В  Києві відбувся традиційний  SEED Forum, який провів президент Всесвітнього SEED Forum Стейнар Космо.  В роботі форуму взяли участь більше десятка стартапів з Києва, інших регіонів України, а також  Грузії, які були заздалегідь  відібрані для участі в заході і пройшли піч-тренінги. Форум відкрили радник, заступник голови місії Посольства Норвегії в Україні пан Артур Фридерик та віце-президент ICCUkraine, заслужений економіст України, професор  Олена Подолєва.

…. В кожному селі, в кожному районному центрі є багато відомих вихідців з кожного регіону. Ми розробили туристичні маршрути – дорогами відомих тернополян. Івана Марчука, Соломії Крушельницької, Йосипа Сліпого, Полюя, який винайшов рентген за рік до Рентгена. Але той раніше запатентував. Ми ці історії вишукуємо і запрошуємо туристів, щоб вони приїжджали знайомилися з нашим краєм. Чи це Борщівські вишиванки, чи це дорогами Пінзеля. Україна була вперше представлена в Луврі, якраз творчістю Пінзеля, який творив 270 років назад, якраз на Західній Україні на території Тернопільщини. І його називають український Мікеланджело. А ми випустили 1000 екземплярів книжок, де було написано – українська барокова культура. 3 місяці в Луврі проходила виставка, три місяці були черги. Всі ЗМІ, всі «сіті-лайти» писали українська барокова культура. І ми зрозуміли, що з нами легше говорять, коли ми презентуємо нашу історію, нашу культуру. Коли знають, що ми просто просимо гроші 1 мільярд від МВФ, то нас так і сприймають. А коли ми презентуємо свою країну, свій край, то з нами легше співпрацюють….

….14 червня в рамках Міжнародної торгової палати ми веземо в Португалію презентацію нашого культурного потенціалу – «Під зорею Пінзеля» наші вишиванки, проводимо презентацію культурного потенціалу, а на наступний день проводимо презентацію економічного потенціалу в цілому. Всі наші проекти довели, що ми маємо гордитися, що живемо в Україні, що ми маємо знати нашу історію і ми маємо популяризувати все це і в рамках України і в рамках європейських економічних форумів……

…культурна дипломатія не потребує великих коштів, але це є промоція того краю. І це не потребує великих коштів. Ми зробили більше 60 презентацій. Наші альбоми Президент торгової палати Щелкунов В.І. вручав послам. Лідерам Вишеградської четвірки. Тобто це стало гідним презентаційним виданням. Зробіть таке видання, скажімо, про ваше село, і щоб ви дарували тим, хто приїжджає. Не прості буклетики, які більшість викидає, а одне хороше презентаційне видання. Через кілька років нам довелося знову видавати альбом Пінзеля , тому що 1000 екземплярів швидко закінчилися. Ми роздали в бібліотеки, школи, в музеї. Це стало таке як соціальне підприємництво. Бізнес як ніколи повинен бути соціально-відповідальним. Не чекати, що держава дасть на культуру, на історію. У держави хватає своїх проблем на дороги, на сході ситуація, але коли б бізнесмен частину свого бюджету виділив на такі соціальні проекти, це повернеться і репутацією і брендингом, і новими партнерами……

….. Ми співпрацюємо з україно-аргентинською торговою палатою, і в рамках цього візиту, я підписав меморандум між містом Тернопіль і містом Апостуліс. Тому що більше 100 років тому, ми винайшли таку історію, що перші наші 5 тернополян приїхали в місто Апостоліс. Вони перевезли туди воза. А в Аргентині не було возів. І вони почали робити там навіть вози. І ось такі цікавинки в історії, ми робимо з нього туристичну привабливість. І вже 24-25 травня в Тернополі буде економічний форум, я вас запрошую, і буде мер Апостоліса з Аргентрни і мер міста Продентополіс з Бразилії, ми теж там підписали меморандум, і вони вже приїжджають з делегацією з підприємцями. Тобто ми через культурну дипломатію налагоджуємо контакти зв’язки…..
…. наш проект з МТП – це туристичний потенціал, популяризація ретроавтомобілів. Участь в ретрофорумі, який працює в рамках економічного форуму. Туди з радістю приїжджає міністр економічного розвитку. Туди приїжджає голова туристичної асоціації, це відкриває двері для дуже хороших контактів. Коли хочуть з тобою спілкуватися, відпочиваючи, тоді легше співпрацю налагоджувати. Соціальна відповідальність наша, це дитячі інтернати. Коли на ретро автомобілях їдемо в дитячі інтернати, і там проводимо день, то зовсім по іншому сприймаєш те, чим ти займаєшся на цьому світі. Приходить час, коли замислюєшся, а що я лише в цьому світі…..

…. І ще один проект з нашою торговою палатою – це життя в стилі еко. Є сертифікація готелів, ресторанів, щоб вони стали соціально відповідальними. Мільярди тонн води зливаються в Дніпро, Дністер. Ми купаємось в тих річках, далі беремо воду з тих річок пити. Масу низькопробних товарів скинули сюди з Європи. І я дуже пишаюсь, що членом нашої торгової палати стала компанія, яка випускає нікельовані кулери. Тому що пластикові виділяють речовини шкідливі, а діти в дитсадках п’ють. І зараз разом з Дніпром, ми започаткували проект, пішли на тендер, щоб переобладнати системи в дитячих садках і школах відмовитися від пластика, який викидають на сміття потім і тергромади не знають що робити. Сьогодні Харків викидає 300 тисяч в день, і ввечері стільки ж пляшок знову купує. Абсурд, а Європа вже давно відмовилися від таких технологій…..

….Ми просуваємо проект в Життя в стилі еко, разом з туристичної асоціацією і ІСС, вони є соціально відповідальні. І ми будемо з усіма регіонами працювати, Тут є і комерційна складова. Представляючи проект в своєму регіоні ви маєте відсотки, щоб робити дороги, для того, щоб самим заробляти гроші. В Тернополі ми також будуємо центр транскордонної співпраці. Кому треба свій регіон представити на транскордонну співпрацю. То ми живемо 300 кілометрів від 6 кордонів. Дешевий, недорогий регіон, але дуже представницький перед Європою знаходиться. То ми цей проект будемо запускати. Приміщення вже побудоване. І на форумі в Тернополі я буду презентувати цей проект…..

Зустріч відбулася у Гельсінкі.  В її ході були обговорені питанням співпраці між ІСС Ukraine та  впливовими фінськими організаціями в сфері розвитку підприємства в Україні.

Сторони погодилися продовжувати програму навчання українських жінок, які бажають розпочати власний бізнес, яка б враховувала усі досягнення, які має Фінляндія у цій сфері. Сторони також планують суттєво розширити напрямки співпраці у даній сфері, включаючи залучення фінських бізнес-тренерів із числа успішних фінських бізнес-леді, надання послуг у пошукі партнерів та інвесторів для українських жінок-підприємців, а також жінок-стартапів, тощо.

В офісі ICC-Ukraine в Києві було презентовано міжнародний центр ділового співробітництва Національного комітету МТП  відкрито і в Італії. Його очільником став Лука Роззеті, заступником Армано Сакісян. Вручаючи відповідний сертифікат, генеральний секретар ICC-Ukraine Михайлов В. Ю. висловив сподівання, що відтепер українським виробникам буде значно легше робити перші кроки на італійському ринку, виходячи туди з власною продукцією. За словами Володимира Юрійовича, значної уваги до Апеннінського півострова готові приділити перш за все регіональний бізнес. Як ідея була висловлена пропозиція зініціювати налаштування братерських ділові взаємовідносин між містами України та Італії, зокрема мова іде перш за все про Неаполь, де розташований центр ділового співробітництва.

В роботі конференції взяло участь керівництво ІСС-Ukraine, представники місцевих органів влади та бізнес. Серед питань, які обговорювалися на панелях були – посилення орієнтації бізнес-асоціацій на інтере6си їхніх членів, враховуючи державні реформи; досвід бізнес-асоціацій у локальній підтримці державних реформ і регіональних пріоритетів. У ході роботи учасники конференції дійшли спільної думки, що слід синхронізувати зусилля у підготовці і просування тих проектів, які мають основні показники ефективності, надави підтримку перш за все новим проектам пов’язаних з промисловим виробництвом, розробити спільну «дорожню карту» дій бізнес-асоціацій і запровадити координацію їх з громадськими організаціями, зробити веб-портал для кожного регіону України про наявні промислові майданчики, інфраструктуру, потенційні можливості, тощо.

В Харкові відбулося виїзне засідання правління ICC-Ukraine. НП МТП системно веде роботу по активізації бізнес-проектів в регіонах, впроваджує заходи по залученню українських підприємців до  програм ведення бізнесу відповідно до міжнародних правил та установок. Сприяння пожвавленню експортних шляхів українських товарів у всіх напрямках світу. До участі в роботі правління були запрошені представники Харківської обласної державної адміністрації та мерії міста Харків. Організаційні заходи взяло на себе Харківське регіональне представництво, і особисто віце-президент та виконавчий директор ICC-Ukraine Кузнецов Ігор Іванович.

Важливість африканського ринку, і необхідність державної підтримки все більше розуміють в Україні. Відтак остання робоча нарада в Міністерстві іноземних справ за участі керівництва ICC-Ukraine, свідчить, що рух в цьому напрямку розпочався. Говоримо з учасником нарад Генеральним секретарем НК МТП Михайловим Володимиром Юрійовичем.

Кор: У боротьбі за доступ до Європейського ринку, Африка якось залишалась осторонь. Як Ви оцінюєте ситуацію з точки зору активності вітчизняного бізнесу?

Михайлов В.Ю.: Я згодний з вами ринок потужний для інвестування. 54 країн Африки. На жаль не всюди є дипломатичні представництва України. В ряді випадків дипломати виконують свої функції за сумісництвом. Існує обмеженість особового складу і вона не дозволяє охопити всі країни. Особливо це стосується Півдня Африки. В ПАР наш Посол акредитований у кількох країнах. Це і Ботсвана, і Зімбабве, і Мозамбік. Але дійсно не вистачає ресурсів. На зустрічі в МЗС присвяченим співпраці з африканськими країнами ми запропонували колегам конкретні кроки як активізувати цей напрямок і я к ІСС може надати ефективну допомогу. По перше це інформаційна присутність. Я маю на увазі – поширення інформації про промислову інвестиційну привабливість. І зроблені серйозні кроки вже. Бюлетень «Україна по-арабські» Арабська аудиторія в Африці чисельна. І цей інформаційний часопис дає свіжу економічну  інформацію з України. Ми ведемо освоєння бюлетеню Україна по-африканські. Наші пропозиції, аналітика. І досягнута домовленість, що в розповсюдженні таких бюлетенів ми отримаємо сприяння. Вони будуть спрямовані по посольствам країн основної акредитації. А наша посли повинні використовувати такі речі, аби інформувати дипломатичний корпус. Він збирається частіше і серед нього через поширювати оперативну інформацію. Це інформаційний імідж. Багато зустрічей відбувається і з Послами африканських країн, і вони висловлюють жаль, стосовно відсутності інформації про Український потенціал. Також на зустрічі в МЗС, ми запропонували, що можемо формувати бізнесову складову. Ми маємо компанії, які є членами ІСС і працюють успішно. І коли приїздить делегація, ми можемо пропонувати свою частину учасників переговорного пулу по напрямкам, які цікавлять іноземний бізнес. Ще одна проблема – це відсутність керівників торгових місій у складі посольств. Це стримуючий фактор. Ми запропонували колегам з МЗС вийти на регіональні об’єднання і вести цілеспрямовану роботу. Ми маємо взаємовідносини з центрами ділового співробітництва. Ми запропонували, щоб кілька компаній по конкретній країні об’єдналися, особливо в тих державах, де є конкретний потенційний збут, ми б надали певні повноваження цим об’єднанням представляти український бізнес під крилом ІСС. І за сприяння Посольств ми могли б встановити контакти з діловою спільнотою відповідних країн.

Кор: Як використати інструменти які має в своєму арсеналі ІСС?

Михайлов В.Ю.: Ця тема теж звучала під час робочої зустрічі. Ми запропонували свої послуги у підтверджені надійності добропорядності компаній. Були випадки, коли на словах контрагенти заявляли що можуть вирішувати всі питання. А виявлялося не зовсім так. Я м»яко кажу. Ми можемо убезпечити від таких прикрих випадків. У правовому полі, в якому працює наша комісія з протидії корупції, ми готові надати такі послуги не тільки для наших компаній там, але і для іноземних які заходять сюди. Це є позитивний приклад. Таку роботу ми ведемо, в рамках законодавчого поля, як я вже сказав. Оскільки маючи певні відкриті данні статистичні , ДФС, їх аналіз дає можливість створити  загальну картину, яка характеризує будь-якого агента.

ІСС-Ukraine ще у 2014 році ухвалило відповідно програму розвитку співробітництва з країнами африканського континенту. Нині цей напрямок стає все більш привабливіший, і Національний український комітет готовий надати всі свої можливості і наявні інструменти у сприяння виходу українських підприємств на африканський континент. Про перспективи цієї роботи говоримо з президентом ІСС-Ukraine Щекуновим Володимиром Ігоровичем.

Кор: За всіма аналітичними дослідженнями африканський ринок дуже перспективний. І рух українського бізнесу в сторону чорного континенту відбувається постійно. Але здебільшого це власна інсціатива підприємців. Але так ринок завоювати важко. Наскільки б допоміг системний підхід від держави, бізнес інституцій в цьому питанні?

Щелкунов В.І.: Такі економічно потужні країни як Китай, Сполучені Штати, які між собою є конкурентами вже активно працюють на африканському ринку, поруч ідуть Німеччина, Франція, Росія. Зрозуміло, що в перспективі це ринок з неосяжною кількістю споживачів. Ринок, який активно розвивається, нарощує потенціал. Вагому роль відіграє постійна допомога з боку міжнародних установ. Соціально кинути Африку дуже небезпечно. А в свою чергу це суттєві вливання в економіку. Паралельно, Африка цікава величезним потенціалом корисних копалин. І це не тільки традиційні вугілля, нафта, алмази, золото. Це ще і перелік тих ресурсів, які необхідно для технологічного розвитку провідних країн. Багато компаній працюють в Африці, будують підприємства, налагодили системну роботи з місцевою владою, заручилися підтримкою і гарантією міжнародних організацій. Адже не секрет, що ризики досить великі. Часта зміна влади, які відбуваються в певних країнах, не додає стабільності. Адже впроваджуються нові правила, певні проекти відміняються, переформовуються фінансові потоки. І тут виникає проблема яку слід вирішити для українського бізнес. Скооперувати зусилля, системно розробити спільну стратегію співпраці з африканськими країнами. І це не тільки більш активне просування на континент, це і зменшення ризиків.  ІСС-Ukraine в цьому напрямку працює вже не один рік. Більш тісно відпрацьована співпраця з арабським напрямком півночі Африки. Активізуємо роботу по відпрацюванню іншої частини. Саме в цьому контексті була проведена остання робоча нарад з Департаментом країн Африки Міністерства Закордонних Справ. І не тільки поговорили, але і вималювали певні тренди і напрямки руху, для того щоб зробити африканський континент більш відкритим для вітчизняного бізнесу. До речі ця нарада була показова, оскільки свідчить, що і держава почала активно долучатися до цієї теми, розуміючи важливість тамтешнього ринку. Україна поступово намагається вибудовувати відносини з африканськими країнами перш за все в розвитку інфраструктурних проектів, розробці корисних копалин, машинобудування, ракето-космічна та авіаційна галузі, аграрний комплекс, питання спільної розробки родовищ з країнами чорного континенту, на взаємовигідних умовах і багато інших питань. Чим цікавий африканський континент. Це також і туризмом. Парки Сафарі, Національні парки, де можна не в зоопарку а на волі побачити тварин. Там цікаві традиції, звичаї. І там тільки почав розвиватися сучасний бізнес, який відбувається під контролем країн донорів африканського континенту. А це дуже важливо з точки зору гарантій і зменшення ризиків.

Кор: А які інструменти може запропонувати ІСС для допомоги вітчизняному бізнесу у просуванні на африканський ринок?

Щелкунов В.І.: Ми використовуємо системні напрямки діяльності, які рекомендує центральний офіс ІСС. Виконуємо рекомендації з позиції ООН, СОТ. Тобто наш бізнес має відповідати уніфікованим правилам і вимогам, який сприймається і в країнах Африки.  Також використовуємо і рекомендуємо досвід роботи інших держав з африканськими країнами. Як приклад найближчим часом буде відкрито три представництва в більш стабільних країнах, для того щоб були зрозумілі і тенденції змін на ринку, і потреби африканського континенту, і посилення місця України в роботі з африканськими країнами.  Адже зайти спонтанно, не системно в якусь країну – а чи не купите нашу продукцію – дуже важко. Слід не тільки опрацювати, вивчити тамтешній ринок, налагодити зв’язки, організувати зустрічі. Це цілий комплекс робіт. Вже не говорячи про те, що слід дуже обережно обирати партнера, перевіряти його. По суті представництва ІСС в африканських країнах, це як форпост. Це те, з чого можна починати.  

В нинішньому, все більш інтегрованому світі, чисті переваги глобалізації часто підриваються корупцією та всіма видами шахрайства. Відтак світова бізнес-організація докладає максимум зусиль, щоб сприяти справедливій та інклюзивній економіці.

Незважаючи на те, що глобалізація надає трансформаційну користь суспільствам в усьому світі, досягнення можуть бути підірвані неетичною поведінкою та корумпованими процесами прийняття рішень, що, у свою чергу, може посилити нерівність, призвести до стримування інвестицій та підриву міжнародної конкуренції.

Останні роки приватний сектор подвоїв зусилля, спрямовані на сприяння глобальній культурі прозорості, працюючи поряд з урядами та іншими зацікавленими сторонами, щоб посилити системи належної обачності та забезпечити, щоб сторонні постачальники послуг, ділові партнери та безпосередні працівники дотримувалися тих самих законних і етичних стандартів.

На цьому тижні лідери уряду, бізнесу та громадянського суспільства збираються в рамках Міжнародного форуму з питань протидії корупції та доброчесності в 2018 році (OECD), щоб обговорити, як відновити довіру суспільства до інституцій та забезпечити, щоб блага глобальної економіки усі справедливо могли користуватися.

ICC була першою діловою організацією, яка видала антикорупційні правила ще у 1977 році. Ось що було зроблено для подальшого прозорості та всеосяжності ринків:

Стимулювання публічно-приватного діалогу

ICC тісно співпрацює з Організацією Об’єднаних Націй (ООН) з метою заохочення мирного та всеохоплюючого суспільства з метою сталого розвитку через відповідальний бізнес, а ключовим партнером у цій сфері є Робоча група ООН з питань бізнесу та прав людини.

Регіональні представники ICC або національні комітети також забезпечують, щоб на місцевому рівні зберігався міцний діалог з урядами, особливо в районах з високим рівнем корупції.

ICC Бразилія нещодавно прийняла Федеральне бюро розслідувань для розробки ефективних антикорупційних стратегій у співпраці з бразильськими керівниками підприємств.

Забезпечення ланцюгів постачання

Найважливішою проблемою для транснаціональних компаній з численними посередниками є ефективна належна перевірка забезпеченості цілісності в глобальних ланцюгах постачань, але це може бути ще більш складним завданням для малих та середніх підприємств (МСП). Для того, щоб допомогти їм, ICC запровадив інструмент малих підприємств, розроблений належним обґрунтуванням для третіх сторін, щоб забезпечити, аби МСП могли захищати себе від корупційних ризиків у керованому та економічно ефективному порядку.

Знищення заборонених товарів

ICC також працює над підвищенням поінформованості про роль посередників у ланцюжку поставок у боротьбі з торгівлею підробленими товарами – питання, яке Форум ОЕСР буде досліджувати в групі незаконної торгівлі. Підробки, що складають 2% від загальної вартості світової торгівлі, нелегальні товари мають руйнівний вплив на міжнародну торгівлю. Вони також можуть виявитися шкідливими для споживачів, оскільки всі види підроблених продуктів, як правило неякісні – включають електроніку, іграшки, шампуні та зубні пасти, продукти рослинництва та навіть лікарські препарати.

Ділові кроки ICC по боротьбі з контрафакцією та піратством (BASCAP) активізували діяльність після останнього Форуму цілісності ОЕСР через співпрацю в рамках партнерства між брендами та морською індустрією, спрямованої на скасування зростаючого числа контрафактних товарів, які торгуються в усьому світі. Раніше в цьому місяці ICC BASCAP також запустив документ Know-Your-Customer, який допоможе експедиторам і операторам суден виявити та запобігти перевезення підроблених товарів на морі.

Заохочення корпоративної культури прозорості

Ефективний спосіб визначення корупції, про що свідчать результати обговорень на Форумі доброчесності ОЕСР за останні роки, – це розвиток культури цілісності, що виходить за рамки функцій відповідності. Для невеликих компаній, які не мають ресурсів для створення юридичної команди, ці цінності є важливими для запобігання неетичній поведінці та зменшенню регуляторного ризику.

Оскільки бізнес-лідери викладають стратегії для стабільної роботи в найближчі роки, одним із пріоритетних завдань є вирішення системних соціальних проблем та сприяння економічному розвитку. Така культура є тим важливішою, що працівники все більше усвідомлюють соціальні та етичні цінності компаній, на які вони прагнуть працювати.

ICC вже давно є прихильником саморегуляції, і була першою діловою організацією, яка випустила антикорупційні правила в 1977 році. Міжнародна корпорація ICC International розпочала роботу з єдиного підрозділу ICC для інструментів боротьби з корупцією – ICC Business Integrity Compendium.