Як зміниться ринок металів після гучних кроків Трампа по захисту власного ринку. Чи вплине це на українську металургію?

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп цілеспрямовано продовжує протекціоністської політику по відношенню до власного виробника. В односторонньому порядку Вашингтон запроваджує обмежувальні заходи по відношенню до металу. Але металургія є провідною галуззю і для Києва. Як вона вплине на економічні показники України. Прокоментувати ситуацію ми попросили, одного з найбільш фахових спеціалістів в Україні з цього питання   Грищенко Сергій Георгійович

(Український вчений, громадський і державний діяч, заступник Міністра промислової політики України, заступник голови Ради національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті Міністрів України, Доктор технічних наук, професор, лауреат Державних премій України (1988, 1998), Заслужений діяч науки і техніки України. Радник Президента ICC UKRAINE)

Кор: Якою зараз складається ситуація на світовому ринку металургії, і чому американський Президент почав такі різкі рухи, аби щось тут змінити?

Грищенко С. Г.: Як на мене ситуація – виглядає повним “дежавю”. Я чекав цього ще в січні 2017 року, коли Трамп вступив на посаду Президента США. Справа в тому, що за кожним Президента стоїть певне лоббі, за демократами – машинобудівники, а за республіканців – металурги. Республіканський попередник Трампа – Буш-молодший – оголосив про підтримку своїх металургів-виборців прямо в момент своєї інавгурації в січні 2001 р, зі сходів Капітолію. Він вимагав ліквідувати надлишкові потужності в металургії, підтримувати «дисципліну цін» на світовому ринку та ін. Підводив ситуацію під санкції, але наразився на жорстку відповідь з боку ЄС. Були створені робочі групи «високого рівня» в рамках Комітету з Сталі ОЕСР в Парижі (я входив до їх складу від України), довго говорили, а потім ухвалили рішення – «жити треба по нормам СОТ», і все тихо завмерло. Однак дія викликала протидію. Думаю, так буде и зараз. А в принципі торгові війни нікому не потрібні, від них тільки програють в умовах глобалізації світової економіки та вільних ринків.

Кор: Яку протидію це можу викликати зараз, і як вся ця ситуація зачепить Україну?

Грищенко С. Г.: Нині маємо те, що Трамп “затягнув” введення обмежувальних заходів в інтересах металургійного лоббі на рік. Зрозуміло, що цілі Трампа, при прийнятті рішень щодо введення тарифів, були простими та зрозумілими – зробити більш конкурентоспроможною продукцію американських металургів. Хоча в чорній металургії в останні роки справи і так складалися непогано.. В минулому 2017 гр. виплавка сталі в США склала 81,6 млн. тонн, а приріст виробництва по відношенню до попереднього року – 4%. Нагадаю – загалом в світі виробництво сталі в 2017 році. було 1,691 млрд. тонн, приріст – 5,3%. Додали всі країни, що входять в ТОП-10 по сталі, крім України – 22,3 млн. тонн, зменшення по відношенню до  2016 р. на 6,4%.
Ніяких пільг металургія України на ринку США зараз немає, і наші поставки туди не особливо великі – близько 3% в загальній структурі експорту української металу. Але є інша небезпека – введення обмежень “проти всіх”, включаючи Україну.  В цій ситуації ЄС, аби захистити у відповідь свій ринок також будуть вживати компенсаційні заходи. А це в останні роки – приблизно третина українського експорту, що істотно.

Кор: Україна намагається добитися певних преференцій для власних металургів від Сполучених Штатів. Якщо вони все ж таки будуть надані, то чи не виникне ситуація, що Україні краще буде не виробляти метал, а перепродавати?

Грищенко С. Г.: Небезпеки реекспорту сталі в США через Україну я не бачу – сьогодні це все легко відстежується, а Міністерство торгівлі США і Митна служба вміють працювати – знаю про це не з чуток. Україна не раз вела переговори у зв’язку з введенням проти нас антидемпінгових санкцій США, примусовим підписанням квотних та цінових обмежень, що потім було предметом регулярних перевірок. І якщо в процесі неї – приїхали кваліфіковані інспектори на наші підприємства і виявили спробу обійти підписані угоди – заходи вживалися жорсткі!

Кор: А яка ситуація з алюмінієм, адже для України це теж чутлива тема?

Грищенко С. Г.: Щодо алюмінію. Тут ситуація не проста. На світовому ринку кольорових металів відбувається боротьба з наслідками введення 10% імпортної мита в США саме на базовий кольоровий метал – алюміній. Ситуація по ньому особливо загострилася ще й після введення персональних санкцій проти власника компанії «РУСАЛ», що чіпляє також ринок алюмінієвої сировини – бокситів, глинозему. На думку міжнародних експертів, вже руйнується вся існуючий ланцюжок поставок сировини та готової продукції в світовій алюмінієвій промисловості.
Хоча «мита Трампа» дійсно дозволили відновити роботу 3-5 алюмінієвих заводів, які простоювали в Штатах, в світі, та і в США також, вже спостерігається серйозний дефіцит алюмінію (до 600 тис. тонн), і глинозему (до 1,1 млн. тонн). Експерти вважають, що в найближчі роки США не вдасться відмовитися від імпорту алюмінію, але напевно з’являться зміни в складі імпортерів. Місце Росії (доля на алюмінієвому ринку США – приблизно чверть) цілком може зайняти виробники алюмінію з Австралії та Близького Сходу

Кор: Тобто Україну алюмінієві проблеми зачепили ?

Грищенко С. Г.: На жаль, прогнозовані проблеми і в Україні, зокрема для Миколаївського глиноземного заводу, що є частиною «РУСАЛа». Можливий дефіцит бокситів для МГЗ може бути компенсований за рахунок українських сировинних матеріалів – каоліну, залізних бокситів та ін., Що, однак, вимагатиме видозмінення технології. Дослідницькі роботи в цьому напрямку давно проведені, але при перевищені пропозиції бокситів не знаходили впровадження. Відновити ж роботу Запорізького алюмінієвого комбінату (були публікації в ЗМІ, що ситуації з «РУСАЛом» створює нові перспективи для ЗАлКу) не вбачається можливим, тому що колишніми власниками підприємств устаткування для електролізу первинного алюмінію повністю знищено. Гіпотетично, якщо прийдуть нові інвестори і створить все виробництво заново то перспектива звичайно є.