В рамках Програми впровадження на ринку України провідних технологій у сфері енергоефективності та екології, що просувається ICC UKRAINE, після завершення проведених, вперше в світовій практиці, виробничих випробувань приладів електронної водопідготовки ”HYDROFLOW” на діючому технологічному обладнанні найбільшої в Європі Запорізької АЕС, відбулася зустріч делегації ICC UKRAINE на чолі з Віце-Президентом п.Олександром Андріановим с Представником WANO на Запорізькій АЕС Володимиром Бронніковим.

WANO (World Association of Nuclear Operators) – Всесвітня асоціація організацій, що експлуатують атомні електростанції, є найвідомішою авторитетною організацією, головною ідеєю якої є об’єднання зусиль операторів АЕС для підвищення безпеки та надійності діючих атомних електростанцій в усьому світі.

WANO  виконує свої функції на основі добровільного обміну інформацією щодо подій на станціях, порівняння досягнутих результатів та обміну передовим досвідом експлуатації.

Під час зустрічі члени делегації ICC UKRAINE ознайомили п. В. Броннікова з технологією ”HYDROFLOW” та підсумками її випробувань на діючому технологічному обладнанні Запорізької АЕС, поділилися своїм баченням щодо поширення цього перспективного обладнання на інших атомних електростанціях.

У свою чергу, Представник WANO п. В.Бронніков виказав зацікавленість у потенційній можливості застосування обладнання ”HYDROFLOW” на атомних електростанціях та поширенні інформації щодо його використання серед широкого кола профільних фахівців в усьому світі.

Учасники зустрічі узгодили подальші дій щодо приведення інформації з підсумків випробувань обладнання ”HYDROFLOW” на Запорізькій АЕС до певних існуючих стандартів, які дозволять розповсюдити її серед фахівців організацій, що входять до складу WANO.

Технологія електронної водопідготовки”HYDROFLOW” вже 30 років, з беззаперечним успіхом та економічною ефективністю, використовується у 71 країні світу, дозволяючи суттєво підвищувати ресурс технологічного обладнання, знижувати витрати на виробництво електричної енергії та ремонти, зберігати енергетичний ресурс та зменшувати негативний вплив діяльності електростанцій на довкілля.

Нагадаємо, що 17 жовтня 2018 р. в ICC UKRAINE, відбулася Презентація-семінар «Застосування системи електронної водопідготовки «HYDROFLOW», у якій взяли участь Президент та Віце-президенти ICC Ukraine, керівники регіональних представництв, голови комісій та запрошені технічні експерти.

Завдяки системній роботі та розгалуженій системі ділових зв’язків ICC UKRAINE, її авторитету серед керівників великого бізнесу, відбулися зустрічі делегацій ICC UKRAINE із керівництвом флагманських компаній України – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Полтавський ГЗК», ПрАТ «Оболонь», АТ «Запорізький завод феросплавів», ПрАТ «Мотор Січ», ПрАТ «Запорізький абразивний комбінат» та іншими підприємствами реального сектору української економіки, на яких почалися роботи з практичного впровадження  технології електронної водопідготовки «HYDROFLOW».

ICC UKRAINE запрошує до співробітництва у сфері екології та енергозбереження усі зацікавлені підприємства, організації та установи.

ICC Ukraine Newsletter продовжує відстежувати ситуацію, в котрій опинився український виробник після впровадження Закону №466-IX зі змінами до Податкового Кодексу України, щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві. Український бізнес вже заявляє, про неможливість виконання окремих норм, а деякі з них, на думку підприємців, призведуть до суттєвого зменшення виробництва. Ми попросили прокоментувати ситуацію Президента ІСС Ukraine, члена Світової Ради МТП Володимира Щелкунова.

ICC Ukraine Newsletter: В кінці травня Президентом було підписано законопроєкт 1210 (Закон 466-IX). Ним передбачені суттєві зміни в оподаткування. І вже одразу почав обурюватися бізнес. В чому проблема?

Щелкунов В.І.: Законопроєкт приймався ще минулої осені. Ми пам’ятаємо з якою швидкістю тоді працювала Верховна Рада. І вже тоді ми говорили, що такі системні речі не можна приймати в турборежимі. Тут треба і чітка експертиза, аналітика, як це все буде впливати не тільки на адміністрування податків, але і на роботу бізнесу. Адже збільшивши фіскальний тиск, можна залишитися і без бізнесу і без податків. Там багато речей не чітко виписані, суперечливі. Скажімо, та ж ситуація з виробниками масел, коли їх сировину перевели в підакцизну номенклатуру, і по суті виробництво взагалі зупинилося. І найбільша проблема, що це все впровадилося фактично з моменту підписання, та не з початку наступного бюджетного року, як вимагає Закон.

ICC Ukraine Newsletter:Наскільки такі негативні моменти вплинуть на загальну економічну ситуацію?

Щелкунов В.І.: Тут є один нюанс. Негативний вплив цього Закону в кілька разів збільшився через те, що світ увійшов в ситуацію пов’язану із Коронавірусом. Почали просідати світові ринки. Іноземні країни підтримують своїх виробників. А ми що? Левова частка всіх бюджетних надходжень іде від експорту металургійної продукції. Ми й так тримаємо ті ринки на межі рентабельності. А тут взяли й підвищили ренту на металургійну руду в півтора раза. Меткомбінати, ГЗК звертаються з відкритими листами до всіх інституцій – ми не проти перегляду ренти. Але не зараз. Одним таким рішенням просто ми самі себе витісняємо з іноземних ринків. Ми стали не конкурентоспроможні. Давайте відтермінуйте введення цієї норми, принаймні на рік, коли мине ця криза. Якщо держава не може підтримати вітчизняного виробника фінансово, то принаймні не вводьте йому більше навантаження.

ICC Ukraine Newsletter: Робоча група вже працює над змінами. Але якось не логічно виглядає. Пів року закон не підписувався президентом. Тут його підписали, і одразу почала засідати робоча група по змінах в закон?

Щелкунов В.І.: Так досить нелогічно. При цьому, ділюсь з вами інсайдерською інформацією. Робота іде не просто. Як на мене, існує неправильна пропозиція, яку намагаються проштовхнути – розділити закон на дві частини. В першій, яка стосується загальних положень внести зміни, щодо яких існують зауваження міжнародних інституцій, швидко. А другу частину яка стосується секторальних змін залишити на потім, і ухвалювати їх після всебічного узгодження. Давайте будемо реалістами. Ми живемо в Україні. Це означає, що ті норми, які тиснуть на бізнес будуть продовжуватися. Якщо ми не змінимо закон в цілому, без допомоги й тиску міжнародних інституцій, він зависне. Ми самі себе, без зовнішніх факторів починаємо вбивати.

ICC Ukraine Newsletter: Сподівання що Закон буде змінено в цілому є?

Щелкунов В.І.: Слід завжди не тільки сподіватися, але і боротися.Ми постійно намагаємось донести всім причетним до роботи над змінами до Закону 466 позицію бізнесу. Писали й адресні листи, і звертаємось з відкритим до Президента. Адже зараз саме в Офісі президента сконцентрована основна робота над цими норами. Впевнені, що всі разом дійдемо здорового глузду.

Дякуємо

Майбутнє України сьогодні залежить від оперативних дій задля подолання кризових явищ у економіці України та створення належних умов для розвитку національного виробника.

На цьому сьогодні під час зустрічі з Міністром економічного розвитку і торгівлі Ігорем Петрашком та керівником Національної ради реформ Міхеїлом Саакашвілі одностайно наголошували представники найбільших вітчизняних виробників.

http://fru.ua/ua/media-center/news/fru/zustrich-z-ministrom-ekonomiki-i-kerivnikom-nacionalnoi-rady-reform

Дискусія видалася цікавою та конструктивною. Участь у зустрічі взяли керівники обласних об’єднань роботодавців, галузевих асоціацій, підприємств металургійної, хімічної та машинобудівної галузей, автопрому, легкої промисловості, виробники сільгосптехніки, аграрної промисловості.

Голова Ради ФРУ Дмитро Олійник озвучив важливі для бізнесу теми:

• одіозний законопроект 1210, нині Закон 466;
  • недружню політику НБУ по відношенню до експортерів і промислового сектору, що не сприяє зайнятості населення;
  • необхідність захисту легального сектору економіки – протистояння тіньовій економіці;
  • ризики пов’язані з реформуванням пенсійної системи;
  • і, звичайно, локалізацію промислового виробництва в Україні.

«Згідно Закону про соціальний діалог, ми, роботодавці, є партнерами Уряду і переконані, що досягнення суспільного добробуту є метою, до якої мають прагнути учасники соціального діалогу» – зазначив Дмитро Олійник.

Якщо наш план економічного розвитку буде реалізуватися спільними зусиллями, країна зможе гідно протистояти світовій кризі.» – наголосив Голова Федерації роботодавців.
Федерація роботодавців готова виступити рушійною силою з порятунку промисловості. Задля досягнення спільної мети – підтримки вітчизняного виробника, скорочення імпорту, створенню нових та збереженню існуючих робочих місць – ми готові до дієвої співпраці з усіма органами державної влади.

Зокрема, йдеться про створення умов розвитку внутрішнього ринку та виробництва на території України продукції з високою доданою вартістю, зниження імпортозалежності економіки, стимулювання українського експорту, подальшу дерегуляцію господарської діяльності, соціальний захист працюючих.

Міхеїл Саакашвілі підкреслив, що бачить своє завдання у максимальній підтримці ініціатив бізнесу та подякував ФРУ за можливість з перших вуст почути про нагальні питання роботодавців.

Під час розмови з очільником Мінекономіки та головою Національної ради реформ представники реального сектору торкнулися питання участі українських підприємств у тендерах, що проводяться державними органами влади.

Міністр погодився, що у цей складний час у процесі реформування держзакупівель для української економіки можуть відкритися необхідні для подолання кризи можливості, а публічні закупівлі стануть поштовхом для цього, запрацювавши на вітчизняного виробника. Саме тому їх необхідно переорієнтувати на виробництво з високим ступенем локалізації в Україні. Очільник Мінекономіки також підкреслив, що протягом останніх двох місяців, у тісній співпраці з ФРУ, перші кроки на цьому шляху було вже здійснено. Нагадаємо, що зустрічі з керівництвом Мінекономіки стали для нас вже доброю традицією.

Ще раз хочеться сказати слова подяки на адресу керівництва міністерства, які вже концептуально схвалили багато з того, що запропонувала Федерація роботодавців, і готові з цим працювати.

Для ефективної співпраці з Національною радою реформ Федерація роботодавців України передала Міхеїлу Саакашвілі свої напрацювання: План модернізації України, Маніфест роботодавців, Рекомендації роботодавців для Уряду на 2020 рік, дослідження «Бізнес та Covid-19», макроекономічні огляди та дослідження стану вічизняної промисловості, проект створення Національної Системи маркування товарів та запобігання розповсюдженню контрафактної продукції.

Домовилися про детальне опрацювання всіх гострих проблем, які найбільше непокоять бізнес, тому вже завтра передамо узагальнені питання дискусії та додаткову інформацію до них до Нацради реформ. Сподіваємося на продовження плідної співпраці в межах робочих груп.

В центральному офісі ІСС Ukraine відбулося засідання правління Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати. Через адаптивні карантинні заходи, частина учасників була присутня онлайн. В ході зібрання було заслухано звіт за минулий квартал. В умовах карантину ІСС Ukraine вдалося налагодити системну роботу, долучити відповідальний бізнес до допомоги вітчизняним медикам, організувати доставки медобладнання в країну. Також йшлося про перспективний план на наступний період. Було наголошено на більш активній участі ІСС Ukraine до роботи над нормативними документами, де повинні бути враховані позиції бізнесу. Разом з цим була УНК МТП, яка визначає мету, місію та стратегічні пріоритети діяльності комітету на найближчу перспективу, ухвалена оновлена стратегія.

Кабінет Міністрів України підписав «Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики».

Документ підписали: Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець, відповідальні особи Європейсько-українського енергетичного агентства та Української вітроенергетичної асоціації.

Документ передбачає, що виробники ВДЕ приймають умови добровільної реструктуризації «зелених» тарифів, що передбачає їх зменшення. Зокрема, для усіх об’єктів електроенергетики, що виробляють сонячну енергію передбачається зменшення тарифів на 15%, для об’єктів, що виробляють електроенергію з енергії вітру – на 7,5%.

Зі свого боку українська влада бере зобов’язання вживати усіх заходів для забезпечення своєчасної поточної оплати ДП «Гарантований покупець» та погашенню наявної заборгованості перед виробникам ВДЕ, які прийняли умови реструктуризації.

Також Українська влада бере зобов’язання визначити і затвердити річні квоти підтримки «зеленої» енергетики та забезпечує проведення аукціонів з розподілу таких квот.

Крім того, відповідно до Меморандуму, посилюється відповідальність виробників ВДЕ за незбалансоване виробництво електроенергії. Також виробники ВДЕ приймають умови обмеження строків введення в експлуатацію нових об’єктів за «зеленим» тарифом. Так, з 1 серпня поточного року, нові сонячні електростанції потужністю понад 1 МВт зможуть бути введені в експлуатацію з отриманням державної підтримки тільки шляхом участі в аукціонах.

«Ми за те, щоб будувалась зелена енергетика і з часом така енергія була найбільше розповсюджена, як найбільш чиста. Але нам важливо, скільки вона буде коштувати. Якщо ціна електроенергії, що буде вироблятися на нових СЕС, буде визначатися уже на аукціонах, не буде високого тарифу», – пояснив очільник Уряду, висловивши впевненість, що до перших двох асоціацій «зеленої» енергетики приєднаються і інші інвестори та виробники.

https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-pidpisav-memorandum-z-virobnikami-zelenoyi-elektroenergiyi

ICC Ukraine Newsletter продовжує відстежувати ситуацію, яка складається з промисловим виробництвом. Вже 9 місяць поспіль в Україні фіксується його падіння. Причин кілька. Є об’єктивні, пов’язані зі світовою кризою, впливом COVOD-19, але є і суб’єктивні. Тобто невживання, не вплив влади на певні речі, та тенденції або навпаки застосування та впровадження окремих норм, які напряму впливають на реальний сектор економіки. Окремі статі Закону України про зміни в Податковий Кодекс, напряму погіршуватимуть ситуацію. Про те, який стан речей складається в галузі металургії та гірничо-збагачувальному комплексі ми попросили розповісти одного з провідних економістів України, радника Президента ІСС Ukraine – Сергія Георгійовича Грищенка.

ICC Ukraine Newsletter: Чи потребує промисловість, перш за все металургія і ГЗК підтримки від держави. Зараз обговорюється програма уряду, де крім іншого звучить думка ввести мораторій на збільшення фіскального тиску на бізнес, як до цього ставиться, чи допоможе це призупинити падіння промвиробництва?

Грищенко Сергій Георгійович: До теми «підтримки ГМК від держави» ми вже зверталися не раз. Я днями уважно переглянув матеріали проекту Програми КМУ, і мені здається, що Уряду буде важко цю програму захистити у Верховній Раді України. Називаючи речі своїми іменами, за красивими картинками-слайдами, на жаль, варто порожнеча. Стосовно до промисловості, і в т.ч. ГМК, більш-менш докладно викладена «фотографія» важкої сьогоднішньої ситуації, а ось як Уряд думає виходити з неї — умовно «розкрито» тільки нічого не говорять гаслам- типу «зниження фіскального тиску на бізнес», «розвитку внутрішнього ринку», «захисту вітчизняного виробника »- без будь-якої конкретики. Хіба нормально, що вся «конкретика» для ГМК зводиться до єдиної обіцянки – забезпечити постачання металобрухту від бюджетних організацій не на експорт, а на метзаводи України ?? Галузь потребує і чекає від КМУ реальних серйозних кроків, а не гасел.
Не хочу повторюватися, ми вже на цю тему говорили. Першочерговими кроками для припинення падіння промислового виробництва має стати заморожування тарифів на послуги природних монополістів; введення системи оподаткування, реально стимулює зростання виробництва; формування справжньої державної промислової політики через європейські нормативи – наприклад, в частині екологічних вимог тощо.

ICC Ukraine Newsletter: Водночас Президент, попри критику підписав Закон № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу, удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логістичних невідповідностей», де в тому числі передбачено підвищення ренти на видобуток залізної руди. Як ви вважаєте, до чого призведе підвищення ренти в період промислового спаду і кризи в металургії?

Грищенко Сергій Георгійович: Ситуація на ділі дуже проста і «з тієї ж опери», що передбачуване зростання тарифів на логістику та енергоносії. Економіка будь-якого підприємства визначається двома факторами – ціни на готову продукцію і собівартість її виробництва. Левова частка продукції ГМК експортується, при цьому можливостей вплинути на ціни на зовнішніх ринках у нас немає; Зараз, як відомо, на світових ринках ціновий тренд знаходиться на низхідній гілці кривої. При зростанні рентних платежів на залізну руду її виробники та експортери будуть її як і раніше продавати, навіть в разі, якщо ціна буде нижчою за собівартість видобутку. А збитки відшкодують шляхом зростання ціни на залізорудну сировину, що поставляється на внутрішній ринок вітчизняним металургам, так уже було не раз. Точно також кінцеві збитки перекладаються на металургів в разі зростання тарифів на залізничні перевезення, електроенергію, природний газ. В результаті у металургів вимиваються обігові кошти, зникає можливість акумулювання фінансових ресурсів для модернізації обладнання та навіть для його капітальних і поточних ремонтів, вимушено скорочуються закупівлі сировини під наступний цикл виробництва — і ми маємо як наслідок падіння обсягів виробництва з усіма негативними наслідками для економіки країни.
Відповідь проста — не можна підвищувати рентні платежі, навіть якщо дуже хочеться в надії швидко поповнити державний бюджет; ефект буде зворотним.

ICC Ukraine Newsletter: Чи не здається вам, що підвищення ренти призведе до витіснення українських виробників на світових ринках іноземними конкурентами, насамперед російськими?

Грищенко Сергій Георгійович: Не можна заперечувати — така небезпека існує, але хочеться сподіватися, що в реалії до цієї справи не дійде. По-перше, в останні роки російські виробники сировини працюють переважно на внутрішній ринок, як і металурги (в цьому плані їм можна тільки позаздрити, тому що понад 80% продукції українського ГМК експортується). По-друге, з міркувань логістики ринок Східної Європи й Китаю — а саме там переважно реалізується українське ЗРС — більш доступний українським компаніям; ще з радянських часів ГЗК Кривбасу мали і мають партнерів в Польщі, Німеччині, Австрії, Чехії, Словаччини, Угорщини та ін. європейських країнах. По-третє, багато хто з цих компаній-споживачів ЗРС є співвласниками українських гірничорудних підприємств. За прикладами далеко ходити не треба — комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» у своїй виробничій програмі виходить із загальної потреби в сировині для підприємств цієї кампанії за кордоном; серед акціонерів Полтавського ГЗК і Запорізького залізорудного комбінату — також компанії, які споживають залізну руду в Європі та ін. Але завдання підвищення конкурентоспроможності українського ЗРС і раніше актуальна, потенційні конкуренти не дрімають.

ICC Ukraine Newsletter: Дуже Вам дякую.

Співпраця з національними виробниками, зокрема, локалізація виробництва сучасних електровозів для Укрзалізниці, має бути максимальною. На цьому наголосив Міністр інфраструктури України Владислав Криклій під час робочої поїздки у Запорізьку область, передає прес=служба відомства.

“Парк локомотивів Укрзалізниці наразі дуже застарілий, як морально, так і фізично. Знос електровозів становить 94,4%, тепловозів – 98,3%. Ми повинні максимально залучати до роботи національних виробників, особливо зараз, в умовах коронакризи. Локалізація виробництва дозволить зберегти існуючі та створити нові робочі місця для людей, що сприятиме подальшому економічному розвитку”, – зазначив очільник Міністерства.

Разом з членом правління Укрзалізниці Франтішеком Бурешом та в.о. голови правління ПАТ “Запорізький електровозоремонтний завод” Олегом Головащенком, Владислав Криклій оглянув робочі потужності підприємства, зокрема, складальний, електромашинний та апаратний цехи.

Нагадаємо, що раніше “Укрзалізниця” оголосила про початок процесу відбору виробника електровозів для поновлення свого парку. У процесі реалізації проекту очікується досягнути рівня локалізації виробництва до 50%. В цілому Укрзалізницею заплановано придбати 205 нових магістральних електровозів, у тому числі, 135 локомотивів змінного струму, 50 локомотивів постійного струму і 20 двосистемних локомотивів змінного/постійного струму (25 кВ/3 кВ).

https://www.kmu.gov.ua/news/lokalizaciya-virobnictva-suchasnih-elektrovoziv-v-ukrayini-maye-buti-maksimalnoyu-vladislav-kriklij

28 травня було проведено засідання Комітету з митних питань Громадської ради при Мінфіні. В роботі засідання взяли участь – т.в.о Голови Державної митної служби України Ігор Муратов, в.о. директора Департаменту організації митного контролю та оформлення ДФС Анатолій Сербайло, Владислав Суворов. начальник відділу аналізу і контролю митної вартості Управління митної вартості, ІСС Ukraine був представлений першим Віцепрезидентом Олегом Платоновим.
Обговорювали наступні питання:

1. Щодо конкретних кроків в частині фактичної реалізації Плану заходів з підвищення ефективності роботи митниці, затвердженого Мінфіном 13.05.2020.
2. Щодо подальшого нормативного врегулювання брокерської діяльності в Україні.

3. Щодо стану комунікації профільної громадськості з Держмитслужбою та створення Громадської ради при Державній митній службі України.

Фахівці ІСС Ukraine почали працювати над пропозиціями щодо доповнень до Програми стимулювання економіки для подолання наслідків епідемії COVID-19, яка була ухвалена на урядовому засіданні.

У підготовці цієї Програми взяли участь більше 90 розробників, серед яких аналітичні центри, бізнес-асоціації та окремі компанії (в тому числі із представників малого та середнього бізнесу). Таож участь у підготовці Програми брали участь наші колеги з Торгово-промислової палати України, Спілки українських підприємців, Українського союзу промисловців і підприємців, Європейської бізнес-асоціації, Асоціації газовидобувних компаній України, Українського клубу аграрного бізнесу, Аналітичного центру Разумкова, Інституту економіки прогнозування НАН України, Аналітичного центру EasyBusiness, DIXI Group, Аналітичного центру CASE Україна і ще десятка інших суб’єктів.

У Програмі враховані ініціативи за такими напрямками: доступ до фінансів, доступ до ринків, дерегуляція, модернізація та розвиток, доступ до інфраструктури. Важливою частиною Програми буде системна та ґрунтовна підтримка вітчизняного виробника. Принциповим пріоритетом є створення робочих місць та сплата податків в Україні.

Програма передбачає широкий спектр методів підтримки: допомога просування експорту; доступні кредити, грантові програми; розширення участі малого і середнього бізнесу у державних закупівлях.

Ознайомитися з основними положеннями Програми можна за посиланням “Матеріали для обговорення Програми стимулювання економіки” ( .pdf , 2.80 Мб ).

Ініціативу презентував Тарас Демкура, віцепрезидент Національного комітету Міжнародної торгової палати України. Мета створення Центру підтримки малого та середнього бізнесу (ЦПМСБ) для боротьби з економічними наслідками пандемії.
Такі центри будуть працювати у всіх регіонах України і до них можуть звернутися за допомогою та консультаціями представники бізнесу.
Міжнародна торгова палата (ICC), будучи інституційним представником більш ніж 45 млн компаній у більш ніж 100 країнах світу, ще на початку квітня наголосила на обов’язковості порятунку малих і середніх підприємств.
“Це питання має першочергове значення забезпечення поточного та майбутнього функціонування світової економіки та життєзабезпечення мільярдів людей робітників по всьому світу”, – зазначив Тарас Демкура.

Цілями створення Центру є підтримка мікро, малого та середнього бізнесу України в умовах карантину, ознайомлення зі світовими практиками маркетингу та менеджменту, презентація інвестиційних можливостей та експортного потенціалу українського бізнесу для підприємств, організацій та приватних осіб-підприємців; сприяння у створенні дієвого механізму взаємодії суб’єктів господарювання, громадських організацій підприємців, об’єднань підприємців.

Запрошуємо до співпраці представників МСБ та підприємців, які знаходяться у пошуку нових цікавих інвестиційних проєктів!

Контактна інформація за тел +38050377371 та +380 (67) 270 35 03.