найбільш привабливим місцем для бездітних закордонних пар.
По суті Київ став міжнародним центром сурогатності. Вартість суттєво низька, а доброзичливе ставлення місцевих українських жінок ще більше робить цей напрямок успішним. Ми бачимо пари з Китаю, Азії, Європи, США та Канади, які роблять орієнтир для цих репродуктивних клінік.

Dr Prem: А які ще послуги?

Анна Гучок (усміхається): Ви знаєте набагато більше. Україна також має всесвітній репутацію в галузі складних лазерних хірургічних втручань та інших офтальмологічних процедур.
Далі стоматологічний туризм. Ринок в Україні для цього сегмента дуже великий. Особливо в останні 2-3 роки. Ви знаєте, що люди зараз більше піклуються про свою зовнішність. Вони готові витратити кошли на макіяж посмішки.
На жаль, в багатьох країнах зубні імплантати та косметична стоматологія є дуже дорогими. Навіть покриття медичного страхування не включає витрати на ці послуги. Але, тут у нас є найкращі фахівці найсучаснішої косметичної стоматології.
Туристи, які шукають в Україні стоматологічних процедур, в основному з Італії, Франції, Ізраїлю та Скандинавії. Вони залишаються дуже задоволені. Треба сказати, що стоматологічні хірурги тут дуже багато дбають про безпеку. Процедури проводяться в 100% стерильному середовищі. Інфекцій та ускладнень значно менше. Не потрібно повторних візитів. Все на користь пацієнта. То чому б не зробити свою стоматологічну роботу?
Якщо оглянути Київ, тут є ціла мережа стоматологічних клінік, які пропонують якісні зубні імплантати та методи лікування. Вартість напрочуд низька майже на 60-70% менше, ніж у США та Великобританії.

Dr Prem: Україна має чудові природньо-кліматичні умови. Який потенціал для оздоровлення? Знаєте, люди сьогодні божевільні за природними та альтернативними методами лікування.

Анна Гучок: О так! В Україні цих можливостей безліч. Мандрівники воліють відвідувати місця для реабілітації. Я маю на увазі перш за все реабілітацію при кардіо та ортопедичних недугах. Низка санаторіїв, гарячих та холодних джерел, розташованих уздовж Карпатських гір у західній частині, є дуже привабливою пропозицією.
Мандрівники з США також шукають реабілітації від наркоманії та алкогольної залежності в цьому регіоні. Це безпечний притулок, де їх конфіденційність суворо дотримуються під час програми.

Dr Prem: Воістину, потенціал України для в’їзного туризму величезний. То як уряд підтримує це?

Анна Гучок (зітхаючи): Чесно кажучи, медичний туризм в Україні ще не бачить цілеспрямованої підтримки Уряду. Це Українська асоціація медичного туризму, неприбуткова організація, чиї помітні ініціативи сприяють розвитку бізнесу на цьому ринку.
Ця організація просуває всі українські клініки на міжнародному ринку для досягнення поважних позицій у світовому індексі медичного туризму. Події – акції від інших організацій, також дуже мало. Я, безумовно, хотіла б побачити певну фінансову та маркетингову підтримку від Уряду, щоб скористатися цим зростаючим ринком.

Dr Prem: Ви також докладаєте великих зусиль.

Анна Гучок: Я намагаюся з усіх сил. Я захоплююсь просуванням та маркетингом медичного туризму з належним виявленням потенційних аспектів. Але все ж, я вважаю, підтримка уряду є важливою. Це додає більшої відповідальності та надійності нашим зусиллям та послугам.
Dr Prem: Абсолютно. Однак розмова з Вами це чудова можливість, дізнатися про різні аспекти медичного туризму в Україні. Дякуємо, що не пошкодували свій цінний час. Сподіваюсь, що в майбутньому можна буде отримати більше інформації щодо цього питання. Від імені нашої команди дозвольте побажати вам великих успіхів у ваших починаннях.

Анна Гучок: Так. Це було варте обговорення. Дякую. Бажаю побачитись ще раз!

Growth of medical tourism in Ukraine – Interview with Anna Guchok Bilous

Growth of medical tourism in Ukraine – Interview with Anna Guchok Bilous

Віце-президент ICC Ukraine – Подолева Е.Е. провела переговори зі шведською експерткою з гендерних питань пані Агатою Зиманскою, з якою у червні поточного року ми провели у іHUB надзвичайно успішний захід “Nordic Stories”. Під час цього круглого столу Агата разом із фінською експерткою з питань прав людини і гендерної рівності пані Сарі Раутарінта були ключовими спікерками. Відкривали захід пані Марія Огрен, Заступник Голови Місії Посольства Фінляндії в Україні та пані Галина Янченко – тодішня голова Ради Громадського контролю над НАБУ. У заході взяли участь більш ніж 50 українських жінок-підприємець. Велика кількість запитань примусила організаторів перевищити запланований час для проведення заходу, що зайвий раз підтверджує надзвичайний інтерес до піднятої тематики з боку українських учасниць. Саме тому є важливим той факт, що ми домовилися з Агатою організувати до кінця поточного року круглий стіл «Nordic Stories. Глава друга»

22 серпня відбувся робочий захід в рамках проекту “Охорона Здоров’я та медичний туризм” Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати – ICC Ukraine. Шляхом голосування було прийнято рішення щодо створення Комісії ICC з питань охорони здоров’я і медичного туризму. Очолювати цю Комісію обрано Анну Гучок.

У подальшому Комісія має намір розвивати в’їздний медичний туризм України та вирішувати існуючі проблеми.

В 2016 році, в умовах дефіциту вугілля, що напряму загрожував енергетичній безпеці країни, Київ прийняв рішення почати імпортувати енергетичне вугілля.  Фактично Україна входила у світовий ринок вугілля, і слід було приймати правила торгівлі, за яким працювали у світі. Була введена формула АРІ 2. В Україні вона відома як Роттердам +. Нині, з введенням нового ринку електроенергії, вона перестала працювати в Україні.  . Нині коли пристрасті навколо неї стихають,  «Інформаційний бюлетень  «ІСС  Ukraine» спробував розібратися в самій суті цього алгоритму, за яким живе, виявляється, весь світ. Поспілкуватися на цю тему, з нами люб’язно погодився Генеральний Секретар  EURACOAL Браян Ріккетс.

• Дякуємо, за те, що погодилися відповісти на наші запитання, і тоді перше з них. У 2018 році Euracoal провів дослідження обґрунтованості використання в Україні методики імпортного паритету для ціноутворення на енергетичне вугілля. Який висновок був зроблений в цьому дослідженні?

Вибір маркерной ціни вірний – API2) є прозорою і відповідною основою для формування ціни на основі принципу імпортного паритету в Україні.  Доповнення у вигляді транспортних витрат, в так званій формулі ціни Роттердам +, є приблизними і може не відображати фактичну вартість доставки вугілля до українських портів. Однак, як і сама маркерная ціна API 2, різниця в транспортних витратах повинна бути оцінена об’єктивно. Додавання різниці в транспортних витратах до узгодженої, індикативної ціни на вугілля для отримання паритетної ціни імпорту означає, що майбутні коливання вартості вугілля і транспортних витрат можуть бути зафіксовані.

• Поясніть, в чому переваги ціноутворення на енергоносії, заснованого на спеціальній методології, в порівнянні з так званим ціноутворенням в “ручному режимі”?

У вільній ринковій економіці рівноважна ціна зазвичай визначається змінними витратами (або довгостроковими граничними витратами, або грошовими витратами) кінцевого виробника, що необхідно для задоволення попиту. У випадку з Україною це вартість імпортованого вугілля. І тоді кожен виробник отримує цю ціну.

У декого можуть виникнути питання, чому виробники з більш низькими витратами не продають за нижчими цінами на благо суспільства в цілому. Витрати виробників вугілля можуть бути низькими, оскільки вони більш ефективні, відображаючи значні капіталовкладення в вугільні шахти (наприклад, розвідка родовищ, придбання прав на розробку корисних копалин, придбання землі або прав доступу, розробка родовищ, автоматизоване обладнання, транспортна інфраструктура та приміщення для робітників).

Шахти також стикаються з витратами на відновлення земель і іншими зобов’язаннями, такими як збиток від просідання ґрунту. Це різниця між ціною продажу і змінними витратами, які забезпечують повне відшкодування і стимулюють інвестиції. Без цього стимулу не було б інвестицій і зростання продуктивності; витрати (і ціни) були б вище, а споживачі були б в гірших умовах. Витрати на видобуток вугілля також можуть бути низькими, оскільки конкретні поклади копалин можуть бути легко доступні. Наприклад, в деяких великих відкритих  шахтах з неглибоким заляганням товстих пластів в басейні річки Паудер в США.
У всіх гірничодобувних проектах виникає питання про оцінку прав на корисні копалини. Найчастіше вони належать державі, і власники шахт платять роялті, або фіксований збір, заснований на тоннажі, або індивідуально узгоджену ставку. Ці платежі, а також безліч сплачуваних податків (на додану вартість, на майно, пов’язані з виплатою зарплати, на прибуток) означають, що вуглевидобуток приносить значну користь суспільству.

У плановій економіці або командній економіці держава виділяє ресурси і встановлює ціни, які можуть бути нижче або вище ціни ринку (те, що ви називаєте “ручним ціноутворенням”). У цій ситуації немає стимулу і свободи для приватних інвестицій, тому що всі інвестиції спрямовуються державою; природні ресурси і засоби виробництва перебувають у державній власності. Політичні рішення можуть дозволити споживачам отримувати вигоду від низьких цін, але в цьому випадку бізнес може бути економічно нестійким. Проблеми виникають на стику між командною економікою і міжнародним ринком (наприклад, обмеження на імпорт-експорт вугілля, введені Китаєм, який має змішану економіку, частково планову).
Питання про те, який тип економіки вважає за краще будь-яка країна і її громадяни (ринкову, планову або командну), є ідеологічним вибором.

• Чому країни з дефіцитом енергоресурсів використовують методологію імпортного паритету?

Тому що вона близько відповідає принципам вільного ринку і стимулює конкуренцію.

• У яких конкретно країнах і як давно використовується методологія імпортного паритету в ціноутворенні на енергоносії?

Протягом багатьох років видобуток кам’яного вугілля в Німеччині отримувала щедрі субсидії для пом’якшення соціальних наслідків тривалого занепаду великої галузі. Незважаючи на ці субсидії, в країні  продовжував існувати конкурентний ринок вугілля, оскільки механізм субсидування підштовхує місцевих виробників продавати своє вугілля за ціною імпортного паритету (з 2007 по 2018 роки) І навпаки, оплата щедрих пільгових “зелених” тарифів у багатьох державах-членах ЄС, включаючи, насамперед, Німеччину, привела до зниження оптових цін на електроенергію до рівня, який завдає шкоди конкуруючим джерел електроенергії.

У певний момент Великобританія відмовлялася від використання принципу імпортного паритету. Які наслідки це мало для вуглевидобувної галузі Великобританії? Чому Великобританія повернулася до використання принципу імпортного паритету?

Тривала історія видобутку вугілля в Великобританії призвела до сильної залежності від генерації електроенергії на вугіллі, поки лібералізація ринку електроенергії та “прагнення до переходу на газ” в 1990-х роках не поставили під сумнів використання вугілля.

Навіть після приватизації вугільної промисловості в 1994 році, трирічні контракти з фіксованими цінами плюс інфляція були звичайним явищем для недавно приватизованих енергогенеруючих підприємств. Однак все частіше низькі міжнародні ціни на вугілля в кінці 1990-х і початку 2000-х років поряд з обмеженнями викидів SO2, встановленими для виробників електроенергії, приводили до зростання імпорту, який показав, що місцеве вугілля неконкурентоспроможне.
Оскільки внутрішні контракти на поставку вугілля минули, будь-які нові контракти були коротшими, а їх ціни – пов’язані з API2. У деяких випадках виробники електроенергії відновлювали контракти лише з причини того, що порти Великобританії і залізничні сполучення з портів не могли обробляти достатній обсяг імпортного вугілля, щоб повністю витіснити місцевих постачальників.
Частина внутрішнього видобутку вугілля що залишилася, була практично знищена введенням механізму мінімальних цін на вугілля в 2013 році і подальшими змінами в ньому. У 2017 році у Великобританії було видобуто всього 3 мільйони тонн вугілля і імпортовано тільки 8 мільйонів тонн в порівнянні з 50 мільйонами тонн в 2013 році. До початку 2020-х років у Великобританії не залишиться виробництва електроенергії на вугільному паливі.
Таким чином, сили вільного ринку вбили вугілля в Великобританії: конкуренція з дешевим газом Північного моря і з більш дешевою імпортним вугіллям. Політика цін на вугілля була лише останнім цвяхом в труні.

• Чому саме індекс API2 був обраний маркером для ціноутворення в Україні. Чи можна оцінити обсяг вугілля, який за рік торгується в світі, на базі цього індексу?

Індексом, прийнятим на європейському ринку вугілля, був API2. API означає Індекс Всіх Публікацій, а API2 – це середнє значення щоденних оцінок цін IHS McCloskey Coal і Argus Media для вугілля стандартної якості (6 000 ккал / кг NAR – нетто при отриманні) для доставки в певні (швидкі) терміни в північно-західну Європу . Щоденні оцінки усереднюються і публікуються щотижня по п’ятницях; середнє значення цих тижневих значень стає місячним значенням і використовується для розрахунку свопів.
Найбільш важливим елементом системи фінансової торгівлі є незалежний, піддається перевірці спотовий індекс, за яким розраховуються фінансові операції. Він повинен відображати вартість товару на поточному спотовому ринку, і ринок повинен бути впевнений в його цілісності і підтримувати його ліквідністю. API2 відповідає цим вимогам для багатьох торговців вугіллям – це самий часто використовуваний індекс, хоча також використовуються API4, globalCOAL NEWC і API8.
Все більше і більше угод ґрунтується на вугільних індексах (особливо API2 і API4), і в 2016 році обсяги торгівлі вугільними деривативами були приблизно в 40 разів більше, ніж обсяги торгівлі реальним вугіллям в Європі (імовірно – цінних паперів на 6 млрд тонн вугілля, що торгуються на базі API2 проти 167 млн ​​тонн реального імпорту в Європу). Мультиплікатор світової торгівлі вугіллям складає близько 7x (7 млрд тонн через цінні папери проти 1 млрд тонн фізичного обсягу).

• Чим можна пояснити доцільність включення в формулу так званого плюса (витрат на доставку)?

Вибір API 2 виправданий, але відображає вартість вугілля, що доставляється в порти АРА (Амстердам-Роттердам-Антверпен) на північному заході Європи, а не в українські порти, тільки один з яких може розвантажувати великотоннажні судна. Думка експертів, отриманих EURACOAL, підтверджує, що вартість доставки в Україну вище, в залежності від походження конкретної партії і розміру судна – можливо, на 9 доларів США за тонну в разі вугілля з Сполучених Штатів.

Проте існує дуже мало угод, щоб підтвердити оцінку витрат. Різниця у вартості доставки вугілля, що потрапляє в українські порти, а не в порти ARA, варіюються від 6,5 доларів США / т до 14,5 доларів США / т відповідно до методології НКРЕКП. Таким чином, приблизна оцінка різниці у вартості доставки, зроблена НКРЕКУ, відображає фактичну величину.

• Чи є необхідним для коректної роботи формули “Роттердам +” поставка вугілля в Україну саме з Роттердама?

Використання індексу цін API 2 плюс надбавка на транспортування, так звана ціна Роттердам +, не має на увазі, що вугілля постачається або коли-небудь буде поставлятися з портів ARA в Україні. Це було б безглуздо! Вугілля поставляється з країн-виробників, таких як Колумбія, США чи Південна Африка, безпосередньо в Україну, але за вищою транспортної ціною, ніж на більш популярних маршрутах в Північно-Західній Європі, оскільки судам доводиться проходити через Гібралтарську протоку, Середземне море, протоку Босфор, Чорне море і, можливо, Керченську протоку до українських портів.

• Дуже Вам дякую за розмову.

Бесіду вів директор Департаменту стратегічних комунікацій ІСС  Ukraine Сергій Сиволап

в який взяла участь віце-президент ІСС Ukraine Олена Подолєва. РІТО – це компанія, яка виробляє високоякісні і модні трикотажні вироби, які відомі не тільки на вітчизняному ринку, але й далеко за його межами.Обмін думками щодо перепон на шляху вихіду на зовнішні ринки, а також перспектив розвитку бізнесу є завжди актуальним для жінок-підприємець. Таким чином,  ідея систематично зустрічатися у різних компаніях, якими чи володіють, чи керують жінки,  є дійсно корисною.

У Львові пройшов Львівський регіональний форум медичного туризму (Lviv Region Healthcare Tourism Forum), який відвідали гості з більш як 15 країн світу. Організаторами заходу стали Львівська обласна державна адміністрація, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Українська асоціація медичного туризму за підтримки Global Healthcare Travel Council.

Форум розпочався з ознайомчих візитів в лікувально-оздоровчі заклади Львова, після чого на учасники відвідали Моршин та Трускавець. Згідно програми форуму другого дня форуму (8 серпня) в Edem Resort Medical & SPA було проведено «Міжнародну конференцію медичного туризму, курортів та рекреації».

Під час відкриття конференції голова Львівської обласної державної адміністрації Маркіян Мальський наголосив на важливості спільної роботи у напрямі розвитку галузі медичного туризму Львівщини.

«Сьогоднішній форум свідчить про те, що є дуже активна і чітка позиція держави щодо розвитку медичного туризму. Можна впевнено сказати, що це буде одним із пріоритетів регіонального розвитку. Львівщина має великий потенціал у цій сфері. Це шанс для економічного розвитку регіону, поштовх для динамічного прогресу туристичної галузі, а також можливість для українських лікарів достойної роботи на Батьківщині», – зауважив пан Маркіян.

Від імені Львівської обласної ради з відкриттям конференції привітав заступник голови Володимир Гірняк: «Тематика медичного та оздоровчого туризму надзвичайно актуальна. Насправді у нас прекрасні природні умови і розвинена інфраструктура, які сприяють розвитку медичного туризму. Головне – найближчим часом нам треба осучаснити чинне законодавство у цій царині».

Робота на ринку медичного туризму – це конкуренція за увагу і довіру пацієнта-туриста та формування оптимального співвідношення ціни з якістю, переконана в.о. директора департаменту туризму та курортів Міністерства економічного розвитку та торгівлі України Віталіна Мартиновська.

«Вважаю, що український сегмент медичного туризму здатний гідно конкурувати на світовому ринку медичних послуг, зокрема, і за рахунок високої якості надаваних послуг за адекватною ціною», – повідомила пані Віталіна під час відкриття конференції.

Президент Асоціації медичного туризму України Віолетта Янишевська наголосила, що в Україні є чимало закладів, які приймають іноземних пацієнтів, кількість яких щороку зростає. Це відбувається, зокрема, й завдяки високому професіоналізму українських лікарів.

«Близько 65 тисяч пацієнтів минулого року в’їхали в Україну з метою отримання лікування, зокрема щодо онкології, офтальмології, пластичної хірургії, естетичної медицини, репродуктивної медицини та реабілітації. У сфері оздоровчого туризму ця цифра значно вища. Водночас, за приблизними підрахунками, на лікування за кордон виїхали понад 160 українців», – сказала Янишевська.

На Міжнародну конференцію медичного туризму, курортів та рекреації прибува також президент «Turkish Healthcare Travel Council» Емін Чакмак який зауважив, що Україна за 5 років може досягти кількох мільярдів надходжень лише зі сфери медичного туризму.

У рамках конференції виступив старший віце-президент Національної туристичної організації, віце-президент Міжнародної торгової палати ICC Ukraine Тарас Демкура, який розповів про потенціал даних організацій для розвитку медичного туризму в Україні.

«Наша країна дійсно має великий потенціал у цій сфері, унікальні природні ресурси, досвід у лікуванні та оздоровчі програми, успішні результати та професійних лікарів, які постійно розвиваються та достойно конкурують з іноземними колегами. Сьогодні медичний туризм – це світовий тренд. Його темпи щорічно зростають, як і можливості, яких не можна упускати. Переконаний, що робота у цьому напрямку дозволить розширити можливості медичних закладів Львівщини, а в перспективі – покращить якість надання медичних послуг в Україні загалом», – розповів Тарас Володимирович.

Тарас Демкура також озвучив послуги ICC Ukraine у сфері «Здоров’я та медичний туризм в Україні», до яких відносяться: інформаційний супровід клінік, санаторно-оздоровчих комплексів за кордоном, експертне/оціночне вивчення їх діяльності; аналітичні дослідження, аналіз ефективності діяльності; проведення спеціалізованих галузевих бізнес заходів; навчання персоналу розуміння функціонування сегменту медичного туризму; проведення тренінгів та навчальних семінарів тощо.

За додатковою інформацією звертатися до координатора проекту «Здоров’я та медичний туризм в Україні» ICC Ukraine Анни Гучок (095-53-107-23; office@smilemedtoure.com). 

Після конференції відбулося також спілкування у форматі B2B. Слід зауважити, що учасниками Львівського регіонального форуму медичного туризму є професійні постачальники та баєри, які працюють у сфері медичного туризму. Цього року до Львівщини завітали представники області з медичних центрів, спеціалізованих клінік, санаторіїв, курортів і готелів, реабілітаційних центрів, медсервісних компаній та провайдерів медичного туризму з Саудівської Аравії, Бахрейну, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів, Азербайджану, Казахстану та Узбекистану.

Якщо всі озвучені під час форуму наміри будуть реально впроваджені, то Україна вже у найближчий час зможе залучити іноземні інвестиції в відновлення медичних та санаторно-курортних закладів Львівщини, а також і в готельно-ресторанну та туристичну сфери країни.

Використані матеріали: https://www.facebook.com/lvivmedicaltourismcluster/; https://loda.gov.ua/; www.lvivoblrada.gov.ua; www.ukrinform.ua. 

👉 Відео-репортаж з події: https://youtu.be/gorqTs7QMFA

👉 Посилання на повний виступ Тараса Демкури: https://drive.google.com/open?id=1QSu37ipa0gK33l_pJwNyWP_wSOusI3ug

Тернопіль з робочим візитом відвідав регіональний представник Міжнародної торговоі палати в Сумській області та представник HI TECH office Україна Владимир Демура та голова International Digital Heritage Foundation Анатолій Бондарчук.Ціль візиту-підготовка до першого Українського конгресу в рамках Української виставки цифрової економіки USCDE-2019,що пройде в Києві з 26 вересня за участі провідних українських та зарубіжних експертів в сфері діджіталізації.На протязі дев‘яти місяців будуть офлайн чи онлайн заходи,які можуть вивести digital економіку на якісно новий рівень!

Візит виявився вкрай насиченим зустрічами з керівниками всіх рівнів ,починаючи з міського голови Сергія Надала,голови обласної ради Віктора Овчарука,заступника голови ОДА Ігора Вонса,начальника департаменту зовнішньо-економічної діяльності та фандрайзенгу Оксаною Качурівською,начальником департаменту туризму Ростиславом Яцківим,директором комунального підприємства «Туристично- інформаційний центр» Тарасом Ковальчуком,начальником охорони пам‘яток та архітектури Ярославом Пелехатим і на завершення дня-зустріч з одним із провідних ІТ-бізнесменів та експертів України,власником групи компаній «Magnetik one”.

За підсумками зустрічей була досягнута домовленість зробити гідну промоцію та сформувати команду на перший конгрес в рамках Української виставки цифрової економіки USCDE-2019,що пройде в Києві та домовилися провести в Тернополі 13 вересня перший в Тернополі форум медичного туризму та збереження довкілля.

Пакет електронної комерції WCO, щойно опублікований, дає керівництво митним адміністраціям інстурментарій щодо створення або вдосконалення законодавчої, політичної та оперативної бази управління транскордонною електронною комерцією.

Пакет включає Рамку стандартів транскордонної електронної комерції та супровідну резолюцію Ради ВКО, прийняту в червні 2018 року, а також різні інструменти, ухвалені в червні 2109 р., Що підтримують ефективне та гармонізоване виконання різних стандартів, що містяться в Рамці.

Враховуючи фшалене зростання обсягів транскордонної електронної комерції та пов’язані з цим можливості та проблеми, митні адміністрації закликають впроваджувати Рамкові стандарти поетапно, спираючись на свої національні пріоритети, особливості, внутрішні процедури та доступність ресурсів. Щоб забезпечити його широке застосування, митні адміністрації рекомендують застосовувати Рамковий стандарт у тісній співпраці з іншими відповідними національними урядовими установами та учасниками електронної комерції.

З метою підтримки оперативного та узгодженого впровадження Рамкових стандартів, WCO готова надати будь-яку необхідну допомогу своїм митним адміністраціям-членам, виходячи з їх відповідних потреб та вимог. Оскільки середовище електронної комерції одночасно є динамічним та розвивається, WCO продовжить працювати в цій галузі через різні робочі органи WCO для вирішення виникаючих питань та оперативних викликів для просування безпечної, ефективної, стійкої та всеосяжної транскордонної електронної комерції.

В рамках Програми впровадження на ринку України провідних технологій у сфері енергоефективності та екології, що підтримується ICC UKRAINE,

13 серпня 2019р. відбувся монтаж та запуск першої одиниці обладнання електронної водопідготовки «HydroFLOW» на флагмані української металургічної промисловості – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Обладнання «HydroFLOW» встановлено на одному з маслоохолоджувачів для захисту від утворення накипу та біологічних відкладень.

Встановлення першої одиниці обладнання поклало початок програмної роботи з масового впровадження обладнання електронної водопідготовки «HydroFLOW» на чисельних об’єктах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що дозволить досягти суттєвої енергоефективності та покращення екологічних показників підприємства.

Нагадаємо, що 17 жовтня 2018 р., в ICC UKRAINE, відбулася Презентація-семінар «Застосування системи електронної водопідготовки «HydroFLOW», у якій взяли участь Віце-президенти ICC Ukraine, керівники регіональних представництв, голови комісій та запрошені технічні експерти.

Завдяки розгалуженій системі ділових зв’язків ICC Ukraine, її авторитету серед керівників великого бізнесу, відбулися зустрічі делегацій ICC Ukraine із керівництвом флагманських компаній України – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Полтавський ГЗК», ПрАТ «Оболонь», ПрАТ «Запорізький завод феросплавів» та іншими, завдяки чому очікується зростання обсягів впровадження цієї передової закордонної технології на підприємствах реального сектору української економіки.

ICC UKRAINE запрошує до співробітництва у сфері екології та енергозбереження усі зацікавлені підприємства, організації та установи.