Подія року в міжнародному арбітражі: Арбітражний Регламент ICC 2026 набрав чинності

Утримання позицій беззаперечного лідера у світі глобального бізнесу та міжнародного арбітражу, швидкого реагування на виклики та можливості часу, встановлення найвищих стандартів вимагає від Міжнародної Торгової Палати (ICC) та Міжнародного арбітражного суду постійного розвитку, формулювання нових можливостей та підходів, визначаючи майбутнє галузі на роки вперед.

Набрання чинності новою редакцією Арбітражного Регламенту ICC 1 червня 2026 року стало однією з найзначніших реформ цього провідного світового арбітражного форуму за останнє десятиліття та свідченням його глобального лідерства.

Масштаб події підкреслює цифра: наприкінці 2025 року ICC зареєструвала свою 30-тисячну справу за Арбітражним Регламентом ICC. Саме на цьому тлі рекордного попиту й розгортається реформа, побудована навколо трьох наскрізних пріоритетів — ефективності, ясності та зручності застосування. Нові правила застосовуються до кожного арбітражу, розпочатого 1 червня 2026 року або пізніше, якщо сторони не домовилися про застосування редакції, чинної раніше (Стаття 1(2)).

Для українського бізнесу, який дедалі частіше обирає ICC як нейтральний форум у спорах з іноземними контрагентами, це не абстрактна реформа за кордоном, а зміна правил, за якими вже завтра можуть вирішуватися конкретні спори з українським елементом.

Що змінилося по суті

• Акт про повноваження (Terms of Reference) перестав бути обов’язковим. Центральним етапом процесу натомість стає перша нарада щодо організації процесу. Це історичний крок: інститут, що сягає корінням майже сторічної традиції, поступається місцем гнучкішому й швидшому підходу.
• З’явився режим Надприскореної арбітражної процедури. За умови прямої згоди сторін рішення може бути винесене протягом трьох місяців від першої наради щодо організації процесу, а за домовленістю — навіть без викладу мотивів. Цей механізм — один із найшвидших шляхів отримати остаточне й обов’язкове рішення серед усіх наявних арбітражних правил, особливо придатним для відносно нескладних спорів, у яких сторони надають пріоритет швидкості вирішення, незалежно від суми вимог.
• Розширено сферу автоматичної прискореної процедури. Поріг суми спору піднято до 4 мільйонів доларів США для арбітражних угод, укладених 1 червня 2026 року або пізніше. Це поширює автоматичне застосування прискореної процедури на помітно більшу частку справ,  що особливо відчутно для юрисдикцій із порівняно нижчими сумами спорів.
• Запроваджено раннє вирішення явно необґрунтованих вимог і заперечень. Трибунал прямо уповноважений на ранній стадії відхиляти вимоги чи заперечення, що є явно безпідставними або явно поза межами його юрисдикції. Це кодифікує практику, яка раніше існувала лише на рівні роз’яснень, і зближує підхід ICC із рештою провідних інституцій.
• Посилено вимоги до розкриття та конфіденційності. Уперше запроваджено пряме зобов’язання арбітрів щодо конфіденційності; будь-який сумнів щодо необхідності розкриття тепер вирішується на користь розкриття, а секретарі трибуналу підпадають під ті самі вимоги незалежності й неупередженості, що й арбітри. Це підвищує довіру до процесу й прозорість перевірки на конфлікт інтересів.
• Розширено інститут надзвичайного арбітра. Процедуру тепер можна застосувати до будь-якої сторони, щодо якої є переконання в імовірному існуванні обов’язкової арбітражної угоди, а також запроваджено попередні накази, зокрема без попереднього повідомлення іншої сторони. Це відповідь на реальну практику сотень таких заяв і корисний інструмент у справах виняткової терміновості.
• Гнучкіші строки та оновлена шкала витрат. Жорсткий шестимісячний строк на винесення остаточного рішення замінено дискреційним визначенням строку, що, за спостереженнями практиків, відображає реальність, у якій більшість арбітражів так чи інакше отримували продовження. Оновлено шкали адміністративних витрат і гонорарів арбітрів; фінансовий ефект змін залежить від суми спору та застосовної процедури.
• Інші процедурні зміни, спрямовані на вдосконалення арбітражного процесу.
  • Пріоритет електронних комунікацій. За замовчуванням письмове листування ведеться електронними засобами, якщо сторона не вимагає підтвердження отримання чи вручення паперових копій. Провадження підтримується цифровою платформою керування справами ICC Case Connect (на базі Opus 2).
  • Раннє залучення сторін до перевірки на конфлікт інтересів (Ст. 12(5)). Сторони зобов’язані на початку арбітражу подавати перелік осіб і суб’єктів, які арбітри мають врахувати при розкритті, із поясненням причин. При цьому остаточна відповідальність за розкриття залишається за арбітром.
  • Усічений склад трибуналу (Ст. 16(5)). Суд ICC може продовжити провадження усіченим складом (замість заміни арбітра, який помер чи був усунений) уже після останнього слухання або подання останньої суттєвої заяви, а не лише після закриття провадження, що знижує ризик затримок на пізніх стадіях.
  • Оновлені техніки керування справою. Перелік технік винесено за межі тексту Регламенту до окремого керівництва Секретаріату, щоб їх можна було оперативніше оновлювати відповідно до еволюції практики.
  • Сучасні форми підписання та повідомлення рішення (Ст. 38). Трибунал може підписувати рішення електронно, а також кількома примірниками, і доручати Секретаріату повідомляти рішення в паперовій чи електронній формі або в інший дозволений законом спосіб.
  • Виправлення рішення (Ст. 39(1)). Строк для виправлення рішення трибуналом із власної ініціативи продовжено з 30 до 45 днів, оскільки трибунал спершу має запитати коментарі сторін.
  • Секретар трибуналу (Ст. 44). Кодифіковано практику: секретар працює під керівництвом і контролем трибуналу без делегування повноважень щодо ухвалення рішень, підпадає під ті самі вимоги незалежності й неупередженості, що й арбітри. Окремо Регламент підтверджує, що гонорари складу арбітражу визначає лише Суд ICC, а окремі домовленості про винагороду між сторонами та арбітром не допускаються.
  • Уточнення врядування Суду ICC. Склад Міжнародного арбітражного суду ICC визначено як Президент, віцепрезиденти та члени Суду, що відображає чинну практику рівноправної участі раніше згадуваних альтернативних членів.

У сукупності, і в цьому  сходяться в оцінках провідні фахівці галузі, реформа спрямовує арбітраж ICC до швидших, гнучкіших і краще пристосованих до конкретного спору проваджень. Вона відображає й загострену конкуренцію між світовими арбітражними центрами, і зближення підходів провідних інституцій.

Практична рекомендація

ICC Ukraine звертає увагу спільноти: арбітражні застереження у нових і чинних договорах варто переглянути вже зараз. Це особливо стосується компаній, які прагнуть скористатися перевагами Надприскореної арбітражної процедури — цей режим застосовується лише за прямою згодою всіх сторін. Для забезпечення його застосування відповідне положення доцільно передбачити в арбітражному застереженні. Варто також оцінити вплив нового порогу прискореної процедури та оновлених підходів до конфіденційності на вашу договірну модель.

Національний комітет Міжнародної Торгової Палати України (ICC Ukraine) продовжуватиме інформувати спільноту про практичні аспекти застосування Регламенту 2026 та готовий надати роз’яснення членам організації. Крім того, наразі здійснюється підготовка офіційного перекладу документа на українську мову.

Заснована у 1919 році, Міжнародна Торгова Палата (ICC) залишається однією з найстаріших і найавторитетніших світових бізнес-організацій, що представляє інтереси десятків мільйонів компаній у понад 170 країнах. Її Міжнародний арбітражний суд (створений у 1923 році) зі штаб-квартирою в Парижі понад сто років є найавторитетнішою у світі арбітражною інституцією для вирішення транскордонних комерційних спорів, чиї рішення можуть визнаватися та приводитися до виконання відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 року, — і водночас пропонує сторонам повну свободу обрати місцем арбітражу будь-яку точку світу. Саме поєднання незмінного авторитету з готовністю постійно оновлюватися дозволяє ICC не просто крокувати в ногу з часом, а й задавати стандарти, за якими працюватимуть наступні покоління бізнесу.