Президент Міжнародної Торгової палати України (ICC Ukraine) повідав про цінність партнерства заради доброї справи  

— Кожен день ми будуємо бізнес, відкриваємо нові ринки, залучаємо партнерів і розширюємо можливості для розвитку української економіки. Та справжню цінність нашої роботи визначає не лише прибуток і зростання. Її визначає наш вибір стояти пліч-о-пліч із тими, хто сьогодні потребує нас найбільше.

У червні в центральному офісі ICC Ukraine було підписано тристоронній Меморандум про співпрацю між Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), авіакомпанією «Українські вертольоти» та  БО «Благодійний фонд «МХП-ГРОМАДІ».

Сьогодні серед нас тисячі дітей, які втратили своїх батьків на фронті. Вони — діти наших Героїв, які заплатили найвищу ціну за нашу свободу і майбутнє. Ми, дорослі, бізнес-спільнота, держава, маємо головне завдання — стати для них опорою.

Чому бізнесу важливо бути поруч?

У світі соціально відповідальний бізнес — це давно не тренд, а стандарт. Україна вже впевнено рухається цим шляхом. Ми бачимо, як компанії долучаються до благодійних платформ, опікуються школами, допомагають лікарням. Але сьогодні наше найбільше випробування — це діти Захисників, які залишились без батьківської турботи.

Бізнес має унікальний ресурс — можливість швидко консолідувати фінансові й організаційні зусилля. Ми можемо створювати стипендії, фінансувати реабілітаційні програми, організовувати наставництво, відкривати двері для навчання, стажувань і першої роботи.

Ми у ICC Ukraine переконані: підтримка дітей наших Захисників — це не разовий благодійний внесок. Це інвестиція у покоління, яке завтра будуватиме сильну, незалежну, гідну Україну. Ми вже бачимо, як соціально відповідальні компанії беруть шефство над дітьми-сиротами. Вони не просто перераховують кошти, а стають справжніми друзями, наставниками, частиною їхнього життя.

Разом ми тримаємо тил

Благодійна платформа «Дітям наших Захисників» об’єднує компанії, організації та людей, які не бояться брати на себе відповідальність. Ми вдячні кожному партнеру, який уже поруч. Та закликаємо: приєднуйтесь! Якщо ви представляєте бізнес — запитайте себе: чим ми можемо допомогти сьогодні? Навіть один маленький крок дає великі зміни у чиємусь житті.

Ми не маємо права залишити цих дітей наодинці зі світом. І ми точно не залишимо. Разом — ми сильні. Разом ми тримаємо тил. І разом ми творимо країну, у якій ніхто не залишиться без підтримки.

Першоджерело: https://children.in.ua/novyny/volodymyr-shhelkunov-dopomoga-dityam-zahysnykiv-sprava-yaka-obyednuye/

ІНГО продовжує впровадження стратегічних змін у системі корпоративного управління. Новим головою правління компанії став Андрій Семченко. Його кандидатуру було затверджено Наглядовою радою та погоджено Національним банком України згідно з установленою процедурою.

Призначення стало наступним кроком у реалізації курсу на розмежування стратегічних і виконавчих функцій. У межах цього процесу в квітні до складу Наглядової ради компанії увійшов багаторічний керівник ІНГО Ігор Гордієнко.

Андрій Семченко має багаторічний досвід у фінансовому секторі, зокрема у сферах корпоративного страхування, андеррайтингу, перестрахування та врегулювання збитків. В ІНГО він обіймав низку ключових посад – від управління міжнародним бізнесом до керівництва андеррайтингом і корпоративним напрямом. У сферу його відповідальності входили технічні та операційні процеси, співпраця з банками, брокерами, перестраховиками та міжнародними партнерами.

«Для мене важливо зберегти те, що зробило ІНГО сильною компанією: виваженість рішень, технічну глибину, професійну етику та повагу до клієнта», – зазначив Андрій Семченко. – «Водночас я переконаний, що для подальшого розвитку компанії нам необхідні нові акценти у стратегії».

Він запевнив, що у центрі уваги компанії залишаються стабільне прибуткове зростання, виважена андеррайтингова політика, дотримання регуляторних вимог. ІНГО продовжуватиме розширювати міжнародні партнерства та брати участь у складних програмах страхування для великого бізнесу, зокрема з покриттям воєнних ризиків.

«Корпоративний бізнес завжди буде нашою сильною стороною», – наголосив Семченко. – «Ми працюємо там, де інші часто зупиняються – з великими об’єктами, складними інженерними ризиками, відповідальністю та ризиками, які виходять за межі стандартних сценаріїв. З початку повномасштабної війни ІНГО стала однією з перших компаній, які впровадили страхування воєнних ризиків для майна фізичних осіб і запропонували дієві страхові рішення для бізнесу. І ми продовжимо розвивати цю експертизу, зокрема у співпраці з перестраховими партнерами, фінансовими інституціями та міжнародними донорами. Важливим є продовження роботи в рамках стратегії цифрової трансформації, запровадження інновацій».

Компанія має намір утримувати лідерські позиції в корпоративному страхуванні та водночас  активізувати розвиток роздрібного напряму. Згідно зі стратегією, до 2027 року ІНГО планує наростити частку роздрібного сегмента до 40 відсотків. Цього планується досягти за рахунок розширення продуктової лінійки, збільшення присутності у регіонах, онлайн-продажів, розвитку омніканальної моделі обслуговування та спрощення самих страхових продуктів.

Довідка:

Андрій Семченко працює в страховому секторі з 2007 року. Має диплом MBA Міжнародного Інституту Бізнесу, два дипломи про вищу освіту з відзнаками (фінанси та бізнес адміністрування), проходив міжнародну підготовку в галузі андеррайтингу на базі страхової групи Generali та у провідних західних перестраховиків. В ІНГО обіймав посади від начальника відділу по роботі з міжнародними компаніями та брокерами, керівника управління перестрахування та міжнародного бізнесу до директора з андеррайтингу та з корпоративного бізнесу.

Шановні українці!

Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) щиро вітає всіх із важливим святом — Днем Української Державності!

Цей день є нагадуванням про наші глибокі історичні корені, тисячолітню тяглість державницької традиції та незламну волю українського народу до свободи й самовизначення.

Сьогодні ми як ніколи усвідомлюємо справжню ціну нашої державності — вона тримається на мужності наших Захисників, праці та єдності всіх українців, на зусиллях тих, хто будує сильну економіку, розвиває бізнес і представляє Україну у світі.

ICC Ukraine стоїть на сторожі економічних інтересів держави, сприяючи міжнародній співпраці та зміцненню позицій України у глобальному середовищі. Ми переконані: тільки разом ми можемо зберегти й примножити те, за що століттями боролися наші предки.

Нехай День Української Державності надихає нас на нові досягнення, єднає навколо спільної мети й додає сили працювати заради вільної, сильної та процвітаючої України!

З повагою,
ICC Ukraine

Україна та Нідерланди підписали Меморандум про надання додаткового фінансування — 30 млн євро — в межах програми Ukraine Partnership Facility. Ця програма діє за підтримки Нідерландської агенції з питань підприємництва й допомагає залучати голландський бізнес до проєктів з відновлення України.

Підписання відбулось у Римі під час Міжнародної конференції з відновлення України (URC-2025) — за участі Першої віцепрем’єр-міністерки України — Міністерки економіки Юлії Свириденко та Міністра закордонних справ Нідерландів Каспара Велдкампа.

«Ми щиро вдячні Уряду Нідерландів за рішення збільшити фінансування програми Ukraine Partnership Facility ще на 30 млн євро. Це — приклад послідовної політики підтримки, що поєднує державні рішення з інтересом приватного бізнесу і створює передумови для довгострокового економічного партнерства між нашими країнами», — зазначила Юлія Свириденко.

«Завдяки UPF нідерландські компанії зможуть більш активно брати участь у відновленні України в тих сферах, де вони мають досвід: водопостачання, охорона здоров’я, сільське господарство та відновлювані джерела енергії», — зазначив міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Велдкамп.

Про що ще домовились

Доступ до ринку. Україна запропонувала Нідерландам спростити участь українських компаній у виставках і бізнес-заходах. Йшлося про вихід на ринок агропродукції, легкої промисловості та ІТ-послуг.

Спільні інфраструктурні проєкти. Обговорили розвиток портів, систем зрошення і водного управління.

Охорона здоров’я. Україна запропонувала укласти технічні угоди про співпрацю в сфері медицини та реабілітації, зокрема — через обміни між медичними закладами.

«Нідерланди вже довели, що є надійним партнером України. Сьогоднішня зустріч — ще один крок до глибшої співпраці у сферах енергетики, торгівлі, медицини й інфраструктури. Ми відкриті до створення нових історій успіху разом із голландським бізнесом», — наголосила Свириденко.

Також міністерка закликала Нідерланди підтримати 18-й санкційний пакет ЄС проти Росії, зокрема обмеження в енергетичному та фінансовому секторах і створення Міжнародної компенсаційної комісії для виплат жертвам російської агресії.

Довідка:

Ukraine Partnership Facility — грантова програма, яка фінансує міжнародні компанії та організації, що беруть участь у відновленні України. Сфери: вода, охорона здоров’я, сільське господарство.

Нідерланди — один із десяти найбільших торговельних партнерів України в ЄС. У 2024 році товарообіг склав $2,9 млрд (+15%), у 2025 році за січень–квітень — $955,7 млн (+6%). Український експорт до Нідерландів зріс на третину.

Першоджерело: https://me.gov.ua/News/Detail/2499dc67-6dda-44b6-a7d6-2dbe9684b5f7?lang=uk-UA&title=NiderlandiVidiliatSche30-MlnvroNaPidtrimkuVidbudoviUkrainiCherezGrantovuProgramuUkrainePartnershipFacility

Напередодні Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі відбувся круглий стіл високого рівня за участі Першої віцепрем’єр-міністерки — Міністерки економіки України Юлії Свириденко, Єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, представників європейського та українського бізнесу, а також провідних бізнес-асоціацій.

Захід став продовженням домовленостей, досягнутих у квітні 2025 року під час зустрічі Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Єврокомісарки Марти Кос у Брюсселі. Він ознаменував старт реалізації Спільної заяви про посилення бізнес-партнерства між ЄС та Україною.

«Україна демонструє системний прогрес у реформах, пов’язаних з бізнесом, зокрема в межах процесу євроінтеграції та Ukraine Facility. Йдеться про впровадження реформи управління державними інвестиціями (PIM), ухвалення закону про публічно-приватне партнерство, підтримку індустріальних парків, інвестпроєктів із значними інвестиціями тощо. Ми виконуємо взяті зобов’язання та формуємо умови для довгострокового економічного зростання. Разом з партнерами покращуємо чинні інструменти та запускаємо нові, що стимулюють інвестиції. Для нас важливо, щоб бізнес був активним учасником цих процесів — саме так ми розробляємо практичні рішення, які працюють», — підкреслила Юлія Свириденко.

Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України підкреслила важливість досягнутих під час зустрічі у квітні домовленостей. Зокрема, як зазначила Юлія Свириденко, актуальною є імплементація Інвестиційної рамки для України (UIF), яка до 2027 року забезпечить 9,3 млрд євро гарантій та грантів. Цей механізм вже підтримує масштабні інвестпроєкти в Україні — вітрову енергетику, агропереробку, МСП (зокрема бізнеси ветеранів, жінок і ВПО). Наприклад, нещодавно підписані угоди про фінансування вітрової електростанції потужністю 150 МВт та першого заводу з виробництва соєвого протеїну.

Єврокомісія оголосила повторний Call for Expressions of Interest для інвестицій у пріоритетні сектори — від 50 млн євро, до 10 жовтня 2025 року. 

«Запрошуємо європейський бізнес активно долучатись до відновлення України. Ми прагнемо, щоб ці проєкти не лише піднімали економіку, а й були вигідними для інвесторів», — наголосила Юлія Свириденко.

Важливо, що цей раунд Call for Expressions of Interest відкритий для заявок не лише європейських, але й українських компаній. Детальна інформація доступна на сайті ЄК. 

Юлія Свириденко розповіла також про кроки з поліпшення інструментів залучення інвестицій, які реалізувала Україна останнім часом. Так, зокрема, в червні Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, що спрощує участь приватного бізнесу у відновленні через механізм публічно-приватного партнерства (ППП). Це спрощує доступ бізнесу до проєктів та забезпечують захист інвестицій.

Єврокомісія та Міністерство економіки України продовжать безпосередній діалог з бізнесом. Зокрема, 13–14 листопада 2025 року у Варшаві відбудеться EU–Ukraine Investment Conference, де сторони презентують нові можливості співпраці.

За результатами зустрічі сторони оголосили спільну заяву, що визначає подальші кроки зі зміцнення ділового партнерства між ЄС та Україною. Вони охоплюють напрямки  реформи бізнес-середовища, залучення фінансування для відновлення та просування України як інвестиційно привабливого партнера.

Джерело: https://me.gov.ua/News/Detail/8d0a6157-90d3-42b3-bb06-a393f8ef63d7?lang=uk-UA&title=STaUkrainaPoglibliuiutBiznespartnerstvo

Що не так із нашою податковою системою: два приклади

Першим прикладом несправедливості української податкової системи є відсутність нижнього порогу доходів, із якого громадяни звільняються від податків. У нашій країні досі зберігається архаїчний неоподатковуваний мінімум у розмірі 17 гривень на місяць. Ця ставка, незмінна з 1996 року, є підставою для розрахунку насамперед штрафів, але за дивною логікою стосується і всіх доходів громадян.

Для порівняння: польський неоподатковуваний мінімум становить приблизно 2 500 злотих на місяць, що еквівалентно 28 тисячам гривень на місяць. В Україні ж працівники навіть з мінімальною зарплатою все одно сплачують 23% податків (18% ПДФО + 5% військовий збір).

Другим чинником, який найболючіше б’є по купівельній спроможності українських сімей, є уніфікована 20% ставка ПДВ на всі товари без винятку, включаючи найнеобхідніші продукти харчування. Така політика має найнегативніший вплив на домогосподарства з низькими доходами, які змушені віддавати левову частку заробітків на базові потреби виживання. За даними Державної служби статистики, середня українська родина витрачає понад половини свого доходу на харчування, що означає фактичну сплату десятої частини всього сімейного бюджету державі виключно у вигляді ПДВ на продукти.

Скільки б коштували продукти в Україні з європейським підходом до оподаткування

У Європейському Союзі ситуація кардинально інша. Більшість країн ЄС застосовують знижені ставки ПДВ на базові продукти харчування. Франція застосовує 5,5% на основні продукти (а також деяку фармацевтичну продукцію), Німеччина — 7%, Італія та Іспанія — 4%, Польща — 5%.

Розрахунки показують суттєву різницю використання подібного підходу для сімейних бюджетів. Якщо б в Україні ставка ПДВ на продукти була, як у Польщі, — 5%, замість 20%, то продукти коштували б на 12,5% дешевше. Батон коштував би 20,6 гривень, замість 23,5 гривень, а свинина — 260 гривень, замість 300 гривень, за кілограм.

ПДВ на базові потреби особливо болісно б’є по найвразливіших групах населення. В умовах війни, коли соціальна згуртованість має критичне значення для національної стійкості, податкова система, що карає бідність, підриває солідарність та довіру до держави.

Чому підвищення ключової ставки НБУ не допомагає боротися з інфляцією

Подвійний удар по купівельній спроможності населення створює зростання цін на продукти харчування — на 22% тільки за останній рік. Збереження високої інфляції вчергове демонструє неефективність монетарної політики НБУ. Головна проблема полягає в тому, що НБУ намагається інструментами монетарної політики вирішувати проблеми, які мають фіскальну та структурну природу.

Підвищення облікової ставки НБУ до 15,5% робить кредитування недоступним для більшості підприємств та громадян, гальмуючи економічне зростання та інвестиції. В умовах війни, коли економіка потребує максимальної мобілізації ресурсів для відновлення зруйнованої інфраструктури та перезапуску економіки, така монетарна політика стає гальмом розвитку.

Європейський досвід показує, що боротьба з інфляцією має поєднувати помірну монетарну жорсткість з активною фіскальною політикою, зокрема, через кредитування економіки.

Треба почути малий і середній бізнес

Політика взаємодії влади з українським бізнесом демонструє нерозуміння потреб розвитку української економіки, коли інтереси великого капіталу превалюють над потребами МСБ та суспільства.

27 червня 2025 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення нової Ради з питань підтримки підприємництва та оголосив про підготовку тривалого мораторію на перевірки бізнесу. На перший погляд, це позитивні кроки для покращення бізнес-клімату. Однак детальний аналіз складу новоствореної Ради розкриває реальну картину державної політики щодо підприємництва.

Серед понад 70 членів Ради переважають представники великого бізнесу — від «МХП» та «АТБ-МАРКЕТУ» до «Київстару» та «ДТЕК». Малий та середній бізнес, який становить хребет української економіки та забезпечує робочі місця для мільйонів громадян, практично не представлений у цьому консультативному органі.
Коли держава слухає виключно голос великого капіталу, її рішення неминуче спрямовуються на захист інтересів монополістів за рахунок конкуренції та споживачів. Мораторій на перевірки, який на поверхні виглядає, як універсальна підтримка підприємництва, на практиці найбільше вигідний саме великим корпораціям, які мають найскладніші схеми оптимізації оподаткування та найбільші ризики від контролюючих органів.

Показовою також є політика так званої «детінізації економіки», яка під гаслами боротьби з ухиленням від сплати податків фактично перетворилася на інструмент знищення малого та середнього бізнесу, як конкурентів великих корпорацій. Прикладом минулого року стали нові податкові вимоги щодо заборони перебування на спрощеній системі до інтернет-провайдерів, вочевидь спрямовані проти невеликих регіональних операторів на користь великих телекомукаційних компаній.

Аналогічно відбувається тиск на інші сегменти малого бізнесу через ускладнення умов роботи на спрощеній податковій системі. Плановане поступове скасування «спрощенки», яку лобіюють представники великого бізнесу під приводом «справедливого оподаткування» та «вимог МВФ», насправді має на меті ліквідацію конкурентів у вигляді малого та середнього бізнесу. Без можливості працювати на спрощених умовах мільйони ФОП будуть змушені або закритися, або піти в тінь, залишивши ринки на поталу монополістам.

Як зробити українську систему оподаткування справедливішою

Україна напередодні повномасштабного вторгнення рф мала коефіцієнт Джині (розрахунок нерівності доходів домогосподарств) лише 0,26 — один із найнижчих у світі, нижчий навіть за скандинавські країни з їхніми розвиненими системами соціального захисту. Для порівняння: середній показник ЄС становить близько 0,3%.

Однак цей показник не відображав справжню картину соціальної справедливості в українському суспільстві. Низький коефіцієнт нерівності в Україні пояснюється високим рівнем тіньової економіки (19−30% ВВП) та недосконалістю статистичного обліку доходів. Справжні доходи багатих приховуються через офшорні схеми, зарплати «в конвертах» та інші механізми уникнення оподаткування, створюючи ілюзію рівності при фактичній несправедливості розподілу податкового навантаження.

У Європі система працює протилежним чином. Прогресивне оподаткування та розвинуті соціальні трансферти знижують нерівність на 40−50%. Коефіцієнт Джині в ЄС до соціальних трансфертів становить 50,7%, а після перерозподілу через податкову систему та соціальні виплати — 30,4%. Це означає, що європейська система справді перерозподіляє доходи від багатих до бідних та забезпечує реальну соціальну справедливість.

Україна залишається однією з небагатьох європейських країн, що застосовують плоску шкалу оподаткування доходів фізичних осіб. Єдина ставка 18% ПДФО означає, що мільйонер та працівник із мінімальною зарплатою сплачують однаковий відсоток податків із основної частини своїх доходів. Але ця рівність лише на папері.

Європейські країни демонструють кардинально інший підхід до соціальної справедливості в оподаткуванні, починаючи з повного звільнення мінімальних доходів від податків. Окрім Польщі, також Німеччина встановлює неоподатковуваний мінімум на рівні 11,6 тисяч євро на рік, а Іспанія — 5,5 тисяч євро. У Бельгії ставки зростають від 25% для доходів понад 15,2 тисячі євро до 50% для високих доходів, в Нідерландах — від 9,3% до 49,5%, у Португалії — від 14,5% до 48%.

Така архітектура податкових систем забезпечує реальний захист найвразливіших верств населення, одночасно гарантуючи справедливий внесок заможних громадян у фінансування суспільних потреб.

Зниження податкових ставок для найвразливіших груп населення може, навпаки, збільшити доходи бюджету через детінізацію економіки. Приклад Польщі є особливо цікавим для України. Уряд цієї країни у 2022 році тимчасово знизив ПДВ на основні продукти харчування до 0% (ці заходи були скасовані у 2024 році), що призвело до зниження споживчих цін на 2,1−2,8% та загальної інфляції на 0,3−0,7 пункти.

Важливо, що ця політика не призвела до критичного скорочення бюджетних надходжень, оскільки зростання споживання та детінізація компенсували втрати від зниження ставок.

Ключовим уроком досвіду країн ЄС є необхідність всеохопного підходу до податкової реформи. Простого зниження ставок недостатньо — потрібно одночасно посилювати адміністрування, боротися з корупцією та створювати стимули для добровільного дотримання податкового законодавства. Україна має унікальну можливість поєднати реформу податкової системи з соціальною справедливістю, створивши систему, де бідні платять менше, а багаті — більше, що відповідає європейським стандартам та принципам соціальної держави.

Три етапи реформування

Трансформація української податкової системи має відбуватися поетапно, з огляду на воєнні виклики та цілі інтеграції до ЄС. Перший етап реформ має включати невідкладні заходи соціальної справедливості: встановлення неоподатковуваного мінімуму на доходи громадян та зниження ПДВ на базові продукти. Ці кроки негайно знизять податкове навантаження на найбідніші верстви населення та зроблять продукти харчування більш доступними для мільйонів українських сімей.

Другий етап має передбачати впровадження помірної прогресивної шкали оподаткування доходів: 15% для низьких доходів, 20% для середніх доходів та 25% для високих доходів. Паралельно має запроваджуватися відчутний податок на розкіш. Це забезпечить додаткові надходження від заможних верств при зниженні навантаження на бідних.

Критично важливим є збереження та розвиток спрощеної податкової системи, як інструменту підтримки малого та середнього бізнесу. Замість її ліквідації, необхідно вдосконалити механізми контролю та розширити можливості для чесних підприємців, одночасно посиливши відповідальність за зловживання.

Останній етап реформи податкової системи має завершити гармонізацію з європейськими стандартами напередодні вступу нашої держави до Європейського Союзу. Але головне завдання — забезпечити справедливий розподіл податкового навантаження між різними групами населення та сегментами бізнесу.

Тільки справедлива податкова система, що поєднує прогресивне оподаткування багатих з реальною підтримкою бідних та середнього класу, здатна забезпечити той рівень суспільної довіри та національної єдності, які необхідні для розбудови сучасної європейської держави. В умовах війни особливо важливо, щоб тягар фінансування оборони та відновлення країни розподілявся справедливо — відповідно до реальних можливостей кожного громадянина та кожного бізнесу.

Джерело: https://minfin.com.ua/ua/2025/07/07/154239510/ 

Рішення щодо зміни тарифів на вантажні перевезення Укрзалізниці мають ухвалюватися після обговорення з реальним бізнесом, та всебічного аналізу Мінекономіки та Мінрозвитку щодо впливу на реальний сектор економіки. Про це заявив президент ICC Ukraine Володимир Щелкунов, коментуючи ініціативу монополіста щодо підвищення тарифу на вантажі на 37%. 

“Рішення мають бути виваженими. Не можна, вирішуючи проблеми однієї галузі, ставити під загрозу життєдіяльність інших. В “Укрзалізниці” за минулий рік непогані показники. І виникає питання: наскільки обґрунтовані плани збільшення доходів через підвищення тарифів? Можливо, варто розглянути інші способи, наприклад, залучення грантової підтримки чи міжнародного кредитування? Адже реальний сектор економіки, на відміну від “Укрзалізниці”, не може розраховувати на фінансову допомогу. Тому наголошую: усі рішення щодо підвищення тарифів мають бути ретельно обдуманими, щоб уникнути негативних наслідків”, – підкреслив Щелкунов. 

Він нагадав, що перемогу України у війні забезпечує економіка, тож промисловість повинна працювати – на потреби армії, відновлення після руйнувань та забезпечення стабільного притоку валюти та податків. Тож відповідальні міністерства мають всебічно проаналізувати, яким буде вплив від підвищення тарифів на реальний сектор економіки. 

“Важливо оцінювати наслідки цих рішень для макроекономіки. Також мають проводитися обговорення – навіть якщо це закриті робочі групи. У цих обговореннях повинні брати участь не лише представники, наприклад, “Укрзалізниці”, але й користувачі їхніх послуг, а також – Міністерство розвитку та Міністерство економіки”, – резюмував Щелкунов. 

Нагадаємо, Укрзалізниця за результатами трох кварталів року отримала 1,7 млрд грн чистого прибутку, а виторг зріс до 78 млрд грн. Водночас, компанія суттєво збільшила операційні витрати, через що ініціювала збільшення тарифу на вантажні перевезення на 37%. 

У свою чергу народний депутат Муса Магомедов заявив, що тарифне питання стане вирішальним іспитом для міністра відновлення Олексія Кулеби: йому доведеться обирати між державною компанією, яка нарощує витрати і хоче підвищення тарифів, та добробутом і розвитком економіки та місцевих громад.

Першоджерело: https://www.unian.ua/economics/transport/pidvishchennya-tarifiv-na-vantazhni-perevezennya-ukrzaliznici-stavit-pid-zagrozu-realniy-sektor-ekonomiki-icc-ukraine-12875367.html

15 червня президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков опублікував допис на своїй сторінці у Facebook із заголовком: «Джон Дентон, голова Міжнародної торговельної палати (#ICC), зробив унікальну пропозицію» (повний текст доступний за посиланням).

У зв’язку з цим Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) звернувся до штаб-квартири ICC та Генерального секретаря з проханням прокоментувати оприлюднену інформацію.

У своїй офіційній відповіді представники ICC зазначили:

“Схоже, що в дописі пана Чижикова виникло непорозуміння.

Пропозиція Всесвітньої федерації палат ICC (ICC World Chambers Federation) українським регіональним торгово-промисловим палатам полягає у приєднанні до програми аффілійованих учасників. Це не є членством у ICC, а початковий рівень взаємодії, який ми пропонуємо відповідно до нашого статуту. Програму започатковано минулого року, і вона дозволяє палатам бути включеними до нашої бази даних, отримувати розсилки WCF, дізнаватися про події та поширювати інструмент ICC One Click — можливості, які були доступні і для нечленів.”

Також у відповіді прокоментовано згадки про «підписи» у дописі:

“Ми розуміємо, що “Ukrainian CCI” — це посилання на сторінку ТПП України у Facebook, а “International Chamber of Commerce” — на сторінку ICC. Це гіперпосилання, а не підписи, і їх легко відрізнити, навівши курсор миші.”

Оригінал
“It seems there has been a misunderstanding from Mr. Chizhikov’s post.

The ICC World Chambers Federation’s proposal to the Ukrainian regional chambers is to become affiliates of the ICC World Chambers Federation (WCF). This affiliation does not constitute ICC membership; rather, it is an entry-level engagement we offer to chambers in compliance with our governance. Launched last year, this affiliation program allows chambers to be included in our database, receive the WCF newsletter, be informed about our events, and help disseminate ICC One Click – opportunities that were already available to non-members.

Regarding the “signatures” in the post, we understand “Ukrainian CCI” stands for Ukrainian Chamber of Commerce and Industry and it is a link to the UCCI Facebook page, not a signature. And next to that is another link, “International Chamber of Commerce”, which links to the ICC Facebook page and is not a signature. The links can be distinguished by placing your browser over them.”

Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) щиро вітає вас із професійним святом — Днем податківця України!

Дякуємо за вашу щоденну працю, яка забезпечує фінансову стабільність держави, сприяє розвитку національної економіки та створює основу для конструктивного діалогу між державою і бізнесом, підтримує армію та громади.

Символічно, що саме сьогодні, у День податківця, генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов бере участь у важливій зустрічі  в.о. Голови ДПС України Лесею Карнаух з представниками громадянського суспільства та бізнес-спільноти.

Обговорюємо питання адміністрування податків, які хвилюють підприємців, та шукаємо спільні шляхи вирішення — через відкритість, партнерство і взаємну довіру.

Разом будуємо сучасну, прозору податкову систему! 

Запрошуємо долучитися до ключової події року у сфері судової експертизи «EXPERT’2025».

Це фаховий майданчик для живого діалогу між експертами, науковцями, оцінювачами та представниками органів влади.

 Дата проведення: 11 липня 2025 року
 Місце: Алея Героїв Небесної Сотні, 4, м. Київ, 01001 («Готель «Україна»)
 Час: 10:00 – 20:00
 Живий та онлайн-формат

У програмі заходу:

 9:00 – 10:00 — Реєстрація учасників

 10:00 – 13:00 — Офіційне відкриття, привітальні слова від організаторів та партнерів

Панельна дискусія I: «Правила гри: нові підходи до доступу до професії судового експерта»
(відбір, атестація, цифровізація, підвищення кваліфікації)

 13:00 – 14:00 — Кава-брейк, неформальне спілкування, спільне фото

 14:00 – 17:00 — Основна програма

Панельна дискусія II: «Професійне самоврядування судових експертів: виклики та перспективи»
Панельна дискусія III: «Актуальні виклики судово-експертної діяльності в умовах трансформації професії»
(межі відповідальності, методологія, страхування професійної діяльності)

 17:00 – 20:00 — Фуршет та неформальна частина з можливістю нетворкінгу

 Головні теми конгресу:
 Доступ до професії
 Самоврядування експертів
 Реформування судово-експертної системи

Реєстрація вже відкрита! Форма для участі за посиланням: https://forms.gle/x1uQhL1j1eBooU4X9

Ознайомитись із Положенням про проведення Всеукраїнського конгресу судових експертів «EXPERT’2025» (активне посилання)

Об’єднаємо професійну спільноту задля змін, які працюють на результат. Приєднуйтесь до експертної дискусії та спільного пошуку рішень. 

Переглянути Програму КОНГРЕСУ «ЕКСПЕРТ ʼ2025» можна за посиланням.