НІЯКЕ ЗНИЖЕННЯ ПОДАТКУ НА ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ НЕ ПРИЗВЕДЕ ДО ЗМЕНШЕННЯ ЦІНИ, ПОКИ НЕ НАВЕДЕНО ПОРЯДОК З РІТЕЙЛОМ – СЕРГІЙ СІВОЛАП, ВІЦЕПРЕЗИДЕНТ ІСС UKRAINE - ICC Ukraine

НІЯКЕ ЗНИЖЕННЯ ПОДАТКУ НА ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ НЕ ПРИЗВЕДЕ ДО ЗМЕНШЕННЯ ЦІНИ, ПОКИ НЕ НАВЕДЕНО ПОРЯДОК З РІТЕЙЛОМ – СЕРГІЙ СІВОЛАП, ВІЦЕПРЕЗИДЕНТ ІСС UKRAINE

support

В Україні активізована дискусія, стосовно ініціатив депутатів законодавчо ввести 0 ставку ПДВ на харчові продукти. На думку народних обранців – українська продукція в магазинах вже зараз неконкурентноспроможна з іноземною. Ціни на вітчизняні продукти харчування перевищують європейські. І, якщо в Євросоюзі будуть вжиті заходи щодо зменшення ПДВ на власну продукцію, що обіцяють зробити з 1 липня, Україна втратить і власний ринок.

Один з ініціаторів законопроєкту Ігор Палиця, очільник Депутатської групи “Партія “За майбутнє”, яка і зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №7023, зазначає:

  • По всьому світу через рекордні тарифи на газ стрімко дорожчають продукти, бо виробники вимушені закладати в ціну вартість енергоносіїв. Щоб урятувати своїх громадян і підтримати вітчизняних виробників, держави Європейського союзу домовилися про зниження до 0% податку на додану вартість на м’ясо, рибу, молоко, овочі, фрукти, хліб, олію та інші основні продукти харчування з 1 липня цього року. Якщо в Україні діятиме нинішня ставка ПДВ на рівні 20%, то вже влітку українська продукція коштуватиме значно дорожче за європейську. Наші виробники просто не витримають конкуренції, більшість збанкрутує, багато хто залишиться без роботи. Українська влада вже сьогодні повинна думати, як зупинити зростання цін і підтримати наших виробників.

Натомість Данило Гетамнцев,  Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики коментує вважає, що механізм, який пропонують ініціатори нововведень не призведе до досягнення поставленої цілі, натомість загрожує суттєвим недобором бюджету. Адже 60 відсотків ПДВ, яке надходить до казни, збирається, якраз з харчових продуктів:

  • Мінус бюджету – 60 млрд. От дивіться, візьміть 60 млрд в грошах і уявіть собі, скільки це програм бюджетних могло б бути підтримки сільськогосподарської переробки? Цільової підтримки сільськогосподарської переробки? 

          У нас діють програми, наприклад, ми компенсуємо частину вартості обладнання, яке встановлюється в галузі сільська переробка в тому числі імпорте обладнання. Щодо  українського обладнання – діє окрема програма – 1,5 млрд. коштує вона бюджету на 2022 рік. Є сокира, а є скальпель. Якщо ти оперуєш сокирою, то це зниження податків. От зниження податків відбувається, розмазується тонким шаром на всіх – на багатих, на бідних, на весь ланцюг і незрозуміло, хто на цьому заробляє. Не впливає, ми про це вже говорили, на ціноутворення, в нашій конкретній країні, зважаючи на умови що існують.

При цьому, Данило Гетманцев зазначив, що приклади, коли намагалися точково знизити податки в Україні до позитивного ефекту не призвели:

  • Зниження податку на 14% не мало ефекту. Знизили податок на  ЄСВ у  2016 році вдвічі. Де зарплати? Там же де й були? Хтось платить зараз білі зарплати?

Не треба ілюзій!

Я повертаюся до того, з чого і почав. Ми повинні з вами, якщо ми відповідальні люди, нести ту відповідальність, в правильності прийняття рішень. І бути дуже обережними з фінансами. Бо в фінансах кожен момент, кожна деталь є дуже важливою.

Своє бачення ситуації висловив Сіволап Сергій, Віцепрезидент ІСС Ukraine з питань промислової політики та енергетичних стратегій:

В зниження податків є завжди плюс, що призводить до економічного зростання  Це моє переконання. Однак з цим законопроєктом, як на мене, виникає більш питань, ніж чіткого бачення. Цілі та механізми ніби з різних площин. Я не можу зрозуміти, яким чином вітчизняні продукти харчування є дорожчі ніж імпортні по причині ПДВ. Податок на додану вартість це виключно внутрішній податок. Ним оподатковуються як внутрішня продукція, так і іноземного виробництва. Продукція яка вивозиться за межі митної території країни, будь-якої, не оподатковується ПДВ. Тобто, якщо це звичайно не контрабандні схеми, то має польське молоко на внутрішньому тамтешньому ринку ПДВ, чи не має, ціна в українському магазині не зміниться. А різниця дуже часто вже зараз понад 20 відсотків. Адже головне питання у собівартості виробництва. Українське агарне виробництво датується державою у 40 разів менше ніж закордоном. І тут питання не в ПДВ.

Якщо є бажання, підтримати вітчизняного виробника таким чином, то певно, слід завертати в іншу обкладинку ці наміри. Адже обнулення ПДВ – це пряме порушення взятих Україною на себе зобов’язань по СОТ. І якщо інші країни вживають такі кроки, то слід говорити про те, що Україна іде на це, як дзеркальна відповідь на дії інших країн. Відповідно подавати свої претензії до світових організацій торгівлі. А закамуфльовувати це, як поставити українську продукцію у привілейований стан, одразу викличе претензії зі сторони СОТ. Тобто, якщо боротися, то боротися, а не хитрити. Це хибний шлях.

Є ще один момент. Зниження ПДВ для кінцевої продукції, тобто те, до чого має, на думку розробників законопроєкт призвести озвучена ініціатива – а саме до зменшення цінників в магазинах, виявляється не тільки не допомагає агровиробнику, а шкодить. Адже з точки зору економіки, щоб відбулося зменшення собівартості продукції, треба зменшити ПДВ на всьому ланцюгу виробництва.

І останнє зауваження. Благі наміри зменшити ціни в магазинах для українського покупця, в реаліях матимуть інший наслідок. Не зовсім привабливий. Адже подібні експерименти вже намагалися втілити в життя. Місяць, два ціни дещо понизяться, (варто зауважити що в ніякому разі не на 20 відсотків), а далі все повернеться на місце, і продовжиться системне зростання. Одна з головних причин, які спричиняють такий перекос у цінах на полицях українських магазинів (по окремим позиціям вони дійсно вищі, ніж в Європі), це перекошена система відносин виробник – рітейл. В Україні й досі не прийнято Закон “Про торгівлю”, що дає повну волю торговельним мережам. І саме там, нині закладена досить велика націнка. При тому на всі товари, і українські і імпортні. До пів року затримка у виплатах. Загальна заборгованість рітейла перед постачальниками сягає десяти  мільярдів гривень. І тому я кажу, що будь-які наміри знизити ціну на товар, шляхом зменшення податкового навантаження буде нівельовано, поки не наведено порядок в системі рітейлу.

Останні новини

ICC Ukraine вітає нового учасника — українського виробника модульних укриттів Hobbit House

До складу учасників ICC Ukraine приєдналася компанія Hobbit House — український виробник залізобетонних модульних укриттів цивільного захисту, що створює наземні…

ICC Ukraine та НАСУ уклали Меморандум про партнерство і співробітництво

ICC Ukraine та Національна Асоціація Страховиків України (НАСУ) розпочинають стратегічне партнерство, спрямоване на розвиток сучасного страхового ринку, підтримку українського бізнесу…

Вітаємо нових учасників ICC Ukraine

Генеральний секретар ICC Ukraine Олексій Кожанов вручив представникам ТОВ «Інтернешнл Хелф Менеджмент Компані» та  ТОВ «Арсенал-Центр» сертифікати дійсного учасника ICC…

Які можливості відкриває реформа АРМА

11 серпня відбувся практичний бізнес-форум «АРМА: Реформа відкриває можливості». У заході взяли участь представники державних органів влади та бізнес-сектору. Серед…

Sayenko Kharenko визнана у Band 1 рейтингу Chambers High Net Worth 2026

Sayenko Kharenko відзначена у Band 1 категорії «Управління приватним капіталом» рейтингу Chambers High Net Worth 2026 в Україні, та стала…

15 років КБУ: ювілейний захід об’єднав будівельну спільноту України

5 серпня 2026 року Конфедерація будівельників України відзначила 15-річчя діяльності та професійне свято — День будівельника. Ювілейний захід об’єднав представників…

Будівельний ринок зростає, але залишається під тиском війни, дефіциту кадрів та високої собівартості: ключові підсумки І півріччя 2026 року

5 серпня 2026 року відбулась аналітична панель «Аналітика ринку будівництва та нерухомості І півріччя 2026 року». Захід відбувся напередодні офіційної…

Олега Платонова призначено на посаду Першого віцепрезидента Міжнародної Торгової Палати України

Відповідно до наказу Президента ICC Ukraine, що набрав чинності 6 серпня 2026 року, Олега Платонова призначено Першим віцепрезидентом ICC Ukraine.…

Ринок лізингу в Україні зріс на рекордні 83% з початку року

Обсяг українського ринку лізингу з початку року збільшився на понад 18 млрд грн, що становить зростання на 83%. Це рекордний…

Підвищення тарифів “Укрзалізниці” не вирішить її фінансових проблем

Фінансові проблеми АТ "Укрзалізниця" не можна вирішити черговим підвищенням вантажних тарифів, оскільки їхня причина полягає не у вантажних перевезеннях, а…

Подія року в міжнародному арбітражі: Арбітражний Регламент ICC 2026 набрав чинності

Утримання позицій беззаперечного лідера у світі глобального бізнесу та міжнародного арбітражу, швидкого реагування на виклики та можливості часу, встановлення найвищих…

Ефективний маркетинг 2026 — ICC Ukraine провела практичний вебінар для бізнесу

ICC Ukraine провів онлайн-вебінар «Ефективний маркетинг 2026: як перетворити кризу на можливість для росту бізнесу». Захід став частиною системної підтримки…

Всі новини