Основна ідея форуму – об’єднати в рамках міжнародної платформи впливових представників владних структур, українського і міжнародного бізнес-співтовариства, щоб обговорити шляхи і перспективи реалізації спільних інфраструктурних проектів в портах України і прилеглих регіонах.

ІСС-Ukraine щороку бере активну участь у всіх заходах форуму.

Цього року організатори запросили до участі провідні компанії, які впливають на розвиток портової сфери в світі. Також були представники адміністрацій європейських портів, іноземних посольств в Україні, топ-менеджмент українських компаній портової галузі.

«Основа форуму – ярмарок всіх якісних інвестиційних проектів в портах країни, готових до роботи з інвесторами на найвищому рівні», – заявив керівник Адміністрації морських портів України Райвис Вецкаганс.

Важливість повноцінного функціонування і розвитку портів для економіки нашої держави – підкреслив у своїй вітальній промові віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон.

Міністерство інфраструктури готує проект постанови Кабміну про компенсацію інвестицій в портову галузь України. Найближчим часом документ може бути представлений на розгляд уряду.

До 2030 року планується реалізувати 46 проектів розвитку морських портів із залученням муніципальних властей.

У непростих економічних умовах повинні реалізуватися креативні підходи для забезпечення ефективності ведення робіт в портах. У порту Рені на півдні Одеської області планують знизити податки на прибуток для великих інвесторів – підкреслив голова обласної адміністрації Максим Степанов.

Обласна державна адміністрація, спільно з Адміністрацією морських портів розробили законопроекти про внесення змін до Закону України “Про спеціальну економічну зону” Рені “, а також до Податкового кодексу.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян підкреслив, що досвід створення вільних економічних зон не повинен обмежитися тільки портом Рені.

Володимир Щелкунов Президент Українського національного комітету передав учасникам Форуму привітання від Президента України Петра Порошенка, Голови верховної Ради Андрія Парубія та Прем»єр-міністра України Володимира Гройсмана. У  своєму вітальному слові на заходах Володимир Ігорович наголосив, що ІСС-Ukraine, як найпотужніша громадська орагнізація бізнесу системно підходить до створення найліпших умов для ведення бізнесу в україні. І одна з головних засад цього – це формування потужної транспортно-логістичної система. Саме ці питання і є чільними для обговорення учасників Форуму.

Вишеградська четвірка – об’єднання центральноєвропейських країн вбачає Україну як повноцінного члена транспортно-логістичної системи яка зв’язує весь регіон.

В Одесі пройшов традиційний Транспортний тиждень. Потужний щорічний міжнародний захід який збирає в південному місті представників бізнесу, урядовців, експертів. Тобто всіх тих, від кого залежить аби вантажі йшли суцільним потоком і ніяких перепон на цьому шляху не було. Всі прекрасно розуміють, що це шалені надходження до бюджету. І за право контролювати трапортні потоки колись точилися жорсткі війни. Нині воліють домовлятися, бо транспортно-логістична галузь – це взаємовигідний напрямок, в якому одна країна самотужки нічого зробити не може, навіть тоді, коли географічно розташована в найкращому місці. Для того, аби транзитний потенціал розкрився – треба, аби були створені найліпші умови для руху вантажів. Узгодити та обговорити спільне бачення єдиної транспортної спільноти в рамках Вишеградської четвірки було важливою метою конференції, яка була організована Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати. Кураторам цього проекту був віце-президентом ICC-Ukraine Гресь Ігор Борисович. З ним нам вдалося записати невелике інтерв’ю.

Кор: Чи виправдалися очікування, які були пов»язані з цією конференцією, чи були цікаві спільні транспортні теми до обговорення?

Гресь: В будь якому випадку, це перший проект по проведенню такого заходу пов’язаних  транспортом і логістикою, особливо в рамках Вишеградської четвірки. На сьогоднішній день ми визначили певні рамки співробітництва, акцентували перспективи та аспекти зовнішньої торгівлі між Україною та Вишеградсьою четвіркою, що в свою чергу передбачає необхідність потужних торгівельних коридорів. Це на мій погляд досить позитивно, і буде мати непогані перспективи. Звичайно важливо що рівень цього обговорення став міжнародним, так як ми маємо спільні кордони, розташовані поруч одне з одним, а відтак маємо і спільні шляхові сполучення. Ну і звичайно важливо, що і ми, і Вишеградська четвірка є транзитними державами, і цей потенціал буде досить сильно впливати не тільки на Україну а і на весь центрально-європейський регіон.

• Кор:  Багато говорилися про транзитний потенціал, але для йього розкриття зусиль однієї країни мало, це робота всіх ланок ланцюжку, тобьто всіх держав через які проходить коридор. Тому питання, а чи не варто створити спеціальний міждержавний координаційний орган, який би узгоджував всі питання, аби створити найліпші умови для руху товарів через країни?
• Гресь: Слід визначити, що транспортна логістика за останні 8 років дуже сильно змінилося. До цього вже підходять комплексно. І думаю, якщо досі немає такого координаційно-дорадчого центру, то треба його обов’язково створювати, І так як є Вишеградська четвірка, і іде координація країн у своїх діях, то з точки зору транспортної логістики треба створювати такий центр, який би долучав і інші країни через які проходять спільні коридори. Оскільки ми ті держави, які між собою пов’язані, і пов’язані перш за все транспортно-логістично, а відтак і спільне завдання координувати модернізацію торгових шляхів, інвестування в розвиток, і новітні технології, вірогідно уніфіковувати в чомусь законодавство, регуляторну політику. Обов’язково треба такий центр, щоб торгові шляхи запрацювали в посну потужність.
• Кор: Слід визнати той факт, що основні потоки з Азіє в Європу, на жаль не ідуть через Україну. Український шлях запрацює тоді, коли будуть запропоновані більш вигідні, швидкі і безпечні коридори. Яка ситуація зараз з освоєнням нових шляхів.  
• Гресь: Транскаспійська магістраль зачіплює Грузію та Азербайджан, не тільки Казахстан. І далі кінцевий пункт Китай. Як в будь-якому бізнесі, коли використання цього маршрут буде впливати на затратну частину, створиться ефективність, буде прискорюватись час доставки вантажів, то не будуть вибирати російський шлях, чи Закавказзя, будуть використовувати шовковий шлях через території країн ГУАМ. Багато хто говорить, що політика творить економіку, але з іншого боку, бізнес буде розвиватися не з точки зору політики, а саме економіки. Тому на мій погляд, це тарифи, і прискорення процедур, зокрема митних, це достатній комплекс питань, що потребують вирішення.
• Кор: Наскільки ми пов’язані міжнародними зобов’язаннями, що не можемо напряму вживати протекціоніські заходи в транспортно-логістичну галузь, щоб вона стала більш привабливою для транзитерів.  
• Гресь: Треба зрозуміти що таке протекціонізм. Не стільки говорити саме про нього, скільки, треба ставити питання про розвиток всієї галузі, модернізації її, переведення на науково-технічну основу. Протекціонізм це пряма підтримка, виділення фінансів, або пільгове оподаткування для всієї галузі.   Тут треба підходити з точки зору, скажімо, в поліпшенні управління галуззю. Треба створювати сучасну інфраструктуру, робити оптимальні умови для переміщення вантажів. Які тут зобов’язання? Тут немає порушення договірних зобов’язань. Проблеми можуть виникнути коли ми в односторонньому порядку знижаємо тарифи, і це перекривається фінансуванням держави. То тоді можуть спитати. Коли лише за рахунок потужностей науково-технічного прогресу, реструктуризації, то тут не може бути проблем.
• Кор: А наскільки інтенсивна розвивається півднно західний коридор. Адже тут залучені українські порти, через які вантажі ідуть саме в країни Вишераської групи. А портові збори в Україні немаленькі. І на даль вантажі змінюють шлях через Констанцу, Варну….

Гресь: Сьогодні, ми не акцентували на цьому увагу. Але в будь якому разі про цей напрямок говорили. Можливо недостатньо. Загалом то це питання внутрішньо українське. Товарам байдуже як рухатися. Вантажні потоки течуть там де найбільш сприятливі умови. Дійсно, високі портові зщбори не створюють таких умов. Але вирішити його ми повинні самі. На конференції з учасниками Вишеградскьї групи ми ці питання не обговорювали. У нас біла інша тематика, про яку я розповів. І для того, щоб вся транспортно-логістична система запрацювала для взаємовигоди, слід всім країнами вирішити свої питання.

У своій промові, при відкритті експозиціі Президент Украінського національного комітету Міжнародноі торговоі палати зазначив про великі перспективи Украіни, як міжнардного транзитера. Щоб розкрити цей потенціал необхідні вагомі інвестиціі, зокрема і міжнародні. ICC-Ukraine докладає до цього максимум зусиль. А іноземці, в свою чергу, висловлюють все більше зацікавлності в транспортно логістичній галузі. як показник цього – безпрецендентна іноземна присутність на заходах Транспортного тижня. Зокрема було проведено за ініціативи ICC-Ukraine конференціі за участю держав учасниць Вишеградськоі четвірки, засідання ГУАМ з транспортних питань та інші.

Організаторами проведення були ICC-Ukraine, ПЛАСКЕ, Stanley group. Докладний звіт про конференцію в наступних матіалах.

15 травня 2018 р. у Тернопільському національному економічному університеті відбувся форум «Україна – країни Африки: культурно-освітній та соціально-економічний діалог». Організаторами заходу виступили Тернопільський національний економічний університет (ТНЕУ), Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ІСС Ukraine), ГО «Африканська Рада в Україні» та ГО «Стратегічні інноваційні студії». Форум став продовженням започаткованих у ТНЕУ в листопаді 2017 р. Африканських читань та відповідною платформою для дискусії, яка була  сфокусована на найважливіших питаннях україно-африканського співробітництва.

Відкрила форум модератор, д. е. н., професор Ірина Іващук, яка  привітала учасників, зазначивши, що завдяки підтримці співорганізаторів такі заходи стають традиційними в ТНЕУ; висловила вдячність керівництву Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати, який на форумі представляв віце-президент ICC Ukraine з питань реалізації підприємницької діяльності та інвестицій, директор Департаменту з питань взаємодії з країнами Близького Сходу та Африки Юрій Макаганчук; Президенту ГО «Африканська Рада в Україні» Діалло Ісса Садіо за партнерство; передала подяку від учасників форуму віце-президенту з питань регіонального співробітництва ICC Ukraine,   к. е. н. Тарасу Демкурі, який брав активну участь у проведенні перших Африканських читань. Ірина Іващук наголосила, що діалог у культурній, освітній, соціальній, економічній сферах – це здатність та вміння чути один одного, двосторонній рух ідей, обмін, спілкування. Саме розвитку такого діалогу потребує україно-африканське співробітництво. Форум має стати ще одним кроком у наближенні країн одна до одної та взаємопізнання, а Тернопільський національний економічний університет – це надійний майданчик для такої комунікації, адже тут навчаються студенти з африканських країн.

До учасників форуму із вітальним словом звернувся перший проректор ТНЕУ Микола Шинкарик. Він передав вітання від ректора Тернопільського національного економічного університету Андрія Крисоватого.

Участь у діяльності форуму взяли запрошені учасники: представник земляцтва Республіки Конго в Україні Міссілу Муендо Рок; представники земляцтва Того в Україні Бруно Коссі Ахосей та Сільвен Сумуссу К. К.; радник Міністра інфраструктури України, к. е. н. Віталій Запухляк; представник компанії «Адванта» Олег Гумен. До роботи  форуму долучилися викладачі та студенти ТНЕУ, викладачі Подільського спеціального навчально-реабілітаційного соціально-економічного коледжу.

Друга панель форуму була присвячена студентським дискусіям, модератором якої виступила доцент кафедри міжнародної економіки ТНЕУ Ірина Зварич. До дискусії були представлені доповіді, які підготували студенти, які навчаються за освітньою програмою «Міжнародна економіка»: Маконга Малоба Грація (ДР Конго); Камона Кефу Ванесса (ДР Конго);  Девіс Кометей Ашонг та Ампофо Патрік Куранчі (Гана); Брімах-Саллу Суллаіман (Сьєрра-Леоне); Фаустіна Анані (Гана). У продовження діяльності форуму відбулася презентація студентами збірників проектів: «Якщо я стану президентом в … Нігерії, Сьєрра-Леоне, Демократичній Республіці Конго» (група АМЕТ-31) та «Що збудувати в моїй країні? Інституційне будівництво в Африці» (АМЕТ-41).

На завершення форуму було презентовано перше видання проекту «ВІДКРИЙ ДЛЯ СЕБЕ АФРИКУ», підготовлене спільно організаторами.

11 травня 2018 року відбулося засіданні організаційного комітету з питань підготовки та проведення у 2018 році Міжнародного інвестиційного форуму «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток». В ньому взяв участь  Анатолій Хоменко керівник Херсонського представництва ICC Ukraine. Міжнародна торгова палата є одним із організаторів цього Форуму, який щорічно проводиться на Херсонщині.

Засідання оргкомітету проводилось з метою підготовки якісних презентацій інвестиційних проектів. Очолював засідання голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв. Це одинадцятий Форум, який вперше, за весь час його проведення, буде проходити у КВЦ «Парковий» м. Київ задля відображення туристичного та аграрного потенціалу Херсонської області. Минулого року Форум брав за мету заявити область як величезний майданчик для еко-інвестицій та альтернативної енергетики. Тож цьогорічний форум має стати наступним потужним поштовхом для подальшого економічного зростання Херсонщини.

Під час запланованого Міжнародного інвестиційного форуму «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток» – 2018 також розкриватимуться плани на подальший розвиток дорожньої та річкової інфраструктури.

Ведучи мову про розвиток туристичної галузі на Форумі будуть представлені перспективні майданчики для потенційних інвесторів та запропоновані вже виділені земельні ділянки відповідно до встановлених процедур по землевідведенню для того, щоб надати можливості інвесторам можливість забудови майбутніх зіркових готелей на узбережжі морів і в інших рекреаційних зонах Херсонщини.

Нагадаємо, що за результатами проведення минулорічного Міжнародного інвестиційоного форуму «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток», який проходив у місті Нова Каховка, було підписано 14 меморандумів про співпрацю обласної державної адміністрації з різними інвесторами, підприємствами й установами.

На цьогорічному форумі, який буде проходитиме 21 вересня, будуть присутні керівники Уряду, посли різних країн світу, іноземні представники бізнесу, партнери та багато інших почесних гостей, для яких Херсонщина є потенційною областю для вдалого й вигідного економічного партнерства.

21 квітня 2018 року віце-президент ICC Ukraine пані Олена Подолєва відкрила « Youngsters» – благодійний профорієнтаційний проект для учнів 8 -10 класів. Головною метою проекту є надання допомоги юнакам щодо обрання майбутньої професії, яка б стала улюбленою справою і приносила задоволення. Перші слухачі проекту – діти учасників АТО, якими опікується громадська організація «Серця кіборгів».

З огляду на великий успіх, досягнутий уже на ранніх стадіях програмою підтримки, присвяченої італійському франчайзингу, Торгово-промислова палата Італії булла зініційований бізнес візит делегації італійських компаній в Київ.

У супроводі уважних та компетентних представників Палати на чолі з Президентом Мауріціо Карневале та Генеральним секретарем Еміліаном Калеммою, італійські компанії-учасниці отримали можливість пізнати краще країну та ознайомитися з її можливостями, а також налагодити контакт з місцевими установами, які надають підтримку підприємствам (банківською системою, бізнес-асоціаціаціями, політичними установами тощо).

Крім того, з метою організації зустрічі між сторонами, в готелі Братислава в місті Києві відбулася Міжнародна конференція з франчайзингу, у якій взяли участь важливі асоціації і місцеві установи. Італійські та українські компанії отримали можливість безпосередньо поспілкуватися між собою у спеціально виокремленому місці. До конференції долучився і український Національний комітет Міжнародної Торгової палати. Свій виступ мала Віце-президент ІСС-Ukraine Олена Подолєва.  

До відома: Напередодні між ІСС-Ukraine та Торгово-промисловою палатою Італії було підписано Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю.

Про перспективи україно-італійського співробітництва ми поговорили з

Віце-президент ІСС-Ukraine Оленою Подолєвою

та

Президентом Торгово-промислова палата Італії Мауріціо Карневале.

Олена Євгениевна, нас колько тема франчайзинга ныне актуальна, что это вызвало такое внимание?  

– Итальянская  палата объединяет бизнес , и торговые миссии. Это очередная миссия. Практически могут любые компании могут организовывать тематические конференции, инициировав их. Итальянцы, имея свою торговую палату в Украине, тонко чувствуют конъектуру рынка. Почему франчайзинг… Потому что, это первый шаг к дальнейшему развитию инвестиций. Мы пока имеем негативны факторы, которые влияют на экономику. Это не совсем стабильная экономическая ситуация обстановка, плюс война. Но если первый шаг к взаимному сотрудничеству это торговля. То франчайзинг, это второй шаг после торговли по сближению взаимоотношений. Компании которые приехали очень хотели найти коллег по франчайзингу. А потом уже идет третий шаг, это перевод производственных линий. Неоднократно на конференции отмечалось, что в Украине присутствует значительное количество  рабочей силы. А четвертый шаг это создание совместных предприятий. Поэтому я считаю, что очень важно, что бы мы во всех направлениях работали, и франчайзинг в Украине, это как своеобразная лакмусовая бумажка.

– А как вы видите участие в этом направлении ІСС-Ukraine?

– Мы подписали меморандум о дальнейших конкретных шагах с деловой миссией Италии  в Украине. Они видят наиболее перспективными для себя ресторанное направление бизнеса, кейтеринг, то, что для итальянцев ближе.  И месяца через 2 – 3 опять ожидается приезд бизнес делегации. Мы дальше садимся и продумываем дальнейшие шаги, в том числе проведение форума, и не только в Киеве, а и в регионах. Очень хорошо, что ІСС-Ukraine имеет представительства в регионах, и они ждут сотрудничества.

– Господин Карневале,  Как вы оцениваете перспективы Украинского рынка?

– Рынок Украины очень интересный. Есть достаточно много позитивных моментов, интересных для бизнеса. Хотя, если честно, есть и негативные. Если брать позитив, то, например, для производителя интересен украинский рынок, потому что здесь очень ценятся итальянские продукты. Рынок Украины очень многочислен, больше 40 миллионов населения. И многие итальянские продукты как раз в ценовой категории для украинских потребителей. С другой стороны, в Италии местный производитель имеет достаточно проблем. И он заинтересован в расширении своего производства и соответственно в освоении новых рынков.  В Италии очень развита пищевая промышленность. А Украина является очень мощной аграрной страной, здесь высокий уровень образование и квалификации кадров. То есть взаимная заинтересованность лежит на поверхности. При том, что Украина не в Европейском Союзе, это тоже плюс. Она не ограничена квотами на производство. То есть Украина является с одной стороны потребителем, с другой стороны перспективным производителем, как для себя, так и на другие рынки.

– Данный семинар посещен теме  франчайщинга. Насколько это интересно итальянскому бизнесу?

– Нужно понимать, что в бизнесе более важным является не сам произведенный продукт, а система продаж. Так как Украина является перспективным, кредитоспособным потребителем, то этот рынок является, как я уже сказал, очень интересен. Но поставки сюда, это траты на логистику. Отсюда вывод, почему бы не рассмотреть систему франчайзинга.   Ведь в предоставлении технологии, значительно меньше рисков. Вся система и производства, и реализации уже давно отработана.

– Мы видим в украинских магазинах и пасту итальянских торговых марок, и соусы, и равиоли, при этом все произведено в Украину. Насколько уже сегодня система франчайзинга работает?  

– Италия предоставляет на рынок не продукт, а технологии, традиции производства, ноу-хау. Скажем, есть итальянцы которые открыли производство моцареллы в Украины. Импортировать ее, когда срок хранения несколько дней – большой риск. Поэту принесли сюда технологии, оборудование. Но молоко закупается в Украине.

– Вы говорили, что есть как позитивные моменты, так и негативные. Какие нюансы сдерживают это направление бизнеса, которые вы б посоветовали решить?

– Проблема в украинских предпринимателях. Потому что, очень часто у Вас предприниматель, ассоциируется с просто богатым человеком.  Он не работает каждый день. Инвестировав деньги в производства, он перестает заниматься делами. Где-то путешествует, оправляется в Альпы. оставляют директора вместо себя и не следят за бизнесом. Часто это сети, где управляется несколькими десятками заведений. И для принятия оперативного решения, нужно с кем то утверждать решение. Вот, например, я хожу постоянно в один ресторан,  Туда привел и гостей. Нас было 22 человека. В 22.15 приходят и говорят – до свидания, мы закрываемся. Мы готовы были потратить еще очень много денег. Но персонал без команды не мог принимать такое решение. А хозяин, естественно был вне досягаемости. В Италии большинство подобных ресторанов, есть семейными предприятиями.. Жена, тетя, дети – все работают. Пока клиенты хотят наслаждаться праздником, они должны наслаждаться и тратить деньги. Если до 3 утра, то до 3. Маленькие  бизнесы именно так управляются. А большие по-другому. В Италии клиент всегда прав. В Украине в этом часто проблема.

14-15 квітня 2018 року у столиці Португалії м. Лісабон відбулась презентація культурно-мистецького мультидисциплінарного проекту «Під зорею Пінзеля. Барокове мистецтво і строї епохи» та економічного потенціалу Тернопілля та України в цілому.

Захід відбувся за підтримки Управління публічної дипломатії МЗС України та Посольства України в Португальській Республіці, Украънського Нацыонального комытету Міжнародної торгової палати, Спілці української молоді Португалії, з ініціативи Етно- галереї “Спадок” та керівників проекту «Під Зорею Пінзеля». Подія проходила у приміщенні найбільшого у Португальській Республіці Національного палацу Мафра.

У перший день відбувся економічний форум «Україна – можливості бізнесу для португальських компаній», в рамках якого було презентовано інвестиційний потенціал Тернопільщини та України в цілому. Форум відвідали, представники бізнесу в Португалії, представники бізнес-спільноти України та української бізнес спільноти Іспанії.

У круглому столі взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Португальській Республіці Інна Огнівець, яка відкрила захід та представила бізнес напрямки, в яких вже успішно співпрацюють українські компанії в Португалії.

Рікардо Бешіла, Голова Парламентської групи дружби Асамблеї Республіки привітав учасників і запевнив, що парламент Португалії сприятиме тісній співпраці між Україною та Португалією та наголосив про зростання інвестиційної привабливості України, завдяки євроінтеграційним процесам, які нині дуже позитивно вливають на цей аспект. 

Жоржи Олівейра – Голова Торгової Палати «Португалія – Україна», в свою чергу, зазначив, що після прослуханої презентації про інвестиційний потенціал України, має намір із представниками Палати відвідати країну з інвестиційними пропозиціями та завітати на  Тернопільській інвестиційний форум, що пройде 24-25 травня.

Віце-президент Міжнародної торгової палати, Тарас Демкура, під час свого виступу наголосив про важливу роль Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine та її регіональних представництв у розвитку міжнародного бізнес-партнерства.Також були презентовані такі інвестиційні об’єкти Тернопільщини, як Аеропорт, Тернопільській логістичний кластер, Міжнародний центр транскордонної співпраці  «Трансімперія» та екологічний проект «Життя в стилі ЕКО».

Економічний форум «Україна – можливості бізнесу для португальських компаній»,став унікальною можливістю промоції економічного та інвестиційного потенціалу України в світі.

В Києві відбулося чергове засідання Комісії ICC Ukraine з питань прозорості публічних закупівель. Під час засідання була розглянута низка актуальних питань, порушених як учасниками торгів, так і замовниками торгів. Серед них можливі заходи по підвищенню рівня прозорості публічних закупівель, питання надання фінансових гарантій учасникам торгів, тощо. Ухвалено рішення значно посилити взаємодію з державними органами виконавчої влади у сфері публічних закупівель, перш за все з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, а також з Антимонопольним Комітетом України. Зокрема, передбачено організація ділових сніданків із запрошенням представників вищезгаданих міністерств та відомств. В роботі Комісії взяла участь віце-президент ICC Ukraine, заслужений економіст України, професор Олена Подолєва.