Питання розширення співпраці, реалізацію реформи корпоративного управління та підготовку до Конференції з відновлення України обговорили під час зустрічі в Києві Перша віцепрем’єр-міністерка України — Міністерка економіки України Юлія Свириденко та віцепрезидент ЄБРР з питань політики та партнерств Марк Боуман.

В зустрічі також взяли участь Перший заступник міністра Олексій Соболев, заступники міністра Андрій Телюпа, Тетяна Бережна, Ігор Безкаравайний та керуючий директор ЄБРР в Україні та Молдові Арвід Тюркнер.

Юлія Свириденко подякувала Європейському банку реконструкції та розвитку за вагомий внесок у відновлення та розвиток української економіки.

«ЄБРР є одним з найбільших інституційних інвесторів України. Наші партнери погодилися ще активніше долучатися до реформи корпоративного управління, прозорої приватизації та залучення приватних інвестицій. На цьогорічній Конференції з відновлення України (URC2025) в Римі Банк планує підписати низку нових угод і представити додаткові фінансові інструменти для українських підприємств, зокрема малого й середнього бізнесу. Упевнена, що попереду в нас ще більше спільних проєктів, які зміцнять економіку й пришвидшать її відновлення», — зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка України — Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Однією з основних тем зустрічі стала підготовка до Конференції з відновлення України (URC2025), яка пройде в липні у Римі. Українська сторона під час цього заходу зокрема сподівається на оголошення нових програм в рамках Ukraine Investment Framework. 

ЄБРР залишається одним із ключових партнерів у межах Ukraine Investment Framework і активно взаємодіє з приватним сектором. Завдяки гарантіям Європейської комісії, які знижують ризики для банків та міжнародних фінансових установ, уже реалізується низка довгострокових проєктів з відновлення. 

За словами Юлії Свириденко, ці інструменти довели свою ефективність — вони допомогли залучити фінансування для малого та середнього бізнесу, а також для проєктів у сфері зеленої енергетики. В Україні вже стартували кілька масштабних ініціатив, і ми очікуємо, що найближчим часом їхня кількість лише зростатиме. 

Сторони наголосили на важливості спільних зусиль зі створення фондів прямих інвестицій, зокрема у таких секторах як енергетика, промисловість, критичні корисні копалини та інших. Ця робота вже ведеться, зокрема ЄБРР активно співпрацює зі світовими інституціями розвитку для подальшої мобілізації фінансування в реальний сектор української економіки.

На зустрічі порушили і тему співпраці в програмах забезпечення українців доступним житлом. Йдеться про розширення фінансування єОселі, запуск проєктів доступного житла з приватним сектором, затвердження стандартів для житлово-будівельних компаній, а також напрацювання ефективних механізмів страхування для зниження ризиків у галузі будівництва та іпотечного ринку.

Юлія Свириденко також попросила ЄБРР розглянути можливість посилення спільної роботи в реалізації реформи управління державним майном та пришвидшення приватизації. Україна зараз досліджує шляхи спрощення приватизаційних процесів і розраховує на підтримку партнерів. 

Першоджерело та фото: https://me.gov.ua/News/Detail/ac24f64d-9f78-48f3-b7ee-413eabae6c0e?lang=uk-UA&title=ReformiKorpupravlinniaUrc2025

4 червня 2025 року відбувся онлайн-вебінар, організований Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine), на тему: «Нова практика ICC щодо застосування правил Інкотермс®2020 в міжнародній торгівлі».

Захід зібрав представників експортерських і імпортерських компаній, менеджерів із ЗЕД, логістики, митного та страхового оформлення, юристів і консультантів.

Учасники отримали оновлене уявлення про сучасні виклики та найкращі практики застосування правил Інкотермс®2020, а також практичні інструменти для роботи з міжнародними контрактами.

Основні теми вебінару охоплювали:

🔹 Порівняння Інкотермс®2020 та Інкотермс®2010: головні зміни та нововведення
🔹 Поставка, ризики й витрати: як уникнути типових помилок
🔹 Особливості ЗЕД-контрактів, страхових та транспортних угод
🔹 Структура правил E, F, C, D: відповідальність сторін та практичні поради
🔹 Вибір базису поставки з урахуванням митних процедур, тарифів і бар’єрів
🔹 Застосування правил у 65+ країнах світу: досвід і адаптація

Спікером вебінару виступив Микола Ларін — офіційний сертифікований тренер ICC та ICC Ukraine з впровадження Інкотермс®2020, голова Ради Асоціації експортерів та імпортерів, експерт ТПП України з експорту до ЄС, а також співавтор українського перекладу правил Інкотермс®2010 та Коментаря МТП до них.

Учасники отримали алгоритми вибору базису поставки, практичні формулювання для контрактів, таблиці та рекомендації щодо зменшення ризиків у міжнародній торгівлі.

Завдяки високому рівню фаховості спікера та практичному формату, вебінар став цінною подією для всіх, хто працює на перетині міжнародної торгівлі, права та логістики.

4 червня 2025 року між Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) та Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій (ДУІКТ) було підписано Меморандум про співпрацю та взаєморозуміння. Цей крок відкриває новий етап партнерства між бізнесом і академічною спільнотою у сфері цифрових рішень, інновацій, освіти та міжнародної взаємодії.

Документ підписали Президент ICC Ukraine Володимир Щелкунов і ректор ДУІКТ Володимир Шульга. У церемонії також взяли участь представники обох сторін, серед яких — Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов, Виконавча директорка Тетяна Савосько, а також керівники інститутів ДУІКТ.

Меморандум визначає ключові напрямки співпраці:

•реалізація спільних освітніх і науково-дослідних проєктів;

•участь у міжнародних грантових програмах;

•стажування студентів у структурах ICC Ukraine;

•розробка сертифікованих навчальних модулів, зокрема англомовних;

•залучення молоді до бізнес-кейсів, досліджень у сфері кібербезпеки, e-commerce, blockchain тощо.

Окрема увага буде зосереджена на підтримці інноваційних ІТ-рішень для малого і середнього бізнесу, просуванні українських стартапів на міжнародній арені, а також спільній організації форумів, конференцій і хакатонів.

Підписання Меморандуму стало черговим кроком у реалізації місії ICC Ukraine — сприяти інтеграції українського бізнесу у глобальну економіку через знання, партнерства та сучасні технології.

Віцепрезидент ICC Ukraine  з питань оподаткування,  обліку та аудиту  Дмитро Олексієнко розповів про ризики боргової пастки та необхідність сміливих рішень щодо конфіскації російських активів.

Пропуск Україною платежу в розмірі 665 млн дол. США по ВВП-варантах 2 червня 2025 року поставило крапку у тривалому протистоянні з кредиторами навколо боргових зобов’язань, взятих урядом А.Яценюка в 2015 р. в залежності від темпів зростання ВВП.

Абсурдність ситуації з зобов’язаннями за державними деривативами 2015 року полягала в тому, що зростання української економіки на 5,3% у 2023 році відбулося виключно завдяки ефекту статистичної низької бази після катастрофічного падіння на 29,1% у 2022 році. Внаслідок цього Україна, яка втратила третину своєї економіки через повномасштабну російську агресію, мала б виплачувати кредиторам премію за нібито “успішне” відновлення.

Цей технічний дефолт не означає катастрофи для економіки, але виявляє глибші структурні проблеми боргової політики та викликає питання про довгострокову спроможність країни обслуговувати зовнішні зобов’язання.

Станом на 30 квітня 2025 року загальний державний та гарантований державою борг України сягнув 179,97 млрд дол. США, що становить приблизно 92% ВВП. Структура боргу демонструє критичну залежність від фінансування країн-партнерів та міжнародних організацій: 74,5% припадає на зовнішній борг (134,08 млрд дол. США). Така пропорція відображає обмежені можливості внутрішнього ринку капіталу та критичну залежність від міжнародної підтримки.

Найбільшу частку в структурі зовнішнього боргу займають позики міжнародних фінансових організацій – 96,68 млрд дол. США, або 52,6% загального боргу. Серед основних кредиторів виділяються Європейський Союз – 57,12 млрд дол. США (Президент США Дональд Трамп таки має рацію, коли постійно каже, що європейці надають допомогу Україні як кредит), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (16,12 млрд дол. США) та Міжнародний валютний фонд (13,94 млрд дол. США). Позики урядів іноземних держав становлять 8,04 млрд дол. США, при цьому найбільшим двостороннім кредитором є Канада (5,27 млрд дол. США). Залишається неврегульованим питання російських облігацій на суму 3 млрд дол. США, випущені в 2013 році як хабар Януковичу, які Україна оскаржує в міжнародних судах.

Ситуацію з борговим навантаженням для України значно полегшило запровадження у 2024 році механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA), який передбачає використання прибутків від заморожених російських активів для фінансування української економіки. Цей механізм забезпечить надходження в розмірі 50 млрд дол. США упродовж 2025-2027 років, які будуть рахуватися як гранти.

Водночас прибутки від російських активів оцінюються приблизно в 3-4 млрд євро на рік, що значно менше за потреби воєнного бюджету України. У разі продовження російської агресії, військові витрати, як і раніше, становитимуть близько 50% всіх бюджетних видатків, що створює структурний тиск на державні фінанси навіть за умови продовження міжнародної підтримки. Саме тому Україна запропонувала європейським партнерам взяти на себе частину фінансування ЗСУ під час зустрічі Групи Семи в Канаді 22 травня.

Аналіз довгострокових перспектив обслуговування українського боргу після припинення бойових дій демонструє як значні можливості, так і фундаментальні ризики. За оцінками Світового банку, Європейської комісії та ООН, загальна вартість відновлення та відбудови України становить 524 млрд доларів упродовж наступної декади, що у 2,8 рази перевищує номінальний ВВП країни на 2024 рік.

Структура майбутнього фінансування відновлення створює додаткові ризики для боргової стійкості. Програма Ukraine Facility ЄС передбачає максимальний термін погашення 35 років без вимоги розпочинати виплату основної суми до 2034 року. ЄС також покриватиме витрати на відсотки з 2024 по 2027 рік.

Однак ці пільгові умови не гарантують автоматичного списання боргу. Політичні зміни в країнах-кредиторах можуть призвести до перегляду умов фінансування, особливо в контексті можливих змін у відносинах США з Україною. Досвід інших пост-конфліктних країн показує, що списання боргу часто залежить від геополітичних інтересів кредиторів, а не виключно від економічної доцільності.

Потенціал використання знерухомлених російських активів для відновлення української економіки та погашення боргів представляє унікальну можливість, але стикається з серйозними політичними та правовими перешкодами. Наразі в ЄС знерухомлено щонайменше 200 млрд євро російських суверенних активів, але їх конфіскація буде дуже складним процесом.

Позиція ключових держав ЄС демонструє глибокий розкол щодо майбутньої долі російських активів. Офіційна позиція Бельгії, де знаходиться їх найбільша частка, яку також підтримують уряди Франції, Німеччини, Італії та Люксембургу, базується на переконанні, що конфіскація несе серйозні юридичні, економічні та фінансові ризики для ЄС.

Аргументи противників конфіскації зосереджуються навколо принципу державного імунітету. Активи Центрального банку РФ перебувають під захистом Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їхнього майна 2004 року, яка надає активам центральних банків майже абсолютний імунітет від примусового стягнення. Бельгійська сторона попереджає, що конфіскація може стимулювати треті країни до створення альтернативних фінансових систем, послабивши глобальну роль ЄС та Групи Семи.

Саме тому все більшої підтримки набувають альтернативні механізми використання російських активів. Пропонується створення міжнародного фонду для управління знерухомленими активами під спільним контролем держав-засновниць, що дозволить розподілити юридичну відповідальність. Першочерговим кроком має стати переведення активів на сегреговані рахунки, що не змінює права власності, але забезпечує їх захист у разі неможливості продовження санкційного режиму ЄС.

Першоджерело: https://news.telegraf.com.ua/ukr/blogi-mnenija/2025-06-04/5911078-kak-ukraine-otdavat-vneshniy-gosudarstvennyy-dolg?fbclid=IwY2xjawKvil9leHRuA2FlbQIxMQBicmlkETFZNTVyaUFmbXZKM1VLQ1BMAR6Ks5V9sAKBK9CkqySOONq89n3ZJEzO72zwXP1sykxUjGNyNPIBkqo8tQ-wzA_aem_WI8vkp_sxUsRy9nKR1HFlQ

(фото: Getty Images)

Істотні зміни у транскордонному виконанні:

З 1 липня 2025 року українські суди визнаватимуть і виконуватимуть рішення англійських судів відповідно до Гаазької конвенції 2019 року про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах (“Конвенція”). Конвенція набула чинності для України у вересні 2023 року, і з липня вона почне повністю діяти у відносинах між Великою Британією та Україною.

Чому це важливо

Конвенція встановлює єдиний договірний стандарт для виконання цивільних і комерційних рішень, зменшуючи витрати, ризики та процедурну складність у транскордонних спорах.

Як це працює зараз (до 1 липня 2025 року)

• Виконання в Україні здійснюється на підставі принципу взаємності, а не договору.
• Процедурна складність: боржники можуть оскаржувати виконання, посилаючись на відсутність взаємності; кредитори можуть зазнати затримок і необхідності в експертних висновках.
• Непередбачуваність: кожну справу суди розглядають індивідуально.

Що зміниться

• Передбачуваність і уніфікація: виконання на підставі договору з чітко визначеними підставами для відмови.
• Спрощена процедура: менше підстав для затягування чи оскарження.
• Широке охоплення: застосовується до більшості цивільних і комерційних спорів.

Що не охоплюється Конвенцією?

Конвенція не застосовується до:

• перевезення пасажирів і товарів
• правового статусу компаній та актів їх органів
• реструктуризації суверенного боргу
• записів у державних реєстрах
• інтелектуальної власності, приватності, наклепу
• арбітражу
• окремих питань конкурентного (антимонопольного) права

*Рішення не виключається з-під дії Конвенції, якщо питання, що не охоплюється Конвенцією, виникло як попереднє або під час здійснення захисту – за умови, що воно не було основним предметом спору.

Практичне значення для бізнесу

• Покращені перспективи виконання англійських судових рішень в Україні.
• Більше впевненості при виборі англійських судів у контрактах.
• Кращий захист транскордонних вимог і комерційних інтересів.

Зараз саме час переглянути свої контракти та стратегії виконання у світлі цієї важливої події.

за матеріалами: Redcliffe Partners

Форум B2B Ukraine Global Литва – Україна: Відкрийте нові можливості для бізнесу!

📅 Дата: 11-12 червня

📍 Формат: Онлайн
🔗 Реєстрація обов’язкова:  https://b2bitalia.org/events?_id=1242101036

Приєднуйтесь до Бізнес-форуму Литва – Україна, щоб відкрити нові можливості для міжнародної співпраці! Захід створений для українських і литовських компаній, що прагнуть налагодити партнерство, знайти нові ринки збуту та розширити мережу бізнес-контактів.

У програмі:

🔹 Бізнес-форум – експертні дискусії про поточні тенденції ринку, можливості співпраці та економічні перспективи Литви та України.
🔹 В2В-зустрічі – персоналізовані переговори для компаній, які шукають нових партнерів у різних галузях.
🔹 Презентації компаній – знайомство з лідерами ринку та їхніми пропозиціями.

🚀 Що на вас чекає?
✅ Панельні дискусії зі спікерами.
✅ Інтерактивний онлайн-формат, що дозволяє легко знайомитися та комунікувати.
✅ Прямий доступ до потенційних партнерів.

💼 Хочете взяти максимум від участі у форумі?
Обов’язково зареєструйтесь як експонент (Еxhibitor) та створіть власний віртуальний презентаційний стенд на платформі!

🔹 Це дозволить вам отримати повний доступ до B2B-кабінетів, де компанії з Литви та України будуть напряму призначати зустрічі, обмінюватися контактами та комерційними пропозиціями.
🔹 Ваш стенд залишатиметься доступним для перегляду на платформі після форуму абсолютно безкоштовно, що забезпечить довгострокову видимість вашої компанії для потенційних партнерів.
🔹 Створення стенду займає лише кілька хвилин, але відкриває нові можливості для розвитку вашого бізнесу.

👉 Інструкція зі створення стенду — за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1xIWqHk-2HFWlns5tkhMCV5zmVlRStzsY?_sc=NzA1NzY3NiMxODU0Ng==

Не зволікайте — створіть свій стенд вже сьогодні та долучіться до активної частини форуму!

📌 Зареєструйтеся вже зараз та бронюйте B2B-зустрічі!

Покрокова інструкція для реєстрації на прикладі попереднього заходу – за посиланням (озвучена українською). https://drive.google.com/drive/folders/1xIWqHk-2HFWlns5tkhMCV5zmVlRStzsY

Чекаємо на вас на B2B-Форумі Литва – Україна – розширюйте бізнес, створюйте нові партнерства, розвивайте економічну співпрацю! 🚀

30 травня 2025 року Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України урочисто відзначила своє 30-річчя — важливий ювілей інституції, яка є серцем української дипломатичної школи та формує покоління фахових представників зовнішньополітичного фронту.

У стінах Академії зібралися високоповажні гості — представники державної влади, дипломатичної служби, іноземного дипкорпусу, колишні керівники, викладачі, випускники та партнери закладу. Серед промовців — Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та директор Дипломатичної академії Геннадій Надоленко.

Від ICC Ukraine було запрошено Президента асоціації Володимира Щелкунова, який вручив  Геннадію Надоленко Орден Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати за персональний внесок у розвиток міжнародного бізнесу та національного підприємництва.

ICC Ukraine щиро вітає Дипломатичну академію України з 30-річчям!

Цей ювілей — не лише привід для гордості, а й нагадування про величезний внесок Академії у формування дипломатичного потенціалу незалежної України. За три десятиліття Академія стала визнаним осередком фахової підготовки, генерації стратегічних ідей та плідного міжнародного діалогу.

Ми високо цінуємо роль Академії як партнера у спільному прагненні розбудовувати сучасну, інтегровану у світове середовище Україну. Бажаємо команді Академії нових звершень, наукового та інституційного зростання, амбітних проєктів і успішної реалізації великої місії — служіння українській дипломатії та державі.