Відбулося друге засідання Консультативно-наукової ради Рахункової палати

Про поточний рівень імплементації міжнародних стандартів INTOSAI в діяльність Рахункової палати, можливості щодо впровадження цих стандартів у освітній процес, правові аспекти застосування понятійно-категоріального апарату фінансової системи в Україні та інші питання йшлося під час другого засідання Консультативно-наукової ради Рахункової палати 27 лютого.

Участь у засіданні взяли, зокрема, Голова Рахункової палати Ольга Піщанська, т. в. о. Секретаря Рахункової палати –  керівника апарату Василь Невідомий, член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк та фахівці інституції,  Президент Міжнародної торгової Палати України Володимир Щелкунов, віцепрезидент Національної академії наук України та голова Консультативно-наукової ради Рахункової палати Олег Рафальський, Ректор Державного торговельно-економічного університету Анатолій Мазаракі, член-кореспондент НАН України та заступник голови Консультативно-наукової ради Рахункової палати Ігор Лютий,

У вступному слові Ольга Піщанська зауважила, що відновлення у минулому році активної роботи Консультативно-наукової ради Рахункової палати в оновленому складі було одним з найбільш важливих рішень та є особливо цінним у подальшому процесі реформування інституції за підтримки науковців та фахівців у сфері аудиту.

«Гармонізація роботи Рахункової палати з міжнародними стандартами є важливим напрямком, яким опікується Консультативно-наукова рада. Тому у співпраці з науковцями і міжнародними експертами ми розпочали масштабну роботу з перекладу та оприлюднення для широкого загалу принципів, стандартів і керівництв, що входять до Системи професійних документів INTOSAI (IFPP). У процесі цієї співпраці ми отримали від наукових установ 28 наукових висновків і рекомендацій, які були враховані в офіційних перекладах та наразі уже застосовуються в аудиторській діяльності», – зазначила Голова Рахункової палати.

Ольга Піщанська окремо відзначила важливість співпраці з науковцями у впровадженні єдиного понятійно-категоріального апарату фінансової системи України, а також – наукові дослідження, що вже використовуються у процесі проведення Рахунковою палатою подальших аудитів. За її словами, наукові дослідження, проведені, зокрема, Інститутом економіки та прогнозування Національної академії наук України, охоплюють такі теми:

–   оподаткування цифрових послуг для наповнення бюджету;

– активізація банківського кредитування для підтримки стратегічних галузей;

– фінансова підтримка аграрного сектору та його післявоєнна переорієнтація;

–  методологія фінансового аудиту консолідованої звітності про виконання держбюджету;

–  кращі практики адміністрування ПДВ у країнах ЄС;

–  реінтеграція осіб з інвалідністю у ринок праці України;

–  зміцнення сільських спільнот у повоєнній Україні та інші.

Під час засідання науковці також прийняли рішення рекомендувати до застосування у роботі Рахункової палати керівництва, що входять до Системи професійних документів INTOSAI (IFPP):

«Керівництво з аудиту розробки та використання ключових національних показників» (GUID 5290);

«Оцінка державних стратегій  (політик)» (GUID 9020);

«Сталий розвиток. Роль вищих  органів аудиту» (GUID 5202).

Активно обговорювалося під час засідання й питання впровадження міжнародних стандартів аудиту у навчальний процес закладів, що готують майбутніх аудиторів. Представники університетів поділилися з цього питання, зокрема, такими викликами, як необхідність оновлення навчальних програм та важливість централізації цього процесу.

Ректор Державного торговельно-економічного університету Анатолій Мазаракі повідомив учасникам засідання про запровадження в його закладі окремої дисципліни «Міжнародні стандарти контролю». Її мета – забезпечення глибоких професійних знань студентів щодо теорії, організації та методики застосування стандартів INTOSAI при проведенні державного фінансового контролю Рахунковою палатою.

Учасники засідання відзначили, що запровадження міжнародних стандартів аудиту у навчальний процес в Україні назріло давно. А для Рахункової палати воно набуло актуальності, оскільки через розширення повноважень інституція потребуватиме посилення кадрового складу. 

Також під час засідання Ради обговорили особливості правового регулювання та офіційного застосування понятійно-категоріального апарату фінансової системи України. За підсумками обговорення Рада підтримала необхідність створення відповідної Термінологічної комісії при Міністерстві юстиції України.

Першоджерело https://rp.gov.ua/home/