ICC Ukraine разом з Адвокатським об»єднанням Barristers створює Комітет із захисту бізнесу, діяльність якого спрямована на забезпечення членів УНК МТП у кримінальних та адміністративних провадженнях. Адвокати Barristers які представлені в Комітеті, на безоплатній основі в порядку client-care program здійснюватимуть юридичний супровід невідкладних слідчих (розшукових), або інших процесуальних дій на випадок їх проведення стосовно членів палати органами досудового розслідування.

ICC Ukraine Newsletters попросив прокоментувати ініціативу Президента ІСС Ukraine Володимира Щелкунова.

«По суті ІСС Ukraine запроваджує інструмент юридичної підтримки бізнесу, що особливо важливо, в умовах карантинних обмежень. Ситуація і так важка. Уявити як компаніям доводиться розв’язувати проблеми, коли такі виникають дуже важко. В обмеженому режимі працюють суди, дозвільні інституції, в онлайн режимі юридичні фірми. Тобто в цих умовах, коли виникає конфліктна ситуація компанії є куди звернутися за першочерговою консультацією, отримати пораду. Адвокатське об»єднання Barristers – компанія з дуже відомим і бездоганним ім»ям. Вони стали нашими членами, і одразу виступили з цією ініціативою. А паралельно юристи Barristers активно працюють у захисті бізнесу в умовах карантину, надають чисельні послуги компаніям які постраждали в силу об»єктивних причин, допомагають безкоштовно лікарським та медичним установам, які залучені в боротьбі з епідемією. Ми підтримуємо будь-яку ініціативу, яка в цих важких умовах підтримає бізнес.”

“Інформаційний бюлетень ІСС” Ukraine (Міжнародної Торгової Палати), спираючись на позицію галузевих громадських об»єднань та асоціацій розглядає різні варіанти допомоги бізнесу в нинішній скрутний час. Один з таких напрямків – можливість приведення портових зборів до адекватного рівня, який би не був найвищим у Чорноморському регіоні. Проблема вже існує не один рік. Україна проголошуючи свій курс на створення логістичного коридору між Азією та Європою, насправді має найвищі портові збори в Чорноморському регіоні. По суті, Уряд своїми руками ставить перепони на безперешкодному руху товарів, а товарні потоки відповідно обходять Україну. Особливо тема перегляду портових зборів постала в період кризи, коли зайві платежі здорожчують і вантажі критичного імпорту на внутрішньому ринку, і знижують конкурентоспроможність вітчизняного експорту.
ІСС Ukraine системно виступає за перегляд алгоритму визначення портових зборів, приведення їх до адекватних розмірів. Ми попросили прокоментувати ситуацію Олега Платонова, Першого Віце-президента ІСС Ukraine, Президента «Укрзовніштранс», Глава делегації України в СЕФАКТ ООН.

Інформаційний бюлетень ІСС: Зараз усі профільні асоціації виступають за зниження портових зборів, виступили з листом до уряду. Наскільки дійсно в Україні ця тема хвилює? І чи правда, що в Україні одні з найвищих портових зборів?

Олег Платонов: На Чорному морі так, це правда. Протягом чотирьох років йде робота, мета якої привести розмір цих зборів у адекватну відповідність. Але міністр Омелян перед своїм відходом сказав, що зараз криза, і це не на часі. Тобто, формально були нормативно-правові акти про зменшення, але практично нічого знову-таки не відбулося на користь бізнесу. Тому сьогодні треба над цим працювати Уряду, для того, щоб довести цю роботу до кінця. У нас нещодавно був міжнародний логістичний марафон, який стосувався того що відбувається під час коронавірусу, як виживає сфера поставок. Була можливість ознайомити з ситуацією керівника департаменту АМКУ Віктора Вороновича, який як раз розповів про цю проблематику. Якраз він про це говорить, чому це відбувається і чому це не робиться.

Інформаційний бюлетень ІСС: Наскільки це обмежує можливості експортно-імпортних операцій? І чи не варто в період кризи прийняти якісь рішення?

Олег Платонов: Звичайно, варто. Тому що є реальна допомога бізнесу під час експортно-імпортних операцій. Якому бізнесу? Бізнесу, який виробляє, бізнесу, який перевозить. Тобто, всі транспортні організації, я маю на увазі морські перевізники, все це лягає плата на них під час заходу судна. А далі на вартість товару. Відповідно, потрібна структуризація. Є поняття портові збори. Але, на жаль, портові збори це величезна кількість різних рахунків, купи платежів, які в сукупності дуже дорого коштують для учасників поставок. Тому це дуже актуальне питання реальної допомоги бізнесу поки що немає, і якщо їх переглянуть, то це однозначно буде позитив.

Інформаційний бюлетень ІСС: Ці всі збори збільшують собівартість наших товарів? І з експорту ми стаємо менш конкурентоспроможними?

Олег Платонов: Як для експорту, так і для імпорту. Тобто припустимо, приходить зараз судно з тими ж масками або з чимось ще, обладнанням, то відповідно в ціні поставки лежить вже розмір портових зборів. Плюс конкурентно що відбувається? Якщо судно зайде в порт Констанца, то це буде набагато дешевше, ніж в Україні, і зрозуміло, що Україна неконкурентна з такими країнами, як Болгарія і Румунія. Тобто, якщо ми дивимося з вами на імпорт з моря, то з Польщі або з Прибалтики з портів, до речі, як сьогодні роблять багато імпортерів, буде дешевше везти товари в Україну. Вони віддають перевагу портам Литви і Латвії, щоб завезти імпорт в Україну, замість того, щоб це робити через порти українські.

Інформаційний бюлетень ІСС: У світлі того, що і ICC, і ЄС виступають докласти всіх зусиль для того, щоб зберегти торгові ланцюжки?

Олег Платонов: Це було б логічне рішення. Хоча б під час коронавірусу привести вартість до справедливої. Тобто, вони завищені. Плюс є ще одна проблема, що беручи ці збори, держава забирає 90% в бюджет. Тому це система кривих дзеркал. Замість того, щоб в економіці знайти рівновагу, щоб були справедливі ціни, і через збільшення товарообігу, кількості послуг виконувати бюджет, то практично встановлені такі драконівські методи, які нібито бюджет повинен виконуватися, але кількість обороту зменшується. Це замкнуте коло. Чому немає грошей? Тому що неправильно. Чому неправильно? Тому що немає грошей.

Інформаційний бюлетень ІСС: Дякуємо

В енергетиці Україна назріла вкрай важка ситуація. Окрім низки проблем, як так і не були вирішені з початку запровадження нового ринку, додалися нові. Непродумане рішення уряду, яке начебто мало допомогти споживачам, — відтерміновувати сплату за електроенергію поставило у вкрай важку ситуацію всю систему. Борги стрімко почали накопичувати постачальники. Своєю чергою, вони не в змозі розрахуватися з гарантованим покупцем та виробниками. І так розбалансована система працює на повному напружені сил. І це в той час, коли профільне міністерство та Укренерго і досі не мають керівництво. ICC Ukraine Newsletters починає низку матеріалів, аби з»ясувати реальний стан речей, і на основі спілкування з фахівцями, керівниками енергетичних стейкхолдерів випрацювати єдину позицію і звернутися до керівництва Уряду з пропозиціями як подолати кризу в галузі. Сама криза має системний характер, і триває вже не один місяць вважає Сергій Бедін Генеральний директор «Енергоатом Трейдінг».

ICC Ukraine Newsletters: Чи згодні ви з твердженням профільних асоціацій, що на оптовому ринку електричної енергії нині склалася системна криза, яка може загрожувати взагалі зупинкою підприємств, банкрутством держкомпаній і перебоями із забезпеченням електроенергією населення? Наскільки це серйозно?

Сергій Бедін: Перша частина твердження — згоден. А друга частина — не згоден, що можуть виникнути перебої із забезпеченням населення. Тому що населення забезпечується електроенергією Енергоатому, десь половина всієї електроенергії, що Енергоатом виробляє, йде на населення.

ICC Ukraine Newsletters: Як з зарплатами? Наскільки це торкнулося Енергоатому?

Сергій Бедін: Якщо ви знаєте, як працюємо схема, Енергоатом продає за пільговою ціною «Гарпоку», «Гарпок» ще по більш пільговою ціною продає постачальникам універсальних послуг, буквально навіть за 1 копійку, а іноді навіть і доплачує за те, що вони постачають електроенергію населенню, то «Гарпок» всього отримує від постачальників універсальних послуг 500-700 мільйонів гривень за продану електричну енергію. Але постачальники універсальних послуг повинні сплатити вартість передачі НЕК Укренерго та вартість розподілу оператором системи розподілу. Ось на це як раз у них грошей не буде вистачати. Тобто, будуть в дефіциті оператор системи передачі й оператор системи розподілу на території дії постачальника універсальних послуг. Я думаю, «Гарпоку» вони зобов’язання виконають, бо це джерело отримання дешевої електроенергії.

ICC Ukraine Newsletters:  А з вами все розраховуються?

Сергій Бедін: З нами не розраховується «Гарантований покупець». Ми за діючими умовами роботи ринку маємо тільки дві можливості продажу електричної енергії: «Гарантований покупець», 85% нашої електроенергії за постановою Кабінету міністром ми повинні продавати, і через ринок на добу вперед по закону 15% ми повинні продавати. Але у зв’язку з тим, що «Гарантований покупець» не може нам їх оплатити в повному обсязі, у нього дефіцит коштів, в тому числі з-за того, що він не може розпродатися цієї електроенергією на ринку на добу вперед, де впав катастрофічно попит. Тому він не може оплатити, випадає на балансуючий ринок, де ціна на 47,5, 47% нижче, за правилами ринку, і балансуючий ринок в особі НЕК Укренерго теж не оплачує цю електроенергію. І виходить так, що «Гарантований покупець» повинен начебто заробити додатковий дохід на покриття збитків від постачання електроенергії населенню, але він отримує збитки. І ці збитки зараз, знову ж за законом про ринок, перекладаються на НЕК Укренерго в вартості послуг розвитку зеленої генерації. НЕК Укренерго “Гарпоку» вже має понад 5 мільярдів такої послуги. А «Гарпок» вже нам повинен понад 4 мільярди гривень за поставлену електроенергію.

ICC Ukraine Newsletters: Для вас це критично, відображається це на функціонуванні Енергоатому? Чи є труднощі в забезпеченні роботою, зарплатою?

Сергій Бедін: Звичайно. У нас з виплатою зарплати — це взагалі проблема. Тому що обсяг надходження скоротився до такого рівня, що ми тільки можемо забезпечити виплату зарплати, податків і якісь невеликі поточні платежі. Ми не можемо ні забезпечити закупівлю ядерного палива, ні вивезення палива, ні ремонтну кампанію. У нас виручка взагалі впала нижче, ніж була, найнижча виручка, скажімо так, яка дозволяє тільки забезпечити зарплату й обов’язкові платежі, податки, відсотки по банках.

ICC Ukraine Newsletters: Є рішення Енергоатому про обмеження відпуску електроенергії «Гарпоку» на 40%. Це вплине на ситуацію? Дасть можливість хоч якось вийти із ситуації?

Сергій Бедін: Так. Це дає нам можливість якимось чином вирулити. Але з огляду на те, що це нестандартне рішення, і з ним важко впоратися, ми ось обмежили на поставку цієї електроенергії, ми її повинні розпродати на інших сегментах ринку. Припустимо, на тому ж ринку на добу вперед. Але якщо не купували у «Гарантованого покупця», у нас те ж саме її не купують, бо немає попиту. Ми теж вивалюємося в небаланси з цієї електричною енергією. Щоб не вивалюватися, ми проводимо, вже провели три аукціони з продажу електроенергії за двосторонніми договорами. Якоюсь мірою вирівняли ситуацію, вирівнюємо ситуацію. Але це глобально не вирішує питання.

ICC Ukraine Newsletters: Ваша оцінка політики в галузі енергетики в останні пів року? Наскільки обезголовлене міністерство впливає негативно на ситуацію?

Сергій Бедін: Ситуація взагалі просто зараз не вирішується. Для вирішення необхідно всім органам влади об’єднатися для вирішення цієї проблеми. Тому що страждає в основному державний сектор в енергетиці. Це НЕК Укренерго, «Гарантований покупець», Енергоатом, Укргідроенерго, які зав’язані на забезпеченні населення, виконанні зобов’язань по зеленій генерації. Тому Кабміну, НКРЕ, Мінекоенерго необхідно об’єднати зусилля, комітету Верховної Ради, за рішенням тієї проблеми, яка зараз просто назріла, і необхідно її вирішити.

ICC Ukraine Newsletters: Є критичні дати, що ось якщо це за 2 місяці не буде вирішено, але буде кому наростати, і будуть точки неповернення, коли розбалансує повністю вся система?

Сергій Бедін: Вона і зараз розбалансована. Це треба робити негайно.

ICC Ukraine Newsletters:  Дякуємо за коментар.

Галузеві асоціації все потужніше заявляють про необхідність знизити портові збори. Їх рівень в Україні найвищий в Чорноморському регіоні. Варто зазначити, що в умовах кризи – експорт завжди для країн залишається пріоритетом – як надійне і системне джерело надходження валюти. Маючи високі портові збори, збільшується собівартість продукції. І українським виробникам все важче конкурувати на міжнародних ринках, оскільки іноземні держави власних експортерів достатньо сильно підтримують, і вони можуть демпінгувати.

ICC Ukraine Newsletter стежить за ситуацією і продовжує збирати думки з цього приводу провідних фахівців в Україні, очільників профільних асоціацій. За коментарем ми звернулися до Президента Союзу Хіміків України Олексія Голубова.

ICC Ukraine Newsletter: Наскільки асоціація хіміків підтримує це? Наскільки це актуально на сьогоднішній момент?

Олексій Голубов: Підтримуємо це. Тому що ми зараз почали працювати на експорт. І ми стикаємося з цією проблемою щодня. Тому нам будь-яке зниження дозволить більше продукції експортувати.

ICC Ukraine Newsletter: Наскільки відповідає дійсності, що в Україні досить високі? У цей час багато країн, щоб не переривати логістичні ланцюжки, експорт, зменшують збори. Наскільки для України це питання на порядку денному?

Олексій Голубов: Якщо для інших країн це актуально, то для нас, як завжди, подвійно. Тому що у нас все у 2-3 рази дорожче. Ви знаєте, що портові збори в Констанці нижче у 2 з гаком рази, ніж у нас в портах Одеси. Тут саме собою все зрозуміло. Що тут ще говорити?
Дякуємо

Уряд докладає багато зусиль у підтримку бізнесу в нинішніх умовах. Але експерти відзначають, що цього явно недостатньо. Певні рішення не прораховані з огляду на ті наслідки, які вони нестимуть Тим більше, що цілі галузі, залишившись в процесі реформування намагаються вистояти по суті самотужки. Енергетика – становий хребет економіки. З такою кількістю проблем, які накопичились за останні пів року галузь не мала ніколи. А заходи у підтримці населення в умовах протидії епідемії, перш, за все стосовно можливості відтерміновувати платежі за електроенергію в кілька раз просилила тиск цих проблем. ICC Ukraine Newsletter звернулися з проханням прокоментувати ситуацію до комерційного директора ПАТ «Донбасенерго» Олега Ларіонова.

ICC Ukraine Newsletter: Чи згодні ви з твердженням профільних асоціацій, що на ринку електроенергії назріла системна криза, яка може загрожувати зупинкою підприємств, банкрутств держкомпаній та перебоями із забезпеченням електроенергією населення?

Олег Ларіонов: Впевнений, що ситуація, яка склалася на ринку електроенергії України, є вкрай загрозливою і вимагає серйозної уваги усіх органів державної влади. Криза охопила всю генерацію. Необхідно у найкоротший термін виробити синхронізовані антикризові заходи.

ICC Ukraine Newsletter: Які заборгованості перед вашим підприємством є найбільш суттєвими сьогодні? Чи вдається вам виконувати зобов’язання щодо виплати заробітних плат та підтримання безпеки виробництва?

Олег Ларіонов: Наразі ПАТ «Донбасенерго» виконує в повному обсязі зобов’язання щодо забезпечення безпеки на підприємствах компанії, а також щодо виплати заробітної плати нашим співробітникам. Але ми спостерігаємо зменшення споживання електроенергії, що вже у найближчій перспективі призведе до дефіциту обігових коштів на підтримку операційної діяльності підприємства.

ICC Ukraine Newsletter: Експерти заявляють про можливість накопичення боргів населення за електроенергію на ріні до 70% неплатежів. Як це може вплинути на роботу ринку, розрахунки серед учасників роздрібного та оптового ринків, платоспроможність ПУПів, ОСРів, Гарпоку?

Олег Ларіонов: Зростання неплатежів за електричну енергію, безумовно, це важкий тягар не тільки для всього електроенергетичного сектору економіки України, а й для суміжних галузей, зокрема вугледобувної, залізничної тощо. Першими цей удар відчують постачальники універсальних послуг та Постачальник «останньої надії», потім – безпосередньо виробники електроенергії, які недоотримуватимуть кошти за товарну продукцію, отже, не зможуть здійснювати закупівлю палива, проводити ремонтні програми, розраховуватись з кредиторами та персоналом. Високий рівень несплати за електроенергію може призвести до колапсу у вітчизняній енергетиці та економіки країни в цілому!
Ми розуміємо, що, наприклад, за послугу користування інтернетом нам необхідно розрахуватися обов’язково і вчасно? Тому що вже завтра, у разі несплати, нам цю послугу відключать! Чому ж за послугу електропостачання можна не платити? Так, електроенергія — це базова потреба суспільства. Але в разі неспроможності оплатити цю послугу, доцільно виокремити перелік «захищених» державних підприємств, яким оплату за спожиті енергоносії гарантуватиме держава шляхом виділення бюджетних коштів.
Дії уряду та парламенту в період карантину повинні бути направлені не тільки на стримання розповсюдження коронавірусу, а й на недопущення занепаду базових галузей промисловості, в тому числі за рахунок цільового бюджетного підтримання незахищених верств населення та стратегічних підприємств. На нашу думку, рішення, що дозволяють не сплачувати за спожиту електроенергію, взагалі неприпустимі, особливо в цей важкий для країни час.

ICC Ukraine Newsletter: Як вплине рішення НАЕК Енергоатом про обмеження відпуску електроенергії Гарпоку на 40% на забезпечення населення електроенергією.

Олег Ларіонов: Зниження продажу електроенергії атомними станціями «Гарпоку» на 40% без відповідного зниження фізичного відпуску АЕС може призвести до різкого падіння ціни на ринку, що, своєю чергою, призведе до неможливості ТЕС та ТЕЦ покривати собівартість виробництва.
У свою чергу подолати проблему існуючого «товарного» PSO можна шляхом переходу на фінансову модель покладання спеціальних обов’язків. Це дозволить зняти з Гарантованого покупця втрати від небалансів при продажу надлишкових обсягів електроенергії АЕС. Атомні станції зможуть планувати завантаження енергоблоків відповідно до потреби енергосистеми в «базовій» енергії для недопущення її випадання в небаланс. «Енергоатом» і «Укргідро» отримають можливість роботи за довгостроковими договорами для планування необхідного для PSO грошового потоку.

ICC Ukraine Newsletter: Як ви оцінюєте державну політику в галузі енергетики в останні пів року? Чи є у владі розуміння, як вийти з ситуації, що складається?

Олег Ларіонов: Очікувалось, що після впровадження нової моделі ринку електроенергії в Україні, ціноутворення на електричну енергію відбуватиметься за ринковими механізмами — на основі конкуренції між учасниками ринку. Так працюють ринки електроенергії у Європі та інших розвинених країнах світу.
Фактично ж, сьогодні ціни на електроенергію залишаються зарегульованими майже в усіх сегментах ринку (РДН, ВДР, Балансуючий ринок).
До того ж недосконалість механізму покладання загальносуспільних інтересів на учасників ринку (PSO) призводить до штучних цінових викривлень на ринку. Так, дорога «зелена» генерація виставляється на продаж за найдешевшими цінами, «Гарантований покупець» обмежений в частині ціни продажу електроенергії АЕС на РДН.
На разі ми не бачимо того, що у влади є чіткий план виходу з цієї складної ситуації. Навпаки, спостерігаються спроби ще більш зарегулювати діяльність учасників на ринку, а також ми стаємо свідками небезпечних кроків, що можуть призвести до падіння рівня оплати за електроенергію.

ICC Ukraine Newsletter: Дякую.

Зараз ICC Ukraine Newsletter проводить опитування Обленерго. Для того, щоб з»ясувати ситуацію з неплатежами, і накопиченням боргів по регіонах. На основі моніторингу ситуації  буде звертатися до Уряду в підтримку позиції всіх учасників енергоринку – негайно вжити антикризових заходів.

На ім’я Президента ІСС Ukraine Володимира Щелкунова надійшла Нота від Посла Аргентинської республіки в Україні Єлени Летісії Мікусінскі.

В Документі запропоновано українським компаніям долучитися до запуску виробництва Дихального приладу для надзвичайних ситуацій «Un Respiro». Прилад розроблений аргентинськими вченими. По собівартості значно дешевший існуючих аналогів. Аргентинський виробник запрошує українські компанії до партнерства.  За інформацією звертатися до Віце- президента ІСС Ukraine Подолєвої.  Е-meil на офіційному сайті ІСС Ukraine.

Текст НОТИ

2020 – ANO DEL GENERAL MANUEL BELGRANO”

Шановний пане Президенте:

Я рада звернутися до Вас з метою подання пропозиції про співпрацю в галузі передачі технологій в рамках глобальної боротьби з пандемісю, спричиненої вірусом COVID-19.

У зв’язку з цим, для Вашого розгляду направляю пропозицію дихального приладу для надзвичайних ситуацій “Un Respiro” -Подих-, розроблений Національним університетом Росаріо та аргентинською компанією “INVENTU”. Це ініціатива з відкритим кодом, з низькими витратами, використовує широко доступні промислові компоненти, пропонує швидко масштабоване рішення.

Вважаємо, що цей прилад коштуватиме від 20 до 25% дешевше, ніж традиційний прилад, становитиме слушну альтернативу під час нестачі такого обладнання на світовому ринку. Закінчена розробка прототипу прилада, який відповідає міжнародним стандартам. Материнська плата виробляється в Аргентині, може буде надіслана в Україну. Пристрій має можливість проводити моніторинг роботи через WiFi.

Проект біло офіційно представлено керівництву Міністерства охорони здоров’я Аргентинської Республіки.

Український партнер координуватиме виробництво і випробування пристрою, повинен мати виробничі площі з обробним обладнанням (наприклад, токарними верстатами), кваліфікованою робочою силою та фінансовими ресурсами для придбання матеріалів, та провести апробацію обладнання за вимогами українських санітарних органів.

У зв’язку з цим була би вдячна, якби Ви підтвердили можливість партнерства з аргентинською компанією “INVENTU”, в рамках цієї цінної ініциативи.

Користуюся цією можливістю, щоб повторити запевнення у моїй найвищій

повазі.

Елена Летісія Мікусінскі

Посол Аргентинської Республіки в Україні

[gview file=”https://iccua.org/wp-content/uploads/2020/04/Note-84-20201.pdf”]

    ICC Ukraine Newsletter продовжує збирати коментарі та думкуи провідних українських економічних аналітиків, фахівців, представників профільних галузевих об»єднань стосовно того, що зробити державі, аби підтримати відчизняний експорт. Ми попросили прокоментувати цю тему, одного з найкращих еколномічтів України, який прекрасно знає реальний сектор, радника президента ІСС Ukraine, Сергія Георгійовича Грищенка.

ICC Ukraine Newsletter: Минулого тижня представники галузевих організацій металургів закликали Міністерство інфраструктури і УЗ дати пріоритет експортним вантажам, які забезпечують приплив валюти, в портах та на Українській залізниці. Зараз це актуально для металургів, але через місяць-два стане актуально і для АПК. Як ви вважаєте, такі заходи допоможуть зберегти хоч якийсь притік валюти в країну, і опосередковано підтримати гривню?

Сергій Грищенко: У цій “медалі” є 2 сторони. Адже основне завдання не просто збільшити приплив валюти в Україну, а радикально поліпшити експортно-імпортний баланс, тобто поряд із збереженням експорту, слід прийняти вимушені заходи щодо обмеження імпорту. Україна це вже проходила на початку 90-х років, коли діяла спеціальна комісія валютного регулювання при КМУ, вводилося поняття “критичного імпорту”, і ситуацію тоді вдалося стабілізувати, а потім і зовсім відмовитися від обмежень. На мій погляд, зараз треба діяти аналогічно, незважаючи на можливі заперечення – Україна, мовляв, член СОТ і зобов’язана жити за законами цієї авторитетної міжнародної організації. Два приклади з життя металургів. США – теж член СОТ, що не завадило Президенту Дональда Трампа в 2017 році прийняти довільні “драконівські” заходи щодо обмеження імпорту в США практично всіх видів металургійної продукції. Відверто говорячи, ці дії по закриттю для нас ринку США були не дуже чутливі, але пішла зустрічна аналогічна міра з боку ЄС – а це вже третина нашого українського експорту металу. І ніяке СОТ, ніяке свежеподпісанное Угода про асоціацію Україна-ЄС, не завадили європейським партнерам ввести квотні обмеження для імпорту українського металу. При мізерному розмірі квот, як було в 90-х роках. Подивимося на східний напрямок. Росія – теж член СОТ, але спробуйте ввести хоча б тонну українських труб, якщо не отримаєш схвалення Фонду розвитку трубної промисловості РФ, свято блюдущего інтереси російських трубників. Зараз нам треба робити так само – уважно проаналізувати імпорт, визначитись з “критичними” життєво важливими позиціями, а потім прикрити лазівки відтоку валюти з України. Якщо додати, що імпорт найчастіше йде за демпінговими цінами, то прапор чиновникам Мінекономіки в руки – проводите антидемпінгові розслідування, приймайте компенсаційні заходи і захищайте надійно вітчизняних товаровиробників. Це дасть поштовх до розвитку внутрішнього ринку, зменшить нашу залежність від зовнішніх ринків, враховуючи їх мінливу кон’юнктуру, особливо в умовах починається світової економічної кризи. Що стосується інших заходів – то вже, як відомо, прийнятий Радою низки законів і ряд рішень Уряду на підтримку бізнесу. Поки це декларації про наміри, але якщо все буде реалізуватися – це суттєва підтримка виробників, в тому числі експортерів.

ICC Ukraine Newsletter: дуже вам дякую.

Ситуація яка склалася з перевалкою залізної руди досить непроста. Здавалося б, в цих умовах, держава має надавати пріоритет експортним вантажам в логістиці та портах. Адже експорт зараз єдине стабільне джерело надходження валюти. А від роботи самих підприємств експортних галузей залежить третина надходжень до бюджету. В ці ситуації ми бачимо, що вантажі залізної руди не можуть бути завантажені в портах. Підприємства не в змозі виконати контракт. При цьому ніяких форс мажорних чинників для цих операцій не існує. ICC Ukraine Newsletter попросила прокоментувати ситуацію Біленького Сергія Леонідовича, Виконавчого директора Федерації металургів України

ICC Ukraine Newsletter: Зараз єдині поставки експортні — це залізної руди. Що потрібно зробити, щоб розв’язувати ті проблеми, які існують, щоб держава зробила пріоритет цьому напряму?

Сергій Біленький: Тут потрібно кілька ініціатив з боку держави, на наш погляд. По-перше, це навести порядок все-таки в Укрзалізниці та провести ту реформу, про яку багато говорять, але поки не дуже сильно зрушили. Це поділ Укрзалізниці на окремі сегменти, створення в структурі Укрзалізниці конкуруючих компаній у всіх сегментах. У держави повинна залишитися тільки інфраструктура, і окремо повинен бути виділений оператор інфраструктури. Виконання інвестиційних програм Укрзалізниці, це і оновлення локомотивного парку, перш за все, ремонт колій. Що стосується портової інфраструктури, де у нас теж зараз дуже серйозні обмеження, основна частина поставок залізорудної сировини йде через чорноморські порти, це порт Південний насамперед. Теж багато говорилося про необхідність його концесії. Ми все-таки вважаємо, що якщо там з’явиться приватний бізнес, який візьме його в концесію, він буде більш ефективний, ніж державний, і зможе забезпечити всі ті обсяги, які необхідні сьогодні українським експортерам. Сьогодні, на жаль, ми там маємо проблеми з відвантаженням нашої продукції.

ICC Ukraine Newsletter: Чи можна це вирішити на рівні міністерства, на рівні КМУ?

Сергій Біленький: Так звичайно. Рівень як мінімум Міністерства інфраструктури. Якщо відповідні чиновники міністерства будуть цією проблемою більше займатися, на мій погляд, результат повинен з’явитися, оскільки це повністю їх вертикаль. Ще більша проблема — це портові збори, їх розмір сьогодні в українських портах ми вважаємо неадекватним. Він в 3-4-5 разів вище, ніж у всіх сусідніх країнах, які мають вихід до моря. Ми вважаємо, що їх потрібно знижувати. Якщо це не можна зробити різко хоча б в 3 рази через те, що бюджет недоотримає значну частину коштів, ми пропонуємо поетапно, хоча б відразу відсотків на 20-30 можна зробити прямо в найближчий місяць. Потім теж поступово знижувати. Там ще одна проблема, пов’язана з цією, ховається. Тому що держава забирає 90% чистого прибутку у вигляді дивідендів у Адміністрації морських портів. Це як раз в тому числі й ті портові збори, які ми платимо. Взагалі по хорошому, по закону вони повинні залишатися в Адміністрації морських портів і витрачатися на те цільове призначення, яке передбачає кожен портовий збір. А зараз ми маємо проблеми з дозаглибленням і ще цілий комплекс проблем в портах. Величезні кошти забираються до держбюджету в Адміністрації морських портів. Цю практику теж потрібно припинити. Тобто, резюмуючи, знизити портові збори, як мінімум вже в цьому місяці на 20-30% з подальшим зниженням згодом. І, напевно, якось оптимізувати той відсоток, який держава забирає в Адміністрації морських портів від чистого прибутку у вигляді дивідендів. Зараз це 90, наскільки я знаю. Оптимально було б, напевно, відсотків 20-30 залишити, для того, щоб були кошти для інвестицій в портову інфраструктуру.

ICC Ukraine Newsletter: Такі заходи дозволять нам утриматися на тих ринках, які є, в крайньому разі, не зменшити експортний потік товарів?

Сергій Біленький: В крайньому разі, ми будемо спокійні, що зробили все залежне від нас на рівні держави. Є ще чинники, на які ні ми, ні уряд, ні Верховна Рада вплинути не можемо. Це світова кон’юнктура, чи буде попит. Але хоча б в ті періоди, як зараз, коли є попит на залізорудну сировину, зокрема в Китаї, ми можемо його зробити, ми його проводимо, але не можемо вивезти, – таких ситуацій повторюватися не має.

Дякую

В Україні розпочалася посівна. Але паралельно іде реалізація зерна врожаю минулого року. У 2019 було зібрано рекордку кількість зерна. Українські аграрії вкрай зацікавлені безперебійно його реалізувати на зовніщніх ринках. Наскільки в ці плани втрутилися обмежувальні заходи. Чи тільки вони стоять на шкоді українському експорту. Ми попросили прокоментувати ситуацію Леоніда Петровича Козаченка, Президента Української Аграрної Конфедерації.

ICC Ukraine Newsletter: Федерація роботодавців транспорту вийшла з ініціативою знизити портові збори на 20%. Як аграрії до цього ставляться? Чи є тут позитив, і в чому?

Леонід Козаченко: Безумовно, зниження портових зборів впливає на формування ціни на внутрішньому ринку. Якщо подивитися і порівняти те, що у нас і в Європейському Союзі чи в Сполучених Штатах Америки, то у нас логістичні витрати доходять інколи до 35% від загальної ціни. В той час коли в Європейському Союзі вони не перевищують 14%, а в Сполучених Штатах лише 9. Щоб зрозуміти, що я маю на увазі. Скажімо, якщо ціна на *, наприклад, 200 доларів, то фермер отримує 140. Тому що ніби 30% від цієї ціни. Якщо це в Сполучених Штатах, то фермер отримує 188. Якщо в Європейському Союзі, то він отримує 160. Тобто, ми дуже багато втрачаємо, і це впливає на ціну, яку обрахує для сплати фермер.

ICC Ukraine Newsletter:  В нашій країні, де левову частку бюджету формує експорт, в нинішніх умовах фінансово-економічної кризи, яка насувається у всьому світі, чи має бути на рівні держави визначений пріоритет галузей, які спрямовують свої зусилля на експорт? Якісь спеціально програми мають бути?

Леонід Козаченко: Безумовно. Експортна орієнтація – це завжди переваги над звичайною економікою, яка орієнтується лише, не звичайною, а такою, скажемо, спрощеною, яка орієнтується на внутрішній попит. Тому що зовнішні ринки – це завжди суттєве покращення балансу держави, валютного балансу, це можливості залучення інвестицій. Якщо ми експортуємо багато і вдало це робимо, тоді інвестори йдуть до нас і кажуть: ми хочемо брати в цьому участь, і будуть інвестувати у виробництво цієї продукції, яку можна потім експортувати. Тому підтримка експорту – це для держави надзвичайно важливе питання.

ICC Ukraine Newsletter:   Як можна оцінити позицію ДП? Укрзалізниця з сьогоднішнього дня вимагає переглянути угоди не на сторону експортерів і бізнесу. Є проблеми з портами. Чи має бути сказано принаймні по ДП: хлопці, працюйте в одному руслі, це наша золота жила.

Леонід Козаченко: У нас великою проблемою є державна монополія. Якщо подивитися, ми говоримо зараз про логістику, чому так добре в Європейському Союзі чи в Сполучених Штатах Америки. Тому що все це там відбувається за рахунок високої конкуренції. Якщо у нас держава монополіст, то вона що хоче, те й робить. І ще проблемою, і до цього головний біль додається, що в цьому не виграє держава, а, як правило, в цьому прихована корупція. Монополія не на користь держави, а на користь, на жаль, корупціонерів. І якщо ми боремося вже понад 10 років про те, щоб дозволити приватні вагони, дозволити приватну тягу, створити конкуренцію в цьому сегменті ринку логістичних послуг. Як може влада будь-яка, змінюється вона, але все рівно стоять і кажуть: якщо ви це зробите, у нас впаде вартість перевезень, і буде конкуренція, то хто піде працювати до влади, хто піде на вибори. Для чого нас іти на вибори, нам потрібна посада міністра, нам краще посада Укрзалізниці чи Нафтогазу, Укрспирту. І хто тоді буде йти до влади, кому це потрібно? Але це зробити ми повинні бути давним-давно. Приватна тяга, приватні вагони, і пасажирські, і залізничні, конкуренція. І це покращує все, не тільки логістику, а й, звичайно, питання експорту і питання зміцнення нашого бізнесу. А особливо коли ми говоримо зараз про сільське господарство, то фермери завжди в цьому є основними бенефіціарами і вигодоотримувачами. Вони більше отримують потім і краще працюють. І всім від цього краще.

ICC Ukraine Newsletter:  Дякую дуже за коментар.

          ІСС Ukraine Newsletter продовжує відстежувати ситуацію, яка складається з українським бізнесом у зв»язку з обмежувальними заходами через протидію коронавірусу, та хвилями фінасово-економічної кризи. Свій погляд на перебіг подій у коментарі кореспонденту ІСС Ukraine Newsletter висловив Голова Ради Федерація роботодавців України Дмитро Олійник.

ІСС Ukraine Newsletter: ВР прийняла закон, яким підтримує підприємництво, зокрема там йдеться про звільнення від сплати податку на землю. Ця норма допоможе промисловості залишитися на плаву в цей важкий час?

Дмитро Олійник: Ця норма – така легенька форма інформації держави, що держава не забуває, що бізнес створює робочі місця. Але ця норма не дасть можливості бути українській економіці конкурентною, тому що наші сусіди, конкуренти, Європейський Союз, члени Європейського Союзу Польща, Франція, Німеччина приймають рішення щодо підтримки бізнесу і зайнятості в мільярдах євро, а Штати в трильйонах. А у нас просто декларують. Це добре, що декларують, добре, що звільняють від земельного податку, але, звичайно, цього замало.

ІСС Ukraine Newsletter: Що може бути ще? Звільнення від сплати ПДВ частини компаній, як у Китаї? Відтермінування, як в Данії? Чи кредити за низькими цінами, як у Великобританії? Що для України було б непогано в цей час зробити?

Дмитро Олійник: Всі перечислені вами форми мають право на життя. Питання тільки в тому, наскільки держава і бюджет держави спроможний такі рішення не просто генерувати, а виконувати. І в цій позиції ключове – це стратегія економічного розвитку, стратегія бюджету і стратегія Національного банку щодо кредитно-грошової політики, який має бути сценарій. Якщо дуже спрощено, чи готовий Національний банк включати печатний станок. Тому що коли чуємо, Трамп заявив, що 2 трильйони вкидає в американську економіку, це ми розуміємо, що ФРС включила печатний станок. Як держава буде, коли, наприклад, Національний банк каже: так, в мене є запас міцності по золотовалютному резерву, і узгоджує формат з Мінфіном, Мінфін узгоджує дефіцит бюджету. І як в цей час два інститути, Міністерство фінансів і Національний банк, через нього контролюють інфляцію? Хороша річ – бюджет дефіцитний. З точки зору сьогоднішньої ситуації, я не помилився, дійсно, єдиний варіант, коли через дефіцит бюджету можна профінансувати якісь програми, які стимулюють зайнятість і стимулюють економічне зростання. Але інфляція – це друга сторона цієї медалі, і це буде, якщо вона буде неконтрольована. Тому це питання балансу і питання комунікацій і стратегії взаємовідносин Міністерства фінансів і Національного банку. Як приклад можу сказати, що негативний формат такої співпраці – це 2019 рік. Коли Національний банк почав укріплювати гривню, а Мінфін почав спекулятивно розпродавати облігації внутрішньої державної позики, переплачуючи, залучаючи кошти в бюджет в деякі періоди по 30% річних у валюті, то це була безглузда політика і це негативний приклад співпраці Мінфіну і Національного банку.

ІСС Ukraine Newsletter:  ЗМІ оприлюднили інформацію, що українські експортери мають складнощі з перевалкою вантажів. Укрзалізниця завтра вимагає переписати угоди. Все це державні підприємства. І все це – не найкраще відношення до експортерів. ПВиходить, що в цій ситуації треба підтримувати бізнес, а державні підприємства роблять трішки не так. Як можна пояснити цю ситуацію? Чи треба підтримувати в цей важкий час експортерів, які приносять валюту до України?

Дмитро Олійник: Перше, що треба зробити уряду, – це привести у відповідність законодавство і поміняти склад наглядових рад. Сьогодні всі країни на карантині, літаки не літають. То в мене запитання. Дуже шановні люди, іноземці у наглядових радах, як вони можуть приймати стратегічні рішення і керувати нашими державними підприємствами, коли вони кожен знаходиться на карантині в своїй країні? Тому тільки вертикаль управління допоможе приймати ефективні рішення з точки держави, і в Укрзалізниці, і в Нафтогазі, і в Енергоатомі, і в багатьох інших державних підприємствах. А що стосується логістики, з вашого запитання, на жаль, так, ми бачимо, що ситуація з експортом, особливо в країни Європейського Союзу найближчим часом буде погіршуватися, тому що і Італія, і країни інші Європейського Союзу, де в Італії найбільший спалах і в Іспанії, ввели обмежувальні заходи щодо перетину ТІРами тих кордонів, які під спалахами коронавірусу знаходяться. Наприклад, автомобіль приїжджає в цю зону, повертається назад, водій машини має бути в карантині, в обсервації 2 тижні. Звичайно, це буде впливати на потік транспортних товарів, як з України, так і імпорту в Україну.

ІСС Ukraine Newsletter:  Чи має держава підтримати експортерів у цей важкий час?

Дмитро Олійник: Звичайно, має. Але в тому проєкті бюджету, який ми бачили, ми бачили скорочення видатків на Експортно-кредитне агентство. От в мене запитання. Якщо держава розумна, хіба в цей час вона буде скорочувати видатки? Або, ви абсолютно правильне поставили питання, у нас були від Федерації роботодавців пропозиції, що все, що стосується імпорту технологій та обладнання як засобу виробництва, ми маємо сприяти цьому і відійти від системи, і знімаючи мито, і звільняючи від ПДВ. Або ж хоча б вернути ту модель, яка працювала раніше, вексель на ПДВ на ввезене обладнання, відстрочка на 2 роки, і таким чином ми не будемо податками обкладати інвестиції. Тому що все обладнання, що ввозиться, фактично це інвестиції в українську економіку.

ІСС Ukraine Newsletter: Дякую Вам.