4–6 травня на Івано-Франківщині відбувся Міжнародний форум партнерства “Friends of Ukraine”, який зібрав понад 200 українських громад, десятки міжнародних організацій, благодійних фондів і делегацій з 15 країн Європи. Організаторами заходу стали Клуб мерів, Добробат та Чесько-українська торгова палата.

Старший віцепрезидент ICC Ukraine Іван Синетар виступив на форумі з темою «Економічна дипломатія: як об’єднати бізнес, громади та міжнародні інституції для сталого розвитку та відбудови України». У виступі він акцентував на важливості довіри як передумови інвестицій та розвитку, і на тій ролі, яку ICC відіграє як міжнародна платформа співпраці та прозорості:

«Сьогодні економічна дипломатія — це не лише про великі переговори між урядами. Це про довіру, яка виникає, коли громади, бізнес і міжнародні партнери працюють разом. Україна потребує не просто інвестицій — вона потребує партнерів, які готові діяти. І наша місія в ICC — бути тією платформою, що робить цю співпрацю реальною».

Серед практичних кейсів, які презентував, — страхування військових ризиків для іноземного бізнесу, що вже дозволило реалізувати інфраструктурний проєкт на Дніпропетровщині, а також B2B-форуми, що стали стартом нових партнерств між українськими та європейськими бізнесами.

«Ми допомагаємо громадам не лише знайти партнерів, а й “говорити з ними однією мовою” — мовою міжнародних стандартів, відкритої комунікації та сталого підходу. І що важливо — ми не політична сила. Ми — бізнесова платформа, яка створює умови для дії», – наголосив Іван Синетар. 

ICC Ukraine активно залучає до діалогу малі громади та локальний бізнес, допомагаючи їм інтегруватися у глобальні процеси: через підготовку проєктів, фасилітацію контактів з донорами та розробку стратегії залучення інвестицій.

Форум “Friends of Ukraine” ще раз підтвердив: відбудова України — це не лише інфраструктура. Це партнерства, готовність ділитися відповідальністю та бачити у відновленні шанс для сталого розвитку.

«Ми переконані, що сьогоднішні обговорення перетворяться на завтрашні дії. А кожна успішна співпраця — це ще один доказ, що Україна має майбутнє не лише на карті світу, а й у його економічній системі», — резюмував Іван Синетар.

Чим небезпечне нове оподаткування з цифрових платформ, хто за нього заплатить та що натомість варто було зробити податківцям, «Мінфіну» розповів Віцепрезидент ICC Ukraine  з питань оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко.

29 квітня уряд схвалив проєкт змін до Податкового кодексу України та інших законів, якими впроваджується міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Цей законопроєкт передбачає імплементацію в українське законодавство директиви ЄС DAC7, яка діє в Європейському Союзі з 1 січня 2023 року.

Детальний аналіз тексту законопроєкту розкриває масштабну трансформацію системи оподаткування української цифрової економіки. Згідно з документом, підзвітні оператори платформ (як резиденти, так і нерезиденти) зобов’язуються збирати, перевіряти і передавати до податкових органів інформацію про доходи продавців, які здійснюють діяльність через їхні платформи.

Законодавчі зміни спрямовані на підвищення прозорості податкової системи та збільшення надходжень до державного бюджету.

Основні положення:

• встановлення пільгової ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 5% для користувачів цифрових платформ замість 18%,
• покладення обов’язків податкового агента на операторів платформ,
• вимога мати спеціальний поточний рахунок для здійснення звітної діяльності.

Хто насправді заплатить за ці зміни

Варто згадати історію з так званим «податком Google», коли у червні 2021 році Україна запровадила ПДВ для іноземних компаній, що надають електронні послуги українським споживачам. Наслідки були передбачуваними: більшість цифрових платформ просто перенесли цей податок на споживачів, підвищивши ціни на свої послуги.

Netflix підняв вартість підписки на 20%, Apple підвищила ціни в App Store, Google зробила те ж саме для своїх послуг. Фактично, «податок Google» сплачують не міжнародні корпорації, а звичайні українці.

За цією ж логікою, можна передбачити, що впровадження нових податкових механізмів для цифрових платформ призведе до аналогічного результату. Цифрові платформи перекладуть додаткове податкове навантаження на своїх користувачів через підвищення комісії за послуги, запровадження додаткових зборів для продавців чи збільшення мінімальної вартості послуг.

Продавці товарів та послуг, своєю чергою, компенсують зростання витрат підвищенням цін для кінцевого споживача. Таким чином, «пільгова» ставка у 5% + військовий збір перетвориться на додатковий тягар для споживачів.

Приховані деталі

Законопроєкт містить низку положень, які залишаються поза увагою публічних обговорень, але матимуть суттєвий вплив на функціонування цифрових платформ та їхніх користувачів.

Податковим органам надаються безпрецедентні повноваження щодо доступу до банківської інформації підзвітних продавців. Державна податкова служба отримає право запитувати у банків детальну інформацію про операції за рахунками підзвітних продавців, у тому числі відомості про зарахування коштів на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані та номери рахунків контрагентів.

За неподання звіту про доходи підзвітних продавців встановлюється штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат. Враховуючи постійне зростання мінімальної заробітної плати, ця сума може стати критичною для малих та середніх операторів платформ.

Підзвітні оператори платформи зобов’язані зберігати всі документи, записи та дані про продавців протягом 1825 днів (5 років), що створює суттєве адміністративне навантаження. Особливо це стосується тих операторів, які працюють з великою кількістю невеликих продавців або мають обмежені ресурси для розвитку технічної інфраструктури.

Операторів платформ також зобов’язують припиняти ділові відносини з продавцями, які не надають необхідної інформації протягом 60 календарних днів. Це потенційно може призвести до втрати частини продавців, які з різних причин не можуть або не бажають надавати повну інформацію про себе.

Крім того, створення необхідної адміністративної та ІТ-інфраструктури, забезпечення конфіденційності та захисту даних, як того вимагають міжнародні стандарти, потребує значних ресурсів. В умовах воєнного стану та бюджетних обмежень виникає питання про пріоритетність таких інвестицій.

Щобільше, через додаткове адміністративне навантаження частина дрібних продавців може відмовитися від використання цифрових платформ або взагалі припинити діяльність.

Які можуть бути альтернативи

Замість механічного копіювання європейського досвіду, Україні варто було б розробити власну модель оподаткування цифрових платформ, яка враховує:

Прогресивну шкалу оподаткування — за якою більше платять ті, хто заробляє більше. Наприклад, можна було б встановити нульову ставку для доходів до певного порогу (наприклад, 150 тис. грн на рік), 3% — для доходів до 500 тис. грн, і 5% для вищих доходів.

Податкові пільги для стартапів та новачків — спеціальні умови для тих, хто лише починає діяльність через цифрові платформи, що сприятиме розвитку цифрової економіки та створенню нових робочих місць.

Поетапне впровадження — спочатку ввести добровільну реєстрацію з податковими пільгами, а лише згодом переходити до обов’язкового режиму.

В умовах війни та економічної кризи передчасна імплементація європейських стандартів оподаткування без урахування українських реалій може стати додатковим тягарем для і без того виснаженої економіки.

Можливо, доцільніше було б відкласти такі зміни до кращих часів або хоча б запровадити тривалий перехідний період, який дозволив би бізнесу та споживачам адаптуватися до нових вимог. Водночас варто відзначити, що при належній імплементації та з урахуванням особливостей українського ринку, система може стати каталізатором формалізації цифрової економіки та сприяти її подальшому розвитку.

Першоджерело: https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/opodatkuvannya-cifrovih-platform-do-chogo-gotuvatisya-prodavcyam-ta-pokupcyam/?fbclid=IwY2xjawKFQSBleHRuA2FlbQIxMQBicmlkETF4SmNKY1U1d2R1OVdIbVYxAR5EBNMG8dHER26Vtu05ueFOA_pgEglCIKSvKkpoyzuASZuzF80XLYbTlIl3mA_aem_7dTtih9IQ5nXhomqNuJu_g

Страхова компанія ІНГО здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 34,4 млн грн за договором страхування промислового комплексу ТОВ «Українські керамічні технології», виробника будівельних керамоблоків.

Масштабна пожежа знищила значну частину виробничих потужностей підприємства в Київській області. Постраждали цехи підготовки, формування, сушіння, обжигу, пакетування, а також складські приміщення. Серйозних ушкоджень зазнало і технологічне обладнання. За результатами розслідування, причиною пожежі став підпал сторонньою особою. Компенсація була виплачена у квітні 2025 року.

«Для такого масштабного страхового випадку – із залученням експертів, оцінювачів, а також розслідуванням у межах кримінального провадження – врегулювання трохи більше, ніж рік є насправді дуже оперативним. ІНГО діяла чітко, фахово і в інтересах клієнта», – зазначив Олег Супрунюк, керівник департаменту врегулювання збитків брокера АСТОН, який супроводжував процес страхування.

«Коли йдеться про великі виробничі активи, критично важливо мати не лише фінансові можливості, а й команду, здатну професійно працювати з такими об’єктами. Врегулювання подібних збитків потребує точності, координації та досвіду – саме на ці речі ми спираємось у роботі з корпоративними клієнтами», – підкреслив Олександр Колпаков, керівник управління врегулювання майнових збитків СК ІНГО.

Після інциденту страхова компанія спільно з брокером та незалежними експертами оперативно провела огляд об’єкта, зафіксувала обставини події, організувала технічну експертизу пошкодженого обладнання та оцінку збитків. Завдяки скоординованій роботі всіх сторін вдалося погодити суму відшкодування і забезпечити її виплату у повному обсязі.

За даними Національного банку України, ІНГО утримує першість за обсягом страхових премій серед юридичних осіб у сегментах страхування майна, вантажів та медичного страхування. У 2024 році обсяг премій у цьому напрямку зріс на 24,6% і склав 2,4 млрд грн, тоді як виплати корпоративним клієнтам досягли 1,15 млрд грн.

Довідка:

АТ «Страхова компанія «ІНГО» (компанія -учасник ICC Ukraine) володіє ліцензіями на 18 класів страхування та понад 30 років надає страхові послуги як фізичним особам, так і компаніям. З 2017 року основним акціонером є українська бізнес-група DCH. СК «ІНГО» входить до переліку найбільших страхових компаній України за обсягом премій, величиною власних активів та сумами виплат страхових відшкодувань. Її мережа включає 25 філій, 5 відділень і 9 центрів обслуговування клієнтів, що функціонують у всіх регіонах країни. ІНГО повністю відповідає вимогам НБУ щодо прозорості структури власності, дотримання нормативів платоспроможності, достатності капіталу та управління ризиками, а також підтримує високу ділову репутацію своїх власників і керівництва. Компанія є повним членом Моторного (транспортного) Страхового Бюро України (МТСБУ), Американської Торговельної Палати (АСС), Європейської Бізнес Асоціації (EBA), Національної Асоціації Страховиків України (НАСУ), Ліги Страхових Організацій України (ЛСОУ) та Міжнародної Торгової Палати (ICC). 28 квітня 2025 року рейтингове агентство «IBI-Рейтинг» підтвердило довгостроковий кредитний рейтинг АТ СК «ІНГО» на рівні uaАА за національною рейтинговою шкалою.

30 квітня в офісі ICC Ukraine відбулася робоча зустріч з представниками естонського туристичного бізнесу та академічної спільноти. Учасники обговорили потенційні напрями співпраці  у сфері туризму, сервісу та освіти.

До складу естонської делегації увійшли:

• Mart Reimann, board member of the Nature Tourism Entrepreneurs Association, Reimann Retked LLC CEO, Tallinn University tourism researcher

  Marilin Pehka Project Manager in Estonian Nature Tourism Enterpreneurs Association

  Olev Tõru. Lecturer. Tallinn University of Technology, School of Business and Governance, Department of Business Administration

З боку ICC Ukraine у зустрічі взяли участь Генеральний Секретар Олексій Кожанов, Виконавча директорка – Тетяна Савосько, Віцепрезидент з питань взаємодії з МТП Володимир Михайлов, Радник Президента ICC Ukraine з наукової роботи Ольга Вовк, а також експерти та представники українського туристичного бізнесу.

Ключові теми обговорення:

• інтеграція українських МСМ у європейський туристичний простір;
• можливості для обміну досвідом у сфері  сталого туризму;
• запуск спільних проєктів за участі МСП;
• роль освітніх ініціатив у підготовці кадрів для галузі туризму.

ICC Ukraine і надалі розширює міжнародне партнерство задля підтримки українського бізнесу на шляху до відновлення та європейської інтеграції.

30 квітня 2025 року в Києві відбулася сесія Загальних зборів Національної академії наук України — ключова щорічна подія в житті української академічної спільноти.

У програмі заходу були представлені:

• звітна доповідьПрезидента НАН України академіка Анатолія Загороднього «Діяльність НАН України у 2024 році: досягнення, виклики та вектори подальшого розвитку»;
• обговорення звітупро діяльність Академії та ухвалення відповідної постанови;
• церемонія вручення нагород, зокрема:
  – Золотої медалі імені В.І. Вернадського,
  – Золотої медалі ім. Б.Є. Патона,
  – Премії НАН України «За популяризацію науки»,
  – премій імені видатних учених України.

Особливі вітання нашим колегам і партнерам — лауреатам Премії імені Михайла Туган-Барановського за колективну працю «Економічна безпека при відновленні конкурентоспроможності України»:

• Геннадію Олексійовичу Надоленку— директору Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України, Надзвичайному і Повноважному Послу України;
• Вікторії Петрівні Залізнюк— доктору наук з державного управління, завідувачці кафедри Державного торговельно-економічного університету;
• Ользі Миколаївні Вовк— доктору економічних наук, професорці Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського».

Їхня наукова праця — це вагомий внесок у формування стратегічного бачення майбутнього України, її безпеки, економічної стабільності та євроінтеграційного поступу.

Щиро вітаємо лауреатів та бажаємо нових звершень у науковій і професійній діяльності!

23–24 квітня 2025 року відбувся перший двосторонній онлайн B2B-форум Ukraine Global «Чехія – Україна», організований ICC Ukraine спільно з Міністерством промисловості та торгівлі Чеської Республіки. Захід зібрав понад 50 учасників з обох країн, серед яких — провідні компанії, регіональні агенції, інвестиційні структури та інституційні лідери.

Перший день: Інституційний діалог та підтримка бізнесу

Форум відкрив Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов, наголосивши, що такі ініціативи — це «місток» для подолання бар’єрів у міжнародній торгівлі.

Серед ключових спікерів першого дня були представники українських та чеських державних інституцій та бізнес-асоціацій.

Марина Хлистун, Директорка Департаменту залучення інвестицій та співпраці з міжнародними фінансовими організаціями Міністерства економіки України, наголосила на відкритості та державній підтримці проєктів з відбудови, бізнесу, що починає діяльність в Україні, та презентувала інвестиційний потенціал України.

Вацлав Лідл, Керівник відділу Східної Європи, Західних Балкан та Центральної Азії Міністерства промисловості та торгівлі Чеської Республіки, зазначив, що Чехія зацікавлена у розширенні економічної співпраці з Україною та готова підтримувати спільні проєкти.

Іван Синетар, Старший віцепрезидент ICC Ukraine, підкреслив: «Ми прагнемо створити платформу для ефективного діалогу між українськими та чеськими компаніями, що сприятиме розвитку бізнесу та економічному зростанню обох країн, працюємо над створенням спільних виробничих кластерів. Наприклад, чеські технології + українські ресурси. Ключ до успіху — прямі контакти, і сьогодні ми їх забезпечуємо».

Після виступів відбулася сесія запитань-відповідей, де учасники мали змогу обговорити можливості державних програм підтримки, грантів та інших актуальних тем для бізнесу.

Другий день: Регіональний потенціал та конкретні кейси співпраці

Другий день форуму був присвячений презентації регіонального потенціалу та конкретним прикладам співпраці між українськими та чеськими підприємствами. Представники Агенцій регіонального розвитку Дніпропетровської, Одеської, Житомирської та Черкаської областей, які презентували інвестиційний потенціал своїх регіонів та можливості для співпраці з чеськими партнерами – від логістичних хабів до аграрних інновацій.

Керівники Чесько-української торгової палати та UKRCHAM презентували можливості, ділилися досвідом успішної співпраці між чеськими та українськими підприємствами, говорили про труднощі, що виникають, та важливість діалогу для їх подолання.

Загалом, за 2 дні форуму виступили 17 спікерів — кожен із них поділився унікальним досвідом та експертизою, що доповнили загальну картину можливостей для українсько-чеської співпраці та надали учасникам практичні орієнтири для подальших кроків у бізнесі, інвестиціях та партнерстві.

Віртуальні стенди та B2B-кабінети: інновація формату

Однією з ключових інновацій форуму стала онлайн-платформа b2bitalia.org, надана італійськими партнерами ICC Ukraine — Торгово-промисловою палатою Італії в Україні. Саме вона перетворила захід із класичного онлайн-формату на справжній віртуальний виставковий майданчик з елементами взаємодії наживо.

Кожен учасник мав змогу створити власний віртуальний стенд – з описом компанії, файлами презентацій, відео, контактами, – і у такий спосіб розказати про себе усім відвідувачам платформи. А головне — планувати B2B-зустрічі у спеціальних кабінетах: бронювати час, обговорювати співпрацю, домовлятись про наступні кроки. Формат виявився максимально ефективним: за 2 дні форуму відбулось понад 25 бізнес-зустрічей.

Ще одна перевага: всі стенди залишаються доступними для перегляду й після завершення форуму. Це означає, що учасники можуть отримувати запити, перегляди та нові контакти протягом тривалого часу, без додаткових вкладень.

«Це як LinkedIn, але з фокусом на конкретні угоди та контакт наживо», — влучно підсумував один із чеських учасників.

Для багатьох компаній це стало не просто вікном можливостей, а справжнім проривом у пошуку нових партнерів, зокрема — на міжнародному рівні.

Далі буде?

Перший двосторонній онлайн B2B-форум Ukraine Global «Чехія – Україна» підтвердив свою цінність і своєчасність. Високий рівень залучення учасників, жвавий діалог між бізнесом і державними структурами, а головне – реальні контакти і домовленості, – усе це стало вагомим аргументом на користь подальшого розвитку формату.

«Ми бачимо живу зацікавленість і запит на такі зустрічі з обох боків. Це – не просто онлайн-захід, а платформа для реальних угод і довгострокових партнерств», – зазначив Іван Синетар, Cтарший віцепрезидент ICC Ukraine, який став ініціатором та організатором формату.

Уже в травні ICC Ukraine планує наступний форум – цього разу у фокусі буде співпраця з Литвою. Слідкуйте за анонсами і скористайтесь можливістю стати частиною нових бізнес-мостів Європи та України.

• Запис форуму доступний на YouTube: 
• 1 день https://youtu.be/n2PZFN4lhtY
• 2 день https://youtu.be/0m5bSEztHY0
• Платформа з віртуальними стендами: https://b2bitalia.org 

7 травня 2025 року відбудеться   Форум & B2B Італія-Україна

ДЕ: Львів,  Panorama Hall готелю Dnister,

 Початок: з 10:00.

Це стратегічна платформа для розвитку нових партнерств між італійськими та українськими компаніями, що сприятиме діалогу та економічному зростанню.

Захід об’єднає інституції, підприємців та ключових гравців ринку обох країн, надаючи реальні можливості для створення нових партнерств.

Чому варто взяти участь?

✔ Конференції з висококваліфікованими експертами
✔ B2B та B2G зустрічі з італійськими та українськими компаніями та установами
✔ Нетворкінг з ключовими економічними гравцями
✔ Інституційна підтримка для співпраці
✔ Безкоштовний вхід

Захід організовано Італійською торгово-промисловою палатою в Україні у співпраці з FederCamere, ICC Ukraine та Агентствами регіонального розвитку Львова, Черкас, Одеси та Житомира.

Зареєструйтеся зараз!

Кількість місць обмежена. Заповніть форму попередньої реєстрації, щоб забронювати свою участь.

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ЗАРАЗ

Дізнайтеся більше

• Учасники – Ознайомтеся з компаніями, що беруть участь, і знайдіть потенційних бізнес-партнерів.
• Програма конференції – Перегляньте доповіді та теми заходу.

Не втратьте можливість розвивати свій бізнес!

Першоджерело: https://finclub.net/