На зустрічі відбулася презентація ІСС Ukraine, та представлення нового очільника регіонального представництва Андрієм Дзюбаном. Зі сторони Львівської області на зустрічі був присутній  голова Львівської ОДА Максим Козицький та керівники департаментів.

Сторони обговорили можливу співпрацю, спрямовану на підтримку бізнесу. Зокрема зупинилися на організації зустрічей підприємців Львівської області, місцевої влади, з представниками іноземного бізнесу. Це дозволить підприємцям не лише отримати необхідну інформацію щодо правил ведення міжнародної торгівлі, а й налагодити корисні контакти.

Серед можливих форм співпраці – тренінги, в межах яких представників бізнесу ознайомили б з важливими деталями їх зовнішньоекономічної діяльності, виходу на зовнішні ринки.

Відзначили й важливість проведення навчання, що стосуються правил ведення міжнародної торгівлі INCOTERMS 2020.

Обговорили також можливість подачі грантових заявок на отримання міжнародної технічної допомоги, зокрема в галузі охорони здоров’я.

Серед амбітних планів ІСС – створення ефективних сервісних центрів, які працюватимуть для бізнесу. Зокрема, допомагатимуть знайти партнерів за кордоном.

На офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було оприлюднено проєкт Постанови  Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами”. ІСС Ukraine вважає, що таким шляхом виникне ситуація, яка  призведе до штучного дефіциту рухомого складу та до зриву планів відвантаження сировини та готової продукції цілої низки галузей економіки України, що своєю чергою зменшить обсяг надходжень до Державного Бюджету України.

Відтак УНК МТП звертається до очільника Уряду утриматися від ухвалення означеної постанови, доопрацювати її положення з врахуванням пропозицій від ІСС Ukraine.

ТЕКСТ ЛИСТА:

Прем’єр-міністру України

Шмигалю Д.А.

КОПІЯ:

Міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

Петрашко І.Р.

Міністру інфраструктури України

Криклію В.А.

Міністру з питань стратегічних галузей промисловості України

Уруському О.С.

Голові Державної регуляторної служби України

Кучеру О.В.

Щодо недопущення введення

заборони на експлуатацію вагонів

в режимі тимчасового ввезення

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) уповноважений Світовою організацією бізнесу представляти на території України сучасні тенденції  бізнесу та сприяти розвитку міжнародного співробітництва звертається до Вас щодо Проєкту постанови (далі – Постанова) Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами”, що була розміщена на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 24 грудня 2020 року.

Постановою водяться перелік товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а саме:

• 8606 30 00 00 – УКТЗЕД, Вагони залізничні для перевезень вантажів коліями, несамохідні, саморозвантажувальні, крім вагонів товарної підпозиції 8606 10
• 8606 91 80 00 – УКТЗЕД, Вагони залізничні для перевезень вантажів коліями, несамохідні, криті і такі, що замикаються
• 8606 92 00 00 – УКТЗЕД, Вагони залізничні для перевезень вантажів коліями відкриті, із стаціонарними бортами заввишки понад 60 см

Детально проаналізувавши вищезазначений перелік товарів запропонований Постановою зауважуємо, що не підтримуємо Постанову у поточній редакції. Адже прийняття Постанови, яка має на меті заборону на експлуатацію вагонів в режимі тимчасового ввезення матиме негативні наслідки для ринку вантажних залізничних перевезень та українських вантажовласників.  Серед негативних наслідків варто зазначити, що заборона на  використання вагонів в режимі тимчасового  призведе  до зростання ціни на парк вагонів та перекладання тарифного навантаження на Українських виробників продукції, з подальшим зниженням  їх конкурентоспроможності на світових ринках.

Протягом останніх років кількість рухомого складу, яка перебувала в режимі тимчасового ввезення складала близько 2 тис. одиниць, половина з яких складали напіввагони.  Важливо зазначити, що така кількість вагонів в режимі тимчасового ввезення, не несе критичних ризиків для операторів вагонів  та вагонобудівних підприємств, а виконує важливу функцію недопущення виникнення дефіциту рухомого складу під час пікових періодів, які виникають через сезонне зростання перевезень. Вагонобудівні підприємства  не в змозі оперативно наростити виробництво, щоб закрити тимчасову потребу в вагонах (яка покривається за рахунок вагонів в режимі тимчасового ввезення).

Прийняття постанови шляхом заборони вагонів в режимі тимчасового ввезення  призведе до штучного дефіциту рухомого складу та до зриву планів відвантаження сировини/готової продукції цілої низки галузей економіки України, що в свою чергу зменшить обсяг надходжень до Державного Бюджету України.

ICC Ukraine виступає за розвиток зовнішньоекономічної діяльності та конкурентоспроможності Українських виробників.  Тому дуже важливо приймати збалансоване та виважене рішення щодо вагонів в режимі тимчасового ввезення. Адже важливо не допустити зрив експортної програми України, зниження податкових надходжень до Державного Бюджету України як від експортерів так і від платежів, що надходять від вагонів в режимі тимчасового ввезення. Тільки платежі від вагонів в режимі тимчасового ввезення становлять близько 55 млн. грн. щорічно.

З огляду на вищевикладене, просимо Вас шановний Денисе Анатолійовичу врахувати нашу думку та не забороняти експлуатацію вагонів в режимі тимчасового ввезення. Більш доцільно  сформувати компромісну позицію шляхом запровадження певних умов щодо ввезення вагонів на територію України в режимі тимчасового ввезення.  З цього приводу просимо Вас розглянути наступні пропозиції:

1. Утриматись від прийняття Проєкту Постанови “Про затвердження переліку товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами”
2. Внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» шляхом виключення вагонів в митному режимі тимчасового ввезення зі списку заборонених до ввезення на митну територію України товарів.
3. На заміну поточної Постанови внести новий Проєкт Постанови Кабінету Міністрів України, де передбачити наступне:
   • Дозволити тимчасове ввезення вагонів на строк до одного року.
   • Заборонити ввезення на митну територію України вагонів в митному режимі тимчасового ввезення з перевищеним нормативним терміном служби.

З повагою,

Президент ІСС Ukraine

Член Світової Ради палат                                                        Щелкунов В.І.

[gview file=”https://iccua.org/wp-content/uploads/2021/02/Vagoni.pdf”]

Підвищення тарифу на передачу електроенергію вбиває вітчизняну промисловість, тому Уряд повинен скористатися іншими ресурсами для погашення боргів перед виробниками “зеленої” електроенергії.

Про це заявив генеральний директор Федерації роботодавців транспорту України Володимир Гусак, коментуючи намір НКРЕКУ знову підвищити тариф на передачу струму з квітня.

“Вся економіка, весь бізнес, всі українські підприємства волають, що так робити не можна, що це просто диверсія, яка вбиває українську промисловість, яка змушує українську промисловість платити податки двічі. Тому що спочатку українські підприємства та українське сільське господарство платить звичайні податки, податок на додану вартість, податок на прибуток, ЄСВ, податок на дохід з робітників. А потім нас ще змушують платити податок у вигляді підвищеного тарифу на передачу “, – сказав Гусак.

Він підкреслив: єдиною причиною для чергового підвищення тарифу на передачу електроенергії є необхідність погасити борги перед виробниками “зеленої” електроенергії. Але ці виплати – це зобов’язання уряду, і на законодавчому рівні були визначені інші джерела для цього.

“Це зобов’язання держави. Був прийнятий спеціальний закон, і виплати” зеленим “повинні фінансуватися за рахунок державного бюджету. Те за рахунок прямих виплат, то за рахунок облігацій внутрішньої позики”, – пояснив Гусак.

На його думку, влада повинна припинити практику постійного підвищення тарифу на передачу електроенергії, в результаті чого зростає ціна струму, адже це замкнене коло знищує вітчизняну промисловість.

“Необхідно припинити це порочне коло, коли постійно підвищується тариф на передачу і ціна на електроенергію. Нарешті розв’язувати цю проблему так, як вона повинна бути вирішена – через державний бюджет, тому що це зобов’язання держави”, – підсумував Гусак.

Раніше генеральний директор УНВА “Укркокс” Анатолій Старовойт заявив, що ініціатива НКРЕКУ знову підвищити тариф на передачу електроенергії доб’є промисловість.

Водночас президент Союзу хіміків Олексій Голубов попередив: якщо тариф на передачу електроенергії знову виросте, підприємства хімічної промисловості доведеться зупиняти, оскільки вони вже зараз працюють на межі збитковості.

Нагадаємо, раніше стало відомо, що НКРЕКУ намір підвищити тариф на передачу електроенергії з квітня 2021 року. Минулого року тариф на передачу підвищувався тричі, і виріс в результаті майже втричі – зі 113 грн МВт-година до 312,76 грн за МВт-год.

https://news.obozrevatel.com/economics/economy/povyishenie-tarifa-na-elektroenergiyu-ne-vyihod-pravitelstvo-dolzhno-vospolzovatsya-zakonnyimi-resursami-dlya-pogasheniya-dolgov-ekspert.htm

Напередодні старту залізничного року головні учасники ринку перевезень зібралися на галузевий форум – V Міжнародна конференція “Залізниці України: розвиток та інвестиції”. Основна аудиторія — державний та приватні перевізники, оператори залізничного рухомого складу, експедитори та логісти, вантажовідправники, державні регуляторні органи.

У ході панельних дискусій йшлося про наступні теми:

– як у 2021 році відбуватиметься реформування державної монополії, які зміни чекають за віссю конкуренція-регулювання ринків, за які ділянки ведуть боротьбу приватні оператори тяги, як виживатиме власник рухомого парку за низької дохідності вагону, чи зміниться вартість логістики для вантажовідправника. У полі зору тримали – збільшення полігону навантаження, глибину планування перевізного процесу та “довгі договори”, ефективність експлуатації рухомого парку та обіг вагону, своєчасність доставки та схоронність вантажів.

В конференції взяли участь представники Міністерства, Народні депутати, стейкхолдери галузі, представники громадських організацій.

У своєму інтерв’ю Інтернет-виданню Віцепрезидент ІСС Ukraine Сергій Сіволап зазначив, що реформи в Укрзалізниці вже давно перезріли. Бізнес свідомий того, що в повному обсязі їх можна буде запровадити спираючись на відповідний Закон. Всі сподіваються, що Верховна Рада врешті решт його прийме. Але і в нинішній нормативній базі, можна робити вагомі кроки вперед. Відтак ми, ІСС Ukraine, спираючись на думку наших учасників – це бізнес реального сектору, якому небайдужа ситуація в Укрзалізниці, у якого діяльність напряму залежить від стану в галузі залізничних перевезень, вітаємо план реформаторських кроків, які оприлюднив Голова правління УЗ Володимир Жмак. Зокрема це стосується намірів подальшого розвитку компанії як холдингу, який після поділу володітиме трьома компаніями (вантажоперевезення, пасажироперевезення, інфраструктура), як це реалізовано у Польщі, Франції та Німеччині.

Дана угода спрямована на ділове партнерство, зокрема:

– пошук та налагодження ділових відносин;

– просвітницька діяльність;

– обмін досвідом;

– спільні проєкти в рамках компетенції двох організацій;

– вихід продукції на міжнародні ринки.

Вінницьке регіональне представництво Міжнародної торгової палати вдячне за співпрацю Міжнародному агрокластеру «Дністер» за активну позицію та бажання об’єднуватись задля вирішення спільної мети.

На зустрічі були присутні голова Єрорегіону «Дністер» Сергій Татусяк, директор департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Ткачук Микола, виконавчий директору ГО «Вінницький Бізнес Клуб» Валерій Коровій, виконавчий директор регіонального представництва ICC UKRAINE у Вінницькій області Наталя Варшавська, технічний координатору проекту «Добродій» Костянтин Тимофенко, директор Іллінецького державного аграрного коледжу Василь Пиндус.

По завершенню засідання Вадим Мохник, директор Агрокластеру «Дністер» підписав

Меморандум про співпрацю з Асоціацією «Український національний комітет Міжнародної торгової палати».

Запрошуємо до співпраці аграрних виробників Вінницького регіону!

Проєктом постанови НКРЕКП пропонується збільшити тариф на передачу електроенергії з 1 квітня  до 316,08грн/МВт.год Український національний комітет Міжнародної торгової палати (lCC Ukгаinе) висловлює стурбованість таким рішенням, і зважає на негативні наслідки для промисловості до яких призведе подібне рішення.

ТЕКСТ ЛИСТА:

КОМУ:

Тарасюку Валерію Володимировичу
голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

КОПІЯ:

Вітренку Юрію Юрійовичу

в.о. Міністра енергетики України

Шановний Валерію Володимировичу!

17 лютого 2021 року НКРЕКП затвердила проект постанови яким пропонується збільшити тариф на передачу електроенергії з 01.04.2021 з 293,93 грн/МВт∙год до 316,08 грн/МВт∙год (+7,5%). Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ІСС Ukraine) звертається до Комісії з проханням не збільшувати тариф на передачу електроенергії. Необґрунтоване зростання тарифу серйозно вдарить по конкурентоздатності української економіки, яка і без того перебуває у стані глибокої кризи. Так у 2020 році (у порівнянні з 2019 роком):

• товарообіг впав на 6,4% (-$7 млрд.);
• експорт скоротився на 1,7% (-$850 млн);
• обсяг капітальних інвестицій впав на 33% (-$7,3 млрд.);
• ВВП впав на 4,2% (-$6 млрд.).

При цьому 38% українських підприємців знадобиться не менше року, щоби вийти на докарантинні темпи розвитку, 25% – не менше 2-х років, 19% – близько 6 місяців, тільки у 3% темп розвитку бізнесу не змінився.

Зростання тарифу в таких умовах змусить українські підприємства платити додаткові 2 млрд. грн. Це призведе до хвилі банкрутств, спаду споживання енергії та, врешті, до скорочення виручки Укренерго. Результатом ухвалення цієї постанови стануть падіння обсягів експорту та курсу гривні, адже експорторієнтовані галузі є найбільшими споживачами електроенергії.

Згідно проекту більше 60% обсягу тарифу йде на фінансування генерації «зеленої» електроенергії. Проте, є підстави вважати розрахунок генерації ВДЕ гарантованого покупця на 2021 рік завищеним. Так в 2020 році згідно прогнозного балансу обсяг генерації ВДЕ мав скласти 11,4 млн. МВт·год. По факту, «зелена» генерація не сягнула й 10,2 млн. МВт·год (що на 11% менше плану). Методологія розрахунку прогнозного балансу в 2021 році не змінилася (прогноз завищений), а фактичний обсяг генерації ВДЕ у січні-лютому 2021 року на 28% менше за планові показники. Отже, розрахунок тарифного фінансування ВДЕ завищений на 7,5 млрд. грн.

В той же час ціни на РДН та ВДР в ОЕС України на початку 2021 року виросли на 6-10% порівняно цінами другого півріччя 2020 року. Зростання виручки від продажу на ринку енергії ВДЕ дозволяє гарантованому покупцю менше витрачати на фінансування «зеленої» енергетики. Отже, доцільно перерахувати вартість фінансування «зеленого тарифу», що дасть змогу знизити витрати з фінансування генерації ВДЕ на 2 млрд. грн.

В якості підстави для перегляду тарифу називається необхідність закласти в тариф витрати на компенсацію 10,25 млрд. грн. виплат по відсоткам кредитів, залученим для погашення боргів перед Гарантованим покупцем. Де-факто, за рахунок кредитних коштів Укренерго фінансує «зелену» енергетику. При цьому не пояснюється чому з цієї суми в перший рік має бути виплачено аж 3 млрд. грн. (29% від суми кредиту), в той час коли в кредитних договорах ставка по кредитах визначена на рівні 12% річних.

У Законі України 810-IX чітко вказано, що КМУ має передбачити у держбюджеті видатки на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел у обсязі не менше 20% виробітки. Враховуючи, що саме держава брала на себе зобов’язання перед генерацією з ВДЕ, обслуговування кредиту НЕК «Укренерго» має здійснюватися за рахунок бюджету. Сумарно, на потреби «зеленої» енергетики у Держбюджеті на 2021 рік має бути закладено не менш 16,4 млрд. грн.

Враховуючи вищезазначені аргументи просимо Регулятор:

1. Направити до Міненерго пропозицію винести на засідання КМУ питання державного фінансування 25% вартості генерації ВДЕ (20% на «зелені» тарифи + 5% на кредит Укренерго) та домогтися перегляду Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
2. Виступити перед КМУ з ініціативою фінансування відновлювальної енергетики за рахунок випуску «зелених» єврооблігацій. Недопустима емісія облігацій Укренерго – загроза дефолту для енергетики.
3. Скоротити збитковість тарифів на електроенергію для населення (підняти до рівня 2,4 грн./кВт.год, що відповідатиме рівню беззбитковості АЕС)
4. Зберегти механізм ПСО з розвитку ВДЕ за рахунок доходів Енергоатому
5. Розробити план поступового зниження фінансування ВДЕ через тариф Укренерго, що знизить тарифне навантаження на бізнес та посилить конкурентоспроможність української промисловості.
6. Скоригувати плановий обсяг генерації ВДЕ
7. Перерахувати необхідний обсяг фінансування генерації ВДЕ
8. Перерахувати розмір тарифу на передачу електроенергії на 2021 рік у бік зменшення.

З повагою,

Президент ICC Ukraine

Член Світової Ради Палат                       В.І. Щелкунов

[gview file=”https://iccua.org/wp-content/uploads/2021/02/Skan-lista.pdf”]

AGROGREENDEAL-2021 це перший міжнародний форум у сфері агроекології.

Основною метою міжнародного форуму було сприяння обміну досвіду щодо стійкого виробництва через агроекологічні методи.

Участь у Форумі взяли представники агрохолдингів та підприємств у сфері виробництва продукції рослинництва, підприємств з переробки агровідходів та біоенергетики, виробники добрив, компанії, що надають послуги у рослинництві й тваринництві, послуги облаштування ландшафту, фінансові установи, що підтримують екологізацію агросфери.

Подія організована асоціацією екологів PAEU за підтримки посольства Нідерландів.

ICC Ukraine виступила одним із партнерів заходу.

Виступаючи на форумі, Генеральний секретар Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Дарія Заболотня зупинилась на окремих напрямках роботи, пов’язаних з агроекологією.Також було поінформовано про роботу екологічної комісії, в контексті загальної позиції ІСС стосовно дотримання зобов’язань Паризької угоди, виконання Кіотського протоколу щодо викидів СО2 та інших.

Трильйон євро — стільки Європейський Союз виділяє на реалізацію нового «зеленого курсу» — European Green Deal.

Президент Професійної асоціації екологів України, заступник голови екологічної комісії ІСС Ukraine Людмила Циганок наголосила, що неймовірна фінансова підтримка спрямовується на не менш амбітні задачі.

До 2030 року європейський континент повинен скоротити викиди на 55%, а до 2050-го — стати кліматично нейтральним.

Європейський зелений курс (ЄЗК) зорієнтований в першу чергу на те, щоб допомогти ЄС виконати свої зобов’язання в рамках Паризької кліматичної угоди.

Він ставить серйозні екологічні виклики перед власними виробниками, зокрема — сільським господарством.

Для України «зелена» ініціатива теж матиме відчутний ефект.

Але на противагу європейським компаніям, українські агровиробники можуть опинитися з новими екологічними викликами сам на сам і взагалі втратити європейський ринок для збуту своєї продукції.

ІСС Ukraine звертається із відкритим листом до в.о. Міністра енергетики України Юрія Вітренка, Голови Фонду Державного майна Дмитра Сенниченка, Голови Державної аудиторської служби Генадія Пліса стосовно ситуації яка склалася із цінами на вугілля, яке видобувається на державних шахтах.

Текст листа:

Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) засвідчує Вам повагу та звертається із наступного питання.

Вугільна промисловість, яка є однією з базових галузей національної економіки, тривалий час перебуває в кризовому стані. Незважаючи на постійну бюджетну підтримку підприємств вугледобувного сектору, тенденція на поглиблення кризи у галузі залишається незмінною.

Основними чинниками такої ситуації ми вбачаємо:

• Зниження видобутку вугілля. Україна стабільно демонструє тенденції падіння видобутку вугілля. У період з 2016 по 2020 роки, видобуток вугілля в Україні зменшився з 40,9 млн тонн до 28,8 млн тонн. Варто відзначити, що за вказаний період, видобуток на державних шахтах впав вдвічі.
• Висока собівартість видобутку державних вугледобувних підприємств. Собівартість підприємств державного вугледобувного сектору за останні 5 років зросла майже вдвічі і в 2020 році становить 4230 грн за тонну готової товарної вугільної продукції.
• Збитковість державних вугледобувних підприємств. Зростання собівартості державних вугледобувних підприємств не покривається відповідним зростанням ціни готової продукції, шо призводить до нарощування збитків. Вугілля з державних шахт на сьогодні реалізовується по ціні 1650 грн за тонну – в 2,6 раз нижче, за собівартість видобутого вугілля. Різниця – це прямі збитки держави.
• Зростання бюджетної підтримки державних вугледобувних підприємств. Бюджетна підтримка державних вугледобувних підприємств збільшується з кожним роком і в 2020 фактично склала 5 млрд грн. Загалом за останні 5 років держава щорічно виділяє близько 3,7 млрд грн для підтримки вугільної галузі та покриття заборгованості по зарплаті та оплаті електроенергії.

Враховуючи вищевикладене, просимо Вас:

1) провести аудит державних вугільних підприємств та оцінити співвідношення вартості видобутку вугілля та його продажу.

2) Виявити причини можливого умисного заниження цін на вугілля, що здобувається на державних шахтах.

Президент ІСС Ukraine

Член Урядового Комітету КМУ

Член Світової Ради МТП                                                                             Щелкунов В.І.

[gview file=”https://iccua.org/wp-content/uploads/2021/02/Vitrenko-YU.YU..pdf”]

Метою зустрічі було обговорення перспективних напрямів двосторонньої співпраці в аграрній галузі, зокрема:

• інновації у сільськогосподарському секторі: успішні практики впровадження диджиталізації та відновлювальних джерел енергії;
• можливості розміщення аграрної продукції на ринках Хорватії та України;
• співпраця сільськогосподарських секторів України та Хорватії.

З хорватського боку у заході  взяли участь члени правління Палати, представники Міністерства сільського господарства Хорватії і агробізнесу.

З українського боку до конференції долучилися  представники сільського господарства, енергетичної сфери, громадських організацій та експертного середовища

На конференції мала виступ Генеральний секретар ICC Ukraine Дарія Заболотня. Зокрема вона означила основні напрямки, якими опікується Український національний комітет Міжнародної торгової палати у налагодженні більш тісних економічних зв’язків між Україною та закордоном. Зокрема і в Хорватському напрямку.

За словами Дарії Заболотної, якщо донині головними статтями експорту були сировинна продукція, це перш за все зерно, соя, то тепер активний розвиток фіксується по “нішевим” напрямкам: мед та його супутні продукти, ягоди, равлики тощо. Здебільшого ці виробництва невеликі, фермерам важко самотужки виходити на експорт формуючи достатні торгові партії. ІСС Ukraine працює з такими виробництвами, допомагаючи впроваджувати прийняті в Європі системи безпеки (HACCP), об’єднувати зусилля через виробничі кооперативи, тощо. Ми активно інформуємо про можливості таких кооперативів, які можуть розширити спектр свого виробництва шляхом заморожування продукції, їх упаковки, первинної переробки, залучаючи в сектор інвестиції.

Також Дарія Олегівна зазначила, що авторитет ІСС Ukraine дозволяє набагато простіше проходити підготовчий та передінвестиційний етап. Своєю чергою, у своїй роботі ми дотримуємося всіх світових правил та норм роботи з інвестпроектами, сприяємо відповідно до них готувати до експорту продукції. При цьому використовуючи наш потенціал, ми надаємо стейкхолдерам всю інформацію про компанію, гарантуємо їх чесність та прозорість.

Як поінформувала хорватську сторону Дарія Заболотня, ІСС Ukraine зараз активно працює з територіальними громадами. Їх в Україні вже зараз створено більше півтори тисячі суб’єктів. Відповідно до чинного законодавства ОТГ наділені досить широкими повноваженнями в налагоджені міжнародних економічних відносин. Варто зазначити, що у левовій частині цих громад основне спрямування соціально-економічного розвитку саме аграрна. ІСС Ukraine системно працює з навчання та підготовки громад для презентації своїх можливостей по залученню інвестицій. Це Greenfield і Braunfield проєкти. Як на мене, дуже перспективний напрямок сільськогосподарської переробки. Тобто ми не хочемо, аби Україна експортувала мед в діжках. Ми хочемо, щоб тут була розфасовка, і продукція йшла під маркуванням – зроблено в Україні на роздрібний ринок.

За результатами конференції ІСС Ukraine визначив конкретних осіб та установи з якими  найближчим часом будуть проведені перемовини B2B для продовження системної роботи в означених напрямках.

Нарада комітету була присвячена питанням забезпечення металургійної галузі сировиною. Заступник голови парламентського комітету Дмитро Кисилевський зібрав її за ініціативи об»єднання підприємств «Укрметалургпром». Головна тема – підходить до кінця термін дії спеціальних мит на експорт металолому, і Україні слід надалі визначитися, чи продовжувати його чи ні. За словами Президента «Укрметалургпрому» Олександра Каленкова – дія обмежувальних мит на металобрухт в останні два роки дозволила забезпечити стабільність роботи української металургії, збільшенню обсягів виробництва, створенню нових робочих місць. Представники українських металургійних підприємств, які брали участь в нараді одноголосно зверталися до парламентарів продовжити законодавчо дію мит.

Участь в нараді також взяли представники ІСС Ukraine, які опікуються питаннями металургії та промислової політики радник Президента УНК МТП Сергій Грищенко, та Віцепрезиденти Богдан Іванюк та Сергій Сіволап.