Категорія: Без рубрики

Тендерна платформа ICC Ukraine
Це інноваційна тендерна платформа, створена для ефективного проведення комерційних онлайн закупівель, продажу товарів і послуг, а також пошуку надійних бізнес-партнерів. Платформа працює під егідою Українського Національного Комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), який сприяє міжнародній співпраці та інтеграції українського бізнесу в світову економічну спільноту. Тендерна платформа ICC Ukraine функціонує у форматі SaaS (Software-as-a-Service) та надає зручний простір для взаємовигідної співпраці між покупцями та продавцями.
Як це працює?
На платформі ICC Ukraine:
- Покупці мають змогу обрати надійного постачальника для разової поставки чи тривалого партнерства.
- Продавці отримують можливість швидко реалізувати товари або укласти довгострокові контракти на регулярні поставки.
Платформа підтримує електронні торги у форматі аукціонів та редукціонів, забезпечуючи:
- Рівні умови для всіх учасників торгів, незалежно від розміру чи досвіду бізнесу.
- Безпеку комерційної інформації.
- Прозорість і швидкість процесів завдяки автоматизації.
Результат — укладення контракту з тим, хто пропонує найкращі умови та дійсно зацікавлений у співпраці.
Наша мета
Ми прагнемо створювати ефективні торгові відносини між компаніями, що хочуть:
- Працювати у міжнародному форматі.
- Розширювати ринки збуту та постачання.
- Здійснювати вигідні закупівлі або продаж.
Можливості для Замовників
- Ефективне цифрове середовище для закупівель і продажу.
- Пошук партнерів за галузевою спеціалізацією.
- Доступ до вигідних пропозицій на ринку.
- Інструменти для оцінки та аналізу результатів пропозицій.
- Оптимізація часу та бюджету на закупівлі.
Можливості для Постачальників
- Доступ до бази торгових процедур замовників в Україні та за кордоном.
- Автоматизоване інформування про тендери.
- Зменшення витрат на маркетинг і рекламу.
- Збільшення продажів і вихід на нові ринки.
- Економія часу й ресурсів на пошук клієнтів.
Останні новини
Всі новини
InnoHub — інноваційна цифрова платформа для комерціалізації наукових розробок у ЗВО та наукових установах
Сьогодні в Одеському Національному економічному університеті (ОНЕУ) – партнер Міжнародної Торгової Палати України- було представлено InnoHub — інноваційну цифрову платформу для комерціалізації наукових розробок у ЗВО та наукових установах
Платформа створена за ініціативи МОН України в межах програми «Горизонт 2020» та покликана сприяти взаємодії між науковцями й представниками бізнесу, забезпечуючи підтримку у просуванні наукових ідей до ринку.
Презентація зібрала понад 450 учасників, зокрема 350 представників більше ніж 150 академічних установ, зі всіх регіонів України. Також у роботі прийняли участь інвестори, представники бізнес-спільнот, органів влади. Учасники мали можливість ознайомитися з функціоналом платформи, протестувати її та взяти участь в обговоренні перспектив використання.
Захід продемонстрував актуальність цифрових рішень для розвитку інноваційного потенціалу науки, а також підтвердив високий запит на механізми комерціалізації наукових результатів.
ОНЕУ підтримує ініціативи, які сприяють трансформації вищої освіти, посиленню співпраці з бізнесом і впровадженню інновацій на практиці.
Останні новини
Всі новини
Зустріч з Президенткою U.S.-Ukraine Business Council
Останні новини
Всі новини
Новий етап українсько-чеського економічного партнерства

Останні новини
Всі новини
V Форум жіночого лідерства АПУ: обговорення кар’єрного розвитку, соціальних викликів та підтримки жінок у кризових умовах
27 березня Асоціація правників України провела ювілейний V Форум жіночого лідерства.
Учасники заходу обговорили виклики, з якими стикаються жінки-лідерки — від кар’єрного росту до ментального здоров’я, від наставництва до суддівського лідерства. Це була чудова можливість почути реальні історії, що надихають, отримати інструменти для власного розвитку й стати частиною потужної спільноти, яка підтримує та мотивує.
Від ІСС Ukraine на форум було запрошено Виконавчу директорку Тетяну Савосько.
Перед початком Форуму присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглих захисників України.
Учасників заходу привітала Тетяна Лисовець, Віцепрезидентка АПУ, старша партнерка АК «Соколовський і Партнери». Вона наголосила, що важливо демонструвати історії жіночого успіху, адже це надає сили й натхнення.
Перша сесія Форуму мала назву «Лідерство як мистецтво рівноваги». Дискусію модерувала Діана Яковлева, Голова Відділення АПУ в Одеській області, партнерка, керівниця практики кримінального права в ЮК «AS Legal».
До обговорення долучилися:
- Світлана Глущенко, радниця VB Partners, ексзаступниця Міністра юстиції України;
- Ангеліна Чачуна, керівниця служби комплаєнс-офіцера, Дирекція з правового забезпечення ТОВ «Метінвест Холдинг»;
- Юлія Азаріна, директорка Антикорупційного офісу «Укрзалізниці»;
- Олена Осмоловська, генеральна директорка, т.в.о. головного редактора «Юридичної Газети».
Однією із тем дискусії було жіноче лідерство як тягар чи привілей. Спікерки поділилися думками про те, що означає бути лідеркою у професійному середовищі, а також як це впливає на особисте життя та розвиток.
Особливу увагу приділили питанню балансу між кар’єрою та сім’єю, зокрема у кризових умовах, і впливу материнства на лідерські амбіції жінок. Також учасниці сесії поділилися своїм досвідом, як знаходити сили й енергію для підтримки своїх команд, а також як не втратити свою жіночу суперсилу, підлаштовуючись під «чоловічі» норми у професійному світі.
У рамках Форуму Олена Осмоловська презентувала результати дослідження “Ukrainian Women in Law — 2025”, проведеного «Юридичною Газетою». Метою дослідження є підтримка жінок-юристок, які, попри всі виклики війни, активно змінюють країну, формують правове поле та виступають її міцним тилом.
Зокрема, згідно з результатами дослідження, у юркомпаніях України жінки все ще мають меншу присутність на керівних посадах. Хоча в категоріях «юрист» і «старший юрист» жінки становлять 55% і 47% відповідно, на рівні партнерства їхня частка зменшується:
- керуючі партнери: 32% жінок проти 68% чоловіків;
- партнери: 35% жінок, 65% чоловіків;
- еquity-партнери: лише 29% жінок.
Детальніше про результати дослідження можна дізнатися за посиланням.
Виклики воєнного часу — такою була тема другої сесії Форуму. Модераторкою панелі виступила Андріана Фозекош, керівниця практики захисту військовослужбовців, адвокатка AVER LEX, членкиня Ради Комітету АПУ з військового права, військової юстиції та захисту прав ветеранів.
У дискусії взяли участь:
- Вероніка Плотнікова, керівниця Координаційного центру підтримки потерпілих і свідків;
- Дзвенислава «Дзвінка» Сіра, керівниця відділу з роботи з пораненими Патронатної служби «Янголи» у складі 3-ї окремої штурмової бригади (ОШБр);
- Дар’я Касьянова, програмна директорка «СОС Дитячі Містечка Україна», голова Правління «Української мережі за права дитини»;
- Оксана Сосіденко, сертифікована кар’єрна консультантка, менторка, волонтерка.
Однією із тем сесії були важливі соціальні питання, що виникають в умовах війни. Учасниці дискусії обговорили ключові аспекти підтримки постраждалих від воєнних злочинів, а також роль жінок у підтримці ментального здоров’я ветеранів та військовослужбовців, повернених із полону.
Дзвенислава «Дзвінка» Сіра зазначила, що на сьогодні Патронатна служба «Янголи» 3-ї ОШБр налічує близько 50 людей. Вона розповіла, як відбувається супровід поранених бійців бригади, і дала поради, як правильно спілкуватися з пораненими, котрі потребують психологічної підтримки.
Окрему увагу на сесії приділили темі професійної релокації в умовах воєнного стану. Спікерки поділилися досвідом подолання психологічних викликів, які постають перед багатьма жінками під час війни.
Також учасниці поділилися думками про нові кар’єрні можливості, які відкриваються для жінок у часи кризи, та обговорили, як війна змінює професійні траєкторії, даючи нові можливості для розвитку та зростання.
Після сесії відбувся розіграш призів від брендованого партнера Форуму, книжкового інтернет-магазину Ridmi.
Третя, фінальна сесія Форуму мала назву «Траєкторія лідерства: наставництво, зростання, можливості». Обговорення цієї теми модерувала Альона Шуліма, PhD, Голова GR Комітету АПУ, партнерка Pragma Consulting Group, Заслужена юристка України.
Спікерками сесії були:
- Анна Монахова, бізнес-партнерка VB Partners;
- Анастасія Безкоровайна, голова HR-департаменту AVELLUM;
- Каріна Панченко, партнерка та керівниця практики вирішення спорів Miller Law Firm, адвокатка.
Учасниці сесії обговорили механізми жіночого наставництва, зокрема стратегії ефективної підтримки та розвитку молодших колег, а також роль HR і топменеджменту у формуванні кадрового резерву.
Однією із ключових тем було питання побудови інклюзивної корпоративної культури, яка підтримує різноманітність та рівні можливості для всіх працівників. Спікерки обмінялися досвідом, як юристкам оцінити свій потенціал і знайти свій шлях, а також як перетворити юридичну професію на успішний бізнес.
Також приділили увагу темі лідерства через підтримку. Учасниці поділилися ідеями, як побудувати не лише кар’єру, а й спільноту, що підтримує розвиток та взаємодопомогу.
V Форум жіночого лідерства став важливою подією для обміну досвідом та підтримки на шляху до професійного розвитку. Учасниці заходу обговорили важливі теми, як-от баланс між кар’єрою та сім’єю, підтримка постраждалих від воєнних злочинів та розвиток жіночого наставництва. Форум продемонстрував, як важливо жінкам підтримувати одна одну та створювати сильну спільноту для досягнення успіху.
Фоторепортаж із заходу ви можете переглянути за посиланням.
АПУ дякує за підтримку в організації Форуму:
• Українському національному комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) за інформаційну підтримку заходу.
- партнерам заходу: VB Partners, Miller Law Firm;
- партнерам сесій: AVER LEX, АК «Соколовський і Партнери», AVELLUM, Pragma Consulting Group, ЮК «AS Legal»;
- брендованим партнерам: Ridmi, soovikast.
Останні новини
Всі новини
На Волині представників бізнесу закликали підтримати дітей загиблих захисників
27 березня у Волинській ОВА відбулась чергова зустріч з представниками бізнесу, громадських організацій та районних адміністрацій у межах ініціативи «Діалог влади з бізнесом». Обговорювали важливу та чутливу тему – соціальну відповідальність підприємств, зокрема працевлаштування ВПО, людей з інвалідністю та допомогу дітям загиблих військовослужбовців з Волині.
«Волинський бізнес завжди демонстрував високу соціальну відповідальність, – відзначив заступник голови ОДА Роман Романюк, відкриваючи засідання. – Тож хочу подякувати кожному з вас за небайдужість та ваш вклад. Сьогодні обміняємось досвідом, успішними кейсами та інструментами співпраці, спрямованими на допомогу тих, хто її потребує, зокрема в нашій області».
Окрему увагу приділили благодійній платформі «Дітям наших захисників» від ПАТ Українські вертольоти” у партнерстві з ICC Ukraine.
Історію створення благодійної платформи розповіла директорка з комунікацій авіакомпанії Леся Червінська.

Також про благодійну платформу розповів Генеральний секретар Міжнародної Торговоі Палати України Олексій Кожанов, зазначивши, що ICC Ukraine розвиває цю благодійну ініціативу, займається просуванням цього проєкту не тільки в Києві, а і по всій Україні через регіональних представників ICC Ukraine.

Основна ідея – це опікунство над дітьми захисників підприємства, яку згодом вирішили поширити. Адже в час війни зростає кількість сімей, які потребують не лише фінансової допомоги, а й турботи, уваги та соціальної підтримки.
За словами начальниці обласної служби у справах дітей Алли Онищук, нині в області 17 дітей втратили обох батьків або залишилися сиротами через війну, понад тисячу дітей втратили одного з батьків унаслідок бойових дій та 13 дітей, батьки яких вважаються зниклими безвісти.
«Ці діти зростають без батьків, які віддали своє життя за нашу країну. Тож наша спільна відповідальність – підтримати їх, дати відчути, що вони не залишені наодинці зі своїми труднощами. Якщо хоча б кілька підприємств візьмуть на себе шефство над дітьми, це вже змінить їхнє життя», – зазначив заступник голови Волинської ОДА Роман Романюк. Вести відповідну комунікацію зацікавлені представники бізнес-спільноти можуть через Службу у справах дітей Волинської ОВА.

Дякуємо кожному підприємству, яке вже долучилося до підтримки дітей наших Героїв. Кожен внесок – це крок до того, щоб діти зростали в турботі, навіть у такі складні часи.
За матеріалами пресслужби Волинської ОВА.
Останні новини
Всі новини
На Буковині представили благодійну платформу “Дітям наших Захисників”
27 березня у Чернівецькій обласній військовій адміністрації відбулася зустріч, присвячена підтримці дітей загиблих українських воїнів.
У заході взяли участь заступник начальника Чернівецької ОВА Валентин Пабат, представники структурних підрозділів адміністрації, а також бізнес-спільноти Буковини.
Під час зустрічі презентували благодійну платформу “Дітям наших Захисників”, започатковану авіакомпанією “Українські вертольоти” у партнерстві з ICC Ukraine та Міністерством у справах ветеранів.
«Сьогодні ми об’єдналися навколо благородної ініціативи — створення платформи “Дітям наших Захисників”, щоб турбота, вдячність і реальна допомога охопили кожну дитину, яка втратила найрідніших. Це той випадок, коли держава, бізнес і громада мають діяти разом», – наголосив Валентин Пабат.

“ІCC Ukraine з першого дня відгукнувся на ініціативу компанії «Українські вертольоти» і спільними зусиллями розвиваємо цю благородну ініціативу. Залучаємо до благодійної платформи наших учасників, партнерів”, – зазначила заступниця Генерального секретаря ICC Ukraine Олена Цимбал.
Основна мета ініціативи – підтримка дітей, які втратили батьків унаслідок війни. Для ефективної допомоги важлива співпраця держави, бізнесу та громади. Зокрема, бізнес може долучитися до ініціативи у різний спосіб:
• надавати адресну щомісячну допомогу відповідно до потреб дитини;
• підтримувати дітей у партнерстві з благодійними фондами;
• перераховувати кошти опікунам дітей-сиріт за умови отримання фотозвітів про їх використання;
• дарувати сертифікати за визначеними групами товарів.
Кожна компанія самостійно обирає регіон, формат і розмір допомоги, а також кількість дітей, яким готова допомагати.
Дякуємо Чернівецькій обласній військовій адміністрації, що зібрали небайдужих підприємців Буковини.
Фото надано пресс-службою Чернівецької ОДА та «Авіакомпанія «Українські вертольоти»
Останні новини
Всі новини
Вебінар на тему “Презентація змін до постанови Уряду № 1092 про реалізацію положень Митного кодексу України щодо надання авторизацій”
Громадська Рада при Міністерстві фінансів України запрошує вас взяти участь у вебінарі на тему “Презентація змін до постанови Уряду № 1092 про реалізацію положень Митного кодексу України щодо надання авторизацій”.
Дата і час:
31 березня 2025 р. (понеділок) о 14:30 за Києвом.
Формат:
Онлайн.
Мова заходу: українська
Програма вебінару:
• Огляд змін до постанови № 1092
• Обговорення впливу змін на бізнес-процеси
• Відповіді на запитання учасників
Доповідачі:
-Керівники профільних структурних підрозділів Міністерства фінансів України і Державної митної служби України
Вебінар буде корисний для представників бізнесу, митних брокерів, юристів, а також усіх зацікавлених у питаннях митного регулювання.
Участь у вебінарі вільна за умови попередньої реєстрації. Для участі у вебінарі, будь ласка, зареєструйтесь за посиланням: https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_gczAChr9QnCTPehPf4Kxcg. Після заповнення форми Ви отримаєте запрошення на вказаний при реєстрації e-mail.
Важливо: за замовчуванням, можливість ввімкнути камеру та мікрофон буде тільки у спікерів. Для того, щоб задати питання голосом, будь-ласка, підніміть руку або попередьте про це у чаті. Також є можливість задавати питання у чаті вебінару.
Не втрачайте можливість дізнатися про важливі зміни та задати свої питання експертам!
Останні новини
Всі новини
Нагорода від Міжнародної Торгової Палати України
За особистим дорученням Президента Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) Володимира Щелкунова віцепрезидент Олександр Острянин нагородив Орденом Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати керівника БФ «Сила братерства України» Олександра Савіська за плідну співпрацю та підтримку Збройних Сил України та соціально-незахищених верств населення , за самовіддану діяльність, людяність і небайдужість.
З вірою в ЗСУ та во благо України!🇺🇦


Останні новини
Всі новини
Ліквідація спрощеної системи оподаткування: наслідки для економіки України
Віцепрезидент ICC Ukraine з питань оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко – про ризики багаторазового збільшення податкового навантаження для багатьох категорій підприємців
Міністерство фінансів України 12 березня 2025 року оприлюднило звіт про виконання Національної стратегії доходів за 2024 рік, який містить пропозиції щодо перегляду, а по суті, ліквідації спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців (ФОП). Попри офіційні запевнення відомства про відсутність негайних планів щодо підвищення податків для цієї категорії, детальний аналіз документа свідчить про інше – уряд готує фундаментальну трансформацію податкової системи, яка може суттєво змінити правила гри для малого та середнього бізнесу в Україні.
Варто нагадати, що Національна стратегія доходів на 2024—2030 роки розроблялася без належного залучення громадськості, бізнес-спільноти та аналітичних центрів. Документ було схвалено майже непомітно для широкої громадськості, а його положення щодо реформування спрощеної системи оподаткування явно суперечать передвиборчим обіцянкам діючої влади. Така непрозорість в ухваленні рішень, які впливають на мільйони українців, викликає серйозні запитання щодо справжніх цілей та наслідків цієї реформи.
Коли ми говоримо про спрощену систему оподаткування в Україні, ми маємо розуміти, що йдеться не просто про фіскальний механізм, а про основу економічної самостійності мільйонів українців. За роки незалежності система ФОП стала не лише інструментом легалізації малого бізнесу, але й своєрідним соціальним ліфтом та дієвим механізмом економічної мобільності для багатьох громадян. В умовах економічних криз та російської агресії саме спрощена система оподаткування забезпечувала стійкість української економіки, дозволяючи людям створювати робочі місця для себе та інших.
Що пропонує Міністерство фінансів?
Згідно з Національною стратегією доходів, реформа спрощеної системи оподаткування передбачає кілька ключових змін, які в сукупності являють собою радикальну перебудову всієї системи.
По-перше, планується поступове збільшення ставок єдиного податку для юридичних осіб третьої групи до рівня стандартної ставки податку на прибуток (18%) протягом трьох років, з подальшою забороною для юридичних осіб перебувати на спрощеній системі оподаткування. Це фактично означає ліквідацію спрощеної системи для всіх юридичних осіб, що змусить десятки тисяч компаній перейти на загальну систему з усіма її бюрократичними та фінансовими ускладненнями.
По-друге, для фізичних осіб-підприємців пропонується об’єднання другої та третьої груп в одну з диференційованою шкалою ставок від 3% (для торгівельної діяльності) до 17% (для високомаржинальних послуг). Такий підхід може призвести до багаторазового збільшення податкового навантаження для багатьох категорій підприємців, особливо у сфері послуг та інтелектуальної праці.
Окрім того, планується перегляд переліку видів діяльності, дозволених для першої групи ФОП, з виключенням високомаржинальних видів бізнесу. Це може призвести до того, що значна частина самозайнятих осіб втратить можливість працювати легально за поточних фінансових умов.
Стратегія також передбачає обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для всіх платників об’єднаної другої групи, що збільшить адміністративне навантаження на малий бізнес та вимагатиме додаткових витрат на обладнання та програмне забезпечення.
Запланована обов’язкова реєстрація всіх платників спрощеної системи платниками ПДВ у разі досягнення відповідного порогу. Це може призвести до значного ускладнення податкового обліку для малого бізнесу та додаткових витрат на бухгалтерське обслуговування.
В документі також йдеться про скасування інституту реєстрації фізичної особи-підприємця. Натомість статус підприємця надаватиметься автоматично після відкриття спеціального банківського рахунку. Це, з одного боку, може спростити процедуру реєстрації, але з іншого – створить додаткові можливості для контролю за фінансовими операціями підприємців.
Передумови реформи: контроль за кожною копійкою
Особливу увагу привертає положення стратегії щодо передумов впровадження податкової реформи. Міністерство фінансів у Національній стратегії доходів зазначає, що реформа спрощеної системи оподаткування розпочнеться лише після виконання заходів, передбачених підрозділом 4.2.3(b) “Безпека використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках”.
Ця умова викликає особливе занепокоєння, оскільки, по суті, йдеться про надання податковим органам доступу до банківської інформації платників податків – до руху коштів на рахунках фізичних та юридичних осіб. Така ініціатива означає встановлення безпрецедентного рівня фінансового контролю над громадянами та бізнесом, що прямо суперечить принципам банківської таємниці та може створити нові корупційні ризики.
Держава прагне отримати можливість відстежувати кожну фінансову операцію громадян та підприємців, що в умовах українських реалій створює ризики використання цієї інформації для тиску на бізнес.
Питання банківської таємниці та захисту персональних фінансових даних є фундаментальним для демократичного суспільства. У розвинених країнах доступ податкових органів до банківської інформації строго регламентований та супроводжується потужними механізмами захисту прав громадян. В українських реаліях, де інституційна спроможність органів контролю залишається недостатньою, а корупційні ризики високими, такі повноваження можуть стати інструментом зловживань.
Реальний стан спрощеної системи оподаткування
Аналізуючи поточний стан спрощеної системи оподаткування, варто звернути увагу на об’єктивні дані, які спростовують багато критичних аргументів щодо неефективності цієї системи.
Станом на початок 2025 року, загальна кількість ФОП на спрощеній системі оподаткування становить понад 1,6 млн осіб, що на 52,5 тис. більше порівняно з попереднім роком. Цей стабільний приріст, навіть в умовах війни, свідчить про життєздатність та важливість цієї системи для економіки України.
Структура розподілу за групами спрощеної системи оподаткування виглядає наступним чином: перша група – 194,9 тис. осіб (12% від загальної кількості), друга група – 630,6 тис. осіб (38,8%), третя група – 800,2 тис. осіб (49,2%), четверта група – 0,7 тис. осіб.
Переважання підприємців третьої групи (майже половина від загальної кількості) свідчить про важливість цієї категорії для економіки. Саме ця група включає більшість ІТ-фахівців, консультантів, представників креативних індустрій та інших висококваліфікованих спеціалістів, які формують ядро сучасної української економіки знань.
У 2024 році надходження від єдиного податку становили понад 55,1 млрд грн, що на 17,1 млрд грн більше порівняно з попереднім роком. Цей приріст на 45% є вражаючим показником, особливо в умовах воєнного стану. Він свідчить про значний фіскальний потенціал спрощеної системи та її важливість для наповнення бюджету.
Критика спрощеної системи: обґрунтована чи надумана?
Аналізуючи аргументи критиків спрощеної системи оподаткування, зокрема ті, що наводяться в документах Міжнародного валютного фонду, варто критично оцінити їх обґрунтованість та застосовність до українських реалій.
Перший аргумент стосується різних податкових ставок та варіацій в базі оподаткування між групами, що нібито дозволяє платникам податків мінімізувати своє податкове навантаження. Однак, саме така гнучкість забезпечує адаптивність системи до різних видів діяльності та масштабів бізнесу, що є ключовим фактором її успішності.
Другий аргумент щодо можливості переходу між спрощеною та загальною системами оподаткування для оптимізації податків має певні підстави, але стосується скоріше недосконалості контролю, ніж проблем самої спрощеної системи. Цю проблему можна вирішити через удосконалення механізмів податкового адміністрування без руйнування всієї системи.
Третій аргумент стверджує, що спрощена система перетворилася з інструменту підтримки малих підприємств на засіб оптимізації податків. Це частково правда, але проблема стосується в основному зловживань з боку середнього та великого бізнесу, які можна адресно вирішувати через посилення контролю за схемами ухилення від оподаткування. Яскравий приклад такої боротьби продемонструвала податкова, викривши схему “дроблення бізнесу” у мережах “Ябко” та Yabluka, які за допомогою схеми з 300 пов’язаними ФОПами ухилилися від сплати ПДВ на понад 286 млн грн. Виявляється, що можна викривати ці схеми і без знищення спрощеної системи, цікаво, що раніше заважало?
Четвертий аргумент про тиск на ПДВ та недобросовісну конкуренцію між платниками ПДВ та учасниками системи єдиного податку є досить сумнівним. Практика показує, що більшість підприємців на спрощеній системі працюють у сферах, які принципово відрізняються від сфер діяльності великих платників ПДВ, тому про пряму конкуренцію часто не йдеться.
П’ятий аргумент щодо проблем у контексті оподаткування праці та неформальної зайнятості має реальні підстави, але стосується скоріше недобросовісних практик окремих роботодавців, ніж недоліків спрощеної системи як такої. Цю проблему можна вирішувати цільовими заходами без радикальної перебудови всієї системи.
Катастрофічні наслідки реформи для економіки України
Запропонована реформа спрощеної системи оподаткування може мати серйозні негативні наслідки для економіки України, особливо в контексті повоєнного відновлення. Розглянемо детальніше кожен з потенційних ризиків.
Перший і найочевидніший ризик – це удар по підприємницькій ініціативі. Підвищення податкових ставок до 8,5-17% замість поточних 2-5% (плюс військовий збір) неминуче призведе до зниження підприємницької активності. Тисячі малих підприємців, особливо в сфері послуг, можуть припинити діяльність або перейти в тіньовий сектор. Вже зараз, за даними Міністерства економіки, спостерігається уповільнення економічного зростання та економічної активності: якщо в січні 2025 року зростання становило 1,5%, то в лютому – лише 0,7%. За два місяці 2025 року зростання склало лише 1,1%. При продовженні такої динаміки економіка може увійти в рецесію вже у другому кварталі 2025 року.
Другий серйозний ризик – підвищення вартості послуг та посилення інфляційного тиску. Зростання податкового навантаження неминуче буде перекладено на споживачів через підвищення цін. За найскромнішими оцінками, вартість багатьох популярних послуг в Україні може зрости на 10-12%. Це створить додатковий інфляційний тиск в економіці, яка й так страждає від високої інфляції. У річному обчисленні, порівняно із лютим 2024 року, ціни зросли у лютому 2025 року зросли на 13,4%. Особливо відчутним це буде для найменш захищених верств населення, для яких подорожчання базових послуг може стати критичним.
Третій ризик – втрата конкурентоспроможності. Україна може втратити одну з ключових конкурентних переваг – розвинений та доступний ринок послуг, який був можливий зокрема завдяки спрощеній системі оподаткування. Це особливо небезпечно в контексті євроінтеграції, коли Україні необхідно посилювати, а не послаблювати свої економічні позиції. Наприклад, IT-сектор, який став одним із драйверів української економіки і забезпечує значний приплив валюти, значною мірою базується на моделі використання ФОП. Підвищення податкового навантаження може підірвати конкурентоспроможність цього сектору на глобальному ринку.
Четвертий ризик – відтік людського капіталу. Для багатьох українських підприємців, особливо в IT-сфері та креативних індустріях, податкові зміни можуть стати вирішальним фактором для прийняття рішення про еміграцію. Якщо податкові умови в Україні та, наприклад, Польщі будуть подібними, але при цьому в Польщі буде краща інфраструктура, вища безпека та більше можливостей для розвитку, логічним вибором для багатьох стане переїзд. Крім того, такі зміни знизять мотивацію для повернення в Україну тих фахівців, які виїхали через війну. В умовах демографічної кризи та масштабної еміграції через військові дії, такий додатковий стимул для виїзду може мати катастрофічні довгострокові наслідки для людського капіталу країни.
П’ятий ризик – розширення тіньової економіки. Радикальне підвищення податкового навантаження може призвести до зворотного ефекту – замість збільшення надходжень до бюджету, відбудеться розширення тіньового сектору економіки. Якщо підприємці не платять навіть 2-5% від обороту, то тим більше вони шукатимуть способи уникнути сплати 15-17%. Досвід попередніх податкових реформ в Україні неодноразово демонстрував, що надмірний фіскальний тиск призводить не до збільшення надходжень, а до розширення тіньової економіки.
Шостий ризик – скорочення середнього класу. Спрощена система оподаткування стала одним з основних інструментів формування українського середнього класу – економічно самостійних громадян, які не залежать від держави чи окремих роботодавців. Підрив цієї системи може призвести до скорочення чисельності середнього класу, що негативно вплине на соціальну стабільність та демократичні процеси в країні.
Сьомий ризик – підвищення рівня безробіття та соціальна напруга. Ліквідація спрощеної системи оподаткування неминуче призведе до закриття значної кількості малих підприємств, що, своєю чергою, посилить соціально-економічні проблеми.
Альтернативний підхід: адресна боротьба зі зловживаннями
Замість руйнування ефективної системи підтримки малого підприємництва, доцільно зосередитися на адресній боротьбі зі зловживаннями, які справді існують у спрощеній системі оподаткування.
Перш за все, варто впровадити ефективні аналітичні інструменти для виявлення “горизонтального поділу компаній” – схеми, коли великий бізнес штучно розділяється на дрібніші структури для використання переваг спрощеної системи. Сучасні технології аналізу даних дозволяють ефективно виявляти такі схеми без необхідності суцільного контролю за всіма підприємцями.
По-друге, можна розглянути варіант вдосконалення системи оподаткування для окремих високомаржинальних видів діяльності без зачіпання всієї спрощеної системи. Це дозволило б адресно вирішити проблему надмірних податкових пільг у тих сферах, де вони можуть створювати нерівні умови конкуренції.
По-третє, доцільно посилити контроль за великими грошовими потоками та операціями між ФОП та юридичними особами, які можуть вказувати на схеми ухилення від оподаткування. При цьому такий контроль має бути цільовим і не зачіпати звичайну підприємницьку діяльність.
Нарешті, важливо забезпечити технологічну модернізацію податкових органів, яка б дозволила їм ефективно виявляти реальні схеми ухилення від оподаткування без необхідності тотального контролю за кожним підприємцем. Інвестиції в аналітичні системи та навчання персоналу можуть дати значно кращі результати, ніж спроби змінити всю податкову систему.
Реформа як загроза для відновлення
В умовах продовження російської агресії та важкого стану економіки України, запропонована реформа спрощеної системи оподаткування виглядає не просто недоречною, а потенційно небезпечною. Замість створення сприятливих умов для відновлення економіки, розвитку підприємництва та повернення українців з-за кордону, уряд планує підвищити податкове навантаження та встановити тотальний контроль за фінансами громадян.
Малий та середній бізнес, який демонструє вражаючу стійкість в умовах війни (про що свідчить зростання кількості ФОП на 52,5 тис. за останній рік), заслуговує на підтримку, а не на додаткові обмеження та фіскальний тиск. Спрощена система оподаткування – це не просто механізм сплати податків, а інструмент економічного розвитку, створення робочих місць та підтримки підприємницької ініціативи.
Якщо Україна справді прагне європейської інтеграції та стійкого економічного зростання, то політика щодо малого бізнесу має ґрунтуватися на принципах підтримки та стимулювання, а не на фіскальному тиску та контролі. Замість копіювання окремих елементів європейських податкових систем (реформа ФОП скопійована з податкової системи Польщі) без врахування місцевого контексту, Україні необхідно розвивати власну модель, яка враховуватиме і поточні реалії війни, і перспективи повоєнного відновлення.
Україні потрібна виважена та прозора дискусія про майбутнє податкової системи, яка враховуватиме інтереси всіх зацікавлених сторін та базуватиметься на ретельному аналізі можливих наслідків запропонованих змін. Тільки такий підхід дозволить розробити дійсно ефективну модель оподаткування, яка сприятиме економічному зростанню та соціальній справедливості.
Першоджерело https://telegraf.com.ua/