Оприлюднені нові ініціативи Міністерства інфраструктури України. Відповідно до них Укрзалізниця має у два етапи – у вересні та січні, в черговий раз підняти ціни на перевезення. В черговий раз це робиться не відкрито, а прикриваючи уніфікацією плати за порожній пробіг. Експерти твердять, що вкотре намагаються латати діри в УЗ через проблемне управління за рахунок вітчизняного виробника. ІCC Ukraine Newsletter попросив висловити свою позицію з приводу цієї ініціативи Віце-президента ІСС Ukraine з питань промислової політики та енергетичних стратегій Сергія Сіволапа.

 ІCC Ukraine Newsletter: Пане Сергій, як бізнес ставиться до таких ініціатив?

Сергій Сіволап: Як би не пояснювали чергову необхідність введення чи підвищення плат – все це відображається на загальних стягненнях за користуваннями послуг залізниці. Це природній монополіст, перед ініціативами якого і вітчизняний і іноземний бізнес безпорадний. І що мене найбільше вражає, це відкрите лобіювання представниками Уряду, тобто профільним міністерством інтересів зовсім не «благодійної» установи. Укрзалізниця це бізнес-структура, яка отримує прибуток, те що вона не може звести кінці з кінцями, це її проблеми. І держава має ініціювати перегляд управління УЗ, а не підтримувати чергові ідеї, як забрати у бізнесу ще одну копійку, щоб підтримати компанію.

ІCC Ukraine Newsletter: Зараз в Україні триває Президентська програма «Велике будівництво». Залучені сотні структур, рухаються по Україні тисячі тонн вантажів, в тому числі й залізницею. А тут ініціатива підвищити плату за послуги УЗ? Як це можна розцінювати?

Сергій Сіволап: А тут мене питання, а чи знають в Кабінеті міністрів про ініціативи Криклія? Є програма , є кошторис. Це все бюджетні гроші. А тут новий тариф. Тобто програма здорожується. Уявіть собі, що тариф на перевезення щебеню буде більше ніж його собівартість. Це як називається? Вирішення  знову ж таки проблем УЗ за рахунок наших з вами коштів. Тобто бюджету. Менше лікарень, менше апартів для вентиляції легень, менше тестів, але більше коштів Укрзалізниці. Я звичайно емоційно. Але проблема в тому, що складається враження, що в державі ліва рука не знає що робить права. Загальноприйнята практика, коли приймаються такі рішення, які зачіпають велику кількість фігурантів, цілі галузі, то проводиться жорсткий підрахунок, обговорення. Тобто визначається, чи економічно воно обґрунтоване. Чи в одному місці буде прибуток, а в іншому все посиплеться. Так не можна. Такий волюнтаризм призведе тільки до шкоди.

ІCC Ukraine Newsletter: А чи є подібні приклади у світі?

Сергій Сіволап: На що б не посилалися ініціатори таких ідей, я вам чесно скажу, – не знаю як пояснювати нашим закордонним колегам, що відбувається в українській логістичні галузі. Чому ми втрачаємо свій транзитний потенціал. Тим більше своїми руками. Сьогодні так захотіли, завтра так. Хто буде довгостроково контрактувати рух вантажів через територію України? Це абсурд. Ми ІCC Ukraine будемо ініціювати обговорення цього питання, як на рівні міністерств та відомств, так і в профільному комітеті Верховної Ради. Але просто так, такі рішення пропускати не можна.

ІCC Ukraine Newsletter: Дякую.

Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати звернувся із листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, виконуючої обов’язки Міністра енергетики Ольги Буславець та Голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрія Геруса з пропозицією підтримати Законопроєкту № 3960 від 06.08.2020 про внесення зміни до статті 6 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (ініціатор КМУ).

ТЕКСТ ЛИСТА

ІСС Ukraine є національним комітетом найбільшою світовою бізнес-організації Міжнародної Торгової палати. ІСС представляє інтереси понад 8 мільйонів компаній на всіх континентах. З 1998 року ІСС Ukraine активно і послідовно відстоює впровадження міжнародних засад роботи бізнесу спираючись на досвід накопичений світовою спільнотою, який активно впроваджує Міжнародна Торгова Палата. Членами українського національного комітету є понад 250 компаній, вагома частина яких є стейкхолдерами енергетичного ринку. ІСС Ukraine послідовно виступає за створення сприятливих умов для інвесторів, залученню фінансових ресурсів, забезпечення макроекономічної стабільності, що забезпечить сталий розвиток економіки. Цим листом, ми хотіли б висловити підтримку Законопроєкту № 3960 від 06.08.2020
про внесення зміни до статті 6 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (ініціатор КМУ)

ІСС Ukraine вважає, що забезпечення виконання боргових зобов’язань державних виробників електроенергії та Оператора системи передачі перед міжнародними фінансовими організаціями вкрай необхідне для підтримки його ліквідності та фінансової стабільності. Зокрема ми б хотіли звернути Вашу увагу на важливість запропонованих змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у частині доповнення її новим напрямом надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України, зокрема державних гарантій для залучення кредитних міжнародних фінансових організацій на поповнення обігового капіталу НЕК Укренерго, а саме: кредит Європейського банку реконструкції та розвитку для реалізації проєкту «Солідарна підтримка Укренерго».

ІСС Ukraine, як бізнес-асоціація, яка представляє інтереси в тому чилі стейкхолдерів енергетичної галузі, зважаючи на аналіз законопроєкту № 3960, спираючись на висновки аналітиків, експертів та стейкхолдерів галузі вважає, що залучення кредитів міжнародних фінансових організацій для поповнення обігового капіталу суб’єктами господарювання державного сектору економіки, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та передачі електроенергії в Україні, сприятиме підвищенню ліквідності та стійкості їх роботи. Окрім цього залучення кредитів міжнародних фінансових організацій дозволить усунути негативні наслідки поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) для ринку електричної енергії, зокрема уповільнить існуюче стрімке наростання боргів за спожиту електричну енергію від населення та інших суб’єктів господарювання, зменшить дефіцит обігових коштів учасників ринку, покращить платоспроможність учасників ринку електричної енергії, наддасть стимулів для своєчасних розрахунків за надані послуги.

Просимо Вас підтримати Законопроєкт № 3960 в межах своїх повноважень, вважаємо, що спільними зусиллями можемо суттєво зменшити існуючі ризики в галузі енергетики, створити міцну базу, яка дасть поштовх для її розвитку.

Наперед вдячні,
З повагою,

Президент ІСС Ukraine
Член Світової Ради Палат     Щелкунов Володимир Ігорович

[gview file=”https://iccua.org/wp-content/uploads/2020/08/SHmigalyu-D.17.08.2020.pdf”] [gview file=”https://iccua.org/wp-content/uploads/2020/08/Buslavets-O.A.-17.08.2020.pdf”] [gview file=”https://iccua.org/wp-content/uploads/2020/08/Gerusu-A.-17.08.2020.pdf”]

В офісі ICC Ukraine відбулась зустріч з регіональними представниками Сум Воладимиром Демурою та Харкова Костянтином Дихтяренком. На зустрічі був присутній також радник Президента ICC Ukraine з питань цифрової економіки та цифрової трансформації Anatolii Bondarchuk
Генеральний секретар ICC Ukraine Дарія Заболотня проінформувала колег про участь Палати в Урядових програмах з цифрової інформації. В свою чергу гості розповіли як в регіонах місцеві органи влади працюють в напрямку запровадження технологій диджиталізації в системи управління та координації дій з бізнесом. Також обговорювали підготовку до засідання Правління, що відбудеться 04.09.2020 та Дня підприємця.

Віце-президент ІСС Ukraine Сергій Сіволап взяв участь в нараді, що відбулася в Міністерстві економіки за участю Міністра Ігора Петрашка та представників провідних металургійних і хімічних підприємств щодо ситуації, яка склалася в умовах квотування ввезення в Україну сірчаної кислоти. Нагадаємо, що ще у 2018 році Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення про запровадження квот на імпорт сірчаної кислоти та олеуму. “З метою захисту національного товаровиробника від зростаючого імпорту було застосовано спеціальні заходи щодо імпорту в Україну кислоти сірчаної та олеуму, незалежно від країни походження та експорту, у вигляді квотування імпорту в Україну строком на 3 роки”, – йшлося в аргументації вжитих заходів. Проблема полягала в тому, що від 2014 року, після окупації Росією Кримського півострова, Україна залишилася без найбільшого виробника сірчаної кислоти – заводу “Титан”. Водночас брак сировини підприємств, що використовують кислоту для виробництва (металургійні, коксохімічні) компенсували за рахунок імпорту. Імпорт йшов із Росії. Однак після запровадження ковт, ситуація почала змінюватися не в позитивному напрямку. Відразу після введення квотування, ціни на сірчану кислоту без об’єктивних передумов зросли майже в два рази. Зростання цін стало наслідком переформатування ринку в напрямку знищення реальної конкуренції між постачальниками. Під гаслами захисту виробника були створені умови для дискримінації українських споживачів. А це металургійні та коксохімічні виробництва. З іншої сторони в період квотування не були використані 44% квот на поставку сірчаної кислоти та олеуму з Росії, і 99% – з інших країн. Це пояснюється тим, що річний обсяг квот становить лише 32% від місячної потреби ринку, у зв’язку з чим переговори з виробниками стають недоцільними. На ринку склалася ситуація, коли ціни почали накручувати перекупники. В будь-якому разі значні кошти не йшли на модернізацію хімічних вітчизняних підприємств. Не в повному обсязі задоволені ситуацією і хіміки. Тому на засідання в Міністерстві економіки виробничники просили Уряд скасувати квоти. На зустрічі були почути аргументи і хіміків і металургів, і була розпочата робота по виправленню ситуації, першим кроком якого має стати меморандум між виробниками сірчаної кислоти та її споживачами.

Питання системного просування товарів на зовнішні ринки вже давно вийшло за межі суто проблемних питань конкретних компаній. Окремі економічні аналітики вважають, що на даному етапі світового розвитку, в епоху глобалізаційних процесів – це стратегічні завдання держави. Особливо для України цей напрямок став актуальним, після змін орієнтацій ринків збуту власного експорту. Нині відновлення інституту торгових представництв стає першочерговим завданням, про що заявляє і Президент України Володимир Зеленський, і Прем’єр Міністр Денис Шмигаль. ІСС Ukraine, як бізнес-асоціація, вже 20 років поспіль системно працює у просуванню вітчизняних товарів за кордон, пошуку нових ринків для вітчизняної продукції. Маючи суттєвий досвід в цьому напрямку Український національний комітет Міжнародної торгової палати активно долучився до доручень, які поставлені перед Урядом Президентом України щодо запровадження сучасної системи організаційної підтримки товарів та послуг вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках та забезпечення економічних інтересів держави. Зокрема йдеться про створення торговельних представництв України в іноземних державах. Про цей напрямок дільності ІСС Ukraine Newsletters попросив розповісти Генерального секретаря УНК МТП Дарію Заболотню.

ІСС Ukraine Newsletters: Чи тема торгових представництв нова для України? Вона має свою передісторію?

Дарія Заболотня: Торгові представники, чи як тоді називалися «торгпреди» входили офіційно в дипломатичні місії ще за радянських часів. Торгпредство було повноцінним державним органом, що відстоював за кордоном інтереси держави. Зрозуміло, що на ті часи саме держава мала монополію зовнішньої торгівлі. Але певні підвалини системної роботи були закладені вже тоді. Вивчалась торгова кон’юнктура країни, далі інформація передавалася в Міністерство зовнішньої торгівлі. Торгові представництва, в свою чергу, входили до складу повноважних представництв країни і користувалися всіма правами дипломатичного корпусу. Як факт УРСР мала свої торгові представництва у 9 європейських державах.

ІСС Ukraine Newsletters: І діяльність була результативною?

Дарія Заболотня: Я навіть тут не буду говорити про країни Ради економічної взаємодопомоги. Вони працювали з компаніями за окремим протоколом. Подивимося на інші країни. Українські трактори ХТЗ – працювали на всіх континентах, Херсонські комбайни поставляються в Африку, Південну Америку, Харківські турбіни функціонують на електростанціях по всьому світу, за устаткуванням виробництва Новокраматорського машинобудівного стоїть черга, я вже не згадую про будівництва українськими спеціалістами заводів, гідростанцій закордоном. Все це проходило саме через торгпредства.

ІСС Ukraine Newsletters: А що сталося з набуттям Україною Незалежності?

Дарія Заболотня: Інституція спочатку була збережена. В посольствах були торгові представники. Працювало спеціальне Міністерство – зовнішньо економічних зв’язків. Але структурні зміни в економіці, передача державних потужностей в приватні руки змінили певні акценти. Держава перестала бути монополістом в зовнішній торгівлі. Компанії почали виходити на іноземні ринки самотужки. Десь це був успішний досвід, десь не зовсім. І в період кризи кінця 90 років, роль торгових представництв зменшилася. І вони по суті були ліквідовані. Але з відновленням економіки їх брак став все більш відчутним. Особливо, коли Україна почала входити в систему Світової торгівлі, почали створюватися Зони вільної торгівлі. Виходила ситуація, коли усіма можливостями відкритих закордонних ринків ми не могли скористатися. В окремих компаніях власних сил виходити на них не було, а спеціальних державних установ, робота яких була б на це спрямована не було. В різні часи цим намагалися займатися і МЗС і Мінекономіки. Але все це важко йшло.

ІСС Ukraine Newsletters: Але у держави ж було розуміння що слід відновлювати роботу торгових представництв?

Дарія Заболотня: Безумовно. Адже виходить так, що держава робить перший крок – відкриває іноземні ринки шляхом підписання різних Угод, вступу до асоціацій. А наступний крок, конкретна робота – просто відбуксовується. Потенціал невикористаних можливостей оцінюється окремими експертами у сотні мільярдів доларів втрат щороку. Про необхідність поновлення торгових представництв вже йдеться років 20. В 14 навіть Кабінет Міністрів анонсував початок розробки положень про Торгового Представника. У червні 2015 року Прем’єр-міністр України дав доручення створити торгові представництва в США, ЄС (Брюсселі), Німеччині, Франції, Китаї та на Близькому Сході. В Україні навіть з’являється посада – Торговий представник України. Ним стала на той час заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська.

ІСС Ukraine Newsletters: Тобто робота тривала.

Дарія Заболотня: Так робота тривала. Але скоріше в організаційному плані. Компанії безумовно чекали практичних кроків. Тому коли до нас звернулися з проханням долучитися до роботи у створенні торгових представництв, ми з радістю відгукнулися. Адже ІСС Ukraine постіно працює у напрямку допомоги та сприяння виходу вітчизняним товаровиробникам на іноземні ринки. До речі в майже 30 країнах ми маємо Центри ділового співробітництва при Українському національному комітеті, які саме і займаються цією роботою на практиці. Тому ми одразу надали свої рекомендації, і зараз дуже очікуємо, що інституція торгових представників, нарешті запрацює. Це чекають компанії, цього чекає і вся економіка України. Адже ми розуміємо, що спад виробництва можна зупинити лише збільшенням попиту на продукцію. А в нинішніх важких умовах, шлях в розширенні ринків збуту, якраз і є тією можливістю, щоб розширити кількість споживачів для українських виробників. Ще один момент. Ми зараз формуємо анкету, яку розішлемо нашим учасникам, які експортують власну продукцію, чи мають намір виходити на інші ринки, з питаннями – що вони б очікували від торгових прелдставників, яку допомогу та інформацію їм необхідно. Таким чином, при формуванні ініституції, можна буде відштовхуватися від реальних потреб компаній, і більш гнучко формувати роботу торгових представників.

ІСС Ukraine Newsletters: Дякую

В рамках Програми впровадження на ринку України провідних технологій у сфері енергоефективності та екології, що просувається ICC UKRAINE на флагманських підприємствах України, відбувся візит спільної делегації ICC UKRAINE, ТОВ “САВ КОМПЛЕКТ” та ТОВ “Гідрофлоу Україна” на чолі з Віце-Президентом ICC UKRAINE Олександром Андріановим на Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.

У ході візиту відбулись робочі зустрічі з Головою Правління Полтавського ГЗК Віктором Лотоусом, директором з виробництва Сергієм Канарським, іншими технічними керівниками та фахівцями комбінату. Також, у цеху шламового господарства, було змонтовано 7 приладів електронної водопідготовки “HydroFLOW” та проведено технічний аудит провідних 8 цехів, виробництв та фабрик Полтавського ГЗК на предмет подальшого, більш глибокого впровадження цієї іноваційної технології у виробництво. Проведення аудиту покладено у основу довготривалої спільної Програми впровадження технології “HydroFLOW” на Полтавському ГЗК, над втіленням якої у життя команда фахівців ICC UKRAINE працює вже два роки.

До відома:

Полтавський ГЗК – багаторічний активний учасник ICC UKRAINE,  найбільший український експортер залізорудних котунів до Європи, має повний технологічний цикл –  від видобутку сирої руди до вирбництва залізорудних котунів- підготовленої для металургійних заводів. Переробка руди, виробництво концентрату й котунів здійснюється на переробному комплексі, що включає дробильну та збагачувальну фабрики, а також цех виробництва котунів.

Нагадаємо, що 17 жовтня 2018 р. в ICC UKRAINE, відбулася Презентація-семінар «Застосування системи електронної водопідготовки «HYDROFLOW», у якій взяли участь Президент та Віце-президенти ICC Ukraine, керівники регіональних представництв, голови комісій та запрошені технічні експерти.

Завдяки системній роботі та розгалуженій системі ділових зв’язків ICC UKRAINE, її авторитету серед керівників великого бізнесу, відбулися зустрічі делегацій ICC UKRAINE із керівництвом флагманських компаній України – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Полтавський ГЗК», АТ «Запорізький завод феросплавів», ПрАТ «Мотор Січ», ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» та іншими підприємствами реального сектору української економіки, на яких почалися роботи з практичного впровадження  технології електронної водопідготовки «HYDROFLOW».

ICC UKRAINE запрошує до співробітництва у сфері екології та енергозбереження усі зацікавлені підприємства, організації та установи.

Залучення сучасних супутникових сервісів для моніторингу інфраструктури дозволяє не лише контролювати стан доріг, мостів, будівель та інших важливих об’єктів, їх якісне будівництво, а й може стати дієвим інструментом у боротьбі з морською контрабандою, незаконним видобутком природних ресурсів і попередженням надзвичайних ситуацій, повідомляє сайт Міністерства інфраструктури України.  Ми зацікавлені у співпраці з Державним космічним агентством. На цьому наголосив Міністр інфраструктури України Владислав Криклій під час зустрічі з головою Державного космічного агентства України Володимиром Усовим.

“Ми маємо запозичувати кращий зарубіжний досвід і використовувати ті сучасні ресурси та технології, покликані захищати та покращувати нашу інфраструктуру. Сьогодні супутникові сервіси дозволяють не лише виявляти вертикальні зміщення на різних об’єктах інфраструктури, у тому числі, критичної, а й моніторити роботу портів і будівельників, виявляти підозрілі судна у зонах можливої контрабанди та судна, які заходять у порти тимчасово окупованого Криму, попереджувати незаконний видобуток піску і навіть контролювати дотримання температурного режиму перевізниками. І ми маємо це використовувати вже зараз”, – відзначив очільник Міністерства.

За його словами, це сприятиме покращенню екології та технічного стану інфраструктурних об’єктів, дозволить попереджувати ті чи інші надзвичайні ситуації природного або техногенного характеру. Крім цього, дані супутників можна використовувати для створення транспортної моделі України.

Участь у заході також взяли керівник Національного центру управління та випробувань космічних засобів Володимир Присяжний та інші фахівці галузі.

https://mtu.gov.ua/news/32108.html

У засіданні взяло участь 27 членів ГР із них 15 онлайн.
Після затвердження порядку денного, проект якого оголосив голова ГР Петро Липовенко відбулося затвердження змін до регламенту щодо можливості участі в засіданні громадської ради онлайн та відкорегованого, в зв’язку з пандемією КОВІД-19 плану роботи ГР на 2020-й рік.

Після обговорення поточного стану діяльності авіаційної галузі в період карантинних заходів, а воно критичне, було ухвалене рішення щодо повторного звернення до центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) щодо виконання, запропонованої транспортним комітетом Верховної Ради, Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню епідемії (COVID-19) на 2020-2021 роки для виходу авіаційної галузі з кризового становища. До державної програми, на сьогодні, включено 9 дуже важливих пунктів, які б допомогли поліпшити стан в діяльності авіапідприємств для виходу на докарантинні обсяги авіаперевезень.

Також були обговорені поточні питання діяльності ГР та прийняті відповідні рішення.

В приміщення  Мінфіну відбулось чергове засідання Громадської ради при Міністерстві фінансів за участі Міністра Сергія Марченка та його заступниці  Світлани Воробей.

Окрім членів Громадської ради, на зустрічі також були присутні представники Державна митна служба України, Державна податкова служба України, бізнес-середовища та незалежні експерти. ІСС Ukraine представляли члени УНК МТП Перший віце-президент Олег Платонов та Віце-президент з питань оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко. Обговорювались питання, порушені Комітетами громадськими радами з питань митної справи та з питань оподаткування бухгалтерського обліку та аудиту – зміни до податкового і митного законодавства, боротьба з корупцією на митниці, бюджетний процес, середньострокове бюджетне планування та багато іншого.

У ході засідання члени Громадської Ради озвучили свої пропозиції і напрацювання із зазначених питань та домовились про активне подальше обговорення ініціатив в робочих групах у Мінфіні.

Протягом двох тижнів, з 15 червня по 30 липня, проект «Реформи у сфері енергоефективності в Україні», що виконується німецьким товариством GIZ, у співпраці із Всеукраїнською Асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація ОТГ» провели 6 семінарів, в яких взяли участь більше 270 фахівців із 100 громад. Семінари були присвячені державній політиці у сфері енергоефективності, отримання нових знань у сфері енергоменеджменту та енергоаудиту, сприянню зміцнення потенціалу громад, підвищенню енергоефективності будівель та економії місцевих бюджетів.

Впродовж циклу семінарів учасники ознайомились із:

• діючим сучасним обладнанням та технологіями, практична демонстрація яких, дозволяє якісно навчати енергоменеджерів;
• досвідом впровадження проектів з енергоефективності в ОТГ;
• освітніми програмами та кваліфікаційними вимогами до енергоаудиторів та енергоменеджерів;
• засадами формування політики залучення інвестицій у енергоефективні проекти.

Методичні рекомендації та навчальна програма у сфері енергоефективності для представників громад було зроблено Анатолієм Козленко – голова комісії з енергоефективності ІСС Ukraine, директор Центру Енергоефективності КНУТД.

Розвиток напрямку підготовки енергоменеджерів для ОТГ було обговорено та намічені організаційні дії на найближчу перспективу з віце-президентом ІСС Ukraine Олександром Остряниним.

Намічено продовжити співпрацю з асоціацією ОТГ в рамках підготовки енергоменеджерів та створення демонстраційних об’єктів для практичного навчання енергоефективним заходам.