КАБМІН ПРОПОНУЄ СВОЄ БАЧЕННЯ АЛГОРИТМУ СТВОРЕННЯ НАЦКОМІСІЇ ЩО ЗДІЙСНЮЄ РЕГУЛЮВАННЯ НА ТРАНСПОРТІ. ЕКСПЕРТИ КАЖУТЬ ЩО УРЯДОВИЙ ПІДХІД НЕСЕ ЧИМАЛО РИЗИКІВ

Для роз’яснення ситуації ІСС Ukraine Newsletters звернувся до “Офісу ефективного регулювання” BRDO. Зокрема поставили питання стосовно досить таки сумнівного положення щодо порядку призначення членів комісії. Адже за ухваленим Кабінетом Міністрів законопроєктом це має робити Президент. Наскільки це відповідає суті та змісту функціонування подібних комісій?

Відповідь на наше питання люб’язно надала Зоя Мельник, керівниця сектору “Транспорт та інфраструктура” BRDO

• Кабінет Міністрів на засіданні 12 січня схвалив зміни до закону «Про транспорт» (далі – Проєкт закону), які визначають правові та організаційні підстави для створення та роботи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

З початку роботи Верховної Ради нового скликання було розроблено кілька законопроєктів «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту”. Зокрема, урядовий, депутатський та законопроєкт BRDO. Проте зареєстрованим є саме депутатський законопроєкт №3927.

Найбільшим питанням і до попередніх законопроєктів і до схваленого Кабміном у вигляді змін до ЗУ «Про транспорт», є питання незалежності такого регулятора. Оскільки по суті передбачалось створення ще одного ЦОВВ, і тому логічним було питання – а навіщо? Чи доцільно створювати ще один орган, якщо він буде залежним та заангажованим. 

До речі, експерти BRDO неодноразово публікували аналітику та рекомендації, як забезпечити незалежність органу в існуючих законодавчих умовах.

1. Положення про Нацкомісію, граничну чисельність її працівників затверджую Президент, вона є підпорядкованою Президенту; Голова та члени комісії призначаються Президентом

Такі положення є неконституційним, оскільки повноваження Президента та ВРУ вичерпно визначені в Конституції України, додаткове наділення повноваженнями на рівні закону є недопустимим, про що Конституційний суд України неодноразово наголошував у своїх рішеннях:

• № 5-р/2019 від 13.06.2019 (Рішення у справі про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг);
• № 21-рп/2008 від 08.10.2008 (Рішення у справі про Національну комісію з питань регулювання зв’язку України).

Наявність неконституційних положень в проєкті закону ставлять під загрозу стабільне функціонування НКРТ та дозволяють в будь-який момент заблокувати роботу самого органу. Тому пропонуємо такі положення привести у відповідність до Конституції.

• Відсутність незалежності органу в ухваленні рішень

Національний транспортний регулятор відповідно до Директиви 2012/34/ЄС та рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – “ОЕСР”) повинен бути самостійним (окремим) органом влади, який в організаційному, функціональному, ієрархічному відношенні, а також у прийнятті рішень є юридично відокремленим і незалежним від будь-якої іншої публічної (державної) чи приватної організації.

Даний проєкт закону наразі містить положення, які повністю нівелюють незалежність органу:

• стосовно обрання голови та членів органу,
• прийняття рішень,  погодження та юстування актів
• фінансування НКРТ коштом Держбюджету

Додаткові ризики: Непередбачуваність регулювання для бізнесу. Законопроєкт містить низку положень, які не відповідають принципу визначеності правової норми, та не дозволяють особі передбачити наслідки регулювання, зокрема:

• Розмиті положення, які дозволяють уникнути громадського обговорення регуляторного акта
• Не передбачено відповідальності за невиконання вимог Регулятора бізнесом, не передбачено (не уточнено) положення про персональну відповідальність членів Регулятора.

Ухвалення закону з неконституційними нормами містить ризик, за яким робота новоствореного органу може бути заблокована частково чи повністю Конституційним судом у будь-який момент.

Відсутність достатніх гарантій незалежності органу та його членів відповідно до вимог Директив несе ризик, що неупередженість та безсторонність регулювання не буде забезпечена.

Експерти BRDO підготували законопроєкт, який не лише виправляє усі недоліки законопроєкту №3927 у частині неконституційності й невідповідності європейським зобов’язанням, а й пропонує значно більше гарантій для сталої, безперебійної роботи незалежної та професійної НКРТ.

За основу законопроєкту BRDO, подібно до проєкту №3927, взято текст Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” у редакції, яка містила найбільше вимог до прозорості роботи НКРТ та гарантувала якнайширше залучення громадських організацій та бізнесу до обговорення проєктів рішень. При підготовці проєкту були враховані положення Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 5-р/2019 від 13.06.2019; № 21-рп/2008 від 08.10.2008, Директива 2012/34/ЄС про створення єдиного європейського залізничного простору, рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку, пропозиції бізнес-асоціацій та український контекст.