В Херсоні відбулася робоча зустріч керівника Херсонського представництва ICC Ukraine Хоменка А.С., радника Президента з питань реклами та зв’язків з громадськістю ICC Ukraine та директора компанії «Укрфільмресурс» Квасової О.В. з головою ради директорів групи компаній «West-East group» і директором компанії «Захід-Схід Консалтинг» Андросюком Ю.Є. стосовно впровадження проекту «ЕкоНаноБуд».

Майже два роки тому West-East group закінчило розробку та сертифікацію надсучасної технології виробництва дорожньо-будівельних полімерних матеріалів нового покоління – наноасфальтобетонів (з полімерним в’яжучим на основі сірки). В результаті, Україна стала п’ятою країною в світі, що є власником запатентованих аналогічних технологій, які активно використовуються в США, Канаді, Польщі та Росії.

Експерти ICC Ukraine на черговому засіданні Експертної ради, яке відбулося 19 лютого 2020 року в Києві, встановили, що технологія наноасфальтобетонів (сіркоасфальтобетонів) у рази перевершує традиційні цементобетони та бітумні асфальтобетони за основними якісними характеристиками: міцністю, довговічністю, екологічністю, енергоефективністю, при цьому технологія значно дешевша за собівартістю та простіша у застосуванні. Це дозволить щорічно економити мільярди гривень державних коштів. Додаткова перевага – переробка мільйонів тон промислових відходів у якості сировини.

Таким чином, проект «ЕкоНаноБуд», по впровадженню дорожньо-будівельних матеріалів нового покоління із сіркополімерів, є дійсно амбітним та має усі три базових аспекти стратегії сталого розвитку:

1. Економічний:

• суттєво покращується якість та довговічність інфраструктурних об’єктів;
• швидше реалізуються проекти завдяки скороченню термінів будівництва;
• заощаджуються мільярди гривень бюджетних коштів.

2. Соціальний:

• створюються сотні нових робочих місць для молодих технічних спеціалістів та екологів;
• розвиваються інноваційні високотехнологічні підприємства;
• покращуються умови праці.

3. Екологічний:

• вирішуються глобальні проблеми утилізації – переробляються великі об’єми (мільони тон) промислових відходів;
• впроваджуються нові екологічно безпечні виробництва (нуль викидів CO₂).

Результатом зустрічі в Херсоні є сприяння Херсонським представництвом ICC Ukraine впровадженню проекту «ЕкоНаноБуд» шляхом укладання партнерських договорів.

Зусиллями Українського національного комітету Міжнародної торгової Палати (ICC Ukraine),Товариства українсько-китайської дружби (UCFA) Silk Council (China) та координатора цільової програми з виведення українського бізнесу на ринок Китаю –  Міжнародного центру розвитку Шовкового шляху (ISDC), з метою налагодження безперебійних поставок критично необхідних Україні матеріалів та обладнання для успішної боротьби з коронавірусом в умовах надзвичайної ситуації створено ICC online штаб.

На сьогоднішній день штаб досяг домовленостей з прямими китайськими товаровиробниками.

Штаб допомагатиме українським державним та приватним підприємствам організовувати прямі закупівлі в КНР обладнання та матеріалів для боротьби з  COVID – 19.

Функції ICC online штабу:

– надання інформації про товаровиробників

– розміщення заявок українських підприємств на підприємствах КНР та       організація закупівель

– інспектування підприємств

Керівник штабу:Заболотня Дарія Олегівна

Тел.:+380960900007

Email: [email protected]

Координатор штабу:Знаменська Світлана Володимирівна

Тел.:+380505824605

Email:  [email protected]

Яка подушка міцності в економіки України. Чи витримає вона обмежувальні заходи, і що слід зробити, аби зберегти ядро, яке після закінчення пандемії дасть поштовх для зростання. ICC Ukraine Newsletter продовжує відстежувати ситуацію в економіці, збираючи думки найавторитетніших фахівців. Цього разу розмовляємо з українським банкіром та економістом Володимиром Михайловичем Лавринчуком.

ICC Ukraine Newsletter: Економіка України і так показувала не досить хороші цифри за останні місяці. Тут ми маємо карантин, режим надзвичайної ситуації. Наскільки це матиме вплив і який на економіку, на показники ВВП? Чи витримає Україна такі заходи?

Лавренчук В.М.: Треба, щоб були прорахунки, напевно, але можна спиратися і на загальні оцінки, які роблять у світі. Падіння ВВП оцінюється в переважній кількості країн від 5 до 10%. Чи уникне Україна, чи буде більше чи менше? Я думаю, що ми можемо триматися приблизно таких очікувань, що у нас ВВП впаде, напевно, на такому ж рівні, як і в інших країнах. У нас відкрита економіка, з такими ж перевагами і з такими ж слабкими залежностями, з великими залежностями, що ослаблює нашу автономію. Звісно, що буде вплив, і він буде негативний. Я зараз тільки трактую те, що я дивлюся в міжнародних оцінках.

ICC Ukraine Newsletter: Якщо карантин зачепив малий і середній бізнес, то введення надзвичайної ситуації вже впливає і на велике промислове виробництво. Чи можливо якимось чином, є приклади, та ж Швеція, Британія, Нідерланди, якось обійти ці речі, зробити таким чином, щоб не зачепило все-таки велике виробництво? Якось підтримати їх? Ті станові галузі, котрі забезпечують виживання України в цих ситуаціях?

Лавренчук В.М.: Так і малі точно так же страждають. Сьогодні в Україні доля у виробництві малих підприємств не є високою. Тому очевидно, але страждають всі сегменти, мало хто зможе реабілітувати дистанційну роботу своїх робітників. Тобто, можна очікувати падіння виробництва і зупинки окремих підприємств.

ICC Ukraine Newsletter: Зрозуміло, дистанційно працювати на металургійних комбінатах не можна.

Лавренчук В.М.: Я саме про це. Тому це дуже важко прогнозувати, яким чином зможуть підприємства підтримувати. Скоріш за все, треба говорити саме з фахівцями, управлінцями великих підприємств. Вони, напевно, мають з цього приводу різні сценарії підтримки виробництва. Я думаю, що існує два, більше ніж два, але декілька основних загроз. Перша загроза – це сама хвороба, коли хворіють люди і коли неможливо забезпечити заміну людей. Тому що цей рівень може бути доволі високий, те, що ми бачимо по інших країнах. Це перша загроза, фізична. Друга загроза – це економічна, коли не буде вистачати грошей, тому що немає достатньо платежів у зв’язку з зупинкою інших галузей. І це те, чим опікуються уряди зараз, двома сторонами. Перша сторона – як убезпечити людей від масового, пікового зараження, коли можна підтримувати заміщення людей. Це називається карантин, в надзвичайних чи супернадзвичайних режимах, те, що ви спитали мене. А друге – яким чином, уникнути неможливо, але яким чином покрити витрати з тим, що ці підприємства продовжували працювати і продовжували виплату зарплати. Але й не тільки великі корпорації, але й малий і середній бізнес. Це соціальна відповідальність – а), але й б) це і необхідність уникнення фінансового колапсу, коли один одному не платять.

ICC Ukraine Newsletter: Тут мова йде про зарплату не тільки для підприємств. Є ще і бюджетники.

Лавренчук В.М.: Я кажу підприємства – я підприємства різних форм власності маю на увазі.

ICC Ukraine Newsletter: З надходженнями до бюджету і так які проблеми є. А зараз ще будуть більші. Наскільки витримає український бюджет? Буде постанова платити, незважаючи ні на що, не відправляти державним підприємствам і державним службам своїх працівників у відпустки за власний рахунок. Чи витримає бюджет?

Лавренчук В.М.: Як я розумію сьогодні, що навіть у розвинутих країнах іде перегляд управління бюджетними витратами. І країни змінюють свою політику до нової. А нова буде полягати в тому, що, напевно, ті ліміти, дефіцити бюджету, або ті пропорції, які раніше вважалися максимальними, очевидно, будуть посунуті. Тобто, я так розумію, що бюджет, витрати будуть покриватися бюджетом відповідно до програм, які будуть або мали би бути публічно презентовані, на які галузі, в яких сумах і як отримати фінансову допомогу. Тобто, бюджетні параметри будуть, звісно, пом’якшені або посунуті, тому що виживання суспільства і в цьому сенсі, і в сенсі економічному значно вище, ніж раніше встановлені ліміти. Тому я думаю, * озвучують лідери країн, і можна очікувати, що Україна повторить те саме. Я пояснюю популярно.

ICC Ukraine Newsletter: Чи не варто утворити спеціальний штаб, орган, який би займався підприємствами, які надважливі для України, експортоорієнтовані, щоб принаймні зберегти їх роботу в особливому режимі? Це металургія, це залізниця, аграрний сектор. Тобто, ті речі, які слід в останню пропозицію зупиняти.

Лавренчук В.М.: Ви назвали дуже вдало перелік критично важливих галузей, але він не повний, можна його продовжувати. Відповідь на ваше питання в мене така. Перше. Я сподіваюсь, що цей уряд і є той комітет. Пункт два. Досвід попередніх криз, очевидно, підтверджує необхідність консультацій уряду з авторитетними асоціаціями. Такі асоціації у нас є. У нас є бізнесові асоціації багатогалузеві, такі як Європейська бізнес-асоціація, Американська торгова палата, Спілка українських підприємців, ІСС Ukraine. І є галузеві асоціації, які мають хороший досвід взаємодії з урядом у критичних ситуаціях. Я сподіваюся, це відбувається. Створення спеціальних комітетів, досвідом подолання криз, мається на увазі українським досвідом, я думаю, чим швидше уряд відкриє ці консультації, я сподіваюсь, вони вже відкриті, і посилити, тим швидше ми впораємося з формуванням плану дій і визначенням пріоритетів підтримки фінансової і організаційної.

ICC Ukraine Newsletter: Дуже вам дякую за коментар.

ICC Ukraine Newsletter продовжує відстежувати ситуації в економіці України. На порядку денному продовжує стояти питання про адекватність вжитих обмежувальних заходів. Нас цікавить їх економічна сторона. Чи витримає Україна негативні наслідки які несе згортання бізнесу. Ми поставили це питання Голові Ради Незалежної асоціації банків України Роману Васильовичу Шпеку.

ICC Ukraine Newsletter: В цій ситуації, коли економіка і так показувала не дуже позитивні показники розвитку, нинішня ситуація, обмеження роботи промпідприємств, наскільки це ризики і виклики для України, які наслідки вони матимуть на економіку?

Шпек Р.В.: Перше, треба говорити про ризики, які можуть мати на життя людей. Скільки людей може бути інфіковано, і як ті люди можуть перенести хворобу. Бо якщо ми збережемо людей, то ми відродимо після того економіку. Ви ж бачите, що в різних країнах різні цифри розвитку цієї страшної хвороби. І ситуація в Україні не є чимось інакша, тільки у нас трошки це пізніше буде. Якщо подивитися на дії уряду Франції чи дії уряду Іспанії або в Німеччині, сьогодні більше двох не збиратися і т.і., то в основі стоїть людина. Якщо ми зможемо зберегти людину, то ми країну та економіку відродимо. Надзвичайно важливо зараз, розуміючи, що будуть втрати бюджету від того, що підприємства окремі не працюють, що певні канікули, пільги вводяться і т.п., що потрібно буде йти на розширення діапазону дефіциту бюджету, надзвичайно важливо відновити чи розпочати співпрацю з міжнародними фінансовими інститутами. За такими експертними оцінками, Україна може отримати в цьому році до 10 мільярдів доларів допомоги, притому що на перший місяць після започаткування програми ми можемо мати доступ десь, навіть на перших 3 тижнях, десь доступ до 4,5-5 мільярдів доларів. Якщо це піде на фінансування дефіциту бюджету, і Національний банк викупить цю валюту, то ми будемо мати більш передбачувану ситуацію, будуть нижчими темпи інфляції, девальвації. Національний банк і надалі зможе брати участь на грошовому ринку, підтримуючи ліквідність комерційних банків, на валютному ринку, продаючи, купуючи валюту. Тут надзвичайно важливо зараз говорити, що ті дії, які наша влада в особі парламенту та уряду повинна здійснити по виконанню попередніх умов, а ті попередні умови ще з грудня місяця всім дуже добре відомі, і вони не нові, а переписуються з попередніх програм, нам потрібно цю програму відновити. І тоді відновлювати економіку, забезпечувати мінімальні соціальні гарантії чи потреби громадян буде легше, простіше, і втрати і для кожного громадянина, і для економіки будуть меншими.

ICC Ukraine Newsletter: Певні країни, Британія, Голландія, Швеція жорстко карантин не вводять, дають все-таки можливість промисловість не обмежувати. Можливо, для України було бачення зберегти якісь стратегічні галузі для роботи в певних умовах, з певними обмеженнями, але в перше чергу експортні?

Шпек Р.В.: От бачите, ви дзвоните, зв’язок працює – це стратегічна галузь. Вода подається, вода відводиться – це стратегічна галузь. Транспорт працює. Тільки транспорт працює так, щоб не возити велику кількість людей, не поширювати. Напевно, хімічні, металургійні заводи, трубопроводи працюють. Якщо це обмежується робота продуктових ринків чи інших місць розваг і т.п., то не через те, що хтось проти бізнесу, а проти надмірного скупчення людей. Сьогодні я прочитав таку інформацію, не знаю, наскільки вона справедлива. Але таке поширення в Італії в одній провінції інфікованих людей і смертей пов’язують з тим, що було масове скупчення людей, коли відбувся матч Апаланта-Валенсія, Ліга чемпіонів. Тут важливо зберегти людей, які завтра вийдуть на роботу. А зберігати просто ті робочі місця, на яких може бути поширення інфекції. Банки працюють, але банки скоротили кількість людей, впорядкували роботу відділень, щоб багато людей там не скупчувалося. Переводять масу послуг в онлайн-режим і т.п. І це в умовах і карантину, і надзвичайного стану вони будуть продовжувати свою роботу. Тут ми, з одного боку, боїмося великих цифр втрат людей, а з другого боку ми не хочемо самообмежень, самоізоляції чи обмежень певних прав на пересування чи роботу.

ICC Ukraine Newsletter: Дякуємо вам.

В Україні не прийняте рішення про введення надзвичайного стану. Діє надзвичайна ситуація. Разом з тим, що бізнес розуміє про необхідність обмежувальних заходів, існує занепокоєність, що вони вживатимуться без врахування специфіки певних підприємств. Промисловці, профільні асоціації закликають в кожному випадку проводити консультації з бізнесом, як найліпше виконати безпекові умови, але і не створювати зайві проблеми. Як то було з обмеженням пересування пасажирів не більше 10 осіб в одному автобусі. ІСС Ukraine також долучилося до звернень щодо вирішення цієї ситуації. Уряд оперативно ухвалив рішення про відповідні зміни у свою ж постанову. Ми відслідковуємо ситуацію, і у разі виникнення проблем знову будемо звертатися до кабінету Міністрів з пропозицією як зробити так, аби в цих складних умовах зберегти українське виробництво.

Міжнародна торгова палата, представницька організація, яка включає понад 45 мільйонів компаній, прокоментувала завершення віртуального саміту лідерів G20.

Коментуючи нові зобов’язання G20 щодо полегшення надходження необхідного медичного обладнання – на тлі швидко зростаючих торговельних обмежень на основні товари – Генеральний секретар ICC Джон W Дентон сказав:

“Зобов’язання найбільших світових економік сприяти постачанню та забезпеченню вільного потоку медичного обладнання є абсолютно необхідним. Але дії повинні слідувати словами. Країни G20 повинні негайно зняти заборони на експорт, які були застосовані останніми тижнями, якщо ми хочемо отримати медичне обладнання та ліки в руки тих, хто їм найбільше потрібен. Це не може бути порожньою обіцянкою, якщо ми хочемо обмежити кількість людей, котрі роблять COVID-19. ”

“Ми закликаємо всі країни дотримуватися ухвалених спільних рішень G20 та вживати всіх можливих заходів для забезпечення ефективного пошуку та виробництва необхідних товарів для боротьби з пандемією”.

ICC також вітає зобов’язання G20 підтримувати серйозні та масштабний фіскальний мотивації у світовій економіці, але підкреслив на необхідності підтримки потреб малого бізнесу та економік, що розвиваються.

Зокрема містер Дентон сказав:

«Людські та економічні наслідки пандемії потребують надзвичайних фінансових зусиль. Сьогоднішню спробу скоординувати спільну відповідь різних міжнародних організацій слід вітати, але проблема полягає в тому, щоб переконатись, що основна частина цих грошових коштів надходитиме в руки малого бізнесу та працівників ».

«Це спад, як ніхто інший із все більш тривожними ознаками того, що багато ланцюгів поставок близькі до колапсу в країнах, що розвиваються. Вкрай важливо, щоб гроші, надані G20, змінили реальну економіку, підтримуючи малий бізнес життєздатним та працюючими у всьому світі “.

Джон Дентон підсумував, що нинішній надзвичайний саміт повинен стати початком процесу для забезпечення ефективної глобальної реакції на вірус, який не знає кордонів:

“Сьогоднішній саміт не може бути разовим. Глобальний характер пандемії та складність економічних наслідків потребують постійної координації та перегляду. Ми сподіваємось, що наступного тижня міністри торгівлі G20 висловляться стосовно ключових аспектів спільної програми. Але бізнес-спільнота також очікує регулярних зустрічей лідерів, щоб вирішити цю небачену кризу та дотримуватися взятих на себе зобов”язань”.

У четвер відбулася позачергова онлайн-зустріч лідерів групи 20 країн-лідерів (G20), ініційована Саудівською Аравією, на якій сторони обговорили вплив коронавірусу на систему охорони здоров’я і глобальну економіку. Про це йдеться в спільній заяві за підсумками саміту, повідомляє УНН.

“Безпрецедентна пандемія COVID-19 є потужним нагадуванням про нашу взаємозв’язок і уразливість. Вірус не поважає кордонів. Боротьба з цією пандемією вимагає прозорого, надійного, скоординованої, широкомасштабної і науково обгрунтованої глобальної відповіді в дусі солідарності. Ми твердо маємо намір виступити єдиним фронтом проти цієї спільної загрози”, – йдеться в заяві.

Лідери держав висловили співчуття у зв’язку із загибеллю і стражданнями людей від вірусу і наголосили, що боротьба з пандемією і її наслідками для здоров’я, суспільства і економіки є абсолютним пріоритетом “Двадцятки”.

“Група двадцяти” зобов’язується зробити все можливе для подолання пандемії разом з Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародним валютним фондом (МВФ), Групою Світового банку (ГСБ), Організацією Об’єднаних Націй (ООН) та іншими міжнародними організаціями, які працюють в рамках їх існуючих мандатів.

Ми сповнені рішучості докласти всіх зусиль, як індивідуально, так і колективно, для:
▪ Захисту життя.
▪ Захисту робочих місць і доходів людей.
▪ Відновлення довіри, збереження фінансової стабільності, пожвавлення економічного зростання та зміцнення економіки.
▪ Мінімізації збоїв в торгівлі і глобальних ланцюжках поставок.
▪ Наданні допомоги всім країнам, що мають потребу в допомозі.
▪ Координації заходів громадської охорони здоров’я і фінансів”, – сказано в заяві.

Група двадцяти зобов’язується також “вживати всіх необхідних заходів в області охорони здоров’я і прагнемо забезпечити адекватне фінансування для стримування пандемії і захисту людей, особливо найбільш вразливих”, пообіцяла обмінюватися інформацією про вірус, а також зміцнювати системи охорони здоров’я в усьому світі.

“Ми розширимо виробничі потужності для задоволення зростаючих потреб у предметах медичного призначення і забезпечимо їх широку доступність за доступною ціною на справедливій основі там, де вони найбільш необхідні та якомога швидше”, – заявили лідери.

Вони також повідомили, що доручать міністрам охорони здоров’я зустрітися в міру необхідності для обміну національним досвідом та розробки комплексу невідкладних дій G20 по спільній боротьбі з пандемією на міністерській зустрічі в квітні.

“Ми просимо ВООЗ у співпраці з відповідними організаціями оцінити прогалини в готовності до пандемії і доповісти спільній нараді міністрів фінансів і охорони здоров’я в найближчі місяці з метою вироблення глобальної ініціативи по забезпеченню готовності до пандемії і заходів у відповідь”, – повідомили лідери.

Також “Двадцятка” повідомила про заходи з підтримки економіки в зв’язку з пандемією.

“Ми вкладаємо більше 5 трильйонів доларів в світову економіку в рамках цілеспрямованої фіскальної політики, економічних заходів і гарантійних схем для протидії соціальним, економічним і фінансовим наслідкам пандемії. Ми й надалі будемо сприяти сміливій і масштабній фінансовій підтримці”, – сказано в документі.

Лідери пообіцяли, що будуть працювати над тим, щоб забезпечити поставки предметів медичного призначення, сільськогосподарських продуктів та інших товарів і послуг через кордони, а також працювати над усуненням порушень в глобальних ланцюжках поставок. Також вони заявили, що доручили міністрам торгівлі оцінити вплив пандемії на торгівлю.

Також глави держав зобов’язуються працювати з передовими міжнародними організаціями, зокрема з ВООЗ, МВФ, ГСБ і багатосторонніми та регіональними банками розвитку.

“Ми закликаємо всі ці організації і далі нарощувати координацію своїх дій, в тому числі з приватним сектором, для підтримки країн, що розвиваються і країн, що стикаються з медичними, економічними і соціальними потрясіннями, викликаними COVID-19”, – наголошується в документі.

Згідно із заявою, G20 серйозно стурбовані ризиками для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн, особливо в Африці і малих острівних державах, а також ризиком з якими стикаються біженці і переміщені особи.

“Ми вважаємо, що зміцнення системи охорони здоров’я в Африці є ключем до стійкості глобальної охорони здоров’я”, – сказано в заяві.

Також “Двадцятка” підтримала зусилля по охороні здоров’я шляхом перенесення великих публічних заходів, зокрема рішення Міжнародного олімпійського комітету перенести Олімпійські ігри на дату не пізніше літа 2021 року.

“Ми вітаємо рішучість Японії провести Олімпійські і Паралімпійські ігри в Токіо-2020 на їх повній формі як символ життєстійкості людини. Ми готові оперативно відреагувати і вжити будь-які подальші дії, які можуть знадобитися. Ми висловлюємо готовність знову зібратися, як того вимагає ситуація”, – відзначили глави двадцяти держав.

https://www.unn.com.ua/uk/news/1860174-ekstreniy-samit-velikoyi-dvadtsyatki-zavershivsya-scho-ukhvalili

ІСС Ukraine Newsletter продовжує відслідвковувати ситуацію в різних галузях економіки країни в умовах кризи. Ми намагаємось з»ясуват, якй реальний стан речей, аби надати повну картину для ухвалення необхідних рішень. Одна зі станових галузей економіки – логістика. В Україні, це перш за все залізниця.  Від її ритмічної і безперебійної роботи залежить дуже багато, зкорема забезпечення експортних поставок. В фінасових умовах які складаються, експорт є чи не єдиними стабільним джерелом надходження валюти в країну. З чим ми увійшли в період кризи, говоримо з Екс-міністром промисловості України, екс-віце-прем»єром Анатолієм Голубченком.

ІСС Ukraine Newsletter: Анатолій Костянтиновичу,  яка ситуація складається в секторі транспортних перевезень, які ризики, що можуть призвести до серйозних проблем в економіці?

Голубченко А.К.: Справа вся в тому, що залізничні перевезення – це і є похідна від економіки. І якщо ми втрачаємо промисловість, то перевезення будуть самі собою падати. Тому що вони безпосередньо пов’язані з обсягом продукції, що випускається, яка користується перевезеннями, доставками в порт, перевезення матеріалів, з яких випускається продукція. Наприклад, для того, щоб випустити 1 тонну листа, для цього треба спочатку перевезти вугілля для коксування, вапняк, окатиші. Тобто, все це потрібно доставити на завод. Завод плавить сталь, чавун, потім прокат. І все це перевозиться. Усередині заводу перевозиться внутрішньозаводські перевезеннями, а все інше возиться залізницею. І якщо ми не знаємо, скільки ми випустимо тонн прокату або чавуну , про які плани перевезення можна говорити? Це тільки галузь металургійна. А далі? Начебто там запрацювали заводи хімічні, які випускають добрива. А які обсяги? А тепер вони взагалі будуть працювати в зв’язку з карантином? Тобто, на мій погляд, починати треба з прогнозу все-таки промисловості, а потім переходити на прогноз залізничних перевезень. Одне ясно, що і те, і те зараз буде страждати.

ІСС Ukraine Newsletter:  У цих умовах, коли експорт залишається єдиною стабільною шляхом надходження валюти в Україну, наскільки важливо зберегти безперебійність експортних поставок. Ми знаємо, проблеми постійно виникали між залізницею і виробниками. Може, поставити якісь мораторій на зміну тарифів, на зміну якихось речей, на забезпечення вагонів здешевлених в цих кризових умовах?

Голубченко А.К.: Сьогодні дефіциту в вагонах немає. Сьогодні навпаки є профіцит вагонів залізничних. З тієї ж простої причини, що продукції не вистачає, промисловість падає і реально немає вантажів, які б перевозила залізниця. Звідси падає тарифна ставка. Сьогодні тарифна ставка на перевезення 300 гривень на добу разом з ПДВ. Це фактично нічого. Жоден кредит з такою ставкою не витримує. І жодна економіка такої ставки не витримає. Тому сьогодні немає дефіциту в вагонах, сьогодні є дефіцит вантажу. А в вантажах це пов’язано з падінням промисловості. Тому, не думаючи про промисловість, ми не витягнемо залізницю ніколи.

ІСС Ukraine Newsletter:  Чи можна підтримати промисловість шляхом заходів внутрішніх протекціоністських в залізниці, щоб зменшити ті ж ставки?

Голубченко А.К.: Розумієте, в чому справа? Залізниця сьогодні возити в стані, кількість вагонів достатня по сьогоднішній економіці. Ще півроку тому тарифна ставка була 530-600-750, під 800 гривень на добу, а сьогодні 300 з ПДВ. Про що це говорить? Про те, що возити нічого. Попиту немає на вагони. Тому не залізна дорога буде гальмом. Хоча, звичайно, залізничні перевезення – це дуже важливо, і безперебійне постачання вагонами, і зменшення оборотності вагонів, ефективне використання їх. Це важливо. Але ще важливіше дати прогноз по промисловості. За промисловості прогнозу ніхто не дає.

ІСС Ukraine Newsletter:   У цих умовах потрібно зробити штаб, для того, щоб прийняти якісь жорсткі заходи і комплексно подивитися на всі галузі, промисловість, залізниця і т.і., щоб тримати руку на пульсі? Тому що така думка складається, що занадто інертно діє і Міністерство економіки, і Міністерство інфраструктури…

Голубченко А.К.: А ми ніяк не діємо. У нас немає Міністерства промисловості, у нас немає людини, яка б займалася реально промисловістю, немає такого органу. І Міністерство економіки, яке одночасно є Міністерством аграрної політики, вибачте мене, як тоді ми будемо займатися промисловістю? Промисловість – це дуже широке поняття. Звичайно, одного галузевого міністерства дуже мало. Вони повинні бути розбиті по основних напрямках, як міністерство легкої промисловості, міністерство промисловість в цілому, може бути, відокремити металургію, як раніше було, деревообробку від машинобудування. Займатися промисловістю. На жаль, останні вже 6 років уряду передостанні взагалі промисловістю не займалися. Мені здається, вони навіть і не розуміли, що таке промисловість. І я навіть не знаю, як вони збираються валовий внутрішній продукт збільшувати, 40% збільшення, без зростання промисловості. Тому, на жаль, навіть ІТ-технології не вимагають вагонів. Розумієте? Навіть якщо розвивати ІТ-технології, добре ця галузь розвивається і дає доходи, якусь частину навіть валового продукту, то ця якраз частина не вимагає вагонів. Вагонів вимагає те, що відносилося раніше до групи А, важка промисловість. Але, на жаль, нею якраз ніхто не займається. Хоча поки для економіки для нашої це є найбільш невід’ємними складовими зростання економіки і валового внутрішнього продукту в результаті зростання економіки.

ІСС Ukraine Newsletter:   Тобто, питання про створення органу або штабу, є нагальним..

Голубченко А.К.:  Так.

ІСС Ukraine Newsletter:   Дякую за прямі відповіді.  Жорстко, але влучно.

ІСС Ukraine Newsletter продовжує опитувати провідних фахіців з практичним досвідом, щодо реальної ситуації в економіки, ризиків, які нині існують, і як з ними боротися.

Редакція  ІСС Ukraine Newsletter може не розіляти думку респондентів з оцінками стану речей, однак надає слово всім фахівцям, аби зрозуміти всю палітру з метою ухівлання правильних рішень.

Український національний комітет Міжнародної торгової палати виходить з ініціативою створення в кожному регіоні благодійної платформи, яка вже запроваджена в Черкаському регіоні Спільнодія Черкащини: здолати Covid-19.

З відповідним листом ICC Ukraine звернулося до Голови Черкаської обласної державної адміністрації Боднара Р.М.

Такі листи будуть направлені до інших Голів ОДА кожного регіону та мерів міст із закликом творити платформу з метою акумуляції грошових, матеріальних та інформаційних ресурсів задля допомоги медичним закладам, для співпраці влади, бізнесу та громадянського суспільства у протидії епідемії #COVID19.

ICC Ukraine готовий бути одним із ключових партнерів регіонів для подолання спалаху пандемії.

Уряд запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України на 30 днів, до 24 квітня 2020 року. Таке рішення прийняте сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів, повідомляє департамент комунікацій Секретаріату КМУ.

«Уряд діє за визначеним планом боротьби з поширенням коронавірусної інфекції. І сьогоднішнє рішення обумовлене тим, що випадки захворювання на COVID-19 вже виявлені в 13 областях та місті Києві», – зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Він наголосив, що режим надзвичайної ситуації не обмежує конституційні права громадян, а лише консолідує зусилля для подолання загрози.

Також Денис Шмигаль зазначив, що Уряд в боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції діє за визначеним планом. Крім того, працює в даному питанні з міжнародними партнерами. Вчора був проведений перший телеміст з китайськими лікарями, які поділилися своїм досвідом. Також разом з Офісом Президента йде робота для збільшення поставок тестів в Україну.

Заступника Міністра охорони здоров’я, головного державного санітарного лікаря призначено керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня.

Група створена за ініціативи Генерального Секретаря ІСС Джона Дентона. Про початок її роботи оголошено у відкритому спільному листі від МТП, В20 та ВООЗ, який було оприлюднено напередодні Саміту G20. У цьому листі зазначається про акумулювання всіх зусиль бізнесу до допомоги у протистоянні пандемії, та пропозиція об»єднати зусилля у цій боротьбі з офіційною владою країн. При Штаб-квартирі створена спеціальна група протидії Covid-19, в яку увійшли представники всіх Національних комітетів. Від ІСС Ukraine до групи долучена Генеральний секретар УНК МТП Дарія Заболотня.

В контексті спільної роботи, для координації дій всіх Національних комітетів, ІСС Ukraine постійно інформуватиме штаб-квартиру щодо будь-яких бізнес-проектів та ініціатив, які реалізуватимуться в Україні та регіонах, для того, щоб реагувати на наслідки спалаху COVID-19. Ці ініціативи будуть зазначені як прикладив передової практики у звіті ICC для ВООЗ та стануть частиною нового веб-порталу ICC щодо основних ресурсів (бізнес керівництво, типові плани дій в надзвичайних ситуаціях, вебінари й т.і.)
Буде розпочате всесвітнє опитування від ICC та ВООЗ про наслідки впливу пандемії та обмежувальних заходів для бізнесу. Зараз ІСС Ukraine визначається зі списком 5-10 ключових організацій бізнесу в країні (члени ICC та не члени), які допоможуть розповсюдити це опитування. Штаб-квартира ICC запрошує національні комітети взяти на себе керівництво з розподілу опитування в межах своєї країни.
Через ІСС Ukraine буде надаватися владі та бізнес-спільнотам всі надбання досвіду і практики протидії COVID-19 в різних країнах, сформовані та оброблені ІСС.
Докладніше про роботу Групи в наступних матеріалах.

Група створена за ініціативи Генерального Секретаря ІСС Джона Дентона. Про початок її роботи оголошено у відкритому спільному листі від МТП, В20 та ВООЗ, який було оприлюднено напередодні Саміту G20. У цьому листі зазначається про акумулювання всіх зусиль бізнесу до допомоги у протистоянні пандемії, та пропозиція об»єднати зусилля у цій боротьбі з офіційною владою країн. При Штаб-квартирі створена спеціальна група протидії Covid-19, в яку увійшли представники всіх Національних комітетів. Від ІСС Ukraine до групи долучена Генеральний секретар УНК МТП Дарія Заболотня.

В контексті спільної роботи, для координації дій всіх Національних комітетів, ІСС Ukraine постійно інформуватиме штаб-квартиру щодо будь-яких бізнес-проектів та ініціатив, які реалізуватимуться в Україні та регіонах, для того, щоб реагувати на наслідки спалаху COVID-19. Ці ініціативи будуть зазначені як прикладив передової практики у звіті ICC для ВООЗ та стануть частиною нового веб-порталу ICC щодо основних ресурсів (бізнес керівництво, типові плани дій в надзвичайних ситуаціях, вебінари й т.і.)
Буде розпочате всесвітнє опитування від ICC та ВООЗ про наслідки впливу пандемії та обмежувальних заходів для бізнесу. Зараз ІСС Ukraine визначається зі списком 5-10 ключових організацій бізнесу в країні (члени ICC та не члени), які допоможуть розповсюдити це опитування. Штаб-квартира ICC запрошує національні комітети взяти на себе керівництво з розподілу опитування в межах своєї країни.
Через ІСС Ukraine буде надаватися владі та бізнес-спільнотам всі надбання досвіду і практики протидії COVID-19 в різних країнах, сформовані та оброблені ІСС.
Докладніше про роботу Групи в наступних матеріалах.