Кабінет Міністрів України підтримав розроблену Мінфіном спільно з Державною фіскальною службою (Державною митною службою) постанову «Про затвердження порядку реалізації товарів на митних аукціонах, редукціонах та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», йдеться у повідомлені на сайті Міністерства фінансів.

Зокрема, у постанові йдеться про затвердження нового порядку реалізації товарів на митних аукціонах та редукціонах. Постанову № 607 та інші постанови, якими до неї вносилися зміни, визнано такими, що втратили чинність.

Новий порядок запроваджує сучасні технології реалізації товарів, що перейшли у власність держави за порушення законодавства з питань митної справи, на митних аукціонах, редукціонах шляхом використання  електронної торгової системи.

Відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи постановою  передбачено визначити ДП «Прозорро.продажі».

При цьому порядком передбачено процедури підготовки та проведення митних аукціонів та редукціонів, визначення переможця та оформлення результатів таких торгів, тощо.

Реалізація положень постанови дозволить підвищити відкритість та прозорість продажу товарів, що перейшли у власність держави за порушення законодавства з питань митної справи. Це сприятиме залученню ширшого кола потенційних покупців, а отже, і збільшенню обсягів надходжень до державного бюджету за рахунок коштів від реалізації товарів.

За ініціативою Президента України Уряд готує до старту потужний інструмент — програму з підтримки мікро- та малого підприємництва. Вона запрацює з 1 лютого 2020-го року.

Про це повідомив Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України.

За словами Глави Уряду Олексій Гончарук, – “Її суть дуже проста — стимулювати появу нових підприємців та заохотити повертатись наших заробітчан додому й відкривати бізнес тут”.

За його словами, зараз напрацьовують всі необхідні рішення для запуску. Уже найближчим часом почнуть приймати заявки. А поки на веб-сайті http://smeprogram.guf.gov.ua/ можна залишити запит, і коли програма запрацює, менеджери сконтактують щодо участі.

Обсяг кредиту — 1,5 млн грн на 5 років.

Прем’єр-міністр пояснив співвідношення відсоткових ставок: “5% річних — якщо виручка до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочих місця; 7% річних — для бізнесу з виручкою до 25 млн грн, який не створює нових робочих місць (але за кожного нового працівника ставка знизиться на 0,5%!); 9% річних — для бізнесу з виручкою до 50 млн грн”.

“Для участі знадобиться бізнес-план, якщо ви плануєте бізнес з нуля. Якщо ж вже працюєте, то позитивна фінансово-кредитна репутація та платіжна дисципліна”, — підкреслив Олексій Гончарук.

Зазначимо, що стартапи зможуть брати участь лише від початку своєї діяльності, а діючий бізнес — лише той, що працює мінімум 12 місяців. При цьому, сам учасник інвестує 20% власних коштів від усіх витрат.

В рамках Програми впровадження на ринку України провідних технологій у сфері енергоефективності та екології, що просувається ICC UKRAINE, 02 грудня 2019р. успішно  завершилися виробничі випробування обладнання «HydroFLOW» на теплообміннику компресорного обладнання підприємства – найпотужнішого виробника абразивної продукції у Східній Європі – ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат».

Випробування  виконувалися за взаємопогодженою Програмою та мали на меті доведення ефективної роботи обладнання «HydroFLOW» в умовах реального виробництва.

Всі члени приймальної комісії одностайно дійшли висновку щодо ефективності застосування приладу «Hydroflow» для захисту робочих поверхонь від шкідливих відкладень з обох сторін пластин випробувального теплообміннику, покращення процесів тепловідведення з цих елементів, можливості збільшення експлуатаційного ресурсу та міжремонтних періодів, тобто таким, що надає потенціальних можливостей покращити економічну ефективність експлуатації і ремонтів основного та допоміжного виробничого обладнання ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат».

Під час випробувань вперше було успішно застосовано розроблену, на базі оригінальної методики та спеціально розробленого програмного забезпечення, систему дистанційного динамічного аналізу та контролю за теплотехнічними параметрами випробувального обладнання.

Мету проведення виробничих випробувань приладу «Hydroflow» досягнуто, Програму випробувань виконано у повному обсязі.

Вказана технологія, що вже 28 років, з беззаперечним успіхом та економічною ефективністю, використовується у багатьох країнах світу, дозволяє суттєво підвищити ресурс технологічного обладнання, знизити витрати на ремонти, зберегти ресурс обладнання та зменшити негативний вплив діяльності підприємств на довкілля.

Нагадаємо, що 17 жовтня 2018р., в ICC UKRAINE відбулася Презентація-семінар «Застосування системи електронної водопідготовки «HydroFLOW», у якій взяли участь Віце-президенти ICC Ukraine, керівники регіональних представництв, голови комісій та запрошені технічні експерти.

Завдяки розгалуженій системі ділових зв’язків ICC Ukraine, її авторитету серед керівників великого бізнесу, відбулися зустрічі делегацій ICC Ukraine із керівництвом флагманських компаній України – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Полтавський ГЗК», ПрАТ «Оболонь», ПрАТ «Запорізький завод феросплавів», ПрАТ «Мотор Січ», ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» та іншими підприємствами реального сектору української економіки, на яких почалися роботи з практичного впровадження  технології електронної водопідготовки «HydroFLOW».

         ICC UKRAINE запрошує до співробітництва у сфері екології та енергозбереження усі зацікавлені підприємства, організації та установи.

З 9 по 11 грудня 2019 року відбудеться щорічна Асамблея обміну досвідом між Національними комітетами МТП.

Головним трендом цьогорічних зустрічей стане «зелена» економіка. Впровадження новітніх стандартів бізнесу які сприятимуть збереженню клімату, та запобігатимуть безконтрольного викиду СО2.

Робота в сесіях буде зосереджена навколо наступних тем, за якими закріплені відповідні центри, на базі яких будуть проводитися відповідні семінари:

Цей Центр розглядатиме проблематику багатосторонньої торговельної політики, яка підтримує розвиток приватного сектору та гарантує, ефективному сприянню вирішенню соціальних та екологічних проблем.

Інновації для всіх: Інновація стосується всіх центрів знань, які просувають політику та інструменти, що допомагають бізнесу використовувати переваги цифрової економіки та безпечного відкритого Інтернету. Цей Центр також працюватиме над тим, щоб забезпечити дотримання заходів стосовно збереження інтелектуальної власності та боротьби з підробками.

Фінанси для розвитку: Семінари на майданчику цього Центру обговорюватимуть довгострокове планування та інвестиції приватного сектору як рушія сталого розвитку.

Мир та процвітання: Йтиметься про мобілізацію силу бізнесу як силу для рівності в соціальному та економічному контексті. На семінарі будуть обговорені поточні та майбутні заходи Центру знань про мир та процвітання.

Incoterms®2020: Тут буде надано остання інформація про продажі, продукти, тренінги та події. На семінарі буде змога поділитися досвідом діяльності Incoterms. Що працює? Що можна покращити?

Зовнішні пріоритети взаємодії (ООН, СОТ, G20) 

Зовнішні пріоритети взаємодії з ЄС 

Соціальні медіа та комунікації: Команда ICC з питань глобальних комунікацій запропонує теми до обговорення та стратегії для просування роботи Національних комітетів.

Комісія з арбітражу: Цей семінар пояснить, як працює арбітраж ICC. Як ICC отримує справи та призначає арбітрів? Що буде далі? Яку роль відіграють члени Суду та працівники Секретаріату Суду ICC?

Робота з палатами: Глобальний альянс зі сприяння торгівлі: презентація та обговорення останніх заходів та майбутньої роботи.

Академія: На цьому семінарі можна буде більше дізнатися про новітні пропозиції електронного навчання від Академії ICC та про те, як принести ці переваги своїм членам та заробити комісії для вашого НК. Надайте відгуки від вашого НК про роботу, пов’язану з академією.

Міжнародна Торгова палата приєдналася до світових лідерів у ході 25-ї конференції ООН з питань зміни клімату (КС 25), із закликом активізувати впровадження високих стандартів у протидії змін клімату. Оскільки Рамкова конвенція Організації Об’єднаних Націй з питань зміни клімату (РКЗК ООН) є дороговказом для бізнесу та промисловості, ICC буде перебуває на COP25 в Мадриді, представляючи офіційний голос бізнесу. У ході співпраці зі світовими лідерами, бізнесменами, підприємцями та всіма іншими стейкхолдерами ICC виступає за встановлення стандартів, які вирішуватимуть нагальну потребу – обмеження глобального підвищення температури нижче 1,5 ° C та перехід до інклюзивного та стійкого майбутнього без нульових викидів.

Заходи ICC, якими палата мобілізує лідерів бізнесу на COP25 в Мадриді:

Брифінги BINGO

ICC проводить щоденні брифінги для бізнесу та промисловості, відомі як BINGO Briefings, щодня переговорів протягом COP25.
Кожен брифінг проводитиме представник бізнесу, і делегати мають можливість ставити питання про переговорний процес щодо встановлення обмежень на викиди, або обмінюватися інформацією з сесій, на яких вони не змогли особисто взяти участь.

День BINGO

ICC прийматиме офіційний щорічний День бізнесу та промисловості COP25 (День BINGO) 6 грудня 2019 року.

У співпраці з Міжнародною асоціацією торгівлі викидами (IETA), Інститутом досліджень електроенергії (EPRI) та Всесвітньою діловою радою з питань сталого розвитку (WBCSD) за підтримки Фонду BNP Paribas та групи Світового банку День BINGO відбудеться відкриття на високому рівні з трьома панелями, на яких обговорюватимуться, як приватний та державний сектори можуть у межах власного бізнесу досягти чисте «нульове майбутнє».

Ключові зацікавлені сторони, включаючи лідерів зі зміни клімату, представників уряду, економістів та науковців, а також провідних бізнесменів, розглянуть основні виклики та можливості, які виникають при наближення до критичної дати – 2020 року.

Кліматична коаліція палат

У червні ICC запустила кліматичну коаліцію Палат – безпрецедентну мобілізацію місцевих лідерів бізнесу, які взяли на себе зобов’язання вжити заходів, узгоджених з Паризькою угодою та новітньою наукою про клімат. (ІСС Ukraine долучився до цієї ініціативи). На саміті ООН з питань кліматичних дій у вересні Генеральний секретар ICC Джон Дентон оголосив, що понад 2100 торгово-промислових палат та місцевих бізнес-лідерів приєдналися до коаліції.

ICC висвітлює успіх кліматичної коаліції Палати на COP 25, щоб заохотити якомога більше лідерів місцевого бізнесу приєднатись до цього руху напередодні КС26 в Глазго в наступному році та посилити чіткий заклик до дії від бізнесу до політиків, як уряди повинні посилювати вживані заходи задля збереження клімату.

Круглий стіл партнерства NDC

Як єдиний член приватного сектору Партнерства НДК, ICC також об’єднається з NDC Partnership для проведення семінару з метою вивчення того, як бізнес може співпрацювати з урядом для розробки, впровадження та перегляду НДК країн.

Серія з питань торгівлі та клімату

На Цьогорічній Генеральній Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (UNGA) ICC розпочала серію консультацій для обговорення узгодження торговельної та кліматичної політики. Перша консультація відбулася в кулуарах УНГА з Джимом Бакхусом, автором книги “Світ волі: формування та ділення сталого глобального процвітання” та головою Комісії МКК з питань торгівлі та інвестиційної політики, який представив ініціативу про збереження клімату від СОТ.

У рамках другої консультації Женев’єв Понс, директор Брюсселя, Інститут Жак Делор, очолив дискусію про застосування «вуглецевих клубів» як механізму просування кліматичної та торговельної політики. Цього тижня ICC прийме Родольфо Лейсі, директора дирекції з навколишнього середовища в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), для обговорення того, чи можуть податки на коригування кордонів (BAT) сприяти торгівлі та кліматичній політиці.

ICC проведе четверту й останню консультацію з питань торгівлі та клімату щодо ціноутворення вуглецю на КС 25. Поки що ці консультації пропонували лідерам бізнесу, політикам та науковцям форум для залучення та детальної дискусії щодо подолання  бар’єрів між рамками торговельної та кліматичної політики.

Бізнес для природи

У 2020 році світові лідери мають унікальну можливість узгодити міжнародні правила, щоб повернути втрати природи, як це було зроблено Паризькою угодою 2015 року. ICC є одним із партнерів Business for Nature, і ми запрошуємо всіх лідерів бізнесу взяти участь у низці заходів, щоб дізнатися більше про те, що ваш бізнес може зробити, щоб сприяти охороні природи, відновленню навколишнього середовища.

Homepage

Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну з початку року – 1,81 мільярд доларів, серед найбільших країн-інвесторів у 2019 році станом на 1 жовтня – Кіпр і Нідерланди.

Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Найбільші інвестори в економіку України у 2019 році (станом на 1 жовтня): Кіпр – 761 млн доларів, Нідерланди – 438 млн доларів, РФ – 220 млн доларів, Швейцарія – 133 млн доларів, Німеччина – 89,9 млн доларів.

Усього Держстат нарахував 34,7 млрд доларів іноземних інвестицій в економіку України. 78% з них (27,2 млрд доларів) йде на країни ЄС.

Найбільші інвестори в Україну (станом на 1 жовтня): Кіпр – 10,3 млрд доларів, Нідерланди – 7,5 млрд доларів, Велика Британія – 2 млрд доларів, Німеччина – 1,7 млрд доларів, Швейцарія – 1,6 млрд доларів.

Серед топ-сфер, куди інвестують іноземці в Україні: промисловість – 32,9%, оптова і роздрібна торгівля – 16,2%, фінансова та страхова діяльність – 12,9%, операції з нерухомістю – 12,9%, професіональна, наукова і технічна діяльність – 6,5%.

У сферу “Інформації та телекомунікацій” за 2019 рік інвестували 22 млн доларів, за весь час – 2,2 млрд доларів або 6,5% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, повідомляє Економічна правда.

Понад 40 посольств, які щороку беруть участь у ярмарку, представляють сувенірну продукцію, презентують фольклор, одяг, електроні побутові пристрої. Всі гості мали можливість скуштувати національну кухню різних країн — від чеського пива до страв індонезійської кухні.

Гостей ярмарку розважали музичні й танцювальні колективи з Німеччини, Куби, Катару, Молдови, Індії та Словаччини.

100% коштів, які були зібрані на 27-му Благодійному Ярмарку будуть спрямовані на благодійність.

У минулому 2018 році Благодійний ярмарок IWCK зібрав 3,5 млн гривень. Ці кошти були спрямовані на допомогу сиротам, людям похилого віку, дітям з особливими потребами та вимушеним переселенцям зі сходу України. Із зібраних коштів було надано 20 грантів та підтримано особливі ініціативи.

Міжнародний жіночий клуб Києва (IWCK) – це недержавна, некомерційна організація, заснована у 1992 році жінками з різних країн під керівництвом Інгабор Крістофассен (H.E. Ms Ingabor Kristofassen), першого посла Бельгії в Україні та першого президента IWCK. Зараз організація має понад 200 учасників з 50 країн, включно з представниками дипломатичного корпусу, акредитованими в Україні, жінками, які залучені в культурних та ділових спільнотах, та дружинами дипломатів і бізнесменів.

ICC Ukraine теж приєднався до цієї події і надалі підтримуватиме такі ініціативи.

У Буковинському Медіа-центрі «BelleVue», відбулася презентація регіонального представництва ICC Ukraine (Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати). На заході були присутні підприємці, представники влади. Спікерами виступали  – Сергій Козін, Віце-президент з питань публічно-приватного партнерства та взаємодії з органами влади, Микола Ларін, Голова ради Асоціації експортерів та імпортерів, офіційний сертифікований тренер ICC з питань впровадження правил Інкотермс 2020 та Ігор Боднарук, керівник регіонального представництва ICC Ukraine. На заході йшлося про завдання і плани, які ставить перед собою регіональне представництво ICC Ukraine, а також відбулася презентація  нової редакції правил Інкотермс 2020, яка вступає в дію з 1 січня 2020 року. Це є основний документ збірник правил та норм, якими буде керуватися світова торгівля з наступного року.

До Національного дня єдності Посольство Румунії організувало офіційне прийняття. На заході були присутні Посли та торгові представники Греції, Чорногорії, Катару, Малайзії, Народні депутати України та члени Уряду. Від ІСС Ukraine поздоровлення висловила Генеральний секретар УНК МТП Дарья Заболотня.
У невимушеній святковій атмосфері вдалося і поговорити про справи. Зокрема про перспективи поліпшення україно-румунського ділового співробітництва, залучення інвестицій, сприяння румунському експорту, проведення виставок та форумів.
Останніми роками торгово-економічні відносини між Україною та Румунією системно розвиваються. Про що свідчать статистичні цифри.

Так, за даними Держстату обсяг товарообігу між Україною та Румунією становив 1 299,82 млн. дол., з якого експорт – 841,81 млн. дол., імпорт – 458,01 млн. дол.. У порівнянні з 2016 р., в цілому, товарообіг збільшився на 18,4%, експорт – на 17,4%, імпорт – на 20,3%. Торговельне сальдо склало 383,79 млн. дол. на користь України.
Обсяг товарообігу між Україною та Румунією становив 1071,91 млн.  дол., з якого експорт – 704,91 млн. дол., імпорт – 367,00 млн. дол.. У порівнянні з аналогічним періодом 2017 р., в цілому, товарообіг збільшився на 11,16%, експорт – на 13,5%, імпорт – на 10,6%. Торговельне сальдо склало 337,91 млн. дол. на користь України.
Основними статтями українського експорту до Румунії у січні-вересні 2018 р. були: чорні метали – 16,5% від загального обсягу, електричні машини – 15,3%, руди, шлаки і зола – 13,3%, деревина та вироби з деревини – 13,4%, взуття – 7,6%, одяг та додаткові речі до одягу, текстильні – 5,1%.
Основні статті імпорту румунських товарів до України у січні-вересні 2018 р. були: електричні машини (18,7%), зернові культури (6,8%), засоби наземного транспорту (16,3%), реактори ядерні, котли, машини (7%), деревина і вироби з деревини (7,3%), фармацевтична продукція (4,7%), пластмаси, полімерні матеріали (4,6%).
За інформацією Державної служби статистики України, станом на 31.12.2017 р. обсяг румунських інвестиції вкладених у вітчизняну економіку становили 21,7 млн. дол. США (0,01% від загального обсягу інвестицій в Україну). Згідно з даними Міністерства з питань ділового середовища, торгівлі та підприємництва Румунії, станом на 31.12.2017 р. в Румунії зареєстровано 714 спільних українсько-румунських підприємства, обсяг українських інвестицій становить 11,971 млн.  дол. США (59 місце в списку іноземних інвесторів).

Ситуація навколо імпорту електроенергії з Росії та Білорусі все більше загрожує енергобезпеці країни. Така спільна думка усіх енергетиків. І це торкається не тільки теплової генерації, яка апріорі не може конкурувати з дешевою електроенергією з країн, де ціна на неї встановлюється адміністративно. Під загрозою виявляється і атомна енергетика, як є становим хребтом української енергосистеми.

Про ризики, які існують намагався з’ясувати Директор Департаменту енергетичних стратегій ICC Ukraine Сергій Сіволап у медіа-директора асоціації “Український ядерний форум” Ольги Кошарної.

У своєму посту на FB вона висловила власну оцінку останніх висловлювань Міністра енергетики та навколишнього середовища як таких, що свідчать про новий курс країни на відновлення російського впливу на ядерну енергетику України.

Кор: Пані Ольго, у вашому пості на Фейсбуці ви зазначили, що Росія цілеспрямовано захоплює «український атом». Що ви мали на увазі?

Ольга Кошарна: По-перше, – це – «поправка Геруса», яка відкрила імпорт електроенергії з Білорусі та Російської Федерації по двостороннім угодам. До того ж, що в Україні існують надлишкові потужності, і атомні електростанції зараз перебувають під диспетчерськими обмеженнями. Другий фактор – Міністр (Олексій Оржель) 25 листопада заявив про те, що спорудження 3 та 4 енергоблоків на Хмельницькій АЕС, та проект «Енергоміст» недоцільний, тому що поляки не хочуть купувати нашу електроенергію. Насправді, це не відповідає дійсності, тому що в Польщі в червні цього року у зв’язку зі спекою і підвищеним використанням кондиціонерів, тобто збільшення споживання електроенергії, країна опинилася на межі «блекаута». І тільки в один день 2,7 гігават електроенергії було імпортовано з шести сусідніх країн, в тому числі 1,2 гігават з Німеччини. Насправді, цей проект схвалений попереднім урядом, і консорціум створений з іноземними учасниками. Це приватно-державне партнерство. Він передбачав відключення енергоблоку №2 Хмельницької АЕС та приєднання його до «Бурштинського острова», який синхронізований з європейською мережею. До того ж, що у нас в наявності ще побудовані за Радянського Союзу лінії електропередач, які ведуть до Жешува. Їх потрібно тільки трішки підлагодити. І поляки готові. Був знайдений інвестор. А сама добудова блоків Хмельницькій атомній — це ні в яке порівняння не іде з будівництвом з нуля потужностей за необхідними затратами. Техніко-економічне обґрунтування зроблено, і це у 2,5 раза дешевше, ніж будувати блоки з самого початку. Там вже зведені будівельні конструкції і частково завезене і законсервовано устаткування. Його можна використовувати. Але добудова, природно, повинна йти з урахуванням сучасних норм, правил і стандартів з ядерної безпеки. Також викликає подив заява міністра Оржеля про те, що Білоруська АЕС буде введена в експлуатацію в 2020 році, і енергію якої Литва закликала не купувати. Я розмовляла дипломатами і знаю що подібна позиція і Польщі. Всі розуміють, що це побудовано за гроші Росії, це російський проект. У самій Білорусі виробляється досить електроенергії усередині країни. І попередньо цей проект реалізовувався для того, щоб експортувати електроенергію в Польщу, щоб зайняти ринок електроенергії в Європейському Союзі. Це Росія мала такий план. І виходить, що ми підігруємо зараз саме Росії. По-перше, купуючи електроенергію в Білорусі, ми допомагаємо білорусам повертати Росії кредитні гроші, за які будувалася станція. Це перше. Другий момент. Це заява після зустрічі з білоруською делегацією про те, що потрібно будувати вставки постійного струму на кордоні Рівненської області та Білорусі. І Рівненська область у нас теж профіцитний по електроенергії регіон. Були часи, коли блоки Рівненської АЕС працювали по черзі. Тобто, споживання у нас менше, ніж ми можемо виробляти. І ці лінії електропередач планується збудувати не для експорту української енергії, а для імпорту з Білорусі. Тому всі ці рухи щодо атомної енергетики викликають серйозні занепокоєння. Відомо, що в важкі кризові часи атомна енергетика була хребтом, коли були перебої з постачанням вугілля і доводилося виробляти до 70% електроенергії в день на атомних станціях, щоб стабілізувати енергосистему, і дати можливість накопичити на складах це вугілля. В умовах дефіцитного тарифу, який нічого не давав на розвиток інфраструктури, тих же сховищ, нового якогось будівництва, нових потужностей, все це показує політику НКРЕКП і взагалі всіх урядів – доїти весь час державну компанію на користь приватних «зелених» генерацій, як це було з єдиним оптовим ринком, на користь компанії ДТЕК, у якій теж тариф в 3,5 раза вище, ніж атомний. Чому утримувався тариф на низькому рівні? Щоб не піднімалася середня ринкова ціна оптова, коли був єдиний ринок. Тепер ринок почався. Але введений обсяг ПСО 90%, і нам кажуть – продавайте, будь ласка, електроенергію по 56,6 копійки, коли з урахуванням диспетчерських послуг і плюс з урахуванням акцизу на електроенергію тариф повинен бути 59. Тобто, зараз «Енергоатом» продає продукцію нижче собівартості. І це 90% виробленої електроенергії. Скільки можна? І зараз появляється російська імпортна електроенергія, яка напряму впливає на наш ринок. Тобто, вибудовується залежність в енергетиці від Російської Федерації. Що я очікую…. Перешкоджатимуть диверсифікації постачання ядерного палива. На сьогодні ми добилися вже 50 на 50 «Вестінгауз» і російська компанія ТВЕЛ — пополам. Тобто, за 5 років атомники зменшили залежність від Російської Федерації щодо постачання палива у два рази. А це не газ, реверсом з Європи отримувати не можна. Це високоінтелектуальний «ноу-хау» виріб, який має авторські права та інше. І це все можна втратити. Тобто ситуація дуже непроста.

Кор: Дякую Вам за коментар.