Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати закликав підтримати  Законопроєкт № 3837-1 від 29.07.2020 про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження спільних аукціонів з розподілу пропускної спроможності та сертифікації оператора системи передачі. Відповідний лист було направлено на адресу Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП, та особисто його очільнику Андрію Герусу.

                                                             Голові Комітету Верховної Ради                                                                       з питань енергетики та ЖКП
Герусу Андрію Михайловичу
членам Комітету Верховної Ради                                                                   з питань енергетики та ЖКП

Шановний Андрію Михайловичу,

Шановні члени комітету,

Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати представляє найбільшу у світі бізнес-організацію ІСС, членами якої є понад 8 мільйонів компаній. Вже більш ніж 20 років ІСС Ukraine активно і послідовно відстоює впровадження міжнародних засад роботи бізнесу спираючись на досвід накопичений світовою спільнотою, який активно впроваджує Міжнародна Торгова Палата. Членами українського національного комітету є понад 250 компаній, вагома частина яких є стейкхолдерами енергетичного ринку.

       Підтримуючи створення чітких і прозорих правил роботи галузі які мають сприяти її розвитку ми висловлюємо підтримку Законопроєкту № 3837-1 від 29.07.2020 про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження спільних аукціонів з розподілу пропускної спроможності та сертифікації оператора системи передачі.

        Хотіли б висловити свою позицію стосовно окремих статей, які на думку української енергетичної спільноти значно поліпшать умови роботи. Це стосується перш за все Запровадження спільних аукціонів на доступ до міждержавних перетинів, що забезпечить скоординованість процедур між суміжними операторами системи передачі та спростить участь в розподілі міждержавних перетинів для учасників ринку суміжних держав.

          Цілу низку проблем має вирішити також чітке закріплення можливості ОСП України делегувати проведення розподілу міждержавних перетинів суміжному ОСП або третій юридичній особі

          Досі була ціла низка проблем, стосовно транзиту е/е. Законопроєкт № 3837 пропонує вирішити її шляхом його юридичного впровадження.
Також ІСС Ukrasine вважає, що запровадження чіткого механізму розподілу міждержавного перетину з країнами ЄС та Енергетичного співтовариства, а також порядку такого розподілу з третіми країнами (РФ та Білорусь), стане дієвим механізмом, який може бути використаний для обмеження імпорту з цих країн.

          Законопроєкт передбачає можливість застосування моделі відокремлення ISO в питанні відокремлення та незалежності оператора системи передачі (у тому числі особливості повноважень Регулятора, власника системи передачі та оператора системи передачі). Ця норма також, на нашу думку, сприятиме врегулюванню всіх суперечливих моментах які нині існують, і призводять до накопичення проблем.

Звертаємо Вашу увагу, що Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати, спираючись на позицію учасників енергетичного ринку, думки експертів, та досвід роботи галузі закордоном завжди виступає за впровадження в Україні нормативної бази яка відповідає міжнародним стандартам і грунтується на моделях роботи в інших країнах.

Висловлюємо Вам щиру підтримку у Вашій роботі, і прагненні створити найкращі умови роботи енергетичної галузі.

Наперед вдячні за підтримку та розуміння

Президент ІСС Ukraine
Член Світової ради Палат                Щелкунов Володимир Ігорович

[gview file=”https://iccua.org/wp-content/uploads/2020/08/Gerusu-A.M.-07.08.2020.pdf”]

На початок нової сесії заплановано розгляд законопроектів, які мають на меті оновити, доповнити та врегулювати засади Державного екологічного контролю. Законопроекти за номерами 3091 та 3091-1 зареєстровані у Верховній Раді. Утім вже зараз і бізнес і екологічна спільнота запевняють – що пропоновані нормативні акти не відповідають нинішнім викликам часу, і скоріше не поліпшать ситуацію, а призведуть до неадекватного адміністративного тиску на бізнес з корупційними наслідками. ІСС Ukraine Newsletters продовжує відстежувати ситуацію, і звернувся за коментарем з приводу цього до радника Президента Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати з питань екології, захисту навколишнього середовища, очільниці громадського об»єднання “Жива планета” Світлани Берзіної.

ІСС Ukraine Newsletters: Пані Світлано, які ваші висновки після ознайомлення та опрацювання Законопроектів?

Світлана Берзіна: По перше хочу сказати, що ми екологи розуміємо необхідність реформування системи державного нагляду та контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, але не підтримуємо жодного із зареєстрованих проєктів. І причин в цьому кілька. По-перше, запропоновані проєкти не відповідають Концепції реформування системи державного нагляду та контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України ще в 2017 році. По-друге, обидва проєкти порушують принцип «належного урядування» визначений Конституцією України, відповідно до якого коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Проєкти не передбачають вичерпного порядку, способу та підстав для здійснення посадовими особами контролюючого органу заходів державного екологічного контролю, зокрема перевірок, рейдів, патрулювання, реагування на виклики. Це створює як корупційні ризики, так і можливість оскаржити будь-які дії посадових осіб контролюючого органу з формальних підстав, що виключає застосування заходів державного екологічного контролю.

ІСС Ukraine Newsletters: Розробники запевняють, що законопроекти створять прозорі умови для екоконтролю?

Світлана Берзіна: Ні, навпаки. Запропоновані проєкти порушують баланс правових засад організації державного контролю за господарською діяльністю в Україні у цілому, руйнуючи уніфіковане узгоджене правове поле державного контролю, формуючи непрозору систему прийняття рішень щодо виявлення та покарання порушників природоохоронного законодавства.
На нашу думку, система державного нагляду має бути максимально зрозуміла і відповідати схваленої Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, яка проходила широке обговорення і враховує позиції усіх зацікавлених осіб.
Концепцією передбачається прийняття Закону з метою є забезпечення створення ефективної державної системи нагляду (контролю) за станом довкілля, включаючи негативний вплив на здоров’я населення, на основі даних екологічного моніторингу, що має призвести до зниження корупційних ризиків та тиску на бізнес-середовище і сприяти широкому залученню громадськості.

ІСС Ukraine Newsletters: Ви передбачаєте, що тиск збільшиться?

Світлана Берзіна: Так, адже певні норми фактично нереально виконати. Скажімо як можна зупинити підприємство на період перевірки, особливо коли виробництво безперервного циклу. Чи норма, що порушення слід усунути за 10 днів. У мене питання, чи хтось з розробників уявляє як на величезному підприємстві, скажімо, металургійного комплексу за 10 днів усунути порушення, коли технологічне обгрунтування внесення змін у виробництво займе не один тиждень. А штрафи, які до речі дуже значні, будуть нараховуватися вже через ці 10 днів. І таких моментів багато. Не хочеться навіть думати як все це буде вирішуватися.

ІСС Ukraine Newsletters: Але ж Ви не просто попрацювали, щоб знайти недоліки та вузькі місця у законопроектах, у Вас є чіткі пропозиції?

Світлана Берзіна: Так. Вони прописані та подані вже до профільного комітету верховної Ради. Ми не маємо часу, щоб приймати недосконалі закони, щоб потім їх перманентно поліпшувати. Тому ми вимагаємо Відхилити проєкти Законів про державний екологічний контроль за № 3091 від 19.02.2020 р. та за № 3091-1 від 05.03.2020 р. А також пропонуємо сформувати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування робочу групу з розробляння проєкту Закону про державний природоохоронний контроль із залученням експертів ради. Все це прописано у листі на адресу Голові Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка від громадських екологічних організацій.

ІСС Ukraine Newsletters: Дякую за коментар.

ІСС Ukraine долучилося до обговорення законопроекту “Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту”, який було презентовано на сайті Міністерства інфраструктури 23 липня. Учасники Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати, представники того бізнесу, який напряму страждає від вакханалії в тарифоутворення жваво долучилися до дискусії. Своїми враженнями після аналізу законопроекту поділився Президент ІСС Ukraine Володимир Щелкунов.

– Ситуація з тарифами на транспорті вже давно не влаштовує реальний сектор економіки. Ми бачимо, що коїться на залізниці, маємо неадекватні портові збори. Варто зауважити що вони найвищі в чорноморському регіоні. Про яку конкурентоспроможність української продукції може іти мова, коли ми своїми ж руками робимо її неконкурентноспроможною. Але найгірше те, що всі ці незрозумілі логістичні тарифи встановлюються державними компаніями. Тобто держава сама рубає гілку на якій сидить. А ми розуміємо, що все це зменшує бізнес активність, це скорочення податкових надходжень з усіма іншими похідними наслідками. Тут є ще один нюанс. Саме перевезення промислових вантажів, металопрокату, руди, зерна – це основний заробіток тієї ж Укрзалізниці. А сама Укрзалізниця самочинно збільшуючи тарифи закладає в них не економічно обґрунтовані параметри – а розв’язання своїх проблем. Тобто це як? Чому українська промисловість повинна їх фінансувати – починаючи від проблем з пасажирськими перевезеннями і закінчуючи космічними заробітними платами членів наглядової ради УЗ. Тому український бізнес і виступає, за створення Незалежної комісії регулювання тарифів на транспорті. Закладайте методику, хай там буде включені обґрунтовані затрати, інвестпроекти. Ми це зрозуміємо. І тоді прогнозовано можна рухатися вперед. Тобто про такий орган вже йдеться давно, і проблема давно перезріла.
Тепер щодо проекту презентованого Міністерством інфраструктури. Ми вважаємо, що певні речі слід скорегувати. В презентованому проекті Закону ми не побачили, що НКРТ буде складатися з незалежних, незаангажованих людей. По суті пропонується створити відповідний орган при міністерстві інфраструктури. А де бізнес? Чи чутимуть його аргументи? І ще одне – в принципі, байдуже, хто і як буде обиратися на посаду членів національної комісії, якщо буде чітка відпрацьована та узгоджена методологія тарифоутворення. А в цьому випадку, ми зробимо прозору модель, яка не буде під впливом окремих груп, які намагатимуться впливати на рішення, будь то бізнес чи держава.
Резюме наступне: створення НКРТ необхідне. Це єдиний шлях зупинити вакханалію з тарифоутворенням. А ще рік такого, українська економіка навряд чи витримає. Але підхід слід скорегувати.
За законом відведено місяць на обговорення проекту. Ми це зробимо, фахівці відпрацюють позиції, і ми обов’язково подамо їх до розгляду в профільний комітет.

У селі на Зборівщині вирощують курей за новітньою технологією, наближеною до домашньої. Тут ретельно слідкують за збалансованим харчуванням і здоров’ям птиці, а головне – без застосування антибіотиків, які шкодять здоров’ю людей. У рамках діяльності Центру підтримки малого та середнього бізнесу ІСС Ukraine підприємство відвідав віцепрезидент Національного комітету Міжнародної торгової палати Тарас Демкура.

«При Міжнародній торговій палаті ІСС Ukraine ми створили департамент підтримки малого і середнього бізнесу. Ми відвідуємо ці підприємства, інформуємо в соцмережах про них. Деякі підприємства шукають інвестора, інші шукають ринки збуту. Тому наприклад курчата з цієї фабрики будуть продаватися за межі України і вже навіть є пропозиції зробити переробну промисловість», – розповів Тарас Демкура.

Органічну птахофабрику на Тернопільщині заснував уродженець краю, повернувшись з Америки. Сьогодні інвестує в українське виробництво і змінює ставлення людей до їжі та життя. Підприємства в Україні мають великий потенціал. Головне – не опускати рук, навіть у час пандемії, переконаний Тарас Демкура, який підтримує та розвиває еко-бізнеси, бо за ними – майбутнє.

Олег Коваль, голова «Українського дому» у Франції, українець, який вже 30 років проживає у Франції. Нещодавно приїхав до батьківського дому. На запрошення Тараса Демкури Олег  відвідав птахофабрику, технологіями якої приємно вражений.

«Я потрапив в оазис, де просто гордим – це замало сказати. Я щасливий, бо я побачив, де починається Україна. Коли заходиш в клініку в будь-якій країні, якщо ти не чуєш запаху препаратів, це означає, що це високий рівень. Я зайшов зараз в ці модернові ферми, я не чую запаху, що тут вирощуються кури, це просто топ», – поділився враженнями пан Олег.

На цьому виробництві не використовуються премікси, ніякі хімічні добавки. Це чи не перша в Україні фабрика, яка позиціонує себе як еко-фабрика. Здорове харчування нині стає трендом, бо люди дбають про своє здоров’я. Засновники підприємства закликають ставитись відповідального до свого здоров’я і економіки держави.

Центр підтримки малого та середнього бізнесу Національного комітету Міжнародної торгової палати запрошує до співпраці. Телефон для отримання детальної інформації: (050) 377 37 21.

https://www.tenews.org.ua/post/show/1596647294-vidpovidalniy-biznes-na-zborivschini-rozvivayut-eko-ptahofermu

Профільною бізнес-спільнотою визначено коло першочергових завдань та напрацьовано низку пропозицій, зокрема:

• Про створення робочої групи для проведення аудиту митних формальностей при здійсненні митних процедур щодо вантажів, які надходять у контейнерах морським сполученням, з метою уникнення фізичного контакту між суб’єктами ЗЕД та посадовими особами митниці. Про регламентацію на законодавчому рівні митного пост-аудиту в Україні.
• Про необхідність розробки Мінфіном алгоритму обчислення щомісячних планових показників.
• Про дотримання виключної компетенції митного органу в частині контролю за визначенням митної вартості.
• Про створення робочої групи на базі Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики із залученням представників профільної бізнес-спільноти для опрацювання реформи митниці, анонсованої Офісом простих рішень та результатів.

Загалом засідання Комітету за участі представників Одеська_митниця_Держмитслужби стало позитивним прикладом ефективної комунікації у такому форматі, коли навіть зауваження – це не критика заради критики, а досить перспективна спроба спільними зусиллями змінити ситуацію на краще.

          23 липня на сайті Міністерства інфраструктури було презентовано законопроект “Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту”. У вересні планується винести його на розгляд профільного комітету. На думку авторів створення НКРП зніме всі гострі питання у відносинах бізнесу та транспорту. На думку першої заступниці голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлії Клименко, нагальність створення Національної комісії існує вже давно, особливо зараз, коли з”явилися нові ризики.

        На мою думку, зазначила народний депутат в коментарі ІCC Ukraine Newsletters промисловість України насправді не витримає навіть до кінця цього року. Тому що карантин і СОVID вніс своє, це такий фермент. Тобто, радикальні кроки треба буде зробити насправді до кінця цього року.

        Юлія Клименко разом з іншими експертами взяла участь в дискусії «НКРТ: оптимальна модель для України». Експерти дійшли згоди, що основними принципами ефективного регулювання має бути: автономність регулятора, незалежне та справедливе фінансування, адекватність обсягу його повноважень. І на жаль в пропонованому проекті про це не йдеться. А пропонується по суті створити черговий державний орган під егідою Міністерства. Тому важливо визначитися в пріоритетах, і багато часу на це немає говорили учасники дискусії. За словами Юлії Клименко нинішня ситуація — абсолютно деструктивно впливає на економіку. Тому що тарифоутворення, на думку депутата, повинно бути відділене від державних органів і в тому числі від Мінінфраструктури. Воно не може формувати і реалізовувати політику одночасно.

Друзі, як Віце-президент Національного комітету Міжнародної Торгової Палати з питань сталого розвитку, енергоефективності та збереженні довкілля, хочу повідомити, що Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №3658, який закріплює ключові положення Урядового меморандуму з виробниками «зеленої» енергетики.
Цей закон зменшив тариф для сонячних електростанцій на 15%, а для вітрових електростанцій — на 7,5%. На практиці це означатиме, що держава та всі українці заощадять майже 7 млрд. грн. щорічно. До 2030 р. меморандум дасть можливість зменшити об’єм виплат «зеленій генерації» приблизно на 2 млрд євро.
Якщо сказати свою думку, як людина, яка також стала інвестором в зелену енергетику, то я не задоволений таким рішенням, оскільки всі інвестори вкладали кошти, брали кредити згідно з діючим законодавством України і його зміна заднім числом викликала і викликає багато супротиву. Але, як бізнесмен, що думає на перспективу розвитку галузі сонячної енергетики, де важливо державі та і всім нам всіляко сприяти позитивному іміджу України перед світовою бізнесовою спільнотою, оскільки, якби державний закупівник оголосив дефолт в енергетиці, жоден інвестор більше б не зайшов в Україну ні при яких умовах.
Тому, перегортаємо цю сторінку і рухаємося далі!
Дякую всім депутатам, Прем‘єр-міністру, Президенту за злагоджену роботу та спільну позицію, розуміння серйозності питання зеленої енергетики для нашої країни та і світу в цілому.
Вже в першому півріччі в ЄС цього року відновлювана енергетика вперше випередила корисні копалини й склала 40%,а генерація вугля, газу та нафти -37%. Як результат – викиди вуглеводів за 6 місяців скоротилися майже на 25%, а це зменшить ризики екологічної катастрофи на нашій планеті.
Переконаний, що підписаний закон сприятиме збалансуванню ринку електроенергії, захистить права інвесторів та дозволить уникнути підвищення тарифів на електроенергію для населення.

Президент ІСС Ukraine Володимир Щелкунов та Віце-президент Олександр Острянин провели зустріч з Генеральним директором групи «Метінвест» Юрієм Риженковим. Йшлося про взаємну співпрацю Українсьбкого національного комітету міжнародної Торгової палати та вітчизняного виробника, просування та підтримку інноваціних інвестпроектів. Також обговорювали різні аспекти спільної роботи над удосконаленням нормативної бази з метою створення в україні найпривабливіших умов для зупинки падіння виробництва і нарощування його потужностей.

У Верховній Раді зареєстровані Законопроекти про екологічний контроль (№№ 3091, та 3091-1) та про основні засади проведення позапланових заходів контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища (№3417). Віце-президент ІСС Ukraine Сергій Сіволап взяв участь в круглому столі де разом з депутатами, представниками профільних міністерств та відомств, а також громадськими та галузевими асоціаціями дискутували стосовно основних засад цих документів.

ІСС Ukraine долучив до обговорення цих Законопроектів учасників Національного комітету Міжнародної Торгової Палати, і за його підсумками висловив узгоджену позицію бізнесу стосовно нововведень в екологічне законодавство.
За словами Президента ІСС Ukraine Володимира Щелкунова, український бізнес щиро вітає всі кроки, які спрямовані на поліпшення екології в країні. Але висловлює глибоке занепокоєння стосовно того, що окремі положення нових Законопроектів можуть бути використані для тиску на бізнес з метою отримання неправомірної вигоди. Тобто існують суттєві корупційні ризики. А саме, якщо ухвалити пропоновані законопроекти український виробник стане беззахисним перед численними перевірками та перевіряючими. Так нас, як громадську організацію українського бізнесу, наголошує Володимир Щелкунов, — не влаштовують позиції, які передбачають екологічні перевірки без попереджень за заявою фізичних осіб в необмеженій кількості. Ми також не підтримуємо передбачені штрафні санкції за не допуск перевіряючих. Окремо вважаємо загрозою передбачену норму зупинки виробництва у разі виявлення порушень. Важко уявити як це зробити, скажімо з доменною піччю, або іншим сегментом виробничого безперервного циклу. Також у нас викликають занепокоєння ціла низка інших статей Законопроектів. Ми вважаємо, що екологічні заходи мають бути мотивовані для підприємств, і в цьому напрямку повинно бути спрямоване законодавство.
ІСС Ukraine просить не ви носити існуючі законопроекти до першого читання, і продовжити роботу над ними. Національний комітет Міжнародної Торгової Палати готує свої пропозиції стосовно екологічних Законопроектів, які будуть спрямовані в профільний комітет Верховної Ради, — зазначив Володимир Щелкунов.

В Офіційному віснику України опубліковано наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 14 липня 2020 року № 1329, яким затверджено 72 форми міжнародних сертифікатів, повідомляє Мінекономіки.

Зазначені міжнародні сертифікати призначені для супроводження продуктів тваринного походження при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України і засвідчують їх безпечність.

Кожна окрема форма міжнародного сертифікату призначена для окремої товарної групи. Зокрема, затвердженими формами міжнародних сертифікатів охоплено такі товарні групи, як:

– свіже м’ясо різних видів тварин – 16 форм;

– корми для тварин і кормові матеріали для кормів, у т.ч. сіно і солома – 11 форм;

– молоко і молочні продукти – 5 форм;

– яйця і продукти з них – 2 форм;

– риба, мед, продукти бджільництва, равлики, желатин, колаген, пух і пір’я, жири і продукти переробки жиру та ін. продукти тваринного походження – 38 форм.

“Це довгоочікуване рішення для бізнесу, який займається імпортом в Україну відповідних продуктів. Воно знімає ряд проблемних питань і однозначно сприятиме розвитку і поглибленню міжнародної торгівлі”, – зазначив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Глущенко.

За його словами, нові форми міжнародних сертифікатів наближають вітчизняне законодавство до європейських і міжнародних вимог, спрощують процедуру імпорту в Україну харчових продуктів.

“Затверджені форми сертифікатів вже є у відкритому доступі на сайті Держпродспоживслужби, вони стосуються значно ширшого переліку видів продукції тваринного походження, ніж будь-коли. Вони можуть використовуватись бізнесом в будь-який момент часу, за відсутності узгоджених між компетентними органами України та країни-експортера форм сертифікатів. Крім іншого, наказ Мінекономіки зробить доступнішими більш безпечні харчові продукти для українських споживачів”, – додав Сергій Глущенко.

Наявність і зміст міжнародних сертифікатів контролюватиме Держпродспоживслужба.

Наказ набуває чинності через один місяць з дня опублікування, тобто з 24 серпня 2020 року.

https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=ff1b479a-6e7a-4cd5-bcc3-9b9f84668783&title=VvezenniaVUkrainuProduktivTvarinnogoPokhodzhenniaVidbuvatimetsiaZaNovimiFormamiMizhnarodnikhSertifikativ