Україні потрібен «інфраструктурний Рамштайн» для підтримки залізниці та логістики під час війни

Володимир Щелкунов, Президент ICC Ukraine:

— П’ятий рік повномасштабної війни продемонстрував, що транспортна інфраструктура України — це вже не просто частина економіки, а один із ключових елементів національної безпеки, стійкості держави та забезпечення життєдіяльності країни. У нинішніх умовах саме залізниця стала головною транспортною артерією України. Через закритий повітряний простір, постійні ризики для морської логістики та обмежені можливості автомобільних перевезень навантаження на «Укрзалізницю» є безпрецедентним.

Фактично залізниця сьогодні забезпечує одночасно кілька стратегічних функцій. Це евакуація населення із прифронтових регіонів, перевезення військових і гуманітарних вантажів, забезпечення роботи підприємств, підтримка експорту та імпорту, а також стабільність внутрішньої економіки. У таких умовах будь-які удари по залізничній інфраструктурі мають не лише локальні наслідки, а впливають на стійкість держави загалом.

Саме тому питання міжнародної підтримки транспортної інфраструктури України є надзвичайно актуальним і потребує системного підходу. Ми вже бачимо приклади ефективної міжнародної координації у сфері оборони у форматі «Рамштайн». На мою думку, Україна та міжнародні партнери мають створити аналогічний постійний координаційний механізм для підтримки критичної інфраструктури та логістики.

Йдеться про створення своєрідного «інфраструктурного Рамштайну», який би працював на постійній основі та забезпечував оперативне реагування на виклики. Такий механізм повинен об’єднати уряди держав-партнерів, міжнародні фінансові організації, банки розвитку, транспортні компанії, виробників техніки, енергетичного обладнання та профільні міжнародні асоціації.

Особливо важливо, щоб допомога не обмежувалася лише фінансуванням. Україна потребує швидких і практичних рішень. Насамперед це постачання локомотивів, вагонів, енергетичного обладнання, трансформаторів, систем сигналізації, засобів автоматизації, спеціальної ремонтної техніки та запасних частин. Дуже важливим є створення міжнародного резерву критичного обладнання для оперативного відновлення пошкоджених об’єктів після ракетних ударів.

Ми повинні розуміти, що сьогодні швидкість відновлення інфраструктури стала одним із факторів стійкості держави. Якщо раніше на відбудову окремих об’єктів могли витрачатися місяці, то зараз йдеться буквально про години або дні. І саме тут міжнародна підтримка може відігравати визначальну роль — через спрощені механізми постачання, фінансування та технічної координації.

Крім того, важливим напрямом є міжнародне страхування перевезень та логістичних ризиків. Через воєнні загрози багато міжнародних компаній стикаються з високими страховими ставками або взагалі не готові працювати в регіоні. Тому необхідні міжнародні гарантійні механізми, які дозволять підтримувати вантажопотоки, інвестиції та участь іноземного бізнесу у відновленні інфраструктури України.

Не менш важливою є й інтеграція української транспортної системи до європейської логістичної мережі. Війна фактично прискорила процеси, які раніше розглядалися як довгострокові. Сьогодні Україна вже стає невід’ємною частиною європейських транспортних коридорів. Це стосується розвитку прикордонної інфраструктури, збільшення пропускної спроможності переходів, модернізації колій, цифровізації логістики та гармонізації транспортних стандартів.

Для міжнародної спільноти важливо усвідомлювати, що підтримка української логістики — це не лише допомога Україні. Це питання стабільності глобальних ринків, продовольчої безпеки, безперервності міжнародної торгівлі та економічної безпеки Європи. Українська залізниця забезпечує критично важливий експорт аграрної продукції, металургії, сировини та гуманітарних вантажів. Від стабільності цих перевезень залежать цілі регіони світу.

Окремо хочу наголосити, що міжнародна підтримка має бути не реактивною, а стратегічною. Потрібно вже зараз формувати спільні довгострокові програми модернізації української транспортної інфраструктури з урахуванням післявоєнного відновлення та майбутнього членства України в Європейському Союзі.

Україна сьогодні демонструє унікальний досвід функціонування транспортної системи в умовах повномасштабної війни. І цей досвід також є цінним для міжнародних партнерів. Тому співпраця має будуватися не лише як допомога Україні, а як спільне формування нової моделі стійкої, безпечної та сучасної транспортної інфраструктури для всієї Європи.