ПЕРШОЧЕРГОВИМИ КРОКАМИ ДЛЯ ПРИПИНЕННЯ ПАДІННЯ ПРОМВИРОБНИЦТВА МАЄ СТАТИ ЗАМОРОЖУВАННЯ ТАРИФІВ НА ПОСЛУГИ МОНОПОЛІСТІВ – СЕРГІЙ ГРИЩЕНКО

ICC Ukraine Newsletter продовжує відстежувати ситуацію, яка складається з промисловим виробництвом. Вже 9 місяць поспіль в Україні фіксується його падіння. Причин кілька. Є об’єктивні, пов’язані зі світовою кризою, впливом COVOD-19, але є і суб’єктивні. Тобто невживання, не вплив влади на певні речі, та тенденції або навпаки застосування та впровадження окремих норм, які напряму впливають на реальний сектор економіки. Окремі статі Закону України про зміни в Податковий Кодекс, напряму погіршуватимуть ситуацію. Про те, який стан речей складається в галузі металургії та гірничо-збагачувальному комплексі ми попросили розповісти одного з провідних економістів України, радника Президента ІСС Ukraine – Сергія Георгійовича Грищенка.

ICC Ukraine Newsletter: Чи потребує промисловість, перш за все металургія і ГЗК підтримки від держави. Зараз обговорюється програма уряду, де крім іншого звучить думка ввести мораторій на збільшення фіскального тиску на бізнес, як до цього ставиться, чи допоможе це призупинити падіння промвиробництва?

Грищенко Сергій Георгійович: До теми «підтримки ГМК від держави» ми вже зверталися не раз. Я днями уважно переглянув матеріали проекту Програми КМУ, і мені здається, що Уряду буде важко цю програму захистити у Верховній Раді України. Називаючи речі своїми іменами, за красивими картинками-слайдами, на жаль, варто порожнеча. Стосовно до промисловості, і в т.ч. ГМК, більш-менш докладно викладена «фотографія» важкої сьогоднішньої ситуації, а ось як Уряд думає виходити з неї — умовно «розкрито» тільки нічого не говорять гаслам- типу «зниження фіскального тиску на бізнес», «розвитку внутрішнього ринку», «захисту вітчизняного виробника »- без будь-якої конкретики. Хіба нормально, що вся «конкретика» для ГМК зводиться до єдиної обіцянки – забезпечити постачання металобрухту від бюджетних організацій не на експорт, а на метзаводи України ?? Галузь потребує і чекає від КМУ реальних серйозних кроків, а не гасел.
Не хочу повторюватися, ми вже на цю тему говорили. Першочерговими кроками для припинення падіння промислового виробництва має стати заморожування тарифів на послуги природних монополістів; введення системи оподаткування, реально стимулює зростання виробництва; формування справжньої державної промислової політики через європейські нормативи – наприклад, в частині екологічних вимог тощо.

ICC Ukraine Newsletter: Водночас Президент, попри критику підписав Закон № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу, удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логістичних невідповідностей», де в тому числі передбачено підвищення ренти на видобуток залізної руди. Як ви вважаєте, до чого призведе підвищення ренти в період промислового спаду і кризи в металургії?

Грищенко Сергій Георгійович: Ситуація на ділі дуже проста і «з тієї ж опери», що передбачуване зростання тарифів на логістику та енергоносії. Економіка будь-якого підприємства визначається двома факторами – ціни на готову продукцію і собівартість її виробництва. Левова частка продукції ГМК експортується, при цьому можливостей вплинути на ціни на зовнішніх ринках у нас немає; Зараз, як відомо, на світових ринках ціновий тренд знаходиться на низхідній гілці кривої. При зростанні рентних платежів на залізну руду її виробники та експортери будуть її як і раніше продавати, навіть в разі, якщо ціна буде нижчою за собівартість видобутку. А збитки відшкодують шляхом зростання ціни на залізорудну сировину, що поставляється на внутрішній ринок вітчизняним металургам, так уже було не раз. Точно також кінцеві збитки перекладаються на металургів в разі зростання тарифів на залізничні перевезення, електроенергію, природний газ. В результаті у металургів вимиваються обігові кошти, зникає можливість акумулювання фінансових ресурсів для модернізації обладнання та навіть для його капітальних і поточних ремонтів, вимушено скорочуються закупівлі сировини під наступний цикл виробництва — і ми маємо як наслідок падіння обсягів виробництва з усіма негативними наслідками для економіки країни.
Відповідь проста — не можна підвищувати рентні платежі, навіть якщо дуже хочеться в надії швидко поповнити державний бюджет; ефект буде зворотним.

ICC Ukraine Newsletter: Чи не здається вам, що підвищення ренти призведе до витіснення українських виробників на світових ринках іноземними конкурентами, насамперед російськими?

Грищенко Сергій Георгійович: Не можна заперечувати — така небезпека існує, але хочеться сподіватися, що в реалії до цієї справи не дійде. По-перше, в останні роки російські виробники сировини працюють переважно на внутрішній ринок, як і металурги (в цьому плані їм можна тільки позаздрити, тому що понад 80% продукції українського ГМК експортується). По-друге, з міркувань логістики ринок Східної Європи й Китаю — а саме там переважно реалізується українське ЗРС — більш доступний українським компаніям; ще з радянських часів ГЗК Кривбасу мали і мають партнерів в Польщі, Німеччині, Австрії, Чехії, Словаччини, Угорщини та ін. європейських країнах. По-третє, багато хто з цих компаній-споживачів ЗРС є співвласниками українських гірничорудних підприємств. За прикладами далеко ходити не треба — комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг» у своїй виробничій програмі виходить із загальної потреби в сировині для підприємств цієї кампанії за кордоном; серед акціонерів Полтавського ГЗК і Запорізького залізорудного комбінату — також компанії, які споживають залізну руду в Європі та ін. Але завдання підвищення конкурентоспроможності українського ЗРС і раніше актуальна, потенційні конкуренти не дрімають.

ICC Ukraine Newsletter: Дуже Вам дякую.