Інформаційний бюлетень ICC Ukraine звернувся із запитом до провідних міжнародних юристів, як вони оцінюють перспективи позовів до Міжнародних арбітражних органів.

Марина Гріцишина, керівник практики енергетики, радник Sayenko Kharenko

При впровадженні «зелених» тарифів в Україні держава гарантувала інвесторам застосування порядку стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, встановлений на дату введення в експлуатацію об’єктів електроенергетики. Крім того, держава гарантує закріплення на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимог щодо закупівлі електроенергії, виробленої на об’єктах, що використовують відновлювані джерела енергії («ВДЕ»). Зараз ці гарантії закріплені в Законі України «Про альтернативні джерела енергії». Тому, у разі ретроспективного перегляду «зеленого» тарифу, зазначені державні гарантії будуть порушені Україною. Проте незважаючи на ці гарантії, ретроспективне зниження «зелених» тарифів залишається предметом для обговорення останні кілька місяців. Так, 25 листопада міністр Мінеконенерго Олексій Оржель під час презентації планів міністерства зазначив, що уряд очікує від інвесторів добровільну реструктуризацію «зелених» тарифів, що є по суті відмовою інвесторів від зазначених гарантій.

Для захисту своїх прав інвесторам у відновлювану енергетику краще структурувати свої проекти з підтвердження зв’язку інвестицій з іноземною юрисдикцією. У такому разі інвестори для захисту своїх прав можуть покладатись на двосторонні угоди щодо захисту інвестицій та Договір до Енергетичної Хартії. Зазвичай спори щодо порушення прав інвесторів розглядаються у Міжнародному центрі з урегулювання інвестиційних спорів (ICSID), але можуть також розглядатись у Міжнародному арбітражному суді при Міжнародній торговій палаті в Парижі (ICC).

Країни ЄС вже мали досить негативний досвід щодо ретроспективних змін «зелених» тарифів. Тому у Директиві (ЄС) 2018/2001 про сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел зазначається, що політика, що підтримує ВДЕ, повинна бути передбачуваною й стабільною та уникати частих або зворотних змін.

Останнім часом найчастіше наводять, як приклад, наслідки ретроспективного зниження «зелених» тарифів в Іспанії. Наслідком реформ з 2010 до 2014 року стало 46 інвестиційних спорів з яких: 11 спорів були вирішені на користь інвесторів, 32 спори все ще знаходяться на розгляді арбітражів та лише 2 спори були вирішені на користь Іспанії. Так, у червні 2019 року за рішення ICSID компанія NextEra Energy повинна отримати 290,4 млн. євро компенсації від Іспанії за ретроспективне зниження «зелених» тарифів. Більш того, нещодавно Іспанія запропонувала додаткові платежі інвесторам в обмін на відмову від інвестиційних спорів. Таким чином, якщо країни ЄС намагаються виправити попередні помилки з ретроспективними змінами тарифів, то Україна вперто намагається зробити таку помилку.

Оксана Карел
 адвокат, керівник групи міжнародних спорів та арбітражу компанії Arzinger

На запитання, наскільки міжнародні інвестиційні арбітражі мають перспективу для інвесторів у випадку ретроспективної зміни зеленого тарифу, немає, на жаль, однозначної відповіді, оскільки конкретні умови інвестування та такого ретроспективного перегляду мають суттєве значення. Для оцінки конкретного заходу регулювання щодо можливого порушення Україною своїх інвестиційних зобов’язань необхідно оцінити кожну конкретну зміну політики щодо конкретного проекту у сфері відновлювальної енергетики. Наскільки мені відомо, в міжнародній практиці існує близько 23 подібних кейсів, які стосувались заходів, пов’язаних з ВДЕ, і які стали публічними. Відповідні справи стосувались трьох держав-відповідачів: Іспанії, Італії та Чехії. Результати цих 23 справ щодо ВДЕ відносно однаково розділені: 10 справ вирішено на користь держав, а 13 справ – на користь інвесторів. Як показує досвід, кожна справа є дуже індивідуальною, а її результат залежить від умов, часу та процесу інвестування виробником, а також обсягу законодавчих змін та наявності альтернативних механізмів заохочення тощо.

Сума відшкодування, знову ж, буде залежати від конкретних обставин та обсягів відшкодування по зеленому тарифу, які втратять інвестори в результаті зміни законодавства. За основу розрахунку, як правило, береться сума недоотриманого відшкодування за зеленим тарифом, який розраховував отримати конкретний виробник за конкретний період часу. Цей розрахунок залежатиме від розміру зеленого тарифу, який початково був наданий, періоду нарахування, що залишався на момент ретроспективного перегляду, номінальної потужності станції, виду відновлюваного джерела електроенергії, на якому працює станція тощо. Наприклад, в одній зі справ міжнародний арбітражний суд присудив стягнути приблизно 323 млн доларів на користь інвестора, в іншому – 150 тис. доларів.

Неочікувано на X Міжнародному інвестиційному форумі з відновлюваної енергетики заступник Міністра енергетики та захисту довкілля України Костянтин Чижик презентував законопроект по вирішенню питання із забезпечення фінансування зеленої енергетики через її викуп Гарантованим покупцем. Як відомо гіпотетичні борги, які можуть накопичитися в наступному році перед інвесторами в зелену енергетику оцінюються у 13 з половиною мільярдів гривень.

Вже не один місяць поспіль інвестори перебувають під загрозою ухвалення рішення про ретроспективний перегляд тарифів, тобто тих зобовязань, які брала держава на себе залучаючи кошти в галузь.

Уряд вирішив піти іншим шляхом. Презентуючи свою концепцію Костянтин Чижик сказав:

«Ми пропонуємо можливість добровільного зниження тарифу для сонячних електростанцій, які вже працюють на 17 % із продовженням строку дії тарифу на 5 років, для вітрових електростанцій – на 10% із продовженням строку дії тарифу на 5 років. Для нових об’єктів, які ще не побудовані, але які уклали попередні договори купівлі/продажу електроенергії за «зеленим» тарифом, пропонується добровільна реструктуризація з 15 % зменшенням тарифу та його продовженням на 5 років. Ми очікуємо, що це збалансує фінансові показники гарантованого покупця», – розповів Костянтин Чижик та додав, що ці зміни обговорювались у рамках робочих груп з інвесторами відновлюваної енергетики.

Також він зауважив, що в концепції законопроєкту передбачено запровадження відповідальності за небаланс: «35% з 2021 року; 70% з 2022 року; 100% з 2023 року. Для тих об’єктів, які підуть на добровільну реструктуризацію, передбачено зменшення відповідальності за небаланс: збільшення на 20% за рік з 2021 року.

Інвестори, перед якими були оголошені пропоновані Урядом зміни одразу прокоментували, що для них вони є новиною. І у чисельних дискусіях із Урядом з приводу пошуку розв’язання існуючої проблеми про це не йшлося.

Сергій Сіволап, Директор Департаменту енергетичних стратегій ICC Ukraine прокоментував ці пропозиції таким чином.

«У переважній більшості, принаймні серед тих, з ким вдалося поспілкуватися, вкрай негативно оцінили ці наміри Уряду. По суті це виглядає шантажем. Тим більше, що урядовці спілкуються з інвесторами. А в інвесторів левова частка всіх інвестованих коштів це банківські кредити. І інвесторам слід пояснювати фінансовим установам, чому вони не можуть повертати кошти відповідно до взятих зобов»язань . Чи підуть на це банки ще не відомо. Вже зараз той кейс коштів, який планувався інвестувати в нові проекти тимчасово зупинені. А по тим, які існують, я вже знаю, що компанії відпрацьовують варіант позовів до Міжнародних арбітражів проти України, у випадку будь-яких ретроспективних змін стосовно зеленої генерації.»

Форум з відновлюваної енергетики був організований Державним агентством з енергоефективності та енергозаощадження України під егідою Міністерства енергетики та захисту довкілля за участі Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії IRENA.

Ключовими питаннями Форуму стали:
– поточний стан та перспективи розвитку відновлюваної енергетики в Україні;
– основні напрями використання відновлюваних джерел енергії;
– джерела фінансування «зелених» проектів;
– запуск «зелених» аукціонів.

Серед учасників форуму — представники центральних та місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, мери міст, голови ОТГ, представники посольств, банківських та фінансових установ, міжнародних організацій, бізнесу, інвестори, розробники, експерти, представники громадських організацій, науковці.

Форум став масштабною платформою для понад 700 учасників, які мали змогу обговорити здобутки та стратегію розвитку «чистої» енергетики в Україні у контексті світових трендів.

За словами учасника форуму, Директора Департаменту енергетичних стратегій ІСС Ukraine Сергій Сіволапа – зелена енергетика стала рушієм інвестиційних процесів в Україні. За 5 останніх років в галузь було залучено близько 4 мільярдів Євро. Загалом це 4 ГВт нових потужностей відновлювальної електроенергетики. З них за 9 місяців 2019 р. введено майже 2.6 ГВт потужностей. Все це дало змогу Україні значно покращити свої позиції в рейтингу Doing Business.

На перевагах «чистої» енергетики для громадян також наголосив Генеральний директор Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії IRENA Франческо Ла Камера, який вперше за всю історію агентства завітав до України.

Рівень енергоємності ВВП в Україні перевищує показники більшості європейських країн. Перехід до енергоефективної економіки питання для держави стратегічне і лежить у трикутній площині економіка-енергетика-екологія.

27 листопада відбулася знакова подія, що стала вже щорічною, — конференція «Енергоефективність на підприємствах: можливості та рішення». Вона була організована за ініціативи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, та підтримки проекту «Консультування підприємств щодо енергоефективності», що виконується GIZ за дорученням Уряду Німеччини.

Як зазначив Олексій Рябчин, заступник міністра енергетики та захисту довкілля: «Питання енергоефективності сьогодні — це питання нашого майбутнього. Рівень енергоємності ВВП в Україні перевищував у 2018 році рівень енергоємності ВВП Польщі — у 2,5 рази; Німеччини — у 3,3 рази та середнє значення країн світу — удвічі. Тому наше завдання —  допомагати населенню та стимулювати наші компанії до зменшення втрат».

На цій конференції у представників бізнесу випала не просто можливість послухати про енергомодернізацію від експертів, а й ознайомитись із реальними успішними кейсами.

Вже є ціла низка підприємств, які провели енергоаудити і почали впровадження енергоефективних заходів. Вони об’єднуються в навчальні мережі енергоефективності та діляться своїм досвідом з підвищення енергоефективності виробництва. Водночас уряд визначив одним зі своїх пріоритетних завдань підвищення рівня енергоефективності всієї економіки, а не лише житлового сектору.

«Ми працюємо над вдосконаленням системи оподаткування викидів СО2. Акумульовані кошти будуть спрямовані на декарбонізацію, боротьбу з енергетичною бідністю, впровадження енергоефективних заходів МСБ та промисловістю. Це дозволить українському бізнесу адаптуватися до змін в ЄС у зв’язку з «Новою зеленою угодою». Ми також плануємо найближчим часом подати на розгляд КМУ проект закону з імплементації Директиви 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність», — акцентував увагу Олексій Рябчин.

Про можливості та переваги переходу до енергоефективного виробництва акцентував увагу присутніх і Олександр Черних, в.о. державного секретаря Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України — директор Департаменту промислової політики: «Станом на 2018 р. в Україні нараховувалося майже 44,9 тис. промислових підприємств різних форм власності. Вони складають основу розвитку економіки України, а також споживають 30 % загальних енерговитрат. Енергоємність економіки України у 3-4 рази перевищує відповідний середній показник країн ЄС. Проте, реалізувавши цей потенціал, Україна зможе підвищити рівень конкурентоспроможності своєї економіки. Саме тому Мінеконорозвитку у співпраці з Держенергоефективності та за підтримки Уряду Німеччини запровадили проект з проведення 60+ енергоаудитів на підприємствах України. Метою цього проекту є демонстрація потенціалу скорочення викидів парникових газів та економічну доцільність впровадження енергоефективних заходів безпосередньо на промислових підприємствах по всій території України. Особливий акцент в конкурсному відборі був зроблений на участі малих та середніх підприємств».

Джерело: прес-служба ECOBUSINESS Group

В.о. Генерального секретаря ІСС Ukraine Дарья Заболотня провела зустріч з Надзвичайним та Повноважним Послом Італійської республіки в Україні  Давідом Ла Чечіліа. У ході зустрічі були обговорені плани на наступний рік.

Давід Ла Чечіліа висловив зацікавленість у співпраці з ІСС Ukraine стосовно роботи над проектами енергетики, інфраструктури та сільського господарства.

В свою чергу Дарья Заболотня висловила готовність ІСС Ukraine представляти інтереси Італії у двосторонній міжурядовій комісії Україна-Італія при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Також було погоджено питання проведення бізнес-форумів та круглих столів  у 2020 році.

Напередодні відбулися засідання чотирьох комітетів ПА ГУАМ — з торговельно-економічних питань; з питань науки, культури, освіти та спорту; з політичних питань і регіональної безпеки та з правових питань. Засідання комітетів відбуваються раз на рік — напередодні проведення сесії ПА ГУАМ.
Цьогоріч у ПА ГУАМ головує Україна. Під час дискусії на засіданні Комітету з торговельно-економічних питань парламентарії України, Азербайджану, Грузії та Молдови обговорили перспективи та можливості розвитку зони вільної торгівлі на просторі ГУАМ, розвиток транспортного коридору і поліпшення логістичного сполучення між державами-членами ГУАМ, співпрацю у митній сфері, питання підготовки та підвищення кваліфікації митних кадрів, перспективи співпраці в енергетичній сфері, зокрема можливість альтернативних постачань вуглеводних джерел енергії через територію держав-членів ГУАМ.

За словами Голови Ділової Ради ГУАМ, Президента ІСС Ukraine Володимира Щелкунова, нині є всі перспективи дати нове дихання економічним проєктам, що вже існують і запустити нові у рамках країн об’єднання. Це має призвести не тільки до пожвавлення економічних та торговельних зв’язків, але і покращення добробуту людей кожної з кдержав учасниць

Володимир Щелкунов також наголосив, – «Україна активно рухається в напрямку Європи. Цей курс вона закріпила у своїй Конституції. Ми розглядаємо нашу перспективу як створення своєрідних бізнес-воріт для наших країн партнерів на шляху торгівлі зі сходу на захід і у зворотному напрямку. Все це можливо зробити, об’єднавши зусилля. Але ще раз хочу сказати — що кожен проєкт спочатку повинен бути відпрацьований на папері, мати нормативне обґрунтування, законодавчу підтримку. І тоді він приречений на успіх.»

За словами Володимира Щелкунова є ще один важливий момент. Все що держави намагаються зробити в межах об’єднання ГУАМ, чітко має своїх адресатів – зокрема це бізнес, і створення для нього найсприятливіших умов. А це не можливо робити, не спираючись на бачення ситуації самим бізнесом. Тому при ГУАМ і було створено дорадчий орган при Ділову Раду, яка і уособлює позицію та прагнення підприємців усіх чотирьох країн, Під час засідання комітету також обговорювали можливість створення спільного фонду інноваційних проектів, інвестиційного банку, проєкт в ІТ-сферах та у сфері вільної торгівлі.

Відносини між чотирма державами мають глибоке історичне коріння, і після здобуття незалежності набули нового розвитку, наголошували учасники дискусії. ГУАМ — це регіональний майданчик для співпраці між країнами в інтересах всього регіону Чорноморсько-Каспійського басейну заради поліпшення економічних зв’язків. Останніми роками спостерігається зростання товарообігу між чотирма країнами — у 2018 році товарообіг становив майже 3,3 мільярда доларів, а за 9 місяців 2019 року зріс ще на 13%. Приміром, у столиці Азербайджану Баку нині є вісім магазинів українських продуктів, планують відкрити ще сім. Наступного року головуватиме в ПА ГУАМ Азербайджан, і наступна сесії асамблеї відбудеться у Баку.

12 грудня у Києві має відбутися зустріч глав урядів країн-учасниць ГУАМ, під час якої планується підписання двосторонніх угод.

«ПА ГУАМ — це організація, яка вирішила мати свій центр у Києві. Тому для нас дуже важливим є реалізувати потенціал цієї організації, — наголосив голова постійної делегації Верховної Ради України в ПА ГУАМ Святослав Юраш, голова підкомітету з питань зв’язків і захисту прав та інтересів українців за кордоном Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. — Окрім того, багато країн відновлюють свій інтерес до ГУАМ і прагнутимуть підтримувати наші спільні зусилля для поліпшення співпраці та взаємодії. Торговельно-економічна співпраця — це один із конкретних напрямів діяльності.

Керівник парламентської делегації парламенту Азербайджану в ГУАМ Азер Карімлі додав: «Парламентська асамблея має посилювати співпрацю і в економічному ракурсі, і в політичних відносинах, ми можемо дати поштовх, запропонувати робочі теми і для урядів наших країн. Крім того, парламентарії наших чотирьох країн головують і в інших парламентських організаціях, зокрема ПАРЄ, НАТО, ОБСЄ, де ми також тісно співпрацюємо. У нас є спільна проблема — територіальна цілісність. І ми зобов’язані підтримувати один одного у рамках інших міжнародних організацій».

Урочисте прийняття було організоване Надзвичайним та Повноважним Послом Алжиру в Україні Хосином Буссуаром на честь Національного дня Алжирської Народної Демократичної Республіки.

Серед запрошених були представники державних органів влади, дипломатичних закладів.

Від ІСС Ukraine щирі поздоровлення були передані в.о. Генерального секретаря Дарією Заболотньою.

Алжир, як країна, одна лідерів Північної Африки для України є пріоритетною в розвитку торгово-економічних відносин в регіоні.

Протягом першого півріччя 2019 р.  спостерігалось значне збільшення експортних поставок до Алжиру, натомість імпорт з Алжиру в Україну зменшився майже удвічі.

Так, згідно з інформацією Державного комітету статистики України, зовнішня торгівля товарами протягом 6 місяців 2019 р. склала 407 млн. 574 тис. дол. США.

Експорт товарів складав 401 млн. 450 тис. дол. США (186 % у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р.).

Номенклатура українського експорту:

У структурі українського експорту до Алжиру протягом 6 місяців 2019 р. переважали такі групи товарів: чорні метали – 197 млн. 137 тис. дол. США (106% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р.), зернові культури – 125 млн. 209 тис. дол. США (1617% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р.), руди, шлаки і зола – 36 млн. 457 тис. дол. США, жири та олії тваринного та рослинного походження – 15 млн. 283 тис. дол. США.

Імпорт товарів складав 6 млн. 124 тис. дол. США (59% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р.).

Номенклатура імпорту в Україну:

В структурі українського імпорту з Алжиру протягом 6 місяців 2019 р. переважали такі групи товарів: сіль, сірка, землі та каміння – 5 млн. 79 тис. дол. США (194%  у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р.), продукти неорганічної хімії – 807 тис. дол. США (728% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р.).

Сальдо торгівлі товарами: за 6 місяців 2019 р. позитивне і складає 395 млн. 325 тис. дол. США.

Обсяг торгівлі послугами протягом 6 місяців 2019 р. склав 9 млн. 899 тис. дол. США.

Експорт послуг складав 8 млн. 684 тис. дол. США (113% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р.). Структура: ділові послуги, транспортні послуги, послуги, пов’язані з подорожами.

Імпорт послуг складав 1 млн. 214 тис. дол. США (131% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р.). Структура: ділові послуги, послуги, пов’язані з подорожами.

Сальдо торгівлі послугами за 2018 р. позитивне і складає 7 млн. 470 тис. дол. США.

У Тернополі відбулося виїзне засідання  Міжнародного Трейд-клубу (International Trade Club in Ukraine). Захід розпочався з вітальних слів від керівництва Тернопільської області (Голови Тернопільської облдержадміністрації Ігоря Сопеля та Голова Тернопільської обласної ради Віктора Овчарука) та голови делегації Міжнародного Трейд-клубу.

У ході зустрічі відбулися жваві дискусії, обмін діловою інформацією. Активну участь в засіданні взяв Віце-президент ICC Ukraine Тарас Демкура. За його словами – Тернопільщина настільки багатогранна, що представники кожної країни знайдуть тут цікаву нішу.

Делегати від Посольств Словацької Республіки, КНР, Німеччини, Канади, Малайзії, Румунії, Бельгії, Іспанії, В’єтнаму, Словаччини, Польщі, Аргентини, Швеції обговорили різноманітні формати співробітництва компаній своїх держав с українськими підприємцями. На засіданні було презентовано економічний та потенціал Тернопільщини та низку інвестиційних проектів (індустріальний парк «Тернопіль»; індустріальний парк «Чортків Вест»; «Концепція розвитку Міжнародного аеропорту Тернопіль»).

Також було підписано Меморандум про співпрацю між Тернопільською обласною державною адміністрацією та Міжнародним Трейд-клубом в Україні. Окрім цього відбулися двосторонні зустрічі іноземних дипломатів – членів Міжнародного Трейд-клубу з представниками ділових кіл, що є ініціаторами пропозицій щодо налагодження та розширення економічного співробітництва, у форматі В2В.

Конференцію було організовано Міжнародним центром досліджень проблем Чорноморського регіону за підтримки Європейського Союзу
В рамках конференції відбулися засідання чотирьох секцій: «Культура і туризм», «Транспорт», «Освіта» і «Енергетика».
Олена Подолєва взяла участь у роботі освітньої секції, на якій виступила на тему: «Інтеграція бізнесу та освіти – актуальні напрями розвитку”. За результатах обговорення секція рекомендувала країнам-членам Чорноморського басейна вжити ряд заходів щодо надання підприємцям нових, практичних знань, необхідних для ведення малого і середнього бізнесу , налагодити більш тісну співпрацю між університетами та реальним бізнесом, брати більш активну участь в реалізації програм Європейської Спільноти.

ІСС Ukraine щиро поздоровив Посла Повноважного та Надзвичайного Посла Киргизької Республіки в Україні Жусупбека Шаріпова, побажавши і надалі натхненої роботи в напрямку зміцнення дружби між народами та розвитку взаємовигідних торгово-економічних зав’язків між країнами.
Згідно з даними Державної служби статистики України, загальний обсяг зовнішньої двосторонньої торгівлі товарами у січні-липні 2019 р. склав 21,32 млн. долларів США і збільшився у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р. на 6,29 млн. доларів США або на 41,9%. Експорт товарів з України склав 19,85 млн. доларів дол. США (зростання на 5,71 млн. доларів дол. США або на 40,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 р.), імпорт з Киргизстану – 1,47 млн. доларів дол. США (зростання на 0,57 мільйонів дол. США або на 64,4%). Позитивне сальдо для України в торгівлі товарами склало 18,38 мільйонів дол. США.
Експорт українських товарів до Киргизької Республіки у січні-липні 2019 р. складався, переважним чином, з цукру і кондитерських виробів з нього (30,6% від загального обсягу експорту), фармацевтичної продукції (16,7%), м’яса та їстівних субпродуктів (15,9%), готових продуктів із зерна (10,4%), какао та продуктів з нього (4,9%), реакторів ядерних, котлів, машин (4,1%), електричних машин (3,8%). Імпорт з Киргизстану в Україну складався, переважним чином, з овочів (46,1% від загального обсягу імпорту), шкур (34,6%), засобів наземного транспорту крім залізничного (9,7%), різних харчових продуктів (5,4%).