У Верховній Раді проходить засідання 12-ї сесії Парламентської асамблеї Організації за демократію і економічний розвиток.

Напередодні відбулися засідання чотирьох комітетів ПА ГУАМ — з торговельно-економічних питань; з питань науки, культури, освіти та спорту; з політичних питань і регіональної безпеки та з правових питань. Засідання комітетів відбуваються раз на рік — напередодні проведення сесії ПА ГУАМ.
Цьогоріч у ПА ГУАМ головує Україна. Під час дискусії на засіданні Комітету з торговельно-економічних питань парламентарії України, Азербайджану, Грузії та Молдови обговорили перспективи та можливості розвитку зони вільної торгівлі на просторі ГУАМ, розвиток транспортного коридору і поліпшення логістичного сполучення між державами-членами ГУАМ, співпрацю у митній сфері, питання підготовки та підвищення кваліфікації митних кадрів, перспективи співпраці в енергетичній сфері, зокрема можливість альтернативних постачань вуглеводних джерел енергії через територію держав-членів ГУАМ.

За словами Голови Ділової Ради ГУАМ, Президента ІСС Ukraine Володимира Щелкунова, нині є всі перспективи дати нове дихання економічним проєктам, що вже існують і запустити нові у рамках країн об’єднання. Це має призвести не тільки до пожвавлення економічних та торговельних зв’язків, але і покращення добробуту людей кожної з кдержав учасниць

Володимир Щелкунов також наголосив, – «Україна активно рухається в напрямку Європи. Цей курс вона закріпила у своїй Конституції. Ми розглядаємо нашу перспективу як створення своєрідних бізнес-воріт для наших країн партнерів на шляху торгівлі зі сходу на захід і у зворотному напрямку. Все це можливо зробити, об’єднавши зусилля. Але ще раз хочу сказати — що кожен проєкт спочатку повинен бути відпрацьований на папері, мати нормативне обґрунтування, законодавчу підтримку. І тоді він приречений на успіх.»

За словами Володимира Щелкунова є ще один важливий момент. Все що держави намагаються зробити в межах об’єднання ГУАМ, чітко має своїх адресатів – зокрема це бізнес, і створення для нього найсприятливіших умов. А це не можливо робити, не спираючись на бачення ситуації самим бізнесом. Тому при ГУАМ і було створено дорадчий орган при Ділову Раду, яка і уособлює позицію та прагнення підприємців усіх чотирьох країн, Під час засідання комітету також обговорювали можливість створення спільного фонду інноваційних проектів, інвестиційного банку, проєкт в ІТ-сферах та у сфері вільної торгівлі.

Відносини між чотирма державами мають глибоке історичне коріння, і після здобуття незалежності набули нового розвитку, наголошували учасники дискусії. ГУАМ — це регіональний майданчик для співпраці між країнами в інтересах всього регіону Чорноморсько-Каспійського басейну заради поліпшення економічних зв’язків. Останніми роками спостерігається зростання товарообігу між чотирма країнами — у 2018 році товарообіг становив майже 3,3 мільярда доларів, а за 9 місяців 2019 року зріс ще на 13%. Приміром, у столиці Азербайджану Баку нині є вісім магазинів українських продуктів, планують відкрити ще сім. Наступного року головуватиме в ПА ГУАМ Азербайджан, і наступна сесії асамблеї відбудеться у Баку.

12 грудня у Києві має відбутися зустріч глав урядів країн-учасниць ГУАМ, під час якої планується підписання двосторонніх угод.

«ПА ГУАМ — це організація, яка вирішила мати свій центр у Києві. Тому для нас дуже важливим є реалізувати потенціал цієї організації, — наголосив голова постійної делегації Верховної Ради України в ПА ГУАМ Святослав Юраш, голова підкомітету з питань зв’язків і захисту прав та інтересів українців за кордоном Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. — Окрім того, багато країн відновлюють свій інтерес до ГУАМ і прагнутимуть підтримувати наші спільні зусилля для поліпшення співпраці та взаємодії. Торговельно-економічна співпраця — це один із конкретних напрямів діяльності.

Керівник парламентської делегації парламенту Азербайджану в ГУАМ Азер Карімлі додав: «Парламентська асамблея має посилювати співпрацю і в економічному ракурсі, і в політичних відносинах, ми можемо дати поштовх, запропонувати робочі теми і для урядів наших країн. Крім того, парламентарії наших чотирьох країн головують і в інших парламентських організаціях, зокрема ПАРЄ, НАТО, ОБСЄ, де ми також тісно співпрацюємо. У нас є спільна проблема — територіальна цілісність. І ми зобов’язані підтримувати один одного у рамках інших міжнародних організацій».