
Одна з найбільших проблем в освоєнні африканського ринку – це інформаційний вакуум
Важливість африканського ринку, і необхідність державної підтримки все більше розуміють в Україні. Відтак остання робоча нарада в Міністерстві іноземних справ за участі керівництва ICC-Ukraine, свідчить, що рух в цьому напрямку розпочався. Говоримо з учасником нарад Генеральним секретарем НК МТП Михайловим Володимиром Юрійовичем.
Кор: У боротьбі за доступ до Європейського ринку, Африка якось залишалась осторонь. Як Ви оцінюєте ситуацію з точки зору активності вітчизняного бізнесу?
Михайлов В.Ю.: Я згодний з вами ринок потужний для інвестування. 54 країн Африки. На жаль не всюди є дипломатичні представництва України. В ряді випадків дипломати виконують свої функції за сумісництвом. Існує обмеженість особового складу і вона не дозволяє охопити всі країни. Особливо це стосується Півдня Африки. В ПАР наш Посол акредитований у кількох країнах. Це і Ботсвана, і Зімбабве, і Мозамбік. Але дійсно не вистачає ресурсів. На зустрічі в МЗС присвяченим співпраці з африканськими країнами ми запропонували колегам конкретні кроки як активізувати цей напрямок і я к ІСС може надати ефективну допомогу. По перше це інформаційна присутність. Я маю на увазі – поширення інформації про промислову інвестиційну привабливість. І зроблені серйозні кроки вже. Бюлетень «Україна по-арабські» Арабська аудиторія в Африці чисельна. І цей інформаційний часопис дає свіжу економічну інформацію з України. Ми ведемо освоєння бюлетеню Україна по-африканські. Наші пропозиції, аналітика. І досягнута домовленість, що в розповсюдженні таких бюлетенів ми отримаємо сприяння. Вони будуть спрямовані по посольствам країн основної акредитації. А наша посли повинні використовувати такі речі, аби інформувати дипломатичний корпус. Він збирається частіше і серед нього через поширювати оперативну інформацію. Це інформаційний імідж. Багато зустрічей відбувається і з Послами африканських країн, і вони висловлюють жаль, стосовно відсутності інформації про Український потенціал. Також на зустрічі в МЗС, ми запропонували, що можемо формувати бізнесову складову. Ми маємо компанії, які є членами ІСС і працюють успішно. І коли приїздить делегація, ми можемо пропонувати свою частину учасників переговорного пулу по напрямкам, які цікавлять іноземний бізнес. Ще одна проблема – це відсутність керівників торгових місій у складі посольств. Це стримуючий фактор. Ми запропонували колегам з МЗС вийти на регіональні об’єднання і вести цілеспрямовану роботу. Ми маємо взаємовідносини з центрами ділового співробітництва. Ми запропонували, щоб кілька компаній по конкретній країні об’єдналися, особливо в тих державах, де є конкретний потенційний збут, ми б надали певні повноваження цим об’єднанням представляти український бізнес під крилом ІСС. І за сприяння Посольств ми могли б встановити контакти з діловою спільнотою відповідних країн.
Кор: Як використати інструменти які має в своєму арсеналі ІСС?
Михайлов В.Ю.: Ця тема теж звучала під час робочої зустрічі. Ми запропонували свої послуги у підтверджені надійності добропорядності компаній. Були випадки, коли на словах контрагенти заявляли що можуть вирішувати всі питання. А виявлялося не зовсім так. Я м»яко кажу. Ми можемо убезпечити від таких прикрих випадків. У правовому полі, в якому працює наша комісія з протидії корупції, ми готові надати такі послуги не тільки для наших компаній там, але і для іноземних які заходять сюди. Це є позитивний приклад. Таку роботу ми ведемо, в рамках законодавчого поля, як я вже сказав. Оскільки маючи певні відкриті данні статистичні , ДФС, їх аналіз дає можливість створити загальну картину, яка характеризує будь-якого агента.