Енергобізнс чекає впровадження нового ринку електроенергії

У рамках взятих на себе міжнародних зобов’язань Україна повинна реформувати свій енергетичний сектор відповідно до вимог Третього енергетичного пакета.

У квітні 2017 року парламент ухвалив закон “Про ринок електричної енергії”, основні статті якого почали діяти на початку 2019 року.

Основна зміна — у споживача з’являється право вибору постачальника послуг, тож покупець зможе укласти угоду з продавцем дешевшої електроенергії. З огляду на суперництво, у споживача потенційно з’являться різні варіанти вибору тарифу.

Наприклад, якщо людина на дачі користується електрикою тільки у вихідні, то постачальник може запропонувати низький тариф на поставку в суботу й неділю. За погодженням із споживачем постачальник також зможе дистанційно управляти споживанням, наприклад, вимкнути кондиціонер. Так цей ринок працює в ЄС.

З 1 липня повинен почати роботу ринок двосторонніх договорів, і постачальник з великим обсягом споживання зможе домовитися з генерацією про більш вигідну ціну.

Втім учасники ринку, експерти висловлюють занепокоєння, що Україна не готова до запровадження ринку, зокрема не вирішені певні нормативні питання, впровадження паралельних ринків — зкорема генеруючих потужностей, а також проблему накопичених боргів. Відтак почали говорити про перенос терміну.

В свою чергу, Міжнародне співтовариство висловило занепокоєння гальмуванням запуску нового ринку електроенергії та закликає оперативно провести засідання Координаційного центру з впровадження нового ринку електроенергії. Глава представництва Європейського Союзу (ЄС) в Україні Хюг Мінгареллі, директор Європейського енергетичного співтовариства Янес Копач, голова представництва Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в Україні Жан-Ерік де Загон, керуючий директор Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) в країнах Східної Європи і Кавказу Маттео Патроні, директор місії USAID в Україні Сьюзан Фріц направили відповідний спільний лист адресований прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману, голові комітету Верховної Ради з ПЕК Олександру Домбровському, віце-прем’єр-міністра Володимиру Кістіону, міністру енергетики Ігорю Насалику, в.о. міністра фінансів Оксані Маркаровій, голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Оксані Кривенко.

“Закликаємо вас як можна швидше скликати нараду Координаційного центру (Координаційного центру щодо забезпечення впровадження нового ринку електричної енергії), щоб критично проаналізувати стан впровадження нової моделі ринку, виявити ключові перешкоди та вирішити їх”, – вказано у документі.

Як йдеться в документі, менше ніж за 3 місяці до дати введення нового ринку електроенергії 1 липня 2019 року не повною мірою опрацьована низка питань. Міжнародні партнери готові сприяти у їх вирішенні та своєчасному впровадженні реформи.

Як повідомлялося, з 1 липня планується введення нового ринку електричної енергії в Україні, який імплементує норми третього енергопакету ЄС. Від своєчасного введення ринку залежить, чи отримає Україна макрофінансову допомогу у розмірі 500 млн євро від ЄС в 2019 році. Про очікування нового ринку електроенергії в контексті очікувань бізнесу ми поговорили з Президентом Національного комітету Міжнародної торгової палати Володимиром Щелкуновим.

Кор: Наскільки для України важливий новий ринок електроенергії?

Щелкунов В.І.: В основному йдеться про наближення до європейських норм діяльності підприємств і державних органів на окремих ринках.

Крім приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня, директиви ЄС вимагають від України дотримання низки положень щодо захисту прав та підвищення якості обслуговування споживача. Іншими словами, українці будуть платити більше, але за якісніші послуги, і матимуть більше можливостей захистити свої інтереси.

Зростання конкуренції на енергоринку сприятиме підвищенню якості послуг. Відповідно до директиви 2003/54 всі вертикально-інтегровані структури, які виконують функції одночасно виробника, постачальника та продавця енергоносіїв, наприклад, “Нафтогаз” або обленерго, повинні бути розділені на окремі компанії.

На практиці це означатиме ліквідацію перехресного субсидування і, як наслідок, зростання тарифів для населення.

Україна мусить відокремити ті сфери діяльності, конкуренція в яких зараз фізично неможлива, від тих, де без конкуренції не обійтися. Отже, транспортування та постачання електроенергії будуть відокремлені від її виробництва і продажу.

На оптовому ринку струму доведеться прибрати посередника між генеруючими компаніями та обленерго і передати їм можливість торгувати безпосередньо.

З впровадженням директиви на українському енергоринку повинні з’явитися багато нових, менших за розміром гравців, які за плату отримають вільний доступ до мереж.

Кор: Чи є введення ринку електроенергії маркером для України курсу реформ, який моніторять європейські партнери?

Щелкунов В.І.: Євросоюз та Україна домовилися оновити Угоду про асоціацію для інтеграції українського енергетичного ринку з ринком ЄС.

На 5-му засідання Ради асоціації Україна-ЄС домовилися створити довгостроковий план, виконання якого дозволить Україні стати частиною спільного енергетичного простору, навіть до вступу в ЄС.

“Євросоюз визнає прагнення України до повної інтеграції її енергетичного ринку з ринком ЄС, щойно будуть завершені реформи у цій сфері… Сторони розраховують на оновлення Додатку XXVII до Угоди про асоціацію”, – йдеться у заяві Ради асоціації.

Сторони узгодили додаток до Угоди, який встановлює перелік загальноєвропейських правил функціонування ринку енергетики, які Україна береться впровадити у власне законодавство.

Слід зазначити, що у Брюсселі досягли політичної згоди щодо змін в угоді, а юридична процедура ще не завершилася. В тому числі лишається незрозуміло, чи знадобиться проводити ратифікацію цих змін у Верховній раді – цей висновок ближчим часом має надати Мін’юст.

Кор: Якщо створити координаційну раду в швидкі терміни, чи дозволить це впровадити ринок з 1 липня?

Щелкунов В.І.: Навіть якщо пенві речі Україна не встигне зробити, в силу об”єктивних причин. Верховна рада в певних речах буксує, у зв”язку з виьборами. То це не є страшно. В країнах ЄС є досвід впроваджження ринку поступово. Певні моменти відтеміновуються, і потім, вводяться в дію, коли вони знаходять закеонодавче своє вирішення.

Кор: Чи відбобразиться зрив термінів впровадження нового ринку електроенергії на передбаченіій Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС макроекономічної допомоги в розмірі 500 мійльонів євро?

Щелкунов В.І.: Реформа в сфері енергетики є одним із зобов”язань україни, яку київ взяв при підписанні Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди між Україною та ЄС щодо отримання макрофінансової допомоги. Невиконанні україною своїх зобов”язань вже приводили до того, що Брюсел ьпризупиняв фінасову підтримку України. Третій транш третьої програми макрофінансової допомоги на EUR600 млн був скасований 18 січня 2018 року через невиконання країною погоджених умов.

Україна не виконала чотири вимоги, зокрема, зняття заборони на експорт лісу-кругляку, запуск автоматичної перевірки е-декларацій, закон про кредитний реєстр НБУ та перевірка інформації про бенефіціарних власників компаній.

Відтак із відтермінуванням ринку електроенергії, є певні занепокоєння. Хоча в загалом, можна ще встигнути все зробити за останні два місяці.