
СЬОГОДНІ НЕМАЄ ДЕФІЦИТУ ВАГОНІВ, СЬОГОДНІ Є ДЕФІЦИТ ВАНТАЖУ – АНАТОЛІЙ ГОЛУБЧЕНКО ЕКС-МІНІСТР ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
ІСС Ukraine Newsletter продовжує відслідвковувати ситуацію в різних галузях економіки країни в умовах кризи. Ми намагаємось з»ясуват, якй реальний стан речей, аби надати повну картину для ухвалення необхідних рішень. Одна зі станових галузей економіки – логістика. В Україні, це перш за все залізниця. Від її ритмічної і безперебійної роботи залежить дуже багато, зкорема забезпечення експортних поставок. В фінасових умовах які складаються, експорт є чи не єдиними стабільним джерелом надходження валюти в країну. З чим ми увійшли в період кризи, говоримо з Екс-міністром промисловості України, екс-віце-прем»єром Анатолієм Голубченком.
ІСС Ukraine Newsletter: Анатолій Костянтиновичу, яка ситуація складається в секторі транспортних перевезень, які ризики, що можуть призвести до серйозних проблем в економіці?
Голубченко А.К.: Справа вся в тому, що залізничні перевезення – це і є похідна від економіки. І якщо ми втрачаємо промисловість, то перевезення будуть самі собою падати. Тому що вони безпосередньо пов’язані з обсягом продукції, що випускається, яка користується перевезеннями, доставками в порт, перевезення матеріалів, з яких випускається продукція. Наприклад, для того, щоб випустити 1 тонну листа, для цього треба спочатку перевезти вугілля для коксування, вапняк, окатиші. Тобто, все це потрібно доставити на завод. Завод плавить сталь, чавун, потім прокат. І все це перевозиться. Усередині заводу перевозиться внутрішньозаводські перевезеннями, а все інше возиться залізницею. І якщо ми не знаємо, скільки ми випустимо тонн прокату або чавуну , про які плани перевезення можна говорити? Це тільки галузь металургійна. А далі? Начебто там запрацювали заводи хімічні, які випускають добрива. А які обсяги? А тепер вони взагалі будуть працювати в зв’язку з карантином? Тобто, на мій погляд, починати треба з прогнозу все-таки промисловості, а потім переходити на прогноз залізничних перевезень. Одне ясно, що і те, і те зараз буде страждати.
ІСС Ukraine Newsletter: У цих умовах, коли експорт залишається єдиною стабільною шляхом надходження валюти в Україну, наскільки важливо зберегти безперебійність експортних поставок. Ми знаємо, проблеми постійно виникали між залізницею і виробниками. Може, поставити якісь мораторій на зміну тарифів, на зміну якихось речей, на забезпечення вагонів здешевлених в цих кризових умовах?
Голубченко А.К.: Сьогодні дефіциту в вагонах немає. Сьогодні навпаки є профіцит вагонів залізничних. З тієї ж простої причини, що продукції не вистачає, промисловість падає і реально немає вантажів, які б перевозила залізниця. Звідси падає тарифна ставка. Сьогодні тарифна ставка на перевезення 300 гривень на добу разом з ПДВ. Це фактично нічого. Жоден кредит з такою ставкою не витримує. І жодна економіка такої ставки не витримає. Тому сьогодні немає дефіциту в вагонах, сьогодні є дефіцит вантажу. А в вантажах це пов’язано з падінням промисловості. Тому, не думаючи про промисловість, ми не витягнемо залізницю ніколи.
ІСС Ukraine Newsletter: Чи можна підтримати промисловість шляхом заходів внутрішніх протекціоністських в залізниці, щоб зменшити ті ж ставки?
Голубченко А.К.: Розумієте, в чому справа? Залізниця сьогодні возити в стані, кількість вагонів достатня по сьогоднішній економіці. Ще півроку тому тарифна ставка була 530-600-750, під 800 гривень на добу, а сьогодні 300 з ПДВ. Про що це говорить? Про те, що возити нічого. Попиту немає на вагони. Тому не залізна дорога буде гальмом. Хоча, звичайно, залізничні перевезення – це дуже важливо, і безперебійне постачання вагонами, і зменшення оборотності вагонів, ефективне використання їх. Це важливо. Але ще важливіше дати прогноз по промисловості. За промисловості прогнозу ніхто не дає.
ІСС Ukraine Newsletter: У цих умовах потрібно зробити штаб, для того, щоб прийняти якісь жорсткі заходи і комплексно подивитися на всі галузі, промисловість, залізниця і т.і., щоб тримати руку на пульсі? Тому що така думка складається, що занадто інертно діє і Міністерство економіки, і Міністерство інфраструктури…
Голубченко А.К.: А ми ніяк не діємо. У нас немає Міністерства промисловості, у нас немає людини, яка б займалася реально промисловістю, немає такого органу. І Міністерство економіки, яке одночасно є Міністерством аграрної політики, вибачте мене, як тоді ми будемо займатися промисловістю? Промисловість – це дуже широке поняття. Звичайно, одного галузевого міністерства дуже мало. Вони повинні бути розбиті по основних напрямках, як міністерство легкої промисловості, міністерство промисловість в цілому, може бути, відокремити металургію, як раніше було, деревообробку від машинобудування. Займатися промисловістю. На жаль, останні вже 6 років уряду передостанні взагалі промисловістю не займалися. Мені здається, вони навіть і не розуміли, що таке промисловість. І я навіть не знаю, як вони збираються валовий внутрішній продукт збільшувати, 40% збільшення, без зростання промисловості. Тому, на жаль, навіть ІТ-технології не вимагають вагонів. Розумієте? Навіть якщо розвивати ІТ-технології, добре ця галузь розвивається і дає доходи, якусь частину навіть валового продукту, то ця якраз частина не вимагає вагонів. Вагонів вимагає те, що відносилося раніше до групи А, важка промисловість. Але, на жаль, нею якраз ніхто не займається. Хоча поки для економіки для нашої це є найбільш невід’ємними складовими зростання економіки і валового внутрішнього продукту в результаті зростання економіки.
ІСС Ukraine Newsletter: Тобто, питання про створення органу або штабу, є нагальним..
Голубченко А.К.: Так.
ІСС Ukraine Newsletter: Дякую за прямі відповіді. Жорстко, але влучно.
ІСС Ukraine Newsletter продовжує опитувати провідних фахіців з практичним досвідом, щодо реальної ситуації в економіки, ризиків, які нині існують, і як з ними боротися.
Редакція ІСС Ukraine Newsletter може не розіляти думку респондентів з оцінками стану речей, однак надає слово всім фахівцям, аби зрозуміти всю палітру з метою ухівлання правильних рішень.