АМКУ РОЗГЛЯДАЄ ПИТАННЯ, З ЧИ МОЖЕ УКРЕНЕРГО КОРИСТИЮЧИСЬ СВОЇМ МОНОПОЛЬНИМ СТАНОВИЩЕМ ОБТЯЖУВАТИ ЕКСПОРТЕРІВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ДОДАТКОВИМИ ФІНАНСОВИМИ НАВАНТАЖЕННЯМИ

30 січня Антимонопольний комітет України розглядав ситуацію навколо змін до Кодексу системи передачі». Ці зміни на початку тижня пропонувала внести НКРЕКП.  Суть питанння  тому, щоб накласти додаткові витрати на експортерів електроенергії за користуванням мережами Укренерго.

Проблема в тому, експорт відбувається в напрямку Європи. А там жодна країна в такий спосіб коштів не збирає з експортера. Тому Українский виробник одразу стає неконкурентноспроможним і буде звідти витісненим. В Європі заборонено обтяжувати цим експортера, і  відпрацьована цілісна система, як компенсується енергопередача. Україна ще у 2016 році зобов»язалася приєднатися до неї. Але через певні причина «віз і нині там». Тож Укренерго, через НКРЕКП вирішив залатати свої діри іншим шляхом.

«Назвіть мені хоча б одну країну в світі, яка робить преференції для імпорту і закриває експорт будь якого енергетичного ресурсу? Звісно є окремі випадки, коли потрібно накопичення стратегічних ресурсів, але в Україні розгортається зовсім інша історія.»

Про це пише у своєму Facebook заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко.

“НКРЕКП вводить плату для експортерів за передачу. Відповідно ціна української електроенергії зросте на 10%. І вона стане не конкурентною. Ніяких більше поставок в Угорщину, Польщу, Румунію чи Молдову вже не буде. Така плата заборонена в ЄС. Я звернувся до Енергетичної комісії і особисто до пана Копача з проханням оцінити ініціативу Регулятора. Чому це не зробило НКРЕКП – окреме питання. Сподіваюсь отримати відповідь до того, як рішення розглядатимуть в цю п’ятницю”,  — повідомив Кучеренко.

Народний депутат наголошує, що Україна ризикує втратити:

• 400 млн доларів валютних надходжень на рік;
• 80 млн доларів прямих податків в держбюджет;
• 6 млрд кВт годин електроенергії не виробленої на українських ТЕС та АЕС.

Також парламентар зазначив, що ще потрібно оцінити:

• Вплив рішення на ВВП та промвиробництво з огляду на зменшення генерації електроенергії, видобутку вугілля, зменшення перевезень, побічних послуг (кредитування, страхування тощо);
• Кількість недоотриманих податків державним та місцевими бюджетами від вироблення продукції: АЕС, ТЕС, шахтами;
• Кількість спеціалістів енергетиків та шахтарів, які втратять роботу і з великою вірогідністю поїдуть на заробітки в країни, де захищають власний продукт, а не імпортний.

АМКУ взяв тайм-аут на вивчення ситуації. ICC Newsletter продовжує пильно стежити за розвитком ситуації.