ПЕРШЕ, ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ УРЯДУ, – ЦЕ ПРИВЕСТИ У ВІДПОВІДНІСТЬ ЗАКОНОДАВСТВО І ПОМІНЯТИ СКЛАД НАГЛЯДОВИХ РАД, – ГОЛОВА РАДИ ФЕДЕРАЦІЇ РОБОТОДАВЦІВ УКРАЇНИ ДМИТРО ОЛІЙНИК

          ІСС Ukraine Newsletter продовжує відстежувати ситуацію, яка складається з українським бізнесом у зв»язку з обмежувальними заходами через протидію коронавірусу, та хвилями фінасово-економічної кризи. Свій погляд на перебіг подій у коментарі кореспонденту ІСС Ukraine Newsletter висловив Голова Ради Федерація роботодавців України Дмитро Олійник.

ІСС Ukraine Newsletter: ВР прийняла закон, яким підтримує підприємництво, зокрема там йдеться про звільнення від сплати податку на землю. Ця норма допоможе промисловості залишитися на плаву в цей важкий час?

Дмитро Олійник: Ця норма – така легенька форма інформації держави, що держава не забуває, що бізнес створює робочі місця. Але ця норма не дасть можливості бути українській економіці конкурентною, тому що наші сусіди, конкуренти, Європейський Союз, члени Європейського Союзу Польща, Франція, Німеччина приймають рішення щодо підтримки бізнесу і зайнятості в мільярдах євро, а Штати в трильйонах. А у нас просто декларують. Це добре, що декларують, добре, що звільняють від земельного податку, але, звичайно, цього замало.

ІСС Ukraine Newsletter: Що може бути ще? Звільнення від сплати ПДВ частини компаній, як у Китаї? Відтермінування, як в Данії? Чи кредити за низькими цінами, як у Великобританії? Що для України було б непогано в цей час зробити?

Дмитро Олійник: Всі перечислені вами форми мають право на життя. Питання тільки в тому, наскільки держава і бюджет держави спроможний такі рішення не просто генерувати, а виконувати. І в цій позиції ключове – це стратегія економічного розвитку, стратегія бюджету і стратегія Національного банку щодо кредитно-грошової політики, який має бути сценарій. Якщо дуже спрощено, чи готовий Національний банк включати печатний станок. Тому що коли чуємо, Трамп заявив, що 2 трильйони вкидає в американську економіку, це ми розуміємо, що ФРС включила печатний станок. Як держава буде, коли, наприклад, Національний банк каже: так, в мене є запас міцності по золотовалютному резерву, і узгоджує формат з Мінфіном, Мінфін узгоджує дефіцит бюджету. І як в цей час два інститути, Міністерство фінансів і Національний банк, через нього контролюють інфляцію? Хороша річ – бюджет дефіцитний. З точки зору сьогоднішньої ситуації, я не помилився, дійсно, єдиний варіант, коли через дефіцит бюджету можна профінансувати якісь програми, які стимулюють зайнятість і стимулюють економічне зростання. Але інфляція – це друга сторона цієї медалі, і це буде, якщо вона буде неконтрольована. Тому це питання балансу і питання комунікацій і стратегії взаємовідносин Міністерства фінансів і Національного банку. Як приклад можу сказати, що негативний формат такої співпраці – це 2019 рік. Коли Національний банк почав укріплювати гривню, а Мінфін почав спекулятивно розпродавати облігації внутрішньої державної позики, переплачуючи, залучаючи кошти в бюджет в деякі періоди по 30% річних у валюті, то це була безглузда політика і це негативний приклад співпраці Мінфіну і Національного банку.

ІСС Ukraine Newsletter:  ЗМІ оприлюднили інформацію, що українські експортери мають складнощі з перевалкою вантажів. Укрзалізниця завтра вимагає переписати угоди. Все це державні підприємства. І все це – не найкраще відношення до експортерів. ПВиходить, що в цій ситуації треба підтримувати бізнес, а державні підприємства роблять трішки не так. Як можна пояснити цю ситуацію? Чи треба підтримувати в цей важкий час експортерів, які приносять валюту до України?

Дмитро Олійник: Перше, що треба зробити уряду, – це привести у відповідність законодавство і поміняти склад наглядових рад. Сьогодні всі країни на карантині, літаки не літають. То в мене запитання. Дуже шановні люди, іноземці у наглядових радах, як вони можуть приймати стратегічні рішення і керувати нашими державними підприємствами, коли вони кожен знаходиться на карантині в своїй країні? Тому тільки вертикаль управління допоможе приймати ефективні рішення з точки держави, і в Укрзалізниці, і в Нафтогазі, і в Енергоатомі, і в багатьох інших державних підприємствах. А що стосується логістики, з вашого запитання, на жаль, так, ми бачимо, що ситуація з експортом, особливо в країни Європейського Союзу найближчим часом буде погіршуватися, тому що і Італія, і країни інші Європейського Союзу, де в Італії найбільший спалах і в Іспанії, ввели обмежувальні заходи щодо перетину ТІРами тих кордонів, які під спалахами коронавірусу знаходяться. Наприклад, автомобіль приїжджає в цю зону, повертається назад, водій машини має бути в карантині, в обсервації 2 тижні. Звичайно, це буде впливати на потік транспортних товарів, як з України, так і імпорту в Україну.

ІСС Ukraine Newsletter:  Чи має держава підтримати експортерів у цей важкий час?

Дмитро Олійник: Звичайно, має. Але в тому проєкті бюджету, який ми бачили, ми бачили скорочення видатків на Експортно-кредитне агентство. От в мене запитання. Якщо держава розумна, хіба в цей час вона буде скорочувати видатки? Або, ви абсолютно правильне поставили питання, у нас були від Федерації роботодавців пропозиції, що все, що стосується імпорту технологій та обладнання як засобу виробництва, ми маємо сприяти цьому і відійти від системи, і знімаючи мито, і звільняючи від ПДВ. Або ж хоча б вернути ту модель, яка працювала раніше, вексель на ПДВ на ввезене обладнання, відстрочка на 2 роки, і таким чином ми не будемо податками обкладати інвестиції. Тому що все обладнання, що ввозиться, фактично це інвестиції в українську економіку.

ІСС Ukraine Newsletter: Дякую Вам.