У відкритому листі, Генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC) Джон Дентон, закликав міністрів торгівлі G 20 скористатися можливістю повноцінно використовувати інструменти торговельної політики для боротьби з пандемією COVID-19 та обмеження її економічних наслідків. Пан Дентон написав: «Хоча ми розуміємо, чому багато країн обмежили експорт медичних потреб, це не є ефективною відповіддю на основну проблему—дефіцит поставок, вирішити яку можна лише шляхом збільшення виробництва. Експортні обмеження роблять навпаки—вони знімають стимули для компаній масово виробляти медичне обладнання, знищуючи можливість продажу за кордон “. “Ми спостерігаємо безпрецедентний крах ланцюгів торгівлі в багатьох секторах— з великими наслідками для зайнятості та постачання товарів”. Пан Дентон також підкреслив, що пандемія не повинна гальмувати довгострокову реформу торговельної системи: “Економічний спад, спричинений пандемією, потребує значного відновлення. У цей час невизначеності, керівництво вимагає не лише реагування на кризу, що знаходиться в країні, а й чіткого бачення майбутнього ». Лист також містить конкретні рекомендації—спираючись на досвід глобальної ділової мережі ICC–застосовувати інструменти торговельної політики для прискорення товаропотоку та зменшення витрат на основні медичні засоби, а також заходи для підтримки малого бізнесу:

1. Використання торгової політики для прискорення реагування на COVID-19

Швидкість, з якою COVID-19 перетинає кордони, вимагає настільки ж швидкої міжнародної торгівлі. Враховуючи, що медичне обладнання часто використовується за дуже складною технологією та складається з деталей, що поставляються з багатьох країн, ланцюги поставок можуть легко зламатися. У цьому контексті із метою практичної реалізації зобов’язань лідерів G20, щоб забезпечити потік життєвоважливих медичних товарів, ми закликаємо міністрів торгівлі країн G20:

а. Скасуйте тарифи на товари першої необхідності. Країни G20 повинні зробити все можливе, щоб забезпечити доступність необхідних медичних матеріалів. Міністри торгівлі повинні негайно зняти тарифні мита на всі товари, необхідні для боротьби з COVID-19, включаючи тестові комплекти, захисний одяг (наприклад, маски для обличчя і рукавички), термометри, дезінфікуючі засоби і продукти стерилізації, мило, відповідні фармацевтичні препарати, медичні вироби (такі як апарати штучної вентиляції легенів) і загальне лікарняне обладнання (основні продукти). 78 уряди оподатковують імпорт мила за ставками 15%, що є аморально в наш екстраординарний час. Не менш важливо і те, що міністри торгівлі повинні зобов’язатися не вводити ніяких торгових обмежень на основні продукти протягом усього терміну дії договору.

б. Прискорити спрощення процедур торгівлі товарами першої необхідності. Міністри торгівлі повинні створити “’зелені смуги” для забезпечення швидкого огляду і випуску необхідних товарів. У зв’язку з цим, в той час як уряди зі зрозумілих причин будуть прагнути обмежити транскордонні переміщення людей для боротьби з COVID-19, такі обмеження неповинні поширюватися на: особовий склад, де подорож необхідна для того, щоб:-розширити масштабів виробництва медичних матеріалів;- розробити, випробовувати і поширювати вакцини; або- здійснювати міжнародні перевезення таких товарів. Міністрам слід розглянути можливість прийняття спеціальних віз, дозволів на роботу і більш гнучкого підходу до правил, що дозволяють працівникам охорони здоров’я та транспорту якомога швидше перетинати кордони по можливості.

в. Усуньте експортні обмеження на основні продукти. Хоча мирозуміємо, чому багато країн обмежили свій експорт медичних товарів першої необхідності (таких як маски для обличчя, медикаменти, їх інгредієнти тощо), такі заходи вводять в оману. Фундаментальна проблема -це дефіцит, який може бути усунений тільки за рахунок збільшення виробництва. Експортні обмеження усувають стимули для компаній масово виробляти медичні препарати, обладнання шляхом перекриття експортних ринків. Потенційний ринок для 7,8 млрд осіб складає розмір внутрішнього населення. Крім того, експортні обмеження підвищують ціни, не заохочують інвестиціїі провокують відповідні заходи. І, що важливо, вони позбавляють багато країн виробляти апарати штучної вентиляції легенів (особливо  в Африці, СНД, Латинській Америці, Америка, Близький Схід і Південна Азія).

г. Призупинити дію всіх національних правил державних закупівель та необхідних для держави локальних заходів, які перешкоджають транскордонному постачанню основних медичних товарів. Продовження застосування місцевих преференцій щодо закупівель призведе лише до обмеження внутрішнього доступу до поставок з урахуванням взаємо пов’язаного характеру медичних ланцюжків поставок. Міністрам торгівлі слід лібералізувати, принаймні тимчасово, правила державних закупівель, щоб полегшити збільшення інвестицій у виробництво основних медичних товарів.

2. Продовжуйте торгівлю, щоб відновити зростання і зберегти робочі місця Ми спостерігаємо безпрецедентний обвал виробничо-збутових ланцюжків у багатьох секторах-з великими наслідками для зайнятості та пропозиції товарів. Поряд із зусиллями з розгортання торговельної політики заходи з просування цілей в галузі охорони здоров’я, політичні інтервенції також мають важливе значення для підтримки руху торгівліі забезпечення робочих місць. Тому ми закликаємо міністрів торгівлі країн G20:

а.Тримайте вантажі транспорту в русі. Постачальники логістичних послуг,т аких як авіа перевезення вантажів і вантажоперевезення,служби, які їх підтримують, повинні залишатися в робочому стані на весь період, як для транспортування товарів першої необхідності, так і для мінімізації шкоди світовій економіці. Такі заходи повинні бути співмірні і полегшувати переміщення товарів через кордони. Деякі країни мають повністю закриті кордони не тільки для пасажирів, але і для вантажів. Така політика може і не зупинить вірус, але дозволить людям отримувати товари першої необхідності. Міністри торгівлі повинні звернутися із закликом до країн тримати кордони відкритими для переміщення товарів і тримати баланс між спрощенням процедур торгівлі та безпекою. Аналогічним чином, міністри торгівлі повинні розглянути наступні питання: брак пілотів авіавантажних перевезень, спричинений карантинними вимогами.

б. Продовжити терміни сплати мит і зборів. Багато трейдерів, особливо дрібні підприємства, що зіткнулися з серйозними проблемами руху грошових коштів і труднощами операційної діяльності через нижчий попит і більш тривалі терміни митного оформлення. Міністри торгівлі повинні полегшити цей тягар на підприємства шляхом продовження терміну сплати всіх митних зборів, податків і зборів (починаючи з продовженням на 90днів, за умови подальшого перегляду в міру необхідності), аналогічно багато країн впроваджують відстрочку для поліпшення грошового потоку бізнесу. Міністри торгівлі повинні продовжити час, протягом якого компанії будуть реагувати на всі “паперові” запити, терміни обробки та інші нормативні вимоги.

в.Фінансовіпотоки.

Банківське ПОСЕРЕДНИЦТВО лежить в основі близько 30% фінансових операцій. Глобальна торгівля  грає величезну роль в життєво важливих товарних ринках ік раїнах, що розвиваються. Ми спостерігаємо ранні ознаки “стресу” на ринку торгового фінансування, який міг би призводити до того, що важливі торговельні потоки вичерпуються, як це відбувалося в попередні економічні кризи. В якості безпосереднього пріоритету уряди країн G20 повинні зробити кроки для забезпечення того, щоб банки могли ефективно проводити операції з угодами торгового фінансування, незважаючи на перебої на робочому місці. Це могло б бути досягнуто шляхом заохочення використання цифрових документів, навіть на тимчасовій основі, відмова від правових заборон на використання цифрової торговельної документації та усунення паперової обробки трансакцій. Ми також закликаємо міністрів торгівлі країн Великої двадцятки пам’ятати про можливу необхідність якнайшвидшої політичної інтервенції для підтримки ліквідності на ринку торгового фінансування (наприклад, розширення масштабів існуючих багатосторонніх та регіональних схем підтримки банку розвитку).

3.COVID-19 не повинен перешкоджати довгостроковому реформуванню торгової системи

Стає все більш очевидним, що економічний спад, викликаний пандемією, вимагатиме значної перебудови. У цей час невизначеності лідери вимагають не тільки реагування на очевидну кризу, але і на ясне бачення майбутнього. У цьому контексті ми просимо міністрів торгівлі G20 знову заявляти про заходи, що вживаються у контектсі КОВІД-19:

а. ​В​себічно реформувати СОТ. Ця пандемія не надала підстав для того, щоб ширше реформувати багатосторонню торгову систему. У всякому разі,криза тільки підкреслює як глобальні торговельні правила все більше розходяться з реаліями сучасної економіки. Міністрам торгівлі слід підтвердити свою прихильність у подальшому просуванню багато стороннього підходу.

б.​ Прискорити перехід до цифрової торгівлі. Пандемія COVID-19-це нагадування про важливість розробки амбітних глобальних рамок для забезпечення цифрової торгівлі. Незапланований перехід світу до віддаленої роботи, транскордонних послуг електронної охорони здоров’я т апослуг онлайн доставки демонструють актуальність прийняття правил СОТ щодо цифрових технологій у XXI столітті. Тому міністри торгівлі повинні визнати:обов’язковість підписання угоди з торговельних аспектів електронної комерції, на загальних правилах для забезпечення відкритого, недискримінаційного доступу до електронної комерції, з підтримкою цифрових ринків. Це вже не просто питання засобів до існування, а питання життя і смерті.

в. Запровадити цифрову торгівлю через стандартизацію.

КризаCOVID-19 це теж можливість для того, щоб G20 сприяла більшій економічній інтеграції через розвиток відкритих ринків торгового стандарту. Вже зараз робляться великі міжгалузеві зусилля, такі як Ініціатива з цифрових торговельних стандартів (DSI), яка може допомогти перейти від аналогової торгівлі до цифрової. DSI ICC просуває цифрову торгівлю через розвиток відкритої торгівлі та технологічні стандарти для сприяння інтероперабельності-це тим більш важливо, щоб з’єднати цифрові“острови”, враховуючи, що в даний час світ все частіше торгує онлайн. Ця Дорожня карта пропонує шлях до максимізації результатів для здоров’я при мінімізації економічного збитку.

Держава запроваджує низку заходів з підтримки економіки. Втім чи достатньо цього. Ми продовжуємо опитувати провідні бізнес-асоціації з проханням прокоментувати ситуацію. На наші питання відповідає Президент ІСС Ukraine, член Світової Ради Торгових Палат Щелкунов Володимир Ігорович

ICC Ukraine Newsletter: Володимир Ігорович, наскільки важкий час настав для бізнесу? І чи потрібно зараз державі підтримати експортну галузь?

  Щелкунов В.І.: Варто зазначити, що важкі часи настали не тільки в Україні. Стосовно бізнесу, ми маємо по суті дві великі проблеми. Це обмежувальні заходи, пов»язані з карантином. Від цього страждає насамперед малий та середній бізнес, і друге, це те, що поки залишається з кадром. Це хвиля світової фінансової кризи. Про її початок вже оголосила Директорка Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Ми її зараз не бачимо. Якщо за поточними проблемами боротьби з пандемією ми ухвалюємо оперативні заходи. Це і закон який було ухвалено 17 березня, і вчорашні додаткові законодавчі норми по підтримці бізнесу. І це добре. Ми звільнили підприємства від сплати за землю, оренди. Я розумію, що страждає місцеві громади. Але тут на вагах що важливіше. Як будуть жити громади, коли в ці місяці підприємства просто ляжуть, і взагалі нічого не будуть платити. Вони зараз чи не працюють, чи зменшили виробництво.
А от повертаючись до фінансово-економічної кризи, наслідки якої жителі України поки сприймають лише опосередковано, то там ситуацію набагато важча. Це удар буде по структурнім галузям, по промисловості. Вже зараз складаються негативні тенденції на наших сировинних ринках.
Ви уявіть з якими складностями проходили вчора закони, які відкривали шлях до фінансування МВФ, яке необхідно Україні як ніколи. Без нього на порядку денному дефолт. Так от, при втраті експорту, ніякий МВФ нам не допоможе. Адже там суми значно більші. І це те джерело, яке забезпечує не тільки стабільне надходження валюти в країну, але і по суті створює базу для стабільності фінансової ситуації загалом. Втративши експорт, ми втрачаємо останню соломинку, яка убезпечує Україну від валу економічно-фінансової кризи. Я вже не кажу, про соціальні наслідки. Адже за тими ж гірничометалургійними підприємствами сотні тисяч робочих місць.
Я розумію, що ми в СОТ, що ми у відкритій економіці. Начебто не можемо преференції нікому надавати. Але тут слід визначатися. Що є головним сьогодні, і що забезпечить вихід України у посткризові місяці. А це тільки збережені ринки.
А що ми бачимо. Проблеми з перевалкою в портах, Укрзалізниця змушує бізнес укладати нові угоди, і не на користь бізнесу. Все це Державні підприємства. В такому разі у мене питання, чи не можна, навіть без протекціоністських заходів, просто створити нормальні, ефективні умови для логістики. Запровадити мораторій на будь-які зміни в нормативно-договірній базі. Адже загалом все це відображається на експортних надходженнях. Ми ж не галузь підтримуємо. Ми створюємо нормальні умови. А особисто моя думка, експорт має бути в пріоритеті України. Це наш заробіток. Ми по іншому не випливемо.
ІСС Ukraine веде постійну і системну роботу в пошуках бізнес-партнерів для наших виробників. Ми уявляємо наскільки це важко, у нинішній час, розпочати експорт продукції. А ще важче зберегти ринки. Ми зараз активізували всі наші Центри ділового співробітництва. У багатьох країнах карантин, ланцюжки рвуться. Але ми продовжуємо роботу. Створюємо онлайн торгові платформи. Це титанічні зусилля. Але головне не тільки шукати, але і зберігати та підтримати те, що є. Як тільки ми вийдемо з ринків, на них одразу зайдуть інші країни. А повертатися ой як важко.

               ICC Ukraine Newsletter: Дякую

Народні депутати України прийняли законопроект #3275. Це вже другий пакет законодавчих змін, спрямований підтримати українців та їхній бізнес під час протидії розповсюдженню коронавірусної хвороби COVID-19, повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

“Безумовно, нинішній пріоритет – це підтримка і збереження бізнесу. Ми намагаємося, щоб обмежувальні заходи не зашкодили промисловості і щоб максимальна кількість підприємств могла й надалі працювати. Також важливими є рішення щодо підтримки тих, хто може втратити роботу”, – прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Серед всіх ініціатив безпосередньо для малого та середнього бізнесу цим законопроектом передбачено:

• спрощення оформлення дистанційної роботи та впровадження гнучкого режиму робочого часу;
• зняття обмеження на отримання лише однієї якоїсь державної підтримки для розвитку МСБ;
• на час саме цього карантину введення поняття часткового безробіття для  МСБ. Підтримка для виплат працівникам надаватиметься при збереженні за ними робочих місць. Розмір допомоги – до 1 мінімальної зарплати. Вартість ініціативи орієнтовно 5 млрд грн;
• проекти регуляторних актів, спрямованих на спрощення вимог до діяльності бізнесу в умовах карантину, органами влади можуть прийматись навіть за 1 день, а не за 30;
• продовжено мораторій на проведення планових неподаткових перевірок до 30 червня.

https://www.kmu.gov.ua/news/verhovna-rada-prijnyala-paket-zmin-dlya-pidtrimki-gromadyan-biznesu-ta-ekonomiki-derzhavi

ICC оприлюднив план з 10 кроків, призначений для міністрів торгівлі G20 для швидкого реагування на COVID-19

У відкритому листі, Генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC) Джон Дентон, закликав міністрів торгівлі G20 скористатися можливістю повноцінно використовувати інструменти торговельної політики для боротьби з пандемією COVID-19 та обмеження її економічних наслідків.

У відкритому листі пан Дентон написав:

«Хоча ми розуміємо, чому багато країн обмежили експорт медичних потреб, це не є ефективною відповіддю на основну проблему — дефіцит поставок, вирішити яку можна лише шляхом збільшення виробництва. Експортні обмеження роблять навпаки — вони знімають стимули для компаній масово виробляти медичне обладнання, знищуючи можливість продажу за кордон “.

“Ми спостерігаємо безпрецедентний крах ланцюгів торгівлі в багатьох секторах — з великими наслідками для зайнятості та постачання товарів”.

Пан Дентон також підкреслив, що пандемія не повинна гальмувати довгострокову реформу торговельної системи:

“Економічний спад, спричинений пандемією, потребує значного відновлення. У цей час невизначеності, керівництво вимагає не лише реагування на кризу, що знаходиться в країні, а й чіткого бачення майбутнього ».

Лист також містить конкретні рекомендації — спираючись на досвід глобальної ділової мережі ICC – застосовувати інструменти торговельної політики для прискорення товаропотоку та зменшення витрат на основні медичні засоби, а також заходи для підтримки малого бізнесу.

Заступник голови фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук заявила, що на позачерговому засіданні Верховної Ради буде розглянуто законопроєкт про підтримку найбільш постраждалих галузей бізнесу.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна

“Зараз фіналізується і, я думаю, скоро буде зареєстрований компромісний законопроект від більшості фракцій і груп. Він стосується економічної підтримки найбільш постраждалих бізнесів. Це якраз туристична галузь, малий бізнес – ті, які страждають у першу чергу”, – заявила Кравчук.

Документом, за словами депутата, надаються різні податкові пільги.

“Там будуть податкові пільги, зокрема окремий пункт, який стосується спиртової галузі, щоб виробники антисептиків отримали послаблення стосовно акцизу до 31 травня цього року, попередньо”, – відмітила заступник голови фракції “Слуга народу”.

https://www.epravda.com.ua/news/2020/03/29/658655/

Відкритий лист до Голови Верховної Ради
Народних Депутатів України

Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ІСС Ukraine), який представляє інтереси українських та міжнародних компаній, вірний своїм принципам стояти на захисті підприємництва, керуючись настановами та рішеннями Штаб-квартири ІСС, найпотужнішої бізнес Асоціації у світі звертається до Верховної Ради України.

Шановний пане Голово Верховної Ради України, Дмитро Олександрович!
Шановні Народні Депутати!

Ми, український бізнес засвідчуємо Вам свою повагу!
В цей непростий час, ми готові підставити плече державі, разом з нею нести всі знегоди тяжкого часу, і докладати максимум зусиль аби вистояти.

Світ спіткала велика біда. Бізнес в один голос, через ІСС, міжнародну інституцію, яка об»єднує більш як 42 мільйона компаній по всьому світу, закликало Уряди всіх країн докласти максимум зусиль у боротьбі з пандемією коронавірусу COVID-19, який значно посилює ризики що наступають у зв»язку з економічною кризою. Наш голос було почуто на найвищому рівні, результатом чого стало безпрецедентне рішення очільників провідних країн на останньому Саміті G-20 оголосили готовність вкласти у глобальну економіку понад 5 трильйонів доларів для подолання негативних наслідків пандемії.
Ми готові встати разом з Вами на захист людства і країни. Нам треба лише підтвердження Вашої політичної волі рухатися з нами в єдиному напрямку.

Міжнародна спільнота розуміючи небезпеку ситуації взяла на себе відповідні зобов»язння. В цей непростий час, якщо одна із держав проявить слабкість і зробить невірний крок, це може спричинити ефект доміно.

Таким неправильним рішенням може стати не прийняття двох знакових законопроєктів на найближчому позачерговому засіданні Верховної Ради. А саме ці рішення повинні забезпечити співпрацю України з Міжнародним Валютним Фондом за програмою розширеного фінансування (EFF), а також для отримання кризових коштів, спрямованих на підтримку України в боротьбі з коронавірусом.

Ця програма важлива для України як ніколи. В умовах скорочення експортних надходжень, виведення капіталів нерезидентами України, зменшення валютних переказів заробітчан, боргового навантаження – невиконання взятих на себе зобов»язань Україною призведе до неотримання фінансування. В нинішніх умовах це прямий шлях до ДЕФОЛТУ.
Дефолт в Україні матиме не тільки катастрофічні наслідки для економіки, бізнесу та рівня соціального життя. Національний дефолт може спричинити ланцюгову реакцію у світі.
Ми звертаємося до Вас, зважити всі ризики та небезпеки, які очікують на Україну і світ від Вашого рішення, і зробити правильний крок.
Будемо єдині в цей важкий час.

Шануймося,

Президент УНК МТП (ІСС Ukraine)

Член Світової Ради МТП                  Щелкунов В.І.

В понеділок збереться позачергова сесія Верховної Ради. Окрім іншого, депутати мають розглянути два ключові законопроекти – Про ринок землі, та неможливості повернення націоналізованих банків колишнім власникам через Суд. Ухвалення цих Законів є умовою відкриття кредитування від Міжнародного Валютного Фонду. Більшість, аналітиків, представників бізнесу гучно заявляють, що в цих умовах, без допомоги МВФ, Україна отримає дефолт. Про те, чим загрожує Україні такий сценарій, ми попросили прокоментувати відомого економіста,  керівного партнера інвестиційної компанії Capital Times, Еріка Наймана.

ICC Ukraine Newsletter: Чи є причини для оголошення дефолту, і в змозі Україна у співпраці з МВФ вчасно і в повному обсязі погашати свої зобов’язання?

Ерік Найман: Привід  для дефолту, хто хоче, той завжди знайде. Але тут важливо розуміти, що економічні наслідки і соціальні наслідки дефолту будуть вкрай негативними для України. Тому той, хто спробує знайти цей привід, він або ворог України, або у нього якийсь свій корисливий інтерес.

ICC Ukraine Newsletter:  Зараз буде позачергове засідання ВРУ. Будуть стояти питання, які дозволять нам відкрити фінансування МВФ. Депутати ніж повинні керуватися?

Ерік Найман:  Депутатам зараз важливо сконцентруватися на довгострокових інтересах України і відкинути ситуативні політичні інтереси. Те ж питання, наприклад, ринку землі, це ж правильно прийнятий закон, правильний закон, правильна імплементація закону не погіршить становище українських селян, а, навпаки, навіть поліпшить, дасть їм більше гарантій і грошей. А що стосується закону про банках так званого, ми розуміємо, що це є ключовим для МВФ, в тому числі з питання неповернення Приватбанку його попередньому власнику. І ми розуміємо, що так як ціна питання майже 6 мільярдів доларів, то МВФ дуже справедливо говорить: я вам не зможу допомогти, якщо ви самі собі допомагати не згодні. Тому зараз як раз і перевіряється у Верховній Раді, хто ворог України, а хто зацікавлений в довгостроковому процвітання країни.

ICC Ukraine Newsletter:  Апологети дефолту кажуть, що це дозволить вирішити питання і з бюджетом, і з борговим навантаженням. Наскільки це неправильна постановка питання? Чи вирішить ці питання дефолт?

Ерік Найман:  МВФ є стратегічним партнером України в проведенні реформ. Важливо розуміти, що так, МВФ іноді помиляється. Але ось ці рецепти, які вони нам дають, на яких наполягають, є необхідними. Без цього Україна після дефолту перейде до банкрутства, а банкрутство – це реалізація того сценарію з серіалу «Слуга народу», коли Україна розпалася на безліч удільних князівств.

ICC Ukraine Newsletter:  І соціальні наслідки будуть зовсім непередбачуваними.

Ерік Найман:  А ми розуміємо, що слідом за дефолтом відбудеться крайнє зубожіння українців. І в поєднанні з коронавірусів ми отримаємо голодні бунти і повне. Це буде просто означати зникнення України з карти політичної. І реалізується план Кремля, який вони виношують дуже довго.

Дякую.

Сьогодні в кожній країні національні уряду вживають заходи, аби підтримати бізнес. Перш за все дрібний та середній. В середньому кількість безробітних в країнах, після запровадження обмежувальних заходів карантину зростає на 2-5 відсотків. Невеликі підприємства перебувають в найбільшій скруті, і вимушені скорочувати робочі місця. Україна вже вжила низку заходів на підтримку бізнесу. Прем»єр Шмигаль запевняє, що вон будуть розширюватися відповідно до ситуації. ICC Ukraine Newsletter попросило прокоментувати, чи достатньо ухвалених рішень Урядом, відомого економіста, доктора економічних наук Василя Фурмана.

Василь Фурман: Віруси для економіки всього світу і для економіки України поки не до кінця зрозумілі. Всі розуміють, що ділова активність в державі суттєво ослабне в найближчі місяці, але наскільки, зараз важко сказати. Тому що є оптимістичні прогнози, є песимістичні прогнози в цьому питанні і т.д. І уряд сьогодні, і Національний банк запроваджують заходи для боротьби з негативними наслідками коронавірусу. Можу єдине, що сказати, що чим агресивнішими будуть ці заходи, тим легше ми пройдемо спад чи не спад, тим менші ми будемо мати втрати, скажемо так. І тут, якщо дивитися на приклади інших країн, то засоби дійсно повинні бути агресивними. Від бюджетної підтримки різних напрямків бізнесу, в тому числі програм по компенсації відсоткових ставок по кредитах, якщо ми говоримо про бюджетні програми. Зрозуміло, що друге – це податкові стимули, які частково приймаються, які потрібно розширювати. Третій напрямок – це активна участь *, в тому числі через програми рефінансування комерційних банків для підтримки малого і середнього бізнесу, розвитку іпотеки, ліквідних галузей промисловості і т.д. Тут, ще раз, вам точні цифри ніхто не дасть. Їх не потрібно робити. Бо деякі експерти, на мою думку, необґрунтовано сьогодні заявляють, яким буде приблизно чи яке буде падіння. Дуже багато буде залежати просто від агресивної політики нашої влади на цей шок.

ICC Ukraine Newsletter:У світі є кілька варіантів підходу до вирішення цієї проблеми. Є такі країни, які жорстко приймають обмеження. Є такі, які поступово їх вводять. Чи слід будь-які заходи приймати адекватно до, спочатку прорахувати, а потім якісь кроки робити?

Василь Фурман: Рахувати однозначно потрібно. Тому що ми повинні чітко для себе усвідомлювати, чим жорсткішими будуть заходи, чим більше ми підприємств будемо зупиняти, тим гіршими будуть наслідки для нашої економіки. На сьогодні вже і так, ви знаєте загальновідому інформацію, що 600-700 тисяч підприємців не працюють. Для нас це дійсно в якійсь мірі шок. Для нас – це для економіки нашої держави. Тому зараз мені відверто як експерту важко сказати. Я вважаю, що тих заходів, які вжили, на даному етапі достатньо. Дальше потрібно просто спостерігати за тим, як буде розвиватися ситуація. І потім вживати при необхідності інших заходів. Але ще раз, з одного боку, якщо ми говоримо про заходи обмежувальні, але з іншого боку не потрібно забувати про заходи стимулюючого характеру щодо розвитку економіки, бізнесменів, підприємців. Бо вони створюють наш ВВП. А це наш бюджет. Бюджет – це розвиток держави. Нам потрібно також однозначно. Я знаю про те, що ми на фінішній стадії підписання різних програм з Міжнародним валютним фондом. Цей напрямок є для нас також надважливим. Надважливими є також і кошти інших міжнародних фінансових організацій, які дадуть. Це не тільки ми говоримо про МВФ програми, кошти мають піти і від інших міжнародних організацій. Кошти мають іти в переважній частині до бюджету для стимулювання структурних реформ, тому що вони дуже сильно стримують наше економічне зростання, і для стимулювання економічного зростання.

ICC Ukraine Newsletter: Чи не варто розглянути можливість протекціоністських заходів стосовно окремих галузей, перш за все експортноорієнтованих, навіть попри ті наші зобов’язання, які ми мали? Адже більшість країн кожна за себе. Для того, щоб зберегти певну стабільність надходження валюти в країну в цих важких умовах, коли і заробітчани вже не приносять гроші, і МВФ поки що є в стадії перемовин.

Василь Фурман: Ви коли говорите про протекціоністські заходи для українського експорту, то в першу чергу треба чітко розуміти, що ми хочемо конкретно. На мою думку, конкретно тут нам потрібно розбудувати інфраструктуру * українського експорту. В першу чергу щоб наші Ексімбанк разом з Експортно-кредитним агентством працювали як одна структура. Перший буде займатися кредитуванням, ЕКА буде займатися страхуванням і гарантуванням кредитів зовнішньоекономічної діяльності, щоб вони працювали в одному напрямку і забезпечили дешевим ресурсом наші підприємства, які займаються експортом. І тут, до речі, якщо аналізувати зарубіжний досвід, то дуже багато ексімбанків використовують, з одного боку, як бюджетні кошти дешеві, так і використовують кошти міжнародних фінансових організацій. Їх в достатній кількості за кордоном, просто треба їх ефективно використовувати. За моєю оцінкою, за останні 5 років ми не використали більш ніж 9 мільярдів доларів коштів міжнародних фінансових організацій, які могли бути інвестовані в нашу державу. Це дуже важливий напрямок.

ICC Ukraine Newsletter: Наскільки важливо мати чіткий центр, який буде виважено приймати рішення, адекватні ситуації?

Василь Фурман: Я не вважаю, що ми якісь рішення приймаємо із запізненням, чи якісь рішення ми приймаємо спонтанно. Якраз в цій ситуації ми йдемо, на мою думку як експерта, більше навіть на випередження. І це, мабуть, виправдовує. Тому що ви зрозумійте, ми бачимо, як розвинуті країни Італія, Франція, Іспанія сьогодні стикаються з проблемами в медичній галузі, як їхня медична система не витримує. Тому для нас якраз ці превентивні заходи дадуть можливість уникнути цих проблем. Але тут, ще раз, дуже важливо знайти баланс заходів, які вживаються, тому що по іншу сторону наше економічне зростання, надходження бюджету, зайнятість наших людей, достаток. Це дуже багато. Я статтю зараз пишу, зараз дам вам одну цифру. Я пишу, що антикризові заходи потребують грошей. * я в цьому напрямку пів дня тут дискутую з деякими колегами. Через карантин зупинили роботу близько 600-700 підприємців, малих підприємств сфери послуг, установ сфери освіти, які дають роботу 3,5-4 мільйона осіб. Додайте ще тих людей, а це, я так розумію, мільйони українців, які сьогодні повернулися з Польщі чи з інших країн, які наші сусіди, де ці люди працюють. Тобто, у нас сьогодні дійсно економіка потребує грошей. Сьогоднішня криза потребує агресивних дій з боку уряду. Нам потрібно активізувати роботу державних програм. Тому що є урядова програма по 579, по кредитуванню малого і середнього бізнесу. Якщо подивимося на кількість виданих кредитів, там не є висока кількість виданих кредитів, при тому що програма скоро вже буде діяти 2 місяці. Значить, її потрібно розширювати, спрощувати, насичувати грошима. Для того, щоб люди дійсно могли сьогодні й працювати, і забезпечувати себе, і забезпечувати економічне зростання в нашій державі.

ЄС виробив рекомендації для сприяння безперешкодному руху вантажів, доступності товарів та основних послуг у рамках Транс’європейської опорної транспортної мережі (TEN-T), до якої включена Україна. Про це розповіла заступник Міністра інфраструктури України Наталія Форсюк сьогодні, повідомляє прес-служба відомства.
         Наталія Форсюк відзначила, що у ЄС вважають сприяння роботі перевізників за ступенем важливості наступним за протиепідеміологічними заходами кроком, адже підтримка сталого товарообігу – це підтримка функціонування економік європейських країн. «ЄС виробив рекомендації для сприяння безперешкодному руху вантажів, доступності товарів та основних послуг у рамках Транс’європейської опорної транспортної мережі (TEN-T), до якої включена Україна. Рекомендації мають сприяти тим, хто наражаючи себе на небезпеку, з міста в місто, з країни в країну доставляє потрібні людям речі: продукти, засоби особистого захисту, ліки та будь які інші товари», – наголосила заступник Міністра інфраструктури України.

Так, зокрема, у рекомендаціях зазначається:

• оформлення водіїв вантажних транспортних засобів для перетину кордонів на автомобільних дорогах транс’європейських дорожніх мереж, включаючи час на будь-які перевірки та обстеження стану здоров’я, має тривати не більше 15 хвилин;
• під час митного оформлення водії можуть не залишати кабін своїх вантажівок, у тому числі під час заповнення форм і бланків, а отримання, перевірка та повернення паперових документів працівниками національного контролю має здійснюватися з дотриманням мінімальної безпечної відстані;
• час очікування та надання змоги безперешкодного пересування має бути забезпечено представникам всіх компаній-перевізників: водіям, пілотам, машиністам, а також членам їхніх екіпажів, за умови, що жоден з них не має симптомів захворювання.

За оцінками експертів Команди підтримки реформ при Міністерстві інфраструктури України, спільно забезпечуючи сталість руху вантажів, доступності товарів та основних послуг у рамках TEN-T, європейські країни тим самим створюють необхідні передумови для швидшого подолання негативних наслідків від пандемії коронавірусу для національних економік та ефективної адаптації міжнародної логістики до нових реалій.

https://www.kmu.gov.ua/news/yes-virobiv-rekomendaciyi-dlya-spriyannya-bezpereshkodnomu-ruhu-vantazhiv-dostupnosti-tovariv-ta-poslug-u-ramkah-ten-t-nataliya-forsyuk

В Порядку денному позачергової сесії Верховної Ради стоять два ключові законопроекти, які повинні відкрити дорогу до поновлення співпраці з МВФ. Вони торкаються питань землі та гарантій неповернення націоналізованих банків їхнім попереднім власникам через суд. У випадку, коли ці законопроекти будуть провалені, Україна, на думку експертів впритул підійде до дефолту. Чи є економічні причини цього, ICC Ukraine Newsletter попросив прокоментувати керівника аналітичного відділу Concorde Capital Олександра Паращія.

ICC Ukraine Newsletter: Чи є причини для оголошення дефолту в тому стані, в якому Україна зараз знаходиться? Чи може Україна при співробітництві з МВФ своєчасно і в повному обсязі погасити свої боргові зобов’язання?

Олександр Паращій: Підстав для дефолту немає. Більше того, якщо Україна оголосить дефолт, то нас просто не зрозуміють. Якщо ми посилаємось на досвід 2015 року, коли ми реструктуризовували борги, то там у нас було як мінімум 3 серйозні підстави для цього. Перша підстава – це дуже погана ситуація в економіці, пов’язана в основному з російською агресією, це фактично вимиті золотовалютні резерви, це дуже високий рівень державного боргу стосовно ВВП, це проблеми з виробництвом і т.д. Друга причина – це все-таки те, що світ нам співчував через російську агресію, і вони готові були дещо розділити наші проблеми, якийсь внесок зробити в нашу оборону, фактично внесок у нашу війну з Росією. І третє і, можливо, найголовніше – це те, що Міжнародний валютний фонд, бачачи всі ці проблеми, саме він наполягав на тому, щоб ми робили реструктуризацію. Саме завдяки позиції МВФ, вони фактично були учасниками переговорів, вони закликали всіх вникнути в ситуацію і т.д. А зараз у нас нічого з цього немає. У нас державний борг до ВВП 50%, не 70, як було тоді. У нас золотовалютні резерви на дуже хороших рівнях. Так, звісно, у нас, як і у всьому світі, є криза виробництва, падіння ВВП. Але це не є підставою для не те що дефолту, а просто розмов про реструктуризацію боргу. Друге. Зараз ніхто не зрозуміє, тобто, у нас немає цього питання російської агресії, тому що питання зараз вирішується політичними шляхами. І третє. У нас немає розуміння Міжнародного валютного фонду, що нам дійсно потрібно щось реструктуризовувати. Більш того, Міжнародний валютний фонд нам хоче допомогти вирішити ті економічні питання, які є. Якщо ми зараз оголосимо дефолт, то це нам взагалі нічого не дасть.

Ті, хто закликає до дефолту, говорять, що це вирішить величезну кількість проблем в Україні, перш за все боргове навантаження. Чи це так?

Олександр Паращій:Ні, взагалі нічого не вирішується. Якщо ми говоримо про дефолт, по-перше, в жодній країні такого не було, що оголосивши дефолт, країна пробачила сама собі свої борги. Борги не пробачаються. Борги завжди реструктуризуються. Якщо Україна відмовиться платити, нас засудять просто. Ми будемо ізгоями, від нас відвернуться ЄС, США, МВФ, Світовий банк. Ми просто залишимося один на один зі всіма своїми проблемами, і вони до нас більше не повернуться, принаймні за цієї влади. Друге. Дефолт нам не допомагає вирішити ті питання, наприклад, дефіциту бюджету, які у нас виникають. Якщо ми не заплатимо за зовнішніми боргами всіма, які тільки є у нас, то у 2020 році ми зекономимо десь 100-120 мільярдів гривень. У нас дефіцит бюджету набагато більший планується. Тобто, нам все одно потрібно буде шукати гроші. Ті гроші нам сьогодні МВФ, Світовий банк, ЄС обіцяють. Тобто, вони обіцяють більше грошей, ніж нам потрібно заплатити. Дальше. Якщо ми говоримо про якийсь не такий ідіотський сценарій, що ми просто оголосимо дефолт і нікому нічого не заплатимо, а про реструктуризацію, то єдине, що ми можемо в цьому році не заплатити шляхом реструктуризації, це 1,3 мільярда доларів. Заради цієї суми оголошувати дефолт не варто, тому що якщо ми будемо шукати можливості співпраці з Міжнародним валютним фондом і іншими партнерами, то ми отримаємо більше, ніж 1,3 мільярда. Ця економія нас просто вб’є.

ICC Ukraine Newsletter: А соціальні наслідки які будуть?

Олександр Паращій:Дефолту? Соціальні наслідки будуть катастрофічні через те, що дефолт буде супроводжуватися різким відпливом інвестицій, валюти з країни, що призведе до девальвації гривні. Тобто, ми всі знову, як у 2014 році, в доларі різко збідніємо. Це буде мати відповідно автоматично дуже поганий вплив на рейтинг нашої влади. І просто після цього вже рейтинги ніколи у нашого президента не піднімуться.

ICC Ukraine Newsletter: На позачерговій сесії, певно, будуть виставлені саме ці питання, перш за все по неможливості повернення банку і земельне питання. Які аргументи мають сприйняти депутати державницькі? Як пройде голосування?

Олександр Паращій:Тут ситуація насправді дуже проста. Якщо ми домовляємося з МВФ, ми проходимо цю кризу без дефолту. А якщо раптом нам потрібна буде реструктуризація боргів, цього 1,3 мільярда, то МВФ нам допоможе. Якщо ми не домовляємося з МВФ, дефолт настає на наступний же день після того, як МВФ каже, що співпраці не буде.

   ICC Ukraine Newsletter: Дякую.