ІНГО сплатила понад 162 млн грн за збитки, спричинені бойовими діями

Збитки від війни в Україні продовжують зростати. За січень-листопад 2025 року українська страхова компанія ІНГО відшкодувала 116,4 млн грн – майже втричі більше, ніж торік. Загалом за два роки компанія виплатила понад 162 млн грн за шкоду, завдану бойовими діями.

Основну частину компенсацій становлять збитки, завдані майну, нерухомості, автотранспорту та вантажам. У 2025 році їх обсяг сягнув понад 116 млн грн проти 46 млн грн торік. Виплати були профінансовані переважно з власного капіталу компанії без участі перестраховиків, враховуючи ситуацію українського страхового ринку у період повномасштабної війни. Значний приріст виплат припадає на корпоративний сектор, де зосереджена більшість великих об’єктів і відповідно вищі ризики.

Характер збитків у більшості випадків – часткові ушкодження. Для автотранспорту типовими є вибиті шибки, пробоїни від уламків та деформація кузова. Для житлових об’єктів – пошкодження вікон, дверей, покрівлі та фасадів, а також шкода внутрішньому оздобленню, меблям і техніці. У комерційній нерухомості масштаб ушкоджень значно варіюється: від пошкоджених складів і логістичних хабів до складних технічних об’єктів, де наслідки залежать від специфіки самого підприємства.

«Найсильніше війна впливає саме на корпоративний сектор, адже там сформована найвища концентрація ризиків і найбільший обсяг збитків. Це складні об’єкти, які потребують особливого підходу як під час їх прийому на страхування, так і в процесі врегулювання випадків», – коментує голова правління СК ІНГО Андрій Семченко.

Зростання виплат пов’язане насамперед із розширенням портфеля: підприємства і фізичні особи страхують більше об’єктів. Якщо у 2024 році покриття воєнних ризиків було включено для близько 150 комерційних об’єктів нерухомості, то у 2025 році їх стало вже понад 230. Кількість застрахованих вантажів з воєнними ризиками збільшилася у 1,4 рази, автотранспорту – майже удвічі. За цей час загальний обсяг відповідальності ІНГО за воєнними ризиками зріс із 12,1 млрд грн до понад 26,5 млрд грн. Активніше страхують житло і фізичні особи: кількість застрахованих домогосподарств збільшилася з 4 400 до майже 6 000, а сукупна відповідальність за договорами – із 4,34 млрд грн до понад 7,7 млрд грн.

Водночас на зростання обсягу виплат впливають не лише масштаби портфеля, а й інтенсивність російських повітряних атак та зростання страхових сум. І приватні власники, і компанії дедалі частіше обирають вищі ліміти захисту, особливо коли йдеться про великі або капіталомісткі об’єкти. В ІНГО зазначають, що можливість пропонувати такі ліміти у 2025 році забезпечена, зокрема, роботою з міжнародними ринками перестрахування. Компанія запевняє, що має в портфелі об’єкти, перестраховані на лондонському ринку, із сумарною відповідальністю понад 2,6 млрд грн.

«Ми бачимо, що міжнародні перестраховики, передусім лондонський ринок, працюють з українськими ризиками значно впевненіше, ніж рік тому», – зазначає Андрій Семченко. – «Це результат появи повноцінної статистики, якісного андеррайтингу та реальних кейсів виплат. Запрацювала програма AОН та ЄБРР, яка підтримала страхування автопарків, залізничного транспорту, техніки й вантажів з опцією зберігання в портах. Для бізнесу це означає захист з лімітом на рівні 2 млн євро по одному випадку за програмою АОН/ЄБРР та 4-5 млн. долл, у разі страхування нерухомості з перестрахуванням на лондонському ринку. Можливості для вищих лімітів теж існують, однак перестраховики обережні щодо концентрації ризику на одному об’єкті», – пояснює він.

Нагадаємо, що у світовій практиці воєнні ризики майже ніколи не покриваються у межах стандартних програм страхування. У більшості юрисдикцій збитки, спричинені бойовими діями, тероризмом чи військовими операціями, винесені в категорію виключень. Таке покриття традиційно доступне лише для окремих сегментів – авіації, морських перевезень або стратегічних об’єктів і, як правило, продається у вигляді спеціалізованого розширення.

Після початку повномасштабної війни міжнародні перестраховики фактично припинили приймати українські воєнні ризики, тому локальні страховики були змушені формувати власні рішення: спочатку у форматі обмежених розширень до класичних договорів, а згодом у вигляді окремих програм.

Через високу інтенсивність бойових дій українські страховики адаптували власні страхові рішення так, щоб воєнні події (зокрема повітряні атаки) покривалися спеціальними програмами чи додатковими розширеннями. Більшість таких ризиків компанії беруть на власне утримання.

З часом, коли на ринку накопичилася статистика виплат і страховики продемонстрували глибинний аналіз ризиків під час андерайтингу, іноземні ринки перестрахування почали частково повертатися до роботи з Україною.

Український підхід не має прямих аналогів на розвинених ринках і сьогодні залишається одним із найскладніших сегментів страхування у світі.