ICC, B20 та Всесвітня організація охорони здоров’я закликають до скоординованої всебічних заходів до подолання COVID-19.

У зверненні напередодні віртуального Саміту G20, ІСС, В20 та ВООЗ розробили запропоновані заходи для забезпечення координованої глобальної реакції на пандемію COVID-19, які мають призвести до збереження людських життів та зберіганню економіки.

У відкритому листі до глав держав та урядів G20, наголошується на життєво важливій ролі G20 у стримуванні людських та економічних втрат, що зростають внаслідок поточної кризи.

«Ми знову підтверджуємо нашу позицію, що лише ефективне глобальне співробітництво може містити потенційний людську та економічну протидію COVID-19. Межі політики, що спрямована лише на самоізоляцію, вже чітко зрозумілі “, – йдеться у листі.

Пропоновані заходи, викладені в листі для негайних дій наступні:

Щоб забезпечити боротьбу з хворобою медичні вироби, обладнання має потрапити до рук тих, хто їх найбільше потребує;

Слід максимально використовувати приватний сектор для задоволення потреб у тестуванні та відповідній звітності;
Забезпечити справедливий доступ до основних медичних товарів та медичних послуг;

Збільшити масштаби фінансової допомоги, аби гарантувати, що ніхто не залишається поза увагою в боротьбі з потенційними наслідками COVID-19.

Лист також закликає зобов’язати G20 спільно працювати над зменшенням економічних збитків, завданих пандемією, визначаючи пріоритетні стимули та захисні заходи для підтримки економіки та уникнення масового безробіття.

“Світовий бізнес вже широко долучився до боротьби із хворобою в багатьох сферах, але терміново потрібно ваше політична воля”, – підсумовується у листі.

ICC Ukraine Newsletter продовжує відстежувати ситуацію у різних галузях економіки України у зв»язку із викликами які нині постали. Цього разу ми попросили прокоментувати одного з найкращих економічних фахівців і аналітиків, вченого і громадського діяча, Радника Президента ІСС Ukraine Сергія Грищенка – ризики, які постають перед становим хребтом української економіки – залізницею. Також поцікавилися, що на його думку слід робити, аби до мінімуму звести негативні наслідки кризи.

– Безумовно, від стабільної роботи Української залізниці залежить вся економіка України. Зараз припинені тільки пасажирські перевезення, про вантажні мови немає. Нагадаю, що гірничо- металургійний комплекс України, як базова галузь економіки країни, є найбільшим споживачем послуг УЗ. У нас діє коефіцієнт “7” – тобто щоб перевезти 1 тонну готового експортного прокату треба перевезти 7 тонн інших вантажів – залізна руда, концентрат, агломерат, кокс і коксівне вугілля, феросплави і феросплавну сировину (марганцева руда, концентрат, агломерат і той же кокс), вогнетриви та вогнетривка сировина, флюси, металобрухт, електроди, трубна заготовка, продукція і сировина для кольорової металургії – і це ще не повний перелік. Досить зупинити якийсь із цих потоків – і галузь зупиниться, а разом з тим припиниться експорт продукції, надходження валюти в Україну, і посиляться проблеми з гривнею, яка і без того переживає зараз не найкращі часи. І роль Уряду у забезпеченні стабільної роботи транспортників і всіх галузей економіки виключно велика. З попередніх криз ми виводили ГМК шляхом підписання власниками підприємств і природними монополістами (енергетики, транспортники) за участю Уряду відповідних Меморандумів. Це стосується і хімічної галузі. Приймалися зобов’язання не підвщувати тарифи, не скорочувати робочі місця, розраховуватися з бюджетом і т.п. Одним словом слід пам’ятати, що ми всі з одному човні, який не можна розгойдувати. Ось ці перевірені рецепти і треба застосувати сьогодні. Завтра може бути пізно !!

Європейська комісія прийняла нові правила щодо пропуску вантажів через так звані “зелені коридори”, щоб уникнути черг і затримок з поставками, повідомляє «Економічна правда» з посиланням на відеозвернення президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Зокрема, йдеться про скорочення часу проходження кордону до щонайбільш 15 хвилин, відкриття “зелених коридорів” для транспорту, що перевозить будь-які категорії товарів. Національні уряди мають скасувати існуючі обмеження для перевезень товарів у певні дні чи години. Також зменшуються вимоги до документації перевізників.

Президент Єврокомісії зазначила, що заходи, впроваджені для протидії поширенню вірусу, також призвели до сповільнення, подекуди паралічу транспортного сполучення. Це призводить до затримок поставок та подекуди нестачі продуктів.

За її словами, протягом 21-22 березня на деяких пунктах пропуску черги розтягнулися на 40 кілометрів, очікування тривало до 18 годин.

“Перевірка стану здоров’я на кордонах може бути корисним додатковим заходом для протидії поширенню вірусу. Проте ці заходи мають бути організовані таким чином, щоб не блокувати вільний рух товарів… Боротьба з вірусом триватиме довго. Наша сила і можливості для перемоги у цій битві залежать від єдиного ринку, тому ми маємо зберегти його”, – зазначила Урсула фон дер Ляєн.

https://www.epravda.com.ua/news/2020/03/23/658421/

ICC Newsletters продовжує проводити низку інтерв»ю з найдосвідченішими фахівцями в галузі економіки, очільниками громадських бізнес-асоціацій, опитуючи наскільки великі ризики для економіки має Україна, і яких заходів слід вжити першу чергу?
Цього разу Головний редактор видання Сергій Сіволап спілкується з Екс-Прем»єр-Міністром України (2005–2006 рр.), Президентом Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України – Єхануровим Юрієм Івановичем.

ІСС Ukraine Newsletter: Юрій Іванович,  в світі вже криза, навіть офіційно визнають це окремі країни. Чи зачепить вона Україну? Перш за все зважаючи на нашу сировинну економіку. Після нафти, як говорять експерти, сировинні ринки почнуть падати. Що слід очікувати, які ризики для України зараз існують?

Єхануров Ю.І.: Звичайно, як весь світ зачепило, то зачепить і Україну. В першу чергу мене, наприклад, хвилює тема експорту нашої продукції і ціни на цю продукцію. Оскільки ми дійсно більше сировинна країна, то, звичайно, це буде мати серйозний вплив, ця криза. І потім країни скорочують виробництво. У нас основний споживач в багатьох питаннях є Китай. Тому треба дуже уважно слідкувати за поведінкою економіки і в цілому Китаю. Разом з тим, є речі, по яким буде можливість нормально спрацювати, можливо, навіть буде зростання. Я маю на увазі в першу чергу продовольство. І той же Китай зараз за місяць вибрав квартальну норму кукурудзи. Тому треба дуже уважно слідкувати за ринками і спробувати в цій бурхливій обстановці, в такому турбулентному світі знайти свою вигоду кожен у своїй сфері. Більше всього, звичайно, буде хвилювати в цілому всіх, у нас традиційно чомусь люблять розмовляти про Міжнародний валютний фонд. І те, що буде новий уряд, якось буде з ним працювати. Поки що ніяк. І я так думаю, що потрібен час для того, щоби був сформований економічний блок уряду, і тільки після того підуть вже реальні переговори. І треба підписатися під якимись вимогами, які вже були підписані угоди минулим урядом. Це теж робота, яку треба виконати, і це має виконувати вже людина, яка буде відповідати за ці речі, тобто, віцепрем’єр, міністр економіки, хто там буде.

ІСС Ukraine Newsletter: Тобто, в таких умовах нонсенс, коли немає відповідального?

Єхануров Ю.І.: Немає відповідального – немає про що й говорити. Немає предмету розмови. Крім того, є тема. Я пробую шукати щось таке, як використати цю кризу. Думаю, що цікавим міг би бути такий аспект, щоб попрацювати над тим, як реструктуризувати борги, які досить невдало були реструктуризовані раніше, 5 років тому, і зробити, як кажуть, трошки полегшити цю ношу і розтягнути в часі. Я думаю, що зараз це може бути, ця криза, аргументом для того, щоб це зробити. Але це треба щоб були люди в уряді, які мають вже досвід роботи. Фахівці, які в цій сфері добре розбираються, є, і є питання, чи будуть вони співпрацювати з новим урядом, і чи захочуть вони нести на собі цю ношу.

ІСС Ukraine Newsletter: Ми маємо призупинку поки що співпраці з МВФ, маємо проблему боргових навантажень, маємо загрозу виведення нерезидентами доларів у зв’язку з продажем ОВГЗ. Тобто, дуже важливі ті галузі, які приносять валюту в країну, сільське господарство і металургія. Металургія в цих умовах – дуже великі ризики є. Чи не повинна зараз держава терміново вжити якихось протекціоністських заходів по захисту цих галузей, які є поки що єдиними, хто приносить валюту в країну?

Єхануров Ю.І.: Справа в тому, що тепер уже незалежно від того, що хоче держава, експорт буде більш вигідним, оскільки гривня трохи попливла. І це значить, що експортери трошки ковтнуть повітря. Але питання в тому, які ціни будуть на тих ринках зовнішніх, наскільки вони будуть працювати. Дуже хотілося б, щоб не було ніякої паніки. Я не думаю, що буде правильним, коли зараз уряд, вірніше, Національний банк почне палити свої резерви. Треба почекати, треба зробити таку зупинку, подивитися навколо, що робиться, і не поспішати. Потрібна твереза оцінка і не панікувати ні в якому разі, особливо урядовцям. І дуже важлива тісна співпраця уряду і Національного банку. Тут вони повинні, як кажуть, у щоденному режимі працювати.

ІСС Ukraine Newsletter: Експерти твердять про те, що у зв’язку з обвалом ринку в Китаї зараз він буде дуже активно відновлювати його, демпінгувати, і це теж є виклики для українських експортерів, а можливо, й загроза втрати внутрішнього ринку. Чи можна якось захистити наш ринок внутрішній?

Єхануров Ю.І.: Цілком можливо. Я думаю, що зараз прийшли більш прагматичні люди. Побачимо, як буде ще економічний блок сформовано. Але мені здається, що вже ми всі зрозуміли, що тема такого глобального світу пройшла, а ті, хто говорили про нічного сторожа, державу і т.п., вже більше ніколи не повернуться в уряд. І тому зараз потрібні, звичайно, заходи для того, щоб все-таки огородити і наш ринок внутрішній. І це будуть робити всі країни, тому це цілком нормальна справа.

ІСС Ukraine Newsletter: Попередній уряд підтвердив, що якщо не будуть вирішені питання з інвесторами, з зеленими тарифами, країну чекає дефолт. Зараз до цього часу є тільки виконуючий обов’язки міністра, але ситуація накопичується все більше і більше. Палиця о двох кінцях: не робити нічого не можна і робити теж не можна. Як бути?

Єхануров Ю.І.: По-перше, я би просив не вживати слово дефолт. Не вживати, тому що дефолту не буде. Раз всі країни в однаковому стані, то це нічого такого не буде. Дійсно, я погоджуюся з тим, що енергетична тема є надзвичайно важливою. Це є питання номер один для нас у стратегічній перспективі, і тут треба шукати американських партнерів. Тому що всі інші тут в Європі пов’язані, пов’язані з Росією, і нам дуже важко буде якось викрутити. Це в першу чергу газ. Але я розумію так, що ми по зеленим тарифам так зав’язані і по цій відновлювальній енергетиці, що ми нічого там змінити не можемо. І тому треба сприймати це як даність, а далі вже жити, працювати і розуміти, до якого року ми будемо мати свої ТЕЦ. В принципі, в перспективі. Всі вже кажуть: от, ми такого-то року будемо виводити. Чи ми будемо цим займатися, чи ні. І треба уважно дивитися. Справа в тому, що оця оперативна енергія, яка виробляється в Україні, дуже важлива. Це значить, що атомні станції – це дуже добре, гідроелектростанції – дуже добре, але без регулюючих потужностей нічого не зробиш. Тому є якась об’єктивна кількість електроенергії, яку ми повинні обов’язково виробляти. І у зв’язку з цим ми підемо на витрати. Я так думаю, що ми стоїмо на порозі чергового підвищення цін на електроенергію, і з цим треба змиритися.

ІСС Ukraine Newsletter: Ще кілька років тому Україна була одним з головних, дуже потужним експортером електроенергії. Мільйони гігават продавали. Зараз ми імпортуємо електроенергію, а тим потужностям, які намагаються експортувати, ще вводимо якісь обмеження. Наскільки це нелогічно виглядає?

Єхануров Ю.І.: Я взагалі був сторонником того, щоб ми експортували. І свого часу заключили договір з Білоруссю. Тоді я особисто домовився про це з Лукашенком, президентом Білорусі. Я вважаю, що це надзвичайно важлива тема, і стратегічно ми повинні прийти на Балкани зі своєю електроенергією. Тоді це було б набагато спокійніше жити нам в Україні. Тому що всі ці розмови про європейську інтеграцію закінчаться розмовами, поки ми не будемо критично потрібними для європейського господарства. І в даному випадку те, що Балкани сьогодні потерпають від недостачі електроенергії, – це дуже важлива тема, для українців це вигідна справа. І в цьому плані треба серйозно працювати. Дуже важливо, хто буде міністром енергетики. Знову-таки, прагматично працювати в українських інтересах.

ІСС Ukraine Newsletter: Ви не вважаєте, що ситуація вкрай негативна в енергетиці? Оскільки маємо експорт з обтяженнями, імпортуємо з Білорусі дешеву, ціни у нас виставляються ринкові по тепловій генерації високі. І незрозуміло, куди йти.

Єхануров Ю.І.: Я з тих людей, яких викував колись Київміськбуд, в будівельній сфері. Я завжди казав так. В умовах кризи перше, що треба зробити, це всіх, хто панікує, за борт. І тому немає ніякої катастрофи. Є складна ситуація. Я викладаю в університеті антикризове управління. І хочу сказати всім українцям, що ми зараз знову в кризі, і ми будемо в кризі все своє життя, скільки нам Бог дав. І тому спокійно до цього треба відноситись. Ми нормальна країна з величезними резервами. Ніхто не знає українських резервів. Тому я впевнений у тому, що як тільки уряд запрацює, зразу почнуть вживатися такі заходи, які дозволять нормально нам вижити в цій обстановці. Ми не такі великі в цій світовій економіці. Я впевнений у тому, що можна домовитися. І питання буде від політиків, я маю на увазі вищого рангу, від президента, від прем’єр-міністра, голови Національного банку, буде залежати те, як ми зможемо відтермінувати наші борги. А все інше – спрацюємо.

ІСС Ukraine Newsletter:    Але бачення має бути якесь.

Єхануров Ю.І.: Без бачення немає чого братися за управління державою.

ІСС Ukraine Newsletter:    В даний момент що слід зробити уряду, перші заходи?

Єхануров Ю.І.: Самий перший захід – це укомплектуватися. Це зрозуміло, але цього не розуміють чомусь.

ІСС Ukraine Newsletter:   Але експорт, фінансові питання…..

 Єхануров Ю.І.:  І потім провести стратегічну сесію, яка називається енергетична безпека держави. От і все. Це те, що треба робити. А там далі вже фахівці підкажуть. У нас класні фахівці в енергетиці. Я це пам’ятаю ще з першої газової війни.

ІСС Ukraine Newsletter: Дуже дякую Вам.

ICC та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосили щодо  мобілізації бізнесу у боротьбі з Covid-19.
У спільній заяві, опублікованій ICC та ВООЗ, йдеться про домовленість використовувати глобальну мережу ICC з понад 45 мільйонів підприємств, що дозволить бізнесу по всьому світу взяти участь у повноцінній та активній боротьбі  у запобіганні поширенню спалаху коронавірусу Covid-19.
Співпраця між ІСС та ВООЗ сприятиме інформаційним потокам шляхом поширення найоперативнішої  інформації про спалах хвороби на підприємствах.
“Ранні, рішучі та ефективні дії дозволять зменшити короткострокові ризики для працівників та довгострокові витрати для бізнесу і економіки”, – йдеться у повідомленні. “Одним із пріоритетних завдань бізнесу має бути розробка або оновлення, підготовка або реалізація планів безперервної діяльності”.
Визнаючи найважливішу роль приватного сектору у мінімізації ймовірності передачі вірусу, спільна заява ICC-ВОЗ закликає національні Уряди у відповідь на пандемію COVID-19. та підкреслює нагальність для Глав держав та Кабінетів Міністрів, щоб запобігання поширенню вірусу було головним пріоритетом. У заяві оголошено звернення до країн G20 терміново домовилися про всебічний глобальний план дій для подолання пандемії та відновлення довіри і стабільності у світовій економіці.
ICC та ВООЗ також закликають Уряди забезпечити доступність усіх необхідних ресурсів для боротьби з COVID-19 з мінімальним запізненням та забезпечити можливість транскордонних медичних мереж поставок ефективно та вчасно.
Генеральний секретар ICC Джон Дентон сказав: “ICC має позицію щодо зайнятості понад 1 мільярд працівників як в розвинених, так і в країнах, що розвиваються. Ми несемо відповідальність за ефективне реагування бізнесу, яке захищає людей від ризиків для здоров’я Covid-19 та негативного впливу на бізнес, від якого залежить їх життєдіяльність ».

ІСС Ukraine продовжує низку інтерв’ю з найкращими українськими фахівцями, економістами, аналітиками з приводу викликів та ризиків, з якими стикнулася Україна, і що робити в цій непростій ситуації. Цього разу головний редактор ІСС Ukraine Newsletter Сергій Сіволап спілкується з Екс-прем’єр-міністром (2001-2002 рр.), Президентом Українського союзу промисловців і підприємців, головою ради МКПП Анатолієм Кириловичем Кінахом.

ІСС Ukraine Newsletter: Ситуація в економіці щоденно змінюється. Водночас фахівці, більшість аналітиків звертають увагу на комплекс факторів: і коронавірус, і падіння цін на нафту і т.ін. Наскільки ці тенденції загрозливі для економіки України, перш за все її реального сектора?

Кінах А.К.: Те, що відбувається – це ситуації, яка не мала аналогів в нашому сучасному світі. ВООЗ уже, ви знаєте, дав масштабам розповсюдження коронавірусу статус пандемії. Це дуже серйозний виклик для нашої цивілізації. І я маю надію, що ми пройдемо цей іспит, консолідуючи свої зусилля зі світовим співтовариством, і в тому числі проявляючи самі позитивні, високі людські якості кожного з нас, починаючи з самодисципліни, відповідальності, об’єднання і консолідації зусиль.
В економічному напрямку необхідно прямо сказати, що економіка України вже відчувала дуже серйозні системні кризові явища ще до початку розповсюдження коронавірусу і його впливу на світову економіку. В другому півріччі 2019 року, особливо в четвертому кварталі, в економіці України відбувалися дуже негативні тенденції. Перш за все, все відбулось падіння обсягу виробництва. Так, у порівнянні жовтня 2019 до жовтня 2018 падіння склало 5%. В листопаді до листопада знов мінус 7,5%, а в грудні індекс промисловості в Україні впав на 8,3%. В четвертому кварталі минулого року темпи зростання ВВП впали до 1,5%, а до цього темпи зростання були 3-4% щоквартально. Уряд був вимушений оголосити по суті внутрішній бюджетний дефолт, коли заборонив фінансувати все, крім захищених статей. І ця тенденція поглибилася в січні. В перший місяць року ВВП вперше за всі ці останні роки впав на пів відсотка. Виконання бюджету в січні склало лише 76%. У лютому тенденція аналогічна, тільки зараз вона вже підсилюється коронавірусом.

Сьогодні сировинні галузі є локомотивом нашої економіки. Гірничо-металургійний і аграрний комплекси в сумі дають 26% ВВП і близько половини всіх валютних поступлень в Україну.
Сьогоднішні проблеми світової економіки, безумовно, зачіпають і Україну. По-перше, це зниження темпів розвитку економіки Китайської Народної Республіки, яка імпортувала з України великі обсяги сировини, в тому числі гірничо-металургійного комплексу, аграрного. Наша економіка дуже чутлива до таких кризових явищ на світових ринках у зв’язку з дуже низькою платоспроможністю внутрішнього ринку. Як приклад, з усього обсягу металу, який ми виробляємо, максимум 15-20% споживається в Україні, а 75-80% – це експорт. І як тільки знижується кон’юнктура світових ринків, ми зразу відчуваємо величезні проблеми. Тобто, низька платоспроможність внутрішнього ринку означає дуже високий рівень залежності.

ІСС Ukraine Newsletter: Велика кількість гірничо-металургійних підприємств входить до УСПП. Тож ми маємо дуже великі фінансові проблеми. Невизначеність з МВФ, велике боргове навантаження, а зараз ще кількість трудових мігрантів зменшиться, а вони перераховують в Україну великий обсяг валюти. Відтак цей напрямок експорту держава має берегти. Як зараз держава може допомогти цим галузям? Як вона може захистити наших експортерів?

Кінах А.К.: Ви абсолютно праві. Питання кризових явищ, безумовно, має пряме відношення і до фінансового сектора України, банківського в тому числі, включаючи проблематику обслуговування зовнішнього і внутрішнього державного боргу. І з цього приводу є величезні ризики. По-перше, з України піде відтік того спекулятивного фінансового капіталу, який був заведений в країну в 2019 році, в першу чергу у зв’язку з тим, що Україна розміщувала державні облігації внутрішнього займу із завищеною доходністю. На початок 2019 було 18-19% доходності. І за рік в Україну зайшла сума порядку 125-130 мільярдів гривень зовнішнього капіталу. Це близько 5 мільярдів доларів, які мають суто спекулятивний фінансовий характер. І зараз у зв’язку з тими проблемами, які відбуваються на світових фінансових ринках, є серйозна загроза, що цей капітал буде виводитися з України, і це буде дуже серйозно тиснути на фінансову систему, на золотовалютні резерви тощо.
Безумовно, деформації фінансової банківської системи накопичилися ще до того, як ми відчули цю біду коронавірусу. Як приклад, це офіційна статистика, за 2019– загальні прибутки банків в Україні зросли практично у 2,9 раза й склали близько 59 мільярдів гривень. Це зростання в три рази стосовно того результату, який був у 2018. І виникає проблематика, як це може відбуватися в умовах, коли знижуються обсяги кредитування, а за 2019 вони впали на 65 мільярдів гривень, коли індекс промислової продукції від’ємний, і водночас зростають прибутки. Тобто, це якраз те, що формувалося за рахунок фінансових операцій з державними облігаціями внутрішнього та зовнішнього займу, і не мало ніякого прямого відношення до кредитування, до доступу до ресурсів, до розвитку нашої економіки у всіх сферах, починаючи з малого і середнього бізнесу і завершуючи базовими галузями.
Це створює для нас величезну проблему, бо тільки за останні 10 днів НБУ був вимушений взяти близько мільярда доларів з резервів за для того, щоб не допустити обвальної девальвації нашої національної грошової одиниці. І проблематика відновлення програми з МВФ однозначно дуже негативно впливає на відповідні прогнози. Нам необхідно зробити все, щоб не було дефолту, бо дефолт буде мати дуже серйозні та середньострокові наслідки для України, починаючи з підвищення доходності наших облігацій, з проблематикою доступу на зовнішні фінансові ринки. В цьому році в сумі зобов’язань по внутрішньому і зовнішньому державному боргу нам необхідно віддати бл. 13,5 мільярда доларів. І це передбачалося якраз забезпечити за рахунок нових запозичень з тим, щоб перекредитуватися і виконувати свої зобов’язання по обслуговуванню державного боргу, внутрішнього і зовнішнього. І без відновлення програми з МВФ, без чітких програмних дій це може стати дуже такою серйозною кризовою складовою, в тому числі в контексті впливу і коронавірусу, і кризових явищ на світових фінансових ринках.
В цій ситуації необхідно відпрацьовувати пакет антикризових заходів. У нас є гіркий досвід 2008-2009 років, коли на нас нахлинула світова фінансова криза, а президент, уряд, парламент і Нацбанк замість того, щоб об’єднати зусилля і формувати системні антикризові дії, як це робили всі сусіди навколо нас, займалися внутрішнім протистоянням. І за 2008 і 2009 рік ми втратили бл. 15% ВВП. Такого падіння не було в жодній державі на євразійському континенті. Для зрівняння: Польща поруч з нами мала зростання ВВП десь до 2%.
Зараз в ситуації, яка ще більш загрозлива, ніж 2008-2009 років, як ніколи необхідні погоджені, системні, високопрофесійні дії по відпрацюванню пакетів антикризових заходів. А це можна зробити тільки тоді, коли об’єднуються зусилля президента, уряду, парламенту, однозначно з підтримкою суспільства і залученням того досвіду, інтелекту, який є в структурованих об’єднаннях бізнесу, експертів, аналітиків тощо. Сьогодні навіть концептуально така програма відсутня. У нас є напрацювання. Ми його назвали «Платформа економічного патріотизму. Пріоритетні заходи 2020. Промисловий пакет». Але він був відпрацьований ще до початку пандемії коронавірусу, і ми зараз його будемо доповнювати. Що мається на увазі?
По-перше, необхідно відновлювати систему управління в базових галузях. От зверніть увагу, після відставки уряду і до сьогодні так і не сформований промислово-економічний блок уряду.

По-друге, ліквідовано міністерство аграрної політики. Не відновлено міністерство промислової політики. Тобто, це ті центри, де необхідно формувати в тому числі пакети антикризових заходів стосовно наших базових галузей української економіки. Нам необхідно швидше відновити цю вертикаль, і в тому числі знайти, в Україні вони є, високопрофесійні, системні кадри з державницькою позицією. Це перший крок.
Далі секторально, з точки зору вже специфіки кожної галузі. Наприклад, гірничо-металургійний комплекс. Однозначно необхідно мінімізувати такі витрати, які стосуються, наприклад, тарифів на транспортні послуги, які у нас як в портах, так і на Укрзалізниці значно вищі, ніж у наших конкурентів на ринках руди, металу. По-друге, необхідно зайнятися і підвищити внутрішній попит на продукцію галузі металургійного комплексу через серйозні інфраструктурні програми. Інфраструктура, будівництво, металомісткі напрямки, які потребують великих обсягів металопродукції. І таким чином за рахунок збільшення внутрішнього попиту знизити наслідки світових кризових явищ.
Дуже важливо подивитися і максимально відпрацьовувати систему доступу підприємств до оборотних ресурсів, оборотних коштів. І таким чином досягти зниження вартості доступу до кредитних ресурсів. Бо сьогодні вона у нас зашкалює щодо інших держав.
Необхідно подивитися по таким напрямкам, питанням, як той же критичний імпорт, який важливий для випуску кінцевої продукції. І в цих умовах формувати номенклатуру критичного імпорту.

ІСС Ukraine Newsletter: Це кокс мається на увазі перш за все?

Кінах А.К.: Це ті складові, які необхідні для виробництва металу. Це ті складові, які стосуються модернізації виробництва, коли необхідно імпортувати обладнання, якого немає в Україні, і це повинно бути в режимі критичного імпорту з нульовою ставкою ПДВ і з мінімальною ставкою митного тарифу. Це роблять всі держави в таких умовах. Ті заходи, які стосуються дуже серйозного фактора забезпечення гірничо-металургійного комплексу не тільки більш економічно обґрунтованими тарифами на перевезення продукції, але і недопущення колапсу з точки зору наявності рухомого складу. З тим, щоб не зривалися контракти, своєчасно завантажувалися судна, щоб цей експортний товар своєчасно був доставлений до споживача. І ця система заходів повинна бути відпрацьована, скажемо так, в комплексі з тими пропозиціями, які є від у тому числі структурованих об’єднань, які представляють гірничо-металургійний комплекс. Дуже важливо дивитися на кредитні історії підприємств. Можливо, створити умови для реструктуризації по кредитам з урахуванням цього періоду. Тобто, формувати умови конкурентоспроможності нашої базової галузі, базового експортера, і таким чином дати можливість залишатися на ринках і мінімізувати витрати, особливо в цей період кризових явищ на світових ринках.

ІСС Ukraine Newsletter: Це фактично вжиття протекціоністських заходів. Наскільки ми маємо право взагалі і зокрема в цей період вживати ці заходи з огляду на взяті на себе зобов’язання по СОТ, по асоціації з ЄС і т.д.?

Кінах А.К.: Абсолютно маємо право. Мова йде про серйозну системну кризу, яка охоплює всі розвинуті країни. І питання не в тому, що ми повинні діяти по принципу: баба Яга проти, – а діяти цивілізовано, аргументовано, в тому числі за стандартами СОТ. В таких кризових умовах держави мають право задіяти відповідні протекціоністські заходи. Наявний приклад – те, що роблять Сполучені Штати, робить Європа і багато інших. І це тільки, до речі, початок. В питаннях захисту національних економічних інтересів навіть у цих пропозиціях ми на перше місце ставимо стандарти економічного патріотизму. Зараз всі держави, як ніколи, будуть боротися за збереження робочих місць національних економік. Будуть боротися, щоб як можна менше імпортувати і як можна більше експортувати. З тим, щоби зберегти відповідні показники і мінімізувати наслідки світових кризових явищ, як фінансових, так і економічних. І ми не виняток. І ми повинні це також робити, і робити системно, консолідуючи зусилля. І такі пакети антикризових заходів, включаючи те, що необхідно робити Національному банку, необхідно зараз вже відпрацьовувати погоджено. Той же Національний банк. Ми зараз кажемо про базові галузі. А у нас же є малий і середній бізнес, який в умовах карантину, в умовах тимчасового зупинення роботи закладів послуг у тому числі та багато іншого втрачає дуже багато. Орендна плата, питання, які стосуються обслуговування взятих кредитів, сплата податків у бюджет і багато іншого. До цього ще може додатися ситуація, що в державах, у тому числі в першу чергу Європейського Союзу у зв’язку з кризовими явищами, карантинними заходами, обмеженнями ділової активності, промислової, в першу чергу звільняють заробітчан. Ми повинні бути готові до того, що знизяться поступлення валюти від них. Вони по суті тримали нашу фінансову систему, бо перекази заробітчан за останні роки в 5-7 разів перевищували так звані прямі іноземні інвестиції. Але ж ці люди будуть повертатися додому, їм також необхідні робочі місця, зайнятість, годувати родину і т. ін. І це дуже великий кризовий фактор, і до нього також необхідно готуватися. Я вже не кажу про карантинні заходи з точки зору епідемії, пандемії коронавірусу.
Тобто, все це повинно бути системно, ми впевнені, відпрацьовано, і мати фактор не ситуативних, імпульсивних, емоційних, іноді заполітизованих, популістських і інших дій. Це повинні бути чіткі антикризові заходи, які держава Україна розробляє, затверджує і втілює в життя як спільні зусилля в тому числі держави, суспільства, бізнесу, фахівців і т.д., щоб мінімізувати ці наслідки. І якомога скоріше такі антикризові дії повинні бути відпрацьовані, затверджені урядовими рішеннями. Там, де необхідно, можливо, секторально рішеннями Ради національної безпеки і оборони. І там, де необхідно, підтримані змінами в нашому законодавстві. Це вже за Верховною Радою. Але це повинні бути комплексні дії, а не ситуативні, вирвані із загального контексту.

ІСС Ukraine Newsletter: Ще один напрямок – це те, що в умовах кризи, про яку зараз говорять, коронавірус, фонд і т.д., забувається про ті проблеми, котрі накопичені в Україні і теж передбачають вхід у кризову ситуацію. Перш за все енергетика. Ще коли ви очолювали уряд, Україна шалено експортувала електроенергію. Зараз ми вимушені імпортувати, закривається проблема з інвестиціями, зеленими тарифами, проблема з закриттям атомних станцій і т.д. І всі очікують, що криза буде розвиватися. Чи зробити крок назад? Чи зупинитися? Як вирішити цю ситуацію?

Кінах А.К.: Це проблема, яка є часткою загальної проблеми, яку я називаю дипломатичною мовою тенденції деградації державних інститутів влади, в першу чергу деградації професійної, та й державницьких позицій. І з точки зору подальшого розвитку енергетичного комплексу України, конкурентоспроможності нашої продукції, як і економіки в цілому, знову ж таки важливо, щоб Україна мала системну економічну стратегію. Та, що сьогодні є, вона вже застаріла, вона не відповідає реаліям часу. Дуже важливо, щоб у напрямках енергетичної стратегії були такі дуже серйозні складові, як модернізація. Я вже не кажу про проблему енергетичного вугілля. Теплові блоки потребують інвестицій для переобладнання на ті марки вугілля, які розповсюджені сьогодні на тій території, яку ми контролюємо.
Це і проблематика, яка стосується перехресного субсидування, що дуже серйозно впливає, особливо на атомну енергетику. Тобто, це повинна бути системне формування енергетичної стратегії, виходячи з принципу, що Україна – енергетично самодостатня держава. І повинна працювати не тільки на виснажування потужностей в енергетичному комплексі і поточного користування тією інфраструктурою, яка була створена ще до нас. Так, наприклад, близько 70% трансформаторів необхідно знову ж таки оновлювати, бо вони морально і фізично зношені. Я вже не кажу про величезну проблему фізичних втрат електричної енергії і багато іншого.
Тобто, повинні бути комплексні програмні дії. І на сьогодні ми їх не бачимо. Впав рівень кваліфікації в системі, в тому числі на рівні центрального органу виконавчої влади Міністерства енергетики. Відбуваються, ситуативні дії. Взяти нашу атомну енергетику, є така ж проблема, як продовження термінів експлуатації атомних блоків. Це вимагає величезних ресурсів. У тому числі наш газовий сектор. По суті провалена «програма 2020», яку затверджував ще уряд Гройсмана, по збільшенню видобутку природного газу. Проблематика газотранспортної системи. Дивлячись правді в очі, попри деякі складнощі, «Північний потік-2» буде введений в експлуатацію. У 2021-му чи в 2022-му, але він буде введений. Тут також є над чим працювати стосовно того, як нам зберегти свій статус стратегічного транзитера енергетичних ресурсів в Європейський Союз. І т.д.
І все це вимагає дуже високопрофесійної системної злагодженої роботи. І тільки так можна відчувати, що Україна енергонезалежна від зовнішньої кон’юнктури, і енергетична безпека України на високому рівні. Більш того, по нашим можливостям, ви абсолютно праві, ми можемо і експортувати. Ми експортували у свій час 8-10% нашої генерації, іноді навіть і більше. У нас такі потужності є.

ІСС Ukraine Newsletter: Але ж зараз, наскільки я знаю, обкладають навіть додатковими сплатами експорт електроенергії.

Кінах А.К.: Мова знову йде про прозорі умови рівноправної прозорої конкуренції. Діяльність Антимонопольного комітету. Я вже не кажу про наміри приватизації стратегічних об’єктів. Приватизація, в принципі, – це хороший метод пошуку ефективних власників і залучення інвестицій. Але приватизація повинна підвищувати конкурентоспроможність, створювати умови прозорої конкуренції і т.д., а не підсилювати негативні явища. І такі стратегічні об’єкти, як той же Центренерго, повинні проходити серйозний передприватизаційний період, де в умовах купівлі-продажу, підготовки до приватизації повинні бути якраз поставлені ті завдання: ефективний власник, конкурентоспроможність, інвестиції і недопущення збільшення неконкурентного впливу на енергетичний сектор по підсумкам приватизації. Ось це повинно бути в основі дій, і альтернативи цьому немає.

ІСС Ukraine Newsletter: В такому разі не можу не поставити питання по зеленим тарифам. Зрозуміло, експерти, всі спеціалісти кажуть, що неправильно, поспішно, чи свідомо, чи несвідомо приймали ті закони, котрі привели до проблем заходу такої кількості інвестицій. Але що робити зараз? Зелені аукціони запущені, як планували на 1 квітня, не будуть. Кожен день накопичується борг ДП «Гарантований покупець». З одного боку, не можна розривати цей гордіїв вузол, бо в цих умовах арбітражі не потягне Україна. З іншого боку, не можна продовжувати. Де шлях, яким можна розв’язувати це питання? Адже проблеми з кожним днем все більше і більше накопичуються. Тим більше зараз, коли сонця у світовому дні стане значно більше.

Кінах А.К.: Це підтверджує відсутність високопрофесійного, стратегічного, системного підходу. В тому числі по тим рішенням, які були прийняті з точки зору формування ринку електричної енергії в Україні. Це все ж з’явилося не сьогодні. І всі ці питання необхідно було враховувати, коли формувалися і моделі, і терміни введення нової моделі енергетичного ринку в Україні. Закон зворотної сили не має. Я пам’ятаю 2005 рік, коли розчерком пера Україна вихолостила цілу низку законів, які створювали умови, стимули для інвесторів у промислових індустріальних парках, вільних економічних зонах і т.д. Знову ж під гаслом боротьби з корупцією, зловживаннями і т.д. До сьогоднішнього дня інвестори судяться з державою ще по наслідкам ліквідації державних гарантій для інвесторів з точки зору стимулів і залучення інвестицій під конкретні напрями. Я би дуже не хотів, щоб це повторилося із зеленою енергетикою. Бо бізнес, у тому числі закордонний бізнес, який інвестував у зелену енергетику України, він інвестував на базі фінансових планів, техніко-економічних розрахунків, зворотності, прибутковості інвестицій, термінів окупності та багато іншого. І на цих умовах, включаючи законодавчі гарантії, які були сформульовані Україною в законах України, він інвестував в цю галузь. Тому я впевнений, що ці проекти, які були розпочаті, повинні бути завершені на тих умовах і в ті терміни, які визначені законодавством України по питанням зеленої енергетики. Однозначно необхідно шукати перехідні періоди з тим, щоби інвестори і надалі мали стимули інвестування в зелену економіку. Це тенденції не тільки України. Ви знаєте, Європейський Союз той же поставив за мету вирівняти тарифи традиційної та зеленої енергетики, і це правильно з точки зору рівноправної конкуренції. Але це повинно бути прогнозовано для інвестора, щоб він знав, що буде робити Україна в цьому році, наступного року, і далі, і мав впевненість, що його інвестиції захищені, і правила гри зворотнім шляхом одностороннім методом не будуть змінюватися не на користь інвестора. Отакі варіанти необхідно шукати. І я впевнений, що їх можна знайти.

ІСС Ukraine Newsletter: Мається на увазі зменшення перехресного субсидування, вихід на ринок дешевої атомної електроенергії, котра зможе якось забезпечити це, і захист паралельно, якщо для всіх ціна підніметься, соціально незахищених верств населення?

Кінах А.К.: В тому числі. Це в комплексі необхідно вирішувати, в комплексі. А не просто знову ж іти шляхом ліквідації тих законодавчих гарантій для інвесторів, які були сформульовані у відповідному законодавстві з питань тарифоутворення в зеленій енергетиці. Це буде черговий раз удар по довірі до України? по інвестиційному клімату? і буде мати дуже серйозні негативні наслідки в цілому по іншим напрямкам, які вимагають інвестицій.
Хочу додати, що зараз ми готуємо вже адаптований до нинішніх тенденцій у зв’язку з впливом і коронавірусу, і тих же цін на нафту, і того, що відбувається на фондових ринках, і нашої залежності від цього, актуалізований пакет антикризових заходів, який на наступному тижні буде направлений президенту, уряду і парламенту. З тим, щоби Україна все-таки мала систему дій мінімізації наслідків тієї кризи, яка на нас насувається. А вона безпрецедентна. Таких ситуацій, в історії незалежності України ще не було.

ІСС Ukraine Newsletter: Чи будуть асоціації виступати за негайне створення штабу, де будуть не тільки урядовці, але й громадськість?

Кінах А.К.: Так, повинен бути серйозний антикризовий штаб, який повинен бути спрямований не тільки, це навіть не обговорюється, на протидію розповсюдженню коронавірусу, це однозначно необхідно, але й в цілому антикризовий штаб, який, я думаю, повинен очолити президент, із залученням всіх складових, фахівців, включаючи представників експертних аналітичних структур, структурованих об’єднань бізнесу. Його мета має бути – разом відпрацьовувати, затверджувати і виконувати ці антикризові заходи. Бо ця криза, на жаль, буде мати як мінімум середньостроковий характер. І за декілька місяців вона не завершиться. Бо вона співпадає не тільки з проблематикою пандемії коронавірусу, а співпадає з черговим етапом кризових явищ у світовій економіці. А ми вже сильно залежимо від цих тенденцій. Навіть взяти, що у нас експорт в Європейський Союз порядку 43% всього експорту. Бачимо, що криза в Європейському Союзі буде дуже боляче відчуватися і в Україні, навіть в цій складовій експорту. Я вже не кажу про інші.

ІСС Ukraine Newsletter: Дуже Вам дякую.

У рамках Програми впровадження на ринку України провідних технологій у сфері енергоефективності та екології, що просувається ICC UKRAINE, 05 березня 2020р. відбулася робоча поїздка делегації ICC UKRAINE на чолі з Віце-Президентом п.Олександром Андріановим до одного з найбільших європейських металургійних підприємств – ПрАТ «Запоріжсталь».

Під час поїздки було проведено зустріч з зацікавленими керівниками технічних служб комбінату, на якій було презентовано енергозберігаючу та екологічну технологію електронної водопідготовки “HYDROFLOW” впровадження якої на українському та міжнародних ринках відбувається під патронатом ICC UKRAINE.

Після проведеної електронної презентації члени делегації відповіли на численні практичні запитання, що стосувались можливості та доцільності безпосереднього застосування технології “HYDROFLOW” у металургійному виробництві.

Вказана технологія, що вже багато років, з беззаперечним успіхом та економічною ефективністю, використовується у багатьох країнах світу, дозволяє суттєво підвищити ресурс технологічного обладнання, знизити витрати на виробництво електричної енергії та ремонти, зберегти енергетичний ресурс та зменшити негативний вплив діяльності електростанцій на довкілля.

Нагадаємо, що 17 жовтня 2018 р. в ICC UKRAINE, відбулася Презентація-семінар «Застосування системи електронної водопідготовки «HydroFLOW», у якій взяли участь Віце-президенти ICC Ukraine, керівники регіональних представництв, голови комісій та запрошені технічні експерти.

05 березня, у рамках першого експортного контракту, було змонтовано та здано в експлуатацію великий виробничий прилад «HydroFLOW» на Зестафонському феросплавному заводі у Грузії.

Завдяки розгалуженій системі ділових зв’язків ICC Ukraine, її авторитету серед керівників великого бізнесу, за останній час відбулися зустрічі делегацій ICC Ukraine із керівництвом флагманських компаній України – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Полтавський ГЗК», ПрАТ «Оболонь», ПрАТ «Запорізький завод феросплавів», ПрАТ «Мотор Січ», ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» та іншими підприємствами реального сектору української економіки, на яких почалися роботи з практичного впровадження  технології електронної водопідготовки «HydroFLOW».

ICC UKRAINE запрошує до співробітництва у сфері екології та енергозбереження усі зацікавлені підприємства, організації та установи.

На думку Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна стоїть на порозі кризи. Причини – пандемія короновірусу. Втім цього разу, на думку очільника Уряду країна більш підготовлена, ніж у 2008 році. Однак експерти зазначають, щоб зменшити вплив економічної кризи на українську економіку, слід чітко розуміти які дії слід вжити, аби уберегти перш за все реальний сектор.

ICC Ukraine Newsletter продовжує проводити опитування провідних економічних фахівців та аналітиків стосовно того, які заходи треба вжити, щоб до мінімуму звести можливі наслідки від кризи.

З цим питанням ми звернулися до Президента ІСС Ukraine Володимира Щелкунова.

– Україна має сировинну спрямованість експорту. Перш за все зерно та метал. Фахівці знають, що після обвалу цін на нафту, страждають сировинні ринки. Тобто гіпотетично загроза існує. А метал і зерно – це стабільні наші валютні надходження. В умовах, коли МВФ не сильно поспішає надати нам кредит, на порозі суттєві виплати по обслуговуванню зовнішнього боргу, а ще панічні настрої нерезидентів власників ОВДЗ, значення експортних надходжень вкрай важливе. Останнім півроку ми мали суттєве зміцнення гривні. Від цього ніс збитки експорт. Звичайно, тоді ставився акцент на залучення спекулятивного капіталу під внутрішні облігації. Нині ситуація кардинально змінилася. І те, що гривня почала знецінюватися, матиме для експортного виробництва плюс. Тобто наша продукція стає більш конкурентоспроможною на зовнішніх ринках. Я негативно ставлюся до інтервенцій Нацбанку в таких обсягах. Валюту нині слід берегти. Тобто треба чітко визначитися із курсовими позиціями, перш за все з точки зору впливу на експорт.

Також треба не боятися вживати протекціоністських заходів по захисту головних галузей нашого експорту. І до речі це можливо навіть в рамках зобов»язань по СОТ, а тим більше, коли одна за одною країни оголошують, що у них починається економічна криза. А в умовах загрози національні безпеці, є можливість вживати будь-яких заходів.

Варто також зазначити ще про одну галузь, яка сильно постраждає. Це туризм і транспорт. Ми бачимо, як у вівторок Сполучені Штати оголосили про припинення авіасполучень з країнами ЄС, і одразу новий обвал нафтових цін. Тобто удари один за одним очікують і нашу економіку. Можливо варто було подумати про обмеження експорту, аби захисти власний ринок. В Китаї ринок рухнув. І не треба бути провидцем, щоб спрогнозувати, що Пекін почне активно відвойовувати свої позиції за рахунок навіть демпінгових цін. А це загроза нам. Ми можемо втрати і свої внутрішні ринки. Тому можна було б подивитися як обмежити імпорт, особливо той, який можна забезпечити власними силами.

Прем»єр Шмигаль зазначив, що цього разу Україна більш підготовлена до кризи. Але це зовсім не означає, що нічого не слід робити. Я думаю, що варто було б продумати про створення штабу, за участю економічного блоку Уряду, основних профільних асоціацій, які висловлюють позицію реального сектора. Найбільш негативний, як на мене момент, це те, що немає повноцінного керівництва економічним блоком Уряду. В нинішніх умовах з цим слід дуже серйозно розібратися.

Але я оптиміст впевнений, що Україна впорається, але слід протидіяти спільно, гуртом і чітко знати які цілі стоять і як системно їх досягати.

Івано-Франківська TM Goydalka, виробник дитячої меблі та учасник ICC Ukraine ,була представлена на міжнародній виставці BabyExpo, головній бізнес-події індустрії дитячих товарів України.
Цей захід чекають тисячі підприємців, що виробляють та торгують товарами для дітей.
У сьогоднішній ситуації нестабільності ринку, безпосереднє «живе» спілкування на виставці стає ще більш значущим.
Зустріч партнерами і споживачами допомогала зорієнтуватися в сучасних реаліях, і обов’язково дає новий імпульс вашої діяльності. У заході взяли участь 314 учасників з 8 країн, були представлені 531 торгових марок.

Виставка проводиться щорічно з 1996 року та сертифікована Всесвітньою федерацією виставкової індустрії UFI.

Захід відвідало керівництво ICC Ukraine.

Громадська рада при Державній Податковій Службі обрала керівний склад.

За результатами рейтингового голосування було обрано:

▪ Головою громради – Дмитра Алексєєнка , представника  Асоціації «Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати» (ICC Ukraine).

▪ Заступником голови обрано Тетяну Потопальську, представника професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України.

▪ Стосовно секретаря ради – прийнято рішення звернутися до керівника податкової з пропозицією покласти функцію секретаря на представника податкової.

Наступним етапом планується затвердження Положення про Громадську раду при ДПС та плану її роботи.