Системні проблеми Державної податкової служби України: виклики для нового керівництва

Віцепрезидент ICC Ukraine з питань оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко про необхідність системного підходу до реформування ДПС розповів виданню «Цензор.НЕТ» 

Призначення 31 грудня 2024 року нового керівника Державної податкової служби України (ДПС) відбулось у період, коли відомство опинилося перед низкою серйозних викликів. Проблеми, що накопичувалися роками, хронічна неефективність податкового адміністрування та критично низький рівень довіри з боку бізнесу створюють ситуацію, яка вимагає системних та рішучих кроків з реформування служби.

Тривалий час Державна податкова служба перебувала під контролем голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Його вплив підтверджувався не лише численними свідченнями платників податків, але й публічними діями самого Гетманцева, який часто особисто втручався в роботу служби, зокрема ініціював звільнення керівників обласних податківців. Додатковим свідченням цього впливу було призначення колишнього помічника Гетманцева Євгенія Сокура у травні 2022 року на посаду заступника голови ДПС.

Новопризначений голова ДПС Руслан Кравченко – перший з травня 2021 року керівник податкової, який працюватиме не в статусі “виконувача обов’язків”. Важливо відзначити, що призначення Кравченка відбулося без проведення конкурсу, що суттєво відрізняється від практики призначення керівників інших економічних та антикорупційних органів. Зокрема, керівників Державної митної служби та Бюро економічної безпеки планують обрати в цьому році за результатами прозорих конкурсів за участю міжнародних експертів. Новий очільник ДПС не має профільного досвіду роботи в податковій сфері – майже всю кар’єру він працював на посадах в органах прокуратури, а у 2023-2024 рр. очолював Київську ОВА.

Критичні проблеми ДПС у взаємодії з бізнесом та адмініструванні податків

Масштаби проблем, які доведеться вирішувати новому керівництву ДПС, вражають. За даними дослідження Світового банку, проведеного у 2024 році, український бізнес витрачає в середньому 74,4 людино-дня та понад 100 тисяч гривень щорічно лише на виконання податкових процедур. Для великих підприємств з оборотом понад 80 млн грн ці витрати сягають 400 людино-днів та майже 900 тисяч гривень на рік, що свідчить про надмірну зарегульованість та бюрократизацію.

Серйозне занепокоєння викликає якість роботи податкової служби. За даними опитування, 46,1% підприємців стикалися з браком якісних консультацій з боку працівників ДПС. Майже третина респондентів негативно оцінює ефективність роботи податкових інспекторів. При цьому лише 41,8% опитаних позитивно оцінили загальну ефективність роботи податківців, 31% – негативно, а 24,6% не визначилися або відмовилися відповідати.

Серйозні нарікання також викликає якість електронних сервісів ДПС. Хоча близько 75% підприємств подають податкову звітність в електронному вигляді через Електронний кабінет платника податків, користувачі скаржаться на його незручність та технічні збої. Понад 20% респондентів поскаржилися на якість і своєчасність електронних повідомлень ДПС, 17,1% зазначили, що електронний кабінет не зберігає заповнені форми, а 15,2% мали проблеми з отриманням довідок онлайн.

Дослідження також виявило значні проблеми з дотриманням податкового законодавства. За оцінками респондентів, подібні підприємства, відображають у податковій звітності лише 61,1% фактичного річного доходу та 52,2% заробітної плати. Це свідчить про високий рівень тіньової економіки та необхідність системних заходів щодо детінізації.

Особливо гострою проблемою залишається система блокування податкових накладних. Масові проблеми у платників ПДВ розпочалися з 2022 року після внесення змін до системи моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР). За даними Ради бізнес-омбудсмена, у 2024 році найбільша кількість скарг на роботу ДПС стосувалася саме невиконання податковою рішень судів щодо розблокування накладних з ПДВ. Показово, що переважна більшість судових справ вирішується на користь платників податків, що створює додаткове навантаження як на бізнес, так і на державний бюджет.

Виклики податкової реформи та міжнародні зобов’язання

Наприкінці 2024 року ситуація ускладнилася через ухвалення закону про підвищення податків. Збільшення військового збору з 1,5% до 5%, запровадження військового збору для ФОПів у розмірі 10% від мінімальної зарплати, підвищення ставок податку на прибуток для банків та небанківських фінансових установ відбулося на фоні сумнівних пояснень уряду та парламенту щодо нестачі коштів. Насправді, за даними Державного казначейства, на початок 2025 року залишки на рахунках держави сягнули рекордних показників – понад 100 млрд грн на єдиному казначейському рахунку та 163 млрд грн на валютних рахунках.

Згідно з прогнозами Міжнародного валютного фонду, податкові надходження в Україні у 2025 році складуть 35,6% ВВП, що є високим показником навіть для розвинутих країн. Для країн що розвиваються цей показник становить в середньому близько 20%. Обсяги вже наданої та обіцяної допомоги з боку міжнародних партнерів для України будуть достатніми для виконання бюджету 2025 року навіть без підвищення податків, що ставить під великий сумнів поточну податкову політику уряду.

МВФ у своєму шостому перегляді програми “Механізм розширеного фінансування”, прийнятому 20 грудня 2024 року, визначає кілька ключових зобов’язань щодо податкової системи. Зокрема, необхідно внести зміни до спрощеної систему оподаткування для обмеження зловживань, запровадити звітність для операторів цифрових платформ відповідно до вимог ЄС та посилити захист податкової інформації. Але чітка дорожня карта реформ наразі відсутня.

Успіх реформ Державної податкової служби значною мірою залежатиме від здатності нового очільника ДПС забезпечити баланс між наповненням бюджету та створенням сприятливих умов для розвитку бізнесу.

Необхідно налагодити конструктивний діалог з громадськістю, бізнес асоціаціями, платниками податків, який був відсутній за минулого керівництва податкової. Якісний зворотній зв’язок податкової з бізнесом е необхідною передумовою будь якої успішної реформи.

Для успішного реформування податкової служби необхідно зосередитися на кількох ключових напрямках. Перш за все, потрібна комплексна реформа системи адміністрування ПДВ з впровадженням прозорих критеріїв оцінки ризиків та усуненням можливостей для корупційних зловживань. Не менш важливою є діджиталізація податкових сервісів та модернізація електронного кабінету платника податків.

Особливу увагу варто приділити реформі кадрової політики та підвищенню професійного рівня працівників ДПС. За даними опитування, українські підприємства витрачають в середньому значно більше часу на взаємодію з податковими органами порівняно з країнами ЄС. Необхідно також суттєво покращити взаємодію з платниками податків через створення ефективної системи консультацій та спрощення податкових процедур.

Важливим аспектом реформи має стати впровадження ризик-орієнтованого підходу до податкового контролю. Згідно з даними опитування, частка підприємств, які зазнали податкових перевірок, суттєво не змінилась у період між 2021 та 2023 роками – близько 14% підприємств. При цьому великі підприємства перевіряються значно частіше: 40,1% компаній, які мають понад 50 працівників, повідомили про податкові перевірки.

При цьому необхідно уникати подальшого необґрунтованого підвищення податкового навантаження, натомість зосередившись на покращенні адміністрування податків та детінізації економіки. Лише системний підхід до реформування ДПС дозволить створити ефективну податкову службу, яка забезпечуватиме справедливий баланс між інтересами держави та бізнесу.

Першоджерело: https://m.censor.net/ua/blogs/3530394/priznachennya-31-grudnya-2024-roku-novogo-ker-vnika-derjavno-podatkovo-slujbi-ukra-ni