ЧИ УБЕРЕЖЕ УКРАЇНА СВОЮ ПРОМИСЛОВІСТЬ ВІД РИЗИКІВ СВІТОВОЇ КРИЗИ

Обвал цін на нафту на початку тижня вже зараз експерти називають першою ознакою світової економічної кризи яка почалася. Україна опинилася у дуже важкій ситуації. Попри цілу низку проблем, накопичених у попередні роки, країна опинилася на роздоріжжі. Відкривши власну економіку для всього світу, одночасно продовжувалися торговельні відносини зі східним сусідом. І те на скільки, засвідчило різкий обвал національної валюти паралельно з рублем.
В Нацбанку твердять, що ситуація під контролем і інтервенціями на міжбанку вдасться виправити негативні тенденції. Однак більш глобальні речі поки залишаються поза увагою нового Уряду. І це перш за все вразливість реального сектору, промисловості, перш за все групи А. Зокрема це стосується української металургії. Її експорт приносить левову частку валюти в країну. Але світові ринки нині вкрай нестабільні. І падіння їх зазвичай відбувається наступними після нафти.
ICC Newsletter розпочинає низку матеріалів про ризики, які очікують Україну, і як їх попередити.

Ми звертаємося до провідних спеціалістів і просимо надати невеликий коментар.

Відтак за словами Радник з питань металургії та промисловості ICC Ukraine Сергія Грищенка, ризики кризи дійсно існують, особливо в таких експортно орієнтованих галузях, як металургія.

Безумовно, вважає Сергій Грищенко, Уряду буде потрібно вживати протекціоністські заходи — до речі, вони теж передбачені правилами СОТ, якщо будуть факти демпінгових поставок, але це треба ретельно обгрунтовувати й доводити. Проте головна допомога — це розвиток внутрішнього ринку. Його місткість, з урахуванням зносу металофонду — щонайменше 300 млн.тон. Це — трубопроводи, мережі комунальні, транспорт, будівництво, замовлення металу для оборонних потреб тощо. Сьогодні – це головне завдання для підтримки вітчизняної металургійної галузі.
Також існує проблема забезпечення безперебійного надходження сировини для металургійної галузі. А це перш за все дефіцитний кокс.
Відносно коксу, зазначає Сергій Грищенко, його виробництво в останні роки значно скорочено, внаслідок втрати вугільної сировинної бази на Сході України. Сьогодні споживачі коксу забезпечують коксохімічні підприємства сировиною виключно для власних потреб, тобто обсяги експорту коксу несуттєві, навпаки — певна частка коксу зараз імпортується.

Від редакції. Імпорт, це найбільш слабке місце в умовах кризи. В умовах відкритої економіки, сильні країни чітко відслідковують ситуацію і використовують ситуацію у разі потреби на свою користь. Далі читайте наступні матеріали, які готує ICC Newsletter.