За базовим сценарієм прогнозу НБУ, інфляція знизиться до однознакового рівня вже наприкінці цього року та надалі прямуватиме до цілі 5%, якої досягне у 2027 році. Зростання економіки цього року сповільниться до 2,1%, а в наступні роки пришвидшиться до 2-3% на рік.

Базовий сценарій прогнозу НБУ ґрунтується на припущенні про повільне повернення економіки до нормальних умов функціонування та враховує збереження суттєвих видатків бюджету на оборону у 2026 році й потребу в значних обсягах зовнішнього фінансування на прогнозному горизонті. Детальний аналіз і прогноз макроекономічної ситуації опубліковано в щоквартальному Інфляційному звіті за липень 2025 року.

НБУ прогнозує помітне зниження інфляції до кінця року та її подальший рух до цілі 5%
Локальний інфляційний пік, як і очікувалося, пройдено у травні (15,9%), у червні інфляція відчутно сповільнилася (14,3%). У липні вона може дещо зрости через несприятливий вплив погодних умов на ціни продуктів харчування, але надалі повернеться на траєкторію стійкого зниження. Очікується, що у 2025 році інфляція знизиться до 9,7%, у 2026 році – до 6,6%, а у 2027 році – до цілі НБУ 5%.

Базова інфляція сповільнюватиметься на прогнозному горизонті, передусім завдяки заходам монетарної політики НБУ. Продовольча інфляція теж знижуватиметься за рахунок поступового нарощування врожаїв і розширення пропозиції продуктів харчування. Водночас адміністративно регульована інфляція буде достатньо високою на прогнозному горизонті як через підвищення акцизів у межах виконання євроінтеграційних зобов’язань, так і через об’єктивні потреби у коригуванні тарифів житлово-комунального господарства в наступні роки. Це, відповідно, спонукатиме НБУ утримувати інші компоненти інфляції, зокрема базової, на нижчих за інфляційну ціль рівнях для досягнення цілі із загальної інфляції 5%.

НБУ зберігатиме достатньо жорсткі монетарні умови стільки, скільки буде потрібно, щоб забезпечити стале зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики
Посилення процентної політики й утримання облікової ставки на рівні 15,5% сприяли зростанню дохідності строкових гривневих депозитів та ОВДП, що пожвавило інтерес населення до цих інструментів. Водночас такі кроки НБУ мали нейтральний вплив на кредитування, що стійко зростає завдяки високій конкуренції банків за якісних позичальників.

Відповідно до базового сценарію прогнозу НБУ зниження облікової ставки розпочнеться не раніше IV кварталу 2025 року. НБУ враховуватиме зміни в балансі ризиків і перейде до циклу пом’якшення процентної політики лише тоді, коли переконається, що немає загроз для стійкого сповільнення інфляції до цілі на горизонті політики, що обмежується трьома роками.

У 2025‒2027 роках економіка зростатиме темпами 2‒3% на рік
За прогнозом НБУ, економіка цьогоріч зросте на 2,1% завдяки м’якій фіскальній політиці, стійкому внутрішньому попиту та меншому, ніж торік, дефіциту електроенергії. Водночас такі темпи будуть нижчими, ніж минулого року (2,9%). Це є наслідком подальшого руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житла, поглиблення негативних міграційних тенденцій та впливу несприятливих погодних умов і кліматичних змін на врожаї.

Базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає повільну нормалізацію умов для економічної діяльності, тож зростання економіки у 2026 році пришвидшиться лише до 2,3%. Дефіцит бюджету все ще залишатиметься значним, ураховуючи безпекові ризики, тож фіскальні стимули і надалі будуть фундаментом економічного відновлення.

У 2027 році реальний ВВП зросте майже на 3% завдяки пожвавленню інвестицій та споживання. Державна підтримка економіки знижуватиметься, тож роль головного рушія економічного зростання виконуватимуть приватні інвестиції. Споживання збільшуватиметься на тлі подальшого зростання реальних зарплат та поступового повернення мігрантів в Україну.

Стійкий попит на працівників підтримуватиме зниження безробіття та зростання зарплат
Очікується, що безробіття поступово зменшуватиметься та закріпиться на рівні нижче 10% до кінця 2027 року завдяки високому попиту на робітників. Темпи зростання зарплат і надалі випереджатимуть інфляцію, проте дещо знизяться порівняно з минулим роком з огляду на поступове зменшення диспропорцій на ринку праці та активізацію нецінової конкуренції роботодавців за працівників. За прогнозом НБУ, реальні зарплати у 2025 та 2026 роках зростатимуть на близько 5% на рік, а у 2027 році – ще на майже 4%.

Дефіцит бюджету фінансуватиметься з неемісійних джерел
Ураховуючи значні оборонні потреби, дефіцит бюджету у 2025 році буде суттєвим – на рівні 22% ВВП. У наступні два роки бюджетні видатки залишаться високими як через необхідність підтримання обороноздатності, так і потреби у відбудові. Дефіцит бюджету у 2026 році знижуватиметься повільно – до 19% ВВП, але у 2027 році фіскальна консолідація пришвидшиться (дефіцит на рівні 12% ВВП).

Очікується, що бюджетні видатки фінансуватимуться за рахунок міжнародної допомоги та власних неемісійних джерел. Крім того, надходження цього року рекордних обсягів зовнішньої підтримки (54 млрд дол. США) дасть змогу сформувати буфер валютної ліквідності на наступний рік. Потреби у зовнішньому фінансуванні у 2026-2027 роках у базовому сценарії оцінюються у 35 млрд дол. США та 30 млрд дол. США відповідно. Третина з цих коштів має підтверджені джерела фінансування.

Міжнародні резерви залишатимуться достатніми для забезпечення стійкості валютного ринку: у 2025 році – 53,7 млрд дол. США, у 2026 – 44,7 млрд дол. США, а у 2027 році – 45,2 млрд дол. США.

Альтернативний сценарій прогнозу: швидка нормалізація
Альтернативний сценарій виходить із припущення про швидше (порівняно з базовим) зниження безпекових ризиків. У таких умовах суттєве скорочення бюджетного дефіциту відбудеться вже у 2026 році (до близько 13% ВВП) та триватиме у 2027 році (до 7% ВВП). Потреби у зовнішньому фінансуванні для підтримання обороноздатності будуть нижчими.

Пожвавлення приватного споживання та інвестиційного попиту нівелює ефекти від фіскальної консолідації, тож темпи відновлення економіки пришвидшаться до 3-3,5% у 2026-2027 роках. Траєкторія зниження інфляції буде близькою до базового сценарію прогнозу – приведення інфляції до цілі 5% очікується у 2027 році. Так, швидше коригування тарифів на комунальні послуги компенсується меншою базовою інфляцією завдяки нижчим виробничим витратам підприємств. Тож пом’якшення процентної політики в обох сценаріях відбуватиметься приблизно однаковими темпами.

Прогноз щодо рівня міжнародних резервів не суттєво відрізняється в базовому та альтернативному сценаріях прогнозу. Останній передбачає резерви на рівні 45,3 млрд дол. США на кінець 2026 року та 43,6 млрд дол. США – за підсумком 2027 року. Очікується, що менший структурний дефіцит валюти в приватному секторі дасть змогу мінімізувати ефекти від скорочення зовнішнього фінансування.

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у липневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем:
Україна та ЄС: конвергенція цін на продовольчі товари.
В останні роки ціни на продовольчі товари в Україні зблизилися з рівнем цін в країнах ЄС. Цей процес тривав протягом останнього десятиліття, але був тимчасово скоригований унаслідок послаблення гривні відносно євро у 2023 та 2024 роках, коли на тлі логістичних ускладнень вартість українських продуктів у євровому еквіваленті знизилася. Проте вже в першій половині 2025 року конвергенція відновилася – ціни на окремі продовольчі товари в Україні знову почали наближатися до польських та подекуди перевищили рівень країн-сусідів (Румунії, Словаччини та Туреччини). Серед внутрішніх чинників таку динаміку зумовило значне скорочення врожаїв у 2024 році через несприятливі погодні умови. Але впливали і зовнішні чинники, зокрема розширення доступу українських виробників до ринку ЄС з початку повномасштабного вторгнення.

У періоди, коли внутрішні чинники є несприятливими, відносно близькі ціни на продовольство в країнах-сусідах стимулюють імпорт цих товарів. З одного боку, вищий імпорт підсилює тиск на міжнародні резерви та обмежує можливості вітчизняних виробників. З іншого – це дає змогу стримувати зростання внутрішніх цін та загалом робить їх більш стабільними.

Отже, активна інтеграція українського продовольчого ринку до європейського має як свої переваги у формі стабілізації цін, так і виклики, що вимагають вирішення внутрішніх структурних проблем з метою забезпечення продовольчої та макрофінансової стійкості.

Шторм і якір: адаптивність до шоків та усталений рівень інфляційних очікувань підприємств в Україні.
Інфляційні очікування відіграють ключову роль у формуванні монетарної політики центрального банку. Вони впливають на рішення економічних агентів щодо споживання, інвестицій та заощаджень, значною мірою визначають поведінку підприємств щодо ціноутворення.

Добре заякорені очікування підвищують ефективність монетарної політики, даючи змогу центробанку м’якше реагувати на негативні шоки з боку попиту та на тимчасові шоки з боку пропозиції. Натомість розбалансовані очікування вимагають швидшої та потужнішої реакції, щоб запевнити в готовності привести інфляцію до цілі.

Хоча оцінки ступеня заякорення інфляційних очікувань підприємств в Україні свідчать про збереження помірної чутливості очікувань до цінових сплесків, усталений рівень очікувань – так званий “якір” – істотно зріс після пандемії та початку повномасштабного вторгнення. Він досягнув двознакового рівня – близько 11,5%.

Тривала розбіжність між “якорем” очікувань і ціллю НБУ, що зумовлюється інфляційною “пам’яттю”, доларизацією та воєнними шоками, ускладнює забезпечення цінової стабільності. Водночас НБУ, зберігаючи гнучкість у реагуванні на виклики, дотримується прозорої та послідовної монетарної політики, спрямованої на досягнення 5% інфляційної цілі. Як свідчить світовий досвід, дотримання такої політики у довгостроковій перспективі дасть змогу досягти стійкого заякорення очікувань на рівні цілі.

Монетарна відповідь на геополітичні шоки: як валютні інтервенції можуть пом’якшити інфляційний тиск?
Геополітичні шоки стали новою постійною ознакою глобального середовища. Вони впливають на економіку країн як через прямі фінансові, так і непрямі канали попиту та пропозиції, підвищуючи рівень невизначеності. Це ускладнює проведення монетарної політики, оскільки для центральних банків відчутно загострюється класична дилема: стримувати зростання інфляції чи підтримувати пригнічену економічну активність.

Наявність валютних інтервенцій в арсеналі інструментів центрального банку дає йому змогу гнучко реагувати на зовнішні шоки та ефективніше балансувати між цілями цінової стабільності та підтримання економічної активності. Інтервенції допомагають обмежити перенесення зовнішніх шоків на внутрішні ціни через канали обмінного курсу та інфляційних очікувань. Водночас вони дають змогу центробанкам проводити м’якшу процентну політику, не поглиблюючи спад в економіці.

Це підкреслює доцільність гнучкого застосування консистентної комбінації різноманітних монетарних інструментів в умовах геополітичної турбулентності. Водночас ефективність інтервенцій значно залежить від наявності достатнього рівня міжнародних резервів, а отже, потребує ретельної оцінки масштабу, тривалості та економічних наслідків геополітичних шоків. Послідовність, прозорість та оперативне реагування залишаються ключовими засадами ефективної монетарної політики в новій геоекономічній реальності.

 1 серпня Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко провела зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом Японії в Україні Масаші Накаґоме.

Однією з ключових тем стало наближення Національного дня України на EXPO-2025 в Осаці, який відбудеться 5 серпня. 

Юлія Свириденко подякувала за запрошення на урочисту церемонію, яка стане важливим жестом вдячності міжнародній спільноті за підтримку України.

«Україна щиро вдячна Японії за постійну підтримку. Національний день на EXPO-2025 стане нагодою ще раз висловити нашу вдячність. Хоч я і залишаюсь у Києві працювати з командою над планом дій, ми активно готуємося до участі в заходах у Японії», — зазначила Юлія Свириденко.

Під час зустрічі також обговорили:

•    проведення українсько-японського бізнес-форуму восени цього року;

•    підготовку до приїзду двох японських бізнес-місій;

•    просування інвестиційної угоди між Україною та Японією, підписання якої планується вже цієї осені.

Окрему увагу сторони приділили потенційному приєднанню Японії до ініційованої Україною міжнародної ініціативи Culture Resilience Alliance, яка спрямована на підтримку культури як чинника стійкості та відновлення в умовах війни.

Джерело і фото: https://www.kmu.gov.ua/news/yuliia-svyrydenko-obhovoryla-z-poslom-iaponii-uchast-ukrainy-v-expo-2025

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, який скасовує обов’язковість використання печаток у деяких сферах. Напрацьоване Мінекономіки в межах реформи дерегуляції рішення фіналізує перехід до добровільності використання печаток, розпочатий ще 2014 року.

 «Ми захищаємо законні інтереси бізнесу і робимо все, щоб держава була для нього партнером і надійною підтримкою. Сьогодні ми запропонували прибрати застарілі вимоги щодо обов’язкового використання печаток у ще двох законах. Якщо парламент підтримає це рішення, підприємці більше не будуть зобов’язані використовувати печатки — лише за власним бажанням. Цей черговий етап дерегуляції завершить реформу, яка тривала понад 10 років. Жодних зайвих витрат і подвійного трактування — усе має бути просто та зручно для бізнесу», — наголосив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.

Рішенням Уряду пропонується внести зміни до чинних законів «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» та «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки». У разі підтримки проєкту парламентом змінами буде скасовано обов’язковість використання печаток:

• організацій роботодавців — у протоколі засідання чи конференцій, на якому було створено об’єднання організацій роботодавців;
• банків — в ощадних сертифікатах банків.

Довідково: 

Перехід до добровільності використання печаток розпочався 2014 року з ухваленням Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу». З того часу нормативне поле за невеликим виключенням, зачистили від норм про обов’язкове використання печаток та штампів.

У межах реформи дерегуляції Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності переглянула понад 1300 регуляторних інструментів для бізнесу. З них 584 рекомендовано спростити, 456 – скасувати. Наразі скасовано вже  352 інструменти держрегулювання.

Джерело: https://me.gov.ua/News/Detail/af6a63e3-395a-44c7-9f5f-5e16ce4dccd6?lang=uk-UA&title=Dereguliatsiia

Традиційно в межах відзначення Дня працівників торгівлі у Державному торговельно-економічному університеті 24 липня 2025 року відбувся Форум «Торгівля України 2025: виклики та прогнози», який зібрав науковців, представників влади, бізнесу та громадянського суспільства для обговорення сценаріїв розвитку торговельної галузі.

Форум відкрив Анатолій МАЗАРАКІ, Ректор Державного торговельно-економічного університету з темою СИНЕРГІЯ ВЗАЄМОДІЇ ОСВІТИ-НАУКИ-ПРАКТИКИ

 Президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) Володимир Щелкунов виступив із доповіддю на форумі.

Тема виступу — «Відновлення конкурентоспроможності України в повоєнний час: ризики та перспективи»— охопила стратегічне бачення трансформації економіки України, її ролі в глобальній торгівлі, а також ролі ICC Ukraine у цих процесах.

«Ми живемо в епоху, яка потребує не просто відновлення, а системного переосмислення економічної моделі країни, її місця у глобальних ланцюгах вартості та архітектури національної безпеки», — наголосив Володимир Щелкунов.

У своєму виступі Президент ICC Ukraine окреслив головні ризики, які гальмують конкурентоспроможність країни:

• руйнування інфраструктури та промисловості;
• демографічні втрати й масова міграція;
• залежність від зовнішніх джерел фінансування;
• зростаюча геоекономічна турбулентність.

Разом з тим, було акцентовано на потенційних точках зростання:

• цифрова трансформація бізнесу;
• поглиблення євроінтеграції;
• реформування державної економічної політики;
• міжнародне партнерство, зокрема через платформи МТП.

Володимир Щелкунов також підкреслив, що ICC Ukraine не лише супроводжує український бізнес на зовнішніх ринках, зокрема через торгові хаби , але й формує політику торговельної дипломатії, захищає інтереси компаній у міжнародних спорах, а також підтримує розробку Індексу економічної безпеки як нового інструменту національного стратегічного планування.

«У повоєнний час виграє не той, хто має більше ресурсів, а той, хто вміє будувати довіру, коаліції і бачити ширше», — підсумував виступ Президент ICC Ukraine.

Також у Форумі взяли участь:

• Микола ЧУМАК, співзасновник IDNT (ЕВОЛЮЦІЯ РИТЕЙЛ-КОНЦЕПТІВ В УКРАЇНІ: 2022-2025);
• Микола ЗАСУЛЬСЬКИЙ,  президент Київської Торгово-промислової палати (ТОРГОВІ ПАЛАТИ: ВІДГУК НА ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ);
• Катерина ІЛЬЧЕНКО, засновниця нейромаркетингової агенції Neuro-knowledge (НОВИЙ СПОЖИВАЧ: ЯК ГОВОРИТИ З ЕМОЦІЙНО ВТОМЛЕНИМ КЛІЄНТОМ);
• Артем СТЕПАНОВ, Product Owner SMART Decision HUB, експерт з прогнозної аналітики та роботи з даними в SMART business (ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У РИТЕЙЛІ: ВІД АНАЛІТИКИ ДО РОЗМОВ З КЛІЄНТОМ);
• Сергій ЧУМАК, головний державний санітарний лікар міста Києва, Андрій КОНТОРЩИКОВ (ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ДО НАЙМУ ПРАЦІВНИКІВ ТОРГІВЛІ);
• Артем ШЛАПАК, керівник Malls Club (ТРЦ В УМОВАХ ВІЙНИ: ВІДКРИТТЯ, РОТАЦІЇ, КАТЕГОРІЙНИЙ АНАЛІЗ);
• Дмитро КУПИРА, програмний директор громадської організації «Життя» (ТОРГІВЛЯ ТЮТЮНОВИМИ ВИРОБАМИ: СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ vs ПРИБУТОК).

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев провів двосторонню зустріч зі спеціальним уповноваженим Президента Французької Республіки з питань економічної допомоги та відновлення України П’єром Ельброном. Сторони обговорили інституційні зміни в Уряді України та подальше поглиблення українсько-французького економічного партнерства.

Серед ключових тем — створення нового Фонду підтримки відновлення України, а також підготовка нової міжурядової  угоди між Україною та Францією, яку планують підписати до кінця 2025 року.

“Франція — великий і послідовний партнер України. Сьогодні наші економічні відносини у межах нового міністерства лише посилюватимуться. Вже працюємо над новим Фондом підтримки відновлення, який передбачає змішане фінансування проєктів. Новий формат передбачатиме залучення приватного капіталу, що дозволить розширити інвестиційні можливості та активізувати фінансування ініціатив з відбудови. Ми щиро вдячні Франції за цю підтримку”, — наголосив Олексій Соболев.

Сторони також обговорили підготовку нової міжурядової угоди, яка охоплюватиме низку стратегічних секторів і буде зосереджена на промисловій співпраці між французькими та українськими компаніями, з урахуванням вимог та стандартів Європейського Союзу, а також розглянули можливість створення додаткових інструментів залучення інвестицій у ключові сектори економіки 

Окрему увагу приділили співпраці з французькою компанією Alstom у межах угоди про постачання 55 локомотивів вартістю 490 млн євро за фінансування Світового Банку та ЄБРР. А також перспективу додаткового фінансування на 300 млн євро за рахунок пільгового кредиту від уряду Франції на ще 30 локомотивів. Підписання угоди очікується вже в серпні під час економічного саміту за участю президентів України та Франції.

Щодо співпраці у сільськогосподарському напрямку сторони обговорили:

• питання імпорту української аграрної продукції. Фокус має зміститися на розвиток переробної промисловості. 
• ініціативу зі створення зернових хабів на Близькому Сході, зокрема в Єгипті, для безпечного зберігання та дистрибуції українського зерна. Це підвищить продовольчу безпеку регіону і дозволить Україні уникати ризиків, пов’язаних зі зберіганням на території країни.

Також сторони підтвердили проведення у листопаді 2025 року в Києві засідання Українсько-Французької економічної комісії та домовилися визначити її очільника. А також призначити відповідальну особу для координації з Посольством Франції та сформувати консорціум для приватного інвестфонду.

Джерело і фото: https://me.gov.ua/News/Detail/28101abd-7d3b-400a-833a-2ed63b915292?lang=uk-UA&title=UkrainaTaFrantsiiaObgovoriliEkonomichnuSpivpratsiu

Яку роль насправді відіграє добросовісність в міжнародному арбітражі? Це обов’язковий принцип, спільна цінність чи гнучкий інструмент справедливості?

Цей том, створений на основі 43-ї Щорічної конференції Інституту міжнародного комерційного права ICC, об’єднує погляди авторитетних експертів, щоб відповісти на ці питання, досліджуючи різні юрисдикції та правові традиції.

Перетинаючи системи континентального та англосаксонського права, комерційний та інвестиційний арбітраж, а також різноманітні культурні контексти, добросовісність постає як водночас загадка і основа.

Цей Досьє пропонує глибокий і багатогранний аналіз еволюції ролі добросовісності, висвітлюючи з одного боку її здатність сприяти справедливості та цілісності, а з іншого — труднощі з її послідовним застосуванням у різних правових системах.

Придбати англомовну версію: https://2go.iccwbo.org/good-faith-in-international-arbitration-a-versatile-chameleon-dossier-xxii+book_version-eBook 

Страхова компанія ІНГО остаточно завершила процес відшкодування збитків після резонансної пожежі, яка сталася ще взимку 2024 року на виробничих потужностях компанії «Віктор і К» у Кіровоградській області. Загальна сума виплати становить 81,4 млн гривень. Це одна з найбільших страхових виплат за останній час у секторі промислового страхування.

Підприємство «Віктор і К» відоме українським споживачам завдяки популярному бренду «Королівський смак», під яким випускають майонез, кетчупи, соуси та олії. Під час пожежі, що сталася 15 лютого 2024 року в смт Власівка на Кіровоградщині, вогнем було повністю знищено масло-пресовий цех, склад готової продукції та все технологічне обладнання, що перебувало всередині. Будівлі після пожежі не підлягають відновленню.

За висновками правоохоронців, причиною пожежі став підпал невстановленою особою. Кримінальна справа досі триває, результатів слідства наразі немає.

Як зазначили в страховій компанії, процес врегулювання збитків виявився особливо складним через масштаби руйнувань та необхідність точної і професійної оцінки.

«Особливістю цього випадку стали значні пошкодження об’єкту, що вимагало ретельного і професійного підходу до оцінки завданих збитків, – підкреслив Олександр Колпаков, керівник управління врегулювання майнових збитків СК ІНГО. – «Ми залучили досвідчених експертів, які детально проаналізували всі аспекти ситуації. Для нас було принципово важливо не тільки якісно провести розрахунки, а й відкрито пояснити клієнту кожен етап процесу врегулювання, забезпечивши прозорість і зрозумілість ухвалених рішень».

За словами експерта, повний обсяг відшкодування підприємству було здійснено 1 липня. З 81,4 млн гривень виплат, понад 64 млн припадає на будівлі, ще майже 17 млн – на обладнання.

Цей страховий випадок – один із найбільших у галузі за останні роки. На думку експертів страхового ринку, такі прецеденти важливі, адже вони підтверджують здатність страхування підтримувати бізнес у складних умовах.

Довідка:

АТ «Страхова компанія «ІНГО» володіє ліцензіями на 18 класів страхування та понад 30 років надає страхові послуги як фізичним особам, так і компаніям. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH. СК «ІНГО» входить до переліку найбільших страхових компаній України за обсягом премій, величиною власних активів та сумами виплат страхових відшкодувань. Її мережа включає 25 філій, 5 відділень і 9 центрів обслуговування клієнтів, що функціонують у всіх регіонах країни. ІНГО повністю відповідає вимогам НБУ щодо прозорості структури власності, дотримання нормативів платоспроможності, достатності капіталу та управління ризиками, а також підтримує високу ділову репутацію своїх власників і керівництва. Компанія є повним членом Моторного (транспортного) Страхового Бюро України (МТСБУ), Американської Торговельної Палати (АСС), Європейської Бізнес Асоціації (EBA), Національної Асоціації Страховиків України (НАСУ), Ліги Страхових Організацій України (ЛСОУ) та Міжнародної Торгової Палати (ICC). 19 червня 2025 року оновило довгостроковий кредитний рейтинг компанії на рівні uaAA та рейтинг фінансової стійкості на рівні uaAA.ifr, обидва з прогнозом «у розвитку».

Під час четвертої Ukraine Recovery Conference 2025 (URC), яка відбулася 10-11 липня в Римі, рекордну кількість угод з іноземними партнерами на загальну суму майже 1,5 млрд євро уклали українські банки. Серед лідерів за результатами конференції – ПриватБанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, Ощадбанк, Банк «Креді Агріколь Україна», Банк “Львів”, Piraeus Bank та Кредобанк.

«Це свідчення того, що українська банківська система перебуває в гарному стані, їй довіряють та вважають потужним інструментом підтримки економіки України. Адже всі ці кошти будуть спрямовані на кредитування українського бізнесу, фінансування соціальних ініціатив, розвиток муніципалітетів, підвищення енергоефективності громад тощо», – прокоментував Голова НБУ Андрій Пишний.

ПриватБанк

ПриватБанк підписав угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (далі – ЄБРР) щодо кредитної лінії, яка покриє частину кредитного ризику банку за новими субкредитами. Гарантія ЄБРР у ​​розмірі 185 мільйонів євро розблокує рекордне фінансування та дасть змогу українському бізнесу отримати до 600 мільйонів євро нових кредитів.

Укргазбанк

Аналогічну угоду з ЄБРР уклав Укргазбанк: гарантія у 89,2 млн євро розблокує  до 300 млн євро нових позик.

Ще три угоди Укргазбанк уклав з Європейським інвестиційним банком (далі – ЄІБ), який спільно з Європейською комісією започаткували новий фінансовий пакет підтримки України в розмірі 600 млн євро. Ці кошти спрямують на відновлення України з акцентом на енергетику, інфраструктуру та розвиток приватного сектору. Переважно фінансування здійснюватиметься у формі позик ЄІБ, які підкріплені гарантіями ЄС.

Кредитна лінія у розмірі 70 млн євро буде призначена для фінансування українських малих та середніх підприємств (далі – МСП). Особливий акцент буде зроблено на підтримці «зелених» інвестицій, що відповідає довгостроковій стратегії Укргазбанку як провідного екобанку країни.

Це фінансування додатково посилене  портфельною гарантією на суму 31,25 млн євро, яка суттєво збільшить спроможність банку кредитувати та залучати критично важливий капітал для приватного сектору. Ще 50 млн євро кредиту будуть надані ЄІБ Укргазбанку для фінансування муніципалітетів для інвестування ними в сучасну децентралізовану генерацію тепла, інтеграцію відновлюваних джерел енергії та значне підвищення енергоефективності громадських будівель.

Укрексімбанк

Укрексімбанк підписав лист про наміри підписати фінансову угоду з ЄІБ у межах реалізації проєкту «Програма підтримки економічної стійкості ІІ» на суму 100 млн євро. Метою Програми є розширення доступу приватних підприємств до джерел довгострокового фінансування інвестиційних проєктів та потреб в обіговому капіталі МСП та компаній із середнім рівнем капіталізації.

Ощадбанк

Ощадбанк уклав фінансовий договір із  ЄІБ про надання кредитної лінії на суму 50 млн євро в межах Української інвестиційної програми, яка є складовою Програми фінансування для України (Ukraine Facility). Мета: забезпечення доступу українських муніципалітетів, комунальних підприємств та органів державної влади до довгострокового фінансування критично важливих проєктів у сфері централізованого теплопостачання та енергоефективності.

Також Ощадбанк залучив фінансування Ukraine-Moldova American Enterprise Fund для другої хвилі  грантової програми для жінок «Create» на суму 1 млн євро для підтримки підприємниць у сфері виробництва. Програма започаткована Міністерством економіки України та Ukraine-Moldova American Enterprise Fund у 2024 році. Ініціативу реалізує KSE Foundation у партнерстві з мережею мультимаркетів «Аврора» і AT «Ощадбанк». У 2025 році стартував другий етап програми.

Банк Креді Агріколь Україна

Банк підписав угоду з International Finance Corporation (IFC) на суму 100 млн євро про розподіл ризиків для розширення кредитування середнього та великого бізнесу в різних секторах економіки, таких як агробізнес, виробництво, енергетика та логістика, а також для підтримки енергетичної безпеки України.

Банк “Львів”

З ЄІБ Банк «Львів» домовився про кредит на суму 60 млн євро, що спрямовуватиметься на  фінансування МСП, а також про гарантійну угоду, що розблокує ще більше фінансування для малого українського бізнесу. З Банком розвитку Ради Європи (CEB) було анонсовано підписання кредитної угоди щодо підтримки робочих місць.

За участю Міністерства закордонних справ України Банк «Львів» підписав з Урядом Бельгії та бельгійською компанією BIO Invest лист про наміри, що передбачає укладення угоди на 5 млн євро для підтримки МСП в Україні, яка відіграє важливу роль у створенні робочих місць, підтриманні соціальної єдності та посиленні національної стабільності.

Кредобанк та Piraeus Bank

Кредобанк та Piraeus Bank підписали з ЄІБ листи про наміри щодо укладання гарантійних угод (на 30 млн євро) щодо підтримки портфеля нових кредитів для МСП. Такі гарантії для українських банків відкривають нові можливості кредитування МСП, зокрема в напрямі сталого розвитку та «зелених» інвестицій.

Фонд розвитку підприємництва

Фонд розвитку підприємництва підписав грантову угоду з німецьким банком розвитку KfW на суму 40,5 млн євро в межах проєкту SME Resilience Facility. Проєкт спрямовуватиметься на підтримку стійкості підприємців із деокупованих та постраждалих від війни територій, де ризик кредитування є найвищий. Ці кошти стануть новою програмою Фонду, яка буде комбінуватися з Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» для підтримки бізнесу, який, попри виклики війни, продовжує працювати, створювати робочі місця та відновлювати свої громади. Проєкт реалізовуватиметься у партнерстві з Міністерством фінансів України та банками-партнерами.

Джерело: https://bank.gov.ua/ua/news/all/pid-chas-ukraine-recovery-conference-2025-u-rimi-ukrayinski-banki-uklali-bilshe-10-ugod-z-mijnarodnimi-institutsiyami-na-mayje-15-mlrd-yevro?fbclid=IwY2xjawLluh5leHRuA2FlbQIxMABicmlkETFvWFFJUzVha3E4aGJ3SXBQAR6sDq2OhvRcpKO8epXsq5iJIXAtJxA1J72mhzsK8exNbyA9Nx_gIoU0G_4K3w_aem_liQXbcCNgYJsTYKx9vpSKA