Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати провів семінар в режимі онлайн стосовно програми кредитування 5-7-9. Спікером виступив – директор департаменту ПМСБ АТ «Альянс» Руслан Кисельов. Впродовж семінару, де на зв’язку були всі регіони України, було налано вичерпні відповіді стосовно всіх питань які стосуються Урядової програми доступних кредитів.

Нагадаємо, що державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» запроваджена за ініціативи Президента України з метою спрощення доступу мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Контроль за реалізацією програми покладений на Фонд розвитку підприємництва (ФРП). ФРП є фінансовою установою, засади для функціонування якої були закладені ще в 1996 році в рамках реалізації програми Федерального Уряду Німеччини “ТРАНСФОРМ” з підтримки процесу реформ в Україні. ФРП був створений під назвою «Німецько-український фонд» на підставі Указу Президента України від 01 червня 1998 року № 574/98 та постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1999 року № 628. Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 5 від 11 січня 2020 року було змінено найменування фонду на «Фонд розвитку підприємництва». ФРП є правонаступником всіх прав та зобов’язань Німецько-українського фонду. Єдиним учасником ФРП є Уряд України в особі Міністерства фінансів України.

ІСС Ukraine долучився до заходів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства в частині освітніх програм для підприємців, які хочуть стати учасниками програми

За підрахунками ICC для повноцінного відновлення торгівліт економіка потребує вливання коштів в розмірах щонайменше у 5 трлн. Дол. США.  Натомість, відсутність у підтримці фінансування торгівлі може зашкодити глобальному відновленню, і вплинути, перш за все, на шанси виживання малого бізнесу

Незважаючи масштабні заходи підтримки в різних країнах, у відповідь на COVID-19, подальше кредитування населення необхідне для створення передумов економічного підйому, який стане нгаслідком пожвавлення торгівлі.

У новому документі, опублікованому сьогодні, ICC оприлюднює власні підрахуноки, відповідно до яких – для повернення обсягів торгівлі, близьких до рівнів 2019 року, в наступному році буде потрібно 5 трлн дол. США. Світова організація торгівлі передбачає, що наслідки COVID-19 можуть спричинити до зниження обсягів торгівлі цього року на понад 30%. ICC зауважує, що швидке економічне відновлення буде можливим лише за умови наявності достатнього кредиту, щоб наблизити торгівлю до своєї передпандемічної тенденції протягом наступних 18 місяців.

Незважаючи на масштабні дії комерційних банків та державних органів у відповідь на початкову фазу кризи, ICC закликав політиків активізувати підтримку операцій з фінансування торгівлі, щоб забезпечити ринок попитом. З цією метою глобальна організація бізнесу визначила чотири пріоритетні заходи, які можуть негайно посилити фінансовий потенціал – від купівлі масштабних торговельних активів низького ризику до звільнення балансів банків для надання цільової допомоги капіталу для торгівельних операцій за правилами фінансової стабільності, відомими як Базель III.

З цього приводу Генеральний секретар ICC Джон Дентон сказав:

«Ми бачимо ризик, що вплив COVID-19 може активізувати давні прогалини у наданні торговельного фінансування – потенційно може призвести до хронічного дефіциту самого кредиту, який буде потрібен для швидкого економічного відновлення. Масштаби фінансування, необхідні для підтримки є справді безпрецедентними, за нашими підрахунками, за відновлення обсягів торгівлі потрібно 5 трильйонів доларів США. Хоча уряди, природно, зосереджені на найближчих вимірах кризи COVID-19, рішення, прийняті в найближчі місяці, визначатимуть форму майбутнього відновлення.”

«Ми бачимо вагомий привід для активних втручань на ринку фінансів торгівлі в очікуванні повернення попиту. Такі заходи повинні скласти зусилля, спрямованих на допомогу малому бізнесу, щоб подолати кризу COVID-19 – враховуючи, що доступ до економічно вигідних торгових кредитів є життєво важливим для багатьох підприємців. Для досягнення потенційно необхідного масштабу підтримки ми закликаємо лідерів G7 звернути свою увагу на цю програму на їхньому засіданні на саміті наступного місяця ».

ICC також закликав політики вжити надзвичайних правових реформ, щоб уникнути затримок у переробці продуктів, пов’язаних з торговим фінансуванням. Спираючись на попередню доповідь центральним банкам та урядам, новий документ закликає всі уряди негайно визнати недійсними юридичні вимоги до торговельних документів, які мають бути представлені у друкованому вигляді – з тим, що банки стикаються з труднощами, необхідного для обробки паперових операцій.

Містер Дентон додав:

«COVID-19 виявив залежність світових торговельних потоків від фізичної документації. Оскільки очікується, що вимоги соціального дистанціювання триватимуть у найближчому майбутньому, важливо, щоб політики розробляли надзвичайні реформи, щоб дозволити обробляти торгові операції за допомогою цифрових документів. Непотрібні затримки транскордонної торгівлі могли спричинити уповільнення операцій малих компаній і у найкращі часи, а у нинішніх умовах вони ризикують виявитись фатальними”.

21 травня 2020 року розпочинає роботу оновлена Рада експортерів та інвесторів при МЗС України (РЕІ). Оновився не лише склад Ради, але і правила її роботи.

1. Що таке Рада експортерів та інвесторів при МЗС України (РЕІ)?

Це консультативно-дорадчий орган при Міністерстві закордонних справ України, який допомагає українському бізнесу виходити на зовнішні ринки та розвивати експортну діяльність.

1. Як вступити до РЕІ?

Аби стати членом РЕІ, необхідно заповнити заявку за посиланням.

1. Хто може стати членом РЕІ?

Компанія, яка прагне стати членом РЕІ, має відповідати таким критеріям:

• Щонайменше 51% її акцій належить громадянам України,
• Зареєстрована в Україні та є суб’єктом економічної діяльності згідно з чинним законодавством України,
• Щонайменше 5 (п’ять) офіційно зареєстрованих співробітників,
• Наявність веб-сайту англійською мовою.

1. Скільки компаній вже долучились до РЕІ?

Станом на 20 травня до складу оновленої РЕІ входять 120 компаній.

1. Чи є кінцевий термін подання заявок на вступ до РЕІ?

Вступити до Ради експортерів та інвесторів можна будь-коли.  Для цього необхідно заповнити заявку  за посиланням. Кінцевого терміну подання запитів на вступ немає.

Нові заявки розглядаються на постійній основі.

1. Які основні завдання діяльності РЕІ?

• Просування українського експорту на зовнішніх ринках, зміцнення позицій на існуючих ринках, вихід на нові ринки збуту;
• Захист інтересів українських експортерів;
• Включення пропозицій бізнесу до наповнення порядку денного двосторонніх та багатосторонніх переговорів задля просування економічних інтересів України;
• Формування позитивного іміджу України та української продукції за кордоном, допомога в посиленні конкурентоздатності українського товаровиробника
• Збільшення обізнаності українського бізнесу про можливості експорту;
• Налагодження лінійних бізнес-контактів;
• Маркетинг інвестиційних проектів в Україні.

Крім того, РЕІ – це інструмент практичної взаємодії між українськими експортерами, іноземними інвесторами та українськими дипломатами. Така взаємодія також допоможе об’єднати зусилля держави та бізнесу.

1. В яких форматах буде працювати РЕІ?

Робота РЕІ буде організована за географічним та товарним принципом. Учасники Ради будуть поділені на робочі групи, які будуть працювати над спільними темами.

Засідання робочих груп будуть відбуватися згідно графіку та затвердженого річного плану роботи РЕІ.

Засідання робочих груп відбуватимуться щодватижні за головування заступників міністра та за участю профільних департаментів МЗС.

Не рідше ніж раз на два місяці участь у засіданнях РЕІ за потреби може брати міністр закордонних справ

1. Де можна буде дізнатися новини та іншу корисну інформацію про роботу РЕІ?

На веб-сайті, а також на офіційній сторінці у Facebook https://www.facebook.com/REI.MFA.Ukraine,

та https://iccua.org  і на https://www.facebook.com/ICCUA.ORG/

1. Як буде відбуватись інформування учасників РЕІ щодо можливостей експорту?

Всі учасники будуть отримувати актуальну інформацію щодо можливостей експорту на зареєстровані електронні пошти та через офіційні оголошення на сайті та у соціальних мережах.

Президент ІСС Ukraine Володимир Щелкунов є членом Ради експортерів та інвесторів при МЗС України.

https://rei.mfa.gov.ua/news/nova-rada-eksporteriv-ta-investoriv-pitannya-vidpovidi

Президент Володимир Зеленський заявив, що реформа Укрзалізниці – поки тільки на папері, до питання трансформації компанії повернуться через місяць – коли карантин закінчиться, Про це він сказав на прес-конференції, повідомляє «Економічна правда»

“З приводу реформи УЗ – це окрема держава. Змінено керівника “Укрзалізниці”, там є наглядова рада, у них є, на жаль, поки тільки на папері, повністю реформа УЗ. Чи вірю я в те, що це відбудеться найближчим часом? Ні. Те, що я зараз там бачу – поки що ні”, – підкреслив Зеленський.

“Реформа УЗ на папері дуже складна, їм треба дуже багато грошей. У найскладніші для українців часи ми не можемо підвищити ціни на пасажирські перевезення”, – додав він.

“УЗ переважно заробляє на вантажних перевезеннях. Зараз через коронавірус дуже багато цього зупинено. Зупинено перш за все експорт, експортно орієнтовані товари. Це показало проблематику, які мають бути замовлення, тут моя позиція – треба перша за все робити державні замовлення для державних підприємств”, – заявив президент.

“Поки що реформа на папері, вони скаржаться на коронавірус – і частково це правда. Пан Криклій як міністр інфраструктури відсотків 90% свого часу витрачає на коронавірус, на всі інфраструктурні питання.

Було дуже багато питань щодо інфраструктури через коронавірус, тому я не може питати міністра – “А що там з УЗ?”. Я думаю, що через місяць все заспокоїться, коли ми вийдемо з карантину, ми обов’язково перейдемо до питання реформи Укрзалізниці”, – підкреслив президент.

https://www.epravda.com.ua/news/2020/05/20/660735/

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про перехід до другого етапу послаблення карантину з 22 травня цього року, повідомляє Урядовий портал.

Під час засідання Уряду Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зокрема зазначив, що в Україні вже почалося зниження динаміки захворюваності.

Відповідно до рішення Уряду з 22 травня в тих регіонах, де епідеміологічні показники відповідають встановленим МОЗ критеріям щодо нових випадків захворювання на коронавірусну хворобу (не більше 12 на 100 тисяч населення), кількості тестувань (не менше 12 на 100 тисяч населення) та наповненості ліжкомісць (не більше 50%) в лікарнях, відновлюється робота громадського транспорту. З 25 травня має бути відновлена робота метрополітену, а також дитячих садків.

«Міжобласні перевезення ми поки що не відкриваємо. Ми домовилися, що це буде на початку червня, як тільки епідеміологічна ситуація дозволить це зробити. Наголошую лише за умов, що в усіх областях епідеміологічна ситуація буде дозволяти. При цьому будуть локальні обмеження, рішення щодо яких будуть прийматися спільно з місцевою владою, щоб не експортувати вірус по цілій країні. Це і є модель адаптивного карантину», – зазначив Прем’єр-міністр.

Також Денис Шмигаль окремо наголосив, що питання відновлення рейсових авіаперевезень і відкриття аеропортів буде розглядатися після 15 червня, коли авіаперевізники країни-партнери почнуть відкривати свої кордони. «Поки аеропорти наших країн-партнерів закриті. Ми ведемо діалог з авіаперевізниками, і поки є спільна позиція, що швидше 15 червня немає сенсу відкривати роботу аеропортів», – пояснив Глава Уряду.

https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-uhvaliv-rishennya-pro-poslablennya-karantinu-z-22-travnya

Під головуванням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулося друге засідання Антикризового енергетичного штабу. Серед іншого, було підняте питання збиткової діяльності НАЕК “Енергоатом”.

Про це повідомляє “Урядовий портал”.

“Компанії треба дати змогу торгувати за нормальними цінами. Наше завдання – захистити “Енергоатом”. НАЕК кожен місяць отримує збитки в мінус 1 млрд грн, у зв’язку з тим, що продає електроенергію за півціни на балансуючому ринку. Дешевше не торгувати, ніж торгувати у збиток. Тому наше завдання захистити “Енергоатом” та колектив підприємства”, – зазначив прем’єр-міністр.

Також прем’єр-міністр заслухав доповідь т.в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля Ольги Буславець про стан виконання рішень першого засідання Антикризового енергетичного штабу.

Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, вказали на неприпустимість невиконання рішень Антикризового штабу, а “Енергоатому” нагадали, що треба дотримуватися затвердженого прогнозного балансу.

Крім того, Антикризовий енергетичний штаб звернув увагу народних депутатів на значну кількість законодавчих ініціатив, що містять антикризові заходи та зареєстровані у секретаріаті ВРУ.

“Розгляд цих документів важливий для енергетичної безпеки країни та функціонування ринку. Штаб звернувся з пропозицією прискорити розгляд таких законопроектів”, – зазначає Урядовий портал.

На засіданні були присутні т.в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець, в.о. генерального директора Директорату енергетичних ринків Мінекоенерго Олександр Мартинюк, член НКРЕКП Дмитро Коваленко, заступники міністрів, народні депутати України, очільники ДП “Енергоринок”, НЕК “Укренерго”, ПрАТ “Укргідроенерго”, ДП “Гарантований покупець”, ДП “Оператор ринку”, НАЕК “Енергоатом”, ТОВ ДТЕК, ПАТ “Центренерго”, ПАТ «Донбасенерго» та інші.

Нагадаємо, 29 квітня Шмигаль провів перший антикризовий штаб в енергетиці.  Вітім парламентський комітет з ЖКП розглянув рішення урядового штабу лише у травні. Було вирішено взяти до уваги рішення штабу.

Як повідомлялося, 24 квітня було створено антикризовий енергетичний штаб на засіданні Кабінету Міністрів. Ініціатором створення штабу стала т.в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець.

https://www.kmu.gov.ua/news/premyer-ministr-proviv-druge-zasidannya-antikrizovogo-energetichnogo-shtabu

Володимире Ігоровичу,

         бажаємо Вам міцного здоров’я та терпіння, наснаги та оптимізму, високих досягнень і успіхів, вірних друзів і надійних партнерів! Як очільник ICC Ukraine, Ви впроваджуєте важливі програми та проекти, які допомагають українському бізнесу вийти на міжнародний ринок, за Вашим сприянням встановлена комунікація з іноземними бізнес-партнерами, відбувається процес залучення інвестицій в українську економіку. Але у Вас є багато невтілених задумів і планів, які ми із задоволенням допоможемо реалізувати!

Володимире Ігоровичу, дякуємо Вам за мудрі рішення, відповідальні дії та чуйність до своїх колег! Зі святом!

Зокрема в листі йдеться, з метою зняття напруження в умовах наближення курортного сезону просимо, із дотриманням усіх профілактичних заходів ІСС Ukraine пропонує

1) дозволити діяльність готельних та готельно — курортних закладів, за умов виконання рекомендацій ВООЗ, які регулюють санітарні норми діяльності готелів (з метою запобігання зараження COVID-19)., а також доручити головному санлікарю розробити протиепідеміологічні правила функціювання готелів.

2) дозволити працювати чартерному транспорту який виконуватиме внутрішні перевезення.

У всьому світі готельний бізнес є найвразливішим у період кризових ситуацій. В Україні в готельному бізнесі працює понад 100 тис. громадян, а разом з 40 суміжних галузей – 1 млн робітників. Готельний бізнес дає в бюджет країни щонайменше 5 % ВВП.

З часу введення карантину на внутрішній туризм переорієнтувалось додатково 15 % населення України. Галузь сприяє надходженню валюти в країну, зростанню ВВП., та збільшує доходи центрального та місцевих бюджетів. Обмеження в функціонуванні готелів, призведе до розвитку тіньового сектору, в якому санітарні та профілактичні норми взагалі відсутні. А це може призвести до нового спалаху пандемії, йдеться в пояснювальній записці.

[gview file=”https://iccua.org/wp-content/uploads/2020/05/SHmigalyu.pdf”]

Низка членів СОТ, зокрема Україна, розповсюдили Заяву щодо важливості підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) під час пандемії COVID-19, повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

У Заяві члени визнають необхідність глобальної координації зусиль щодо стабілізації економіки та допомоги ММСП, які зазнали негативного впливу від пандемії. У цьому контексті члени окреслили, зокрема, основні дієві заходи на міжнародному рівні для досягнення визначеної мети:

• реалізація зусиль з поглиблення участі ММСП у міжнародній торгівлі задля збереження ланцюгів поставок, пошук спільних рішень та обмін інформацією та найкращим досвідом у сфері спрощення процедур торгівлі, надання доступу ММСП до фінансування, цифрових інструментів та інформаційних онлайн-платформ, залучення до електронної торгівлі;
• продовження роботи щодо підтримки справедливого та передбачуваного середовища для збереження відкритості ринків та сприяння відновленню глобальної економіки, активізація співпраці Секретаріату СОТ з іншими міжнародними організаціями для реалізації участі ММСП у міжнародній торгівлі;
• продовження інформування членами СОТ про запроваджені ними заходи, пов’язані з торгівлею, у контексті забезпечення прозорості і передбачуваності;
• поглиблення та розширення на багатосторонньому рівні дискусії у рамках СОТ щодо сприяння ММСП, спільна діяльність з допомоги ММСП у подоланні наслідків цієї кризи та посилення їх стійкості до майбутніх потрясінь.

https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-razom-iz-chlenami-sot-privernula-uvagu-do-vazhlivosti-pidtrimki-mikro-malih-ta-serednih-pidpriyemstv-pid-chas-pandemiyi-covid-19